ќ. √олобуцький, ќ.Ўевчук "≈лектронний ур¤д"

„астина перша. ≈лектронний ур¤д ¤к концепц≥¤ державного управл≥нн¤ в ≤нформац≥йному сусп≥льств≥

–озпочнемо з визначенн¤ самого терм≥на Уелектронний ур¤дФ, а також ≥нших пон¤ть, що описують цю сферу застосуванн¤ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й. ÷е надзвичайно важливий етап, оск≥льки в≥д повноти визначенн¤ залежить ступ≥нь розум≥нн¤, а отже Ц те, наск≥льки повноц≥нно можуть бути використан≥ можливост≥ ≥дењ в ц≥лому.
“аким чином, визначенн¤ електронного ур¤ду будуютьс¤ фах≥вц¤ми за р≥зними принципами. ќдн≥ автори надають перевагу визначенн¤м описовим Ц ¤к≥ саме перетворенн¤ в≥дбуваютьс¤ у сусп≥льств≥ та окремих його структурах завд¤ки запровадженню електронного ур¤ду. ≤нш≥ обирають прикладний аспект електронного ур¤ду, ≥ просто перераховують р≥зн≥ застосуванн¤ окремих його ≥нструмент≥в. ™ також коротк≥ техн≥чн≥ визначенн¤, ¤к≥ акцентують увагу суто на використовуваних технолог≥чних р≥шенн¤х та специф≥чних програмних продуктах, та економ≥чн≥, ор≥Їнтован≥ на максимальну ефективн≥сть управл≥нн¤ державою.
 ожен принцип Ї в≥рним, оск≥льки в≥дбиваЇ певний аспект функц≥онуванн¤ електронного ур¤ду. ѕроте помилковим буде при визначенн≥ не брати до уваги, опускати цю частков≥сть. –озгл¤немо з ц≥Їњ точки зору лише де¤к≥ з трактувань цього терм≥ну. “ож електронний ур¤д Ц це:
І ќрган≥зац≥¤ державного управл≥нн¤ на основ≥ електронних засоб≥в обробки, передач≥ та розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ, наданн¤ послуг державних орган≥в вс≥х г≥лок влади вс≥м категор≥¤м громад¤н (пенс≥онерам, роб≥тникам, б≥знесменам, державним службовц¤м тощо) електронними засобами, ≥нформуванн¤ тими ж засобами громад¤н про роботу державних орган≥в.
І ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ в державному управл≥нн≥.
І ƒержава в ћереж≥.
І ћетафора, що означаЇ ≥нформац≥йну взаЇмод≥ю орган≥в державноњ влади ≥ сусп≥льства з використанн¤м ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й.
І “рансформован≥ дл¤ ур¤дових та державних орган≥зац≥й ≥дењ електронного б≥знесу, в ¤ких ур¤д виступаЇ ¤к р≥зновид корпоративного користувача ≥нформац≥йних технолог≥й.
І јвтоматизован≥ державн≥ служби, основними функц≥¤ми ¤ких Ї: забезпеченн¤ в≥льного доступу громад¤н до вс≥Їњ необх≥дноњ державноњ ≥нформац≥њ, зб≥р податк≥в, реЇстрац≥¤ транспортних засоб≥в ≥ патент≥в, видача необх≥дноњ ≥нформац≥њ, укладанн¤ угод ≥ оформленн¤ поставок необх≥дних державному апаратов≥ матер≥ал≥в та обладнанн¤. ÷е маЇ призвести до зниженн¤ витрат та економ≥њ кошт≥в платник≥в податк≥в на утриманн¤ ≥ ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ державного апарата, зб≥льшенн¤ в≥дкритост≥ ≥ прозорост≥ д≥¤льност≥ орган≥в управл≥нн¤. 1
І ¬икористанн¤ в органах державного управл≥нн¤ нових, в тому числ≥ й ≥нтернет-технолог≥й. 2
ќднак кожне з цих визначень подаЇ електронний ур¤д швидше ¤к чергове прикладне р≥шенн¤, спос≥б модерн≥зац≥њ вже ≥снуючих структур та в≥дносин, а не ¤к самост≥йну ≥дею комплексноњ трансформац≥њ самих принцип≥в орган≥зац≥њ управл≥нн¤ державою. ѕод≥бний спос≥б оц≥нки електронного ур¤ду, його можливостей, обраний фах≥вц¤ми у сфер≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, державного управл≥нн¤, соц≥альних процес≥в, економ≥чного розвитку, поширюЇтьс¤ ≥ серед безпосередн≥х виконавц≥в Ц державних чиновник≥в.
ѕон¤тт¤ електронного ур¤ду зводитьс¤ чиновниками фактично до електронного сп≥лкуванн¤ влади з громадськ≥стю та ще к≥лькох, знову ж таки прикладних, аспект≥в. ѕоказове в цьому план≥ висловлюванн¤ чиновника з Ќижнього Ќовгорода, –ос≥¤, кер≥вника проекту www.duma-nn.ru ќ.јк≥лова: У≥де¤ "електронного ур¤ду" ... в тому, щоб вир≥шити три нагальн≥ проблеми влади: ввести електронний документооб≥г, що дозволить зменшити бюрократичн≥ звол≥канн¤ ≥ прискорити прийн¤тт¤ р≥шень, перевести в електронну форму сп≥лкуванн¤ громад¤н з б≥знесом ≥ владою ≥, кр≥м того, зробити державне ≥ мун≥ципальне управл≥нн¤ б≥льш прозорим, дебюрократизувати владу ≥ наблизити њњ до громад¤нФ. 3
ќднак цей п≥дх≥д Ї нев≥рним, оск≥льки, в першу чергу, в≥н Ї економ≥чно невиправданим. ≈лектронний ур¤д ¤к забезпеченн¤ державних структур ≤“-р≥шенн¤ми означаЇ додатков≥ бюджетн≥ витрати, спр¤мован≥ на просте дублюванн¤ в електронному вигл¤д≥ офф-лайновоњ д≥¤льност≥. јле ≥снуЇ ≥нший п≥дх≥д. Ќа «аход≥, в першу чергу в —Ўј ≥ ¬еликобритан≥њ, електронний ур¤д розгл¤даЇтьс¤ скор≥ше ¤к концепц≥¤, спр¤мована на п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ держави в ц≥лому.
«окрема, електронний ур¤д у зах≥дному сприйн¤тт≥ складаЇтьс¤ з трьох основних модул≥в (G2G, government to government, ур¤д ур¤дов≥; G2B, government to business, ур¤д б≥знесу; G2C, government to citizens, ур¤д громад¤нам) ≥ включаЇ в себе численн≥ прикладн≥ елементи: свободу доступу громад¤н до державноњ ≥нформац≥њ, переведенн¤ державних орган≥в на безпаперове д≥ловодство, встановленн¤ дл¤ вс≥х державних орган≥в показник≥в ефективност≥ роботи на р≥к ≥ регул¤рний њх контроль, що проводитьс¤ ¤к парламентом, так ≥ громад¤нами, введенн¤ в державних органах пластикових карт дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ держслужбовц≥в, перерахуванн¤ њм зарплати, розрахунк≥в за в≥др¤дженн¤ми, перенесенн¤ до мереж≥ б≥льшост≥ стандартних трансакц≥й м≥ж державою та громад¤нами чи б≥знесами тощо.
«м≥ст кожного ≥з зазначених модул≥в ми детально розгл¤немо в окремих розд≥лах, а зараз зазначимо ще один важливий момент. —л≥д в≥др≥зн¤ти ур¤д, обладнаний електронним ≥нтерфейсом (он-лайновий ур¤д, government on-line), в≥д електронного ур¤ду. «розум≥ло, що он-лайновий ≥нтерфейс Ї нев≥дТЇмним елементом електронного ур¤ду. јле не завжди он-лайновий ур¤д Ї електронним ур¤дом. ќстанн≥й вимагаЇ б≥льш глибокоњ перебудови традиц≥йних форм д≥¤льност≥. « цього приводу варто навести такий приклад. « с≥чн¤ 2001 року у ƒзержинськ≥й адм≥н≥страц≥њ ¬олгограда функц≥онуЇ автоматизована система адм≥н≥стративного управл≥нн¤. ћатематичну модель ≥ програмне забезпеченн¤ дл¤ нењ розробив ¬олодимир ¬ладимиров.
Ќас вона ц≥кавить тим, що "в н≥й в≥дсутн≥й ≥нтернет, однак присутнЇ головне - прозор≥сть управл≥нн¤, контроль за виконавчою дисципл≥ною ≥ за ухвалюваними р≥шенн¤ми. ѕрозор≥сть структур державного управл≥нн¤ не вир≥шуЇтьс¤ простим п≥дключенн¤м до ≥нтернету. ™ дуже р≥дк≥сною ситуац≥¤, коли, наприклад, адм≥н≥страц≥¤ м≥ста чи област≥ надаЇ громадськост≥ ≥нформац≥ю про поточний стан бюджету нав≥ть за на¤вност≥ необх≥дноњ дл¤ цього ≥нформац≥йноњ системиФ. 4 ≤нформац≥¤ в≥д чиновник≥в завжди Ї дозованою, ≥ часто це означаЇ њњ приховуванн¤. ѕростим запровадженн¤м он-лайнового ур¤ду цю проблему не вир≥шиш. јдже чиновник може просто хвилинним настроюванн¤м налаштувати пошту на автоматичний режим в≥дпов≥д≥: УЎановний N, ваш лист благополучно отримано й передано до в≥дд≥лу роботи з громад¤нами. ќч≥куйте на результат найближчим часомФ. 5
ѕринцип же роботи, ¤кий запроваджуЇ серед ≥нших ≥ ¬олодимир ¬ладимиров, Ї, безсумн≥вно, ближчим до концепц≥њ електронного ур¤ду, н≥ж переважна б≥льш≥сть з ≥снуючих он-лайнових ур¤дових проект≥в. «а такоњ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ ур¤дових структур реал≥зуЇтьс¤ на практиц≥ вимога, сформульована ¬.Ћисицьким: Умають працювати прозор≥ бюджетн≥ процедури. Ќеобх≥дно, аби процес формуванн¤ бюджету, процес накопиченн¤ ним доход≥в, витратна частина бюджету Ц аби все це було прозорим, ч≥тко описаним ≥ п≥дконтрольнимФ. 6
“аким чином, ми наголошуЇмо на тому, що електронний ур¤д не ¤к витратне часткове технолог≥чне р≥шенн¤, а ¤к концепц≥¤ зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ державою необх≥дно Ї елементом масштабного ≥нформац≥йного перетворенн¤ сусп≥льства. «м≥на нормативно-правовоњ бази, осв≥тн≥х акцент≥в, принцип≥в формуванн¤ ≥ витрачанн¤ бюджету, еколог≥чних ор≥Їнтир≥в, перерозпод≥л зон пр≥оритетноњ компетенц≥њ державних ≥ громадських структур, перенесенн¤ наголос≥в в економ≥ц≥, оновленн¤ ≥ розширенн¤ ц≥нн≥сних парадигм сусп≥льства Ц все це разом з багатьма ≥ншими компонентами повноц≥нноњ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства Ї п≥дірунт¤м дл¤ ре≥нжин≥рингу державного управл≥нн¤, дл¤ створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ електронного ур¤ду.
«вичайно, зм≥ни мають торкнутис¤ ≥ виборчоњ системи, ≥ принцип≥в законодавчоњ д≥¤льност≥, ≥ схем зд≥йсненн¤ контролю та в≥дпов≥дальност≥ вс≥х г≥лок влади перед громад¤нами, њх обТЇднанн¤ми та б≥знесом. јле основою дл¤ цифрових перетворень, серед ≥ншого ≥ в д≥¤льност≥ державних та ур¤дових структур, Ї готовн≥сть громад¤н використати можливост≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, оц≥нити њх переваги, знаходити нов≥ застосуванн¤ безпосередньо дл¤ свого житт¤, б≥знесу, громадськоњ, науковоњ д≥¤льност≥, навчанн¤ тощо.
÷ей процес маЇ ≥н≥ц≥юватис¤ сп≥льно трьома секторами, що визначають засади сусп≥льного житт¤ Ц державним, громадським та б≥знесовим. —труктури кожного з цих сектор≥в мають п≥дключитись до активноњ просв≥тницькоњ д≥¤льност≥. ѕроте ”крањна на даному етап≥ свого розвитку вимагаЇ застосуванн¤ специф≥чного сценар≥ю ≥нформатизац≥њ Ц ¤к ур¤ду, так ≥ ≥нших сфер сусп≥льноњ д≥¤льност≥.
–озгл¤немо це твердженн¤ детальн≥ше. «азвичай ≥н≥ц≥юють запровадженн¤ ≥нновац≥й б≥знеси Ц в≥тчизн¤н≥ виробники чи (за певного р≥вн¤ в≥дкритост≥ внутр≥шнього ринку) заруб≥жн≥ компан≥њ Ц з метою просуванн¤ власних продукт≥в ≥ створенн¤ перспективного ринку збуту. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ заохочують до запровадженн¤ ≥нновац≥й там, де це спри¤Ї захисту прав ≥ свобод громад¤нина, зб≥льшуЇ його соц≥альну захищен≥сть, зм≥цнюЇ демократичн≥ засади сусп≥льства. ≤ вже представники цих двох сектор≥в лоб≥юють ≥нновац≥њ на р≥вн≥ держави. «а вдалого лоб≥юванн¤ до пропаганди ≥нновац≥й та заохоченн¤ њх впровадженн¤ включаютьс¤ державн≥ структури, залучаючи до цього процесу вс≥ ≥нститути держави (систему осв≥ти, бюджетн≥ програми, податкову систему, систему правового регулюванн¤ тощо).
¬ ”крањн≥ на сьогодн≥ присутн≥сть ≥ноземних компан≥й (в даному випадку ≤“-сектора) дуже незначна. ќтже, не в≥дбуваЇтьс¤ масштабного просуванн¤ ≤“-≥нновац≥й за рахунок њхн≥х кап≥таловкладень. Ќедосконал≥сть законодавства зумовлюЇ також недостатню (тим б≥льше дл¤ проведенн¤ масштабних кампан≥й з просуванн¤ власноњ продукц≥њ, вивченн¤ ≥ головне Ц формуванн¤ перспективного ринку) кап≥тал≥зац≥ю в≥тчизн¤них п≥дприЇмств ≤“-сектора, серед ≥ншого ≥ через штучне упов≥льненн¤ процес≥в приватизац≥њ галуз≥. “аким чином, галузь ≤“ та телекомун≥кац≥й на сьогодн≥ лишаЇтьс¤ чи не Їдиною з галузей, що дають основн≥ надходженн¤ до державного бюджету, ¤ка не маЇ власного потужного лоб≥ на р≥вн≥ держави. ÷е обумовлено р≥зними причинами, перш за все низькою ≥нвестиц≥йною приваблив≥стю та недостатн≥стю законодавчоњ бази, проте б≥знесовий сектор ви¤вл¤Їтьс¤ виключеним з процес≥в просуванн¤ ≥нновац≥й.
√ромадський сектор в ”крањн≥ так само не в змоз≥ повноц≥нно виконувати функц≥ю ≥н≥ц≥атора поширенн¤ ≥нновац≥й: ц≥нност≥ громад¤нського сусп≥льства лише починають закр≥плюватись у св≥домост≥ громад¤н, вони ще не зм≥нили њх соц≥альну повед≥нку. ≤нститути громад¤нського сусп≥льства перебувають ще в зародковому стан≥, тож не скоро ще зможуть забезпечити ≥н≥ц≥юванн¤ певних процес≥в, контроль за њх ходом, коригуванн¤ поточних завдань тощо. “ож ¤кою б м≥рою запровадженн¤ електронного ур¤ду не спри¤ло зм≥цненню засад громад¤нського сусп≥льства ≥ демократ≥њ, власне громадськ≥сть на сьогодн≥ може бути лише допом≥жним елементом (¤кщо не пасивним обТЇктом) в поширенн≥ ≤“ у сфер≥ державного управл≥нн¤.
“аким чином, в ”крањн≥ ≥н≥ц≥атором запровадженн¤ електронного ур¤ду може бути лише держава.
«а ситуац≥њ, коли схема запровадженн¤ електронного ур¤ду Ї здеб≥льшого директивною, на перший план виходить ще одна проблема Ц профес≥йна та соц≥ально-психолог≥чна адаптац≥¤ державних службовц≥в до роботи з ≤“. «а зворотного спр¤муванн¤ ≥н≥ц≥ативи Ц з боку б≥знесу та громадськост≥ Ц в≥дбуваЇтьс¤ природн≥й в≥дб≥р чиновник≥в. “≥, що не в змоз≥ в≥дпов≥дати новим фаховим вимогам, встановлених громадськ≥стю ¤к наймачем та роботодавцем державного апарату, змушен≥ залишати посаду Ц вив≥льн¤ючи таким чином м≥сц¤ дл¤ тих, хто готовий сприймати ≥нновац≥њ ≥ активно њх застосовувати. “ож ≥н≥ц≥атива ззовн≥ зумовлюЇ ≥н≥ц≥ативу всередин≥ владних структур ¤к спос≥б зберегти робоче м≥сце та забезпечити карТЇрне зростанн¤.
«а на¤вного ж становища навр¤д чи справедливо вести мову про ≥н≥ц≥ативу в лавах державних службовц≥в. ÷ентральним стаЇ ≥нше питанн¤ Ц чи розум≥ють чиновники сенс запровадженн¤ ≥нформац≥йно-технолог≥чних перетворень, зокрема електронного ур¤ду. јдже дл¤ того, щоб ≥н≥ц≥йован≥ зм≥ни мали комплексний характер, вживан≥ кроки були стратег≥чними, а не тактичними, безпосередн≥ виконавц≥ (себто державн≥ службовц≥ вс≥х р≥вн≥в) повинн≥ мати в≥рне у¤вленн¤ про мету цих зм≥н, про њхн≥й масштаб ≥ загальну спр¤мован≥сть. «а ≥накших обставин результатом буде наб≥р окремих заход≥в, що н≥¤к не позначитьс¤ на ¤кост≥ роботи державних структур. ќкр≥м того, за такоњ ситуац≥њ чиновники не в змоз≥ адекватно оц≥нити власну роль в ≥нновац≥йних процесах, внасл≥док чого в≥дбуваЇтьс¤ недооц≥нюванн¤ ними самих процес≥в ≥нформатизац≥њ.
¬ результат≥, ур¤довц≥ взагал≥ заперечують сам принцип електронного ур¤ду.  онцепц≥¤ орган≥зац≥њ державного управл≥нн¤ сприймаЇтьс¤ ¤к порожнЇ гасло дл¤ здобутт¤ бюджетних кошт≥в. “ак начальник департаменту ур¤довоњ ≥нформац≥њ –‘ јндр≥й  оротков говорить, що Уелектронний ур¤дФ взагал≥ У... неточний терм≥н. я завжди кажу, що ми не повинн≥ говорити про електронний ур¤д, ми повинн≥ говорити про ур¤д, що використовуЇ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ. ћи повинн≥ говорити про ‘едеральн≥ збори, що використовують ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ. ћи повинн≥ говорити про суди, що використовують ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ. ћи говоримо про певне комун≥кац≥йне середовище, ¤ке дозвол¤Ї структурам влади ≥ структурам громад¤нського сусп≥льства, б≥знесу взаЇмод≥¤ти в Їдиних стандартах, зрозум≥лих одне дл¤ одного". 3
як насл≥док нев≥рно визначених ц≥лей ≥нформатизац≥њ державного управл≥нн¤ зТ¤вл¤Їтьс¤ ставленн¤ до електронного ур¤ду ¤к до чергового атрибуту, потр≥бного б≥льше дл¤ ≥м≥джевих, представницьких ц≥лей, н≥ж дл¤ розвТ¤занн¤ реальних проблем.  оли цю думку под≥л¤Ї певна к≥льк≥сть громад¤н Ц вони просто приЇднаютьс¤ до тих, хто сп≥лкуватиметьс¤ з оф≥ц≥йними структурами традиц≥йними способами. ѕроте коли такоњ ж думки дотримуютьс¤ державн≥ службовц≥, в них Ї обТЇктивна можлив≥сть (принаймн≥ в окрем≥й структур≥) д≥йсно перетворити ≥нформатизац≥ю на формальну процедуру, що не впливатиме на усталену схему д≥¤льност≥.
Ќамагаючись зекономити, функц≥њ електронного ур¤ду звужують до р≥вн¤ прикладного ≥нструментар≥ю зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ державою. ÷ифри у дан≥й витратн≥й статт≥ бюджет≥ справд≥ стають меншими. ѕроте ≥ на ц≥, менш≥, суми бюджет стаЇ б≥льшим. ≤ таке зб≥льшенн¤ н≥чим не компенсуЇтьс¤ Ц ан≥ ¤к≥стю обслуговуванн¤ громад¤н, ан≥ швидк≥стю обробки документ≥в, ан≥ ширшим залученн¤м громад¤н до процедур законотворенн¤ чи контролю за додержанн¤м законност≥. ¬итрачаютьс¤ кошти на придбанн¤ hardware (компТютер≥в, мережевого обладнанн¤, прилад≥в обмеженн¤ доступу та ≥н≥ц≥ал≥зац≥њ), створенн¤ software (специф≥чного програмного забезпеченн¤), на найманн¤ секретарок дл¤ обробки вже цифровоњ ≥нформац≥њ. –езультатом же Ї зб≥льшенн¤ обс¤г≥в роботи у допом≥жних структурах лише заради естетичн≥шого вигл¤ду документ≥в та спрощенн¤ њх роздрукуванн¤ дл¤ максимальноњ к≥лькост≥ людей. «а нин≥шнього економ≥чного становища ”крањна не може соб≥ дозволити таких дорогих ≥грашок ¤к просте використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й на певних етапах зд≥йсненн¤ ур¤дових функц≥й. ≤ навр¤д чи коли зможе.
ј за умови запровадженн¤ електронного ур¤ду ¤к масштабноњ концепц≥њ, за трансформуванн¤ принцип≥в орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ владних ≥нститут≥в цифри в конкретн≥й витратн≥й статт≥ будуть б≥льшими, але загальн≥ витрати на орган≥зац≥ю державного управл≥нн¤ зменшатьс¤, при чому зменшенн¤ цих витрат тим б≥льше пом≥тне, чим ¤к≥сн≥шим стаЇ обслуговуванн¤ населенн¤, чим менше бюджетних кошт≥в витрачаЇтьс¤ поза узгодженими ц≥л¤ми.
” наступному розд≥л≥ ми розгл¤немо детально причини ≥ мету запровадженн¤ електронного ур¤ду в ”крањн≥, способи зад≥¤нн¤ можливостей ≤“. јле за найобТЇктивн≥шого обірунтуванн¤ ще певний пер≥од в сусп≥льств≥ збер≥гатиметьс¤ думка, висловлена на сайт≥ warweb.ru. ј саме Ц що ≥нформац≥йне сусп≥льство, елементом ¤кого Ї електронний ур¤д, Уживе за принципом: "—твори потребу ≥ задовольни њњ!". „и не маЇмо ми ≥ в даному випадку справу з≥ створенн¤м штучноњ ... потреби в ¤комусь "електронному ур¤д≥", без ¤кого св≥тле майбутнЇ немовби н≥коли не настане? јле ж задоволенн¤ ц≥Їњ новоњ потреби влетить нам вс≥м в коп≥Їчку: на ф≥нансуванн¤ програми "≈лектронна –ос≥¤" заплановано вид≥лити майже 77 млрд. карбованц≥в, в тому числ≥ 39 млрд. - з держбюджетуЕФ 7
Ќа глобальн≥ ≥нформатизац≥йн≥ перетворенн¤ знадобл¤тьс¤ ≥ б≥льш≥ кошти, проте, повторимо, головне Ц визначити принципову основу зм≥н, зТ¤сувати њх мету. ÷е дозволить позначити основн≥ вектори трансформац≥њ, кап≥таловкладенн¤ за ¤кими будуть найефективн≥шими, запоб≥гти розпорошенню кошт≥в. „≥тк≥ ор≥Їнтири дозвол¤ть залучити небюджетн≥ кошти та громадський творчий ≥ орган≥зац≥йний потенц≥ал. ќкр≥м того, варто зважати на специф≥ку обТЇкта кап≥таловкладень ≥ насл≥дки, що з цього випливають. ≈лектронний ур¤д, за визначенн¤м, Ї елементом ≤нформац≥йного сусп≥льства. ≤нформац≥йне ж сусп≥льство необх≥дно характеризуЇтьс¤ глобальн≥стю.
як вже зазначалос¤ нами в попередн≥й прац≥ У≈лектронна ”крањнаФ та багатьох статт¤х, св≥това сп≥льнота зац≥кавлена у стимулюванн≥ ≥нформатизац≥йних процес≥в зокрема та створенн¤ нац≥ональних стратег≥й формуванн¤ ≤нформац≥йного сусп≥льства в ц≥лому у кожн≥й крањн≥ незалежно в≥д р≥вн¤ њњ економ≥чного розвитку за критер≥¤ми сусп≥льства ≥ндустр≥ального. √лобальн≥сть ≤нформац≥йного сусп≥льства передбачаЇ включенн¤ вс≥х нац≥ональних сп≥льнот задл¤ дос¤гненн¤ максимальноњ ефективност≥ ц≥Їњ соц≥альноњ формац≥њ. “ож наданн¤ економ≥чноњ, правовоњ ≥ будь-¤коњ ≥ншоњ допомоги крањнам, що не в змоз≥ забезпечити запровадженн¤ елемент≥в ≤нформац≥йного сусп≥льства самотужки, безпосередн≥м чином виг≥дно структурам-донорам, чи то державам, чи м≥жнародним орган≥зац≥¤м.
–≥вень економ≥чного розвитку ”крањни серйозно обмежуЇ можлив≥ суми витрат на електронний ур¤д. јле зусилл¤ ур¤ду та неур¤дових орган≥зац≥й щодо ≥нтеграц≥њ до ™вропейського сп≥втовариства уможливлюють застосуванн¤ ≥ щодо нашоњ держави схем спец≥альноњ ф≥нансовоњ допомоги. …детьс¤ про поточн≥ проекти формуванн¤ нац≥ональних електронних ур¤д≥в. “ак де¤к≥ проекти дл¤ б≥дн≥ших крањн ф≥нансувати будуть ¤к ур¤ди самих цих крањн, так ≥ ™вропейський —оюз.
ќдин з таких проект≥в стартував восени 2001 року. Ў≥сть крањн п≥вденно-сх≥дноњ ™вропи (јлбан≥¤,  ≥пр, √рец≥¤, ёгослав≥¤, –умун≥¤ ≥ колишн¤ югославська –еспубл≥ка ћакедон≥¤) розпочали сп≥льний проект п≥д назвою ЂeGovernanceї (e-government) з метою встановленн¤ взаЇмод≥њ в он-лайновому режим≥ на рег≥ональному р≥вн≥. Ќаприклад, внесок –умун≥њ в рамках цього проекту складе $500 000. Ќа початков≥й стад≥њ буде створена Їдина мережа зв'¤зку ≥ низка цифрових б≥бл≥отек дл¤ використанн¤ њх ур¤дами ≥ ур¤довими агентствами. Ќа другому етап≥ кожний громад¤нин крањн цього рег≥ону отримаЇ доступ до корисноњ ≥нформац≥њ вс≥х крањн-учасниць дл¤ особистих або д≥лових ц≥лей. 8
як ≥ в будь-¤к≥й ≥нш≥й сфер≥, у справ≥ запровадженн¤ електронного ур¤ду Удл¤ чогоФ зумовлюЇ те, У¤кФ ≥ УщоФ. ј небажанн¤ чи неспроможн≥сть зрозум≥ти мету породжуЇ м≥фи, часто достатньо правдопод≥бн≥ дл¤ часткового чи повного призупиненн¤ трансформац≥йних процес≥в. ќдним з найпопул¤рн≥ших м≥ф≥в Ї давн≥м острахом перед големом, штучним твор≥нн¤м людського мозку, що виконуЇ певн≥ функц≥њ людини, але не Ї людиною Ц в≥н будь-¤коњ мит≥ може вийти з-п≥д контролю ≥ почати вир≥шувати людськ≥ дол≥ за власним розсудом. «Т¤вл¤ютьс¤ емоц≥йн≥ за¤ви про Урадикальне в≥дчуженн¤ людини в≥д њњ власноњ державиФ, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ через експанс≥ю ≥нформатизац≥њ. УЌова економ≥ка", ірунтована на ≤“, н≥бито Усерйозно вир≥шила поставити м≥ж людиною ≥ державним чиновником нечутливий електронний бар'Їр, принципово непроникний дл¤ жодних людських емоц≥й, симпат≥й, сп≥вчутт¤, жалост≥, бажанн¤ п≥дтримати людину в т¤жку хвилинуФ.
≤ вже через ц≥, субТЇктивн≥ аргументи робитьс¤ той самий висновок, що його обстоюють чиновники Уз обТЇктивних економ≥чних причин Ц дл¤ збереженн¤ бюджетних кошт≥вФ. «нов зТ¤вл¤Їтьс¤ категоричне твердженн¤: УнемаЇ жодного специф≥чно електронного ур¤ду, а Ї держава, що виконуЇ своњ владн≥ функц≥њ, користуючись перевагами IT-технолог≥й. –ешта в≥д лукавогоФ. ≤ знов такий висновок Ї нев≥рним через нев≥рн≥ посиланн¤, а фактично Ц через недостатню об≥знан≥сть.
“ака позиц≥¤ призводить до парадоксальних висновк≥в. « одного боку, ≥нформатизац≥¤ ¤к соц≥альний процес, що закладаЇ основи ≤нформац≥йного сусп≥льства, зм≥нюючи традиц≥йн≥ ≥нститути (в даному випадку повТ¤зан≥ з≥ зд≥йсненн¤м владних функц≥й) сусп≥льства ≥ндустр≥ального, Ї злом Ц але ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ ¤к один з допом≥жних ≥нструмент≥в в робот≥ держави Ї позитивною ≥нновац≥Їю. « ≥ншого боку, все ж визнаЇтьс¤ неминуч≥сть глобальних соц≥альних зм≥н на основ≥ можливостей, що њх в≥дкривають ≤“, ¤к запоруки добробуту держави в майбутньому. јле при цьому висловлюЇтьс¤ переконанн¤ в тому, що нове, ≤нформац≥йне сусп≥льство може бути глобальним ≥ зм≥нювати принципи ≥снуванн¤ ус≥х сфер сусп≥льноњ життЇд≥¤льност≥, але при цьому в жодному випадку не торкаючись функц≥й державного управл≥нн¤. “ак стосовно –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ цей парадокс звучить наступним чином: Уотримавши затверджену ур¤дом програму "≈лектронноњ –ос≥њ", що в≥дкриваЇ дорогу до електронного XXI стор≥чч¤, ми повинн≥ сказати њй наше р≥шуче "“ак". ≤ не менш р≥шуче сл≥д в≥дпов≥сти "Ќ≥" планам перетворенн¤ нашого ур¤ду на нелюд¤ного електронного монстраФ. 7
ѕроте ц¤ позиц≥¤ може бути використана певною частиною чиновник≥в ¤к спос≥б уникнути внутр≥шньоструктурноњ конкуренц≥њ: нова, ≥нформац≥йна концепц≥¤ ур¤ду передбачаЇ значно сувор≥ш≥ профес≥йн≥ вимоги до державних службовц≥в. ј цим вимогам зможе задовольнити лише частка на¤вного апарату. ѕосадова в≥дпов≥дн≥сть решти опинитьс¤ п≥д сумн≥вом.
¬ цьому питанн≥ ми згодн≥ з результатами пор≥вн¤льного анал≥зу ¬≥ктора Ћобанова, заступника директора ≤нституту державноњ служби ƒержавного ≥нституту управл≥нн¤. «а ¬.Ћобановим, характеристики традиц≥йного ≥ нового, електронного ур¤ду Ї д≥аметрально протилежними. “радиц≥йно ур¤д характеризувавс¤ складн≥стю структур Ц електронному ж ур¤дов≥ притаманна простота структур ≥ процес≥в. ўе сьогодн≥ ведетьс¤ мова про Узм≥цненн¤ владноњ вертикал≥Ф. јле електронний ур¤д протиставл¤Ї централ≥зац≥њ ≥ залежност≥ гнучк≥сть ≥ автоном≥ю. Ќин≥шн≥ зв≥ти про роботу державних орган≥в складаютьс¤ переважно з цифр Ц ск≥льки саме кошт≥в витрачено на т≥ чи ≥нш≥ ц≥л≥, ск≥льки кошт≥в недоотримано. ≈лектронний ур¤д оц≥нку за затратами зам≥нюЇ оц≥нкою за результатами. «араз державне управл≥нн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою правил ≥ директив. ƒл¤ електронного ур¤ду характерне управл≥нн¤ з наголосом на орган≥зац≥йну культуру ≥ ц≥нност≥. як один з компонент≥в ≤нформац≥йного (або ж заснованого на знанн¤х, на дожиттЇвому навчанн≥) сусп≥льства, електронний ур¤д переносить акцент з ф≥нансових ≥ матер≥альних ресурс≥в на людськ≥ ресурси. ≤ ще одна характеристика елементу в≥дкритоњ соц≥альноњ системи Ц електронний ур¤д л≥кв≥дуЇ традиц≥йне ор≥Їнтуванн¤ на внутр≥шн≥ процеси. ¬ нових умовах головним Ї врахуванн¤ зовн≥шн≥х фактор≥в ≥ ор≥Їнтац≥¤ на споживач≥в.
УЌаданн¤ б≥льшоњ самост≥йност≥ потребуЇ нових п≥дход≥в до системи зв≥тност≥ ≥ контролю за держапаратом. якщо ран≥ше основна увага прид≥л¤лас¤ контролю за процесом виконанн¤ роботи ≥ використанн¤м державних ресурс≥в, то зараз наголос робитьс¤ на контрол≥ й оц≥нц≥ результат≥в ≥ насл≥дк≥в. ÷е розв'¤зуЇ руки роб≥тникам, що самост≥йно обирають шл¤хи ≥ засоби дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей.
ѕор¤д з ефективн≥стю д≥¤льност≥ враховуЇтьс¤ етичний б≥к, а також ум≥нн¤ провести анал≥з проблем, розробити ≥ зд≥йснити план д≥й, оц≥нити його результати ≥ насл≥дки. ќсобливу увагу звернено на анал≥з впливу, сенс ¤кого в тому, щоб на етап≥ плануванн¤ врахувати можливий вплив на окрем≥ орган≥зац≥њ ≥ групи, а також р≥зноман≥тн≥ сфери життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства (пол≥тичну, соц≥альну, економ≥чну ≥ культурну)Ф. 9
ѕроте потенц≥ал украњнського ур¤ду достатньо значний дл¤ того, щоб прийн¤ти цей виклик. ¬ цьому ми згодн≥ з представником ƒепартаменту ур¤довоњ ≥нформац≥њ јпарату ”р¤ду –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ јндр≥Їм  ошк≥ним, ¤кий пише наступне. Уƒозволю соб≥ припустити, що держава може не т≥льки ефективно запитати нов≥ технолог≥њ дл¤ створенн¤ мережевоњ державноњ ≥нфраструктури, але ≥ стати л≥дером в рус≥ до ≤нформац≥йного сусп≥льстваФ. ”р¤дова мережева ≥нфраструктура маЇ й може вир≥шувати актуальн≥ пол≥тичн≥, економ≥чн≥ та соц≥альн≥ завданн¤ держави. ќбТЇднанн¤ можливостей ур¤дового ≥нтранету та ур¤дового порталу маЇ забезпечити виконанн¤ таких завдань:
І реал≥зац≥¤ права громад¤н на доступ до в≥дкритоњ державноњ ≥нформац≥њ;
І доведенн¤ до громадськост≥ об'Їктивноњ ≥ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть орган≥в державноњ влади, зм≥цнюватиме дов≥ру до держави ≥ провадженоњ нею пол≥тики;
І взаЇмод≥¤ ≥ пост≥йний д≥алог держави з громад¤нами й ≥нститутами громад¤нського сусп≥льства, а також необх≥дний р≥вень сусп≥льного контролю за д≥¤льн≥стю державних орган≥в ≥ орган≥зац≥й;
І об'Їднанн¤ ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ серв≥с≥в орган≥в державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ з метою зм≥цненн¤ загальнонац≥онального ≥нформац≥йного простору;
І вдосконаленн¤ системи державного управл≥нн¤, оптим≥зац≥¤ структури державного апарату, зниженн¤ ф≥нансових ≥ матер≥альних витрат на його утриманн¤, поетапне переведенн¤ частини державних послуг, що мають варт≥сний вираз, в систему державних мережевих серв≥с≥в, що в≥дпов≥датиме реальним потребам громад¤н ≥ орган≥зац≥й;
І ефективна п≥дтримка економ≥чноњ д≥¤льност≥ державних господарчих суб'Їкт≥в, що дозвол¤Ї њм ефективно ≥нтегруватис¤ в загальнонац≥ональний ≥ св≥товий економ≥чний прост≥р;
І взаЇмод≥¤ та сп≥впрац¤ з державними органами заруб≥жних крањн ≥ м≥жнародними неур¤довими орган≥зац≥¤ми. 10
ƒетальн≥ше розгл¤немо функц≥њ ≥ можливост≥ ур¤дового ≥нтранету (що Ї частиною G2G-модул¤ електронного ур¤ду). ѕерш за все, зазначимо. що метою запровадженн¤ ≥нтранету Ї: п≥двищенн¤ точност≥, повноти ≥ оперативност≥, достов≥рност≥ накопичуваноњ ≥нформац≥њ; забезпеченн¤ високого ступеню контролю за виконанн¤м р≥шень ≥ доручень ур¤ду ≥ншими структурами виконавчоњ влади; забезпеченн¤ прозорост≥ виконанн¤ р≥шень ≥ доручень ур¤ду органами виконавчоњ влади: апарат ур¤ду матиме можлив≥сть в будь-¤кий момент часу перев≥рити, на ¤кому етап≥ знаходитьс¤ виконанн¤ дорученн¤ або постанови всередин≥ п≥дконтрольного органу влади; зниженн¤ накладних витрат.
ƒл¤ ефективного виконанн¤ цих завдань система електронноњ пошти ≥ документооб≥гу ур¤ду (вважатимемо њх основними елементами ≥нтранету, оск≥льки дл¤ уможливленн¤ он-лайнових конференц≥й сл≥д витратити значно б≥льше кошт≥в, а назвати можлив≥сть орган≥зувати мережеву конференц≥ю в режим≥ реального часу першочерговою необх≥дн≥стю не можна) повинна бути частиною ≥нтегрованоњ ≥нформац≥йноњ системи. ÷¤ система маЇ забезпечувати ≥нформац≥йну п≥дтримку загального кер≥вництва роботою апарату. ƒо б≥льш конкретних завдань ≥нтранету належать, зокрема, координац≥¤ д≥¤льност≥ рег≥ональних управл≥нь ≥ територ≥альних п≥дрозд≥л≥в та веденн¤ внутр≥шнього д≥ловодства в ур¤д≥. Ќа серверах ≥нтранету мають збер≥гатис¤ ≥ спец≥ал≥зован≥ бази даних, арх≥ви персональних даних громад¤н, досьЇ державних службовц≥в вс≥х р≥вн≥в тощо.
≤нтранет, так само ¤к ≥ ур¤дов≥ служби у зовн≥шн≥й мереж≥, забезпечуЇ використанн¤ ще одного методу оптим≥зац≥њ сп≥впрац≥ ур¤дових структур м≥ж собою та з громад¤нами й б≥знесами. …детьс¤ про створенн¤ ≥нформац≥йних ресурс≥в, сп≥льних дл¤ к≥лькох державних служб чи в≥домств, чињ сфери ≥нтерес≥в перетинаютьс¤. —каж≥мо, ресурс, що м≥стить ≥нформац≥ю про громад¤нський стан ос≥б: звичайно громад¤нин маЇ подавати в≥домост≥ про одруженн¤, розлученн¤, народженн¤ дитини чи смерть близьких до к≥лькох державних орган≥в прот¤гом певного обмеженого терм≥ну, а надал≥ у найр≥зноман≥тн≥ших ситуац≥¤х знов подавати щоразу т≥ сам≥ дан≥ у р≥зних анкетах (дл¤ куп≥вл≥-продажу нерухомост≥, отриманн¤ спадку, оформленн¤ субсид≥й чи податкових п≥льг тощо). «а функц≥онуванн¤ ж сп≥льних ресурс≥в один раз вказан≥ дан≥ занос¤тьс¤ в арх≥ви вс≥х потр≥бних орган≥в автоматично, а при повторному зверненн≥ громад¤нина до будь-¤кого з державних орган≥в в≥нт зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д необх≥дност≥ повторно пов≥домл¤ти т≥ сам≥ дан≥.
јле створенн¤ Їдиних точок контакту не лише п≥двищуЇ ефективн≥сть роботи. ќписаний м≥жв≥домчий п≥дх≥д дозвол¤Ї запоб≥гти розповсюдженому виду шахрайства, коли людина дек≥лька раз≥в одержуЇ одну ≥ ту саму п≥льгу, звертаючись по нењ до р≥зних ≥нстанц≥й. ѕоруч з тим, р≥зним державним установам дедал≥ част≥ше потр≥бен сп≥льний доступ до ≥нформац≥њ про т≥ сам≥ орган≥зац≥њ ≥ персони або доступ до даних з того самого питанн¤. “ак, наприклад, медичн≥ установи можуть оперативно надавати ≥нформац≥ю м≥сцевим органам влади (в≥дд≥лам соц≥ального забезпеченн¤), що допоможе б≥льш ¤к≥сно задовольн¤ти потреби населенн¤. ¬ ситуац≥¤х, коли виникаЇ ризик дл¤ безпеки громад¤н, ≥нформац≥¤ може надаватис¤ м≥л≥ц≥њ й ≥ншим правоохоронним органам. ѕри цьому застосуванн¤ в таких трансакц≥¤х ≥нтранету, окр≥м економ≥њ кошт≥в, попереджаЇ несанкц≥онований доступ до персональних даних з боку окремих громад¤н, орган≥зац≥й, б≥знес≥в тощо.
јле все ж запровадженн¤ ≥нтранет-мереж≥, хоча воно й забезпечуЇ значну економ≥ю бюджетних кошт≥в, не в змоз≥ забезпечити виконанн¤ завдань електронного ур¤ду уповн≥. јдже запровадженн¤ електронного ур¤ду спр¤моване на дос¤гненн¤ трьох основних ц≥лей. ѕо-перше, це п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи управл≥нського апарату Ц впор¤дкуванн¤ збиранн¤ податк≥в, закони ≥ регулюванн¤, реЇстрац≥¤ ≥нформац≥њ, документооб≥г (виконанн¤ б≥льшост≥ цих функц≥й ¤краз ≥ оптим≥зуЇ ≥нтранет). ѕо-друге, це економ≥чний розвиток (полегшенн¤ процедур, повТ¤заних з виробництвом ≥ торг≥влею, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤них виробник≥в на м≥жнародному ринку). ≤, по-третЇ, п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤ громад¤н (вдосконаленн¤ системи соц≥альних послуг, системи охорони здоров'¤, над≥йн≥ше забезпеченн¤ безпеки, зб≥льшенн¤ можливостей дл¤ осв≥ти, забезпеченн¤ ефективн≥шого захисту довк≥лл¤).
“аким чином, виход¤чи ≥з зазначених ц≥лей ≥ завдань, сл≥д вести мову про створенн¤ в ”крањн≥ ун≥версального ур¤дового порталу ¤к ще одного елементу електронного ур¤ду. ”н≥версальн≥сть порталу означаЇ доступ до вс≥х державних служб з одного сайту, зв≥льн¤Ї в≥д необх≥дност≥ розшукувати адресу потр≥бного сайту через пошуков≥ системи та ≥ншими способами, що в≥дбирають робочий або в≥льний час громад¤нина, час оплаченого доступу ≥ часто призвод¤ть до стресу користувача.
ќптим≥зувати роботу ур¤дового порталу можна й ефективн≥шою орган≥зац≥Їю ≥нформац≥њ. “ак сайт Oasis ≥рландського ур¤ду побудований, на в≥дм≥ну в≥д традиц≥йного шл¤ху, не навколо ур¤дових агентств, а навколо тем, ц≥кавих дл¤ населенн¤: ¤к отримати роботу або купити будинок, ¤к отримати вод≥йськ≥ права або зареЇструватис¤ дл¤ участ≥ у виборах. ј вже за темою знаходитьс¤ вих≥д на необх≥дн≥ ур¤дов≥ сайти м≥н≥стерств ≥ в≥домств. 8
ќптим≥зац≥¤ пол¤гаЇ ≥ в зн¤тт≥ обмежень, притаманних традиц≥йним способам роботи ур¤дових серв≥с≥в з громад¤нами. «окрема, це обмежений пром≥жок часу дл¤ зд≥йсненн¤ трансакц≥й, ¤кий при цьому сп≥впадаЇ з робочим часом б≥льшост≥ п≥дприЇмств, компан≥й, орган≥зац≥й. “обто, громад¤нина ставл¤ть перед вибором Ц працювати чи вир≥шувати своњ проблеми в державних службах. јле ≥з запровадженн¤м ур¤дового порталу це ускладненн¤ можна розвТ¤зати. ”р¤ди низки Ївропейських крањн (наприклад, ¬еликобритан≥њ ≥ ‘≥нл¤нд≥њ) оф≥ц≥йно проголосили про нам≥р забезпечити ц≥лодобове обслуговуванн¤ громад¤н. ƒо сфери оптим≥зац≥њ роботи ур¤ду через портал належить ≥ забезпеченн¤ в≥льного доступу громад¤н до ресурс≥в порталу. ѕерш за все, це вир≥шенн¤ суто техн≥чних питань Ц облаштуванн¤ публ≥чних точок доступу.
–еал≥зац≥ю комплексного п≥дходу до запровадженн¤ ур¤дового порталу продемонструвала, зокрема, влада австрал≥йського штату ¬≥ктор≥¤. Ќею впроваджено систему MAXI, що стала лауреатом р≥зноман≥тних прем≥й. MAXI Ц Їдиний вузол обслуговуванн¤ населенн¤, доступний не т≥льки з наст≥льних комп'ютер≥в з ≥нтернет-доступом, але й через 50 к≥оск≥в, а також телефоном 24 години на добу, 7 дн≥в на тиждень, 365 дн≥в на р≥к. —истема забезпечуЇ проведенн¤ операц≥й м≥ж м≥сцевим ур¤дом ≥ ф≥зичними та юридичними особами. Ѕуло ви¤влено, що б≥л¤ 40% операц≥й, що виконуютьс¤ за допомогою MAXI, зд≥йснюютьс¤ в неробочий дл¤ ур¤дових чиновник≥в час. ¬игода дл¤ громад¤н Ї очевидною.
ћ≥жнародна сп≥льнота надзвичайно серйозно ставитьс¤ до забезпеченн¤ максимально ефективноњ сп≥впрац≥ м≥ж ур¤дами з одного боку та громад¤нами й б≥знесами з ≥ншого. —п≥льна думка, що њњ м≥ст¤ть зверненн¤ ≥ м≥жнародноњ сп≥льноти. ≥ окремих ур¤д≥в та адм≥н≥страц≥й, ≥ ≤“-компан≥й, така. ѕеред ур¤дами усього св≥ту стоњть гранд≥озне завданн¤: громад¤ни хочуть одержувати в≥д них послуги високоњ ¤кост≥ ≥ вимагають ефективного використанн¤ податкових надходжень. “ому державн≥ установи повинн≥ шукати дедал≥ ефективн≥ш≥, швидш≥ ≥ дешевш≥ засоби зв'¤зку ≥ сп≥льноњ роботи, щоб максимально полегшити доступ до ≥нформац≥њ ≥ надати потр≥бн≥ дан≥ в потр≥бний час тим, кому вони необх≥дн≥.
¬ цьому в≥дношенн≥ знов сл≥д згадати п≥дх≥д до визначенн¤ електронного ур¤ду ¤к до ре≥нжин≥рингу державного управл≥нн¤ ¤к б≥знесу, власниками ≥ кл≥Їнтами ¤кого Ї громад¤ни. « ц≥Їњ точки зору електронний ур¤д Ц трансформован≥ дл¤ ур¤ду ≥дењ електронного б≥знесу, в ¤ких ур¤д виступаЇ ¤к р≥зновид корпоративного користувача ≥нформац≥йних технолог≥й. ≤ ¤к р≥зновид б≥знесу, ур¤д маЇ перейматис¤ й проблемою запитаност≥ нових способ≥в обслуговуванн¤. “обто, чи потр≥бен громад¤нам он-лайновий ур¤д, ≥ чи в змоз≥ вони використовувати його можливост≥. « цього приводу наведемо к≥лька цифр. «а традиц≥йного, особистого способу сп≥лкуванн¤ громад¤н ≥ державних орган≥в, час ≥ грош≥ (в одному випадку своњ, в другому Ц платник≥в податк≥в) витрачають обидв≥ сторони. «а переведенн¤ такого сп≥лкуванн¤ в мережу вигода на¤вна дл¤ обох стор≥н. “аким чином, за запровадженн¤ ур¤дового порталу к≥льк≥сть особистих звернень в ур¤дов≥ структури буде зменшуватис¤. ÷е вже маЇ статистичне п≥дтвердженн¤: сьогодн≥, наприклад, в Ћос-јнджелес≥ особист≥ зверненн¤ громад¤н до ур¤дових структур складають менш н≥ж 20% в≥д загальних контакт≥в.
¬ середньому р≥вень використанн¤ послуг електронного ур¤ду населенн¤м розвинених крањн св≥ту складав на к≥нець 2001 р. 26%. “обто, 26% людей в усьому св≥т≥ використовували ур¤дов≥ он-лайнов≥ служби з метою доступу до ур¤довоњ ≥нформац≥њ, передавали персональну ≥нформац≥ю ур¤довим службам або зд≥йснювали ¤к≥сь трансакц≥њ з електронними державними службами. ѕри цьому 20% громад¤н в усьому св≥т≥, ¤к≥ мають доступ до мереж≥, користуютьс¤ послугами електронних ур¤д≥в дл¤ пошуку ≥ доступу до ≥нформац≥њ, 9% виход¤ть в он-лайн, щоб роздрукувати оф≥ц≥йн≥ форми дов≥док ≥ т. ≥н., а 7% передають персональну ≥нформац≥ю до державних орган≥в в он-лайн≥. 8
якщо до визначенн¤ електронного ур¤ду ≥ його функц≥й п≥дходити суворо, то коли ур¤довий сайт використовуЇтьс¤ лише ¤к джерело дл¤ роздруковуванн¤ бланк≥в або форм дл¤ в≥дправленн¤ звичайною поштою або особистоњ передач≥ до певного державного органу дл¤ подальшоњ обробки Ч це не Ї ан≥ он-лайновим ур¤дом, ан≥ повноц≥нним електронним ур¤дом. ÷е лише використанн¤ поодиноких елемент≥в електронного ур¤ду, ¤ке даЇ дуже незначне скороченн¤ витрат та часу на зд≥йсненн¤ операц≥й м≥ж ур¤дом та громад¤нином. ѕроте такий п≥дх≥д все ж Ї виваженим. Ѕ≥льше того, нац≥ональн≥ та м≥жнародн≥ групи з вивченн¤ можливостей запровадженн¤ електронного ур¤ду вважають це необх≥дною умовою.
¬исловлюЇтьс¤ переконанн¤, що дл¤ подоланн¤ можливого стресу державних службовц≥в ≥ платник≥в податк≥в в≥д р≥зкоњ зм≥ни форм взаЇмод≥њ, ур¤д зобов'¤заний п≥клуватис¤ про такий темп впровадженн¤ електронних форм роботи, ¤кий в≥дпов≥датиме темпу психолог≥чного пристосуванн¤. ” зв'¤зку з цим фах≥вц≥ рекомендують поступовий, крок за кроком режим впровадженн¤, тривалий пер≥од тестуванн¤, ≥ збереженн¤ прот¤гом тривалого часу паралельного офф- ≥ он-лайнового обслуговуванн¤. ƒл¤ ”крањни останн≥ пункт Ї сам собою зрозум≥лим, оск≥льки до того моменту, коли всередин≥ крањни буде подолано цифровий розрив, мине достатньо часу, аби вс≥ чи майже вс≥ громад¤ни призвичањлис¤ до нових форм сп≥лкуванн¤ з ур¤довими орган≥зац≥¤ми та стали досв≥дченими користувачами мереж≥.
ƒл¤ того, щоб д≥алог, а в де¤ких випадках ≥ сп≥впрац¤ громад¤н ≥ держави були ефективними, ощадливими ≥ моб≥льними, необх≥дно створити ≥нтегровану електронну систему стосунк≥в платник≥в податк≥в з державою. «вичайно, така система повинна включати в себе доступ до ≥нформац≥њ ≥ послуг на сайтах, телефоном, електронною поштою ≥ в звичайному офф-лайновому режим≥. √оловним фактором стаЇ вигода платника податк≥в (громад¤нина або компан≥њ), а не державних структур. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ вигоди необх≥дно вир≥шити ще багато питань. ѓх перел≥к буде дуже довгим, проте загальне у¤вленн¤ про њхн≥й обс¤г можна отримати, наприклад, з тем другого московського ћ≥жнародного ‘оруму "–ос≥¤ в електронному св≥т≥". “аким чином, дл¤ запровадженн¤ електронного ур¤ду сл≥д знайти нац≥ональн≥ прикладн≥ р≥шенн¤ у таких сферах: державн≥ закупки; роль ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йного сектора економ≥ки ≥ електронних технолог≥й в реформ≥ житлово-комунального комплексу; ≥нформац≥йна безпека; нов≥ технолог≥њ в осв≥т≥; забезпеченн¤ доступу населенн¤ до електронних послуг; електронн≥ соц≥альн≥ служби; принципи проведенн¤ тендер≥в на поставки р≥шень ≥ продукц≥њ дл¤ електронного ур¤ду; електронн≥ послуги дл¤ галузей; адм≥н≥стративн≥ ≥ правов≥ бар'Їри на шл¤ху розвитку ≥нформац≥йного сусп≥льства; ≥нформац≥йн≥ портали ≥ ≥нформац≥йна прозор≥сть держави; плат≥жн≥ карти ≥ електронн≥ персональн≥ ≥нструменти в автоматизованих системах взаЇмод≥њ держави з населенн¤м; технолог≥њ документооб≥гу (паперовий ≥ електронний); взаЇмод≥¤ б≥знесу з державою в електронному середовищ≥; ф≥нанси ≥ лог≥стика в електронному ур¤д≥.
Ќезважаючи на те, що розвТ¤занн¤ вс≥х цих питань ≥ в≥днайденн¤ р≥шень, придатних дл¤ кожноњ окремоњ крањни, пол≥тики переконалис¤ в тому, що сьогодн≥ дорожче в≥дмовл¤тис¤ в≥д електронного ур¤ду, н≥ж впроваджувати його. ѕроцес глобал≥зац≥њ набув необоротного характеру. ѕрискоренн¤ темп≥в економ≥чного розвитку змушуЇ держави реагувати на зм≥ни не менш швидко, н≥ж приватн≥ структури. ѕроте не варто оч≥кувати миттЇвоњ трансформац≥њ ур¤дових структур. ÷е досить тривалий процес. ¬≥н вимагаЇ зм≥ни культури взаЇмин ур¤ду з платниками податк≥в ≥ форм взаЇмод≥њ ур¤дових установ, розвитку нових навичок у вс≥х учасник≥в процесу, найн¤тт¤ нового персоналу в ур¤дов≥ установи.
ѕроцес перетворенн¤ ур¤ду на електронний ур¤д може тривати ≥ 5, ≥ 10 рок≥в. ѕроте надто песим≥стичн≥ оц≥нки, на зразок тих, що зробив ≤ван Ћозовий (заступника голови ƒержавного ком≥тету ≥нформац≥йноњ пол≥тики ”крањни та кер≥вника в≥дд≥лу щодо роботи з ≥нтернетом цього ком≥тету), говор¤чи про перспективи запровадженн¤ в ”крањн≥ електронного ур¤ду (Унам до govnet м≥н≥мум 30 рок≥вФ), так само не мають п≥д собою жодних п≥дстав. “ак ≤.Ћозовий називаЇ серед причин такоњ тривалост≥ процесу в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дноњ ≥нфраструктури та надзвичайно прим≥тивний р≥вень державноњ ≥нформатизац≥њ. 12 јле створенн¤ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури Ц справа зовс≥м не держави. ÷¤ робота маЇ провадитись на грош≥ б≥знесу, а не платник≥в податк≥в. Ѕ≥льше того, економ≥чна зац≥кавлен≥сть транснац≥ональних корпорац≥й та в≥тчизн¤них компан≥й означаЇ зац≥кавлен≥сть у створенн≥ не т≥льки hardware, ф≥зичноњ компоненти мереж≥, але й software, њњ програмного забезпеченн¤. јдже вдалий ≥нтерфейс ур¤дового порталу чи окремого сайту означаЇ, що кл≥Їнт маЇ додатков≥ п≥дстави обрати продукт компан≥њ дл¤ власних потреб.
Уѕрим≥тивний р≥вень державноњ ≥нформатизац≥њФ маЇ долатис¤ й ≥н≥ц≥ативою зсередини, власне в≥д чиновник≥в. ÷ей процес маЇ бути зумовлений в≥дпов≥дними державними р≥шенн¤ми. «окрема, йдетьс¤ про посиленн¤ конкуренц≥њ в державних структурах ≥ запровадженн¤ квал≥ф≥кац≥йних ≥спит≥в, в тому числ≥ щодо вм≥нн¤ користуватис¤ компТютерною техн≥кою та ≥нформац≥йною мережею, розум≥нн¤ мети ≥ завдань запровадженн¤ електронного ур¤ду. “ут доречним буде навести позиц≥ю щодо цього питанн¤ ќлександра Ѕаранова, теж чиновника Ц начальника управл≥нн¤ звТ¤зку, телекомун≥кац≥й та ≥нформатизац≥њ  ињвськоњ м≥ськдержадм≥н≥страц≥њ. У...як правило, чиновники мають вищу осв≥ту. ќдин ≥з можливих способ≥в вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми Ц в≥дб≥р за результатами атестац≥њ: знаЇш, ум≥Їш Ч залишаЇшс¤, ¤кщо н≥ Ч вибачайФ. 13
≤ це не Їдиний спос≥б вир≥шенн¤ кадровоњ проблеми забезпеченн¤ д≥¤льност≥ електронного ур¤ду. ћожна використати потенц≥ал молодих фах≥вц≥в, надавши њм можлив≥сть напрацюванн¤ досв≥ду ≥ практики використанн¤ набутих знань ≥ вм≥нь на державн≥й служб≥. —истема мон≥торингу д≥¤льност≥ кожного держслужбовц¤ Ц ¤кою м≥рою ≥ наск≥льки ефективно в≥н використовуЇ можливост≥ ≤“, чи не зловживаЇ автоматизац≥Їю процесу трансакц≥й з громад¤нами, ¤к≥ в≥дгуки маЇ з боку громад¤н та б≥знес≥в з приводу ¤кост≥ обслуговуванн¤. ≤, звичайно ж, система заохочень.
ўо ж до на¤вного стану речей у справ≥ формуванн¤ електронного ур¤ду, то ситуац≥ю варто характеризувати, в≥дштовхуючись в≥д певних критер≥њв оц≥нки. «окрема, United Nations Division for Public Economics & Public Administration сп≥льно з American Society for Public Administration визначили наступн≥ стад≥њ розвитку електронного ур¤ду:
І ‘ормована присутн≥сть держави в ћереж≥ (emerging web presence): в крањн≥ один або дек≥лька оф≥ц≥йних ур¤дових сайт≥в, що пропонують користувачам статичну ≥нформац≥ю ≥ слугують ≥нструментом дл¤ зв'¤зку ур¤ду з громадськ≥стю.
І ѕосилювана присутн≥сть держави в ћереж≥ (enhanced web presence): число ур¤дових сайт≥в зб≥льшуЇтьс¤, в той час ¤к ≥нформац≥¤, що надаЇтьс¤, стаЇ динам≥чн≥шою, при цьому користувач≥ одержують б≥льше можливостей дл¤ доступу до державноњ ≥нформац≥њ.
І ≤нтерактивна присутн≥сть держави в ћереж≥ (interactive web presence): зд≥йснюЇтьс¤ формальний обм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж користувачами ≥ ур¤довими органами (заповненн¤ форм, поданн¤ за¤в он-лайн).
І ѕрисутн≥сть держави в ћереж≥ на р≥вн≥ трансакц≥й (transactional web presence): користувач≥ мають легкий доступ до даних, пр≥оритетн≥сть ¤ких визначаЇтьс¤ на основ≥ њхн≥х потреб; ≥снують трансакц≥њ, зд≥йснюван≥ он-лайн (сплата податк≥в, сплата реЇстрац≥йних збор≥в ≥ мит).
І ѕовн≥стю ≥нтегрована присутн≥сть держави в ћереж≥ (fully integrated web presence): завершена повна ≥нтеграц≥¤ вс≥х державних ≥нтернет-ресурс≥в в рамках Їдиного порталу.
«а такоњ градац≥њ ”крањна перебуваЇ на сьогодн≥ десь м≥ж першим ≥ другим етапом. ”хваленн¤ «акону про електронний цифровий п≥дпис та техн≥чн≥ засоби захисту ≥нформац≥њ, а також про статус електронний документ≥в дозволить перем≥ститись на трет≥й р≥вень. ѕеревага такоњ градац≥њ у тому, що вона передбачаЇ поступов≥сть формуванн¤ електронного ур¤ду (¤к ≥ ≤нформац≥йного сусп≥льства в ц≥лому), виходить з реальних можливостей сусп≥льства ≥ держави, зокрема економ≥чних.
Ѕо ¤кщо брати за ор≥Їнтир оц≥нку  ом≥тету з ≤“ корол≥вства Ќ≥дерланд≥в (Уѕор≥вн¤нн¤ моделей оц≥нки e-готовност≥ - заключний проектФ), ”крањн≥ ≥ 30 рок≥в буде замало. јдже, за висновками  ом≥тету, Уе-готовеФ сусп≥льство (таке, що маЇ вс≥ умови дл¤ створенн¤ електронного ур¤ду та ≤нформац≥йного сусп≥льства) маЇ швидкий доступ до мереж≥, ¤кий надаЇтьс¤ конкурентним ринком оператор≥в; маЇ пост≥йний доступ до мереж≥ ≥ широке застосуванн¤м ≤“ в школах, ур¤дових установах, б≥знесах, службах охорони здоровТ¤ ≥ хатн≥х господарствах; маЇ забезпечену таЇмн≥сть користувача ≥ он-лайнову безпеку; маЇ ур¤дову пол≥тику, спри¤тливу дл¤ подальшого розширенн¤ доступу ≥ використанн¤ ћереж≥.
УE-готовеФ сусп≥льство повинно мати необх≥дну ф≥зичну ≥нфраструктуру (високу швидк≥сть передач≥ даних, над≥йн≥сть, доступн≥ ц≥ни); запровадженн¤ ≤“ та обТЇднаних ≤“-серв≥с≥в у б≥знес≥ (e-торг≥вл¤, розвинений м≥сцевий IT сектор); ор≥Їнтац≥ю на потреби громади (м≥сцеве наповненн¤, багато он-лайнових орган≥зац≥й, використанн¤ I“ у повс¤кденному житт≥, викладанн¤ ≤“ в школах) та ур¤дових установ (електронний ур¤д); конкурентн≥сть у телекомун≥кац≥йн≥й галуз≥; незалежне регулюванн¤ ц≥Їњ галуз≥ з зобов'¤занн¤ми продавц¤ забезпечити ун≥версальн≥сть доступу; а також не маЇ жодних обмежень на торговельн≥ або ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. 13
≈коном≥чний розвиток ”крањни дозволить держав≥ задовольн¤ти цим вимогам ще не скоро, можливо, справд≥ за дес¤ток рок≥в. “ож цей п≥дх≥д не в≥дпов≥даЇ нашим реал≥¤м. ѕроте така проблема ¤к збереженн¤ над≥йност≥ державних служб та дов≥ри до них громад¤н за в≥ртуал≥зац≥њ, також сформульована н≥дерландським  ом≥тетом з ≤“, Ї дл¤ ”крањни достатньо актуальною на сьогодн≥. ѕсихолог≥чн≥, осв≥т¤нськ≥ та ≥нш≥ аспекти ми розгл¤немо в четверт≥й глав≥, присв¤чен≥й власне взаЇминам держави та громад¤н в межах електронного ур¤ду. “ут же ми розгл¤немо такий аспект дов≥ри громад¤н до електронного ур¤ду ¤к безпека трансакц≥й, безпека персональних даних на ур¤дових серверах тощо.
ѕозиц≥¤ крањн з розвиненою економ≥кою Ї такою, що державн≥ служби повинн≥ користуватис¤ найкращими ≥ найсучасн≥шими технолог≥¤ми в галуз≥ електронноњ пошти, електронного документооб≥гу ≥ комун≥кац≥й, що не поступаютьс¤ технолог≥¤м корпоративного ≥ приватного сектора. «вичайно, це потребуЇ значних бюджетних затрат Ц таких, що њх ”крањна на даному етап≥ не може соб≥ дозволити. јле у сфер≥ безпеки персональних даних, безпеки трансакц≥й та загалом нац≥ональноњ ≥нформац≥йноњ безпеки держава мусить докласти максимум зусиль та про¤вити максимум ≥н≥ц≥ативи, аби ¤комога меншими коштами дос¤гти щонайкращих результат≥в.
ўо це означаЇ на практиц≥? ѕерш за все, ставку сл≥д робити на нац≥онального виробника Ц спри¤ти розвитков≥ в≥тчизн¤ного ≤“-сектора, виробник≥в ¤к обладнанн¤, так ≥ програмного забезпеченн¤. ћожливо, запровадити схеми п≥льгового оподаткуванн¤ ≥ кредитуванн¤ що компенсуватимутьс¤ п≥льговим же обслуговуванн¤м державних структур Ц розробленн¤м за м≥н≥мальними розц≥нками hardware та software, оновленн¤ ур¤довоњ апаратноњ та програмноњ бази, наданн¤ послуг серв≥сноњ п≥дтримки за тих же умов. ќкр≥м того, що це спри¤Ї економ≥чному розвитку держави, це надзвичайно зб≥льшуЇ над≥йн≥сть вс≥х систем електронного ур¤ду. јдже за програмного та апаратного забезпеченн¤ в≥д сп≥льного виробника компТютерн≥ в≥руси, ≥нш≥ програми-зломщики, кракери (злочинн≥ хакери) з однаковою легк≥стю ≥ за допомогою однакових ≥нструмент≥в завдають шкоди ур¤довим ресурсам будь-¤коњ крањни.  оли ж використовуютьс¤ можливост≥ нац≥онального ≥нтелектуального потенц≥алу, знайти в них щ≥лини дл¤ несанкц≥онованого проникненн¤ зловмиснику, що працюЇ зазвичай на найб≥льш розповсюдженому ун≥версальному обладнанн≥ та ≥з загальноприйн¤тим програмним забезпеченн¤м значно складн≥ше.
«окрема, варто активно заохочувати в≥тчизн¤н≥ науков≥ та виробнич≥ ≤“-компан≥њ до подальшоњ розробки нов≥тн≥х високотехнолог≥чних ≥дей. “ак новий св≥тлод≥од британських вчених та квантова технолог≥¤ створенн¤ компТютер≥в концерну ≤¬ћ можуть стати основою в≥тчизн¤них розробок у ц≥й галуз≥ Ц наш науковий та технолог≥чний потенц≥ал Ї на достатньо високому р≥вн≥ дл¤ ¤к≥сного виконанн¤. ≤ найперше застосуванн¤ цих технолог≥й Ц безпека ≥нформац≥њ, ірунтована на методах криптограф≥њ. —в≥тлод≥од, створений сп≥льно  ембриджським ун≥верситетом та компан≥Їю Toshiba, дозволить вже найближчим часом реал≥зувати ≥дею квантовоњ криптограф≥њ, що, за сучасними у¤вленн¤ми, уможливлюЇ абсолютно над≥йний захист даних. 15 ј квантовий компТютер ≤¬ћ, побудований на основ≥ не кремн≥Ївих м≥кросхем, а окремих атом≥в або елементарних часток, зм≥г розкласти число 15 на прост≥ множники Ц 3 ≥ 5 (методом посл≥довного перебиранн¤): коли йдетьс¤ про дуже велик≥ числа, на цьому засновано б≥льш≥сть метод≥в шифруванн¤ ≥ кодуванн¤ ≥нформац≥њ. 16
÷≥л¤м безпеки слугуЇ ≥ створенн¤ ур¤дового ≥нтранету Ц закритоњ ≥нформац≥йноњ мереж≥, ф≥зично в≥докремленоњ в≥д мереж≥ глобальноњ. «ловмисникам та в≥русам проникнути до ц≥Їњ мереж≥ надзвичайно складно. “аким чином, витрати на ≥нтранет (або govnet Ц government net, ур¤дова мережа) окуповуютьс¤ њњ над≥йн≥стю та безпечн≥стю. «ахист ≥нтерес≥в громад¤нина ≥ держави п≥д час трансакц≥й у глобальн≥й мереж≥ Ї ще важлив≥шим, оск≥льки в≥дбуваЇтьс¤ передача персональних даних, серед ≥ншого (п≥сл¤ запровадженн¤ електронного п≥дпису та, в≥дпов≥дно, електронного банк≥нгу) ≥ номери кредитних карт та ≥нша вразлива ≥нформац≥¤. «вичайним методом попередженн¤ злочин≥в Ї законодавче закр≥пленн¤ в≥дпов≥дальност≥ Ц адм≥н≥стративноњ чи карноњ, а також запровадженн¤ засоб≥в дл¤ розшуку злочинц≥в.
« ц≥Їњ точки зору дедал≥ насичен≥шим стаЇ заруб≥жне, зокрема Ївропейське, законодавство. ”крањна активно провадить пол≥тику ≥нтеграц≥њ до Ївропейського правового простору, гармон≥зац≥њ в≥тчизн¤ного законодавства з Ївропейським. ѕроте сл≥д дуже уважно вивчати пропонован≥ правов≥ норми ≥ сп≥вв≥дносити њх з напрацьованими за останн≥ роки (або ж ≥ м≥с¤ц≥) технолог≥¤ми захисту, персональноњ ≥дентиф≥кац≥њ та обмеженн¤ доступу. ÷≥лком в≥рог≥дно, що нов≥тн≥ технолог≥њ здатн≥ ефективн≥ше протид≥¤ти зловмисникам, н≥ж, скаж≥мо, так≥ законодавчо закр≥плен≥ методи, ¤к обовТ¤зковий мон≥торинг ≥нформац≥йних поток≥в, обовТ¤зкова реЇстрац≥¤ користувач≥в та л≥цензуванн¤ провайдер≥в, ≥нш≥ норми, що обмежують тим чи ≥ншим чином права громад¤н, б≥знес≥в та орган≥зац≥й.
ѕрисв¤тивши цей розд≥л огл¤ду визначень електронного ур¤ду, його ц≥лей т≥ завдань, етап≥в його формуванн¤, повноти його сприйн¤тт¤, окремих складник≥в, шл¤х≥в ф≥нансуванн¤, запитаност≥ ур¤дом та громадськ≥стю, кадрового забезпеченн¤, способ≥в, терм≥н≥в ≥ ≥н≥ц≥атор≥в запровадженн¤, п≥дведемо загальн≥ п≥дсумки, перш н≥ж переходити до наступного розд≥лу.

ѕ≥дсумки:
“аким чином, електронний ур¤д Ц концепц≥¤ зд≥йсненн¤ державного управл≥нн¤, притаманна ≤нформац≥йному сусп≥льству. •рунтуЇтьс¤ на можливост¤х ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й та ц≥нност¤х в≥дкритого громад¤нського сусп≥льства. ’арактеризуЇтьс¤ спр¤мован≥стю на потреби громад¤н, економ≥чною ефективн≥стю, в≥дкрит≥стю дл¤ громадського контролю та ≥н≥ц≥ативи. —кладаЇтьс¤ з трьох основних модул≥в: G2G, government to government, ур¤д ур¤дов≥; G2B, government to business, ур¤д б≥знесу; G2C, government to citizens, ур¤д громад¤нам. ¬ключаЇ он-лайнов≥ серв≥си дл¤ громад¤н та б≥знес≥в через Їдиний портал, електронний документооб≥г в ур¤дових та парламентських структурах, сп≥льну дл¤ р≥зних ур¤дових структур базу даних дл¤ запоб≥ганн¤ дублюванн¤ ≥нформац≥њ ≥ повторних витрат, часто Ц закриту спец≥ал≥зовану ≥нформац≥йну мережу (≥нтранет) дл¤ внутр≥шньоур¤дових трансакц≥й (напр. Govnet), розгалужену ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йну ≥нфраструктуру, системи криптограф≥њ та ≥нш≥ способи захисту ≥нформац≥њ, серед ≥ншого ≥ персональних даних, цифровий п≥дпис, електронний ключ, смарт-карти, ≥нш≥ засоби санкц≥онуванн¤ доступу до ≥нформац≥њ та операц≥й з нею.
≈лектронний ур¤д т≥сно повТ¤заний з такими компонентами ≤нформац≥йного сусп≥льства ¤к електронна комерц≥¤, електронний б≥знес, електронний банк≥нг, ун≥версальний доступ, дожиттЇва осв≥та, компТютеризац≥¤, компТютерна грамотн≥сть тощо.
≤н≥ц≥атива формуванн¤ та розвитку електронного ур¤ду серед ≥нших компонент≥в ≤нформац≥йного сусп≥льства належить трьом сусп≥льним секторам Ц б≥знесу, громадськост≥ та ур¤дов≥. ¬ ”крањн≥ специф≥ка економ≥чного та сусп≥льно-пол≥тичного становища зумовлюЇ пр≥оритетн≥сть позиц≥њ держави у процесах соц≥альноњ трансформац≥њ на основ≥ ≤“. «окрема, до сфери в≥дпов≥дальност≥ ур¤дових структур належить запровадженн¤ електронного ур¤ду.
ќсновним джерелом ф≥нансуванн¤ запровадженн¤ електронного ур¤ду Ї державний бюджет. ƒодаткове ф≥нансуванн¤ може надходити в≥д в≥тчизн¤ного та транснац≥онального б≥знесу, неур¤дових установ ≥ орган≥зац≥й, м≥жнародних структур.
Ќайб≥льш ефективним, виг≥дним та безпечним Ї використанн¤ програмного забезпеченн¤, компТютерноњ техн≥ки та мережевого обладнанн¤ в≥тчизн¤ного виробництва.  адрове питанн¤ так само маЇ вир≥шуватись за рахунок в≥тчизн¤них спец≥ал≥ст≥в.
≤нформац≥йна безпека держави маЇ дос¤гатись за рахунок багатьох метод≥в: законодавчого встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ дл¤ компТютерних злочинц≥в; заохоченн¤ користувач≥в до активноњ протид≥њ ≥ запоб≥ганн¤ злочин≥в в мереж≥, створенн¤ спец≥ал≥зованих орган≥в з ≤“ у правоохоронних структурах, спец≥ал≥зованих судових орган≥в, спец≥ал≥зованих п≥дрозд≥л≥в служби безпеки; ¤комога ширшого запровадженн¤ комп'ютерноњ осв≥ти, серед ≥ншого основ програмуванн¤, мережевоњ етики, в≥дпов≥дних розд≥л≥в законодавства; спри¤нн¤ розвитку в≥тчизн¤ного сектора ≤“ та програмного забезпеченн¤; заохоченн¤ самоцензури мереж≥ через обмеженн¤ доступу порушник≥в до окремих ресурс≥в, усуненн¤ з мереж≥ злочинного контенту; активноњ сп≥впрац≥ користувач≥в з адм≥н≥страторами портал≥в задл¤ приверненн¤ уваги до п≥дозр≥лого контенту чи учасника мереж≥, а тих, в свою чергу, за п≥дтвердженн¤ п≥дозри, з в≥дпов≥дними державними органами тощо.
ѕроте неприпустиме введенн¤ зовн≥шньоњ цензури в мереж≥, законодавче зобов'¤занн¤ ≥нтернет-провайдер≥в використовувати апаратн≥ чи програмн≥ засоби мон≥торингу мереж≥, в≥дсл≥дковуванн¤ користувач≥в, накопиченн¤ чи зн¤тт¤ без згоди њхн≥х персональних даних. —еред ≥ншого сл≥д дотримуватис¤ принципу, що заруб≥жне, Ївропейське, м≥жнародне законодавство у галуз≥ ≥нформац≥йноњ безпеки мають залишатис¤ дл¤ ”крањни лише ор≥Їнтиром, а не обТЇктом калькуванн¤. ќбовТ¤зково потр≥бно сп≥вв≥дносити ситуац≥њ, реальн≥ можливост≥, а також зм≥ну обставин ≥, в≥дпов≥дно, потреб, що њх мають задовольн¤ти в≥дпов≥дн≥ законодавч≥ акти, з часом.

“еми дл¤ обговоренн¤:
як≥ ≥снують п≥дходи до визначенн¤ електронного ур¤ду?
„и Ї тотожними пон¤тт¤ он-лайнового та електронного ур¤ду?
як≥ можуть бути шл¤хи заохоченн¤ державних службовц≥в до формуванн¤ електронного ур¤ду та забезпеченн¤ його повноц≥нного функц≥онуванн¤?
¬≥дм≥нност≥ характеристик д≥¤льност≥ ур¤дових структур та вимог до квал≥ф≥кац≥њ державних службовц≥в за традиц≥йних метод≥в вр¤дуванн¤ та за електронного ур¤ду.
«авданн¤ електронного ур¤ду.
ћожливост≥ ф≥нансового забезпеченн¤ запровадженн¤ електронного ур¤ду.
як≥ сфери життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства мають зазнати зм≥н дл¤ максимальноњ ефективност≥ запровадженн¤ електронного ур¤ду? як≥ саме зм≥ни мають в≥дбутис¤? ’то маЇ ≥н≥ц≥ювати, контролювати та коригувати процес запровадженн¤ електронного ур¤ду?
як≥ соц≥альн≥ групи найб≥льше зац≥кавлен≥ у запровадженн≥ електронного ур¤ду?
яким зм≥нам у сусп≥льних та пол≥тичних стосунках спри¤Ї запровадженн¤ електронного ур¤ду?
як сп≥вв≥днос¤тьс¤ електронний ур¤д та ≤нформац≥йне сусп≥льство?
яким чином мають захищатис¤ права ≥ свободи громад¤н за нових обставин?
„и Ї ур¤довий ≥нтранет необх≥дною частиною електронного ур¤ду? яка мета його створенн¤? «а ¤к≥ кошти сл≥д його створювати? як≥ структури, орган≥зац≥њ, б≥знеси, науков≥ установи сл≥д залучати до його створенн¤?

ѕосиланн¤:
1. E-Government, или государство в —ети. —тать¤ подготовлена специалистами отделов консалтинга и маркетинга компании Actis Systems http://www.actis.ru/pressclub/default.asp?Form_ID=article&archive=&sortby=&ArticleUID=%7B04F7D906%2D3F3F%2D11D5%2D9F7D%2D00508B0295F5%7D
2. "–еспублика “атарстан". »нтернет-ревю. «а что чиновники не люб¤т »нтернет?
http://www.rt-online.ru/text/17-11-2001/internet11.html
3. ƒума уходит в сеть. –уководитель проекта www.duma-nn.ru ќ.јкилов
http://www.monitor.nnov.ru/2001/number46/art31.phtml
4. ѕрозрачность и ответственность. ¬ладимир ¬ладимиров.
http://e-government.ru/dyn/
5. √лазами потенциального электронного гражданина. Ќ.—лупицка¤. Ц е. - є2 (26), февраль 2002 г.
6. "Ќадо меньше пить и больше покупать компьютеровФ. ¬.Ћисицкий. Ц е. - є2 (26), февраль 2002 г.
7. http://www.warweb.ru/gowww_512001.htm
8. Ёлектронное правительство в ≈вропе и мире. ќ. јндронова, olga@ci.ru, ј. Ќиколаев, alnik@eureca.ru
http://www.ci.ru/inform22_01/p_06oo.htm
9. –еформирование государственного аппарата: мирова¤ практика и российские проблемы. ¬» “ќ– ЋќЅјЌќ¬, кандидат политических наук, заместитель директора »нститута государственной службы √осударственного университета управлени¤.
http://www.ptpu.ru/issues/1_99/5_1_99.htm
10. √осударство и 'информационна¤ революци¤' .  ќЎ »Ќ јндрей Ќиколаевич, ƒепартамент правительственной информации јппарата ѕравительства –оссийской ‘едерации / 24.03.2001
http://www.e-government.ru/pub/e-government/985424635.html
11. http://www.egovernment.ru/
12.  рик души Ђминистра интернетаї. forUm. електронний журнал УеФ.
http://eee.com.ua/e/articles/internet/2002/1/art_230.html
13. ≈лектронний ур¤д в ”крањн≥? Ѕуде!  оли? ќлександр Ѕаранов (начальник управл≥нн¤ звТ¤зку, телекомун≥кац≥й та ≥нформатизац≥њ  ћƒј). Ц Уƒзеркало тижн¤Ф. - є 1 (376) субота, 5-18 с≥чн¤ 2002 року.
http://www.zerkalo-nedeli.com/
14. Comparison of E-Readiness Assessment Models Final draft, v. 2.13, 14 March 2001
http://www.bridges.org/ereadiness/tools.html
15. News.Battery.Ru - јкумул¤тор Ќовин, 17.12. 2001. ƒжерело:  омпьюЋента
http://news.battery.ru/theme/science/?id=61739
16. News.Battery.Ru - јкумул¤тор Ќовин, 29.12. 2001. ƒжерело: ¬ладимир ‘радкин. DW-WORLD. DE
http://news.battery.ru/theme/science/?id=62369