ќ. √олобуцький, ќ.Ўевчук "≈лектронний ур¤д"

—ловник терм≥н≥в

активне правл≥нн¤ (Governance) - процес, прот¤гом ¤кого орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства ≥ групи громад¤н формулюють своњ ≥нтереси ≥ бажанн¤, реал≥зують своњ права, обовТ¤зки ≥ можливост≥, а також згладжують неузгодженост≥. ÷е т¤гне за собою пошук засоб≥в, за допомогою ¤ких сусп≥льства, заснован≥ на знанн¤х, зможуть використовувати б≥льш ефективн≥, прозор≥ ≥ активн≥ форми правл≥нн¤ на м≥сцевому, рег≥ональному ≥ глобальному р≥вн¤х.
безкоштовн≥ компТютерн≥ програми (freeware) Ц ѕрограмне забезпеченн¤, що надаЇтьс¤ безкоштовно, нав≥ть, ¤кщо автор збер≥гаЇ авторське право на програму. јвтори або компан≥њ створюють безкоштовн≥ програми керуючись принципами сол≥дарност≥ з ≥ншими компан≥¤ми або з метою забезпеченн¤ просуванн¤ ≥нших проект≥в, або тому, що програма Ї надто вузько спец≥альною або занадто старою ≥ тому комерц≥йне розповсюдженн¤ не маЇ сенсу.
безпека мереж≥ (Network security) Ц заходи, ¤к≥ захищають ≥нформац≥йну мережу в≥д несанкц≥онованого доступу, випадкового або навмисного втручанн¤ в нормальн≥ д≥њ або намагань руйнуванн¤ њњ компонент≥в. Ѕезпека ≥нформац≥йноњ мереж≥ включаЇ захист обладнанн¤, програмного забезпеченн¤, даних ≥ персоналу.
безперервне навчанн¤ (Lifelong learning) - комплекс державних, приватних ≥ громадських осв≥т¤нських заклад≥в, ¤к≥ забезпечують орган≥зац≥йну ≥ зм≥стовну Їдн≥сть ≥ спадкоЇмний звТ¤зок вс≥х ланок осв≥ти, що забезпечують прагненн¤ людини до самоосв≥ти ≥ розвитку прот¤гом всього житт¤.
б≥знес дл¤ б≥знесу (Business-to-Business (B2B)) - 1.Ќеформальний терм≥н, що означаЇ обм≥н товарами, послугами або ≥нформац≥Їю м≥ж компан≥¤ми ≥ не включаЇ в цей процес к≥нцевого ф≥зичного споживача товару чи послуги. «азвичай Ц складова частина галузевих портал≥в. 2.≈лектронна модель веденн¤ б≥знесу, в ¤к≥й пром≥жков≥ оборудки м≥ж п≥дприЇмствами виконуютьс¤ в електронн≥й форм≥.
б≥знес дл¤ споживача (Business-to-consumer (B2C)) - 1.Ќеформальний терм≥н, що означаЇ процес взаЇмод≥њ компан≥њ з к≥нцевим ф≥зичним споживачем, що маЇ на мет≥ продаж товар≥в, послуг або ≥нформац≥њ. 2.ћодель Уб≥знес-споживачФ ≈лектронна модель веденн¤ б≥знесу, в ¤к≥й оборудки м≥ж виробником ≥ споживачем к≥нцевоњ продукц≥њ виконуютьс¤ в електронн≥й форм≥
в≥ртуальна економ≥ка (Virtual economy) - ѕроведенн¤ економ≥чних операц≥й в електронному простор≥.
в≥ртуальна реальн≥сть (Virtual reality) - 1. омпТютерн≥ системи, ¤к≥ забезпечують в≥зуальн≥ ≥ звуков≥ ефекти, що занурюють гл¤дача в у¤вний св≥т за екраном.  ористувач оточуЇтьс¤ породженими компТютером образами ≥ звуками, що дають в≥дчутт¤ реальност≥.  ористувач взаЇмод≥Ї з≥ штучним св≥том за допомогою р≥зноман≥тних сенсор≥в, таких ¤к, наприклад, шолом ≥ рукавички, ¤к≥ звТ¤зують його рухи ≥ враженн¤ ≥ ауд≥ов≥зуальн≥ ефекти. ћайбутн≥ досл≥дженн¤ в галуз≥ в≥ртуальноњ реальност≥ скерован≥ на зб≥льшенн¤ враженн¤ реальност≥ спостережуваного. 2.Ќова технолог≥¤ безконтактноњ ≥нформац≥йноњ взаЇмод≥њ, що реал≥зуЇ за допомогою комплексних мультимед≥а-операц≥йних середовищ ≥люз≥ю безпосереднього входженн¤ ≥ присутност≥ в реальному час≥ в стереоскоп≥чно представленому Уекранному св≥т≥Ф. Ѕ≥льш абстрактно Ц це поз≥рний св≥т, створений в у¤в≥ користувача. 3.¬исокорозвинута форма компТютерного моделюванн¤, ¤ка дозвол¤Ї користувачев≥ зануритись у штучний св≥т ≥ безпосередньо д≥¤ти в ньому за допомогою спец≥альних сенсорних пристроњв, ¤к≥ повТ¤зують його рухи з ауд≥ов≥зуальними ефектами. ѕри цьому зоров≥, слухов≥, дотиков≥ ≥ моторн≥ в≥дчутт¤ користувача зам≥н¤ютьс¤ њх ≥м≥тац≥Їю, що њњ генеруЇ комп'ютер. ’арактерними ознаками в≥ртуальноњ реальност≥ Ї: моделюванн¤ в реальному масштаб≥ часу; ≥м≥тац≥¤ оточенн¤ з високим ступенем реал≥зму; можлив≥сть д≥¤ти на оточенн¤ ≥ мати при цьому зворотн≥й звТ¤зок.
в≥ртуальне п≥дприЇмство (Virtual corporation) - ѕ≥дприЇмство, ¤ке складаЇтьс¤ з товариства географ≥чно розТЇднаних роб≥тник≥в, ¤к≥ в процес≥ прац≥ сп≥лкуютьс¤, взаЇмод≥ють, користуючись електронними засобами комун≥кац≥й при м≥н≥мальному або повн≥стю в≥дсутньому особистому, безпосередньому контакт≥.
в≥ртуальн≥ сп≥втовариства (Virtual communities (синон≥м e-Communities)) - “ерм≥н виник в процес≥ розвитку ≥нтернету ≥ означаЇ: Ќовий тип сп≥втовариств, ¤к≥ виникають ≥ функц≥онують в електронному простор≥. ќбТЇднанн¤ користувач≥в мереж≥ в групи ≥з сп≥льними ≥нтересами дл¤ роботи в електронному простор≥.
іаджет (gadget) Ц 1. “ехн≥чна новинка у вигл¤д≥ ¤когось пристрою. ™ ще зневажливе значенн¤ Ц др≥бничка, дурниц¤. 2. «абавн≥ техн≥чн≥ новинки, що поЇднують в соб≥ висок≥ технолог≥њ ≥ ц≥лком реальне застосуванн¤.
гео≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, √≤—-технолог≥њ - технолог≥чна основа створенн¤ географ≥чних ≥нформац≥йних систем, що дозвол¤ють реал≥зувати њхн≥ функц≥ональн≥ можливост≥.
г≥перпосиланн¤ (hyperlink) Ц звТ¤зок м≥ж окремими компонентами на р≥зних стор≥нках чи в межах одн≥Їњ стор≥нки.
глобал≥зац≥¤ (Globalisation) - ѕроцес розповсюдженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й, продукт≥в ≥ систем по всьому св≥т≥, що несе за собою економ≥чну ≥ культурну ≥нтеграц≥ю. ѕриб≥чники цього процесу вбачають в ньому можлив≥сть подальшого процесу за умови розвитку глобального ≥нформац≥йного сусп≥льства. ќпоненти попереджають про небезпеку глобал≥зац≥њ дл¤ нац≥ональних культурних традиц≥й.
глобальна ≥нформац≥йна ≥нфраструктура (√≤≤) (Global information infrastructure (GII)) - як≥сно нове ≥нформац≥йне утворенн¤, формуванн¤ ¤кого започаткувала в 1995 роц≥ група розвинених держав св≥тового сп≥втовариства. «г≥дно з њхньою задумкою, √≤≤ ¤вл¤тиме собою ≥нтегровану загальносв≥тову ≥нформац≥йну мережу масового обслуговуванн¤ населенн¤ нашоњ планети на основ≥ ≥нтеграц≥њ глобальних ≥ рег≥ональних ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йних систем, а також систем цифрового телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤, супутникових систем ≥ пересувного звТ¤зку.
√отовн≥сть до електрон≥зац≥њ, готовн≥сть до житт¤ в ≥нформац≥йному сусп≥льств, е-готовн≥сть (e-readiness ) - 1.“ерм≥н, що його вв≥в в об≥г ¬сесв≥тн≥й банк дл¤ позначенн¤ готовност≥ ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури держави, континенту чи вс≥Їњ земноњ кул≥ до загальноњ електрон≥зац≥њ народного господарства. ≤снуЇ багато методик оц≥нки е-готовност≥ (http://www.infodev.org/ereadiness/methodology.htm).
2.–≥вень соц≥ально-економ≥чного розвитку, що оц≥нюЇтьс¤ за такими ключовими критер≥¤ми: розвиток ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури; електронна економ≥ка; дистанц≥йна осв≥та; використанн¤ ≤“ в сфер≥ державного управл≥нн¤ ≥ пол≥тика держави в сфер≥ ≤“.
ƒан≥ Ц ≥нформац≥¤ - знанн¤ (Data Ц Information - Knowledge) - ƒан≥ Ц факти, зареЇстрован≥ за допомогою р≥зноман≥тних нос≥њв. ≤нформац≥¤ Ц цей терм≥н не маЇ ун≥версального визначенн¤. ¬икористовуЇтьс¤ ≥ ¤к синон≥м знань, ≥ ¤к синон≥м даних. ќднак Ї специф≥ка, ¤ку краще за все можна висловити через д≥Їслово У≥нформуватиФ, тобто спов≥щати щось нове. ќдержати ≥нформац≥ю означаЇ одержати в≥дпов≥дь на ¤кесь питанн¤. ћожна одержати ≥нформац≥ю, не маючи питанн¤, в такому раз≥ пов≥домленн¤ Ї ≥нформац≥Їю, ¤кщо воно зм≥нюЇ картину св≥ту, що склалас¤ в у¤в≥ споживача.
державна пол≥тика ≥нформатизац≥њ (Information society policy) - (прийн¤то в –ос≥њ) -  омплекс взаЇмоповТ¤заних, пол≥тичних, правових, економ≥чних, соц≥ально-культурних ≥ орган≥зац≥йних заход≥в, направлений на встановленн¤ загальнодержавних пр≥оритет≥в розвитку ≥нформац≥йного середовища сусп≥льства ≥ створенн¤ умов переходу –ос≥њ до ≥нформац≥йного сусп≥льства.
ƒиг≥тал≥зац≥¤, оцифровуванн¤ (Digitalisation) - ѕереведенн¤ ≥нформац≥њ в цифрову форму. Ѕ≥льш технолог≥чне визначенн¤: ÷ифрова трансм≥с≥¤ даних, закодованих у дискретн≥ сигнальн≥ ≥мпульси.
дистанц≥йна осв≥та (Distance education) - 1.÷≥леспр¤моване ≥ методично орган≥зоване кер≥вництво учбово-п≥знавальною д≥¤льн≥стю ос≥б, що знаход¤тьс¤ на в≥дстан≥ в≥д осв≥тнього центру, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ завд¤ки електронним ≥ традиц≥йним засобам звТ¤зку. 2.ѕроцес отриманн¤ знань ≥ навичок за допомогою спец≥ал≥зованого осв≥тнього середовища, ¤ке основане на використанн≥ ≤“, що забезпечуЇ обм≥н учбовою ≥нформац≥Їю на в≥дстан≥ ≥ реал≥зуЇ систему супроводу ≥ адм≥н≥струванн¤ учбовим процесом.
дистанц≥йне навчанн¤ (Distant learning) - Ќовий зас≥б реал≥зац≥њ процесу навчанн¤, в основ≥ ¤кого використанн¤ сучасних ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних технолог≥й, що дозвол¤ють виконувати навчанн¤ на в≥дстан≥ без безпосереднього, особистого контакту м≥ж викладачем ≥ учнем.
домашн¤ компТютеризац≥¤ (Home computerisation) - 1.≈лемент державноњ пол≥тики ≥нформатизац≥њ (прийн¤то в –ос≥њ), ¤кий забезпечуЇ задоволенн¤ потреб населенн¤ в ≥нформац≥њ ≥ знанн¤х безпосередньо вдома, переважно через ≥нтернет. 2. ѕроцес оснащенн¤ осел≥ компТютерними пристро¤ми.
доместикац≥¤ новоњ техн≥ки (Domestication of the new technology) - ≤нтеграц≥¤ ≤“ в повс¤кденне житт¤. “ерм≥н зТ¤вивс¤ в≥д латинського слова domesticus Ц Удомашн≥йФ ( Уодомашненн¤Ф, прирученн¤ диких тварин).
доступ до ≥нформац≥њ ≥ знань (Access to information and knowledge) - 1. «агальна доступн≥сть необх≥дних метод≥в, засоб≥в ≥ навичок дл¤ ефективного використанн¤ знань, тобто доступн≥сть мереж, ≥нфраструктури ≥ послуг, а також ≥нформац≥йних ресурс≥в, необх≥дних дл¤ повноц≥нноњ реал≥зац≥њ пол≥тичних ≥ соц≥окультурних прав особи в сусп≥льств≥; зас≥б, що дозвол¤Ї громад¤нам контактувати з релевантним зовн≥шн≥м середовищем. 2. ƒоступ до ≥нформац≥њ ≥ знань ¤к тема дискус≥й. ѕроблема доступу до ≥нформац≥њ ≥ засоб≥в њњ розповсюдженн¤ виникаЇ ≥ вир≥шуЇтьс¤ в процес≥ протир≥ч м≥ж тенденц≥¤ми до транскордонноњ монопол≥зац≥њ ≥ стандартизац≥њ ≥нформац≥йних засоб≥в ≥ самоњ ≥нформац≥њ, з одного боку, а з ≥ншого Ц до децентрал≥зац≥њ.
економ≥ка, що створена на засадах знань (Knowledge economy) - ≈коном≥ка, в котр≥й б≥льшу частину валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ) забезпечено д≥¤льн≥стю з виробництва, обробки, збер≥ганн¤ ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ ≥ знань.
електронна б≥бл≥отека (Digital library) - –озпод≥лена ≥нформац≥йна система, що дозвол¤Ї над≥йно збер≥гати ≥ ефективно використовувати р≥знор≥дн≥ колекц≥њ електронних документ≥в (текст, граф≥ка, ауд≥о, в≥део ≥ т.≥.) завд¤ки глобальним мережам передаванн¤ даних в зручному дл¤ к≥нцевого користувача вигл¤д≥.
електронна б≥ржа (е-б≥ржа) (e-exchange) -  уп≥вл¤-продаж р≥зноман≥тних товар≥в на б≥рж≥ в межах електронного б≥знесу (див. e-business), коли Ї багато продавц≥в ≥ багато покупц≥в. «ац≥кавлений в конкретних пропозиц≥¤х кл≥Їнт, вигравши контракт, перераховуЇ продавцю платню ≥ одержуЇ потр≥бний продукт прот¤гом обумовленого в≥дпов≥дного терм≥ну.
електронна гот≥вка (е-гот≥вка) ( e-cash) - –еал≥зуЇтьс¤ у вигл¤д≥ смарт-карти, ¤ка може бути електронним гаманцем (e-purse) або електронним портмоне (e-porte-monnaie), ¤ке збер≥гаЇ електронне у¤вленн¤ гот≥вкових грошей (наприклад, MONDEX). ” смарт-карт≥ на¤вна вс¤ ≥нформац≥¤, необх≥дна дл¤ авторизац≥њ операц≥й з гот≥вкою, ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ др≥бних побутових розрахунк≥в типу сплати за проњзд в м≥ському транспорт≥, придбанн¤ газет та ≥н.
електронна економ≥ка (e-Economy) - 1. ¬ широкому розум≥нн≥: економ≥ка, заснована на широкому використанн≥ ≥нформац≥њ, знань ≥ ≤“. 2. ” вузькому розум≥нн≥: економ≥ка, що базуЇтьс¤ на мережевих технолог≥¤х ≥ модел¤х Уб≥знес-б≥знесФ (¬2¬) ≥ Уб≥знес-споживачФ (¬2—).
електронна книга (е-книга) ( e-book) - ѕрикладом Ї електронна книга Rocket EBOOK ф≥рми Nuvomedia. ¬ памТ¤т≥ переносного компТютера м≥стк≥стю 16ћб можна збер≥гати близько 45 книжок кишенькового формату м≥стк≥стю у 400 стор≥нок кожна або 18000 стор≥нок документ≥в.  нига гортаЇтьс¤ натиском в≥дпов≥дних кнопок. “екст можна читати на п≥дсв≥ченому дисплењ компТютера прот¤гом терм≥ну роботи батарењ чи акумул¤тора.
електронна комерц≥¤ (е-комерц≥¤) (e-commerce) - ¬с≥ форми торг≥вл≥ товарами ≥ послугами завд¤ки використанню електронних засоб≥в, в тому числ≥ ≥ ≥нтернету. ≈лектронна комерц≥¤ Ї окремим випадком електронного б≥знесу. ƒив. також електронний консалтинг (e-consulting), електронне видавництво (e-publishing house).
електронна культура (е-культура) (e-culture) - ¬ключаЇ в себе сферу електронного б≥знесу, направлену на культурн≥ ≥ розважальн≥ заходи, в тому числ≥ необх≥дн≥ д≥њ ≥з стимулюванн¤ ≥ мотивац≥њ њх розповсюдженн¤, а також використанн¤ р≥зних ноу-хау в ц≥й сфер≥.
електронна осв≥та (е-осв≥та) (e-learning) - ќсв≥та з використанн¤м електронних технолог≥й, насамперед ≥нтернету. ƒозвол¤Ї пройти курс дистанц≥йноњ осв≥ти, надаючи при цьому можлив≥сть д≥алогу з викладачем та ≥ншими слухачами. ќдним з найб≥льш розповсюджених засоб≥в електронноњ осв≥ти Ї в≥деоконференц≥њ на основ≥ ≥нтернету. √оловна перевага дл¤ громад¤н знаходитьс¤ в тому, що вони сам≥ можуть обрати в≥дпов≥дний курс ≥ пройти навчанн¤ за ним, не виход¤чи з дому. ѕри цьому повн≥стю збер≥гаЇтьс¤ ¤к≥сть осв≥ти, притаманна традиц≥йним формам.
електронна пошта (e-Mail) - 1.Ќайб≥льш розповсюджене використанн¤ мереж. ÷е послуга, ¤ка дозвол¤Ї компТютерним користувачам надсилати електронн≥ пов≥домленн¤ один одному. 2.ќбм≥н пов≥домленн¤ми за допомогою компТютера. ѕередаванн¤ лист≥в ≥ пов≥домлень з компТютера на компТютер через мережу. 3.«ас≥б передач≥ ≥нформац≥њ м≥ж двома чи дек≥лькома користувачами корпоративною, комерц≥йною (AOL), мун≥ципальною або глобальною (≥нтернет) мережею. √оловна перевага електронноњ пошти пор≥вн¤но з традиц≥йною Ц в њњ мал≥й вартост≥ ≥ висок≥й швидкост≥.
електронна торг≥вл¤ (e-Trade) - “орг≥вл¤, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою електронного документооб≥гу в ≥нтернет≥.
електронне видавництво (е-видавництво) (e-publishing house) - ќхоплюЇ вс≥ форми публ≥кац≥њ ≥ наступного розповсюдженн¤ будь-¤ких матер≥ал≥в з використанн¤м електронних засоб≥в. ѕрикладами засоб≥в розповсюдженн¤ Ї електронна пошта, факс, електронн≥ газети, сайти. ¬ ≥нтернет≥ широко в≥дома технолог≥¤ публ≥кац≥њ документ≥в, кер≥вництв тощо в так званому .pdf Цформат≥.
електронне голосуванн¤ (е-голосуванн¤) (e-vote) - ќхоплюЇ р≥зн≥ форми голосуванн¤, починаючи з вивченн¤ громадськоњ думки, референдум≥в ≥ зак≥нчуючи пол≥тичними виборами, що провод¤тьс¤ через ≥нтернет. ¬иборець одержуЇ на в≥дпов≥дному сайт≥ електронний бюлетень ≥ голосуЇ. —правжн≥сть електронного бюлетеню гарантуЇтьс¤, наприклад, за допомогою цифрового п≥дпису чи нав≥ть в≥дбитк≥в пальц≥в. ¬ажливою проблемою Ї збереженн¤ таЇмниц≥ голосуванн¤ через ≥нтернет.  р≥м того, центри голосуванн¤ повинн≥ передбачати заходи з попередженн¤ р≥зноман≥тних ман≥пул¤ц≥й з електронними бюлетен¤ми ≥ в≥двертанню хакерських атак. ћаЇ особливе значенн¤ в межах д≥¤льност≥ електронного ур¤ду (e-gоvernment).
електронне постачанн¤ (е-постачанн¤) (e-procurement) - ќб≥ймаЇ вс≥ електронн≥ форми куп≥вл≥ ≥ постачанн¤ товар≥в у виробничому цикл≥ п≥дприЇмства. ќдним з головних елемент≥в електронного постачанн¤ Ї електронн≥ каталоги продукт≥в та послуг (див. е-catalog).
електронний аукц≥он (е-аукц≥он) (e-auction) - ѕродаж р≥зноман≥тних товар≥в на аукц≥он≥ в рамках електронного б≥знесу (див. e-business), коли Ї один продавець ≥ безл≥ч покупц≥в. «ац≥кавлен≥ в конкретн≥й пропозиц≥њ кл≥Їнти перераховують продавцев≥ плату ≥ одержують потр≥бний продукт прот¤гом в≥дпов≥дного часу.
електронний б≥знес (е-б≥знес) (e-business) - 1.ѕеретворенн¤ головних б≥знес-процес≥в за допомогою ≥нтернет технолог≥й. ѕрикладами Ї електронна комерц≥¤ або торг≥вл¤ (е-commerce або e-trade), в тому числ≥ т≥, що використовують моб≥льн≥ засоби комун≥кац≥њ ( m-commerce), електронний консалтинг ( e-consulting), електронне видавництво ( e-publishinghouse) ≥ т. ≥. 2.ѕон¤тт¤ б≥льш широке, н≥ж електронна торг≥вл¤, що включаЇ на¤вн≥сть свого сайту в ≥нтернет≥, в≥ртуального магазину, системи управл≥нн¤ компан≥Їю, використанн¤ електронноњ реклами, маркетингу, модел≥ Уб≥знес дл¤ б≥знесуФ або Уб≥знес дл¤ споживачаФ.
електронний каталог (е-каталог) (e-catalog) - ћ≥стить ≥нформац≥ю про продукти ≥ послуги дл¤ кл≥Їнт≥в або д≥лових партнер≥в. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в ¤вл¤Ї собою звичайне поданн¤ паперового каталогу. ƒозвол¤Ї обм≥н додатковою ≥нформац≥Їю м≥ж виробниками ≥ покупц¤ми. ƒозвол¤Ї скорочувати витрати на придбанн¤ ≥ постачанн¤ в орган≥зац≥¤х (див. e-procurement). ≈лектронний каталог, зазвичай, ¤вл¤Ї собою складову частину електронноњ торг≥вельноњ системи (див. e-shop). ƒе¤к≥ ф≥рми, пропонуючи каталог, не у¤вл¤ють можливост≥ он-лайнового сп≥лкуванн¤ з кл≥Їнтами.
електронний консалтинг (е-консалтинг) (e-consulting) - ќдин з вид≥в е-б≥знесу. ѕрикладами Ї профес≥йн≥ консультац≥њ кл≥Їнт≥в електронною поштою, наданн¤ дов≥док в≥д ≥нформац≥йних служб, проведенн¤ р≥зноман≥тних опитувань через ≥нтернет та ≥н.
електронний магазин (е-магазин) (e-shop) - ЌадаЇ можлив≥сть в он-лайновому режим≥ (головним чином через ≥нтернет) ≥ в межах на¤вного асортименту виконувати куп≥влю потр≥бних товар≥в.
електронний маркетинг (е-маркетинг) (e-marketing e-marketplace) - ¬еденн¤ маркетингу на основ≥ електронних технолог≥й.
електронний обм≥н даними (≈ќƒ) (Electronic data interchange (EDI)) - «ас≥б, за допомогою ¤кого компан≥њ можуть використовувати мереж≥ дл¤ д≥ловоњ взаЇмод≥њ. якщо електронне листуванн¤ м≥ж компан≥¤ми Ц ¤вище звичайне, ≈ќƒ маЇ на уваз≥ передачу великих обТЇм≥в ≥нформац≥њ, зам≥н¤ючи велик≥ паперов≥ документи так≥, ¤к рахунки ≥ контракти.
електронний плат≥ж (е-плат≥ж) (e-payment) - ќплата покупок за допомогою електронних засоб≥в. ™ багато систем, використанн¤ ¤ких повТ¤зане з р≥зними проблемами Ц в першу чергу, проблемами безпеки ≥ збереженн¤ конф≥денц≥йност≥. Ќайб≥льш розповсюджен≥ так≥ системи, ¤к домашн≥й банк, електронна сплата за квитки, оплата товар≥в в електронних магазинах ≥ т.≥. ≈лектронн≥ платеж≥ ¤вл¤ють собою необх≥дний елемент електронноњ комерц≥њ.
електронний посередник (е-посередник) (e-intermediary) - ќдна з форм електронного б≥знесу, головною метою ¤коњ Ї перепродаж або посередництво, що виконуЇтьс¤ завд¤ки електронним засобам. ƒл¤ потенц≥йного покупц¤ електронний посередник Ї корисним дл¤ допомоги в рац≥ональному вибор≥ з розмањтт¤ продукт≥в, номенклатури послуг та постачальник≥в ринк≥в, а дл¤ продавц¤ Ц можлив≥сть робити маркетинговий анал≥з ринку ≥ куп≥вельних потреб.
електронний ринок (е-ринок) (e-market) - явл¤Ї собою в≥ртуальний ринковий прост≥р дл¤ веденн¤ електронного б≥знесу в сфер≥ укладанн¤ оборудок ≥ продаж≥в, наданн¤ в≥домостей про товари, продукти ≥ послуги, а також дл¤ п≥дтримки обоп≥льних комун≥кац≥й м≥ж продавц¤ми ≥ покупц¤ми. ќкремим випадком Ї електронний торг≥вельний ун≥версальний майданчик (див. е-mall). ™ горизонтальний ринковий прост≥р дл¤ наданн¤ товар≥в ≥ послуг масового попиту ≥ вертикальний ринковий прост≥р, що в≥ддзеркалюЇ специф≥ку окремих галузей економ≥ки. (ƒив. також е-exchange).
електронний серв≥с (е-серв≥с) (e-service) - ¬с≥ види послуг ≥ серв≥су, ¤к≥ надаютьс¤ за допомогою електронних засоб≥в. ѕрикладами можуть бути: ≥нтерактивн≥ банк≥вськ≥ ≥ ф≥нансов≥ послуги; послуги ≥з страхуванн¤; послуги з маркетингу ≥ наданн¤ в≥домостей щодо продукт≥в ≥ пор¤дку њх придбанн¤; послуги з пошуку товар≥в, що найб≥льше в≥дпов≥дають потребам кл≥Їнт≥в, в тому числ≥ по ц≥нових характеристиках, т≥ ≥н.
електронний тендер (е-тендер) (e-tender) - ѕроведенн¤ в межах електронного б≥знесу тендера на куп≥влю р≥зноман≥тних товар≥в та послуг (див. також e-business), коли Ї один покупець ≥ багато продавц≥в. «ац≥кавлен≥ в конкретному покупцев≥ продавц≥ призначають своњ ц≥ни, а покупець обираЇ кращу з його точки зору пропозиц≥ю, перераховуЇ продавцю плату ≥ одержуЇ потр≥бний продукт / послугу прот¤гом визначеного часу.
електронний торг≥вельний ун≥версальний майданчик (е-пасаж ) (emall) - ѕовТ¤заний з електронною комерц≥Їю ≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть дек≥лькох електронних магазин≥в, керованих р≥зними продавц¤ми, що розповсюджують р≥зноман≥тн≥ продукти та послуги (так званий горизонтальний ринковий майданчик). ѕрикладом може бути майданчик http://www.shopping24.de/.
електронний ур¤д (е-ур¤д) (e-government) - 1.ќрган≥зац≥¤ державного управл≥нн¤ на основ≥ електронних засоб≥в обробки, передаванн¤ ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ, наданн¤ послуг державних установ вс≥х г≥лок влади вс≥м категор≥¤м громад¤н (пенс≥онерам, роб≥тникам, б≥знесменам, державним службовц¤м та ≥н.) електронними засобами, ≥нформуванн¤ тими самими засобами громад¤н про роботу державних установ. „асто це пон¤тт¤ фактично зводитьс¤ до електронного середовища сп≥лкуванн¤ влади з громад¤нським сусп≥льством. Ќа «аход≥, в першу чергу в —Ўј ≥ ¬елик≥й Ѕритан≥њ, його розгл¤дають швидше ¤к концепц≥ю, спр¤мовану на п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ держави в ц≥лому. ¬ключаЇ в себе в≥льний доступ громад¤н до державноњ ≥нформац≥њ, переведенн¤ державних установ на безпаперове д≥ловодство, встановленн¤ дл¤ вс≥х державних установ показник≥в ефективност≥ роботи на р≥к ≥ регул¤рний њх контроль, що проводитьс¤ ¤к парламентом, так ≥ громад¤нами, введенн¤ в державних установах пластикових карт дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ державних службовц≥в, перерахуванн¤ њм зарплатн≥, розрахунк≥в за в≥др¤дженн¤ ≥ т.≥. 2.ћетафора, що означаЇ ≥нформац≥йну взаЇмод≥ю заклад≥в державноњ влади ≥ сусп≥льства з використанн¤м ≤“. 3.—истема державного управл≥нн¤ на основ≥ електронних засоб≥в обробки, передач≥ ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ.
електронний цифровий п≥дпис (≈÷ѕ) (Digital signature) - јналог власноручного п≥дпису ф≥зичноњ особи, представленого ¤к посл≥довн≥сть символ≥в, одержаний в результат≥ криптограф≥чного перетворенн¤ електронних даних з використанн¤м зачиненого ключа ≈÷ѕ, що дозвол¤Ї користувачев≥ в≥дчиненого ключа встановити ц≥л≥сн≥сть ≥ незм≥нн≥сть ц≥Їњ ≥нформац≥њ, а також власника зачиненого ключа ≈÷ѕ.
електронн≥ грош≥ (е-грош≥) (e-money) - ”загальнюючий терм≥н, що означаЇ безгот≥вков≥ грошов≥ кошти, ман≥пул¤ц≥¤ ¤кими виконуЇтьс¤ за допомогою електронних засоб≥в.
електронн≥ журнали (коротка форма терм≥ну е-журнал) (e-zine) - ќхоплюЇ т≥ види журнальних видань, ¤к≥ публ≥кують своњ матер≥али не на папер≥, а на сайтах у формат≥ .html або .pdf ≥ розповсюджуютьс¤ не через традиц≥йн≥ к≥оски, а через сервер. —хожа технолог≥¤ знаходить все б≥льш широке застосуванн¤ в св≥т≥. ѕрикладами Ї телеграфне агентство, що публ≥куЇ ≥нтернет-новини на н≥мецькому сайт≥ http://www.intern.de/, або рос≥йське виданн¤ на http://www.algo.ru/, що розповсюджуЇ новини ринк≥в ≤“-технолог≥й ≥ звТ¤зку –ос≥њ.
електронн≥ консультац≥њ (електронн≥ наради, Уе-радженн¤Ф) (e-advising) - ѕрикладами Ї он-лайнов≥ взаЇмод≥њ з питань права, оподаткуванн¤, заснуванн¤ ф≥рм ≥ т.≥. (див., наприклад, http://www.distcons.ru/consulting/cons.html). ƒл¤ реал≥зац≥њ застосовуютьс¤ засоби електронноњ пошти, телефонний звТ¤зок (call-center) або системи електронних конференц≥й, в тому числ≥ ≥ ≥нтернет-конференц≥њ. Ќе зм≥шувати з е-консалтингом ¤к р≥зновидом е-б≥знесу.
електронн≥ податки (е-податки) (e-taxes) - “ерм≥н в≥дображаЇ можлив≥сть обробки ≥ передаванн¤ в он-лайновому режим≥ податкових за¤в. ÷¤ технолог≥¤ маЇ велике значенн¤ в межах д≥¤льност≥ електронного ур¤ду (див. е-government).
електронн≥ р≥шенн¤ (е-р≥шенн¤) (e-solutions) - ѕон¤тт¤, що охоплюЇ широкий спектр д≥й дл¤ одержанн¤ ≥нформац≥њ, њњ обробки, п≥дтримки сп≥льних комун≥кац≥й ≥ в≥дображенню процес≥в, повТ¤заних з прийн¤тт¤м р≥шень. ™ необх≥дним елементом електронного б≥знесу ≥ електронноњ комерц≥њ.
електронн≥ розваги (е-розваги) (e-entertainment) - ¬с≥ розваги, одержан≥ електронним чином, починаючи з електронних ≥гор ≥ зак≥нчуючи Ув≥део-на-замовленн¤Ф.
житт¤ в цифровому св≥т≥ (Being digital) - ÷е назва знаменитоњ книги Ќ≥коласа Ќегропонте 1996 року, директора мед≥а лаборатор≥њ ћассачусетського технолог≥чного ≥нституту, в ¤к≥й в≥н говорить, що в близькому майбутньому наш св≥т стане цифровим.
закон про свободу ≥нформац≥њ 1996 року (Freedom of Information Act 1966 (FOIA)) - «накова под≥¤ в ≥стор≥њ розвитку ≥нформац≥йного сусп≥льства. «г≥дно з цим законом вс≥ федеральн≥ в≥домства —Ўј повинн≥ забезпечувати громад¤нам в≥льний доступ до вс≥Їњ на¤вноњ ≥нформац≥њ, окр≥м т≥Їњ, ¤ка стосуЇтьс¤ нац≥ональноњ оборони, правоохоронних орган≥в, ф≥нансових та особистих документ≥в.
застосуванн¤ (application, application software) Ц прикладна програма, застосуванн¤.  ористувацька програма на в≥дм≥ну в≥д програм дл¤ п≥дтримки компТютерноњ системи, системних утил≥т. Ќаприклад, електронн≥ таблиц≥ чи браузер. ≤нод≥ застосовуЇтьс¤ б≥льш в≥льно дл¤ позначенн¤ будь-¤коњ програми, включаючи користувацьк≥ ≥ системн≥. ¬ ≥нших контекстах може означати д≥лову повнофункц≥ональну програму, в≥дд≥л¤ючи тим самим такий тип програм в≥д ≥гор та службових програм.
застосуванн¤ ≤“ (Applications of ICT) - ѕослуги телематики в профес≥йн≥й або приватн≥й сфер≥, так≥ ¤к телеробота, телемедицина, телеосв≥та ≥ переп≥дготовка, телекеруванн¤ дорожн≥м рухом.
захист ≥нформац≥њ (Data protection) - —укупн≥сть метод≥в ≥ засоб≥в, що забезпечують ц≥л≥сн≥сть, конф≥денц≥йн≥сть ≥ доступн≥сть ≥нформац≥њ за умов впливу на нењ загроз природного або штучного характеру, реал≥зац≥¤ ¤ких може призвести до завданн¤ шкоди власникам ≥ користувачам ≥нформац≥њ.
збиткова автоматизац≥¤ ( automated waste) Ц ситуац≥¤, коли компан≥¤ витрачаЇ грош≥ на дорог≥ системи, ¤к≥ п≥дтримують неефективн≥ процеси, зам≥сть того, щоб орган≥зувати нов≥, б≥льш ефективн≥ процеси на баз≥ електронних систем.
≥деальна ц≥на (perfect price) Ц јдам —м≥т вважав, що за в≥льного ≥ в≥дкритого ринку покупець ≥ продавець можуть в≥дшукати один одного ≥ домовитис¤ про теоретично в≥рну ц≥ну на будь-¤кий товар чи послугу. –озмањтт¤ ≥нформац≥њ в ≥нтернет≥ ≥ легк≥сть встановленн¤ контакт≥в через цю мережу дають покупц¤м ≥ продавц¤м можлив≥сть наблизитис¤ до ≥деальноњ ц≥ни.
≥ндикатори розвитку ≥нформац≥йного сусп≥льства (Indicators of information society development) - ѕерел≥к показник≥в, що характеризують розвиток ≥нформац≥йного сусп≥льства в р≥зних розр≥зах: ≥нформац≥йному, економ≥чному, соц≥альному.
≥нструментар≥й ≥нформац≥йноњ технолог≥њ Ц ќдин або дек≥лька взаЇмоповТ¤заних програмних продукт≥в дл¤ певного комп'ютера, технолог≥¤ роботи за допомогою ¤ких дозвол¤Ї дос¤гти поставленоњ користувачем мети.
≥нтернет (internet) Ц 1.√лобальна мережа, до ¤коњ вход¤ть державн≥, академ≥чн≥, комерц≥йн≥, в≥йськов≥ ≥ корпоративн≥ мереж≥ всього св≥ту, в основ≥ ¤коњ лежить використанн¤ протоколу передач≥ даних “—– / ≤–, ≥ ¤ка забезпечуЇ публ≥чно чи приватним чином, комун≥кац≥йний серв≥с високого р≥вн¤. —ума взаЇмоповТ¤заних компТютерних мереж, що оповивають земну кулю. ≤нтернет забезпечуЇ доступ до компТютер≥в, електронноњ пошти, дощок обТ¤в, баз даних ≥ дискус≥йних груп, вс≥ з ¤ких використовують протокол “—– / ≤–. 2.ћережа, призначена дл¤ структуруванн¤ ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ, а також виконанн¤ електронних трансакц≥й в локальних межах (компан≥њ, оф≥сноњ буд≥вл≥, кампуса тощо). ¬ ≥нтранет≥ використовуютьс¤ технолог≥њ ≥нтернету Ц веб-стор≥нки, браузери, електронна пошта, групи новин, перел≥ки розсилки Ц однак вони доступн≥ лише в межах орган≥зац≥њ.
≥нтернет-економ≥ка (Internet economy) - –озвиток свого б≥знесу в ≥нтернет≥: в≥дкритт¤ сайту ≥ в≥ртуальних магазин≥в, використанн¤ електронноњ реклами ≥ маркетингу, електронного документооб≥гу.
≥нтернет-≥нкубатор (Internet incubator) - ¬енчурна ≥нвестиц≥йна модель, метою ¤коњ Ї прискорене п≥дготуванн¤ ≥ швидкий вив≥д на ринок ≥нтернет-компан≥й та њхн≥х проект≥в. ¬перше ≥нкубатор створено 1995 року американським б≥знесменом Ѕ.√россом.
≥нтернет-магазин (Internet shop) - ћ≥сце в ≥нтернет≥, де в≥дбуваЇтьс¤ пр¤мий продаж товар≥в споживачев≥ (юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥), враховуючи доставку. ѕри цьому розм≥щенн¤ споживацькоњ ≥нформац≥њ, замовленн¤ товару ≥ оборудка в≥дбуваютьс¤ там же, всередин≥ мереж≥ (на сайт≥ ≥нтернет-магазину)
≥нтерфейс (Interface) - ѕрограмне забезпеченн¤ комун≥кац≥њ м≥ж компТютером та його користувачем або м≥ж двома пристро¤ми; електронноњ реклами ≥ маркетингу, електронного документооб≥гу.
≥нформатизац≥¤ (Informatisation) - ѕроцес ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва ≥ розповсюдженн¤ знань ≥ ≥нформац≥њ, оснований на використанн≥ ≤“. ѕроцес широкомасштабного використанн¤ ≤“ у вс≥х сферах соц≥ально-економ≥чного, пол≥тичного ≥ культурного житт¤ сусп≥льства з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ ≥нформац≥њ ≥ знань дл¤ управл≥нн¤, задоволенн¤ ≥нформац≥йних потреб громад¤н, орган≥зац≥й ≥ держави ≥ створенн¤ передумов переходу держави до ≥нформац≥йного сусп≥льства.
≥нформац≥йна безпека (Information Security) - ћаЇ три основн≥ складов≥: конф≥денц≥йн≥сть, ц≥л≥сн≥сть ≥ доступн≥сть.  онф≥денц≥йн≥сть належить до захисту чутливоњ ≥нформац≥њ в≥д несанкц≥онованого доступу. ÷≥л≥сн≥сть означаЇ захист точност≥ ≥ повноти ≥нформац≥њ ≥ програмного забезпеченн¤. ƒоступн≥сть Ц це забезпеченн¤ доступност≥ ≥нформац≥њ ≥ основних послуг дл¤ користувача в потр≥бний дл¤ нього час.
≥нформац≥йна в≥йна (Information War) - ƒ≥њ, вжит≥ дл¤ дос¤гненн¤ ≥нформац≥йноњ переваги шл¤хом завданн¤ шкоди ≥нформац≥њ, процесам, що њх засновано на ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йним системам супротивника при одночасному захист≥ власноњ ≥нформац≥њ, процес≥в, що њх засновано на ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йних систем.
≥нформац≥йна економ≥ка (Information economy) - (“ерм≥н що розповсюджений у 1970-80-т≥ роки) 1.≈коном≥ка, в котр≥й б≥льша частина ¬¬ѕ забезпечуЇтьс¤ д≥¤льн≥стю з виробництва, обробки, збер≥ганн¤ ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ ≥ знань, ≥ б≥льше половини зайн¤тих приймають участь в ц≥й д≥¤льност≥. 2. онцепц≥¤, що характерна дл¤ тих прогноз≥в прийдешнього ≥нформац≥йного сусп≥льства, в ¤ких акцент зосереджуЇтьс¤ на пров≥дн≥й рол≥ електронно-≥нформац≥йних техн≥чних засоб≥в звТ¤зку в розвитку вс≥х основних сфер економ≥ки. ѕри цьому сама ≥нформац≥¤ ототожнюЇтьс¤ з товарною продукц≥Їю ≥ досл≥джуЇтьс¤ здеб≥льшого за допомогою статистичних метод≥в. 3.≈коном≥ка, в ¤к≥й б≥льша частка валового внутр≥шнього продукту забезпечена д≥¤льн≥стю з виробництва, обробки, збер≥ганн¤ ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ та знань, причому в ц≥й д≥¤льност≥ бере участь б≥льш н≥ж половина зайн¤тих.
≥нформац≥йна збро¤ (Information weapon) - —укупн≥сть спец≥ал≥зованих (ф≥зичних, ≥нформац≥йних, програмних, рад≥оелектронних) метод≥в ≥ засоб≥в тимчасового або безповоротного виводу з ладу функц≥й ≥ служб ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури в ц≥лому або окремих њњ елемент≥в.
≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤ (Information industry) - Ўирокомасштабне виробництво ≥нформац≥йних товар≥в ≥ послуг р≥зного типу на баз≥ найнов≥ших ≤“ (в≥д газет, часопис≥в ≥ книжок до компТютерних ≥гор ≥ ≥нформац≥йного наповненн¤ (контенту) мереж). ¬оно складаЇтьс¤ з двох суттЇво р≥зних частин: виробництво ≥нформац≥йноњ техн≥ки (машин ≥ обладнанн¤) ≥ виробництво безпосередньо ≥нформац≥њ.
≥нформац≥йна нер≥вн≥сть (÷ифровий розрив, ≥нформац≥йний або цифровий розкол, цифрове або електронне провалл¤, компТютерний водод≥л ≥ низка ≥нших вираз≥в використовуютьс¤ ¤к синон≥ми) (Digital divide) - 1.Ќовий вид соц≥альноњ диференц≥ац≥њ, що вит≥каЇ з р≥зних можливостей використанн¤ нов≥тн≥х ≤“. 2.“ерм≥н, характерний приб≥чникам концепц≥й, що повТ¤зують дол≥ ≥нформац≥йних структур, засоб≥в ≥ процес≥в њх нер≥вном≥рного розповсюдженн¤ серед громад¤н з питанн¤ми громад¤нських прав ≥ матер≥ального благополучч¤.
≥нформац≥йна революц≥¤ (Information Revolution) - ћетафора, що в≥дображаЇ в останн≥й чверт≥ ’’ стор≥чч¤ революц≥йний вплив ≤“ на вс≥ сфери житт¤ сусп≥льства. ÷е ¤вище ≥нтегруЇ ефекти попередн≥х революц≥йних винаход≥в в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ (книгодрукуванн¤, телефон≥¤, рад≥озвТ¤зок, персональний компТютер), оск≥льки створюЇ технолог≥чну основу дл¤ подоланн¤ будь-¤ких в≥дстаней при передач≥ ≥нформац≥њ , що спри¤Ї обТЇднанню ≥нтелектуальних зд≥бностей ≥ духовних сил людства.
≥нформац≥йна система (Information system) - ќрган≥зац≥йно впор¤дкована сукупн≥сть документ≥в (масив≥в документ≥в) ≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, враховуючи ≥ використанн¤ засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки ≥ звТ¤зку, що реал≥зують ≥нформац≥йн≥ процеси.
≥нформац≥йна сфера (Information Sphere) - —фера економ≥ки, що займаЇтьс¤ виробництвом, обробкою, збер≥ганн¤м ≥ розповсюдженн¤м ≥нформац≥њ ≥ знань. —укупн≥сть ≥нформац≥њ, ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури, ¤ка збираЇ, формуЇ, розповсюджуЇ ≥ використовуЇ ≥нформац≥ю, а також системи регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ при цьому виникають.
≥нформац≥йне законодавство (Information Legislation) - —укупн≥сть закон≥в, нормативних акт≥в та ≥нших форм правового регулюванн¤ в сфер≥ обертанн¤ ≥ виробництва ≥нформац≥њ ≥ використанн¤ ≤“.
≥нформац≥йне м≥сто (Information city) - ћ≥сто, що маЇ пост≥ндустр≥альну структуру економ≥ки, в ¤кому головними сферами д≥¤льност≥ Ї управл≥нн¤, ф≥нансова д≥¤льн≥сть, науков≥ досл≥дженн¤, вища осв≥та, культура, ≥нформац≥йне обслуговуванн¤, —ћ≤, д≥лов≥ послуги (рекламн≥, консалтингов≥, ≥нформац≥йн≥ ≥ т.≥.), причому в цих видах д≥¤льност≥ зайн¤то б≥льше половини вс≥х працюючих.
≥нформац≥йне наповненн¤, контент (Content) - Ѕудь-¤ке ≥нформац≥йно значуще наповненн¤ ≥нформац≥йноњ системи Ц тексти, граф≥ка, мультимед≥а.
≥нформац≥йне середовище (Information environment) - —укупн≥сть техн≥чних ≥ програмних засоб≥в збер≥ганн¤, обробки ≥ передаванн¤ ≥нформац≥њ, а також пол≥тичн≥, економ≥чн≥ ≥ культурн≥ умови реал≥зац≥њ процес≥в ≥нформатизац≥њ.
≥нформац≥йне сусп≥льство (Information society) Ц 1. онцепц≥¤ пост≥ндустр≥ального сусп≥льства; нова ≥сторична фаза розвитку цив≥л≥зац≥њ, в ¤к≥й головними продуктами виробництва Ї ≥нформац≥¤ ≥ знанн¤. –исами, що в≥др≥зн¤ють ≥нформац≥йне товариство, Ї: зб≥льшенн¤ рол≥ ≥нформац≥њ ≥ знань в житт≥ сусп≥льства; зб≥льшенн¤ дол≥ ≥нформац≥йних комун≥кац≥й, продукт≥в та послуг у валовому внутр≥шньому продукт≥; створенн¤ глобального ≥нформац≥йного простору, ¤кий забезпечуЇ (а) ефективну ≥нформац≥йну взаЇмод≥ю людей, (б) њх доступ до св≥тових ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ (в) задов≥льненн¤ њхн≥х потреб щодо ≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг. 2.ўабель в розвитку сучасноњ цив≥л≥зац≥њ, що характеризуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м рол≥ ≥нформац≥њ ≥ знань в житт≥ сусп≥льства, зростанн¤м дол≥ ≥нфокомун≥кац≥й, ≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг у валовому внутр≥шньому продукт≥ (¬¬ѕ), створенн¤м глобального ≥нформац≥йного простору, ¤кий забезпечуЇ ефективну ≥нформац≥йну взаЇмод≥ю людей, њх доступ до св≥тових ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ задов≥льненн¤ њхн≥х соц≥альних ≥ особист≥сних потреб в ≥нформац≥йних продуктах ≥ послугах.
≥нформац≥йний злочин (Information crime) - Ќавмисн≥ зловмисн≥ д≥њ, спр¤мован≥ на розкраданн¤ або руйнуванн¤ ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йних системах ≥ мережах, ¤к≥ виход¤ть з корисливих або хул≥ганських спонукань.
≥нформац≥йний код (Information code) Ц форма речовини або енерг≥њ, за допомогою ¤ких переноситьс¤ ≥нформац≥¤.
≥нформац≥йний п≥дх≥д (Information approach) Ц метод наукового п≥знанн¤ обТЇкт≥в, процес≥в або ¤вищ природи ≥ сусп≥льства, зг≥дно з ¤ким в першу чергу ви¤вл¤ютьс¤ ≥ анал≥зуютьс¤ найб≥льш характерн≥ ≥нформац≥йн≥ аспекти, що визначають функц≥онуванн¤ ≥ розвиток обТЇкт≥в, що вивчаютьс¤.
≥нформац≥йний продукт (Information production; Information product) - документована ≥нформац≥¤, п≥дготовлена у в≥дпов≥дност≥ до потреб користувач≥в ≥ представлена у вигл¤д≥ товару. ≤нформац≥йними продуктами Ї програмн≥ продукти, бази ≥ банки даних та ≥нша ≥нформац≥¤.
≥нформац≥йний прост≥р (Information space) - (прийн¤то в –ос≥њ) 1.≤нтегральний електронний ≥нформац≥йний прост≥р, створюваний при використанн≥ електронних мереж. 2.—фери в сучасному сусп≥льному житт≥ св≥ту, в ¤ких ≥нформац≥йн≥ комун≥кац≥њ в≥д≥грають пров≥дну роль. ¬ цьому значенн≥ пон¤тт¤ ≥нформац≥йного простору зближуЇтьс¤ з пон¤тт¤м ≥нформац≥йного середовища.
≥нформац≥йний ринок (Information market) - ≤нформац≥йний ринок Ц система ≥нформац≥йних, правових ≥ орган≥зац≥йних в≥дносин щодо торг≥вл≥ ≥нформац≥йними технолог≥¤ми, ≥нформац≥йними продуктами та послугами. 2.–инок ≤“, ≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг.
≥нформац≥йн≥ послуги (Information services) Ц послуги, ор≥Їнтован≥ на задов≥льненн¤ ≥нформац≥йних потреб користувач≥в шл¤хом наданн¤ ≥нформац≥йних послуг. ≤нформац≥йн≥ послуги Ц за законодавством –‘ Ц це д≥њ субТЇкт≥в (власник≥в) щодо забезпеченн¤ користувач≥в програмними продуктами. 2.«адов≥льненн¤ ≥нформац≥йних потреб користувач≥в шл¤хом наданн¤ ≥нформац≥йних продукт≥в.
≥нформац≥йн≥ потреби (Information needs) - –≥зновид нематер≥альних потреб. ѕотреба в ≥нформац≥њ, ¤ка необх≥дна дл¤ вир≥шенн¤ конкретноњ задач≥ або дос¤гненн¤ ¤коњсь мети.
≥нформац≥йн≥ продукти (Information products) - ≤нформац≥йн≥ ресурси вс≥х вид≥в, програмн≥ продукти, бази ≥ банки даних та ≥нша ≥нформац≥¤ представлена у вигл¤д≥ товару.
≥нформац≥йн≥ процеси (Information processes) - ѕроцеси створенн¤, збиранн¤, збер≥ганн¤, обробки, в≥дображенн¤, передаванн¤, розповсюдженн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ.
≥нформац≥йн≥ ресурси (Information resources) - ƒокументи ≥ масиви документ≥в в ≥нформац≥йних системах (б≥бл≥отеках, арх≥вах, фондах, банках даних, депозитар≥¤х, музейних сховищах ≥ т.≥.)
≥нформац≥йн≥ технолог≥њ (≤“), ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йн≥ технолог≥њ (Information and Communication Technologies (ICT)) - —укупн≥сть метод≥в, виробничих процес≥в ≥ програмно-техн≥чних засоб≥в, ≥нтегрованих з метою збиранн¤, обробки, збер≥ганн¤, розповсюдженн¤, в≥дображенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ в ≥нтересах њњ користувач≥в.
≥нформац≥йно-комун≥кац≥йна ≥нфраструктура (Information and communication infrastructure) - —укупн≥сть територ≥ально розпод≥лених державних ≥ корпоративних ≥нформац≥йних систем, л≥н≥й звТ¤зку, мереж ≥ канал≥в передаванн¤ даних, засоб≥в комун≥кац≥њ ≥ управл≥нн¤ ≥нформац≥йними потоками, а також орган≥зац≥йних структур, правових ≥ нормативних механ≥зм≥в, що забезпечують њх ефективне функц≥онуванн¤.
≥нформац≥¤ (Information) - ƒан≥ про ос≥б, предмети, факти, под≥њ, ¤вища ≥ процеси, незалежно в≥д форми њх поданн¤.
≥нформац≥¤ про громад¤н (Personal data) - ѕерсональн≥ дан≥ Ц синон≥м. ¬≥домост≥ про факти, под≥њ ≥ обставини житт¤ громад¤нина, ¤к≥ дозвол¤ють ≥дентиф≥кувати його особу.
к≥беркультура (Cyberculture) Ц напр¤мок в культур≥, в основ≥ ¤кого знаходитьс¤ використанн¤ можливостей компТютерних ≥гор та технолог≥й в≥ртуальноњ реальност≥.
к≥берпрост≥р (Cyber space) - ѕон¤тт¤, що вийшло з американського житт¤, введене письменником ”≥ль¤мом √≥бсоном в пТЇс≥ УLe NeuromancerФ. ¬оно описуЇ в≥ртуальний прост≥р, в ¤кому циркулюють електронн≥ дан≥ вс≥х компТютер≥в св≥ту.
к≥льк≥сть ≥нформац≥њ (Information content) Ц в теор≥њ ≥нформац≥њ: м≥ра ≥нформац≥њ, про ¤ку спов≥щаЇ по¤ва под≥њ певноњ ймов≥рност≥; або м≥ра, що характеризуЇ зменшенн¤ невизначеност≥, ¤ка м≥ститьс¤ в одн≥й випадков≥й величин≥ в≥дносно ≥ншоњ.
к≥оск (kiosk) Ц персональний компТютер, зазвичай з мультимед≥йним дисплеЇм, встановлений у громадському м≥сц≥ дл¤ забезпеченн¤ широкому загалу доступу до ≥нформац≥њ. ƒл¤ ур¤дових орган≥зац≥й к≥оски мають стати звичайним засобом обслуговуванн¤ громад¤н, ¤к≥ не мають персонального компТютера чи доступу в ≥нтернет.
компТютеризац≥¤ (Computerisation) - ѕроцес розвитку ≥ впровадженн¤ компТютер≥в, ¤к≥ забезпечують автоматизац≥ю ≥нформац≥йних процес≥в ≥ технолог≥й в р≥зних сферах людськоњ д≥¤льност≥.
компТютерна грамотн≥сть (Computer literacy) - ќволод≥нн¤ м≥н≥мальним набором знань ≥ навичок роботи на персональному компТютер≥. –озгл¤даЇтьс¤ сьогодн≥ ¤к майстерн≥сть, так само необх≥дна, ¤к ≥ читанн¤ чи писанн¤.
комун≥кац≥¤ (Communication) - ”крањнською це слово може означати звТ¤зок, пов≥домленн¤, зас≥б звТ¤зку, ≥нформац≥ю, зас≥б ≥нформац≥њ, а також контакт, сп≥лкуванн¤, зТЇднанн¤.
конвергенц≥¤ ≥нформац≥йних технолог≥й (Convergence) Ц процес зближенн¤ р≥знор≥дних електронних технолог≥й в результат≥ њх швидкого розвитку ≥ взаЇмод≥њ.
конективн≥сть (Connectivity) - —полученн¤ компонент≥в системи, можлив≥сть зТЇднанн¤ (напр., компТютер≥в м≥ж собою), здатн≥сть до взаЇмод≥њ (напр., програм м≥ж собою).
користувач (споживач) ≥нформац≥њ (Information user) - —убТЇкт, що звертаЇтьс¤ до ≥нформац≥йноњ системи або посередника за одержанн¤м необх≥дноњ йому ≥нформац≥њ, щоб користуватис¤ нею.
мас мед≥а, засоби масовоњ ≥нформац≥њ (Mass media) - ѕреса (газети, журнали, книги), рад≥о, телебаченн¤, к≥нематограф, звукозаписи ≥ в≥деозаписи, в≥деотекст, телетекст, рекламн≥ щити ≥ панел≥, домашн≥ в≥деоцентри, що поЇднують телев≥з≥йн≥, телефонн≥, компТютерн≥ та ≥нш≥ л≥н≥њ звТ¤зку. ¬с≥м цим засобам притаманн≥ ¤кост≥, що њх обТЇднують Ц звернен≥сть до масовоњ аудитор≥њ, доступн≥сть багатьом люд¤м, корпоративний характер виробництва ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ.
масова комун≥кац≥¤ (Mass communication) - ѕроцес передач≥ ≥нформац≥њ груп≥ людей одночасно за допомогою спец≥альних засоб≥в Ц мас мед≥а.
мережа (Network) -  омб≥нац≥¤ компТютер≥в та ≥нших пристроњв, повТ¤заних таким чином, щоб користувач≥ могли обм≥нюватис¤ програмами ≥ техн≥кою (наприклад, принтерами) ≥ сп≥лкуватис¤ один з одним.
мережа ≥нформац≥йних комплекс≥в Ц сукупн≥сть клонованих ≥нформац≥йних комплекс≥в, що мають: р≥зноман≥тну ≥нформац≥йну спр¤мован≥сть; ун≥ф≥коване програмне забезпеченн¤ ≥ ≥нтерфейс; частково ун≥ф≥кований контент; та таких, що взаЇмод≥ють однин з одним шл¤хом комун≥кац≥йних канал≥в.
мережева економ≥ка (Networked economy) 1. ≈коном≥ка, що зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою електронних мереж. ќснова мережевоњ економ≥ки Ц мережев≥ орган≥зац≥њ. 2. —ередовище, в ¤кому будь-¤ка компан≥¤ чи ≥ндив≥д, що знаходитьс¤ в будь-¤кому пункт≥ економ≥чноњ системи, можуть контактувати легко ≥ з м≥н≥мальними витратами з будь-¤кою ≥ншою компан≥Їю чи ≥ндив≥дом з приводу сп≥льноњ прац≥, торг≥вл≥, обм≥ну ≥де¤ми або ноу-хау, або ж просто дл¤ Ђзадоволенн¤ї.
мережева орган≥зац≥¤ (Network organisation) - ћережев≥ орган≥зац≥њ Ц це орган≥зац≥њ, ¤к≥ використовують в управл≥нн≥ виробництвом ≥ б≥знесом мережев≥ звТ¤зки, в≥дносини ≥ технолог≥њ.
мережеве сусп≥льство (Network society) Ц —усп≥льство, в ¤кому значна частка ≥нформац≥йних взаЇмод≥й виконуЇтьс¤ за допомогою ≥нформац≥йних мереж.
мережев≥ технолог≥њ (Network technologies) - “ехнолог≥њ, ¤к≥ дозвол¤ють сп≥лкуватис¤ в мережевому режим≥.
мережетворенн¤ (Networking) - ѕроцес створенн¤ електронних товариств, що ірунтуютьс¤ на засадах добров≥льного ≥ ≥нод≥ безкоштовного обм≥ну ≥нформац≥Їю за ≥нтересами.
моб≥льна телефон≥¤ (Mobile telephony) - ¬провадженн¤ переносних телефонних пристроњв в сучасний побут. ƒосл≥дженн¤ показують, що моб≥льна телефон≥¤ суттЇво впливаЇ на зм≥ни в способ≥ житт¤ ≥ мисленн¤ сучасних людей.
мультимед≥а (Multimedia) - 1.  омб≥нуванн¤ р≥зних мед≥а з використанн¤м звуку, образ≥в ≥ тексту. ¬заЇмод≥¤ в≥зуальних ≥ ауд≥оефект≥в керованих ≥нтерактивним програмним забезпеченн¤м. «азвичай означаЇ поЇднанн¤ тексту, звуку ≥ граф≥ки, а останн≥м часом все част≥ше Ц ан≥мац≥њ ≥ в≥део. ’арактерна, ¤кщо не визначальна, особлив≥сть мультимед≥йних веб-вузл≥в ≥ компакт-диск≥в Ц г≥перпосиланн¤. ѕон¤тт¤, що означаЇ сполученн¤ звукових, текстових ≥ цифрових сигнал≥в, а також нерухомих ≥ рухомих образ≥в. “ак, мультимед≥йна база даних буде вм≥щувати текстову ≥ образну ≥нформац≥ю, в≥деокл≥пи ≥ таблиц≥, ≥ все це маЇ однаково легкий доступ. ћультимед≥йна телекомун≥кац≥йна послуга дозвол¤Ї користувачев≥ посилати ≥ одержувати будь-¤ку форму ≥нформац≥њ, взаЇмозам≥нну за бажанн¤м. 2.—укупн≥сть сучасних засоб≥в ауд≥о- теле, в≥зуальних ≥ в≥ртуальних комун≥кац≥й, що використовуютьс¤ в процес≥ орган≥зац≥њ, плануванн¤ ≥ управл≥нн¤ рекламною д≥¤льн≥стю.
нова ≥нформац≥йна технолог≥¤ (New information technology) - ≤нформац≥йна технолог≥¤ з дружн≥м ≥нтерфейсом роботи користувача, що використовуЇ персональн≥ компТютери ≥ телекомун≥кац≥йн≥ засоби. ќсновними принципами нових компТютерних технолог≥й Ї: ≥нтерактивний режим роботи з компТютером; ≥нтегруванн¤ з ≥ншими програмними продуктами; - гнучк≥сть процесу зм≥ни постановок задач ≥ даних.
он-лайн (On Line) - ¬ид доступу до ≥нтернету, при ¤кому обробка запит≥в користувача виконуЇтьс¤ в режим≥ реального часу.
он-лайн мед≥а, режим реального часу (On-line мед≥а) Ц —еанс комун≥кац≥њ в режим≥ реального часу, повТ¤заний з передаванн¤м пов≥домленн¤ в≥ддаленому користувачев≥ на його компТютер з використанн¤м протокол≥в ≤нтернет: FTP, Gopher, WWW.
он-лайн-брокер (On line broker) Ц  ласичний або дисконтний брокер, що надаЇ своњ послуги через ≥нтернет.
он-лайнов≥ технолог≥њ (On line technologies) Ц «асоби комун≥кац≥њ пов≥домлень в мережевому ≥нформац≥йному простор≥, що забезпечуЇ синхронний обм≥н ≥нформац≥Їю в реальному час≥.
п≥двищенн¤ компетентност≥ (Empowerment) - –езультат заход≥в, що направлен≥ на одержанн¤ таких знань ≥ навичок у окремих громад¤н, соц≥альних груп, орган≥зац≥й, п≥дприЇмств ≥ орган≥в влади, ¤к≥ дозвол¤ть вв≥йти њм до глобального —усп≥льства «нанн¤ ≥ в економ≥ку, що заснована на засадах знанн¤, а також приймати обірунтован≥ р≥шенн¤, адекватн≥ њхн≥м потребам.
портал (portal) Ц 1.—айт, що стаЇ основною в≥дправною точкою користувача при вход≥ в ≥нтернет. 2.«начний за обс¤гом ≥нформац≥њ ≥ пропонованими послугами сайт, що обовТ¤зково маЇ систему архивац≥њ та пошуку.
пост≥ндустр≥альне сусп≥льство Ц —усп≥льство, в ¤кому сфера послуг маЇ приоритетний розвиток ≥ превалюЇ над обс¤гом промислового виробництва та виробництвом с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.
ре≥нжин≥ринг (reengineering) Ц –озробка нових д≥лових процес≥в Ц зазвичай на основ≥ електронних систем Ц з метою прискорити реакц≥њ корпоративних систем на зм≥ну умов веденн¤ б≥знесу.
ринковий ≥нформац≥йний прост≥р (Marketspace) Ц –инки, заснован≥ на ≥нформац≥йних технолог≥¤х.
розвиток з використанн¤м ≤“ (e-Development) - —оц≥ально-економ≥чний розвиток, ірунтований на масовому використанн≥ ≤“.
сайт (site) Ц √≥пертекстова система стор≥нок, повТ¤заних м≥ж собою за зм≥стом. «вичайно доступ до сайта забезпечуЇтьс¤ з використанн¤м протоколу HTTP.
сервер (server) Ц  омпТютер, що керуЇ доступом до мереж≥ ≥ мережевими ресурсами, такими ¤к друк та загальний прост≥р збер≥ганн¤ файл≥в. ƒе¤к≥ сервери забезпечують доступ до ≥нформац≥њ в базах даних або на сайтах, в той час ¤к ≥нш≥ координують пот≥к даних ≥ компТютерн≥ процеси серед ≥нших сервер≥в ≥ серверних систем.
синергетика (Synergetics) - Ќаука, що займаЇтьс¤ вивченн¤м процес≥в самоорган≥зац≥њ ≥ виникненн¤, п≥дтримки ст≥йкост≥ ≥ розпаду структур (систем) р≥зноњ природи на основ≥ метод≥в математичноњ ф≥зики ( Уформальних технолог≥йФ ). —инергетичний п≥дх≥д також застосовуЇтьс¤ при вивченн≥ такоњ складноњ ≥ неструктурованоњ системи, ¤к мережевий ≥нформац≥йний прост≥р.
смарт-карта (smart card) Ц ѕластикова картка, що м≥стить ≥нтегральну схему, ¤ка забезпечуЇ певний р≥вень програмованост≥ ≥ невеликий обс¤г памТ¤т≥. —март-карти використовуютьс¤ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ , а також дл¤ кодуванн¤ таких в≥домостей, ¤к, наприклад, ≥стор≥¤ хвороби.
соц≥альна д≥¤ ≤“ (Social impact of ICT) - ƒ≥¤ ≤“ на сусп≥льство: на працю ≥ зайн¤т≥сть, економ≥ку, сфери осв≥ти ≥ культури, соц≥альну структуру, д≥м ≥ родину, на повс¤кденне житт¤ в ц≥лому.
телекомун≥кац≥њ (Telecommunications) - ѕроцес дистанц≥йного передаванн¤ даних на засадах ≤“.
телеконференц≥¤ (Teleconference) - ¬ид заходу, в ¤кому групова комун≥кац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ м≥ж територ≥ально розпод≥леними учасниками за допомогою техн≥чних засоб≥в. ѕриклади: телефонна конференц≥¤, ауд≥оконференц≥¤, чат, поштов≥ конференц≥њ, в≥деоконференц≥њ ≥ т.≥.
телематика (Telematics) - 1.«астосуванн¤ ≤“: ≥нформац≥йн≥ системи ≥ послуги, що задовольн¤ють ≥нформац≥йним потребам користувача. 2.ќбТЇднанн¤ телебаченн¤ з компТютерними пристро¤ми дл¤ ≥нтегруванн¤ обробки ≥ передаванн¤ ≥нформац≥њ.
телемедицина (Telemedicine) - Ќапр¤мок медицин≥, заснований на використанн≥ телекомун≥кац≥й дл¤ адресного обм≥ну медичною ≥нформац≥Їю м≥ж спец≥ал≥стами з метою п≥двищенн¤ ¤кост≥ ≥ доступност≥ д≥агностики ≥ л≥куванн¤. ќбовТ¤зковою умовою адекватного обм≥ну медичною ≥нформац≥Їю Ї узгоджена п≥дготовка медичних даних ≥ знань дл¤ передач≥ њх каналами звТ¤зку.
телепослуга (Teleservice) - ѕослуга, що надаЇтьс¤ дистанц≥йно з використанн¤м ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури.
телеробота (Teleworking) - –обота, що виконуЇтьс¤ з використанн¤м ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури, в м≥сц≥, в≥ддаленому в≥д м≥сц¤ використанн¤ результат≥в ц≥Їњ роботи.
узагальненн¤ ≥нформац≥њ (Information generalisation) - ѕеретворенн¤ ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть розмањтт¤ простих поодиноких под≥й в ≥нформац≥ю про на¤вн≥сть певноњ под≥њ б≥льш високого р≥вн¤, в ¤ку ц≥ поодинок≥ под≥њ вход¤ть ¤к окрем≥ њњ елементи.
ун≥версальна послуга (Universal Service) - «абезпеченн¤ загального доступу до ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури за прийн¤тною ц≥ною державними або приватними операторами незалежно в≥д географ≥чного м≥сцезнаходженн¤ користувача.
ф≥рмова структура ринку ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йних послуг Ц мережа орган≥зац≥й, ¤к≥ накопичують, переробл¤ють ≥ реал≥зують ≥нформац≥ю. ‘≥рмову структуру ринку формують: автори баз даних; ф≥рми-власники ≥нформац≥йних систем; ф≥рми-власники засоб≥в комун≥кац≥њ; консультац≥йно-досл≥дницьк≥ ф≥рми ≥ внутр≥шньоф≥рмов≥ ≥нформац≥йн≥ служби; к≥нцев≥ користувач≥ ≥нформац≥њ.
цифрова економ≥ка (Digital economy) - ≈коном≥ка, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою цифрових телекомун≥кац≥й.
цифрова ера (Digital age) - “ерм≥н виник завд¤ки процесу глобального розповсюдженн¤ цифрових технолог≥й, оск≥льки цей процес суттЇво впливаЇ на велику к≥льк≥сть соц≥ально-культурних аспект≥в сучасного житт¤.
¤к≥сть ≥нформац≥њ (Information quality) Ц сукупн≥сть властивостей, що в≥дображають, ступ≥нь придатност≥ конкретноњ ≥нформац≥њ про обТЇкти ≥ њхн≥й взаЇмозвТ¤зок, дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей, що сто¤ть перед користувачем.


«а матер≥алами:
√лосар≥й –ос≥йського ≥нституту ≤нформац≥йного сусп≥льства http://www.iis.ru/glossary/governance.en.html
PC Week / RE, ≈.ѕройдаков
Ѕ≥знес з≥ швидк≥стю думки. Ѕ≥лл √ейтс. - ћ. Ц 2001.
јнгло-русский толковый словарь по »нтернет. ». .ћирончиков, ¬.ј.ѕавловцев Ц ћинск, ћ. Ц 2000.
–есурсы украинского »нтернет'2002. Ц Lucky.Net
«кзотариум http://www.handy.ru/gadgets/gadgets.html
oft@softerra.ru ¬ыпуск є10. —тать¤ из журнала Internet Zone на http://www.izcity.com