4. ≈колог≥чна гармон≥зац≥¤ сусп≥льства

≈коном≥чн≥ та пол≥тичн≥ важел≥ впливу на еколог≥чну д≥¤льн≥сть виробництв, сп≥льнот та окремих громад¤н ірунтуютьс¤ на примусових принципах. јле за вс≥Їњ своЇњ ефективност≥ вони мають суттЇвий недол≥к. ћи маЇмо на уваз≥ породженн¤ нездорового змаганн¤ м≥ж державою та субТЇктом еколог≥чного права. “ак само, ¤к вимога податк≥в пробуджуЇ азартне бажанн¤ приховати прибутки ≥ не платити, доки держава не схопить за руку, вимога еколог≥чноњ безпечност≥ наштовхуЇтьс¤ на св≥доме ухил¤нн¤ в≥д виконанн¤ обовТ¤зк≥в.
«начить, основу еколог≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин та економ≥ки мають складати ≥мперативи соц≥ального та духовного походженн¤. ≈колог≥¤ маЇ стати часткою духовного образу особистост≥. “од≥ порушенн¤ еколог≥чноњ гармон≥њ чи њњ досконал≥сть сприйматиметьс¤ швидше почутт¤ми, реакц≥¤ формуватиметьс¤ п≥дсв≥домо на емоц≥йному р≥вн≥. ’олодне лог≥чне оц≥нюванн¤ насл≥дк≥в н≥коли не стане ефективним стимулом до активноњ еколог≥чноњ д≥¤льност≥ Ц швидше, воно так ≥ зупинитьс¤ на етап≥ в≥дстороненого збиранн¤ та анал≥зу даних.
ћи вже говорили, що еколог≥¤ виникла ¤к в≥дчутт¤ людиною своЇю дом≥вкою ц≥лоњ планети.  оли «емл¤ зменшилась до Уцього синього коштовного камен¤, що висить у темн≥й безпл≥дн≥й пустел≥ простору, ...ми в≥дчули њњ самотньою та вразливою, ...нашою прекрасною ≥ все ж такою тенд≥тною планетою «емл¤Ф. 1 —аме емоц≥йний пресинг з боку художник≥в, актив≥ст≥в охорони довк≥лл¤, телережисер≥в, письменник≥в викликав у нас потребу захистити свою планету, очистити њњ в≥д см≥тт¤, продукованого людством прот¤гом стор≥ч ≥ндустр≥ал≥зац≥њ.
јле емоц≥њ поверхов≥, вони дають мотивац≥ю, ¤вно недостатню дл¤ формуванн¤ та в≥дстоюванн¤ активноњ громад¤нськоњ позиц≥њ. ≈колог≥чне св≥тосприйн¤тт¤ сл≥д закладати глибше, зробивши його частиною нац≥ональноњ педагог≥чноњ парадигми. ÷е означаЇ впровадженн¤ еколог≥чного вихованн¤ прот¤гом усього житт¤ людини, прищепленн¤ ≥ закр≥пленн¤ основ еколог≥чноњ повед≥нки.
јле цього так само мало. ўира переконан≥сть тим не менш не стане за завад≥ неправильним д≥¤м, що пот¤гнуть за собою серйозн≥ негативн≥ насл≥дки. ќтже, потр≥бна осв≥та Ц комплекс прикладних та теоретичних знань з багатьох галузей, ¤к≥ обТЇднуЇ одне Ц еколог≥чне застосуванн¤.
Ћюдина маЇ розум≥ти, за ¤кими ф≥зичними, х≥м≥чними, кл≥матичними, геолог≥чними, б≥олог≥чними, генетичними тощо законами розвиваЇтьс¤ б≥осфера «емл≥. ¬она маЇ ор≥Їнтуватис¤, ¤ким чином ≥ чому саме певний фактор впливаЇ на загальний стан екосистеми. “ак само св≥домо мають в≥дбиратис¤ побутов≥ звички Ц за ознакою еколог≥чноњ доц≥льност≥, з позиц≥й здоровТ¤ ¤к людини, так ≥ довк≥лл¤.
јле потр≥бен ≥ трет≥й компонент Ц естетичний. ƒуховне формуванн¤ ≥ розвиток особистост≥ маЇ прот≥кати в еколог≥чному русл≥. ¬ сучасному урбан≥зованому св≥т≥ справд≥ важливо Ц ≥ не менш важко Ц прищепити ≥ндив≥дууму вм≥нн¤ насолоджуватись естетикою природного ландшафту, житт¤ диких, а не зоопаркових зв≥р≥в, красою сильного, здорового, гармон≥йно розвиненого т≥ла, пахощ≥в лук ≥ л≥сових нетр≥в, обрис≥в природних г≥р без видобувних каньйон≥в або шахт, кольору чистоњ води. Ќасолоджуватись ≥ ц≥нувати все це маЇ навчитись той, хто все житт¤ проходив по асфальту, хто в≥д екрана компТютера в≥дриваЇтьс¤ лише задл¤ екрану телев≥зора.
¬ поширенн≥ таких знань ≥ методик дуже важливою ви¤вл¤Їтьс¤ роль ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й. ћережа робить загальнодоступними знанн¤, здобут≥ одн≥Їю людиною, ¤к би далеко вона не знаходилась, надасть ≥нформац≥ю ¤к ≥ що викладати. ¬она ж дозвол¤Ї ознайомитись з новими даними щодо здоровТ¤ планети ≥ людини Ц даними, отриманими також завд¤ки цифровим технолог≥¤м.
—истематизована наукова ≥нформац≥¤ Ц це вже серйозна п≥дстава дл¤ д≥й на будь-¤кому р≥вн≥. “ож ¤кщо дос≥ твердженн¤ про взаЇмоповТ¤зан≥сть б≥осферних процес≥в було класичною теор≥Їю або патетичною метафорою, ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ ситуац≥ю зм≥нили докор≥нно. ¬≥дзначаючи р≥вень —ќ в атмосфер≥, орб≥тальний апарат Terra доводить, що забрудненн¤ не визнаЇ кордон≥в. Ћ≥сов≥ пожеж≥ в јфриц≥ ≥ ѕ≥вденн≥й јмериц≥ викидають в атмосферу величезн≥ клуби диму, що накривають јвстрал≥ю; до ѕ≥вн≥чноњ јмерики дол≥тають викиди фабрик ≥ дим з п≥вденно-сх≥дноњ јз≥њ.
У÷≥ дан≥ ¤сно демонструють, що пов≥тр¤не забрудненн¤ Ц зовс≥м не локальна неприЇмн≥сть. ÷е глобальна проблемаФ, - сказав ƒжон √≥лл, один з≥ сп≥вроб≥тник≥в проекту Terra при Ќац≥ональному центр≥ атмосферних досл≥джень. Terra вим≥рюЇ вм≥ст —ќ в тропосфер≥ Ц шар≥ атмосфери, що знаходитьс¤ на висот≥ 5 км в≥д поверхн≥ «емл≥. “ам —ќ реагуЇ з ≥ншими газами, в результат≥ чого виникаЇ смог, ¤кий п≥дн≥маЇтьс¤ у верхн≥ шари атмосфери. —мог пересуваЇтьс¤ на велик≥ в≥дстан≥ та спускаЇтьс¤ до поверхн≥ «емл≥, зв≥дки потрапл¤Ї до леген≥в людей ≥ тварин.
Ќа зн≥мках Terra ¤скраво-червон≥ зони в≥дбивають найб≥льшу концентрац≥ю —ќ. „ервон≥ д≥льниц≥ розширюютьс¤ ≥ стискаютьс¤ над спекотними рег≥онами, такими ¤к центральна јфрика, басейн јмазонки, п≥вденно-сх≥дна јз≥¤, ≥нод≥ нав≥ть ѕ≥вн≥чна јмерика та ™вропа. ¬ цих рег≥онах промислов≥ п≥дприЇмства ≥ пожеж≥ (¤к природного, так ≥ техногенного походженн¤) породжують Уп≥рТњниФ —ќ, ¤ки накривають ц≥л≥ океани.
Ѕ≥льша частина п≥вн≥чноњ п≥вкул≥ (≥ ”крањна також) пост≥йно зат¤гнута зеленкуватим серпанком, що св≥дчить про пост≥йне, хоча й не надто пом≥тне, отруЇнн¤ —ќ. ƒосл≥дники NASA вважають, що близько 50% св≥товоњ ем≥с≥њ —ќ Ц результат людськоњ д≥¤льност≥. 2
÷е лише одна ≥люстрац≥¤ до того, що людина у своњй необ≥знаност≥ робить з планетою Ц ≥ з самою собою. ћережа на сьогодн≥ може надати дес¤тки й сотн≥ тис¤ч текст≥в, в≥део- та ауд≥оматер≥ал≥в щодо стану «емл≥, њњ б≥осфери та динам≥ки процес≥в, що мають вплив на еколог≥ю. ѕроте чи багато людей поза лаборатор≥¤ми та ≥нститутами шукають цю ≥нформац≥ю, ц≥кавл¤тьс¤ бодай барвистими дайджестами з п≥дб≥рками фотограф≥й? ѕравильно, перес≥чна людина лише стисне плечима Ц Унав≥що це мен≥Ф?
—аме це маЇ бути метою просв≥т¤нськоњ д≥¤льност≥ Ц по¤снити, чим може придатис¤ те чи ≥нше знанн¤, т≥ чи ≥нш≥ навички. ÷¤ робота не Ї завданн¤м самих лише украњнських «елених Ц наш≥ люди зовс≥м не темн≥ш≥ в≥д решти населенн¤ ™вропи. ≤ ¤кщо вже мова зайшла про еколог≥чн≥ можливост≥ ћереж≥, наведемо ц≥кавий, хоча й прикрий, приклад. ¬ ”крањн≥ масове поширенн¤ компТютерноњ техн≥ки та п≥дключенн¤ до ≤нтернету т≥льки починаЇтьс¤, ≥ хоча швидк≥сть процесу надзвичайна, цифри вигл¤дають ще дуже скромно. ™вропа, окр≥м того, що мала к≥лька рок≥в фори, значно краще забезпечена ресурсами: там п≥дключенн¤ ≥ прост≥ше, ≥ дешевше (принаймн≥ ¤кщо пор≥внювати ≥з зарплатами). јле за всього цього, за даними опитуванн¤ британською орган≥зац≥Їю Oftel, дл¤ значноњ частки населенн¤ ¬еликоњ Ѕритан≥њ дос≥ лишаЇтьс¤ загадкою, дл¤ чого може знадобитись ≤нтернет. ѕ≥зн≥ше ситуац≥¤ повторилась в —Ўј. 3
“обто, на¤вн≥сть можливостей ще не означаЇ на¤вн≥сть потреби чи бажанн¤. ќстаннЇ Ц завданн¤ просв≥ти, в тому числ≥ еколог≥чноњ. Ѕо, скаж≥мо, банери УЅойкотуй Esso зараз!Ф вис¤ть на величезн≥й к≥лькост≥ сайт≥в, що мають хоч ¤кесь в≥дношенн¤ до руху «елених чи до прав споживач≥в.  омпан≥¤ Esso вважала, що запроваджувати еколог≥чно чисте виробництво ≥ скорочувати викиди —ќ не Ї нагальною потребою. ѕроте «елен≥ св≥ту переконують њњ. що це не так. УEsso обираЇ руйнуванн¤ кл≥мату. “и можеш вибрати в≥дмову в≥д продукц≥њ Esso. Ѕойкотуй Esso зараз!Ф 4 ќкр≥м ≥нтерактивного голосуванн¤ проти компан≥њ, в≥дв≥дувач≥ сайт≥в ¤вно спри¤тимуть значному скороченню њњ продаж. ≤ це буде заслугою вчасноњ ≥ доступноњ ≥нформац≥њ.
ƒовести до св≥домост≥ людей на¤вн≥сть еколог≥чноњ проблеми, потребу ≥ шл¤хи њњ розвТ¤занн¤ Ц завданн¤, реал≥зац≥¤ ¤кого так само лежить у сфер≥ духовн≥й. «агалом ≥ еколог≥чну осв≥ту, ≥ вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем обТЇднуЇ сп≥льн≥сть п≥дходу. …детьс¤ про акс≥олог≥чний п≥дх≥д, що базуЇтьс¤ на формуванн≥ еколог≥чно ор≥Їнтованоњ системи потреб, ц≥нностей, установок. ¬ широкому розм≥нн≥ акс≥олог≥чний п≥дх≥д торкаЇтьс¤ вс≥х сфер, що працюють з ≥ндив≥дуальною та сусп≥льною св≥дом≥стю, серед ≥ншого ≥ систему осв≥ти, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, право, державне буд≥вництво, пол≥тичну д≥¤льн≥сть тощо.
¬ужче значенн¤ акс≥олог≥чного (особист≥сного, ц≥нн≥сного) п≥дходу пол¤гаЇ у пошуку р≥шенн¤ еколог≥чноњ проблеми шл¤хом впливу на особи, д≥¤льн≥сть ¤ких повТ¤зана з виникненн¤м проблем та може вплинути на њх вир≥шенн¤.
¬ ц≥лому ж стратег≥ю вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем сл≥д шукати в гуман≥зац≥њ ц≥лей господарськоњ д≥¤льност≥, њњ ор≥Їнтац≥њ на ¤к≥сть житт¤ людини (добробут, здоровТ¤, комфортн≥сть довк≥лл¤, культурне та ≥нтелектуальне зростанн¤). ќсновним продуктом маЇ стати фактичний прир≥ст ¤кост≥ житт¤, а також досконал≥сть особистост≥.
јле оск≥льки така д≥¤льн≥сть Ї дорожчою за звичну, запровадити њњ можливо лише за застосуванн¤ акс≥олог≥чного п≥дходу. “обто, при пошуку р≥шенн¤ технолог≥чний, ≥нженерний п≥дх≥д маЇ доповнюватись акс≥олог≥чним; будь-¤ке ≥нженерне р≥шенн¤ у сфер≥ еколог≥њ повинно готуватись ≥ реал≥зовуватись з урахуванн¤м еколого-психолог≥чних та соц≥ально-еколог≥чних фактор≥в.
—еред перел≥ку завдань, котр≥ можуть бути поставлен≥ й вир≥шен≥ в рамках акс≥олог≥чного п≥дходу, найб≥льш п≥дготованими на сьогодн≥ Ї наступн≥:
І створенн¤ системи еколог≥чноњ осв≥ти, просв≥ти та пропаганди;
І використанн¤ громадських рух≥в у вир≥шенн≥ еколог≥чних проблем;
І проф≥лактика ≥ розвТ¤занн¤ конфл≥кт≥в, що виникають на еколог≥чному ірунт≥;
І профес≥йне реагуванн¤ на загрози виникненн¤ екстремальних ситуац≥й;
І соц≥ально-еколог≥чна та еколого-психолог≥чна реаб≥л≥тац≥¤ територ≥й ≥ громад¤н.
≈колог≥зац≥¤ способу житт¤ потребуЇ нового р≥вн¤ осв≥ченост≥ та культури в≥д громад¤нина. “ож «елен≥ ”крањни, беручись до системних еколог≥чних перетворень у сусп≥льств≥, зац≥кавлен≥ в реформуванн≥ принцип≥в педагог≥ки та осв≥ти. “аким чином, сучасн≥сть вимагаЇ в≥д системи осв≥ти принаймн≥ дв≥ реч≥:
І по-перше, фах≥вець повинен мати можлив≥сть пост≥йно перебувати (¤к реально на побутовому р≥вн≥ ≥ в≥дбуваЇтьс¤: Ув≥к живи Ц в≥к учисьФ) в осв≥тн≥й систем≥, безперервно вдосконалюючи своњ знанн¤ й вм≥нн¤ й одночасно поновлюючи њх наст≥льки, аби забезпечувалась, при необх≥дност≥, швидка кардинальна зм≥на структури д≥¤льност≥ (це особливо актуально за швидкоњ зм≥ни технолог≥чноњ бази практично у будь-¤к≥й сфер≥ д≥¤льност≥, значного р≥вн¤ безроб≥тт¤ та поширенн¤ приватного п≥дприЇмництва Ц п≥дприЇмець маЇ ор≥Їнтуватись у вс≥х процесах сам);
І по-друге, безперервного особист≥сного зростанн¤, зумовленого д≥¤льн≥стю, повТ¤заною з участю в осв≥тньому процес≥.
“ому, ймов≥рно, сл≥д оч≥кувати народженн¤ принципово новоњ технолог≥њ, ірунтованоњ на ≥накш≥й антрополог≥чн≥й парадигм≥, за ¤коњ осв≥тн¤ система в≥дмовитьс¤ в≥д примусового формуванн¤ учн¤ та зосередитьс¤ на завданн¤х управл≥нн¤ осв≥тн≥м процесом та забезпеченн¤ умов його переб≥гу. —убТЇктом осв≥тньоњ д≥¤льност≥ в ц≥й постановц≥ стане сам учень. ¬≥д осв≥тньоњ системи в цьому випадку вимагатиметьс¤ лише Їдине: пост≥йне забезпеченн¤ субТЇкта д≥¤льност≥ необх≥дною ≥нформац≥Їю у зручн≥й дл¤ нього форм≥ ≥ у зручний дл¤ нього час.
ƒистанц≥йн≥сть осв≥ти Ї особливо важливою умовою еколог≥зац≥њ сусп≥льства на засадах ≤нформац≥йного сусп≥льства. ќчна система осв≥ти зТЇднуЇ петлею в≥дТЇмного зворотного звТ¤зку Упрофес≥онал≥зм Ц здатн≥сть до оновленн¤ особистост≥ ≥нформац≥ЇюФ, ¤ка реально обмежуЇ можливост≥ зростанн¤ компетентност≥. 5  оли ж осв≥тн¤ та профес≥йна д≥¤льн≥сть прот≥кають паралельно, це виг≥дно ¤к дл¤ особистост≥, так ≥ дл¤ б≥знесу.
јле «елен≥ наголошують, що серед характеристик осв≥ти маЇ бути не т≥льки дистанц≥йн≥сть та доступн≥сть, але й еколог≥чн≥сть. ѕ≥д еколог≥чною осв≥тою ми розум≥Їмо безперервний процес навчанн¤, вихованн¤ та розвитку особистост≥, спр¤мований на формуванн¤ системи наукових та практичних знань, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, повед≥нки ≥ д≥¤льност≥, що забезпечують в≥дпов≥дальне ставленн¤ до оточуючого соц≥ально-природного середовища.
ќднак розвиток еколог≥чноњ осв≥ти стримуЇтьс¤ низкою обставин. ѕередус≥м, у св≥домост≥ значноњ к≥лькост≥ представник≥в р≥зних прошарк≥в населенн¤ вкоренилис¤ тенденц≥њ споживацького ставленн¤ до природи. ѕодоланн¤ цих тенденц≥й утруднено кризовим станом економ≥ки та соц≥ально-природного середовища. ѕриродоохоронне законодавство часто не маЇ юридичноњ сили через в≥дсутн≥сть механ≥зм≥в застосуванн¤, тож к≥льк≥сть безкарних правопорушень в ц≥й сфер≥ зростаЇ.
«м≥нювати усталений дес¤тир≥чч¤ми спос≥б житт¤ старших покол≥нь значно важче, н≥ж прищеплювати еколог≥чну культуру молод≥. ѕроте ≥ тут на перешкод≥ стаЇ низька еколог≥чна грамотн≥сть педагог≥чних кадр≥в. Ќе налагоджено нав≥ть механ≥зми запровадженн¤ науково-педагог≥чних розробок до шк≥льноњ практики.
“ож розпочинати сл≥д з гуман≥тарних проект≥в п≥дготовки в≥тчизн¤ноњ методичноњ бази, укладенн¤ пос≥бник≥в та Унавчанн¤ вчител≥вФ Ц введенн¤ еколог≥чноњ п≥дготовки, бодай базовоњ, до курсу переп≥дготовки педагог≥чних кадр≥в та узгодженн¤ навчальноњ програми педагог≥чних заклад≥в р≥зного ступеню акредитац≥њ щодо курс≥в екопедагог≥ки, екопсихолог≥њ, соц≥альноњ еколог≥њ тощо.
ќтже, першим об'Їктом еколог≥чноњ осв≥ти маЇ стати студентська молодь педагог≥чних вуз≥в. ≈колог≥чна осв≥та маЇ за мету формуванн¤ в≥дпов≥дального ставленн¤ до довк≥лл¤, котре про¤вл¤Їтьс¤ у трьох аспектах. ѕо-перше, це в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ природного оточенн¤, ¤ке визначаЇ умови житт¤ людини. ѕо-друге, в≥дпов≥дальн≥сть за власне здоровТ¤ та здоровТ¤ ≥нших людей. ≤ по-третЇ Ц активна творча д≥¤льн≥сть з вивченн¤ природного середовища, попередженн¤ негативних насл≥дк≥в впливу на оточуюче людину середовище та њњ здоровТ¤.
—кладн≥сть та багатоаспектн≥сть формуванн¤ еколог≥чноњ в≥дпов≥дальност≥ п≥дростаючих покол≥нь визначаЇ сукупн≥сть ≥ взаЇмозвТ¤зок педагог≥чних завдань. ѕершим з них Ї навчанн¤ Ц формуванн¤ знань про Їдн≥сть живоњ ≥ неживоњ природи, еколог≥чн≥ проблеми ≥ способи њх розвТ¤занн¤. ћаЇ бути розвинуто систему ≥нтелектуальних та практичних вм≥нь з вивченн¤, оц≥нки та покращенн¤ стану довк≥лл¤ своЇњ м≥сцевост≥.
Ќе менш важливим Ї друге завданн¤ Ц вихованн¤ звичок еколог≥чно доц≥льноњ повед≥нки й д≥¤льност≥, наполегливост≥ в дос¤гненн≥ еколог≥чних ц≥лей, здатност≥ до моральних, правових суджень з еколог≥чних питань, прищепленн¤ прагненн¤ до активноњ практичноњ д≥¤льност≥ з охорони довк≥лл¤.
“ретьою складовою завдань еколог≥чноњ осв≥ти Ї розвиток в ≥нтелектуальн≥ сфер≥ Ц здатност≥ до анал≥зу еколог≥чних ситуац≥њ, альтернативного мисленн¤ у вибор≥ способ≥в вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем. 6
¬т≥ленн¤ цих завдань потребуЇ високоњ квал≥ф≥кац≥њ педагог≥чних кадр≥в. јле в ”крањн≥ на сьогодн≥ њй н≥зв≥дки вз¤тис¤. “аким чином, чи не найважлив≥шим завданн¤м перспективного розвитку парт≥њ «елених ”крањни ≥ загалом «еленого руху стаЇ широкомасштабна, багатовекторна д≥¤льн≥сть з≥ створенн¤ науковоњ, соц≥альноњ, педагог≥чноњ бази дл¤ поширенн¤ «елених ≥дей, розповсюдженн¤ «еленого способу житт¤.
ƒо ц≥Їњ д≥¤льност≥ залучатимутьс¤ ¤к власне актив≥сти «еленого руху, так ≥ незалежн≥ фах≥вц≥, представники м≥жнародних гуман≥тарних структур, вуз≥в, прац≥вники соц≥альноњ сфери тощо. ¬она, зокрема, маЇ включати укладенн¤ украњнськоњ еколог≥чноњ б≥бл≥отеки, причому не т≥льки навчальноњ та науково-попул¤рноњ, але й дит¤чоњ Ц з барвистими виданн¤ми в≥ршик≥в, п≥сеньок, казок та опов≥дань дл¤ найменших, а також б≥бл≥отеки художньоњ л≥тератури, що формуЇ еколог≥чний св≥тогл¤д.
јле перш н≥ж розпочинати видавничу д≥¤льн≥сть, парт≥¤ «елених займатиметьс¤ орган≥зац≥Їю в рамках м≥жнародних та Ївропейських проект≥в ≥з захисту довк≥лл¤ та розвитку особистост≥ л≥тературних та наукових конкурс≥в, еколог≥чних досл≥джень та ≥нших заход≥в, що забезпечать накопиченн¤ матер≥ал≥в дл¤ друку.
¬ процес≥ п≥дготовки б≥бл≥отеки «елен≥ проводитимуть еколог≥чн≥ трен≥нги дл¤ студент≥в педагог≥чних заклад≥в та молодих фах≥вц≥в, що працюють ¤к у загальноосв≥тн≥й школ≥, так ≥ в систем≥ дошк≥льного вихованн¤. «алучатимутьс¤ до трен≥нг≥в ≥ групи учн≥в, вихованц≥в дит¤чих садк≥в та студент≥в р≥зних спец≥альностей навчальних наклад≥в будь-¤ких ступен≥в акредитац≥њ. ѕричому ми не обмежуватимемось лише державним осв≥тн≥м сектором.
Ућандр≥вн≥ екопедагогиФ, Уеколог≥чн≥ туриФ та ≥нш≥ засоби поширенн¤ досв≥ду викладанн¤ екодисципл≥н мають так само спри¤ти переходу сусп≥льства на ≥нш≥ принципи сп≥в≥снуванн¤ з довк≥лл¤м. ≤ ми все ж не в≥дмовл¤Їмось в≥д просв≥т¤нськоњ роботи з дорослим населенн¤м. ’оча з позиц≥й акс≥олог≥чного п≥дходу найефективн≥шим засобом роботи з дорослими Ї особистий приклад та переконан≥сть њхн≥х д≥тей та онук≥в.
ѕарт≥¤ «елених ”крањни продовжить докладати зусиль до системного перетворенн¤ сусп≥льних в≥дносин: актив≥зуЇ парламентську д≥¤льн≥сть фракц≥њ, роботу з громадськ≥стю та процес залученн¤ нових учасник≥в еколог≥чного руху. ќкремо «елен≥ ”крањни розвиватимуть сферу ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й Ц ¤к найперспективн≥ший ≥нструмент зд≥йсненн¤ своЇњ сусп≥льноњ пол≥тики.

1. Molly Scott Cato. All We Like Sheep. A pamphlet in traditional style. Ц http://earthsystems.org/shaygreens.html
2. Terra, флагман службы «емного Ќаблюдени¤ NASA, был запущен в декабре и начал собирать научные данные в конце феврал¤. - News.Battery.Ru - јккумул¤тор Ќовостей, 01.06.2001. - »сточник: YTPO: ежедневна¤ электронна¤ газета
3. ¬еликобритани¤: каждый третий анличанин не знает и знать ничего не хочет про »нтернет. - News.Battery.Ru - јккумул¤тор Ќовостей, 08.06.2001
»сточник:  омпьюферра.ру
4. http://www.stopesso.com/
5. јлександр  алмыков. ¬ведение в экологическую психологию. курс лекций http://21next.capital.ru/ECOPSY/AK000000.htm
6. ѕовестка ƒн¤ на XXI век/ Agenda 21. - http://www.ecoline.ru/books/agenda21/. - –усский текст предоставлен ќрганизацией ќбъединенных Ќаций