5. ≤нформац≥йне сусп≥льство: ≤“ та еколог≥¤

≈колог≥¤ та технолог≥¤ прот¤гом п≥втора стол≥ть Ц в≥д виникненн¤ пон¤тт¤ еколог≥њ в сучасному розум≥нн≥ Ц залишались антагон≥стами. ¬они не просто протисто¤ли одне одному Ц ≥снуванн¤ одного виключало можлив≥сть ≥снуванн¤ другого. јле ¤кщо перший етап розвитку обох ¤вищ був боротьбою протилежностей, то п≥сл¤ виходу ≥ еколог≥њ, ≥ технолог≥њ на ¤к≥сно новий р≥вень в≥дбулос¤ Їднанн¤ цих протилежностей.
“очкою б≥фуркац≥њ дл¤ них стала по¤ва компТютера та мережевих технолог≥й Ц в≥дбулас¤ радикальна зм≥на парадигм, свого роду революц≥¤, наближенн¤ ¤коњ навр¤д чи усв≥домлювалос¤ нав≥ть напередодн≥ початку новоњ фази розвитку. 1
 оли технолог≥њ стали ≥нформац≥йними (та телекомун≥кац≥йними), вони змогли сприйн¤ти ц≥л≥ й ц≥нност≥ еколог≥њ. ј еколог≥¤ не просто отримала потужного союзника у перетворенн≥ людського сусп≥льства Ц вона набула реального, практичного зм≥сту, перестала бути сухою ф≥лософською теор≥Їю, стала б≥льш чи менш усв≥домлюваним фоном повс¤кденного житт¤ дл¤ б≥льшост≥ людства.
≤нформац≥йн≥ та телекомун≥кац≥йн≥ технолог≥њ, включивши в себе еколог≥ю в ¤кост≥ гуманних п≥двалин розвитку, перетворились на ≥дею ≤нформац≥йного сусп≥льства, стали способом житт¤ людства, запорукою нового циклу розвитку цив≥л≥зац≥њ та планети.
≈колог≥¤ ж в≥днайшла спос≥б вт≥ленн¤ ≥ розвТ¤занн¤ тис¤чол≥тнього конфл≥кту Улюдське проти природногоФ. ¬ новому судженн≥ звТ¤зок м≥ж двома елементами зм≥нив характер: УабоФ перетворено ≤нформац≥йним сусп≥льством на УтаФ.
≈колог≥¤ зТ¤вилась ¤к теор≥¤, ≥деальний витв≥р розуму та рел≥г≥йного в≥дчутт¤. ≤ коли ¬ернадський говорив про прекрасну кришталеву кулю, що летить у косм≥чному простор≥ Ц його б≥осфера також залишалась т≥льки теор≥Їю, одн≥Їю з багатьох, що приваблювали здеб≥льшого т≥льки академ≥чний ≥нтерес.
јле коли перший супутник над≥слав перше зображенн¤ нашоњ планети, коли людство почуло, ¤к затамував в≥д захвату подих перший космонавт, побачивши планету в ≥люм≥натор≥ Ц тод≥ ≥ т≥льки тод≥ народилась справжн¤, д≥йсна еколог≥¤. ≈колог≥¤ ¤к в≥дчутт¤ кожного себе Ћюдиною, чи¤ дом≥вка Ц планета «емл¤.
“ехнолог≥њ, що вивели людину в космос ≥ дозволили Употримати планету в долон¤хФ, продовжують свою роботу. «д≥йснивши еколог≥ю ¤к реальн≥сть, сьогодн≥ вони глобал≥зують наше св≥тосприйн¤тт¤, уможливлюють вир≥шенн¤ вже поставлених еколог≥чних проблем та коректне Ц таке, що передбачаЇ на¤вн≥сть розвТ¤занн¤, Ц формулюванн¤ нових. “ехнолог≥њ надають еколог≥чним ≥де¤м Уи цвет, и звук, и плотьФ Ц ≥рреальна в силу своЇњ ≥деальност≥ буд≥вл¤ набуваЇ форм та наповненн¤.
÷¤ роль п≥д силу лише нов≥тньому сегменту технолог≥й Ц ≥нформац≥њ та телекомун≥кац≥¤м. «а своњми характеристиками вони не просто вт≥люють найвищ≥ дос¤гненн¤ людського ≥нтелекту, але Ї фактично найактивн≥шим Ц ¤кщо не сказати найагресивн≥шим Ц фактором перетворенн¤ духовного простору особи та сусп≥льства. Ќайб≥льш ірунтовн≥ зм≥ни в способ≥ житт¤ та мисленн¤ в≥дбуваютьс¤ саме п≥д њхн≥м впливом.
ѕ≥д њхн≥м впливом людське сусп≥льство набуваЇ ознак ≤нформац≥йного. ÷ифрова революц≥¤ перетворюЇ основи людськоњ цив≥л≥зац≥њ, формуючи глобальну, всепланетну людську сп≥льноту, основою ≥снуванн¤ ¤коњ Ї знанн¤ та ≥нтелектуальна творч≥сть. —пос≥б взаЇмод≥њ ≤нформац≥йного сусп≥льства з планетою визначить майбутнЇ ≥ нин≥шньоњ цив≥л≥зац≥њ, ≥ людини ¤к б≥олог≥чного виду, ≥ б≥осфери планети Ц цю глобальн≥сть зумовлюЇ потужн≥сть сил, що ними сьогодн≥ ман≥пулюЇ людство за допомогою технолог≥њ.
÷е означаЇ потребу у св≥дом≥й корел¤ц≥њ розвитку еколог≥њ та технолог≥њ. ‘актично, д≥йсне ≤нформац≥йне сусп≥льство Ц це њх сп≥в-бутт¤, паралельний взаЇмоповТ¤заний ≥нтерактивний процес, керований Ћюдиною, в ¤кому основними ≥мперативами Ї на р≥вних Ц ≥нтелект та духовн≥сть.
“обто, на сьогодн≥ основними практичними проблемами Ї еколог≥чн≥сть ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних технолог≥й та технолог≥чн≥сть (перш за все У≥нформац≥йн≥стьФ) еколог≥чних потреб. якою м≥рою враховано ≥нтереси людини, природи та планети у нов≥тн≥х технолог≥чних розробках? якою м≥рою еколог≥чн≥ вимоги можуть бути практично вт≥лен≥ за допомогою цих технолог≥й (але перш за все Ц доведен≥ до в≥дома мешканц≥в «емл≥)?
«упинимось на першому аспект≥. ќстанн≥ дан≥ дозвол¤ють нам зробити висновок ¤кщо не про абсолютну еколог≥чну ефективн≥сть ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й, то про њх ч≥тку еколог≥чну спр¤мован≥сть. “ак найпотужн≥ш≥ компТютери св≥ту працюють на еколог≥чн≥ програми: на сьогодн≥шн≥й день найб≥льш потужним у св≥т≥ суперкомпТютером визнано IBM ASCI White. …ого встановлено в американськ≥й ур¤дов≥й досл≥дницьк≥й лаборатор≥њ Lawrence Livermore National Laboratory й використовувано дл¤ створенн¤ повноц≥нноњ тривим≥рноњ модел≥ термо¤дерноњ реакц≥њ.
÷е означаЇ, що б≥льше не треба зд≥йснювати вибухи або запускати ненад≥йн≥ Ц бо експериментальн≥ Ц реакторн≥ установки. «никаЇ ще одна небезпека дл¤ людини ≥ природи: не забруднюватиметьс¤ атмосфера ≥ ірунт при видобуванн≥ рад≥оактивних елемент≥в та захороненн≥ в≥дпрацьованих Ц а отже менше хвор≥тимуть мешканц≥ в≥дпов≥дних район≥в та прац≥вники, зад≥¤н≥ в цьому. ƒл¤ реального вт≥ленн¤ вибуховоњ установки чи реактора не знадобитьс¤ виробництво, перевезенн¤ та утил≥зац≥¤ матер≥ал≥в. “варини, рослини ≥ люди не п≥ддаватимутьс¤ випробуванн¤м, повТ¤заним з випром≥нюванн¤м. ЌемаЇ небезпеки авар≥њ чи будь-¤кого виходу ф≥зичних процес≥в з-п≥д контролю досл≥дник≥в. Ќе в≥дчужуютьс¤ територ≥њ п≥д закрит≥ обТЇкти. ≤ за всього цього людина не втрачаЇ можлив≥сть здобувати знанн¤ та вдосконалювати способи енергообм≥ну з≥ ¬сесв≥том.
ƒругим за потужн≥стю визнано компТютер, встановлений у досл≥дницькому центр≥ National Energy Research Scientific Computing Center (NERSC). —уперкомпТютер центру NERSC окр≥м того визнано першим за потужн≥стю серед систем, в≥дкритих дл¤ загального користуванн¤. Ќим користуютьс¤ 2 тис¤ч≥ р≥зних досл≥дник≥в, що займаютьс¤ розробками у галуз≥ створенн¤ еколог≥чно чистих ≥ б≥льш економ≥чних вид≥в палива, вивченн¤м глобальних зм≥н кл≥мату планети та ≥ншими проблемами.
¬икористанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й дл¤ мон≥торингу еколог≥чних систем та моделюванн¤ њх розвитку уможливило й ≥нш≥ серйозн≥ м≥жнародн≥ проекти. “ак ќрган≥зац≥¤ обТЇднаних нац≥й маЇ нам≥р провести вивченн¤ еколог≥чного стану «емл≥. «г≥дно з оф≥ц≥йною за¤вою, зробленою представником √енерального секретар¤ ќќЌ ‘редом ≈кхартом, програма розрахована на чотири роки. ƒо реал≥зац≥њ наст≥льки масштабного проекту буде залучено б≥льш ¤к п≥втори тис¤ч≥ вчених.
¬ результат≥ фах≥вц≥-екологи повинн≥ дати оц≥нку тепер≥шньому станов≥ л≥с≥в, лук та пол≥в «емл≥, а також пр≥сних та солоних водойм. ѕередбачаЇтьс¤, що Уобнародуван≥ до 2005 року експертами висновки й рекомендац≥њ буде використано ур¤дами р≥зних крањн дл¤ ухваленн¤ б≥льш компетентних та обірунтованих р≥шеньФ, за¤вив ‘.≈кхарт.
ѕричому в даному випадку обнародуванн¤ Ц це так само використанн¤ можливостей ≥нформац≥йних технолог≥й. –езультати буде викладено в ћережу разом з посиланн¤ми на власн≥ ресурси лаборатор≥й та науковц≥в. ’оча, мабуть, паперовий вар≥ант все ж зТ¤витьс¤ у к≥лькох сотн¤х прим≥рник≥в Ц не через потребу, а лише через в≥дсутн≥сть у зац≥кавлених ос≥б навичок роботи з документами Уз екрануФ. ѕроте ћережа ≥ в цьому випадку збереже житт¤ багатьом л≥сам, р≥чкам та њх мешканц¤м.
¬ процес≥ п≥дготовки зв≥ту так само не переводитимутьс¤ тонни паперу ≥ м≥с¤ц≥ часу на обм≥н даними м≥ж окремими виконавц¤ми та на взаЇмну корел¤ц≥ю висновк≥в ≥ рекомендац≥й. Ћокальн≥ та √лобальна ≥нформац≥йн≥ мереж≥ створ¤ть найоптимальн≥ш≥ умови дл¤ роботи еколог≥в.
«агалом, концепц≥¤ глобальних та локальних електронних ≥нформац≥йних мереж Ї еколог≥чною за своЇю суттю. ÷е твердженн¤ в≥рне з точки зору ¤к еколог≥њ планети, так ≥ еколог≥њ людини, людськоњ сп≥льноти.
√лобальна ≥нформац≥йна мережа покращила еколог≥ю людини, бо спростила процес сп≥лкуванн¤, в≥дкрила людину назустр≥ч св≥ту Ц назустр≥ч людству ≥ планет≥. јдже здатн≥сть до комун≥кац≥њ Ц основа гармон≥йних стосунк≥в. ≤нтернет наблизив знанн¤ до кожноњ людини, а отже Ц створив основу дл¤ перенесенн¤ зусиль з самореал≥зац≥њ особистост≥ до сфери духовноњ, творчоњ. Ћюдина ћереж≥, таким чином, маЇ б≥льшу повагу до себе, до ≥нших особистостей, до довк≥лл¤ Ц до того, що складаЇ њњ бутт¤, њњ св≥т.
≤нтернет обер≥гаЇ планету в≥д надм≥рного антропогенного втручанн¤, бо в≥н став продовженн¤м людини. “ож порух миш≥ тепер зам≥нюЇ безл≥ч ф≥зичних операц≥й, одним з неуникних насл≥дк≥в ¤ких Ї вплив на довк≥лл¤, ≥ вплив, найчаст≥ше, негативний.
√лобальна мережа перетворила планету ≥ людство на щось дуже мале, обмежене у час≥ ≥ простор≥. . . ¬они тепер вм≥ст¤тьс¤ у долон¤х дитини, тож потребують захисту ≥ турботи Ћюдини –озумноњ.
ѕроблема, що виникла в јвстрал≥њ, јнтарктид≥ чи јфриц≥, б≥льше не сприймаЇтьс¤ ¤к щось безм≥рно далеке, неспроможне бодай ¤кось вплинути на буденне житт¤ Утут ≥ теперФ, у цив≥л≥зован≥ших рег≥онах планети.
√лобальн≥ мереж≥ поширили ареал Утут ≥ теперФ на ц≥лу планету. “ож коли щось негаразд на дн≥ океану, на г≥рськ≥й вершин≥, в тропосфер≥, на пол¤рн≥й шапц≥ чи в заштатному м≥стечку N-ську Ц мережеве сусп≥льство д≥йсно тим переймаЇтьс¤, д≥йсно займаЇтьс¤ вир≥шенн¤м проблеми, д≥йсно непокоњтьс¤ за своЇ майбутнЇ ≥ майбутнЇ планети. јдже це майбутнЇ тепер так просто побачити Ц ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥ мережеве знанн¤ миттЇво збудують модель того, що з нами буде, коли ми не обер≥гатимем себе ≥ планету.
≤нформац≥йн≥ технолог≥њ сьогодн≥ Ї еколог≥чн≥шими за б≥льш≥сть ≥нших вид≥в активноњ людськоњ д≥¤льност≥, проте њх ще не можна назвати справд≥ еколог≥чними. —каж≥мо, ефективн≥сть ≥нформац≥йних мереж напр¤му залежить в≥д к≥лькост≥ користувач≥в, тобто, в≥д к≥лькост≥ компТютер≥в, включених до мереж≥. јле, ¤к зазначаЇ член ™вропарламенту в≥д «еленоњ парт≥њ  еролайн Ћукас, дл¤ виготовленн¤ одного звичайного персонального компТютера потр≥бно в≥д 15 до 19 тонн матер≥ал≥в. ÷е пор≥внювано з 25 тоннами, потр≥бними дл¤ виготовленн¤ автомоб≥л¤.
Ќа кожен функц≥онуючий компТютер (використовуваний в середньому прот¤гом 4 рок≥в) припадаЇ 1,5 компТютери вироблених. ј близько третини компТютер≥в н≥коли не буваЇ продано взагал≥ Ц через швидк≥сть, з ¤кою вони втрачають технолог≥чну актуальн≥сть. ÷е означаЇ, що затрачуван≥ ресурси справд≥ наближаютьс¤ до р≥вн¤ автомоб≥л¤.
“ож проект ÷ифровоњ ™вропи маЇ зосередити зусилл¤ не лише на розширенн≥ впливу соц≥альних та ≥нвайронментал≥стських фактор≥в ≥н≥ц≥ативи е-Europe, але й на суто користувацьких аспектах. ћи маЇмо п≥дтримувати розвиток ≥нформац≥йних технолог≥й та њх застосувань з≥ скороченн¤м використанн¤ енерг≥њ та отруйних речовин, а також легко ремонтованих апаратних засоб≥в з довшим життЇвим циклом вироб≥в. ћи потребуЇмо новоњ концепц≥њ розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й Ц основаноњ на екоефективност≥, включаючи сп≥льне використанн¤ машин, повторне застосуванн¤ та ремонт. 2
јле це не Їдиний шл¤х п≥двищенн¤ еколог≥чноњ ефективност≥ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й. Ќещодавно крупний виробник моб≥льних телефон≥в Ц компан≥¤ УNokiaФ - пов≥домила про нам≥ри прот¤гом к≥лькох рок≥в розробити моб≥льн≥ телефони з б≥орозкладуваними компонентами.
¬ компан≥њ вже розпочато випробуванн¤ б≥орозкладуваних корпус≥в дл¤ моб≥льних телефон≥в, але поки що серед пол≥мерних матер≥ал≥в не вдалос¤ знайти таких, що були б при цьому ст≥йкими до д≥њ гострих предмет≥в (тобто, матер≥ал≥в, на ¤ких не залишаЇтьс¤ подр¤пин). ƒосл≥дники "Nokia" не сумн≥ваютьс¤, що з часом р≥шенн¤ буде знайдено, однак це потребуватиме не менше двох рок≥в роботи.
ѕроблема утил≥зац≥њ використаних моб≥льних телефон≥в (¤к, проте, ≥ компТютер≥в, перифер≥йного обладнанн¤, пейджер≥в тощо) стаЇ гостр≥шою з кожним роком. ќбс¤ги виробництва продукт≥в ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й та частота њх зам≥ни на нов≥ модел≥ примушують компан≥њ замислюватись над проблемою б≥одеградац≥њ. 3
”сп≥хи в ц≥й галуз≥ допоможуть, серед ≥ншого, компан≥¤м-виробникам зменшити податки, котр≥ вони сплачують зараз за утил≥зац≥ю застар≥лих моделей. 3 ќстаннЇ тим б≥льше важливо, оск≥льки робить еколог≥зац≥ю економ≥чно виг≥дною, тож спр¤мовуЇ у цю сферу дедал≥ б≥льше зусиль досл≥дник≥в та довгострокових кап≥таловкладень. “аким чином, подальше поширенн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й не зб≥льшить, а навпаки Ц зменшить техногенне навантаженн¤ на довк≥лл¤.
ѕереход¤чи до другого аспекту проблеми Ц реал≥зац≥њ ц≥лей еколог≥њ через ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йн≥ технолог≥њ, ми знов зауважимо, що передумовою перетворенн¤ цих технолог≥й на д≥Ївий ≥нструмент еколог≥њ Ї масове њх поширенн¤. ¬они мають зм≥нити спос≥б житт¤ достатньоњ к≥лькост≥ людей, родин, п≥дприЇмств дл¤ того, аби ц≥ зм≥ни в≥дбилис¤ на сусп≥льств≥ в ц≥лому.
“ож основною перевагою такого значущого на сьогодн≥ фактору людськоњ д≥¤льност≥ ¤к ≥нформац≥йн≥ мереж≥ Ї не ст≥льки њх У≥нформац≥йн≥стьФ, ск≥льки Уелектронн≥стьФ, себто доступн≥сть, простота, зручн≥сть та швидк≥сть задоволенн¤ потреб користувача. «а ≥накших обставин по¤ва ≥нформац≥йних мереж практично не позначилас¤ б на способ≥ житт¤ людей, бо не здобула б њхньоњ прихильност≥.
÷е означаЇ, що т≥льки широке розповсюдженн¤ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й забезпечить дос¤гненн¤ пом≥тного еколог≥чного ефекту. ≤ що т≥льки коли ≥нформац≥йна мережа стане глобальною, залучить значну к≥льк≥сть людей на кожному континент≥, в кожн≥й крањн≥, еколог≥чн≥ пр≥оритети набудуть справжньоњ ваги. ≈колог≥¤ Ц ¤вище, можливе лише в масштабах планети та людства.
“ож виб≥ркова еколог≥зац≥¤ окремих соц≥альних груп, включених до глобального г≥перпросторового обм≥ну знанн¤м, жодним чином не спри¤тиме вт≥ленню еколог≥чних принцип≥в, ефективност≥ «елених ≥н≥ц≥атив. јле щор≥чно к≥льк≥сть користувач≥в вс≥Їњ планети зростаЇ на 45%, тобто, зб≥льшуЇтьс¤ Уеколог≥зованаФ сп≥льнота. ÷ю сп≥льноту так само можна назвати ≥ еколог≥заторською, бо њњ складають нос≥њ нового способу житт¤, нев≥дТЇмною частиною житт¤ ¤ких Ї Уеколог≥чний прозел≥тизмФ. “ож ¤к найефективн≥ший шл¤х поширенн¤ нового способу житт¤ ≤нтернет Ї «еленим.
”крањна за цих обставин так само стаЇ крањною, чи¤ еколог≥¤ Увиходить у г≥перпрост≥рФ. Ќезважаючи на ускладненн¤ економ≥чного, пол≥тичного та правового характеру, украњнський сегмент ћереж≥ чинить значний вплив на еколог≥чну ситуац≥ю та на екоактивн≥сть громад¤н. ≤ в цьому ми аж н≥¤к не можемо погодитись з твердженн¤м ¬олодимира “ихого, проектного менеджера ѕрограми –озвитку ќќЌ, ¤кий говорить, що Уне оц≥нював би надто високо роль ≤нтернетуФ.
Ќа його думку, еколог≥чна осв≥та, навчанн¤ та п≥дтримка журнал≥ст≥в (газет, рад≥о, телебаченн¤) Ц б≥льш важливий спос≥б. —еред причин в≥н називаЇ те, що аудитор≥¤ традиц≥йних «ћ≤ набагато ширша в≥д мережевоњ, тож њх пов≥домленн¤ ймов≥рн≥ше спричин¤ть зм≥ни у повед≥нц≥ населенн¤. ўо ж до ћереж≥, то його переконанн¤ сповнен≥ фатал≥зму Ц У≤нтернет звичайно ловить людей назавждиФ, тод≥ ¤к журнал≥сти часто Ї залученими до пол≥тики Ц ¤к фах≥вц≥ з формуванн¤ громадськоњ думки, п≥зн≥ше ¤к консультанти ≥, зрештою, ¤к парламентар≥. 4
ќстаннЇ твердженн¤ Ї дуже вт≥шним дл¤ журнал≥ст≥в, проте, ¤к на нас, занадто оптим≥с

1. Ќаринь¤ни ј.—., –оссийский Ќ»» искусственного »нтеллекта. »нформационные технологии 21 века: Ќа пороге революции.// јналитический альманах "–осси¤ и мир: политические реалии и перспективы"
2. Digital Futures: e-Europe and Sustainability Speach by Caroline Lucas MEP, March 2001.//http://www.greenparty.org.uk/
3. япони¤: "Nokia" работает над созданием биоразлагаемых мобильных телефонов. - News.Battery.Ru - јккумул¤тор Ќовостей, 21.06.2001
»сточник: Ёлектронные ¬ести
4. Building partnerships on the regional and local levels. - Volodymyr Tykhyy, Project Manager, UNDP Kyiv
5. Environmental Protection in the Information Age. Ц By Alan B. Sielen and Mark Kasman, U.S. Environmental Protection Agency.//http://www.epa.gov/oia/sielen.htm
6. ¬еликобритани¤: телекоммуникационные компании спасут экологию, уничтожив транспорт. Ц News.Battery.Ru - јккумул¤тор Ќовостей, 08.06.2001
»сточник: Ћист. Ќовости