ќ. √олобуцький, ќ.Ўевчук "≈лектронний ур¤д"

„астина друга. –е≥нжин≥ринг внутр≥шньоур¤дових процес≥в: G2G-модуль електронного ур¤ду

÷ей розд≥л ми присв¤тимо розгл¤ду модул¤ G2G (ур¤д ур¤дов≥) електронного ур¤ду: його мет≥ ≥ завданн¤м, основним функц≥¤м, придатним дл¤ ”крањни прикладним р≥шенн¤м, плюсам ≥ м≥нусам вже зроблених нашим ур¤дом крок≥в в цьому напр¤мку ≥ тих, що ще сл≥д зробити.
ќтже, загалом функц≥њ серв≥су Уур¤д ур¤дов≥Ф можна охарактеризувати ¤к здешевленн¤ роботи ур¤ду, пришвидшенн¤ проходженн¤ документ≥в через його структури, зб≥льшенн¤ можливостей дл¤ контролю за д≥¤льн≥стю окремих орган≥в та службовц≥в, зб≥льшенн¤ конкуренц≥њ м≥ж службовц¤ми та п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ, ≥ головне Ц дл¤ запоб≥ганн¤ корупц≥њ.
јнал≥зуючи можливост≥ ≥ функц≥њ електронного ур¤ду ¤к новоњ модел≥ державного управл≥нн¤, окрему увагу сл≥д прид≥лити наступн≥й його характеристиц≥. ≈лектронний ур¤д трансформуЇ не лише стосунки громад¤н ≥ владних структур, але й стосунки всередин≥ ур¤ду Ц м≥ж окремими його г≥лками, р≥вн¤ми, п≥дрозд≥лами. ѕричому зм≥н≥ п≥ддаЇтьс¤ не т≥льки мережева ≥нфраструктура виконавчоњ влади, але в ц≥лому вс¤ ≥нфраструктура державноњ влади ≥ управл≥нн¤. “ож з ц≥Їњ точки зору електронний ур¤д точн≥ше буде назвати електронною державою, електронним державним апаратом, електронною ≥нфраструктурою держави, державою ≤нформац≥йного сусп≥льства.
√овор¤чи про електронний ур¤д та зокрема про запровадженн¤ сектору G2G, сл≥д розум≥ти, що передус≥м йдетьс¤ про ≥нформатизац≥ю вс≥х управл≥нських процес≥в в органах державноњ влади вс≥х р≥вн≥в, про ≥нформатизац≥ю м≥жв≥домчих взаЇмин, про створенн¤ компТютерних систем, здатних п≥дтримувати вс≥ функц≥њ взаЇмод≥њ цих орган≥в ≥з населенн¤м ≥ б≥знесовими структурами. Ќе можна говорити про те, що внутр≥шньоур¤дова трансакц≥¤ реал≥зована в електронному, безпаперовому режим≥, ¤кщо у в≥домствах не автоматизовано в≥дпов≥дний процес або немаЇ електронного документооб≥гу. 1 ќкрем≥ ж операц≥њ, скаж≥мо, пересиланн¤ електронною поштою документа, ¤кий адресатом знов роздруковуЇтьс¤ ≥ подаЇтьс¤ на п≥дпис ≥ншому чиновнику, жодним чином не характеризують ур¤д ¤к електронний.
ќтже, окр≥м використанн¤ ≤“ та створенн¤ ≥нформац≥йних ресурс≥в, електронний ур¤д вимагаЇ ухваленн¤ в≥дпов≥дноњ нормативно-правовоњ бази. “ак сл≥д законодавчо закр≥пити норму, що електронний документ не Ї просто електронною коп≥Їю паперового, а що це первинний, тобто головний документ, з ¤ким можна працювати так само в електронному вигл¤д≥. ÷е означаЇ, своЇю чергою, потребу в закон≥ про електронний цифровий п≥дпис, про електронний документооб≥г, про захист даних, про навчанн¤ ≥ атестац≥ю службовц≥в, про форми сп≥впрац≥ ур¤дових структур з ≤“-компан≥¤ми ≥ т.≥н. 2
ќстаннЇ Ї надзвичайно важливим, оск≥льки без законодавчоњ легал≥зац≥њ взаЇмин б≥знесу та ур¤ду, без ч≥ткоњ регламентац≥њ процедур можливоњ сп≥впрац≥ ≥ зазначенн¤ њњ меж на сферу запровадженн¤ електронного ур¤ду пошир¤тьс¤ вади ур¤ду на¤вного, офф-лайнового. Ќ≥куди не под≥тис¤ в≥д того, що електронний ур¤д Ц це значн≥, дуже значн≥ витрати. ¬ попередньому розд≥л≥ вже йшлос¤ про ор≥Їнтовний розм≥р цих витрат. јдже необх≥дно забезпечити ¤к м≥н≥мум техн≥ку (робоч≥ станц≥њ, сервери), л≥ценз≥йне програмне забезпеченн¤, окрема телекомун≥кац≥йна ≥нфраструктура дл¤ запровадженн¤ ур¤дового ≥нтранету, послуги вид≥леного доступу, п≥дготовка персоналу Ц ¤к навчанн¤ власне службовц≥в, так ≥ залученн¤ фах≥вц≥в з ≤“, створенн¤ в≥дд≥л≥в ≥нформац≥йноњ безпеки. 3
÷≥ потреби поступово починаЇ визнавати ≥ украњнський ур¤д. Ќачальник управл≥нн¤ стратег≥њ розвитку ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ технолог≥й  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ¬≥ктор Ѕондар за¤вл¤Ї, що "зараз ур¤д звернув увагу на те, наск≥льки нов≥ технолог≥њ дадуть можлив≥сть зм≥нити п≥дх≥д в робот≥ взагал≥. ƒо цього йшли дуже довго, але пот≥м вир≥шили, що не треба винаходити велосипеда, ≥ ¤кщо людину щось ц≥кавить в робот≥ державних орган≥в, то не треба тримати величезн≥ апарати ≥ витрачати купу часу на те, щоб цей ≥нтерес задовольнити, в той час ¤к у людини Ї можлив≥сть за 5 хвилин знайти вс≥ в≥дпов≥д≥ на своњ питанн¤. ƒл¤ цього р≥шенн¤ просто визр≥ли. „ас прийшов. Ќе т≥льки кер≥вництво почало розум≥ти, що ц≥ технолог≥њ д≥йсно полегшують роботуФ. 4 ¬ ур¤д≥ була створена ун≥кальна автоматизована система, вс≥ побачили, наск≥льки вона ефективна всередин≥. ¬она не т≥льки полегшуЇ ≥ прискорюЇ роботу, вона роботу оптим≥зуЇ та спрощуЇ. ¬она дасть можлив≥сть створити механ≥зм анал≥зу, що ≥ ¤к робитьс¤. «начну к≥льк≥сть процес≥в перебудовано. якщо ран≥ше рух документ≥в зд≥йснювавс¤ по дв≥-три тижн≥, то тепер все в≥дбуваЇтьс¤ набагато швидше. 5
«вичайно, це прим≥тивне трактуванн¤ можливостей електронного ур¤ду у сфер≥ оптим≥зац≥њ внутр≥шньоур¤дових процес≥в. ѕроте позитивним Ї вже сам факт спроби використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й дл¤ ур¤дових потреб. јдже просувати нов≥ технолог≥њ до закостен≥лого держапарату, де величезний вплив маЇ середн≥й та др≥бний пласт чиновництва, у ¤кого бюрократична т¤ганина Ї основною тактикою ≥ стратег≥Їю державного б≥знесу, дуже складно. јле, за словами начальника управл≥нн¤, складно не тому, що хтось опираЇтьс¤. "™ велике поточне завантаженн¤. Ћюди призвичањлис¤ працювати за одн≥Їю схемою Ц пап≥р до паперу ≥ т.д. ћи м≥н¤Їмо схему роботи ≥ автоматизуЇмо процеси. ¬с≥ розум≥ють, що це полегшить роботу, але часу переключитис¤, навчитис¤ чогось нового дуже мало, ≥ багато хто дуже боњтьс¤, що доки вони навчатимутьс¤, - щось не встигнуть, з≥рвутьс¤ терм≥ни тощо.
Ќа центральному р≥вн≥ це не надто велика проблема, ≥ вона, ¤к показуЇ практика, ц≥лком вир≥шувана. Ќа середньому, районному р≥вн≥, де працюють безпосередн≥ виконавц≥, що виконують 75% роботи держави з громад¤нами, певно, будуть б≥льш≥ проблеми з переходом ≥ перебудовою на нов≥ схеми роботи. јле, в основному, через брак часу. ’оча, звичайно, Ї ≥ проблема власне з перебудовою схеми роботи. «араз три чверт≥ часу на цьому р≥вн≥ йде на те, щоб людин≥ по¤снити, куди њй ≥ти, що робити, ¤к≥ документи п≥дготувати, ¤к написати, коли здати тощо. «вичайно, м≥н¤тис¤ будь-що там буде не дуже швидко, ≥ не вс≥х це влаштуЇ". 4 “обто, ур¤д визначив найближч≥ перспективи просуванн¤ ≤“ на вс≥х р≥вн¤х державного управл≥нн¤, проте знов жодним чином не йдетьс¤ про покращенн¤ можливостей контролю чи запоб≥ганн¤ корупц≥њ на тому ж районному та м≥сцевому р≥вн≥.
≈лектронний ур¤д знов сприймаЇтьс¤ ¤к ≥нструмент, а не ¤к ц≥л≥сна концепц≥¤, що м≥стить ц≥лком нов≥ п≥дходи до кожноњ ланки ур¤довоњ структури, до кожного елементу процесу управл≥нн¤ державою. ўе одним п≥дтвердженн¤м цього Ї застосуванн¤ перев≥рених метод≥в заохоченн¤ впровадженн¤ електронного ур¤ду на м≥сц¤х: Уголовним стимулюючим фактором майбутнього активного процесу на м≥сц≥ при переход≥ на нов≥ схеми роботи Ї те, що ур¤д вз¤в виконанн¤ ц≥Їњ постанови п≥д спец≥альний контроль. ўом≥с¤ц¤ вимагатимутьс¤ з м≥сць зв≥ти, ≥ анал≥зуватимутьс¤, ¤к ≥де виконанн¤ на м≥сц¤х ≥ на р≥вн¤х центральних орган≥в виконавчоњ влади". 4
÷¤ за¤ва означаЇ, що нов≥ схеми, притаманн≥ власне електронному ур¤ду Ц елементарне загальне адм≥н≥струванн¤ м≥сцевих ресурс≥в, мон≥торинг оновленн¤ контенту, статистика в≥дв≥дуваност≥, форуми дл¤ користувач≥в та фах≥вц≥в Ц не плануЇтьс¤ використовувати в ¤кост≥ контрольного механ≥зму. “аким чином, п≥д грифом ≥нновац≥йних процес≥в фактично запроваджуютьс¤ дорог≥ ≥нструменти, що вимагають додаткових затрат не лише грошей, але й часу.
“ак перший зв≥т про зроблену роботу, отриманий безпосередньо з ур¤дових джерел, пов≥домл¤Ї, що в с≥чн≥ розробл¤лис¤ концепц≥¤ ≥ техн≥чне забезпеченн¤, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кими будуватиметьс¤ центральний портал. ¬ результат≥ цього буде перегл¤нуто дизайн, структуру, вимоги до програмного ≥ техн≥чного забезпеченн¤. “ехн≥чний б≥к проблеми справд≥ непокоњть фах≥вц≥в управл≥нн¤. Ќа даний момент на сайт  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ц www.kmu.gov.ua - за словами ¬≥ктора Ѕондар¤, щом≥с¤чно заходить 15-20 тис¤ч ун≥кальних користувач≥в. ѕрипускаЇтьс¤, що в≥дв≥дуван≥сть нового ур¤дового порталу буде в 10-15 раз≥в б≥льшою.
—тосовно розвТ¤занн¤ ц≥Їњ проблеми ур¤довц≥ обрали дуже дивну ¤к на бюджетник≥в ≥ неприпустиму дл¤ державних д≥¤ч≥в позиц≥ю: Узараз сайт  абм≥ну працюЇ на доморослому ≥, в≥дпов≥дно, непрофес≥йному програмному забезпеченн≥, ≥ через це доступ великоњ к≥лькост≥ користувач≥в до ресурсу часто надто обт¤жливий. ƒл¤ реал≥зац≥њ проекту порталу виконавчоњ влади буде проголошений конкурс.  омпан≥¤, що братиме участь в тендер≥, повинна мати певну к≥льк≥сть зак≥нчених проект≥в з гарним траф≥ком, - серед ≥ншого, зроблених дл¤ держорган≥в, перев≥рених часом, в ¤ких врахован≥ ≥ питанн¤ безпеки. ћи не хочемо, щоб на нас тренувалис¤". ѕо-перше, за обТЇктивними оц≥нками, в≥тчизн¤н≥ фах≥вц≥ з ≤“ Ї одними з найпрофес≥йн≥ших у св≥т≥, њхн≥й продукт часто ¤к≥сн≥ший за закордонний, ≥ завжди Ц дешевший. ј при формуванн≥ бюджету ”крањни варт≥сть Ц далеко не останн≥й критер≥й.
¬ ¤кост≥ гарант≥њ, що конкурс буде в≥дкритим ≥ чесним, пан Ѕондар нав≥в приклад розд≥лу "ƒержавн≥ закуп≥вл≥" (http://www.kmu.gov.ua/aspekt/gos_zakupki/gos_zakupki.htm), що з'¤вивс¤ нещодавно на сайт≥  абм≥ну. У“ут присутн¤ ≥нформац≥¤ щодо умов р≥зноман≥тних конкурс≥в на покупку  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ кошти, щодо претендент≥в ≥ переможц≥в конкурс≥в, тож можна подивитис¤ результати тендер≥в ≥ зрозум≥ти, чому хтось став переможцем. ¬се буде максимально в≥дкритим. «аздалег≥дь будуть викладен≥ на сайт умови конкурсу ≥ вс≥ пропозиц≥њ, що над≥йдуть, будуть також опубл≥кован≥ на сайт≥. ÷¤ система вже принесла своњ позитивн≥ результати. якщо ран≥ше послуги ≥нтернет-провайдера нам обходилис¤ в 12 тис¤ч гривень на м≥с¤ць, то в результат≥ цього в≥дкритого тендеру ми отримали постачальника ц≥Їњ послуги за 8.5 тис. гривень на м≥с¤ць, з т≥Їњ ж ¤к≥стю ≥ з виконанн¤м вс≥х необх≥дних умов щодо безпеки". 4
ѕроте платник≥в податк≥в маЇ зац≥кавити ≥нша цифра Ц тендер на постачанн¤ компТютер≥в, скаж≥мо, дл¤ секретар≥ату виграла пропозиц≥¤, що дор≥внюЇ трохи не $1500 за одне робоче м≥сце. ѕо-перше, нащо секретар≥ату (принаймн≥ на першому етап≥ Ц вс≥ проекти лише у розробц≥, та й не заробив ур¤д ще ст≥льки, щоб дозвол¤ти соб≥ такий розк≥ш) компТютери ≥ мон≥тори профес≥йного р≥вн¤? адже державний службовець не може перебувати на робочому м≥сц≥ довше н≥ж 8-годинний робочий день плюс об≥дн¤ перерва. “ак само немаЇ нагальноњ потреби у програмному забезпеченн≥ з найкращою продуктивн≥стю. јн≥ ≥грам, ан≥ 3D-зображенн¤м в секретар≥ат≥ не м≥сце, а тексти подужаЇ ≥ старенька програма freeware Ц що, до реч≥, ≥ безпечн≥ше.
«а таких значних апаратних та програмних витрат було б лог≥чно оч≥кувати впровадженн¤ максимально ефективних схем використанн¤ техн≥чного ресурсу. —каж≥мо, створенн¤ Їдиноњ сп≥льноњ чи к≥лькох в≥докремлених (в межах в≥дд≥лу) локальних мереж. „и власноњ серверноњ бази. јле в жодному пункт≥ Употреб ур¤дуФ не зазначено ан≥ кабельноњ продукц≥њ, ан≥ будь-¤кого ≥ншого обладнанн¤, що виправдовувало за ефективн≥стю наст≥льки значн≥ бюджетн≥ витрати. “обто, управл≥нн¤м вживаЇтьс¤ низка тактичних крок≥в за в≥дсутност≥ стратег≥њ ≥ загального розум≥нн¤ мети ≥нновац≥й Ц а отже, в≥дсутнЇ загальне ос¤гненн¤ можливостей ≤“, реал≥зовуваних в ≤нформац≥йному сусп≥льств≥ та, вужче, в електронному ур¤д≥.
“а сама проблема стосуЇтьс¤ ≥ контенту Ц зм≥стового наповненн¤ мережевих ресурс≥в ур¤дових структур. “ак терм≥ни проведенн¤ тендеру на участь в розробц≥ порталу виконавчоњ влади доки остаточно не зТ¤совано, але, за словами пана Ѕондар¤, прот¤гом м≥с¤ц¤ буде погоджено тендерну документац≥ю ≥ вимоги до постачальника. "¬ к≥нц≥ лютого, в крайньому випадку, в середин≥ березн¤ тендер буде проголошений. я не хочу довго т¤гнути, але оголошувати тендер, доки ми сам≥ ще остаточно не прийн¤ли р≥шенн¤, що ж ми хочемо робити, не можна". „асу небагато, проте залишаЇтьс¤ ймов≥рн≥сть, що в остаточн≥й концепц≥њ порталу все ж буде враховано можливост≥ G2G-модул¤.
јле все ж одн≥Їю з головних проблем, з ¤кою стикаЇтьс¤ реал≥зац≥¤ проекту електронного ур¤ду, Ї питанн¤ ф≥нансуванн¤ Ц незважаючи на те, що постанова доручаЇ передбачити ф≥нансуванн¤ роб≥т з≥ створенн¤ ≥ п≥дтримки портал≥в ћ≥н≥стерства ‘≥нанс≥в, ћ≥н≥стерства економ≥ки ≥ з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ та ƒержкомзвТ¤зку п≥д час розробки проект≥в державного бюджету ”крањни, ƒержавноњ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни ≥ завдань Ќац≥ональноњ програми ≥нформатизац≥њ. –оботи ж щодо центрального порталу мають ф≥нансуватис¤ за рахунок бюджету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ≥ левова частка Ц за рахунок ѕрограми ≥нформатизац≥њ ”крањни на 2002 р≥к.
 онцепц≥¤ ≥ техн≥чне забезпеченн¤ щодо цього проекту ще остаточно не затверджен≥, але ор≥Їнтовна варт≥сть роб≥т з≥ "створенн¤ ≥ п≥дтримки" ур¤дового порталу на 2002 р≥к, на думку пана Ѕондар¤, складатиме близько 1.5 млн. гривень (б≥л¤ $280 тис.). ѕри цьому бюджет Ќац≥ональноњ програми ≥нформатизац≥њ в 2002 роц≥ передбачаЇ затрати усього лише в розм≥р≥ 8 млн. гривень (б≥л¤ $1.5 млн.). ¬иходить, що п'¤та частина бюджету програми ≥нформатизац≥њ може п≥ти на буд≥вництво порталу виконавчоњ влади.
« цього приводу варто в≥дзначити, що бюджет самого ƒержавного ком≥тету зв'¤зку ≥ ≥нформатизац≥њ ”крањни на 2002 р≥к визначений в сум≥ 109 млн. 180 тис. 400 гривень. ѕлюс на апарат ƒержкомзвТ¤зку в бюджет≥-2002 закладено затрати в 91 млн. 726 тис¤ч.  ер≥вництво ≥ управл≥нн¤ в сфер≥ зв'¤зку ≥ ≥нформатизац≥њ коштуватимуть держбюджету в цьому роц≥ 2 млн. 676 тис. 900 грн. –азом загальноапаратний бюджет ƒержкомзвТ¤зку Ц 203 млн. 511 тис¤ч 300 грн. (б≥л¤ $38.4 млн.)
” пор≥вн¤нн≥ з цим 1 млн. 15 тис¤ч 200 грн., вид≥лен≥ на прикладн≥ досл≥дженн¤ в сфер≥ сучасних ≥нформац≥йних систем зв'¤зку, а також 45 млн. гривень на ≥нформатизац≥ю загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в ≥ комп'ютеризац≥ю с≥льських шк≥л, та плюс 100 тис¤ч гривень на проведенн¤ наукових виставок ≥ конференц≥й в галуз≥ зв'¤зку ≥ ≥нформатизац≥њ Ц надзвичайно скромна сума, не говор¤чи вже про бюджет власне ѕрограми ≥нформатизац≥њ. —еред державних витрат в ц≥й сфер≥ маЇ сенс згадати ≥ 30 тис¤ч гривень на п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ держслужбовц≥в, а також 24 млн. 356 тис¤ч 700 гривень дл¤ "п≥дготовки кадр≥в в галуз≥ зв'¤зку ≥ ≥нформатизац≥њ".
«агалом, бюджетн≥ показники говор¤ть про те, що, незважаючи на прогресивн≥ постанови ≥ укази, держав≥ доки не до вкладенн¤ значних ресурс≥в в розвиток. ’оча загальна сума бюджетних затрат, що теоретично д≥йсно повинн≥ бути витрачен≥ на розвиток, довол≥ значна Ц 78 млн. 501 тис. 900 гривень (б≥л¤ $14.8 млн.), але де¤к≥ ур¤довц≥ з в≥дносним скепсисом дивл¤тьс¤ на ефективн≥сть окремих видатк≥в. “ут доки складно сперечатис¤, оск≥льки, наприклад, затрати на комп'ютеризац≥ю ≥ ≥нформатизац≥ю с≥льських шк≥л Ц видатки стратег≥чного значенн¤, ≥ њхню потенц≥йну ефективн≥сть не пор≥вн¤ти з ¤кими б то не було тактичними проектами.
јле все ж Ќац≥ональна програма ≥нформатизац≥њ Ц проект теж стратег≥чний, ≥ розрахований не на один р≥к. якщо використати терм≥ни «акону "ѕро концепц≥ю нац≥ональноњ програми ≥нформатизац≥њ", де сказано, що "≥нформатизац≥¤ Ц це сукупн≥сть взаЇмоповТ¤заних орган≥зац≥йних, правових, пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних, науково-техн≥чних, виробничих процес≥в, спр¤мованих на створенн¤ умов дл¤ задоволенн¤ ≥нформац≥йних потреб, реал≥зац≥њ прав громад¤н ≥ сусп≥льства на основ≥ створенн¤, розвитку, використанн¤ ≥нформац≥йних систем, мереж, ресурс≥в ≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, створених на основ≥ застосуванн¤ сучасноњ обчислювальноњ ≥ комун≥кац≥йноњ техн≥ки", то 8 млн. гривень на р≥к на њњ розвиток однозначно мало дл¤ держави, що прагне реального розвитку в ц≥й област≥.
ѕроте ¤кщо центральний портал зможе знайти ф≥нансуванн¤ за рахунок ѕрограми ≥нформатизац≥њ, то м≥сцев≥ бюджети навр¤д чи можуть розраховувати на будь-що дл¤ виконанн¤ м≥сцевих задач, ≥ тут доведетьс¤ шукати засоби додатково. ќсобливо враховуючи те, що постанова з'¤вилас¤ в той момент, коли бюджет на поточний р≥к вже прийн¤то, ≥ заздалег≥дь передбачити необх≥дн≥сть такого пункту видатк≥в змогли далеко не вс≥ (¤кщо взагал≥ хтось до таких затрат готувавс¤).
¬≥ктор Ѕондар також сказав, що в бюджетах на 2003 ≥ 2004 р≥к повинн≥ бути передбачен≥ окрем≥ статт≥ видатк≥в, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ наступних етап≥в п≥дсиленн¤ ≥нформац≥йноњ присутност≥ держави в новому ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йному простор≥ ≥ побудови повноц≥нного електронного ур¤ду в ”крањн≥. ¬ нин≥шн≥й же в≥дсутност≥ окремих засоб≥в на виконанн¤ ц≥Їњ задач≥ ¬≥ктор Ѕондар бачить нав≥ть позитивн≥ моменти. "«а цей р≥к ми ≥ кожний зад≥¤ний в цьому процес≥ держорган зможемо зробити свою частину виконанн¤ постанови, побачити вс≥ проблеми, знайти р≥шенн¤. ≤ тод≥ ми зможемо сформувати Їдиний бюджет вже на 2003 р≥к дл¤ вир≥шенн¤ конкретних задач ≥ дл¤ розвитку того нап≥вфабрикату, що, можливо, буде народжений в цьому роц≥".
јле роботи щодо порталу виконавчоњ влади ≥ ≥нформац≥йного наповненн¤ державних сайт≥в Ц це т≥льки початковий етап побудови в ”крањн≥ системи електронного ур¤ду. «араз в надрах ур¤ду готуЇтьс¤ постанова фундаментального ≥ стратег≥чного характеру. ѓњ перший блок м≥ститиме теоретичну частину, що визначатиме терм≥ни електронного ур¤ду, ≥нформац≥йноњ структури, ≥нтерактивних серв≥с≥в, порталу, сайту, процесу њхньоњ взаЇмод≥њ. "ћи плануЇмо описати багато фундаментальних речей. “ак, наприклад, в ц≥й постанов≥ ми хочемо передбачити можлив≥сть реЇстрац≥њ ≥нтернет-сайт≥в в ¤кост≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ". ƒругий блок стосуЇтьс¤ питань безпеки, трет≥й Ц питань в≥докремлених систем, наприклад, Ќацбанку, ћ≥нф≥ну, њхньоњ взаЇмод≥њ ≥ розвитку. „етвертий блок закладе основи дл¤ можливост≥ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в через ≥нтернет. "ѕо сут≥, ц¤ постанова повинно стати стратег≥чною, що дасть поштовх дл¤ роботи на найближч≥ два-три роки", - за¤вив пан Ѕондар. 4
јле поки що, наприклад, сайт ƒержавного ком≥тету з ≥нформац≥йноњ пол≥тики, телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤ (www.sciptrb.org.ua), зг≥дно ≥з за¤вою, зробленою п≥д час ≥нтернет-конференц≥њ на сайт≥ www.maidan.org.ua кер≥вником в≥дд≥лу роботи з ≥нтернетом цього в≥домства ≥ заступником його голови ≤ваном Ћозовим, був створений за рахунок спонсор≥в ≥ не оновлюЇтьс¤ через в≥дсутн≥сть кошт≥в. "≤нфраструктура ƒержком≥нформу жалюг≥дна, тому що кошти в бюджет≥ взагал≥ не вид≥л¤ютьс¤ (!). «а 2 роки жодноњ коп≥йки на техн≥ку, витратн≥ матер≥али". ¬арто нагадати, що ƒержком≥нформ визначений в≥дпов≥дальним за ≥нформац≥йне забезпеченн¤ ѕостанови  ћ” є3/2002.
—айт проф≥льного ком≥тету Ц ƒержкомзвТ¤зку (www.stc.gov.ua) - все ж оновлюЇтьс¤, нехай ≥ не в режим≥ он-лайн. ќднак новини прес-центру держком≥тету формуютьс¤ за рахунок ≥нформац≥йних пов≥домлень, що днем ран≥ше опубл≥кувалис¤ на сайт≥ ¬ј“ "”кртелеком" (www.ukrtel.net). Ќав≥ть укази власне ƒержкомзв'¤зку з'¤вл¤ютьс¤ спочатку на сайт≥ ”кртелекому, а пот≥м т≥ ж к≥лька коротких р¤дк≥в публ≥кують на "р≥дному" в≥домчому сайт≥ (при цьому повний текст оф≥ц≥йного документа там просто в≥дсутн≥й).
Ќе найкращим чином орган≥зовано роботу ≥ в згадуваному ”правл≥нн≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. Ќа даний момент тут працюЇ 25 ос≥б, що займаютьс¤ п≥дтримкою ≥ адм≥н≥струванн¤м комп'ютерноњ мереж≥  абм≥ну, законодавчим блоком, забезпеченн¤м ≥нформац≥йними матер≥алами кер≥вництва ур¤ду, програмним забезпеченн¤м ≥ базами даних. Ќа думку пана Ѕондар¤, робочих ресурс≥в недостатньо. "–озширенн¤ нам не загрожуЇ, оск≥льки прийн¤то однозначне р≥шенн¤, що зб≥льшенн¤ штату  абм≥ну не буде. јле ¤ спод≥ваюсь, що в≥дбудетьс¤ реструктуризац≥¤ ≥снуючого, за рахунок ¤кого певн≥ ланки будуть скорочен≥, а наша Ц зб≥льшена".
ѕроте чи матиме це сенс Ц можливо, б≥льшого ефекту вдастьс¤ дос¤гти завд¤ки залученню ресурс≥в громадського та б≥знес-сектор≥в? јдже головним завданн¤м Ї в≥днайденн¤ щонайефективн≥ших р≥шень, ¤к≥ забезпечують максимальний результат за м≥н≥мальних видатк≥в. ѕрикладна реал≥зац≥¤ цих р≥шень Ц справа суто техн≥чна, але й тут можна знайти найвиг≥дн≥ший шл¤х. Ќаприклад, конкурс серед студент≥в ≥ асп≥рант≥в (що буде ≥ заохоченн¤м профес≥йного вдосконаленн¤ в≥тчизн¤них молодих фах≥вц≥в), чи серед представник≥в малого ≥ середнього б≥знесу (чињ розвиток ≥ актив≥зац≥¤ Ї вже саме по соб≥ надзвичайно виг≥дним дл¤ економ≥ки ”крањни).
“а поки що ур¤д демонструЇ в≥дсутн≥сть нац≥ональних пр≥оритет≥в та рац≥ональноњ ощадливост≥ (виход¤чи з можливостей бюджету). «окрема, 27 грудн¤ 2001 р. Ѕуло завершено роботу з впровадженн¤ комп'ютерноњ мереж≥ Ѕудинку ”р¤ду ”крањни. ѕ≥д час розробки та реал≥зац≥њ проекту було використано досв≥д, розробки та обладнанн¤ пров≥дних св≥тових компан≥й у сфер≥ виробництва спец≥ального телекомун≥кац≥йного обладнанн¤ Ц Nortel Networks ( анада) та Reichle&De-Massari (Ўвейцар≥¤). ѕ≥др¤дником виступила пров≥дна украњнська компан≥¤ на ринку телекомун≥кац≥й Ц акц≥онерне товариство закритого типу УјтласФ. –оботи з впровадженн¤ мереж≥ виконували б≥льше 60 фах≥вц≥в ц≥Їњ компан≥њ, прот¤гом восьми м≥с¤ц≥в. ѕро масштаб роб≥т говорить те, що в процес≥ роботи було прокладено близько 500 к≥лометр≥в спец≥альних компТютерних кабел≥в, змонтовано 18 комутац≥йних центр≥в. ћожлив≥сть одночасноњ роботи в локальних мережах Ѕудинку ”р¤ду отримали до 4 тис. користувач≥в.
¬провадженн¤ мереж≥ маЇ забезпечити Їдиний ≥нформац≥йний прост≥р в Ѕудинку ”р¤ду, за допомогою ¤кого будуть створен≥ додатков≥ умови дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ та прозорост≥ д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. «окрема, нов≥ ≥нформац≥йн≥ канали дозвол¤ть ефективн≥ше систематизувати роботу ”р¤ду й значно пришвидшать подачу ≥нформац≥њ на сайт  абм≥ну. Ќова мережа дозвол¤Ї розпочати роботу з впровадженн¤ системи електронного документооб≥гу та автоматизац≥њ контролю над виконанн¤м доручень ѕрезидента ”крањни та ѕремТЇр-м≥н≥стра. 7 „ерез м≥с¤ць можна сказати, що сайт справд≥ став оновлюватись част≥ше. ѕроте у ¤ку суму все ж вилилось використанн¤ бренду всесв≥тньо в≥домих ф≥рм? ≤ за рахунок скороченн¤ ¤ких саме витрат бюджет зм≥г оплатити њх послуги (навр¤д чи це робилос¤ в кредит)? ћожливо, виг≥дн≥ше було б використати ≥нш≥ можливост≥.
“ак, б≥льш≥сть ур¤д≥в заруб≥жних крањн йдуть саме шл¤хом, що його обрав ур¤д та визначив за ор≥Їнтир подальшого розвитку ¬.Ѕондар. «а ≥нформац≥Їю Europe Know-how center for Local & Central Government, ринок проект≥в щодо ≥нформатизац≥њ д≥¤льност≥ ур¤д≥в р≥зноман≥тного р≥вн¤ заповнюЇтьс¤ переважно найб≥льшими св≥товими виробниками р≥шень - Microsoft, SAP, Oracle тощо. як правило, генеральним п≥др¤дником виступаЇ крупна ≥ добре в≥дома консалтингова ф≥рма. “ак, наприклад, компан≥њ Arthur Andersen ≥ Microsoft сформували аль¤нс по робот≥ з держорганами ≈стон≥њ, Ћатв≥њ ≥ Ћитви. ¬ Ѕолгар≥њ створена рада з м≥сцевих представництв м≥жнародних компан≥й Hewlett-Packard, IBM, Microsoft ≥ Cisco Systems. ўоправда, болгарська асоц≥ац≥¤ м≥сцевих компан≥й ≤“-галуз≥ - BAIT (Bulgarian Association of IT Companies) - висловила своЇ незадоволенн¤, вважаючи, що њхн≥ ≥нтереси теж треба враховувати при розпод≥л≥ замовлень. —истему eProcurement дл¤ департамент≥в ≥ агентств ур¤ду Ўотланд≥њ (http://www.scotland.gov.uk) налагоджуватимуть сп≥льно англ≥йськ≥ оф≥си компан≥й Cap Gemini Ernst&Young ≥ Elcom International, Inc.. «а контрактом, роботи розт¤гнутьс¤ на 7 рок≥в. Cap Gemini Ernst&Young в ¤кост≥ генерального п≥др¤дника сплануЇ ≥ впровадить систему. ј Elcom надаЇ технолог≥чн≥ платформи, зокрема PECOS Internet Procurement Manager ≥ eCommerce Network's Dynamic Trading System. 6 “обто, можна сказати, що це Ц традиц≥йний шл¤х.
¬арто лише зауважити, що шл¤хи вир≥шенн¤ прикладних проблем запровадженн¤ електронного ур¤ду ≥снують р≥зн≥, проте обираючи њх, сл≥д виходити з одного: кошт≥в, ¤ких вистачить бодай на часткове забезпеченн¤ потреб створенн¤ електронного ур¤ду, в бюджет≥ немаЇ, тож повн≥стю покладати на нього ф≥нансуванн¤ немаЇ сенсу. Ѕ≥льше того Ц проект Ї наст≥льки затратним, що за розраховуванн¤ лише на бюджет його ≥ розпочинати не варто Ц по-перше, ”крањн≥ н≥зв≥дки брати кошти, оск≥льки доходна частина держбюджету за обс¤гом зазвичай ухвалюЇтьс¤ впритул до видатковоњ, причому з максимальним ур≥зуванн¤м ф≥нансуванн¤ всього, що можна. ј по-друге, з оф≥ц≥йно закр≥плених в статт¤х бюджету кошт≥в реально вид≥л¤Їтьс¤ лише певна дол¤, ≥ то незначна. “ож коли в статт≥ бюджету У ошти на запровадженн¤ та техн≥чне забезпеченн¤ електронного ур¤дуФ вдастьс¤ провести суму, бодай втрич≥ меншу за вкрай необх≥дну, то виплачено буде лише в≥дсотк≥в 20-30 в≥д нењ. ≈лектронний ур¤д загине в зародку через в≥дсутн≥сть у держави ф≥нансових можливостей дл¤ його запровадженн¤.
¬иходить, самотужки украњнська держава не в змоз≥ дозволити соб≥ досконал≥ший ≥нструмент, що скоротить њњ видатки ≥ п≥двищить ефективн≥сть Ц а за вдалого розвитку под≥й зробить корпорац≥ю УдержаваФ прибутковою. јле чи повинн≥ платники податк≥в потерпати в≥д того, що формуванн¤, розпод≥л ≥ витрачанн¤ бюджету Ї недосконалими? „и з ц≥Їњ недосконалост≥ випливаЇ принципова неможлив≥сть вдосконаленн¤?
” першому розд≥л≥ ми обірунтували твердженн¤, що ≥н≥ц≥атива формуванн¤ електронного ур¤ду належить трьом сусп≥льним секторам: власне державному, б≥знесовому та громадському. ѕравове забезпеченн¤ електронного ур¤ду створюЇтьс¤ державними органами, проте б≥знес ≥ громадськ≥сть активно включен≥ до цього процесу, внос¤чи пропозиц≥њ, уточненн¤ та позначаючи альтернативн≥ шл¤хи розв'¤занн¤ окремих питань. “о чому ж техн≥чне, програмне та ф≥нансове забезпеченн¤ маЇ забезпечуватись т≥льки за рахунок бюджету?
–озвиваючи вже подану вище думку, зазначимо, що ц≥лком природно буде, ¤кщо в обм≥н на певн≥ тимчасов≥ п≥льги певний виробник компТютерного чи мережевого обладнанн¤ (визначений в≥дкритим тендером за використанн¤ вже ≥снуючих ур¤дових он-лайнових ресурс≥в) в≥зьметьс¤ безкоштовно чи за дуже невеликою варт≥стю постачити певний перел≥к потр≥бного обладнанн¤. як вже обірунтовувалось, це нав≥ть не обовТ¤зково маЇ бути найнов≥тн≥ше ≥ найпотужн≥ше обладнанн¤ Ц скаж≥мо, потреби ≥нтранету ц≥лком вдовольн¤ть компТютери, що вже зн¤т≥ з виробництва, але значна к≥льк≥сть ¤ких лишилась на складах нав≥ть не розпакована.
„и, можливо, домовитис¤ про передачу компТютер≥в, що вже в≥дпрацювали своЇ на високотехнолог≥чних виробництвах Ц п≥дприЇмство потребуЇ найнов≥ших ≥ найпотужн≥ших машин, а зам≥нюван≥ ц≥лком вдовольн¤ть потреби секретар≥ату, арх≥ву тощо. “ак само зекономити держава може на спрощенн≥ багатьох непотр≥бних в робот≥ ур¤ду функц≥й (м≥стк≥сть в≥део- та звукових карт, тривим≥рна граф≥ка, частота процесора тощо). јдже оптим≥зац≥¤ документооб≥гу та збер≥ганн¤ даних, уникненн¤ дублюванн¤ функц≥й ≥ витрат в≥дбудетьс¤ внасл≥док запровадженн¤ нових принцип≥в роботи ур¤дових структур, а не нових компТютер≥в, дизайну процесорного блоку чи найтонших мон≥тор≥в.
“е саме стосуЇтьс¤ послуг ≥нтернет-провайдера. ¬≥с≥м тис¤ч зам≥сть дванадц¤ти Ц це добре, проте ¤кщо обрати найпотужн≥шого провайдера з≥ значною кап≥тал≥зац≥Їю, можна домовитись про безкоштовне наданн¤ послуг в обм≥н на п≥льги чи пр≥оритет у правах на побудову ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури. ƒержава в≥дмовитьс¤ в≥д певних сум додаткового прибутку прот¤гом к≥лькох рок≥в зам≥сть того, щоб витрачати вже отриман≥ кошти, ≥, окр≥м того, матиме побудовану ф≥зичну ≥нформац≥йну мережу. ≤ при цьому кожен матиме св≥й іешефт Ц платники податк≥в отримають своњ ж кошти у вигл¤д≥ соц≥ального захисту чи здешевленн¤ п≥дручник≥в, а не гарного компТютера на стол≥ в ур¤дов≥й приймальн≥; ≥нтернет-провайдери чи компан≥њ ≤“-сектору одержать можлив≥сть зб≥льшити прибутки ≥ вплив за менших затрат; держава отримаЇ можливост≥ оптим≥зац≥њ, ¤к≥ њй н≥чого не коштуватимуть, а ще й приноситимуть прибуток.
як сказав Ѕ≥лл ќуенс, губернатор штату  олорадо: "ѕроблема в тому, що у нас Ї орган≥зац≥¤ державного сектора варт≥стю в $11 млрд. (в ”крањн≥ сума менша, проте принципу це не зм≥нюЇ), що повинна функц≥онувати не г≥рше в≥д будь-¤коњ з кращих компан≥й приватного сектораФ. ÷е оптимальний п≥дх≥д, коли держава б≥льше не Ї тотал≥тарним м≥л≥таризованим утворенн¤м, зор≥Їнтованим на дос¤гненн¤ ¤кихось власних абстрактних ц≥лей (на зразок св≥товоњ гегемон≥њ тощо). ƒержава ¤к серв≥с, що покликаний покращувати житт¤ громад¤н ≥ гарантувати њх безпеку ≥ найкращ≥ можливост≥ дл¤ самореал≥зац≥њ Ц причому серв≥с, оплачуваний громад¤нами залежно в≥д ¤кост≥ обслуговуванн¤ Ц така держава ≥ повинна орган≥зовувати свою д≥¤льн≥сть за принципом б≥знесу. ўонайкраще обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в за щонайменшоњ соб≥вартост≥ передбачаЇ пост≥йне вдосконаленн¤ ≥ використанн¤ вс≥х можливостей дл¤ дос¤гненн¤ максимуму за обома показниками. 6 ≤ нав≥ть за значно нижчого р≥вн¤ економ≥чного розвитку украњнський ур¤д може застосовувати досв≥д ур¤д≥в ≥нших крањн. Ќашим реал≥¤м, скаж≥мо, ц≥лком в≥дпов≥дають принципи орган≥зац≥њ електронного ур¤ду штату ¬ашингтон. –озгл¤немо њх.
ќр≥Їнтац≥¤ на громад¤н. √ромад¤ни (платники податк≥в), ¤к власники ур¤ду, а не т≥льки споживач≥ його послуг, визначають пол≥тику ≥ спр¤муванн¤ розвитку проекту електронного ур¤ду.
«ручн≥сть ≥ простота використанн¤. ¬с≥ електронн≥ р≥шенн¤, застосовуван≥ в цифровому ур¤д≥, мають своЇю метою полегшити користуванн¤ системою дл¤ громад¤н, зб≥льшивши швидк≥сть обслуговуванн¤ запитань ≥ скоротивши час оч≥куванн¤.
Ѕ≥знес-трансформац≥¤. ¬се програмне забезпеченн¤, арх≥тектура ≥ ≥нфраструктура, а також пол≥тика електронного ур¤ду спр¤мован≥ на те, щоб надати ур¤дов≥й систем≥ ефективн≥сть б≥знес-модел≥, з њњ в≥дпов≥дним комплексом ц≥нностей.
¬арт≥сть ≥ складн≥сть. ¬они повинн≥ бути зведен≥ до м≥н≥муму, щоб робота з системою не викликала ускладнень ¤к у поодиноких, так ≥ у корпоративних користувач≥в.
ќбслуговуванн¤. ≈фективн≥сть роботи електронного ур¤ду повинна ви¤вл¤тис¤ в його спроможност≥ швидко ≥ з найменшими затратами обслугувати найб≥льшу к≥льк≥сть громад¤н, при цьому забезпечуючи найвищу ¤к≥сть обслуговуванн¤.
ћасштабн≥сть р≥шень. «астосуванн¤ повинн≥ забезпечувати взаЇмод≥ю м≥ж р≥зноман≥тними структурами ≥ органами, що складають систему, ≥ повну взаЇмну сум≥сн≥сть.
¬иконанн¤. «астосуванн¤ повинн≥ в≥дпов≥дати мет≥ вдосконаленн¤ трансакц≥й шл¤хом скороченн¤ тривалост≥ ≥ зменшенн¤ складност≥ обслуговуванн¤ та потреби у докладанн≥ зусиль.
«в≥тн≥сть. «астосуванн¤ повинн≥ зб≥льшувати точн≥сть даних ≥ можлив≥сть њхнього арх≥вуванн¤, а також зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього (контрольно-нагл¤довими структурами ур¤ду) аудиту трансакц≥й.
«наченн¤. ≈лектронний ур¤д Ц головна мета влади в Їдиному мережевому простор≥ ≥ основа вс≥х моделей державного управл≥нн¤ XXI стор≥чч¤. (матер≥ал ћайкрософта). 6
ƒе¤к≥ з цих принцип≥в були зазначен≥ ще у Ќац≥ональн≥й програм≥ ≥нформатизац≥њ. ÷¤ ж програма м≥стить окремий проект: Ђ—творити ≥нтегровану ≥нформац≥йно-анал≥тичну систему орган≥в державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ї (виконавець ≤нститут к≥бернетики ЌјЌ”). ÷¤ система мала базуватис¤ на ≥нформац≥йно-анал≥тичних системах м≥н≥стерств ≥ в≥домств, даючи максимальну можлив≥сть дл¤ сп≥льного використанн¤ ≥нформац≥йних ресурс≥в. 1 “обто, розробкам на державному р≥вн≥ ≥дей електронного ур¤ду та безпосередньо компоненти G2G виповнилос¤ вже три роки. ≤ дос≥ ц¤ державна програма, п≥дготовлена свого часу ƒержавним ком≥тетом звТ¤зку й ≥нформатизац≥њ ”крањни разом з ≥ншими в≥домствами, залишаЇтьс¤ на папер≥. 1 Ѕо на¤вн≥ на сьогодн≥ ресурси Ї лише окремими проектами, реал≥зовуваними поза будь-¤кою стратег≥Їю. ¬же навздог≥н практиц≥ ухвалюютьс¤ нормативн≥ акти, що п≥двод¤ть п≥д них ¤кусь сп≥льну основу.
Ќасправд≥ процес маЇ розвиватись у зворотному напр¤мку. ѕроф≥льн≥ ком≥тети, ур¤дов≥ структури, науково-досл≥дн≥ установи та громадськ≥ ≥н≥ц≥ативи мають створити ц≥л≥сну концепц≥ю, що враховуватиме вс≥ особливост≥ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, пол≥тики, можливост≥ на¤вноњ владноњ ≥нфраструктури. ≤ вже в рамках ц≥Їњ концепц≥њ, ч≥тко визначивши мету створенн¤ електронного ур¤ду, завданн¤ даного етапу та њх сп≥вв≥днесенн¤ ≥з ц≥Їю метою, можна ≥ необх≥дно реал≥зовувати певн≥ окрем≥ компоненти, ¤к це було зроблено, наприклад, в ≈стон≥њ. ј саме: розм≥стити в ≥нтернет≥ бюджет крањни ≥ окремих рег≥он≥в з можлив≥стю в≥дсл≥дковувати видатки кошт≥в, створити систему електронноњ закуп≥вл≥ (лише за один р≥к обс¤г п≥дписаних через таку систему контракт≥в в ≈стон≥њ зб≥льшивс¤ в 35 раз≥в - з 2 до 70 млн. долл. —Ўј) чи принаймн≥ електронних тендер≥в, запровадити систему документооб≥гу (починаючи з тих документ≥в, робота з ¤кими не потребуЇ персональноњ ≥дентиф≥кац≥њ чи наступного в≥зуванн¤). 8
ѕод≥бний принцип руху державних структур крок за кроком до електронного простору застосовано командою розробник≥в проекту "”крањна Ц розвиток через ≥нтернет". «окрема, ними були зазначен≥ наступн≥ 3 основних компоненти проекту:
1.  омпонент "≈лектронний ур¤д", що складаЇтьс¤ з 2 модул≥в:
ј) модуль "електронних закуп≥вель": нов≥, б≥льш ефективн≥ процедури орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ державних закуп≥вель; в≥дкритий доступ будь-¤ких суб'Їкт≥в ринку до ≥нформац≥њ про потреби держорган≥в крањни у певних продуктах ≥ послугах, можлив≥сть безпосередньо вз¤ти участь у тендерах; можлив≥сть орган≥зац≥њ громадського контролю за процесом проведенн¤ державних закуп≥вель тощо.
Ѕ) модуль "електронний документооб≥г": значне зниженн¤ затрат часу ≥ кошт≥в; п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи державних установ; розширен≥ можливостей контролю; наданн¤ доступу до найб≥льш повноњ ≥ своЇчасноњ ≥нформац≥њ.
2.  омпонент "«аконодавство у сфер≥ електронного б≥знесу". ѕередбачаЇтьс¤ використанн¤ передового досв≥ду ≥ кращих методичних розробок в ц≥й сфер≥ дл¤ створенн¤ в≥дпов≥дного законодавчого пол¤, що Ї одним з найважлив≥ших фактор≥в подальшого становленн¤ ≥ розвитку електронного б≥знесу в ”крањн≥.
3.  омпонент "≈лектронна демократ≥¤". —уть компоненту пол¤гаЇ в наданн≥ громадськост≥ можливостей обговоренн¤ ≥ обм≥ну думками з питань управл≥нн¤ ≥ розвитку, опосередковано впливаючи таким чином на формуванн¤ ≥ прийн¤тт¤ р≥шень на вс≥х р≥вн¤х державноњ влади. ¬ склад≥ цього компоненту плануЇтьс¤ розробка ≥нформац≥йного порталу ≥ –ег≥онального ≥нформац≥йного центру, що служитимуть в≥ртуальним м≥сцем дл¤ проведенн¤ обговорень, дискус≥й, форум≥в тощо.
ѕроект, з ¤кого, на думку кер≥вника управл≥нн¤ стратег≥њ розвитку ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ технолог≥й  абм≥ну, сл≥д починати роботу ÷ентрального ур¤дового порталу Ц себто, електронн≥ закуп≥вл≥ Ц розпочато (принаймн≥ за результатами дл¤ бюджету) невдало. ј в друг≥й половин≥ 2002 р. на¤вний п≥лотний модуль "електронних закуп≥вельФ маЇ охопити вс≥ р≥вн≥ проведенн¤ державноњ закуп≥вл≥ Ц в≥д загальнонац≥ональних до районних. якщо до цього часу державн≥ структури не зм≥н¤ть своЇ ставленн¤ до електронного ур¤ду, не сприймуть його ¤к концепц≥ю здешевленн¤ ≥ оптим≥зац≥њ державного управл≥нн¤, результатом буде лише к≥лькаразове зб≥льшенн¤ бюджетних видатк≥в задл¤ куп≥вл≥ не використовуваного за призначенн¤м обладнанн¤.
ƒиректор департаменту ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ комп'ютерних мереж ƒержком≥тету з≥ зв'¤зку ≥ ≥нформатизац≥њ ”крањни ¬≥ктор Ћисицький пов≥домив, що створенн¤ ≥ запуск в експлуатац≥ю систем електронного документооб≥гу в таких вищих ≥нститутах виконавчоњ влади ”крањни, ¤к јдм≥н≥страц≥¤ ѕрезидента ”крањни ≥  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а також у низц≥ м≥н≥стерств ≥ в≥домств, теж плануЇтьс¤ в друг≥й половин≥ 2002 р. 7 ўо теж призведе лише до зб≥льшенн¤ видатк≥в на пап≥р, витратн≥ матер≥али ≥ допом≥жний персонал, ¤кщо не запроваджувати ц≥ системи ¤к безпаперове виробництво.
якщо продовжувати перел≥к ур¤дових електронних ≥н≥ц≥атив, то сл≥д згадати наступн≥. ћ≥н≥стерство аграрноњ пол≥тики розробило й п≥дтримуЇ в актуальному стан≥ систему ≥з забезпеченн¤ ц≥нового мон≥торингу аграрного ринку ”крањни, а також ≥нформац≥йно-анал≥тичну систему розрахунку оптимальноњ структури кормовиробництва. ƒл¤ обслуговуванн¤ ≥нтерес≥в транспортних орган≥зац≥й ћ≥н≥стерство транспорту вводить в д≥ю ≥нформац≥йно-анал≥тичну систему Ђѕрогнозї, призначену дл¤ наданн¤ зац≥кавленим особам ≥нформац≥њ про вантажн≥ потоки через кордони ”крањни. ƒержкомстандарт маЇ низку баз даних, зм≥ст ¤ких ц≥кавий дл¤ великоњ к≥лькост≥ субТЇкт≥в ринку. —л≥д також в≥дзначити останн≥ ≥н≥ц≥ативи податковоњ адм≥н≥страц≥њ з орган≥зац≥њ он-лайнового режиму роботи з платниками податк≥в. 1
“аким чином, окрем≥ ур¤дов≥ установи поступово компТютеризуютьс¤, створюють власн≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси Ц ≥ все це коштом бюджету та, ¤к вже зазначалос¤, задл¤ подальшого зб≥льшенн¤ бюджетних витрат. јле чи в≥рно обрано пр≥оритети створенн¤ електронного ур¤ду Ц в≥рн≥ше, пр≥оритети його бюджетного ф≥нансуванн¤? „и не варто придбанн¤ компТютер≥в, програм, оплату заруб≥жних розробник≥в зам≥нити грантами дл¤ в≥тчизн¤них молодих розробник≥в обладнанн¤ та програмного забезпеченн¤ або автор≥в прикладних навчальних програм з використанн¤ ≥нтернету та загальноњ компТютерноњ грамотност≥, ф≥нансуванн¤м розробки украњномовних ≥нтерфейс≥в найпопул¤рн≥ших програм, або ж кап≥таловкладенн¤ми в створенн¤ ф≥зичноњ ≥нфраструктури ≥нтранета? Ќавчальн≥ ж курси та трен≥нги дл¤ вчител≥в, викладач≥в вуз≥в, студент≥в можна орган≥зовувати коштом м≥жнародних структур та за рахунок потужних корпорац≥й Ц або ж в рамках двосторонн≥х домовленостей на зразок культурних грант≥в, реал≥зовуваних ур¤дом япон≥њ в ”крањн≥ в рамках програми "ќф≥ц≥йна допомога дл¤ розвитку". Ѕюджет же варто витрачати на завданн¤, спр¤мован≥ перш за все на захист нац≥ональних ≥нтерес≥в та безпеку ≥нформац≥йного простору.

ѕ≥дсумки:
¬ цьому розд≥л≥ ми зТ¤сували, ¤к≥ саме зм≥ни всередин≥ ур¤дових орган≥зац≥й, в њх структур≥, функц≥¤х ≥ методах роботи ≥н≥ц≥юЇ запровадженн¤ електронного ур¤ду. ј саме: в≥дбуваЇтьс¤ перенесенн¤ акцент≥в з вертикальних на горизонтальн≥ звТ¤зки всередин≥ ур¤ду, м≥ж р≥зними його п≥дрозд≥лами ≥ г≥лками влади. «а рахунок створенн¤ внутр≥шньоур¤довоњ ≥нформац≥йноњ мереж≥ ≥ перенесенн¤ до нењ основних та специф≥чних баз даних, з ¤кими працюють р≥зн≥ ланки ур¤довоњ структури, л≥кв≥дуЇтьс¤ вимушене дублюванн¤ функц≥й та ≥нформац≥њ, паралельне зд≥йсненн¤ контролю та нагл¤ду за роботою окремих орган≥в та виконанн¤м окремих роб≥т.
¬≥дкрит≥, загальнодоступн≥ дл¤ кожного учасника внутр≥шньоур¤довоњ мереж≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси дозвол¤ють уникати ситуац≥й, коли на певному етап≥ проходженн¤ ≥нформац≥њ щабл¤ми ур¤довоњ ≥Їрарх≥њ в≥дбуваЇтьс¤ зумисне њњ викривленн¤, приховуванн¤ одних факт≥в та фальсиф≥кац≥¤ ≥нших. ћожлив≥сть такоњ фальсиф≥кац≥њ сьогодн≥ часто Ї причиною поширенн¤ корупц≥њ Ц через прагненн¤ де¤ких чиновник≥в приховати певн≥ факти чи домогтис¤ прийн¤тт¤ виг≥дного дл¤ них р≥шенн¤.
“ак само ми зТ¤сували, що контроль, забезпечуваний запровадженн¤м серв≥су G2G, дозвол¤Ї запоб≥гати нец≥льовому використанню бюджетних кош≥в та ≥ншим зловживанн¤м, повТ¤заним з браком ≥нформац≥њ та нефункц≥ональною њњ орган≥зац≥Їю.
ўе одним безпосередн≥м насл≥дком запровадженн¤ серв≥су G2G Ї ц≥лковитий перех≥д на електронний документооб≥г вс≥х ур¤дових структур, що забезпечуЇ значну економ≥ю витратних матер≥ал≥в та часу молодшого персоналу, ¤кий дос≥ витрачаЇтьс¤ на передаванн¤, розмножуванн¤, пошук та розповсюдженн¤ певних документ≥в. ≈лектронний документооб≥г також дозвол¤Ї державним службовц¤м, перш за все представникам вищоњ ≥ середньоњ управл≥нськоњ ланки, рац≥ональн≥ше використовувати час: працювати з електронними документами прост≥ше, вони доступн≥ будь-де ≥ будь-коли за на¤вност≥ компТютерного терм≥налу, внесен≥ правки та розроблен≥ проекти документ≥в легко ≥ з м≥н≥мальними затратами часу стають доступними дл¤ вс≥х зац≥кавлених стор≥н, що багаторазово пришвидшуЇ процес узгодженн¤ остаточних документ≥в та дос¤гненн¤ консенсусу.
—ерв≥с G2G також Ї ефективним механ≥змом оптим≥зац≥њ використанн¤, розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу матер≥альних, ф≥нансових та кадрових ресурс≥в м≥ж р≥зними г≥лками влади, р≥зними структурами, м≥сцевими в≥дд≥ленн¤ми тощо. «авд¤ки цьому запоб≥гаЇтьс¤ втрату кошт≥в через нестачу чи надлишок ресурс≥в в окремому структурному п≥дрозд≥л≥ ур¤ду. ≤з запровадженн¤м модул¤ G2G також полегшуЇтьс¤ процес сп≥впрац≥ на м≥жрег≥ональному та м≥сцевому р≥вн≥ м≥ж окремими держслужбовц¤ми, в≥дд≥лами, органами влади.
ўе одним позитивним насл≥дком запровадженн¤ G2G Ї спри¤нн¤ п≥двищенню компетентност≥ чиновник≥в р≥зних р≥вн≥в за рахунок спрощенн¤ процесу службового просуванн¤: профес≥йн≥ ¤кост≥ кожного службовц¤ легко перев≥рити, запропонувавши виконувати ширш≥ обовТ¤зки.
ќкр≥м того, ур¤довий ≥нтранет збер≥гаЇ вс≥ властивост≥ ≥ характеристики ≥нтернету, ≥ також Ї одним з ≥нструмент≥в ≤нформац≥йного сусп≥льства. “ож в ц≥й сфер≥ так само актуальне ¤вище дожиттЇвого навчанн¤, перш за все дистанц≥йного.  ожен державний службовець отримуЇ можлив≥сть розширити свою спец≥ал≥зац≥ю, набути додаткових знань ≥ навичок, здобути другу, третю ≥ т.д. осв≥ту, пройти он-лайновий трен≥нг в центральних органах влади або в м≥жнародних чи заруб≥жних владних структурах тощо.
÷≥ можливост≥ означають, що профес≥йний р≥вень державних службовц≥в по певному час≥ можна буде сп≥вставити з р≥внем фах≥вц≥в приватних компан≥й. ўо дозволить зн¤ти кадрову проблему ур¤дових структур. ¬ищий профес≥онал≥зм та ширша спец≥ал≥зац≥¤ кожного державного службовц¤ дозвол¤ть ≥ надал≥ скорочувати штат чиновник≥в. ÷е в≥дкриЇ можливост≥ до кращого матер≥ального заохоченн¤ кожного службовц¤, що, своЇю чергою, додатково п≥двищить конкурентоспроможн≥сть ур¤дових структур пор≥вн¤но з приватним сектором у боротьб≥ за кращих фах≥вц≥в.
÷ей механ≥зм, поруч ≥з запровадженн¤м внутр≥шньоњ конкуренц≥њ шл¤хом атестац≥йного в≥дбору та демонопол≥зац≥њ в≥домчоњ ≥нформац≥њ, Ї способом заохоченн¤ державних службовц≥в до повноц≥нного використанн¤ можливостей ≤“-≥нновац≥й та зм≥ни профес≥йних ор≥Їнтир≥в (≥н≥ц≥ативн≥сть, персональна в≥дпов≥дальн≥сть, пр≥оритет потреб громад¤нина ≥ т.≥н.).
јле одн≥Їю з основних функц≥й G2G-модул¤ ¤к елемента електронного ур¤ду та ≥нструмента ≤нформац≥йного сусп≥льства Ї те, що в≥н запоб≥гаЇ можливост≥ профанац≥њ ≥дењ електронного ур¤ду загалом та перетворенн¤ њњ на р≥зновид збитковоњ автоматизац≥њ.

“еми дл¤ обговоренн¤:
‘ункц≥њ модул¤ G2G.
ќсновн≥ принципи роботи G2G-компоненти електронного ур¤ду.
‘ункц≥ональний р≥вень техн≥чного забезпеченн¤ ур¤дових установ.
ћетоди заохоченн¤ державних структур ≥ службовц≥в до запровадженн¤ ≥нновац≥й ≥ переходу на принципи роботи електронного ур¤ду.
ѕрийн¤тн≥ ≥ неприйн¤тн≥ дл¤ ”крањни схеми ф≥нансуванн¤ внутр≥шньоур¤дових ре≥нжин≥рингових процес≥в.
„им зумовлена необх≥дн≥сть у створенн≥ ур¤дового ≥нтранету?
яким чином варто ”крањн≥ вир≥шувати питанн¤ апаратного, програмного та кадрового забезпеченн¤ ур¤дових структур дл¤ роботи в режим≥ G2G?
„им саме Ї виг≥дним дл¤ ”крањни електронний ур¤д та, зокрема, його G2G-модуль?
«а рахунок чого компенсуютьс¤ затрати на запровадженн¤ електронного ур¤ду та створенн¤ ≥нтранету?
як найрац≥ональн≥ше Ц з урахуванн¤м стратег≥чних ≥нтерес≥в держави Ц розпод≥лити бюджетн≥ кошти, призначен≥ дл¤ створенн¤ електронного ур¤ду?
ѕр≥оритети бюджетного ф≥нансуванн¤ у сфер≥ запровадженн¤ електронного ур¤ду та розвитку G2G-компоненти.

ѕосиланн¤:
1. ≈лектронний ур¤д в ”крањн≥? Ѕуде!  оли? ќлександр Ѕаранов (начальник управл≥нн¤ звТ¤зку, телекомун≥кац≥й та ≥нформатизац≥њ  ћƒј). - є 1 (376) субота, 5-18 с≥чн¤ 2002 року
http://www.zerkalo-nedeli.com/
2. "Ќадо меньше пить и больше покупать компьютеровФ. ¬.Ћисицкий. Ц е. - є2 (26), февраль 2002 г.
3. √лазами потенциального электронного гражданина. Ќ.—лупицка¤. Ц е. - є2 (26), февраль 2002 г.
4. ≈-ур¤д. UA - перш≥ кроки. јлександр Ѕрамс. 04/02/2002
http://www.ain.com.ua/politeconomia/2002/02/04/970.html
5. http://www.kmu.gov.ua/mainzkomit.html
4 с≥чн¤ 2002 року
6. http://www.egovernment.ru
7. Intel готовий спри¤ти електронному розвитку ”крањни. 18/12/2001
http://ain.com.ua/press/2001/12/18/922.html
8. ћ.—.¬ершинин ѕолитическа¤ коммуникаци¤ в информационном обществе --—ѕб.: »здательство ћихайлова ¬.ј., 2001 -- 253 с. ISBN 5-8016-0250-’.
http://www.polit.spb.ru/edu/ob30.html