ќ. √олобуцький, ќ.Ўевчук "≈лектронний ур¤д"

„астина четверта. ≈лектронний ур¤д ≥ цифрова демократ≥¤

ќкр≥м оптим≥зац≥њ механ≥зм≥в державного управл≥нн¤ за рахунок поступового запровадженн¤ функц≥ональних модул≥в G2G, G2B та G2C, електронний ур¤д актив≥зуЇ такий соц≥ально значущий процес ¤к формуванн¤ цифровоњ (електронноњ) демократ≥њ. ƒожиттЇве навчанн¤, телематика, компТютеризац≥¤, компТютерна грамотн≥сть, ун≥версальний доступ, активне правл≥нн¤, електронна пошта, електронне голосуванн¤, електронний ур¤д, ≥нтернет та ≥нш≥ елементи ≤нформац≥йного сусп≥льства, запровадженню ¤ких пр¤мо чи опосередковано спри¤Ї створенн¤ електронного ур¤ду, актив≥зують соц≥альну позиц≥ю громад¤н, заохочують њх до ширшого використанн¤ своњх прав ≥ свобод.
÷ифрова демократ≥¤ Ї атрибутом захисту громад¤нами своњх ≥нтерес≥в та визначенн¤ форм сп≥впрац≥ з державою в рамках електронного ур¤ду. якщо сектори G2G, G2B, G2C (¤к ≥ зустр≥чн≥ Ц B2G, C2G) Ц це спос≥б щонайефективн≥шоњ взаЇмод≥њ м≥ж ур¤дом та сусп≥льством, використанн¤ певних можливостей, наданих електронним ур¤дом, то цифрова демократ≥¤ Ц ≥нструмент формуванн¤ цих можливостей. “обто, через цифрову демократ≥ю громад¤ни ≥ б≥знеси визначають, ¤к≥ саме послуги, ¤ким чином надаватиме њм ур¤д, встановлюють взаЇмну в≥дпов≥дальн≥сть в рамках взаЇмод≥њ, формують образ держави ≥ сусп≥льства Ц ≥ електронного ур¤ду ¤к окремого соц≥ального ≥нституту.
“аким чином, цифрова демократ≥¤ Ц ¤вище, масштабн≥ше за електронний ур¤д. јле передумови дл¤ њњ формуванн¤ створюЇ саме запровадженн¤ останнього, оск≥льки даЇ поштовх громад¤нам ≥ б≥знесам до використанн¤ можливостей ≤“ на державному р≥вн≥ Ц спочатку через користуванн¤ серв≥сами G2B та G2C та отриманн¤ певних вигод в≥д результат≥в роботи серв≥су G2G.
якщо розгл¤дати взаЇмод≥ю цих компонент≥в електронного ур¤ду в соц≥альному аспект≥, просл≥дковуЇтьс¤ ц≥лий комплекс взаЇмних вплив≥в. ќкрем≥ компоненти доповнюють один одного та вр≥вноважують вплив кожного з них на сусп≥льство. –озгл¤немо цю тезу детальн≥ше. ѕочнемо з елементу Уур¤д ур¤дов≥Ф: запровадженн¤ цього модул¤ спричин¤Ї, загалом, подальше в≥дмежуванн¤ державних структур в≥д сусп≥льства через замкненн¤ вс≥х життЇво важливих дл¤ сп≥льноти функц≥й, в≥домостей ≥ процес≥в у в≥докремлен≥й мереж≥ Ц з метою гарантувати ≥нформац≥йну безпеку держави. ѕослаблюютьс¤ вертикальн≥ звТ¤зки всередин≥ структури, проте наст≥льки посилюютьс¤ ≥ розгалужуютьс¤ звТ¤зки горизонтальн≥, що кер≥вн≥ органи вс≥х р≥вн≥в утворюють окремий континуум, за властивост¤ми под≥бний до щ≥льного клубка еластичноњ мотузки Ц можна спробувати роз≥рвати чи в≥дд≥лити певний окремий звТ¤зок чи елемент, але ≥ цей елемент, ≥ клубок чинитимуть спротив, ≥ т≥льки-но перестануть докладатись деструктивн≥ зусилл¤, елемент негайно повернетьс¤ на своЇ м≥сце в клубку. “обто, можна було б оч≥кувати, що державн≥ органи утвор¤ть окрему Удержаву в держав≥Ф, ба нав≥ть орден чи секту, зважаючи на ступ≥нь в≥докремленост≥.
÷¤ тенденц≥¤ вр≥вноважуЇтьс¤ запровадженн¤м наступного елемента Ц Уур¤д громад¤намФ. …ого роль Ц навпаки, в≥дкривати закрит≥ структури, робити њх доступними дл¤ анал≥зу, контролю, коригуванн¤ тощо. ¬≥дкритим дл¤ громад¤нина стаЇ будь-¤ке в≥домство, будь-¤ка послуга чи ≥нформац≥¤. ƒоступ Ї ≥ до ресурс≥в закритоњ ур¤довоњ мереж≥ Ц лише обмежений. ѕерсональн≥ дан≥ доступн≥ лише њх Увласников≥Ф та, за в≥дпов≥дними ключами, к≥льком державним службам (медичн≥й, соц≥альн≥й, певна ≥нформац≥¤ Ц податков≥й ≥ т.≥н.). Уѕрив≥лей цехуФ Ц право дозвол¤ти чи заборон¤ти певну д≥¤льн≥сть громад¤н, реЇструвати чи не реЇструвати шлюби, зм≥нювати пр≥звища Ц модуль G2C перетворюЇ на службу. ѕричому службу автоматизовану, тож незалежну в≥д особи чиновника, що розгл¤даЇ за¤ву. јле громад¤ни ¤к платники податку Ї не надто значущими учасниками бюджету.  ≥льк≥сть державних монопол≥й також стаЇ дедал≥ меншою, тож ≥ цей спос≥б поповненн¤ бюджету не Ї достатн≥м. ƒо того ж, ск≥льки не економитьс¤ за рахунок переведенн¤ трансакц≥й Удержава Ц громад¤нинФ в електронний вигл¤д ≥ њх автоматизац≥њ, громад¤нин завжди потребуЇ певноњ допомоги з бюджету (у вигл¤д≥ соц≥альних виплат, буд≥вельних роб≥т, охорони здоровТ¤, дотац≥й, субсид≥й тощо), а держава маЇ оплачувати видатков≥ статт≥ (безпека, обороноздатн≥сть, участь у м≥жнародних структурах ≥ т.≥н.). ¬раховуючи, ск≥льки коштуЇ створенн¤, обслуговуванн¤ ≥ апгрейд ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури електронного ур¤ду, його програмного забезпеченн¤, навчальних ≥ просв≥тницьких програм Ц тандем G2G-G2C швидко збанкрутуЇ.
«апровадженн¤ третього елементу, G2B, вр≥вноважуЇ економ≥чно систему електронного ур¤ду, робить њњ доц≥льною. јдже модуль Уур¤д-б≥знесамФ не лише спрощуЇ зд≥йсненн¤ стандартних процедур на зразок заповненн¤ декларац≥й чи оформленн¤ кредит≥в. √оловна його функц≥¤ Ц за рахунок спрощенн¤, пришвидшенн¤ ≥ автоматизац≥њ процесу заохочувати щонайб≥льше громад¤н створювати власний б≥знес. ќск≥льки саме приватний кап≥тал Ї руш≥йною силою розвитку крањни, причому не лише економ≥чного, але й соц≥ального, культурного, технолог≥чного, наукового розвитку, то саме модуль G2B електронного ур¤ду запоб≥гаЇ виникненню стагнац≥њ у кожн≥й з цих сфер життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.
ѕроте кожен з цих трьох модул≥в створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ соц≥альноњ пасивност≥ громад¤нина, групи, сп≥льноти. ЅарТЇри прибрано, бюрократичну т¤ганину подолано, не треба вистоювати черги, збирати пап≥рц≥, б≥гати ≥нстанц≥¤ми чи чекати прийн¤тт¤ р≥шенн¤. ћодуль G2C забезпечуЇ легкий вих≥д на стор≥нку потр≥бноњ структури через сп≥льний портал, модуль G2B дозвол¤Ї просто оформити дозволи ≥ л≥ценз≥њ, кредити ≥ п≥льги, майже не витрачаючи час на заповненн¤ форм, бо звертаЇтьс¤ по необх≥дн≥ персональн≥ дан≥ до ресурс≥в модул¤ G2G. ≤деальн≥ умови дл¤ замкненн¤ кожного у власному св≥т≥, обладнаному електронним ≥нтерфейсом дл¤ вир≥шенн¤ поточних питань.
“а на соц≥ум д≥Ї не просто сума вплив≥в трьох модул≥в. —л≥д враховувати так само ≥ зворотн≥ вектори впливу, в≥дпов≥дно B2G, C2G ≥, звичайно ц≥лий комплекс G2G Ц р≥зноспр¤мованоњ взаЇмод≥њ окремих г≥лок влади, р≥вн≥в, в≥домств тощо. Ќе зникаЇ ≥ вплив ≥нших модул≥в (зокрема, найб≥льш значущих Ц ¬2¬ (б≥знес б≥знесов≥), ¬2— (б≥знес кл≥Їнтов≥), —2¬ (кл≥Їнт б≥знесов≥). ÷е вже модул≥ не електронного ур¤ду, а ≤нформац≥йного сусп≥льства Ц соц≥альноњ формац≥њ, заснованоњ на знанн≥, здатност≥ до творчост≥ людини та на можливост¤х ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й. ≤нформац≥йне сусп≥льство включаЇ весь комплекс функц≥ональних модул≥в, три з ¤ких, зокрема, утворюють власне синтетичну формац≥ю п≥д назвою Уелектронний ур¤дФ, що також, в≥дпов≥дно, Ї елементом ≤нформац≥йного сусп≥льства.
≤ коли вже йдетьс¤ про ц≥лий комплекс елемент≥в, то сумарний ефект, що вони чин¤ть на соц≥ум, буде ≥ б≥льшим, ≥ ≥накшим в≥д результату додаванн¤ вплив≥в кожного окремого елемента. „им б≥льше елемент≥в ≤нформац≥йного сусп≥льства буде запроваджуватись у житт¤, тим б≥льшоњ соц≥альноњ активност≥ вимагатиметьс¤ в≥д громад¤нина. ≤нформац≥йний спос≥б житт¤ формуЇ соц≥ально активну особист≥сть. јктивн≥сть про¤вл¤Їтьс¤ перш за все у творчост≥, в ≥н≥ц≥ативност≥, в пошуку нових контакт≥в ≥ нових способ≥в самореал≥зац≥њ, у ширшому способ≥ мисленн¤, що охоплюЇ не лише сьогоденн≥ потреби, але Ї глобальним у час≥ ≥ простор≥.
ѕринципова зм≥на характеру ≥нформац≥йних комун≥кац≥й дозвол¤Ї подолати ≥ сформульований –обертом ћ≥хельсом так званий "зал≥зний закон ол≥гарх≥й", у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким постулюЇтьс¤ сформульоване дом≥нуванн¤ добре орган≥зованих владних ел≥т над апр≥ор≥ слабкоорган≥зованою б≥льш≥стю. 1 ‘актичну монопол≥ю ел≥т на вир≥шенн¤ вс≥х важливих питань, повТ¤заних з життЇд≥¤льн≥стю сусп≥льства, руйнуЇ не просто соц≥альна активн≥сть громад¤н, а можлив≥сть безпосередньоњ участ≥ њх у формуванн≥ оф≥ц≥йноњ позиц≥њ, формулюванн≥ в≥дпов≥дноњ правовоњ бази та Ц що важливо Ц зд≥йсненн¤ реального контролю над процесами провадженн¤ р≥шенн¤ у житт¤, виправленн¤м порушень та покаранн¤м порушник≥в. ѕрозор≥сть вс≥х владних процедур зумовлюЇ неможлив≥сть корпоративних домовленостей, застосуванн¤ подв≥йних стандарт≥в та ≥нших ман≥пул¤ц≥й ≥з законом. ¬≥ртуальна сп≥льнота громад¤н б≥льше не потребуЇ екстремальних засоб≥в за¤вленн¤ власноњ позиц≥њ, аби подолати ≥нерц≥ю внутр≥шньоњ орган≥зац≥њ владноњ ел≥ти. ўо Ї прикладним ви¤вом можливостей цифровоњ демократ≥њ.
—оц≥альна активн≥сть дл¤ ≤нформац≥йного сусп≥льства Ї не специф≥чною властив≥стю певного, довол≥ вузького прошарку населенн¤ Ц це природний стан речей. —оц≥альна активн≥сть в принцип≥ в≥дходить на задн≥й план, стаЇ одним з базових пон¤ть, що формують спос≥б житт¤ загалом. ÷е пон¤тт¤ також значною м≥рою втрачаЇ пол≥тичне забарвленн¤ ≥ б≥льше не вимагаЇ обовТ¤зковоњ приналежност≥ до колективу, певноњ групи, ≥нш≥ члени ¤ких под≥л¤ють ту саму позиц≥ю. —оц≥альна активн≥сть б≥льшою м≥рою стаЇ про¤вом ≥ндив≥дуальност≥, ≥ цей процес Ї складовою глобального перетворенн¤ сусп≥льств на сп≥льноти ≥ндив≥дуальностей, актив≥зованого впливом ≤“.
√ромад¤нин ¤к ≥ндив≥дуальн≥сть, в≥докремлена особист≥сть, а не частка т≥Їњ чи ≥ншоњ групи, про¤вл¤Ї значно б≥льшу зац≥кавлен≥сть у повн≥й ≥ достов≥рн≥й ≥нформац≥њ про вс≥ процеси, що так чи ≥накше визначають його житт¤. ≤, в≥дпов≥дно, вимагаЇ в≥д держави забезпеченн¤ йому можливостей мати цю ≥нформац≥ю. ўо укр≥плюЇ основи демократ≥њ, оск≥льки демократ≥¤ кожному гарантуЇ не т≥льки право звертатис¤ до влади з над≥Їю добитис¤ ¤кихось ≥ндив≥дуальних чи соц≥альних ц≥лей, але ≥ право на отриманн¤ в≥рог≥дноњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть владних структур ≥, значить, можлив≥сть робити пол≥тичний виб≥р не т≥льки самост≥йно, але ≥ з≥ знанн¤м д≥ла (–. ƒал називаЇ це "осв≥ченим розум≥нн¤м" ≥ в≥дносить до числа важливих ознак л≥беральноњ демократ≥њ.) 2
ƒемократ≥¤, збагачена можливост¤ми ≤“ ≥ включена до загальноњ системи ц≥нностей ≤нформац≥йного сусп≥льства, Ї важливим здобутком держави ≥ громад¤нина, причому це стосуЇтьс¤ багатьох речей. “радиц≥йн≥ способи њњ зд≥йсненн¤ мають багато вад, хоча демократ≥¤ ≥ залишаЇтьс¤ досьогодн≥ найкращою формою правл≥нн¤. Ќаочно це сформулював јнджей  ачмаржик, котрий склав Усумний перел≥к помилок ≥снуючоњ демократ≥њ, трактованоњ ¤к система, в ¤кий ур¤д вибраний цикл≥чними, таЇмними ≥ багатопарт≥йними виборами, провадженими на основ≥ ун≥версального прив≥лею дл¤ вс≥х дорослих громад¤нФ. “аким чином, до вад на¤вноњ демократ≥њ в≥н в≥дносить наступн≥ чинники.
І ћожлив≥сть дискрим≥нац≥њ меншост≥ б≥льш≥стю; чинники, що перешкоджають д≥¤льност≥ демократичноњ системи Ц неск≥нченн≥ обговоренн¤, подоланн¤ в≥дм≥нностей позиц≥й, подоланн¤ сумн≥в≥в ≥ безперервна критика.
І ¬≥дносно несерйозн≥ причини дл¤ соц≥ального невдоволенн¤ можуть серйозно струшувати демократичну крањну. ƒемократ≥¤ може бути знищеною через чинн≥сть њњ власних механ≥зм≥в Ц це, зокрема схема приходу до влади √≥тлера.
І ћ≥нлив≥сть мети ≥ л≥н≥й повед≥нки, що Ї насл≥дком зм≥н доктрин ≥ пол≥тичних команд, ¤к≥ здобувають владу в результат≥ перемоги на виборах (цю думку под≥л¤в, наприклад, ј.“окв≥ль, ¤кий вважав, що демократичн≥ держави не здатн≥ зд≥йснювати далекос¤жну зовн≥шню пол≥тику).
І —лабкий вплив громад¤н на прийн¤тт¤ поточних р≥шень, на реал≥зац≥ю пол≥тичноњ програми парт≥њ влади у пер≥оди м≥ж виборами, що породжуЇ роздаванн¤ порожн≥х об≥ц¤нок ≥ ман≥пулюванн¤ електоратом.
І Ќегативн≥ виборч≥ кампан≥њ, де обговоренн¤ життЇво важливих питань вит≥снено взаЇмними наклепами ≥ чутками. ѕроцес не припин¤Їтьс¤ ≥ м≥ж виборами, бо опозиц≥¤ висв≥тлюЇ не ≥стотн≥ помилки ур¤ду, але др≥бн≥ питанн¤, що привертають увагу (наприклад, справа  л≥нтона-Ћев≥нськи).
І —ильна залежн≥сть вибору громад¤н в≥д навичок використанн¤ засоб≥в впливу на електорат, зм≥щенн¤ акцент≥в з ≥стотних чинник≥в (суттЇв≥сть пол≥тичноњ програми, персональн≥ ¤кост≥ кандидат≥в) до ф≥нансовоњ спроможност≥ кандидат≥в ≥ парт≥й та майстерност≥ у застосуванн≥ виборчих технолог≥й. ¬ результат≥ влада належить тим, хто вдало використовуЇ можливост≥ телебаченн¤, а не тим, хто добре управл¤в би економ≥кою, хто знаЇ, ¤к прийн¤ти добр≥ закони, хто спроможний добре управл¤ти. 3
«а поширенн¤ ≤“ та зб≥льшенн¤ впливу мереж≥ на формуванн¤ громадськоњ думки ц¤ тенденц≥¤ набираЇ сили. ѕол≥тики, пол≥тика, парт≥њ, передвиборч≥ змаганн¤, власне пол≥тична та законотворча д≥¤льн≥сть в≥ртуал≥зуютьс¤. ѕричому часто цей процес Ї не лише перенесенн¤м частини д≥¤льност≥ в мережу, а принциповим обранн¤м в ¤кост≥ пров≥дноњ виборчоњ технолог≥њ електронноњ симул¤ц≥њ д≥¤льност≥. јдже переб≥г ≥ вплив реальних пол≥тичних заход≥в передбачити ≥ контролювати важче, н≥ж цифрову симул¤ц≥ю. —правжн≥ виконавц≥, орган≥затори, учасники завжди привнос¤ть фактор нестаб≥льност≥.
”крањна також поступово включаЇтьс¤ до процесу в≥ртуал≥зац≥њ пол≥тики. “ак за результатами одного з останн≥х досл≥джень, в украњнському ≥нтернет≥ нал≥чуЇтьс¤ 279 сайт≥в на пол≥тичну тематику.  ≥льк≥сть ун≥кальних документ≥в на цих сайтах - 70325. ќбс¤г текстовоњ ≥нформац≥њ - 1.9 √б. —ередн≥й обс¤г сайта - 252 документи. —труктурний розпод≥л пол≥твеба св≥дчить, що сайти пол≥тичних парт≥й ≥ пол≥тик≥в не Ї основою пол≥тичного веба в ”крањн≥, а отже Ц що функц≥њ, в≥дведен≥ под≥бним ресурсам в систем≥ цифровоњ демократ≥њ, поки не потр≥бн≥ сусп≥льству чи окремим його групам. –озпод≥л же ресурс≥в Ї таким:
55% - новини, сайти «ћ≤, ≥нформагентства, он-лайнов≥ «ћ≤, тобто, ≥нструменти створенн¤ та використанн¤ ≥нформац≥йних привод≥в, ¤к≥ виконують власне роль мед≥а: зТЇднують виробник≥в новин з њх первинними споживачами Ц традиц≥йними друкованими та електронними «ћ≤.
23% - сайти пол≥тичних парт≥й ≥ орган≥зац≥й: виробл¤ють дуже вузький спектр новин, тож, в≥дпов≥дно, ≥ запитан≥ менше Ц ¤к представниками «ћ≤, так ≥ громад¤нами та фах≥вц¤ми. ‘ункц≥њ ж, що в≥дпов≥дають потребам електронного ур¤ду та цифровоњ демократ≥њ, ще практично не запитан≥ користувачами, тож вони ≥ не передбачаютьс¤ концепц≥¤ми ресурс≥в.
14% - ≥нформац≥йн≥ сайти ≥ форуми. “ак само вузькоспец≥ал≥зован≥ ресурси, проте через складн≥ший процес ф≥нансуванн¤ Ї менш поширеними.
8% - особист≥ сайти пол≥тик≥в. ќкр≥м ускладнень з ф≥нансуванн¤м та дуже вузького спектру висв≥тлюваних питань, дуже часто мають проблеми з наповненн¤м Ц на¤вний хрон≥чний деф≥цит матер≥ал≥в.
70% пол≥тичних сайт≥в мають кињвське рег≥ональне розташуванн¤. ≤нш≥ рег≥они займають в≥д 5% до 1%. “обто, в≥ртуальна симул¤ц≥¤ загальнодержавноњ д≥¤льност≥ сфокусована все ж в центр≥.
Ѕагатопарт≥йн≥сть ≥ парламентаризм втратили реальн≥сть та лише ≥м≥туютьс¤ пол≥тологами, експертами-консультантами й ≥м≥джмейкерами ¤к зручне ≥ звичне середовище змаганн¤ цих пол≥тичних образ≥в Ц в≥д р≥зноман≥тних образ≥в пол≥тик≥в до образ≥в ц≥лоњ держави. ѕарт≥њ, що виникали ¤к представники класових, етн≥чних, конфес≥ональних, рег≥ональних ≥нтерес≥в, перетворилис¤ на "бренди" Ц емблеми ≥ рекламн≥ слогани, що традиц≥йно привертають електорат. якщо цей "бренд" побудований на ≥сторичн≥й традиц≥њ Ц наприклад, комун≥сти, соц≥ал-демократи, нац≥онал≥сти тощо Ц його буде активно п≥дтримувати ще не звиклий до в≥ртуал≥зац≥њ електорат, нав≥ть ¤кщо первинна ≥деолог≥¤ кардинально зм≥нилас¤.
≤нтенсивна пол≥тизац≥¤ к≥берпростору наочно демонструЇ, що нова пол≥тика будуЇтьс¤ на компенсац≥њ деф≥циту реальних ресурс≥в ≥ вчинк≥в розмањтт¤м образ≥в. —ьогодн≥ боротьба за пол≥тичну владу Ц це вже не боротьба парт≥йних орган≥зац≥й ≥ не конкуренц≥¤ програм д≥й. ÷е боротьба в≥ртуальних образ≥в Ц пол≥тичних ≥м≥дж≥в, що њх створюють рейтинги ≥ ≥м≥джмейкери, прес-секретар≥ ≥ "з≥рки" шоу-б≥знесу, PR ≥ електронн≥ «ћ≤, рекрутован≥ на час пол≥тичних кампан≥й.
–еальна особист≥сть ≥ њњ д≥¤льн≥сть ¤к пол≥тика необх≥дн≥ лише дл¤ "≥нформац≥йного приводу", що слугуЇ свого роду ал≥б≥ дл¤ тих, хто формуЇ ≥м≥дж, "виправдовуючи" реальну безд≥¤льн≥сть. ѕол≥тика полишила з≥бранн¤ ≥ зас≥данн¤ ком≥тет≥в, програми реформ, а також зм≥ст владних функц≥й ≥ функц≥й контролю њхнього виконанн¤. ѕокинула вона ≥ м≥жфракц≥йн≥ переговори ≥ парт≥йн≥ м≥тинги. ѕол≥тика, створювана в PR-агентствах, на “Ѕ ≥ в «ћ≤ Ц це в≥ртуальна пол≥тика. 4 ќднак влада, що здобуваЇ лег≥тимн≥сть такими в≥ртуальними способами, Ї ц≥лком реальною, хоча њњ д≥¤льн≥сть немаЇ н≥чого сп≥льного з образом, за ¤кий голосували виборц≥. “аким чином, негативн≥ риси демократ≥њ традиц≥йноњ посилюютьс¤ на етап≥ переходу до цифровоњ демократ≥њ Ц але це властив≥сть саме перех≥дного етапу, коли зад≥¤н≥ лише к≥лька ≥нструмент≥в з усього комплексу, представленого ≤нформац≥йним сусп≥льством.
≤ ще про проблеми реал≥зац≥њ демократ≥њ: до серйозних недол≥к≥в демократ≥њ, згаданих ј. ачмаржиком, в≥дноситьс¤ ≥ неч≥ткий розпод≥л повноважень м≥ж законодавчою, виконавчою ≥ судовою г≥лками влади за на¤вноњ виборчоњ системи, ускладнений прагненн¤м парт≥й провести своњх представник≥в до кожноњ з цих г≥лок, аби гарантувати власну перевагу в ус≥х в≥дношенн¤х. ¬ результат≥, р≥шенн¤ стосовно вс≥х трьох сфер зд≥йсненн¤ влади можуть бути ухвален≥ на одному закритому з≥бранн≥ парт≥њ (а чи к≥лькох парт≥й), ≥ к≥лька пол≥тичних л≥дер≥в можуть фактично зд≥йснювати повну владу. 3
ќстанн¤ обставина ускладнюЇтьс¤ зрощенн¤м економ≥чного кап≥талу з пол≥тичною ел≥тою, що часто спостер≥гаЇтьс¤ у крањнах перех≥дного типу, до ¤ких в≥дноситьс¤ ≥ ”крањна. Ќав≥ть винесенн¤ певних питань, що Ї особливо важливими дл¤ житт¤ громад¤н ≥ держави, на всенародне обговоренн¤ у таких крањнах Ї не ст≥льки ≥нструментом демократизац≥њ, ск≥льки ще одним механ≥змом ман≥пулюванн¤ громадською думкою на користь парт≥њ влади. ќкр≥м того, зовс≥м не вс≥ питанн¤ можна вир≥шувати голосуванн¤м. Ѕ≥льш≥сть проблем вимагаЇ м≥ркувань ≥ в≥днайденн¤ р≥шень, а не вибору з обмеженого числа вар≥ант≥в (нав≥ть ¤кщо цих вар≥ант≥в пропонуЇтьс¤ б≥льше 30 р≥зноман≥тних, але однаково поганих). –еферендумна демократ≥¤ в Уофф-лайновому вар≥ант≥Ф ускладнюЇтьс¤ й тим, що формулюЇ питанн¤ референдуму та ж сама парт≥¤ влади, закладаючи вже у спос≥б постановки питанн¤ потр≥бну в≥дпов≥дь.
“обто, результатом Ї видим≥сть демократ≥њ, ¤ка насправд≥ н≥кого не вводить в оману Ц ан≥ громад¤н, ан≥ владу, ан≥ м≥жнародн≥ структури. ≤ визначенн¤ Удумки б≥льшост≥Ф, передбаченоњ ще на етап≥ ухваленн¤ перел≥ку запитань, стаЇ лише додатковим фактором соц≥альноњ нестаб≥льност≥. “ож сучасна пол≥тика ≥ економ≥ка дедал≥ част≥ше в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д прийн¤тт¤ р≥шень щодо складних питань "б≥льш≥стю голос≥в" ≥ переходить до виробленн¤ консенсусних р≥шень. 5
ѕроте Ї ситуац≥њ, коли вол¤ б≥льшост≥ все ж Ї вир≥шальною: вибори до представницьких орган≥в влади. ≤ оц≥нка можливих результат≥в використанн¤ ≤“ в ц≥й сфер≥ далеко не завжди Ї позитивною. Ќаприклад, нещодавно л≥дер палати громад британського парламенту –об≥н  ук пов≥домив, що громад¤ни ¬еликобритан≥њ зможуть голосувати ≥нтернетом на найближчих парламентських виборах. як пише Guardian, таке революц≥йне р≥шенн¤ британський парламент готовий прийн¤ти у зв'¤зку ≥з надзвичайно низькою виборчою активн≥стю на останн≥х виборах 2001 року. “од≥ на д≥льниц≥ прийшла рекордно низька дл¤ ¬еликобритан≥њ к≥льк≥сть громад¤н Ц 59% (у ‘ранц≥њ найнижча ¤вка склала 33%). Ќа думку  ука, можлив≥сть голосуванн¤ ≥нтернетом залучить до виборчого процесу молодь. «а словами л≥дера палати громад, перша спроба використанн¤ глобальноњ комп'ютерноњ мереж виборц¤ми буде використана вже п≥д час найближчих мун≥ципальних вибор≥в, що в≥дбудутьс¤ вже навесн≥ 2002 року.
≤н≥ц≥атива –. ука не в≥др≥зн¤Їтьс¤ ориг≥нальн≥стю. « самоњ по¤ви глобальноњ мереж≥ громадськ≥сть обговорюЇ можлив≥сть брати участь у виборах ≥ референдумах, не виход¤чи з дому. ќсновний галас на п≥дтримку пр¤мих вибор≥в ≥нтернетом п≥дн≥мають навколо зб≥льшенн¤ числа голосуючих. јналог≥чн≥ до озвучених –, уком пропозиц≥њ вже отримали п≥дтримку парламент≥в ‘ранц≥њ ≥ ≈стон≥њ.  р≥м того, под≥бн≥ проекти розгл¤даютьс¤ законодавчими з≥бранн¤ми низки ≥нших Ївропейських ≥ аз≥атських крањн. јнал≥тики також не виключають, що можлив≥сть голосуванн¤ через ≥нтернет буде запропонована мешканц¤м де¤ких штат≥в —Ўј на найближчих президентських виборах.
ћ≥ж тим фах≥вц≥ в≥дзначають, що голосуванн¤ ≥нтернетом, можливо, г≥рша з ≥дей, що будь-коли приходили людин≥ в голову. ¬они говор¤ть, що реал≥зац≥¤ цих проект≥в приведе крањни до диктатури швидше, н≥ж найкривав≥ший заколот. ѕо¤снюють це анал≥тики трьома головними причинами: корупц≥Їю, слабк≥стю ≥нфраструктури всесв≥тнього павутинн¤ ≥ ментал≥тетом хакер≥в. 6
’оча ц≥лком можливо, що –. ук правий стосовно оц≥нки ≤“ ¤к позитивного фактора дл¤ зм≥цненн¤ демократ≥њ та зб≥льшенн¤ пол≥тичноњ активност≥ громад¤н. «г≥дно анал≥зу ћ.ќлсона, типовий рац≥ональний ≥ндив≥д, що входить до великоњ соц≥ально-економ≥чноњ групи, не буде добров≥льно жертвувати заради дос¤гненн¤ њњ пол≥тичних ц≥лей, не маючи ¤кихось особливих стимул≥в. ѕо-перше, в≥н знаЇ, що його зусилл¤ не зд≥йсн¤ть пом≥тного впливу, а по-друге, в≥н под≥лить вигоду, дос¤гнуту за рахунок ≥нших (ефект безб≥летника). ¬ин¤ток, ≥ то не завжди, становл¤ть участь у голосуванн≥ ≥ п≥дписанн¤ петиц≥й, тобто випадки, коли затрати ви¤вл¤ютьс¤ нижчими певноњ критичноњ меж≥.
…мов≥рно, принципове зниженн¤ затрат, пов'¤зане з розвитком електронних комун≥кац≥й, дозвол¤Ї перейти цей бар'Їр ≥ створити передумови розширеноњ участ≥ р¤дових виборц≥в в пол≥тичному житт≥. 7 ’оча ключовим питанн¤м залишаЇтьс¤ мотивац≥¤ громад¤нина, ≥ головною функц≥Їю цифровоњ демократ≥њ Ї саме зм≥цненн¤ (а, за сучасноњ ситуац≥њ, часто ≥ створенн¤) мотивац≥й громад¤нина, що зумовлюють його соц≥альну повед≥нку. ÷ифрова демократ≥¤ стаЇ причиною подоланн¤ соц≥альноњ апат≥њ, а також переоц≥нки власноњ рол≥ у важливих сусп≥льних процесах Ц громад¤нин набуваЇ п≥дстав дл¤ активного ви¤вленн¤ соц≥альноњ позиц≥њ, бо впевнюЇтьс¤ (серед ≥ншого ≥ завд¤ки механ≥змам контролю д≥¤льност≥ державних орган≥в), що його думку не буде про≥гноровано.
јле загалом дискус≥њ навколо спроможност≥ вир≥шити прикладн≥ питанн¤ на зразок в≥дсотка виборц≥в, що вз¤ли участь у виборах, шл¤хом впровадженн¤ електронного ур¤ду ≥ ¤комога ширшого застосуванн¤ ≤“ Ї ¤вищем у будь-¤кому випадку тимчасовим. ѕаралельна он-лайнова процедура голосуванн¤ належить нав≥ть не до першого етапу розвитку ≤нформац≥йного сусп≥льства, а до п≥дготовчоњ стад≥њ, до пер≥оду освоЇнн¤ ≤“ б≥льшою м≥рою ¤к іаджета, а не ¤к робочого ≥нструменту демократ≥њ, зд≥йсненн¤ влади чи контролю над њњ зд≥йсненн¤м, що передбачаЇ серйозне ставленн¤ ≥ високий р≥вень соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. ≤ побоюванн¤ фах≥вц≥в можуть мати п≥д собою п≥дстави саме через ≥гровий момент, сприйн¤тт¤ он-лайновоњ демократ≥њ ¤к р≥зновиду розваги.
÷ю небезпеку передбачено давно Ц власник сайту warweb.ru, зокрема, посилаЇтьс¤ на фантастичне опов≥данн¤ " виток на планету “ранай" –.Ўекл≥. Ујвтор змальовуЇ ситуац≥ю, коли мер м≥ста може робити все, що йому заманетьс¤, - нав≥ть убивати п≥дозрюваних на м≥сц≥ без суду ≥ сл≥дства. ¬≥н м≥г також будь-¤коњ хвилини передати ц≥ повноваженн¤ будь-¤кому бажаючому. ўоправда, будь-¤кий незадоволений д≥¤ми мера громад¤нин м≥г натиснути спец≥альну кнопку. якщо таких натискань було багато, на груд¤х мера п≥дривавс¤ медальйончик Ц символ мерського всевладд¤. ћедальйончики п≥дривалис¤ часто Ц тож бажаючих бути мером не знаходилось. “иснути кнопку, погодьтесь, набагато приЇмн≥ше...Ф 8
“а процеси соц≥альноњ адаптац≥њ стосовно ≤“ та р≥зноман≥тних елемент≥в ≤нформац≥йного сусп≥льства, таких ¤к електронний ур¤д, цифрова демократ≥¤, он-лайнове голосуванн¤ тощо, зрештою зм≥нюють ставленн¤ до них громад¤н. «м≥нюЇтьс¤ роль, що њњ в≥д≥грають ≤“ в житт≥ громад¤н ≥ держави. јдаптац≥¤ до ≥нновац≥й актив≥зуЇ вже згадан≥ процеси зб≥льшенн¤ соц≥альноњ активност≥ та зм≥ни њњ зм≥сту. “аким чином, вибудовуЇтьс¤ причинно-насл≥дковий звТ¤зок: запровадженн¤ електронного ур¤ду зумовлюЇ освоЇнн¤ ≤“ ≥ використанн¤ њх у повс¤кденному житт≥ ≥ в ус≥х сферах д≥¤льност≥ громад¤н та б≥знес≥в, а це, своЇю чергою, стаЇ п≥дірунт¤м дл¤ розвитку громад¤нами ≥ б≥знесами цифровоњ демократ≥њ Ц ¤ка визначаЇ напр¤мки ≥ меж≥ д≥¤льност≥ електронного ур¤ду. јле сл≥д згадати ще один момент впливу ≤“ та умов розвитку цифровоњ демократ≥њ. ѕ≥д впливом ≥нформац≥йних ≥нновац≥й зм≥нюЇтьс¤ образ не лише сусп≥льства в ц≥лому та його громад¤н, але ≥ спос≥б зд≥йсненн¤ пол≥тики та характеристики пол≥тичного д≥¤ча. як≥ ж саме зм≥ни в≥дбуваютьс¤ Ц адже це важливо, оск≥льки пол≥тична д≥¤льн≥сть великою м≥рою визначаЇ переб≥г б≥льшост≥ соц≥альних процес≥в у сусп≥льств≥, бо торкаЇтьс¤ кожного з них.
«а ≤нформац≥йного сусп≥льства ≥ндив≥дуальн≥сть, причому ≥ндив≥дуальн≥сть, здатна до самост≥йного прийн¤тт¤ р≥шень, стаЇ головною д≥Ївою особою ≥ пол≥тичного житт¤.  олектив, з його традиц≥¤ми, ≥деолог≥Їю, досв≥дом вир≥шенн¤ р≥зноман≥тних проблем у минулому, усталеними звТ¤зками ≥ авторитетом, в≥дходить на задн≥й план. —итуац≥¤ м≥н¤Їтьс¤ наст≥льки швидко, обставини комб≥нуютьс¤ щоразу ≥ншим способом, щодн¤ виникають нов≥ й нов≥ соц≥альн≥, технолог≥чн≥, культурн≥ фактори Ц жодний досв≥д, жодна усталена процедура ≥ традиц≥йний п≥дх≥д, ба нав≥ть жодний профес≥онал≥зм у звичному розум≥нн≥ цього слова, не зможуть забезпечити достатньо швидкого, точного ≥ ефективного реагуванн¤ на проблеми. ћережеве сусп≥льство в≥дгукуЇтьс¤ т≥льки на вплив зм≥стовноњ новизни.
ƒана ¤к≥сть мережевого сусп≥льства породжуЇ ц≥лу низку принципово важливих дл¤ пол≥тики насл≥дк≥в, що мають суто практичний характер. ѕо-перше, в умовах мережевоњ орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ жодне завданн¤ не може бути вир≥шене дв≥ч≥ одним ≥ тим самим методом. ѕо-друге, в ћереж≥ працююча пол≥тична ≥де¤ Ї знанн¤ про нин≥шнЇ, в силу чого вона вимагаЇ негайного застосуванн¤, оск≥льки те, що в≥рно зараз, ћережа, в черговий раз перебудувавши в≥дношенн¤ всередин≥ себе, неуникно перетворить на неспроможн≥, абстрактн≥ м≥ркуванн¤. ѕо-третЇ, вс¤кого роду ч≥тко оформлен≥ структури в мережевому сусп≥льств≥ волод≥ють лише еп≥зодичною, випадковою д≥Їздатн≥стю.
¬ зв'¤зку з≥ сказаним вище сл≥д оч≥кувати, що пол≥тичний досв≥д, суть ¤кого пол¤гаЇ в опор≥ на здобутки минулого, багато в чому перестане мати практичну ц≥нн≥сть, бо стани ћереж≥ не повторюютьс¤. “обто, ≤нформац≥йним сусп≥льством запитаний той пол≥тик, чиЇ ум≥нн¤ бачити особлив≥сть поточного моменту н≥¤к не залежить в≥д пол≥тичного досв≥ду.
ќтже, в мережевому сусп≥льств≥ спроможн≥сть пол≥тика визначатиметьс¤ в основному тим, наск≥льки в≥н зм≥г розвинути в соб≥ здатн≥сть навчатис¤, ≥нтуњц≥ю, а також ум≥нн¤ миттЇво приймати р≥шенн¤.  р≥м того, пол≥тичну роботу, з усього, незабаром доведетьс¤ будувати не на програмних нам≥рах, а на практиц≥ кризового управл≥нн¤. —ьогодн≥ це вже про¤вл¤Їтьс¤ у державах, що активн≥ше включилис¤ до формуванн¤ ≤нформац≥йного сусп≥льства. —права в тому, що характерною рисою сучасноњ пол≥тики Ї опора на викладенн¤ того, що ≥ ¤к припускаЇтьс¤ робити в ос¤жному майбутньому. ќднак в умовах ћереж≥ в≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн¤ вкрай нетривк≥, тому дл¤ "мережевого пол≥тика" Їдиним ор≥Їнтиром, що збереже ск≥льки-небудь в≥дчутну тривал≥сть, залишаЇтьс¤ в≥дпов≥дь на питанн¤ "нав≥що?". „ерез це ≥ виникаЇ необх≥дн≥сть в пост≥йному коригуванн≥ пол≥тичноњ д≥¤льност≥, з тим щоб утримувати адекватн≥сть реальност≥.
Ќарешт≥, ще одн≥Їю рисою, що задаЇ вигл¤д мережевоњ пол≥тики, ймов≥рно, стане зам≥щенн¤ пол≥тичних парт≥й ≥ рух≥в ситуативними конф≥гурац≥¤ми, що складатимутьс¤ з самост≥йних пол≥тик≥в. ћережа змушуЇ бути то "правим", то "л≥вим", а пол≥тичне л≥дерство даЇтьс¤ нею п≥д конкретне завданн¤, оск≥льки в ћереж≥ будь-хто може стати центром. (÷≥каво, що це ж ¤вище ми спостер≥гаЇмо вже прот¤гом певного часу в украњнськ≥й влад≥ Ц себто, характеристики мережевоњ пол≥тики ≥ пол≥тики нестаб≥льного сусп≥льства багато в чому Ї схожими, принаймн≥ в тому, що стосуЇтьс¤ зм≥ни ситуац≥й ≥ умов. Ѕуло б добре, ¤кщо схож≥ умови призведуть до схожих насл≥дк≥в стосовно трансформац≥њ пол≥тики ≥ пол≥тик≥в).
¬икладене вище означаЇ, що дл¤ того, щоб бути ефективним пол≥тиком в ћереж≥, потр≥бно бути б≥льш гнучким ≥ чуйним, н≥ж в середньому сама ћережа. ¬≥дпов≥дно, сила пол≥тичноњ влади буде визначатис¤ не спроможн≥стю останньоњ примусити до п≥дпор¤дкуванн¤, а тим, ¤кою м≥рою влада може домогтис¤ виконанн¤ своњх р≥шень шл¤хом доказу њхньоњ правоти. 9 Ќайефективн≥ше вт≥ленн¤ цих принцип≥в уможливлюють, знов ж таки, електронний ур¤д та ≥нститути цифровоњ демократ≥њ. ќстанн¤ забезпечуЇ можлив≥сть коригуванн¤ ур¤дових р≥шень та врахуванн¤ ≥нтерес≥в ¤комога б≥льшоњ к≥лькост≥ соц≥альних груп. ј електронний ур¤д дозвол¤Ї громад¤нам ≥ б≥знесам з максимальною вигодою дл¤ себе застосовувати нормативно-правов≥ акти, ор≥Їнтуватис¤ в них та самост≥йно контролювати додержанн¤ законност≥.
 оли громад¤ни мають змогу виступати активними ≥ р≥вноправними учасниками законотворчого процесу ≥ мають можлив≥сть не лише критикувати певний закон, але вз¤ти участь у його модерн≥зац≥њ Ц це значно зменшуЇ р≥вень соц≥ального напруженн¤ ≥ неприйн¤тт¤ влади ≥ пол≥тичних сил. “ож влад≥ виг≥дне в≥дведенн¤ громад¤нам активноњ рол≥ у законотворчому процес≥, оск≥льки так вона здобуваЇ п≥дтримку громад¤н. ƒл¤ ”крањни на сьогодн≥ це б≥льш н≥ж актуальне питанн¤, у вир≥шенн≥ ¤кого нам Ї на що спертис¤ Ц процес запровадженн¤ окремих ур¤дових ресурс≥в, ор≥Їнтованих на громад¤н, розпочавс¤ ще 1994 року. “од≥ в рамках ≥нформац≥йноњ ≥н≥ц≥ативи адм≥н≥страц≥Їю —Ўј була видана директива щодо обов'¤зкового розкритт¤ ур¤довоњ ≥нформац≥њ через ≥нтернет.
ќдн≥Їю з показових в цьому план≥ Ї система висв≥тленн¤ законотворчого процесу Thomas. ѕочинаючи з с≥чн¤ 1995 (з≥ 104-го  онгресу) на сервер≥ thomas.loc.gov надаЇтьс¤ вс¤ ≥нформац≥¤ про поточн≥ под≥њ в  онгрес≥, його ком≥тетах ≥ ком≥с≥¤х. ¬иконавцем проекту Ї Ѕ≥бл≥отека  онгресу. ¬ нин≥шн≥й час Thomas м≥стить ≥нформац≥ю за наступними напр¤мками: законопроекти, детальна ≥стор≥¤ њхнього написанн¤, посиланн¤ на в≥дпов≥дн≥ стенограми автор≥в; стенограми зас≥дань  онгресу; зв≥ти ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й  онгресу; ≥сторичн≥ документи;  онгрес на цьому тижн≥. ¬м≥ст сервера оновлюЇтьс¤ кожний день вранц≥, а п≥д час важливих дебат≥в ≥ част≥ше, в≥дстаючи в≥д реальноњ под≥њ приблизно на годину. ѕод≥бну схему маЇ запровадити  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥ де¤к≥ кроки в цьому напр¤мку вже зроблено.
Ћише нещодавно ≥нформац≥йно-технолог≥чна система допомогла —ловен≥њ розробити законодавство. ƒл¤ прискореноњ розробки законодавства —ловен≥њ була необх≥дна ≥нформац≥йна система, здатна управл¤ти документами ≥ робочими потоками, а також сп≥в≥снувати з паралельними технолог≥¤ми паперового документооб≥гу. ѕроблеми —ловен≥њ були вир≥шен≥ за допомогою ≥нформац≥йно-технолог≥чноњ системи, що дозволила отримати три переваги. ѕершою перевагою була сп≥льна робота. "ћи створили умови дл¤ того, щоб сп≥вроб≥тники вс≥х в≥дд≥л≥в ≥ вс≥х р≥вн≥в Ќац≥ональноњ јсамблењ (в тому числ≥ представники р≥зних пол≥тичних парт≥й) могли усп≥шно працювати над законопроектом", - говорить начальник секц≥њ розробки ≥нформац≥йних систем в Ќац≥ональн≥й јсамблењ Ѕо¤н ¬ербич. ƒруга перевага пол¤гала у високому р≥вн≥ автоматизац≥њ процес≥в п≥дготовки документ≥в ≥ управл≥нн¤ роб≥тничими потоками. ≤, нарешт≥, по-третЇ, система стала дуже корисним засобом, за допомогою ¤кого можна отримати доступ до будь-¤кого парламентського документа. ƒл¤ орган≥зац≥й портал надаЇ доступ до електронних форм податкових ≥ ≥нших платеж≥в, до системи електронних державних закупок. “ут же можна зареЇструвати товарний знак або патент, отримати ≥нформац≥ю про р≥зноман≥тн≥ ур¤дов≥ програми п≥дтримки ≥ розвитку б≥знесу, п≥льгов≥ схеми кредитуванн¤, консалтинг ≥ навчанн¤, особливо стосовно малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств. ¬ ”крањн≥ под≥бн≥ схеми реал≥зуютьс¤ окремо Ц ¤к внутр≥шн¤ ур¤дова ≥нформац≥йна система, а також ¤к рег≥ональн≥ ур¤дов≥ портали. ўоправда, останн≥х поки дуже небагато, причому основною причиною цього Ї саме в≥дсутн≥сть розум≥нн¤ мети запровадженн¤ цих функц≥й, а не в≥дсутн≥сть ф≥нансуванн¤, фах≥вц≥в чи оф≥ц≥йноњ ур¤довоњ позиц≥њ. 10
Ќерозум≥нн¤ мети та слабке у¤вленн¤ про можливост≥ ≤“, тим б≥льше Ц обТЇднаних концепц≥Їю електронного ур¤ду, не кажучи вже про ≤нформац≥йне сусп≥льство, призводить до втрати сенсу орган≥зац≥њ та п≥дтримки в належному стан≥ оф≥ц≥йних ресурс≥в. ¬ище ми казали про технолог≥чну специф≥ку реал≥зац≥њ ресурс≥в, ор≥Їнтованих на громад¤н, з метою щонайшвидшоњ ≥ ¤комога ефективн≥шоњ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ користувач≥в до цих ≥нновац≥й, визнанн¤ њх часткою звичного, нормального способу житт¤ ≥ роботи.
÷е важливо, оск≥льки сл≥д зважати на в≥ддален≥ш≥ перспективи Ц формуванн¤ в ”крањн≥ ≤нформац≥йного сусп≥льства та готовност≥ њњ до включенн¤ у √лобальне ≥нформац≥йне сусп≥льство. ј компоненти електронного ур¤ду потенц≥йно можуть ви¤витис¤ ключовим моментом пропаганди ≥нформац≥йних технолог≥й в масах, ≥, в≥дпов≥дно, впровадженн¤ ≥дей ≤нформац≥йного сусп≥льства. 11 јле дл¤ цього обовТ¤зково сл≥д зважати на згаданий психолог≥чний аспект ≥ в≥дпов≥дно розробл¤ти концепц≥њ ур¤дових он-лайнових та електронних проект≥в.
¬ ¤кост≥ прикладу вдалого використанн¤ ц≥лого комплексу стимул≥в (соц≥альних, матер≥альних, психолог≥чних) дл¤ активного залученн¤ громад¤н до використанн¤ можливостей ≤“ та в≥днайденн¤ нових застосувань технолог≥чних ≥нновац≥й можна навести британську схему ƒ∆≈ћ« (GEMS): найб≥льший в крањн≥ ресурс пропозиц≥й щодо персоналу м≥н≥стерства оборони. ÷е один з перших, проте не Їдиний под≥бний проект з використанн¤м ≤“. ”р¤д ¬еликоњ Ѕритан≥њ поступово в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д директивного способу модерн≥зац≥њ певних своњх функц≥й. ¬≥н не просто оч≥куЇ на ≥н≥ц≥ативу знизу, а активно заохочуЇ до нењ державних службовц≥в (детальн≥ше ми розгл¤дали сп≥вв≥дношенн¤ ролей р≥зних соц≥альних сектор≥в у процес≥ запровадженн¤ електронного ур¤ду у перш≥й частин≥). “ак, у найближч≥й перспектив≥ плануЇтьс¤ запровадити грошов≥ винагороди в≥д ₤25 до ₤10000 ≥ б≥льше тим сп≥вроб≥тникам м≥н≥стерства оборони або в≥йськовослужбовц¤м, що пропонують ≥дењ щодо пол≥пшенн¤ управл≥нн¤ ≥ обороноздатност≥. ÷¤ схема спри¤Ї народженню ≥дей, економить ₤15 м≥льйон≥в на р≥к, показуЇ, що люди сповнен≥ гарних ≥дей Ц та ≥люструЇ можливост≥ та шл¤хи орган≥чного вплетенн¤ ≤“ в полотно соц≥альних стосунк≥в. 12
÷ей приклад дозвол¤Ї говорити ще про одне ¤вище Ц ≥ електронний ур¤д, ≥ цифрова демократ≥¤ оптим≥зують систему управл≥нн¤ державою, оздоровлюють стосунки всередин≥ сусп≥льства, зменшують р≥вень соц≥альних конфл≥кт≥в (адже б≥льш≥сть з них виникаЇ внасл≥док нерозум≥нн¤ та в≥дсутност≥ пр¤мого контакту м≥ж сторонами). “ож ¤к м≥н≥мум необТЇктивною буде њх оц≥нка ¤к джерел загрози дл¤ нац≥ональноњ безпеки. « цього приводу варто ще раз повернутись до твердженн¤, що громад¤нське сусп≥льство (в ¤кому лише ≥ можливе формуванн¤ цифровоњ демократ≥њ) функц≥онуЇ розвиваЇтьс¤, ор≥Їнтуючись на потреби громад¤н, сформульован≥ безпосередньо ними. √ромад¤нська ≥н≥ц≥атива, а не державний контроль Ї руш≥Їм громад¤нського сусп≥льства.
—аме тому головним завданн¤м у запровадженн≥ будь-¤кого з трьох модул≥в електронного ур¤ду, так само ¤к ≥ цифровоњ демократ≥њ, Ї ч≥тка регламентац≥¤ ≥ обмеженн¤ рол≥ держави на користь громад¤н ≥ б≥знес≥в, приватноњ ≥ громадськоњ ≥н≥ц≥ативи.

ѕ≥дсумки:
“аким чином, ми зТ¤сували, що цифрова демократ≥¤ Ц це форма пол≥тичноњ орган≥зац≥њ, характерна дл¤ ≤нформац≥йного сусп≥льства, що поЇднуЇ в соб≥ властивост≥ безпосередньоњ та плеб≥сцитноњ (референдумноњ) демократ≥њ, а також можливост≥ ≥нформац≥йних технолог≥й. ÷е означаЇ, що основн≥ р≥шенн¤ приймають безпосередньо громад¤ни шл¤хом проведенн¤ плеб≥сцит≥в в ≥нформац≥йн≥й мереж≥, ≥ громад¤нам же належить законодавча ≥н≥ц≥атива та право контролю за дотриманн¤м законност≥. ¬ажливою характеристикою цифровоњ демократ≥њ Ї в≥дмова у багатьох випадках в≥д принципу пр≥оритету б≥льшост≥, ≥ перех≥д до консенсусних р≥шень, за ¤ких не виникаЇ ≥гнорованоњ меншост≥.
÷ифрова демократ≥¤ виникаЇ ¤к результат освоЇнн¤ громад¤нами ≤“ в процес≥ використанн¤ послуг електронного ур¤ду. ѕосл≥довн≥сть саме така, бо цифрова демократ≥¤ потребуЇ певного р≥вн¤ психолог≥чноњ адаптац≥њ громад¤н до ≥нформац≥йних ≥нновац≥й, засвоЇнн¤ ними навичок використанн¤ ≤“ в процес≥ взаЇмод≥њ з владними структурами. —ерв≥си електронного ур¤ду вимагають меншоњ п≥дготовки, оск≥льки здеб≥льшого трансакц≥њ пол¤гають у заповненн≥ автоматизованих форм, що, до того ж пропонують на виб≥р вар≥анти в≥дпов≥дей. Ќабувши початкових навичок мережевих трансакц≥й, громад¤ни зможуть оволод≥ти ≥ складн≥шими схемами, зад≥¤ними цифровою демократ≥Їю.
ќкр≥м того, електронний ур¤д Ц проект перш за все економ≥чно виг≥дний, а цифрова демократ≥¤ Ц проект соц≥ально значимий. “ож, оск≥льки обидва проекти вимагають перш за все кап≥таловкладень (не важить, бюджетних чи приватних), розпочинати варто з того, котрий швидше окупитьс¤.
÷ифрова демократ≥¤ зм≥нюЇ пол≥тичне поле держави Ц формуЇтьс¤ нова, активна соц≥альна позиц≥¤ громад¤н, д≥¤льн≥сть пол≥тичних парт≥й, окремих пол≥тик≥в, громадських орган≥зац≥й частково переноситьс¤ до к≥берпростору, зм≥нюютьс¤ вимоги до пол≥тик≥в ≥ державних д≥¤ч≥в. Ќа перех≥дному етап≥ це посилюЇ негативн≥ риси, властив≥ традиц≥йн≥й демократ≥њ, але ≥з запровадженн¤м дедал≥ б≥льшоњ к≥лькост≥ компонент≥в ≤нформац≥йного сусп≥льства негативн≥ про¤ви поступово зам≥н¤тимутьс¤ позитивними.

“еми дл¤ обговоренн¤:
ўо таке цифрова демократ≥¤?
„ому ≤“ спри¤ють розвитку цифровоњ демократ≥њ?
„и виг≥дна цифрова демократ≥¤ сусп≥льству ≥ громад¤нам?
як саме мають бути орган≥зован≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси держави в мереж≥, аби задовольн¤ти потреби громад¤н?
якою Ї мета запровадженн¤ державних ресурс≥в, доступних громад¤нам в он-лайн≥?
який статус повинн≥ мати пропозиц≥й, вимоги ≥ зауваженн¤ громад¤н, висловлен≥ з приводу тих чи ≥нших проблем, обговорюваних на в≥дпов≥дних форумах, телеконференц≥¤х тощо з представниками виконавчоњ, законодавчоњ чи судовоњ влади?
„и не становить цифрова демократ≥¤ загрози дл¤ державноњ безпеки?

ѕосиланн¤:
1. ќлсон ћ. Ћогика коллективных действий. ћ., 1995. ÷ит. «а: “рансформаци¤ экономических и социально-политических институтов в услови¤х перехода к информационному обществу. јртем Ўадрин, art@cabel.net, научный сотрудник »нститута экономических проблем переходного периода
http://rvles.ieie.nsc.ru/parinov/artem1.htm
2. Dahl R. Poliarchy: Participation and Opposition. New Haven,1971. ÷ит. «а: ƒемократи¤ и интернет: роль интернет в формировании "просвещенного понимани¤". ¬.ј.јчкасов,ј.¬.„угунов, —анкт-ѕетербургский государственный университет
http://ims98.nw.ru/cgi-bin/GET_TEZ0.exe?NUM_LINK=46
3. PERSPECTIVES OF CYBERDEMOCRACY. Andrzej Kaczmarczyk
http://www.imm.org.pl/mat/ACybdemA.html
4. ѕолитweb - первый коннект. 08/11/2001
http://ain.com.ua/politeconomia/2001/11/08/689.html
5.  ќћѕ№ё“≈––ј. ћаму или папу? јнатолий Ћевенчук, 14.12.1999
http://www.computerra.ru/offline/1999/328/2770/for_print.html
6. ¬аш≥нгтон: ‘Ѕ– зможе використати комп'ютерн≥ в≥руси
News.Battery.Ru - јккумул¤тор Ќовостей, 08.01.2002
»сточник: NTVRU.com
http://news.battery.ru/theme/science/?id=62720
7. “рансформаци¤ экономических и социально-политических институтов в услови¤х перехода к информационному обществу. јртем Ўадрин, art@cabel.net, научный сотрудник »нститута экономических проблем переходного периода
http://rvles.ieie.nsc.ru/parinov/artem1.htm
8. http://www.warweb.ru/gowww_512001.htm
9. јлександр ƒавыдов. ќ некоторых социально-политических последстви¤х становлени¤ сетевой структуры общества (2001)
http://www.futura.ru/index.php3?idart=109
10. News.Battery.Ru - јккумул¤тор Ќовостей, 08.01.2002. »сточник: Lenta.Ru
http://news.battery.ru/theme/science/?id=62682
11. ћ.—.¬ершинин ѕолитическа¤ коммуникаци¤ в информационном обществе --—ѕб.: »здательство ћихайлова ¬.ј., 2001 -- 253 с. ISBN 5-8016-0250-’.
http://www.polit.spb.ru/edu/ob30.html
12. “он≥ Ѕлер. ћодерн≥зац≥¤ ур¤ду. "Ѕ≥ла книга" про британський електронний ур¤д.
http://www.e-gorod.ru/e-project/whitepaper/4310.htm