6. –ег≥они: пров≥дний чинник нац≥ональноњ еколог≥чноњ безпеки

–ег≥они з п≥двищеним станом еколого-економ≥чноњ розбалансованост≥

ƒонецька область
ƒонецька область розм≥щена в п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ степовоњ зони ”крањни ≥ займаЇ територ≥ю 26,5 тис.кв.км, або 4,4% ус≥Їњ територ≥њ крањни. Ќаселенн¤ област≥ складаЇ близько 5 млн. чолов≥к (10% в≥д усього населенн¤ ”крањни) 90 нац≥ональностей. √рунти значною м≥рою еродован≥. «абезпечен≥сть водними ресурсами в середньому складаЇ 190 куб.метр≥в на р≥к на душу населенн¤, що у 5,4 рази менше, н≥ж в ц≥лому по ”крањн≥. ў≥льн≥сть населенн¤ становить 187 чол. на квадратний к≥лометр, тобто у 2,3 рази б≥льше, н≥ж в середньому по крањн≥. 90% населенн¤ Ц проживаЇ у м≥стах. „астка област≥ у загальному обс¤з≥ виробництва становить 20%, а у розрахунку цього обс¤гу на душу населенн¤ область пос≥даЇ третЇ м≥сце в ”крањн≥. ¬ адм≥н≥стративно-територ≥альн≥й структур≥ - 28 м≥ст та 17 район≥в.
ќбласть волод≥Ї значними м≥нерально-сировинними ресурсами. –озв≥дано 585 родовищ р≥зноман≥тних корисних копалин, експлуатуЇтьс¤ Ц 274. √оловним природним багатством област≥ Ї родовища камТ¤ного вуг≥лл¤. «а 200 рок≥в промислового використанн¤ в ƒонбас≥ видобуто б≥л¤ 8 млрд.т вуг≥лл¤. …ого запаси, що залишилис¤ в надрах, оц≥нюютьс¤ в 90 млрд.т., у тому числ≥ 25 млрд.т по ƒонецьк≥й област≥.
Ќа¤вн≥сть в област≥ власних паливно-енергетичних ≥ м≥нерально-cировинних ресурс≥в, близьк≥сть зал≥зорудноњ бази  ривбасу, вих≥д до мор¤ зумовили формуванн¤ великого промислового комплексу з високою концентрац≥Їю галузей важкоњ промисловост≥, створенн¤ достатньо розвиненоњ виробничоњ, науковоњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури та високий ступ≥нь урбан≥зац≥њ населенн¤. ¬ структур≥ валового внутр≥шнього продукту област≥ частка промисловост≥ становить 62,0 в≥дсотки: с≥льського господарства Ц 7,0; транспорту ≥ звТ¤зку Ц 7,0; буд≥вництва Ц 5,0; торг≥вл≥ ≥ громадського харчуванн¤ Ц 2,7; ≥нших Ц 16,3 в≥дсотки. ќснову економ≥ки област≥ складають п≥дприЇмства вуг≥льноњ промисловост≥ ≥ металург≥йного комплексу. ” загальному обс¤з≥ товарноњ продукц≥њ питома вага металург≥њ складаЇ 53,5 в≥дс., вуг≥льноњ промисловост≥ Ц 15,5; електроенергетики Ц 8,7; машинобудуванн¤ ≥ металообробки Ц 9,2; х≥м≥чноњ Ц 3,7; харчовоњ ≥ переробноњ промисловост≥ јѕ  Ц 5,6 в≥дсотки.
¬иробнича потужн≥сть вугледобувних п≥дприЇмств складаЇ 59 млн.тонн на р≥к. « числа д≥ючих шахт лише трохи б≥льше 10 в≥дсотк≥в мають виробничу потужн≥сть, що в≥дпов≥даЇ сучасному р≥вню концентрац≥њ виробництва Ц 1 млн.т на р≥к ≥ б≥льше. ѕродуктивн≥сть прац≥ пор≥вн¤но з св≥товим р≥внем залишаЇтьс¤ низькою Ц 17 тонн за м≥с¤ць на одного роб≥тника з видобутку вуг≥лл¤.
≈лектроенергетика област≥ включаЇ 7 теплових станц≥й. ¬становлена потужн≥сть становить 10 тис.ћ¬т, при цьому майже 80 в≥дсотк≥в обладнанн¤ вже в≥дпрацювало св≥й перв≥сний парковий ресурс. ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ —таробеш≥вськоњ, —ловТ¤нськоњ та «уњвськоњ “≈—.
„орна металург≥¤ Ц потужний промисловий комплекс, у склад≥ ¤кого три великих металург≥йн≥ комб≥нати (ћак≥њвський, "јзовсталь", ≥мен≥ ≤лл≥ча), чотири металург≥йн≥ заводи (ƒонецький,  раматорський,  ост¤нтин≥вський, ™нак≥Ївський), два п≥дприЇмства з випуску металевих вироб≥в, трубний, труболиварний та металопрокатний заводи.
’≥м≥чна промислов≥сть представлена п≥дприЇмствами з виробництва м≥неральних добрив, пластмаси, соди, кислоти ≥ ≥нших вироб≥в.
ћашинобудуванн¤ област≥ нал≥чуЇ 200 п≥дприЇмств з випуску вуг≥льного, енергетичного, транспортного машинобудуванн¤, верстатобудуванн¤, а також продукц≥њ рад≥оелектронноњ ≥ електротехн≥чноњ промисловост≥. —туп≥нь ф≥зичного зношенн¤ основних фонд≥в машинобуд≥вних п≥дприЇмств област≥ складаЇ в середньому б≥л¤ 45 в≥дс., при цьому б≥льше 40 в≥дс. обладнанн¤ експлуатуЇтьс¤ понад 20 рок≥в.
Ќезважаючи на досить значний економ≥чний потенц≥ал област≥, њй не вдалос¤ уникнути багатьох кризових ¤вищ Ц скороченн¤ обс¤г≥в виробництва та пад≥нн¤ його ефективност≥. ÷ьому спри¤ли насамперед м≥жгалузев≥ та внутр≥шньогалузев≥ диспропорц≥њ, а також надм≥рно високе антропогенне навантаженн¤ на природно-територ≥альний комплекс. „астка енерго-, матер≥ало- ≥ кап≥талом≥стких виробник≥в ще донедавна становила 78 в≥дс. обс¤гу виробництва при тому, що продукц≥¤ п≥дприЇмств з швидкою в≥ддачею та оборотом кап≥талу становила лише 17 в≥дс., тобто у 4,6 рази менше. ѕри застар≥лих технолог≥¤х та зношеност≥ виробничих потужностей знижуЇтьс¤ ≥нвестиц≥йна та ≥нновац≥йна активн≥сть. √остра нестача об≥гових кошт≥в призводить до неплатеж≥в, не даЇ змоги зд≥йснювати техн≥чне переозброЇнн¤ п≥дприЇмств.
ќсобливого загостренн¤ в област≥ набули питанн¤ охорони довк≥лл¤ та рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в. ўе донедавна викиди забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤ област≥ становили щор≥чно 0,35 т на душу населенн¤, скиданн¤ у водойми забруднених ст≥чних вод Ц 199 м3/чол., на¤вн≥сть токсичних в≥дход≥в у сховищах орган≥зованого складуванн¤ Ц у середньому 390 тонн на кожного мешканц¤ област≥. ѕор≥вн¤но з середн≥ми показниками по ”крањн≥ наведен≥ дан≥ перевищують њх в≥дпов≥дно у 3,5 рази, 2,3 рази ≥ 4,6 рази.
ќсновними забруднювачами пов≥тр¤ного басейну област≥ Ї п≥дприЇмства чорноњ ≥ кольоровоњ металург≥њ, коксох≥м≥њ, енергетики та вуг≥льноњ промисловост≥, на ¤к≥ припадаЇ 90 в≥дсотк≥в викид≥в. Ѕлизько 10 в≥дсотк≥в припадаЇ на автотранспорт.
Ќадзвичайно складною Ї ситуац≥¤ з водними ресурсами через њх обмежен≥сть та ≥нтенсивне використанн¤. ќбс¤г забруднених ст≥чних вод, скинутих в област≥ у водоймища, становить близько 20 в≥дсотк≥в в≥д загального њх обс¤гу по ”крањн≥. ѕри цьому основна частина скиду припадаЇ на п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ (47 в≥дс.), комунального господарства (23 в≥дс.), вуг≥льноњ промисловост≥ (16 в≥дс.). ѕеревищенн¤ гранично допустимих концентрац≥й основних забруднюючих речовин у водоймищах област≥ с¤гаЇ дес¤тк≥в раз≥в. ѕ≥д загрозою еколог≥чноњ катастрофи знаходитьс¤ јзовське море.
¬ област≥ накопичено б≥льше 4 млрд.т. в≥дход≥в виробництва, що складаЇ четверту частину в≥д загального њх обс¤гу по ”крањн≥, а також близько 400 млн.т твердих побутових в≥дход≥в. ќкрему небезпеку складають високотоксичн≥ промислов≥ в≥дходи, з ¤ких лише особливо токсичних накопичено майже 5 млн.т. —пец≥альних пол≥гон≥в дл¤ похованн¤ ≥ завод≥в дл¤ знешкодженн¤ токсичних в≥дход≥в в област≥ немаЇ. ћ≥сц¤ њх складуванн¤ ¤к правило не в≥дпов≥дають нормативним вимогам. ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ в≥дход≥в коксох≥мзавод≥в ≥ х≥м≥чних п≥дприЇмств. «алишков≥ в≥двали теплових електростанц≥й у своњй переважн≥й б≥льшост≥ також вже вичерпали своњ можливост≥.
„астка ≥нвестиц≥й в заходи по охорон≥ навколишнього середовища Ц 13,5 в≥дсотка.
≈колог≥чно збалансований соц≥ально-економ≥чний розвиток ƒонецькоњ област≥ можливий лише при дотриманн≥ наступних умов.
ѕерша умова Ц усуненн¤ на¤вних диспропорц≥й м≥ж формуванн¤м державного та рег≥онального бюджет≥в. ќбласть залишаЇтьс¤ одним ≥з головних донор≥в ƒержавного бюджету, ≥ не маЇ при цьому змоги вир≥шувати своњ нагальн≥ проблеми. “обто р≥вень еколог≥чного бюджетного ф≥нансуванн¤ в област≥ ≥ особливо в крупних м≥стах маЇ бути приведеним у в≥дпов≥дн≥сть з р≥внем техногенного навантаженн¤. ƒонбас забезпечуЇ 20 в≥дсотк≥в в≥д загального обс¤гу промислового виробництва при 4,4 в≥дсотках територ≥њ ≥ майже 6-ти кратному деф≥цит≥ водних ресурс≥в. “ака ситуац≥¤ Ї неприпустимою та вимагаЇ негайного розвС¤занн¤.
ƒруга умова збалансованого розвитку пол¤гаЇ у застосуванн≥ державою жорстких ф≥нансових ≥ ≥нших заход≥в еколог≥чного оздоровленн¤. Ќеспроможн≥сть чи небажанн¤ окремих п≥дприЇмств застосовувати нов≥ технолог≥чн≥ р≥шенн¤ ≥ скорегувати за цей рахунок шк≥дливий вплив на довк≥лл¤ маЇ завершуватис¤ прийн¤тт¤м в≥дпов≥дних р≥шень. ћехан≥змом впливу маЇ бути виключно економ≥чн≥ важел≥, але досить жорстк≥ Ц впритул до ≥н≥ц≥ац≥њ процедури банкрутства.
“рет¤ умова, суттЇва Ц актив≥зац≥¤ громадськоњ д≥¤льност≥ у вир≥шенн≥ еколог≥чних проблем, передус≥м у таких м≥стах ¤к ћар≥уполь, ƒонецьк та ™нак≥Їве.  онче необх≥дно розпочати громадське обговоренн¤ з проблеми пошуку та виокремленн¤ еколог≥чноњ складовоњ економ≥чного розвитку област≥. Ќев≥дкладн≥ кроки мають бути спр¤мован≥ на оздоровленн¤ ћар≥упольського комб≥нату "јзовсталь" Ц саме тут найб≥льша загроза еколог≥чноњ катастрофи.

ƒн≥пропетровська область
“еритор≥¤ област≥ Ц 31,9 тис.кв.км, населенн¤ Ц 3,7 млн. чолов≥к, його щ≥льн≥сть перевищуЇ середню по ”крањн≥ майже на 40 в≥дсотк≥в. ѕри цьому територ≥¤ област≥ становить 5,3%, тут виробл¤Їтьс¤ 16,8% ус≥Їњ продукц≥њ Ц промисловост≥, с≥льського господарства ≥ ≥нших галузей. √осподарське навантаженн¤ на територ≥ю област≥ приблизно утрич≥ перевищуЇ оптимальний дл¤ ”крањни р≥вень.
«начний економ≥чний потенц≥ал област≥ зумовлений передус≥м багатими сировинними запасами њњ надр. «окрема, тут нал≥чуЇтьс¤ понад 302 родовища корисних копалин, 39 вид≥в м≥неральноњ сировини видобуваЇтьс¤ сьогодн≥. Ќайб≥льшими за значенн¤ми Ї  ривор≥зький зал≥зорудний та Ќ≥копольський марганцевий басейни. ¬они дають ”крањн≥ в≥дпов≥дно 82 в≥дсотки всього видобутку зал≥зноњ руди та 100 в≥дсотк≥в марганцевоњ. ƒо 12 в≥дсотк≥в загальноукрањнського видобутку вуг≥лл¤ забезпечуЇ камТ¤новуг≥льний «ах≥дний ƒонбас, ¤кий маЇ досить значн≥ запаси ц≥Їњ продукц≥њ.
ѕромисловий потенц≥ал област≥ характеризуЇтьс¤ високим р≥внем розвитку важкоњ ≥ндустр≥њ. ” рег≥он≥ сконцентровано 567 п≥дприЇмств 15 галузей, на ¤ких працюЇ 451,7 тис¤ч≥ чолов≥к. ” структур≥ зайн¤тост≥ населенн¤ переважають г≥рничо-металург≥йний комплекс, машинобуд≥вна галузь, аграрний сектор.
¬одночас з металург≥Їю сформувалас¤ високорозвинена ≥ потужна х≥м≥чна промислов≥сть. ƒн≥пропетровщина в≥дома далеко за своњми межами ¤к центр косм≥чного ракетобудуванн¤ ≥ високих косм≥чних технолог≥й. Ўирокий промисловий спектр доповнюЇ розвинене с≥льське господарство, на долю ¤кого припадаЇ 14 в≥дс. сукупного виробництва по област≥.
Ќайважлив≥шим п≥дсумком роботи впродовж останн≥х рок≥в стала стаб≥л≥зац≥¤ д≥¤льност≥ промислового комплексу. ¬же два роки промислов≥сть област≥ працюЇ в режим≥ нарощуванн¤ випуску конкурентноспроможноњ продукц≥њ, ¤к≥сного оновленн¤ та пол≥пшенн¤ економ≥чних показник≥в роботи п≥дприЇмств.
¬одночас з≥ зб≥льшенн¤м обс¤г≥в виробництва в металург≥њ дос¤гнуто приросту ≥ в р¤д≥ ≥нших галузей, зокрема, харчов≥й, легк≥й, деревообробн≥й ≥ целюлозно-паперов≥й.
ƒос¤гнут≥ усп≥хи ¤кось узгоджуютьс¤ з тим, що заборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥ в ц≥лому по област≥ на початок 2001 р. ще складала 420 млн.грн., або майже 1000 грн. на кожного працюючого. —кор≥ше за все, що за цим криютьс¤ ≥ ≥нш≥ негаразди.
“еритор≥¤ област≥ в≥дчуваЇ значне техногенне навантаженн¤ ≥ знаходитьс¤ в зон≥ тривалоњ еколог≥чноњ кризи.
ѕ≥дприЇмствами накопичено золи ≥ золошлакових в≥дход≥в Ц 77,5 млн.т, р≥вень њх використанн¤ Ц 0,5%. ” сховищах орган≥зованого складуванн¤ накопичено 1474096,5 тис.т. токсичних в≥дход≥в.
” пов≥тр¤ у 1999 р. над≥йшло 947,4 тис.т. шк≥дливих речовин, в≥д стац≥онарних джерел забрудненн¤ 83,4%, пересувних Ц 16,6%. ¬ област≥ лише на 3 м≥ста припадаЇ 15,9% викид≥в в ц≥лому по крањн≥, в т.ч.  ривий –≥г Ц 10,1%, ƒн≥продзержинськ ≥ ƒн≥пропетровськ Ц по 2,9%. ¬ «еленодольську викинуто в середньому одним п≥дприЇмством 97867,8 т. шк≥дливих речовин стац≥онарними джерелами, в  ривому –оз≥ Ц 4336,9, в ƒн≥пропетровську Ц 2130,8 т.
¬ складному еколог≥чному стан≥ знаходитьс¤  ривор≥зький басейн, де видобуваЇтьс¤ зал≥зна руда у 10 карТЇрах глибиною до 300 метр≥в ≥ 23 шахтах (включаючи ≥ допом≥жн≥) з максимальною глибиною до 1125 м. «агальна площа г≥рничого в≥дводу с¤гаЇ 700 км квадратних, в г≥рничих роб≥т Ц 360 км квадратних. –ег≥ональна порушен≥сть пор¤д з розвитком техногенноњ трищинуватост≥ та п≥двищенн¤м проникност≥ спри¤Ї формуванню значних водоприплив≥в (до 45-50 млн.метр≥в куб. на р≥к), при цьому до 70 в≥дсотк≥в њх обс¤гу надходить з техногенних водоймищ та м≥сцев≥ р≥чков≥ мереж≥.
Ќа¤вн≥сть слабопроникнених покривних пор≥д та розташуванн¤ значноњ к≥лькост≥ шламосховищ загальною площею 71 квадратний км, де накопичено 1,4 куб≥чних к≥лометр≥в в≥дход≥в, обумовили розвиток п≥дтопленн¤ на площ≥ до 500 квадратних км ≥з суттЇвим ускладненн¤м стану промислових ≥ житлових агломерац≥й, дамб, хвостосховищ та ≥н.  р≥м того, ≥нф≥льтрац≥¤ техногенних ≥ природних вод в г≥рнич≥ виробки спри¤Ї активному вилуговуванню розчинних солей, п≥двищенню загальноњ м≥нерал≥зац≥њ.
„астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених складаЇ 32,3%. ≤снуЇ 200 джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.
ќбласть належить до посушливих рег≥он≥в крањни. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в (1999 р.) Ц 1897 млн.куб.метр≥в; втрати води при транспортуванн≥ Ц 166 млн.куб.метр≥в; частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води на виробнич≥ потреби Ц 80%; водов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 1593 млн.куб.метр≥в; частка забруднених зворотних вод у природн≥ поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 43%; скиданн¤ забруднених зворотних вод без очищенн¤ Ц 719 млн.куб.метр≥в; потужн≥сть очисних споруд Ц 1091 млн.куб.метр≥в, перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. √оловними джерелами забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства.
„астка ≥нвестиц≥й в заходи на охорону навколишнього середовища Ц 22,7%.

«апор≥зька область
“еритор≥¤ Ц 27,2 тис.кв.км; населенн¤ Ц майже 2 млн.чол.; частка у загальному обс¤гу вироблюваноњ продукц≥њ Ц 9,2 в≥дсотки. ѕо обс¤гу виробництва товар≥в ≥ послуг на душу населенн¤ область пос≥даЇ перше м≥сце в ”крањн≥. ј та обставина, що при 4,5 в≥дсотка територ≥њ ≥ 4,0 в≥дсотка населенн¤ цей рег≥он виробл¤Ї майже дес¤ту частину ус≥Їњ продукц≥њ св≥дчить про досить ≥нтенсивну тут господарську д≥¤льн≥сть.
ќбласть виробл¤Ї 28 в≥дсотк≥в електроенерг≥њ в≥д загального обс¤гу, тобто Ї визнаним л≥дером в ”крањн≥, обс¤г виробництва промисловоњ продукц≥њ становить 8,2 в≥дсотки в≥д загальноукрањнського, вона Ц одна з п'¤тьох, ¤к≥ Ї донорами ƒержавного бюджету. ¬ рег≥он≥ д≥ють понад 160 великих п≥дприЇмств, серед ¤ких так≥ в≥дом≥, ¤к "«апор≥жсталь" ≥ "ƒн≥проспецсталь", "«апор≥жтрансформатор" ≥ "јвто«ј«", алюм≥н≥Ївий ≥ титаноЦмагн≥Ївий комб≥нати, "ћоторЦ—≥ч" ≥ мел≥топольський "ћелком". ” 2000 р. валовий зб≥р зерна перевищив 1200 тис.тон, сон¤шнику Ц 440 тис.тон, виробництво м'¤са зросло на 6,6 в≥дсотка. Ќа «апор≥зьку область припадаЇ 8 в≥дсотк≥в зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни, при цьому вона займаЇ четверте м≥сце за експортом ≥ ≥мпортом.
Ќезважаючи однак на досить висок≥ темпи нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва (майже 20 в≥дсотк≥в за перше п≥вр≥чч¤ 2000 р.), в окремих галуз¤х стан справ залишаЇ бажати кращого. Ќасамперед це стосуЇтьс¤ паливно-енергетичного комплексу, зокрема, розрахунк≥в за спожит≥ енергонос≥њ. –≥вень безроб≥тт¤ в област≥ за останн≥ роки значно зр≥с. √острою залишаЇтьс¤ проблема з погашенн¤м заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥.
¬ ≥нтересах держави потр≥бно врегулювати процес приватизац≥њ стратег≥чних п≥дприЇмств, виробити критер≥њ оц≥нки д≥¤льност≥ ≥нвестор≥в з огл¤ду дотриманн¤ ними державних ≥нтерес≥в, перевести приватизац≥йн≥ процеси з пол≥тичноњ в економ≥чну площину. ¬ межах цього завданн¤ потребуЇ налагодженн¤ ефективного управл≥нн¤ корпоративними правами з ч≥тким визначенн¤м повноважень ¤к центральних, так ≥ рег≥ональних орган≥в влади.
Ќадзвичайно гострими в рег≥он≥ залишаютьс¤ соц≥альн≥ проблеми. ѕри тому, що область пос≥даЇ перше м≥сце в ”крањн≥ за показником прибутку на душу населенн¤ (565 грн), вона суттЇво в≥дстаЇ в≥д ≥нших рег≥он≥в за р≥внем розвитку соц≥альноњ сфери. «окрема, область знаходитьс¤ на одному з останн≥х м≥сць в ”крањн≥ за показниками газиф≥кац≥њ села (газиф≥ковано лише 11 в≥дсотк≥в с≥л).
ѕри згадан≥й висок≥й прибутковост≥ виробництва нав≥ть п≥сл¤ р≥зкого скороченн¤ на початку року заборгованост≥ по зарплат≥, њњ загальна сума ще становить близько 138 млн.грн.
«а таких умов не потр≥бно особливих зусиль, аби зробити висновок про штучн≥сть ц≥Їњ проблеми ≥ ц≥лком можливо, що головна мета Ц уникнути витрат, пов'¤заних з еколог≥чним оздоровленн¤м виробництва. Ћише у сховищах орган≥зованого складуванн¤ знаходитьс¤ 91390,3 тис.т. токсичних в≥дход≥в. Ќакопичено в≥дход≥в золи ≥ золошлакових в≥дход≥в Ц 23,2 млн.т., р≥вень њх використанн¤ не перевищуЇ 2 в≥дсотк≥в. ‘ункц≥онуЇ найпотужн≥ша атомна електростанц≥¤ в ™вроп≥ з 6 енергоблоками.
” пов≥тр¤ над≥йшло 299,1 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел 84,4%, пересувних Ц 13,6%. „астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених Ц 52,3%. ¬ м. ≈нергодар в≥д стац≥онарних джерел викинуто в середньому одним п≥дприЇмством 7358,9 т шк≥дливих речовин, в «апор≥жж≥ Ц 820,9 т.
ќбласть належить до найб≥льш посушливих рег≥он≥в. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в (1999 р.) Ц 2042 млн.куб.метр≥в; втрати води при транспортуванн≥ Ц 83 млн.куб.метр≥в; частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води на виробнич≥ потреби Ц 86%; водов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 1557 млн.куб.метр≥в; частка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 20%; скиданн¤ забруднених зворотних вод без очищенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 84 млн.куб.метр≥в.
” 1999 р. у пор≥вн¤нн≥ з 1990 р. скиданн¤ забруднених зворотних вод у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти зб≥льшилось у 1,89 рази. ¬ 1999 р. в «апор≥жж≥ скиданн¤ забруднених зворотних вод становило 268 млн.куб.метр≥в ≥ зб≥льшилось проти р≥вн¤ 1990 р. в 1,68 рази. ѕотужн≥сть очисних споруд Ц 390 млн.куб.метр≥в, перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. √оловними джерелами забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунальних господарств. «апор≥зький зал≥зорудний комб≥нат скидаЇ у јзовське море на р≥к 16,3 млн.куб.метр≥в промислових сток≥в.

Ћуганська область
÷¤ область належить до найб≥льших в ”крањн≥. ѓњ площа 26,7 тис.кв.км (4,4 в≥дсотки загальноњ територ≥њ), населенн¤ Ц 2,7 млн.чол. (щ≥льн≥сть 101 чол. на кв.км ≥ перевищуЇ середн≥й показник майже на 22 в≥дсотки). „астка област≥ у загальному обс¤гу реал≥зац≥њ товар≥в ≥ послуг становила у 1999 р. близько 7 в≥дсотк≥в, що св≥дчить про в≥дносно прийн¤тну господарську навантажен≥сть територ≥њ.
¬ структур≥ економ≥ки частка вуг≥льноњ галуз≥ становить 27,5 в≥дсотка. Ќа Ћуганщину припадаЇ 16,8 в≥дсотка м≥неральних добрив в≥тчизн¤ного виробництва; 68,5 Ц в≥конного скла; 24,3 Ц вуг≥лл¤; 21,3 Ц металообробних верстат≥в; 16,8 Ц синтетичного ам≥аку; 10,4 Ц металопрокату; 10 в≥дсотк≥в Ц кальцинованоњ соди. –озвинена промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в. «а обс¤гами промислового виробництва, а також обс¤гами експортноЦ≥мпортних операц≥й рег≥он займаЇ четверте м≥сце в держав≥. ¬ с≥льському господарств≥ зайн¤то лише 14,6 в≥дсотк≥в населенн¤, тобто Ћуганщина маЇ ус≥ п≥дстави вважатис¤ передус≥м ≥ндустр≥альною областю.
ўе три роки тому економ≥ка област≥ перебувала не просто у стан≥ кризи, а у стан≥ стагнац≥њ. Ќайб≥льш≥ п≥дприЇмства простоювали, ф≥нансов≥ збитки с¤гали сотень м≥льйон≥в, зростали борги по виплат≥ зарплати ≥ пенс≥й. Ѕартер майже повн≥стю вит≥снив Ї об≥гу грош≥ ¤к зас≥б платеж≥в. ƒл¤ виправленн¤ становища було розроблено комплексну двоступеневу програму соц≥ально-економ≥чного розвитку Ћуганщини (на два роки та до 2010 року). —ьогодн≥ Ћуганщина Ц одна з перших в крањн≥ за темпами росту виробництва.
« метою подальшого соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥ону, створенн¤ нових робочих м≥сць, зокрема, на машинобуд≥вних п≥дприЇмствах, розташованих у м≥стах, де закриваютьс¤ вуг≥льн≥ шахти, створено консорц≥ум "ћотор-—х≥д", де виготовл¤тимутьс¤ двигуни внутр≥шнього згор¤нн¤ нового покол≥нн¤. ѕозитивн≥ результати оч≥куютьс¤ ≥ в≥д вт≥ленн¤ у житт¤ великого проекту "Ћуганськ-лег≥нвест", ¤кий передбачаЇ розвиток п≥дприЇмств легкоњ промисловост≥ особливо у м≥стах та селищах з надлишками робочоњ сили.
Ќаведен≥ оф≥ц≥йн≥ дан≥ справл¤ють непогане враженн¤. Ћише та обставина, що Ћуганщина сьогодн≥ пос≥даЇ друге м≥сце в ”крањн≥ щодо р≥вн¤ заборгованост≥ по зарплат≥ Ц майже повн≥стю м≥н¤Ї усю картину, адже виходить, що економ≥чне зростанн¤ дос¤гаЇтьс¤ головним чином за принципом Ц усе ≥нше Ї др≥бниц≥.
як ≥ б≥льш≥сть ≥ндустр≥ально розвинених рег≥он≥в, територ≥¤ област≥ в≥дчуваЇ значний техногенний тиск ≥ належить до зони тривалоњ еколог≥чноњ кризи. Ћише золи ≥ золошлакових в≥дход≥в накопичено 45,7 млн.т. або 6 в≥дсотк≥в по ”крањн≥, р≥вень њх використанн¤ дор≥внюЇ нулю. Ќакопичено промислових токсичних в≥дход≥в 80453,9 тис.т.
ѕрогресуЇ зона впливу закритт¤ шахт, посилюютьс¤ процеси п≥дтопленн¤, знищуЇтьс¤ м≥цн≥сть грунт≥в. ѕ≥д загрозою еколог≥чноњ катастрофи може опинитис¤ близько 15 тис. квадратних км територ≥њ ƒонецькоњ та Ћуганськоњ областей.
” 1999 р. в атмосферу над≥йшло 539,1 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел 82,6%, пересувних Ц 13,4%. Ќайб≥льш забруднен≥ м≥ста: јлчевськ,  раснодон, —таханов, ѕеревальськ, Ћисичанськ, Ћуганськ. ¬ јлчевську одним п≥дприЇмством викинуто в середньому 3005,5 т. шк≥дливих речовин,  раснодон≥ Ц 889,7, —таханов≥ Ц 706,8.
ќбласть належить до найб≥льш посушливих областей ”крањни. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в Ц 618 млн.куб.метр≥в; втрати води при транспортуванн≥ становили 127 млн.метр≥в куб≥чних, зб≥льшившись проти р≥вн¤ 1990 р. в 2,35 рази; частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води в загальному обс¤з≥ використанн¤ води на виробнич≥ потреби Ц 91%; водов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 479 млн.куб.метр≥в; частка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 76%; потужн≥сть очисних споруд 669,1 млн.куб.метр≥в, вони перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. ¬ 1999 р. у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти скинуто без очищенн¤ 58,2 млн.куб.метр≥в, зб≥льшившись проти р≥вн¤ 1990 р. на 34,4%. √оловним джерелом забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства. ¬ Ћуганську в 1999 р. у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти скинуто 52 млн.куб.метр≥в забруднених зворотних вод. —туп≥нь фекального забрудненн¤ водоймищ I категор≥њ становить 68,2%. Ѕазов≥ показники ¤кост≥ води в≥дхил¤ютьс¤ в≥д норматив≥в в середньому на 13%.
ЌараховуЇтьс¤ 1,6 млн.га дефл¤ц≥йно небезпечних земель.
 ≥льк≥сть джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ Ц 100.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи на охорону навколишнього середовища Ц 1,4%.

–ег≥они з пом≥рною еколого-економ≥чною розбалансован≥стю

јвтономна –еспубл≥ка  рим (ј– )
“еритор≥¤ ј–  дор≥внюЇ 27 тис.кв.км., що становить, 4,5 в≥дсотка в≥д загальноњ територ≥њ ”крањни. „исельн≥сть населенн¤ Ц 2,1 млн.чол. (4,3 в≥дс. в≥д чисельност≥ усього населенн¤ крањни), а його щ≥льн≥сть становить 78 чол. на кв. к≥лометр, що лише на 6 в≥дс. менше середнього показника по крањн≥. ќбс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ у 1999 роц≥ становив тут 1,65 в≥дс. в≥д його загального обс¤гу в держав≥, що св≥дчить про досить низький стан соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥ону.
¬есь повоЇнний розвиток  риму був зор≥Їнтований на в≥дновленн¤ ¤к традиц≥йних галузей виробництва Ц виноградарства ≥ сад≥вництва, так ≥ розвиток промисловост≥, санаторно-рекреац≥йного комплексу.
¬елике значенн¤ дл¤ розвитку продуктивних сил  риму мало введенн¤ у 1963 р. в д≥ю ѕ≥вн≥чно- римського каналу ≥ прих≥д на п≥востр≥в дн≥провськоњ води. ¬же через 10 рок≥в площ≥ зрошуваних земель тут дос¤гли 135 тис.гектар≥в.
ўе у 1997 р. з основних економ≥чних показник≥в  рим був на останньому м≥сц≥ серед областей ”крањни. —пад виробництва становив 24 в≥дсотки. јле вже у 1998 р. було дос¤гнуто де¤ке зростанн¤ промислового виробництва (на 2,3 в≥дс.). ” наступн≥ роки прир≥ст становив в≥дпов≥дно 18,4 ≥ близько 14 в≥дсотк≥в. «агальний обс¤г податк≥в, ¤к≥ сплатили п≥дприЇмства  риму у 2000 роц≥, с¤гнув близько 1,3 млрд.грн.
”р¤ду вдалос¤ оживити промислов≥ п≥дприЇмства, д≥¤льн≥сть ¤ких була ≥ залишаЇтьс¤ визначальною дл¤ всього  риму. ÷е Ц керченський суднобуд≥вний завод У«аливФ, феодос≥йськ≥ нафтобаза ≥ п≥дприЇмство УћореФ,  ерченський металург≥йний комб≥нат ≥мен≥ ¬ойкова, завод У“итанФ,  римський содовий завод,  расноперекопський бромний завод та ≥нш≥. „отири роки тому була створена перша в ”крањн≥ ѕ≥вн≥чнокримська експериментальна економ≥чна зона У—ивашФ.
«д≥йснюютьс¤ заходи по залученню в економ≥ку  риму ≥ноземних ≥нвестиц≥й. —таб≥л≥зувалас¤ робота ≥ курортно-рекреац≥йного комплексу, що дало змогу суттЇво зм≥цнити ф≥нансову базу санаторно-курортних заклад≥в. –еконструйовано зал≥зничний вокзал та аеропорт у —≥мферопол≥, в≥дремонтовано автошл¤хи.
–еформуванн¤ с≥льського господарства дозволило вперше за останн≥ пТ¤ть рок≥в говорити про прибутков≥сть ≥ рентабельн≥сть ц≥Їњ галуз≥.
јвтономна –еспубл≥ка  рим сьогодн≥ вже не Ї дотац≥йним рег≥оном. Ќавпаки, вона стала донором ƒержавного бюджету ”крањни. ѕри цьому ф≥нансовий стан п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й залишаЇтьс¤ ще досить складним ≥ заборгован≥сть по виплат≥ зароб≥тноњ плати на початок поточного року ще становила б≥льше 150 млн.грн.
ѕор¤д з певними зрушенн¤ми в економ≥ц≥ питанн¤ щодо основних засад еколог≥чноњ пол≥тики вир≥шувались незадов≥льно. ћ≥ж тим  рим Ц ун≥кальна перлина природи не т≥льки ”крањни, тому еколог≥чний стан п≥вострова викликаЇ особливе занепокоЇнн¤. ¬ першу чергу це стосуЇтьс¤ ≥нженерно-геолог≥чних процес≥в, серед них: селев≥ потоки, абразивна д≥¤льн≥сть мор¤, зсуви ≥ карстоутворенн¤, ¤к≥ найб≥льш активно про¤вл¤ютьс¤ в 6-14 рок≥в. ≤нтенсивне освоЇнн¤ територ≥њ без врахуванн¤ под≥бного фактора веде до подальшоњ актив≥зац≥њ негативних процес≥в. ¬сього в  риму нараховуЇтьс¤ 853 зсуви, з ¤ких 755 припадаЇ на узбережж¤ „орного ≥ јзовського мор≥в. “ехногенними вважаЇтьс¤ 161 зсув, тобто утворений в результат≥ д≥¤льност≥ людини. 600 зсув≥в розвинут≥ на схилах п≥вденного узбережж¤  риму, тобто на територ≥њ, ¤ка найб≥льш придатна дл¤ розвитку рекреац≥њ ≥ туризму. “ехногенн≥ зсуви деформують обладнанн¤ ≥ комун≥кац≥њ.
¬  риму спостер≥гаютьс¤ неспри¤тлив≥ умови дл¤ експлуатац≥њ ресурс≥в п≥дземних вод. ¬насл≥док водозабору, ¤кий часто перевищуЇ прогнозн≥ ресурси, в≥дбуваЇтьс¤ виснаженн¤ ресурс≥в.
Ќайб≥льш небезпечною зоною щодо забрудненн¤ морських вод ”крањни нафтопродуктами Ї —евастопольськ≥ бухти. ” бухтах ѕ≥вденна,  омишева, √олланд≥¤,  арантинна та ѕ≥вн≥чна вм≥ст нафтопродукт≥в у поверхневих шарах мор¤ за останн≥ роки пост≥йно перевищуЇ √ƒ  в середньому в 3-10 раз≥в. ÷е повТ¤зане ≥з забрудненн¤м морських вод обТЇктами „орноморського флоту.

≤вано-‘ранк≥вська область
“еритор≥¤ Ц 13,9 тис.кв.км. (2,3 в≥дсотка ус≥Їњ територ≥њ крањни); населенн¤ Ц 1436 тис.чол. (2,9 в≥дсотка усього населенн¤), щ≥льн≥сть Ц 103 чол. на кв. км. ѕонад 40 в≥дсотк≥в територ≥њ област≥ вкрито л≥сами. ≤вано-‘ранк≥вщина волод≥Ї дес¤тою частиною ус≥х л≥сових ресурс≥в ”крањни, Ќа теренах област≥ створено  арпатський державний природний нац≥ональний парк.
Ќа ≤вано-‘ранк≥вщин≥ розв≥дано 160 родовищ 24 вид≥в корисних копалин. —еред них значн≥ запаси магн≥Ївих, сульфатних. кал≥йних солей,. анг≥дриду ≥ г≥псу, нафти ≥ газу. ќднак з них розробл¤Їтьс¤ лише 50-55 в≥дсотк≥в, що св≥дчить про невисокий р≥вень освоЇнн¤ ресурсного потенц≥алу. Ќа територ≥њ краю в≥дкрито понад 100 джерел м≥неральноњ води, створено близько 790 л≥кувально-проф≥лактичних установ, 24 санаторно-курортних заклад≥в. —еред найв≥дом≥ших Ц „ергенський ≥ ћ≥зунський курорти.
ѕонад дв≥ третини сукупного продукту в област≥ припадаЇ на промислов≥сть. ќсоблив≥стю промислового комплексу ѕрикарпатт¤ Ї те, що в структур≥ виробництва найб≥льшу частку займають х≥м≥чна промислов≥сть (зокрема, ¬ј“ Уќр≥анаФ), електроенергетика (Ѕурштинська “≈—), нафтох≥м≥чна ≥ нафтогазодобувна галуз≥. ƒобре розвинут≥ л≥сова ≥ деревообробна, а також целюлозно-паперова, машинобуд≥вна, легка, харчова, промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в. ќбласть маЇ значний туристичний потенц≥ал.
ѕ≥дсумки д≥¤льност≥ господарчого комплексу у 2000 роц≥ були досить обнад≥йливими. ѕ≥сл¤ к≥лькар≥чного спаду промислов≥сть вперше наростила виробництво на 2,1 в≥дсотка.
—еред невир≥шених проблем Ц безроб≥тт¤ (5,8 в≥дсотка), заборгован≥сть по зарплат≥ Ц майже 90 млн.грн., незначна частка виробництва товар≥в ≥ послуг у загальнодержавному обс¤з≥ (донедавна Ц лише 1,7 в≥дсотка).
Ќа територ≥њ област≥ ≥снують невир≥шен≥ еколог≥чн≥ проблеми.
” сховищах орган≥зованого складуванн¤ накопичено 44839,4 тис.т. ¬≥дходи золи ≥ золошлакових в≥дход≥в дос¤гли 24,9 млн.т., р≥вень њх використанн¤ в 1999 р. становив 0,0%. „астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених Ц 28,6%.
ќбласть належить до найб≥льш зволожених рег≥он≥в крањни. —ередн≥й в≥дсоток проб води на пл¤жах з перевищенн¤м норматив≥в за показниками Ц 29,4%; ступ≥нь фекального забрудненн¤ водоймищ I категор≥њ Ц 21,4%. ¬≥дхиленн¤ базових показник≥в ¤кост≥ води в≥д норматив≥в в середньому Ц 13,9%.
«аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в (1999 р.) Ц 135 млн.куб.метр≥в; втрати води при транспортуванн≥ Ц 15 млн.куб.метр≥в; частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води в загальному обс¤з≥ використанн¤ води на виробнич≥ потреби Ц 95 млн.куб.метр≥в; частка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 61%; водов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 73 млн.куб.метр≥в; потужн≥сть очисних споруд Ц 134,2 млн.куб.метр≥в; перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥.
√оловними джерелами забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства. ¬ ≤вано-‘ранк≥вську в 1999 р. скинуто забруднених вод у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти 57 млн.куб.метр≥в, зб≥льшившись проти р≥вн¤ 1990 р. на 42,5%.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи на охорону навколишнього середовища Ц 0,89%.

 ињвська область
“еритор≥¤ област≥ Ц 28,4 тис.кв.км. (4,7 в≥дсотка в≥д ус≥Їњ територ≥њ), чисельн≥сть населенн¤ Ц 1850 тис.чол. (3,7 в≥дс. в≥д загальноњ чисельност≥), його щ≥льн≥сть Ц 65 чол. на кв.км., тобто в 1,3 менша, н≥ж у середньому по ”крањн≥. ” загальному обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ частка област≥ донедавна становила 3,4 в≥дсотка, що св≥дчить про майже задов≥льний р≥вень господарського освоЇнн¤ територ≥њ,
” галузев≥й структур≥ промислового виробництва област≥ переважаЇ продукц≥¤ електроенергетики, харчовоњ промисловост≥, х≥м≥чноњ та нафтох≥м≥чноњ галуз≥, машинобудуванн¤ ≥ металообробки, деревообробноњ та целюлозно-паперовоњ промисловост≥. Ћише за 11 м≥с¤ц≥в 2000 року промисловими п≥дприЇмствами област≥ було вироблено продукц≥њ на суму понад 3,1 млрд.грн.
¬жит≥ заходи щодо стаб≥л≥зац≥њ роботи пров≥дних п≥дприЇмств  ињвщини та освоЇнн¤ випуску продукц≥њ на введених в д≥ю нових виробничих потужност¤х спри¤ли зростанню обс¤г≥в промислового виробництва на 11,3 в≥дсотка пор≥вн¤но з попередн≥м пер≥одом. ѕри цьому випуск продукц≥њ було зб≥льшено майже в ус≥х галуз¤х промисловост≥ та у 17 районах област≥.
ƒос¤гнуто певних усп≥х≥в у сфер≥ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й дл¤ структурноњ перебудови економ≥ки.
¬ област≥ реформовано 559 колишн≥х  —ѕ , на њх баз≥ утворено 650 формувань ринкового типу, у тому числ≥ 365 господарських товариств, 137 с≥льськогосподарських кооператив≥в, 127 приватних п≥дприЇмств, 21 сел¤нське (фермерське) господарство. √осподарюванн¤ на сел≥ в нових економ≥чних умовах дозволило у 2000 роц≥ з≥брати на 350 тис¤ч тонн зерна б≥льше, н≥ж у попередн≥ роки. «росло виробництво картопл≥ ≥ овоч≥в в≥дпров≥дно на 57 та 6 в≥дсотк≥в.
 ињвська область в≥дноситьс¤ до областей, ¤к≥ витрачають менше, н≥ж заробл¤ють. ¬илученн¤ кошт≥в до ƒержавного бюджету (донорськ≥ вливанн¤) у 2001 роц≥ оч≥куютьс¤ на р≥вн≥ 200 млн.грн. ÷¤ обставина не дуже заохочуЇ до високопродуктивноњ прац≥.
як ≥ б≥льш≥сть ≥нших областей ц≥Їњ групи,  ињвська область певною м≥рою належить до рег≥он≥в з пом≥рною еколого-економ≥чною збалансован≥стю. ƒостатньо зауважити, що у сховищах орган≥зованого складуванн¤ накопичено 20537,0 тис.т. токсичних в≥дход≥в. Ќакопичено в≥дход≥в золи ≥ золошлакових в≥дход≥в Ц 19,3 млн.т., р≥вень њх використанн¤ не перевищуЇ 1%.
¬икиди шк≥дливих речовин в пов≥тр¤ у 1999 р. становили 153 тис.т., в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел Ц 49,7%, пересувних Ц 50,3%. Ќайб≥льш забруднене м≥сто Ц ”крањнка, в ¤кому одне п≥дприЇмство викинуло у пов≥тр¤ 40267,6 т. шк≥дливих речовин, в Ѕ≥л≥й ÷еркв≥ Ц 66,1 т.
¬насл≥док техногенного забрудненн¤ дл¤ рекреац≥њ втрачено 50% територ≥њ.
 ињвська область належить до рег≥он≥в нормально забезпечених водою. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в Ц 1139 млн.куб.метр≥в; втрати води при транспортуванн≥ Ц 9 млн.куб.метр≥в; частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води на виробнич≥ потреби Ц 66%. ¬одов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 996 млн.куб.метр≥в; частка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 1%; потужн≥сть очисних споруд Ц 177,4 млн.куб.метр≥в. ¬  иЇв≥ в 1999 р. у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти скинуто 502 млн.куб.метр≥в забруднених зворотних вод проти 215 млн.куб.метр≥в в 1990 р. (в 2,3 рази).
ќчисн≥ споруди перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. √оловними джерелами забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства.
”  ињвському водосховищ≥ ви¤влено високий вм≥ст важких метал≥в.
 ≥льк≥сть надзвичайних ситуац≥й (1998 р.) Ц 86, загинуло Ц 25, потерп≥ло Ц 66 ос≥б. «агинуло л≥сових насаджень Ц 126 га, в т.ч. п≥д впливом неспри¤тливих погодних умов Ц 5 га, в≥д пожеж Ц 4 га.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи на охорону навколишнього середовища Ц 1,9%.

 ≥ровоградська область
“еритор≥¤ Ц 24,3 кв.км. (4,04 в≥дсотки загальноњ територ≥њ ”крањни). „исельн≥сть населенн¤ Ц 1168 тис.чол., що зумовлюЇ його щ≥льн≥сть 48 чол. на один кв. к≥лометр Ц в 1,7 меншу, н≥ж у середньому в держав≥. якщо врахувати при цьому ще ≥ те, що загальний обс¤г продукц≥њ, ¤ка виробл¤Їтьс¤ в област≥, становить менше 1 в≥дсотка, то цей рег≥он можна вважати малоосвоЇнним у господарському розум≥нн≥.
«а структурою економ≥ки область Ї ≥ндустр≥ально-аграрною. √оловн≥ галуз≥ промисловост≥ Ц с≥льськогосподарське машинобудуванн¤, кольорова металург≥¤, харчова та борошномельно-крупТ¤на промислов≥сть. „астка п≥дприЇмств, спец≥ал≥зованих на переробц≥ с≥льгосппродукц≥њ, складаЇ понад 40 в≥дсотк≥в загального обс¤гу промисловост≥ област≥.
Ќа  ≥ровоградщин≥ зосереджено майже все загальнодержавне виробництво тракторних с≥валок, мостових електричних кран≥в, високо¤к≥сного кристал≥чного граф≥ту, а також до 60 в≥дсотк≥в урановоњ руди, що видобуваЇтьс¤ в ”крањн≥. –озвинена рад≥о та електротехн≥чна промислов≥сть. ”н≥кальн≥ червон≥ гранити з  апуст¤нського родовища прикрашають споруди не лише  иЇва, але й багатьох м≥ст ™вропи. Ќа територ≥њ област≥ розташовано Їдиний в ”крањн≥ завод з виробництва ферон≥келю, ун≥кальний за технолог≥Їю завод чистих метал≥в, споруджуЇтьс¤ найб≥льший в ™вроп≥ г≥рничо-збагачувальний комб≥нат окислених руд. —≥льське господарство спец≥ал≥зуЇтьс¤ головним чином на виробництв≥ зерна (в основному озимоњ пшениц≥), а також сон¤шнику ≥ цукрових бур¤к≥в. ќбласть належить до основних рег≥он≥в Ц постачальник≥в хл≥ба та ол≥йних культур держави.
ўе р≥к тому  ≥ровоградщина була серед найв≥дстал≥ших областей. ќднак у 2000 р. обс¤ги виробництва значно зросли. √оловним приростом розвитку стало нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва у сфер≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤.
≤ все ж та обставина, що до останнього часу виробництво продукц≥њ на душу населенн¤ становило в област≥ лише 623 грн. на р≥к, а борги по зароб≥тн≥й плат≥ перевищували 190 млн.грн., наштовхуЇ на думку, що далеко не вс≥ проблеми повн≥стю розв'¤зан≥. ≤ одна з них пол¤гаЇ у тому, що вилученн¤ до ƒержавного бюджету кошт≥в, моб≥л≥зованих на територ≥њ област≥, у недостатн≥й м≥р≥ враховуЇ необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ м≥сцевих питань. “ак, у поточному роц≥ дотац≥њ ≥ субсид≥њ  ≥ровоградськоњ област≥ передбачаютьс¤ в обс¤з≥ близько 200 млн.грн., натом≥сть вилученн¤ моб≥л≥зованих ф≥нансових ресурс≥в перевищуЇ 300 млн.грн. Ѕаланс ¤вно не на користь област≥, а в≥дтак ≥ з вир≥шенн¤м багатьох соц≥ально-економ≥чних, а також еколог≥чних питань доведетьс¤ котрий вже раз знову зачекати.
ћ≥ж ≥ншим, в орган≥зованих сховищах накопичено 51684,1тис.т токсичних в≥дход≥в. ” пов≥тр¤ у 1999 р. над≥йшло 104,2 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел Ц 47,6%, пересувних Ц 52,4%. „астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених Ц 37,1. ¬ смт ƒимитрове викиди шк≥дливих речовин одним п≥дприЇмством в 1999 р. в середньому становили 7982,1 т, в м. ќлександр≥¤ Ц 911,4 т. ѕ≥дприЇмствами накопичена значна к≥льк≥сть в≥дход≥в уранодобувноњ та переробноњ промисловост≥.
ќбласть належить до посушливих рег≥он≥в. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в становить 27 млн.куб.метр≥в, втрати води при транспортуванн≥ Ц 20 млн.куб.метр≥в; частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води на виробнич≥ потреби Ц 59%; водов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 98 млн.куб.метр≥в; частка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 57%. ѕотужн≥сть очисних споруд 208,4 млн.куб.метр≥в, стосовно потужностей водозабору Ц 35%. ќбТЇм ст≥чних вод 84,4 млн.куб.метр≥в. —ередн≥й в≥дсоток проб води на пл¤жах з перевищенн¤м бакнорматив≥в Ц 29%.
¬ област≥ накопичено 1,4 тис.т. отрутох≥м≥кат≥в.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи на охорону навколишнього середовища Ц 0,46%.

ћиколањвська область
“еритор≥¤ Ц 24,6 тис.кв.км. (4,1 в≥дсотка). „исельн≥сть населенн¤ Ц 1209 тис.чол. (близько 2,5 в≥дсотка). «агальний обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ у 1999 роц≥ становив 1963,2 млн.грн. (майже 2 в≥дсотка). Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать про на¤вн≥сть досить значних резерв≥в у частин≥ господарського освоЇнн¤ територ≥њ.
” загальнодержавному под≥л≥ ћиколањвщина забезпечуЇ до 39,2 в≥дсотка продукц≥њ суднобудуванн¤, майже 100 в≥дсотк≥в Ц державного виробництва газових турб≥н, 82 в≥дсотки Ц глинозему (дл¤ виробництва алюм≥н≥ю). ¬ 2000 р. п≥дсумки роботи були позитивн≥: продовжувалас¤ тенденц≥¤ нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва практично в ус≥х галуз¤х промисловост≥.
” 2000 р. в економ≥ку област≥ залучено 16,5 млн. долар≥в —Ўј, що удв≥ч≥ б≥льше, н≥ж у попередньому роц≥. ≤нвестиц≥њ надходили в основному в харчову, переробну промислов≥сть, морський транспорт. ÷е дозволило стримати зростанн¤ безроб≥тт¤, р≥вень ¤кого становив 3,78 в≥дсотка в≥д к≥лькост≥ населенн¤ працездатного в≥ку.
¬ област≥ ≥снують специф≥чн≥ еколог≥чн≥ проблеми.
¬насл≥док д≥¤льност≥ ћиколањвського глиноземного заводу накопичено 860 тис.т. червоних шлам≥в глиноземного виробництва, р≥вень њх використанн¤Ц 4,2%. ѕитома вага накопичених токсичних в≥дход≥в Ц 12,7%.
¬ атмосферу над≥йшло 40,7 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел 34,4% пересувних Ц 65,6%. ¬ 1999 р. в ћиколаЇв≥ викинуто в середньому одним п≥дприЇмством 61,7 т шк≥дливих речовин, в ќльшанську Ц 536 т. „астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених Ц 1,7%.
Ќалежить до найб≥льш посушливих областей ”крањни. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в Ц 382 млн.куб.метр≥в; втрати води при транспортуванн≥ Ц 96 млн.куб.метр≥в, частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води на виробнич≥ потреби Ц 97%, водов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 122 млн.куб.метр≥в. „астка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 73%. ” 1999 р. проти р≥вн¤ 1990 р. скиданн¤ забруднених зворотних вод зб≥льшилось на 29,3%, за той же пер≥од скиданн¤ забруднених зворотних вод без очищенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти зб≥льшилось у 8,6 рази ≥ становило 38,6 млн.куб.метр≥в. ѕотужн≥сть очисних споруд Ц 109 млн.куб.метр≥в, стосовно потужностей водозабору Ц 28 в≥дсотк≥в. ќчисн≥ споруди перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. √оловними джерелами забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства. ¬ 1999 р. в м. ћиколањв у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти скинуто 62 млн.куб.метр≥в забруднених зворотних вод.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи на охорону навколишнього середовища Ц 1,15.

—умська область
“еритор≥¤ Ц 23,8 тис.кв.к≥лометр≥в (близько 4 в≥дс. територ≥њ ”крањни), населенн¤ 1354 тис.чол. ў≥льн≥сть населенн¤ становить 57 чол. на квадратний к≥лометр при середн≥й по ”крањн≥ 83 чол на кв.км. “обто Ї ус≥ п≥дстави вважати, що у господарському в≥дношенн≥ освоЇнн¤ рег≥ону маЇ досить ≥стотн≥ резерви.
Ќадра —умщини багат≥ на корисн≥ копалини. —еред них горюч≥: нафта (запаси становл¤ть 30,5% запас≥в ус≥Їњ ”крањни), природний газ, торф; неметалев≥: фосфорити, камТ¤на та кал≥йн≥ сол≥, г≥пс, вапн¤к, мергель; скл¤н≥ п≥ски, вогнетривк≥ та тугоплавк≥ глини, м≥неральн≥ фарби (в основному вохра), буд≥вельн≥ п≥ски та кам≥нь. „астка промисловост≥ в сукупному обс¤з≥ виробництва продукц≥њ перевищуЇ 55 в≥дсотк≥в. ќбласть маЇ розвинену харчову промислов≥сть, особливо цукрову, мТ¤со Ц молочну, кондитерську.
¬ ц≥лому обс¤ги виробленоњ продукц≥њ в рег≥он≥ становл¤ть близько 2,5 млрд.грн. або майже 2,5 в≥дсотки в≥д загального њњ обс¤гу на ”крањн≥. ” розрахунку цього показника на душу населенн¤ область пос≥даЇ 6-7 м≥сце в держав≥, що св≥дчить скор≥ше не про значний р≥вень продуктивност≥ прац≥, а про низьку господарську освоЇн≥сть територ≥њ.
«агальний р≥вень соц≥ально-економ≥чного розвитку област≥ вважаЇтьс¤ досить обнад≥йливим з точки зору подальшого п≥днесенн¤ цього р≥вн¤. –азом з тим необх≥дно зазначити, що за даними  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни —умщина не стала вин¤тком у частин≥ затримки з виплати зарплати своњм прац≥вникам. «агальна сума цих борг≥в на початок 2001 року становила майже 140 млн.грн.
ѕри на¤вност≥ вагомого науково-техн≥чного потенц≥алу, еколог≥чн≥ проблеми на територ≥њ област≥ вир≥шуютьс¤ дуже пов≥льно.
” сховищах орган≥зованого складуванн¤ накопичено 27592,5тис.т промислових токсичних в≥дход≥в. ѕитома вага накопиченого фосфог≥псу Ц 21,5%. ” пов≥тр¤ викинуто у 1999 р. 60,2 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел Ц 37%, пересувних Ц 63%. „астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених Ц 53%, частка промислового забрудненн¤, ¤ка надходить у пов≥тр¤ без очищенн¤ Ц 33%.
ќбласть належить до рег≥он≥в, нормально забезпечених водою. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в Ц 134 млн.куб.метр≥в, втрати води при транспортуванн≥ Ц 8 млн.куб.метр≥в, частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води в загальному обс¤з≥ використанн¤ на виробнич≥ потреби Ц 85 млн.куб.метр≥в. ¬одов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 79 млн.куб.метр≥в, частка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 18%, скиданн¤ забруднених зворотних вод без очищенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 0,4 млн.куб.метр≥в. ѕотужн≥сть очисних споруд Ц 135,8 млн.куб.метр≥в, перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. √оловним джерелом забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи по охорон≥ навколишнього середовища Ц 0,8%.

’арк≥вська область
“еритор≥¤ Ц 31,4 тис.кв. к≥лометр≥в, що дор≥внюЇ 5,2 в≥дс. територ≥њ ”крањни. „исельн≥сть населенн¤ Ц 2,97 млн.чол., щ≥льн≥сть Ц близько 95 чол. на кв.км.
—еред ≥нших областей ”крањни ’арк≥вщина пом≥тно вир≥зн¤Їтьс¤ потужним науково-техн≥чним потенц≥алом. «а багатьма головними ознаками ’арк≥в Ї другим м≥стом в ”крањн≥ п≥сл¤  иЇва, а з окремих напр¤м≥в науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ займаЇ пров≥дн≥ позиц≥њ у держав≥. ’арк≥вщина маЇ також розвинутий промисловий комплекс, ¤кий нал≥чуЇ 668 п≥дприЇмств. «а обс¤гами промислового виробництва займаЇ пТ¤те м≥сце серед областей ”крањни. ¬ структур≥ виробництва найб≥льша частка припадаЇ на машинобудуванн¤ та металообробку Ц 28,5 в≥дс., харчову промислов≥сть Ц 14,2 в≥дс. —≥льське господарство представлене на 57,8 в≥дс. рослинництвом ≥ на 42,2 в≥дс. Ц тваринництвом.
√оловними проблемами ’арк≥вщини були ≥ залишаютьс¤ машинобуд≥вна, металообробна та енергетична галуз≥, де спостер≥гаЇтьс¤ подальше зниженн¤ обс¤г≥в виробництва. ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ ав≥ац≥йного заводу, ƒѕ "«авод ≥мен≥ ћалишева", ¬ј“ "’“«" Ц њх питома вага в галуз≥ лише за останн≥й (2000 р≥к) скоротилас¤ з 46 до 22 в≥дсотк≥в. “ому програмою розвитку рег≥ону "’арк≥вщина Ц 2010" передбачено у першу чергу перебудова машинобудуванн¤, спр¤мована на розвиток конкурентноспроможного тракторного ≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤, енергомашинобудуванн¤ ≥ л≥такобудуванн¤, електронноњ та електротехн≥чноњ промисловост≥, приладобудуванн¤, конверс≥¤ ¬ѕ .
’арк≥вська область в ц≥лому залишаЇтьс¤ досить напруженою у соц≥альному в≥дношенн≥. ѕо р≥вню заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ рег≥он входить у четв≥рку найб≥льш неспри¤тливих Ц загальна сума борг≥в перевищуЇ 300 млн.гривень. ќбласть Ї одним ≥з найб≥льш потужних ф≥нансових донор≥в ƒержавного бюджету Ц у поточному роц≥ видатки обласного бюджету передбачаютьс¤ лише на р≥вн≥ близько 50 в≥дс. в≥д суми моб≥л≥зац≥њ кошт≥в на њњ територ≥њ. —аме ц¤ обставина не дозвол¤Ї вир≥шувати у повному обс¤з≥ проблеми охорони довк≥лл¤ ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в. ћ≥ж ≥ншим, у 1999 р. в≥дходи золи ≥ золошлакових в≥дход≥в дос¤гли 24,3 млн.т., р≥вень њх використанн¤ не перевищував 0,6%. ” сховищах орган≥зованого складуванн¤ зосереджено 31819,7 тис.т. промислових токсичних в≥дход≥в. ” пов≥тр¤ викинуто 327,8 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел 58,8%, пересувних Ц 41,2%. ¬ 1999 р. в м.  омсомольське в≥д одного п≥дприЇмства в середньому над≥йшло 22456,1 т шк≥дливих речовин, м. „ервоний ƒонець Ц 2344,1 т, м. ’арк≥в Ц 74,1 т. „астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених Ц 19,2%. ƒжерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ Ц 800.
ќбласть належить до рег≥он≥в, нормально забезпечених водою. «аб≥р води дл¤ виконанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в Ц 417 млн.куб.метр≥в, втрати води при транспортуванн≥ Ц 78 млн.куб.метр≥в. „астка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води в загальному обс¤з≥ використанн¤ на виробнич≥ потреби Ц 95. ¬одов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 348 млн.куб.метр≥в, перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. √оловними джерелами забрудненн¤ водних обТЇкт≥в залишаютьс¤ очисн≥ споруди та канал≥зац≥йн≥ мереж≥ виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи на охорону навколишнього середовища Ц 1,8%.

„еркаська область
„еркаська область займаЇ територ≥ю 20,9 тис.кв. км. (3,5 в≥дс. в≥д загальноњ територ≥њ). “ут проживаЇ 1446,7 тис. чолов≥к, що становить 2,9 в≥дс. в≥д його загальноњ чисельност≥. ў≥льн≥сть Ц 69 чол. на кв.км., тобто в 1,2 рази менше, н≥ж у середньому по крањн≥. «агальний р≥вень соц≥ально-економ≥чного розвитку майже у п≥втора рази менший в≥д середнього показника. ќбс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ у 1999 роц≥ становив 1867,4 млн.грн., що дор≥внюЇ 1,9 в≥дсотка до загальнодержавного обс¤гу.
„еркащина в≥дома передус≥м ¤к виробник ≥ переробник с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. «авд¤ки реформам на „еркащин≥ к≥льк≥сть збиткових с≥льськогосподарських п≥дприЇмств скоротилас¤ у 2000 р. на третину (сума збитк≥в скоротилас¤ на 119 млн.грн.), а галузь в ц≥лому стаЇ прибутковою. ƒос¤гнуто цього насамперед завд¤ки п≥двищенню врожайност≥ зернових культур Ц з≥брано 1 м≥льйон 650 тис.т. зерна. √оловною продовольчою культурою залишаЇтьс¤ озима пшениц¤.
ѕозитивн≥ зрушенн¤ в промисловост≥ стосуютьс¤ передус≥м п≥дприЇмств харчовоњ, х≥м≥чноњ промисловост≥, машинобудуванн¤ та ≥нших. ќсобливо усп≥шно в≥дбуваЇтьс¤ адаптац≥¤ до ринкових умов на п≥дприЇмствах мТ¤со-молочноњ промисловост≥ та ≥нших п≥дприЇмствах харчовоњ галуз≥. ≤з споживчого ринку майже повн≥стю вит≥снен≥ так≥ товари ≥ноземного виробництва ¤к мТ¤со ≥ м'¤сопродукти, молоко ≥ молокопродукти, алкогольн≥ ≥ безалкогольн≥ напоњ та де¤к≥ ≥нш≥.
—кладною залишаЇтьс¤ ситуац≥¤ на ринку прац≥: на обл≥ку в служб≥ зайн¤тост≥ зареЇстровано понад 30 тис. безроб≥тних.
„еркащина маЇ ус≥ необх≥дн≥ передумови дл¤ того, щоб дос¤гти бодай середн≥х показник≥в соц≥ально-економ≥чного розвитку. ј це означаЇ, що обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ тут мав би становити щонайменше 3,0 в≥дсотки в≥д загально-державного, тобто зрости у п≥втора рази. ” такому раз≥ можливо ≥ не було б н≥ проблеми безроб≥тт¤, н≥ борг≥в по виплат≥ зароб≥тноњ плати, ¤к≥ на початок 2001 року становили 163 млн.грн. або 3,3 в≥дсотка в≥д загальноњ суми цих борг≥в по ”крањн≥.
—кладними залишаютьс¤ еколог≥чн≥ проблеми. ¬ атмосферу викинуто понад 70 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. стац≥онарними джерелами 47%, пересувними Ц 53. ¬ „еркасах викинуто в середньому одним п≥дприЇмством 144 т шк≥дливих речовин, в м. “альне Ц 42,2 т.
¬ пов≥тр≥ м≥ста „еркас в 1999 р. були ви¤влен≥ максимальн≥ концентрац≥њ: по ам≥аку Ц 4,3 √ƒ , с≥рковуглецю Ц 2,1 √ƒ , д≥оксиду азоту Ц 3,4 √ƒ , етилбензолу Ц 3 √ƒ , пилу Ц 1,4 √ƒ , формальдег≥ду Ц 2,5 √ƒ , оксиду вуглецю Ц 2 √ƒ . ќсновними джерелами забрудненн¤ пов≥тр¤ м≥ста „еркаси Ї ¬ј“ "јзот", ¬ј“ "’≥мволокно", “≈÷, автотранспорт. ≤з проб атмосферного пов≥тр¤, в≥д≥браних п≥д факелом промислових п≥дприЇмств, перевищенн¤ √ƒ  встановлено в 12,7% проб.
” сховищах орган≥зованого складуванн¤ накопичено майже 414 тис.т. промислових токсичних в≥дход≥в. ¬ област≥ в≥дсутн≥й територ≥альний пол≥гон дл¤ захороненн¤ промислових в≥дход≥в, жодна ≥з с≥льських рад не даЇ згоду на розм≥щенн¤ такого обТЇкту на своњй територ≥њ. Ќе вир≥шено питанн¤ утил≥зац≥њ золи „еркаськоњ “≈÷. Ќезадов≥льний стан з утил≥зац≥Їю твердих побутових в≥дход≥в ≥снуЇ в малих населених пунктах, б≥л¤ них виникають неорган≥зован≥ см≥тники у л≥сосмугах ≥ ¤рах, б≥л¤ р≥чок та в ≥нших м≥стах.
« 80-х рок≥в в област≥ не вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ утил≥зац≥њ (знешкодженн¤) нев≥домих, заборонених та непридатних засоб≥в захисту рослин, ¤ких нагромаджено б≥л¤ 867 т.
¬ област≥ нараховуЇтьс¤ 243 джерела ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, найб≥льша частина з ¤ких знаходитьс¤ на ¬ј“ "јзот" (67). ƒо цього перел≥ку не включен≥ в≥йськов≥ та оборонн≥ обТЇкти, обТЇкти орган≥в ¬— ≥ —Ѕ”, про ¤к≥ ≥нформац≥¤ нев≥дома.
ќбласть належить до рег≥он≥в, нормально забезпечених водою. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в 244 млн.куб.метр≥в. ¬трати води при транспортуванн≥ в 1999 р. проти р≥вн¤ 1995 р. зб≥льшились на 50% ≥ становили 12 млн.куб.метр≥в. ¬икористанн¤ св≥жоњ води на виробнич≥ потреби Ц 77 млн.куб.метр≥в, частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води на виробнич≥ потреби 87%. ¬одов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 160 млн.куб.метр≥в, частка забруднених зворотних вод у загальному водов≥дведенн≥ Ц 10 млн.куб.метр≥в. Ѕез очищенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти скинуто 3,4 млн.куб.метр≥в забруднених зворотних вод. ѕотужн≥сть очисних споруд Ц 159,1 млн.куб.метр≥в, перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥. ѕродовжують неефективно працювати очисн≥ споруди виробничих управл≥нь житлово-комунального господарства, внасл≥док чого ≥з загального обТЇму скинутих недостатньо очищених зворотних вод 41,3% становл¤ть зворотн≥ води, ¤к≥ поступають п≥сл¤ очистки на згаданих спорудах.
«агальний викид забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤ в 1999 р. по в≥йськових частинах становив 54,9 т., на режимних п≥дприЇмствах ћ≥нпромпол≥тики ”крањни Ц 64 т. « розташованих 29 в≥йськових частин на територ≥њ област≥ лише 3 частини мають дозволи ≥ л≥м≥ти на викиди забруднюючих речовин в пов≥тр¤. ¬≥йськов≥ частини не зв≥туютьс¤ по форм≥ 2“ѕ-пов≥тр¤.  онтроль за викидами забруднюючих речовин не проводитьс¤. ѕорушуютьс¤ правила експлуатац≥њ установок очистки газу.
 онтроль норматив≥в вм≥сту забруднюючих речовин у в≥дпрацьованих газах автотранспорту не зд≥йснюЇтьс¤. ћайже у вс≥х в≥йськових частинах в≥дсутн≥ дозволи на спецводокористуванн¤. «аб≥р води проводитьс¤ з артсвердловин, б≥льш≥сть свердловин знаход¤тьс¤ в неробочому стан≥, всупереч вимогам не затампонован≥. ¬≥дсутн≥ також л≥чильники води, зап≥рна арматура потребуЇ ремонту. —киди ст≥чних вод в б≥льшост≥ частин провод¤тьс¤ у вигр≥б з посл≥дуючим вивозом на см≥ттЇзвалища. —истема зворотного використанн¤ води знаходитьс¤ у неробочому стан≥ ≥ не обладнан≥ дощовою канал≥зац≥Їю. ѕитанн¤ збору, збер≥ганн¤, захороненн¤ в≥дход≥в не вир≥шено. Ќе вир≥шено ≥ питанн¤ утил≥зац≥њ х≥мпрепарат≥в. ћ≥сц¤ збиранн¤ в≥дпрацьованих нафтопродукт≥в не обладнан≥ твердим покритт¤м, п≥ддонами п≥д запорну арматуру, мають м≥сце розливи нафтопродукт≥в, що веде до забрудненн¤ поверхн≥ грунту. Ѕ≥льш≥сть територ≥њ, ¤к≥ займають в≥йськов≥ частини, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи по охорон≥ навколишнього середовища Ц 0,1%.

„ерн≥г≥вська область
™ одн≥Їю з найб≥льших в ”крањн≥ Ц њњ територ≥¤ становить 31,9 тис.кв.км. (5,3 в≥дс. ус≥Їњ територ≥њ крањни); населенн¤ Ц 1281 тис.кв.км. (2,6 в≥дсотк≥в в≥д усього населенн¤), а його щ≥льн≥сть Ц 40 чол. на кв. к≥лометр, тобто у 2,1 рази менше, н≥ж у середньому по крањн≥. ÷ей п≥вн≥чний рег≥он держави маЇ ≥сторично значний с≥льськогосподарський потенц≥ал, розвинену промислов≥сть ≥ транспортну систему, чимало запас≥в корисних копалин.
—таб≥льна робота промислового комплексу у 2000 р. дозволила приростити обс¤ги виробництва б≥льше н≥ж на 16 в≥дсотк≥в. ¬перше за останн≥ роки спостер≥галос¤ зростанн¤ валовоњ продукц≥њ с≥льського господарства. якщо у 1999 р. з прибутками завершили р≥к лише 3 в≥дсотки господарств, то у 2000 р. њх частка зросла до майже 25 в≥дсотк≥в.
ѕоглибленн¤ реформуванн¤ с≥льськогосподарського виробництва вимагаЇ розвТ¤занн¤ багатьох сум≥жних питань. ¬же найближчим часом передбачаЇтьс¤ орган≥зувати на територ≥њ кожноњ громади д≥¤льн≥сть бодай одного п≥дприЇмства по кожному з наступних 5 напр¤м≥в: обслуговуюч≥ кооперативи; загот≥вельно-переробн≥ п≥дприЇмства; агромагазини з в≥дпов≥дною дорадчою службою; п≥дприЇмства плем≥нно-селекц≥йноњ роботи; торг≥вельн≥ заклади. ƒуже важливе завданн¤ пол¤гаЇ у тому, щоб знайти ≥нвестиц≥йн≥ ресурси дл¤ завершенн¤ буд≥вництва, реконструкц≥њ виробничих обТЇкт≥в. ÷≥ питанн¤ можуть бути розвТ¤заними ¤к за рахунок продажу земельних д≥л¤нок, так ≥ обТЇкт≥в незавершеного буд≥вництва.
ќкремоњ уваги заслуговуЇ ≥ те, що в≥дпов≥дно до проекту програм ќќЌ "ѕ≥дтримка розвитку малого та середнього п≥дприЇмництва в ”крањн≥", участь у ¤кому виборола „ерн≥г≥вщина на конкурсних засадах, в област≥ затверджена низка заход≥в з метою актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. « ц≥Їю метою передбачено впровадженн¤ нових моделей партнерства м≥ж м≥сцевою владою та п≥дприЇмц¤ми.
ћожна було б вважати, що розвиток продуктивних сил област≥ в≥дпов≥даЇ ринковим вимогам, адже частка недержавного сектора тут с¤гнула близько 93 в≥дсотки. ¬одночас доводитьс¤ констатувати, що економ≥чний р≥вень „ерн≥г≥вщини ще багато у чому залишаЇ бажати кращого. ўе донедавна частка цього рег≥ону у загальному обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ становила лише 1,4 в≥дсотки. “ут один з найб≥льших в ”крањн≥ р≥вень безроб≥тт¤ (7,1 в≥дсотка). Ќа початок 2001 р. заборгован≥сть по зарплат≥ становила 94 млн.грн.
«алишковий характер маЇ вир≥шенн¤ питань охорони природи ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в.
¬насл≥док техногенного забрудненн¤ втрачено 15% територ≥њ област≥, придатноњ дл¤ рекреац≥њ. ” сховищах орган≥зованого складуванн¤ накопичено 1919,2 тис.т. промислових токсичних в≥дход≥в. ¬ атмосферу викинуто 86,8 тис.т. шк≥дливих речовин, в т.ч. в≥д стац≥онарних джерел 23%, в≥д пересувних Ц 77%. ¬ „ерн≥гов≥ одне п≥дприЇмство викидаЇ у пов≥тр¤ в середньому 74,9 т. шк≥дливих речовин, в Ќ≥жин≥ Ц 25,5 т. „астка утил≥зованих шк≥дливих речовин у загальному обс¤з≥ уловлених та знешкоджених Ц 22,3%.
ќбласть належить до найб≥льш зволожених рег≥он≥в крањни. «аб≥р води дл¤ використанн¤ ≥з природних водних обТЇкт≥в 147 млн. куб. метр≥в, втрати води при транспортуванн≥ Ц 9 млн. куб. метр≥в, використанн¤ св≥жоњ води на виробнич≥ потреби Ц 65 млн. куб. метр≥в. „астка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води на виробнич≥ потреби Ц 72%. ¬одов≥дведенн¤ у поверхнев≥ водн≥ обТЇкти Ц 93 млн. куб. метр≥в, частка забруднених зворотних вод у природн≥ поверхнев≥ водн≥ обТЇкти у загальному водов≥дведенн≥ Ц 32%. ѕотужн≥сть очисних споруд Ц 59 млн. куб. метр≥в, перевантажен≥, знаход¤тьс¤ у незадов≥льному стан≥.
„астка вкладених ≥нвестиц≥й в заходи по охорон≥ навколишнього середовища Ц 1,5%.

–ег≥они з м≥н≥мальним техногенним навантаженн¤м
Ћише 30,2 в≥дсотка територ≥њ ”крањни, тобто менше њњ третини можна вважати техногенно благополучною територ≥Їю. ѕри цьому окремо необх≥дно наголосити, що йдетьс¤ про системн≥сть загальноњ ситуац≥њ, тобто не берутьс¤ до уваги окрем≥ випади техногенного або природного походженн¤, ¤к≥ мали м≥сце, наприклад, у „ерн≥вецьк≥й або «акарпатськ≥й област¤х. ≤ хоча так≥ випадки зовс≥м не можна вважати другор¤дними, на загальну класиф≥кац≥ю рег≥он≥в з точки зору њх еколого-економ≥чноњ збалансованост≥ вони особливого впливу мати не можуть. Ќа сьогодн≥ до перел≥ку рег≥он≥в з найменшим техногенним навантаженн¤м умовно можна в≥днести ¬≥нницьку, ¬олинську, ∆итомирську, «акарпатську, –≥вненську, “ерноп≥льську, ’ерсонську, ’мельницьку ≥ „ерн≥вецьку област≥. Ќа територ≥њ цих областей проживаЇ близько 11,4 млн.чол. або 23,3 в≥дсотка в≥д загальноњ чисельност≥ населенн¤ крањни. ≤з загальноњ к≥лькост≥ шк≥дливих викид≥в у атмосферне пов≥тр¤ на ц≥ област≥ припадаЇ лише 4,9 в≥дсотка; скиданн¤ забруднених ст≥чних вод Ц 4,5 в≥дсотка; накопичених у сховищах токсичних в≥дход≥в Ц 2,8 в≥дсотка.
ќзнайомленн¤ з окремими аспектами соц≥ально-економ≥чного розвитку зазначених областей дозвол¤Ї зТ¤сувати найголовн≥ш≥ передумови такого, бодай в≥дносного, еколог≥чного благополучч¤.

¬≥нницька область
ѕерш за все аграрний рег≥он ≥ саме у цьому напр¤мку в≥дбуваЇтьс¤ його економ≥чний розвиток. «а оф≥ц≥йними оц≥нками агропромисловий комплекс ¬≥нничини Ц найпотужн≥ший у держав≥ ≥ головна галузь економ≥ки област≥, де створюЇтьс¤ 60 в≥дсотк≥в доданоњ вартост≥. ¬ област≥ розм≥щено 23 молокозаводи, 6 потужних промислових мТ¤сокомб≥нат≥в Ц це головн≥ податкоутворююч≥ п≥дприЇмства. ѕоЇднанн¤ потенц≥алу с≥льськогоподарського виробництва ≥ переробних п≥дприЇмств. –еформи на сел≥ вже дають позитивн≥ результати. «а 2000 р≥к виробили близько 1,8 млн.тонн зерна (найб≥льше в держав≥), на 200 тис.тонн зросли обс¤ги загот≥вл≥ цукрових бур¤к≥в, практично удв≥ч≥ зр≥с зб≥р сон¤шнику. —корочуЇтьс¤ чисельн≥сть збиткових п≥дприЇмств. ” 2001 роц≥ область ор≥ЇнтуЇтьс¤ на зб≥р зерна в обс¤з≥ 2,5 млн.тонн. ™ позитивн≥ зрушенн¤ ≥ в ≥нших галуз¤х економ≥ки.
¬≥нничина у числ≥ ≥нших 9 областей ”крањни на сьогодн≥ витрачаЇ б≥льше бюджетних кошт≥в, н≥ж њх заробл¤Ї Ц на 30 з лишком м≥льйон≥в гривень. ѕри њњ надзвичайно спри¤тливих природно-кл≥матичних умовах перебуванн¤ у дотац≥йн≥й залежност≥ в≥д ƒержавного бюджету Ї абсолютно ненормальним ¤вищем. ≤ та обставина, що частка цього рег≥ону у загальн≥й заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ становить 3,3 в≥дсотки, св≥дчить ¤к про певну соц≥альну байдуж≥сть м≥сцевоњ влади, так ≥ про громад¤нську ≥нертн≥сть самого населенн¤.
ѕор≥вн¤но ≥з середн≥ми показниками по ”крањн≥ в ц≥лому стан навколишнього природного середовища тут можна вважати майже задов≥льним. ѕромислових токсичних в≥дход≥в у област≥ накопичено в сховищах лише 108 тис.тонн, що становить 0,003 в≥дсотка до загального њх обс¤гу; викиди шк≥дливих речовин у пов≥тр¤ становл¤ть 13,7 тис.тонн на р≥к або 7,5 кг. на душу населенн¤ при тому, що в середньому по ”крањн≥ цей показник становить майже 90 кг. «агальний обс¤г скиданн¤ забруднених (у тому числ≥ без очищенн¤) ст≥чних вод становить по област≥ 15,1 млн.куб.метр≥в або 0,36 в≥дсотка в≥д њх загального обс¤гу по ”крањн≥. „исельн≥сть населенн¤ у ¬≥нницьк≥й област≥ за пер≥од з 1993 р. по 2000 р≥к скоротилас¤ на 5,2 в≥дсотки, що в≥дпов≥даЇ загальн≥й тенденц≥њ по ”крањн≥.
¬ ц≥лому на ¬≥нничин≥ ≥снують вс≥ необх≥дн≥ еколог≥чн≥ передумови дл¤ подальшого розвитку продуктивних сил ≥ дос¤гненн¤ на ц≥й основ≥ економ≥чноњ самодостатност≥ рег≥ону, а в≥дтак ≥ забезпеченн¤ тут повноњ збалансованост≥ сусп≥льного розвитку.

¬олинська область
ћ≥нерально-сировинними ресурсами ¬олинь забезпечена недостатньо. « корисних копалин найб≥льше значенн¤ маЇ камТ¤не вуг≥лл¤ (Ќововолинське родовище). ™ також поклади м≥д≥, торфу, вапн¤к≥в, крейди, п≥сковик≥в, глини. √осподарський комплекс област≥ представлений мТ¤сною, деревообробною, легкою, паливною, машинобуд≥вною промислов≥стю, а також скотарством мТ¤сомолочного напр¤му, свинарством, виробництвом цукрових бур¤к≥в, льону-довгунц¤ та картопл≥.
ѕров≥дною галуззю економ≥ки ¬олин≥ Ї агропромисловий комплекс. “ут формуЇтьс¤ майже половина валовоњ продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ в област≥. ”с≥ колишн≥ 412 колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств реформован≥ у 482 господарств ринкового типу. ÷е дало змогу вже у 2000 роц≥ зб≥льшити виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на 1,5 в≥дсотка.
—при¤тливе географ≥чне положенн¤ ¬олинськоњ област≥ даЇ добру нагоду дл¤ налагодженн¤ продуктивних в≥дносин з державами ™вропейського континенту. ƒинам≥чно розвиваютьс¤ прикордонн≥ звТ¤зки ¬олин≥ з найближчими сус≥дами Ц –еспубл≥кою ѕольща та –еспубл≥кою Ѕ≥лорусь, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ через роботу ™врорег≥ону "Ѕуг". √оловним результатом його д≥¤льност≥ за пТ¤тир≥чний пер≥од ≥снуванн¤ стало розширенн¤ д≥апазону взаЇмод≥њ та ≥нтенсиф≥кац≥¤ д≥лових, оф≥ц≥йних, культурних, науково-осв≥тн≥х ≥ приватних звТ¤зк≥в. ¬изначено пр≥оритетн≥ напр¤мки подальшоњ сп≥впрац≥.
«агальний стан соц≥ального ≥ економ≥чного розвитку ¬олин≥, не дивл¤чись на позитивн≥ тенденц≥њ, залишаЇтьс¤ ще й дос≥ досить складним. ‘актично область щор≥чно витрачаЇ майже на 90 млн.грн. б≥льше, н≥ж заробл¤Ї. ÷≥лком зрозум≥ло, що реформуванн¤ ф≥нансових в≥дносин, зокрема, у бюджетн≥й сфер≥, не дуже приваблюЇ цей рег≥он, адже у такому раз≥ доведетьс¤ працювати дещо активн≥ше. ” цьому ж контекст≥ необх≥дно наголосити, що заборгован≥сть по виплат≥ зарплати в област≥ на початок 2001 року становила майже 85 млн.грн. Ц цей показник надто великий пор≥вн¤но з часткою цього рег≥ону у загальнодержавному виробництв≥ товар≥в ≥ послуг.
« точки зору збалансованост≥ сусп≥льного розвитку на ¬олин≥, стан довк≥лл¤ тут не Ї л≥м≥туючим чинником. «агальний обс¤г скиданн¤ у водойми забруднених ст≥чних вод ще донедавна становив тут 33,0 млн.куб.метр≥в на р≥к або 0,8 в≥дсотка в≥д њх загальноњ к≥лькост≥ по ”крањн≥. ѕри цьому досить важливим чинником Ї ≥ те, що потужн≥сть на¤вних очисних споруд становить близько 80 млн.куб.метр≥в на р≥к, що дозвол¤Ї запоб≥гти скиданню забруднених вод без очистки. ¬икиди шк≥дливих речовин у пов≥тр¤ стац≥онарними джерелами ≥ автотранспортом в област≥ на 1 квадратний к≥лометр майже у 4 рази менше, н≥ж у середньому по ”крањн≥ ≥ становить за р≥к 2,4 тонни. ЌемаЇ тут проблеми ≥ з≥ збер≥ганн¤м токсичних твердих в≥дход≥в Ц њх накопичено тут близько 0,7 тис.тонн, що пор≥вн¤но з њх загальною к≥льк≥стю (4,4 млрд.т.) Ї досить прийн¤тним показником.

∆итомирська область
ќснову сучасного господарського комплексу област≥ становл¤ть машинобудуванн¤, металообробна, легка ≥ харчова промислов≥сть та ≥нтенсивне с≥льське господарство, переважно льонарсько-картопл¤но-зернового спр¤муванн¤ в поЇднанн≥ з мТ¤сомолочним тваринництвом. Ћише за останн≥ два роки в економ≥ц≥ област≥ позначилис¤ позитивн≥ зрушенн¤ Ц зросли обс¤ги виробництва продукц≥њ, а оборот зовн≥шньоњ торг≥вл≥ зр≥с майже на 20 в≥дсотк≥в. “овари з ѕол≥сс¤ в≥дом≥ в 63 крањнах св≥ту ≥ цей ринок пост≥йно розширюЇтьс¤. ¬еликий ≥нтерес до област≥ про¤вл¤ють не лише внутр≥шн≥, але й зовн≥шн≥ ≥нвестори Ц тут д≥йсно Ї куди виг≥дно вкласти кап≥тал.
¬≥домо, що п≥двищена кислотн≥сть грунт≥в веде до зниженн¤ врожаю в дерново-п≥дзолистих у чотири рази, чорнозем≥в Ц удв≥ч≥. ¬ област≥ щор≥чно вапнуванн¤ потребують 200 тис¤ч гектар≥в. ” цьому звТ¤зку надзвичайно важливою нещодавньою под≥Їю стало те, що у Ѕ≥локоровицькому родовищ≥ (Ћучинський район) були розв≥дан≥ поклади вапн¤к≥в потужн≥стю 35 м≥льйон≥в тонн. ¬ них Ї цинк, марганець, кобальт, фосфор. ¬же встановлен≥ технолог≥чн≥ л≥н≥њ, ¤к≥ дозвол¤ть стримувати в перспектив≥ до 400 тис¤ч тонн продукц≥њ високоњ ¤кост≥.
√овор¤чи про загальний соц≥ально-економ≥чний стан ∆итомирщини, не можна не зазначити, що цей рег≥он ще потребуЇ досить ≥стотноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки. ¬идатки обласного бюджету хоч ≥ не набагато, але перевищують загальний обс¤г моб≥л≥зац≥њ бюджетних надходжень по рег≥ону. “обто область практично не ф≥нансуЇ загальнодержавн≥ потреби ≥ тому перебуваЇ частково на утриманн≥ у ≥нших рег≥он≥в. ÷¤ обставина ¤кось не узгоджуЇтьс¤ з≥ стр≥мким зростанн¤м обс¤г≥в виробництва ≥ особливо експорту продукц≥њ. ƒо того ж залишаЇтьс¤ досить значний борг по виплат≥ зароб≥тноњ плати Ц майже 140 м≥льйон≥в гривень станом на початок 2001 року. ÷¤ сума складаЇ 2,8 в≥дсотки в≥д загальноњ заборгованост≥ по ”крањн≥, а ¤кщо врахувати м≥зерну частку област≥ у загальному виробництв≥ товар≥в ≥ послуг, то виходить, що це питанн¤ вир≥шуЇтьс¤ в ∆итомирськ≥й област≥ г≥рше, н≥ж будь-де.
ѕор≥внюючи ∆итомирську область з ≥ншими рег≥онами, њњ ц≥лком обгрунтовано можна в≥днести до таких, де р≥вень техногенного навантаженн¤ Ї м≥н≥мальним. ѕотужн≥сть очисних споруд тут становить понад 100 млн.куб.метр≥в на р≥к, що майже повн≥стю виключаЇ скиданн¤ забруднених ст≥чних вод у водойми без очистки. ќбс¤ги в≥дведенн¤ (скиданн¤) забруднених ст≥чних вод складають 36,0 млн.куб.метр≥в, що становить 0,9 в≥дсотка в≥д њх загальних обс¤г≥в по ”крањн≥. Ќав≥ть враховуючи досить незначну частку ц≥Їњ област≥ у загальних обс¤гах виробництва товар≥в ≥ послуг в ”крањн≥, така водогосподарська ситуац≥¤ Ї майже благополучною. —тан справ у сфер≥ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ ≥ накопиченн¤ у сховищах токсичних в≥дход≥в також можна вважати задов≥льним. Ќа одиницю територ≥њ Ц кв.км. Ц шк≥длив≥ викиди в атмосферу становл¤ть тут 2,3 тонни пор≥вн¤но з 9,7 тоннами у середньому по ”крањн≥.
“аким чином, подальший соц≥ально-економ≥чний розвиток ∆итомирськоњ област≥ ¤кщо ≥ залежить в≥д еколог≥чних чинник≥в, то досить незначною м≥рою ≥ тому зусилл¤ щодо загальноњ збалансованост≥ повинн≥ бути спр¤мован≥ передус≥м на забезпеченн¤ економ≥чного п≥дйому.

«акарпатська область
«а запасами деревини (200 млн.куб.метр≥в) пос≥даЇ перше м≥сце в ”крањн≥. Ќа територ≥њ област≥ знаходитьс¤ близько 150 родовищ корисних копалин, з ¤ких понад 30 Ц ун≥кальних (пол≥метали, алун≥ти, перл≥ти, цеол≥ти, л≥парити). –озпочато промислову розробку поклад≥в золота.
Ћише впродовж останн≥х двох з половиною рок≥в «акарпатт¤ дв≥ч≥ зазнало небаченого стих≥йного лиха Ц повен≥, ¤к≥ нанесли област≥ величезних збитк≥в.
ўо стосуЇтьс¤ економ≥ки област≥, то њњ п≥дйом останн≥м часом справл¤Ї досить позитивне враженн¤. ” промисловост≥ за 2000 р≥к обс¤ги виробництва товарноњ продукц≥њ зросли на 143,7 в≥дсотка проти 122,6 у 1999 роц≥. “акий же прир≥ст був у минулому роц≥ ≥ у виробництв≥ товар≥в народного споживанн¤. 2000-й р≥к позначивс¤ добрими зрушенн¤ми ≥ у с≥льському господарств≥. ќсобливо зросли обс¤ги реал≥зац≥њ вовни, трохи менше Ц худоби та птиц≥. «б≥льшено озимий клин област≥ з 17 тис.га до 26,4 тис¤ч≥. ¬пор¤дковано л≥сокористуванн¤.
ѕерспективи розвитку област≥ повТ¤зуютьс¤ передус≥м з≥ зменшенн¤м њњ залежност≥ в≥д ≥мпорту енергонос≥њв Ц природного газу, нафти ≥ нафтопродукт≥в. « ц≥Їю метою проробл¤ютьс¤ питанн¤ про створенн¤ на р≥чках каскаду г≥дроелектростанц≥й, убер≥гши водночас край в≥д стих≥й. ћаючи виг≥дне географ≥чне становище, будучи транзитною, область не реал≥зуЇ в повн≥й м≥р≥ потенц≥ал транспортних п≥дприЇмств.
Ќезважаючи однак на досить суттЇв≥ зрушенн¤ у господарському комплекс≥ «акарпатт¤, рег≥он ще не можна вважати економ≥чно самодостатн≥м. …ого частка у загальному обс¤з≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ по ”крањн≥ в ц≥лому ще донедавна становила лише 0,4 в≥дсотка. ” цьому рег≥он≥ р≥вень безроб≥тт¤ майже у п≥втора рази вищий, н≥ж у середньому по крањн≥. ¬одночас досить показовим Ї те, що у загальному виробництв≥ частка недержавного сектору Ї найвищою в ”крањн≥ ≥ становить понад 93 в≥дсотки; заборгован≥сть по зарплат≥ на початок 2001 року становила майже 140 млн.грн., що саме дл¤ «акарпатт¤ Ї непом≥рно високою.
≈колого-економ≥чне становище «акарпатт¤ значною м≥рою залежить в≥д про¤ву зсувних ≥ карстових процес≥в та затопленн¤. ўор≥чн≥ збитки в≥д таких ¤вищ оц≥нюютьс¤ щонайменше сумою в 2 млрд.грн. « особливою гостротою ц≥ ¤вища про¤вилис¤ ≥ у березн≥ 2001 року. ¬одночас поки що немаЇ п≥дстав стверджувати остаточно, що вони Ї насл≥дком втручанн¤ людини у природн≥ процеси, тобто насл≥дком техногенного походженн¤. ≤ саме ц¤ обставина дозвол¤Ї розгл¤дати питанн¤ про еколог≥чно збалансований соц≥ально-економ≥чний розвиток цього рег≥ону без врахуванн¤ зазначених негативних ¤вищ.
«а р≥внем забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ «акарпатт¤ безумовно входить до перел≥ку рег≥он≥в ”крањни, де цей показник Ї найнижчим. «агальний обс¤г шк≥дливих викид≥в у атмосферне пов≥тр¤ (стац≥онарними джерелами, а також автотранспортом) становить за р≥к 44,7 тис.тонн. ÷е Ц 0,1 в≥дсоток в≥д загальних викид≥в по ”крањн≥, що навр¤д чи може розгл¤датис¤ ¤к чинник, що обмежуЇ подальший розвиток продуктивних сил област≥. ќбс¤г скиданн¤ забруднених ст≥чних вод дор≥внюЇ 13 млн.куб.метр≥в (0,33 в≥дсотки в≥д њх загального обс¤гу), а потужн≥сть очисних споруд повн≥стю в≥дпов≥даЇ потребам. ” сховищах накопичено 4,6 тис.тонн токсичних в≥дход≥в, але ц¤ обставина особливого впливу на природне середовище мати не може.
ќкремо варто зазначити, що «акарпатська область Ц Їдина в ”крањн≥, у ¤к≥й за останн≥ 7 рок≥в чисельн≥сть населенн¤ зб≥льшилас¤ на 0,1 в≥дсоток при тому, що в ц≥лому у крањн≥ цей показник скоротивс¤ на 5,1 в≥дсотки.

–≥вненська область
¬ област≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 14 тис. субТЇкт≥в господарюванн¤, функц≥онують понад 2,6 тис. малих п≥дприЇмств. ќсоблив≥стю промислового комплексу –≥вненськоњ област≥ Ї те, що в структур≥ виробництва найб≥льшу частку займаЇ електроенергетика (–≥вненська ј≈—) Ц близько 50 в≥дсотк≥в, а також х≥м≥чна промислов≥сть Ц 15 в≥дсотк≥в.
јгропромисловий комплекс –≥вненщини представлений близько 900 п≥дприЇмствами харчовоњ промисловост≥, агросерв≥сними п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми, у тому числ≥ 268 переробними. ” процес≥ реформуванн¤ јѕ  в област≥ створено 125 приватних ≥ приватно-орендних п≥дприЇмств, 257 с≥льськогосподарських кооператив≥в, 44 фермерських господарства, 6 акц≥онерних товариств.
¬ економ≥ку област≥ залучено майже 45 м≥льйон≥в долар≥в ≥ноземних ≥нвестиц≥й; використано 38 млн.грн. кошт≥в державного ≥нновац≥йного фонду, що дало можлив≥сть ввести в д≥ю ≥ наростити потужност≥ першоњ в ”крањн≥ с≥рниковоњ фабрики, реал≥зувати р¤д ≥нших важливих дл¤ економ≥ки краю проект≥в.
ўе до к≥нц¤ не вир≥шеною проблемою залишаЇтьс¤ безроб≥тт¤. ѓњ р≥вень на –≥вненщин≥ становить 7,1 в≥дсоток при тому, що у середньому по ”крањн≥ цей показник становить 4,3 в≥дсотки. ƒо цього варто додати, що –≥вненська область сьогодн≥ Ї дотац≥йним рег≥оном, тобто витрачаЇ б≥льше, н≥ж заробл¤Ї (приблизно на 25 млн.грн.). ≤ зовс≥м не виключено, що при б≥льш≥й стриманост≥ центру у наданн≥ субсид≥й ≥ дотац≥й з ƒержавного бюджету д≥лова активн≥сть тут зросла б ще б≥льше. Ќе стала область виключенн¤м ≥ у частин≥ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥. ÷ей борг на початок 2001 року становив майже 80 млн.грн.
–≥вненщина у числ≥ ≥нших рег≥он≥в включена до програми розвитку ќќЌ, зг≥дно з ¤кою область ≥ обласний центр отримають чимал≥ ≥нвестиц≥њ, зокрема, дл¤ буд≥вництва очисних споруд, розширенн¤ русла р≥ки ”ст¤, розвитку малого ≥ середнього б≥знесу. « точки зору еколог≥чно збалансованого соц≥ально-економ≥чного розвитку ц¤ обставина може розгл¤датис¤ ¤к досить позитивне ¤вище. јдже одночасно передбачаЇтьс¤ ≥ посиленн¤ д≥ловоњ активност≥, ≥ зд≥йсненн¤ запоб≥жних заход≥в у сфер≥ охорони довк≥лл¤.
Ќа сьогодн≥ область з точки зору забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ Ї одн≥Їю з найчист≥ших в ”крањн≥ Ц у розрахунку на квадратний к≥лометр тут викиди становл¤ть 1,9 тонни, тобто майже у 5 раз≥в менше, н≥ж у середньому по ”крањн≥. ƒосить спри¤тливий стан справ ≥ у сфер≥ охорони ≥ рац≥онального використанн¤ водних ресурс≥в. —киданн¤ забруднених ст≥чних вод становить 28,0 млн.куб.метр≥в на р≥к, з ¤ких лише 0,4 в≥дсотки Ц без очищенн¤. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: в ц≥лому по ”крањн≥ ц≥ показники становл¤ть в≥дпов≥дно 3920 млн.куб.метр≥в ≥ 19,1 в≥дсотка, тобто забезпечен≥сть очисними спорудами у –≥вненськ≥й област≥ Ї ц≥лком достатньою. “рохи г≥рше стан справ з≥ збер≥ганн¤м токсичних в≥дход≥в у сховищах. Ќа сьогодн≥ њх в област≥ накопичилос¤ понад 16 млн.тонн.
–≥вненська область пос≥даЇ в ”крањн≥ друге м≥сце п≥сл¤ «акарпатт¤ по ст≥йкост≥ демограф≥чних процес≥в. «а пер≥од з 1993 року чисельн≥сть населенн¤ тут скоротилас¤ лише на 0,2 в≥дсотка.

“ерноп≥льська область
—учасний господарський комплекс “ерноп≥льщини Ц це поЇднанн¤ промисловост≥ з високо≥нтенсивним с≥льським господарством.
ѕом≥тне соц≥ально-економ≥чне зростанн¤ мало м≥сце вже у 1999 роц≥ Ц промисловий комплекс област≥ виробив продукц≥њ на 3,3 в≥дсотки б≥льше, н≥ж попереднього року. ѕриросту було дос¤гнуто за рахунок ефективн≥шоњ роботи машинобуд≥вноњ галуз≥, п≥дприЇмств деревообробноњ, скл¤ноњ ≥ фарфорофа¤нсовоњ промисловост≥, промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в. Ќайб≥льшого приросту було дос¤гнуто у харчов≥й галуз≥ (72 в≥дс.). «б≥льшили випуск продукц≥њ цукрова, консервна ≥ мТ¤сопереробна промислов≥сть.
ѕодальший соц≥ально-економ≥чний розвиток в≥дбувавс¤ ≥ у 2000 роц≥. јктив≥зувалас¤ д≥¤льн≥сть у легк≥й, спиртов≥й, мТ¤сн≥й, молочн≥й та консервн≥й галуз¤х. ѕонад 60 млн.долар≥в становив зовн≥шньоеконом≥чний оборот област≥. —альдо зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ї позитивним ≥ становить понад 13 млн.дол. “ерноп≥льщина експортуЇ св≥тлотехн≥чн≥ вироби, од¤г, механ≥чне обладнанн¤, спирт етиловий, мТ¤со та мТ¤сопродукти.
«д≥йснено реформуванн¤ аграрного сектору економ≥ки. ” 2000 роц≥ на 145 тис¤ч тонн б≥льше з≥брано зернових культур; на 35 в≥дсотк≥в витрачено менше пально-мастильних матер≥ал≥в. «б≥льшилас¤ до 60 в≥дс. к≥льк≥сть прибуткових господарств.
Ќа загальн≥ результати господарюванн¤ великий негативний вплив мало стих≥йне лихо Ц бурев≥й, що прон≥сс¤ “ерноп≥льщиною в н≥ч з 4 на 5 липн¤ 2000 року. ¬трати були значними Ц понад 10 тис¤ч пон≥вечених житлових буд≥вель, 382 обТЇкти соц≥ально-культурного призначенн¤, майже 400 знеструмлених населених пункт≥вЕ
« точки зору еколог≥чно збалансованого соц≥ально-економ≥чного розвитку “ерноп≥льщина в≥дноситьс¤ до рег≥он≥в з благополучним станом довк≥лл¤, але недостатн≥м р≥внем економ≥чного самозабезпеченн¤. Ќа область припадаЇ лише 0,25 в≥дс. в≥д загальноњ к≥лькост≥ шк≥дливих викид≥в у атмосферне пов≥тр¤ ≥ 0,16 в≥дс. скиду забруднених ст≥чних вод. “ут практично в≥дсутн≥ значн≥ сховища токсичних в≥дход≥в. ¬одночас варто зазначити, що еколог≥чне благополучч¤ Ї результатом не ст≥льки ефективноњ природоохоронноњ д≥¤льност≥, ск≥льки низького р≥вн¤ економ≥чного розвитку продуктивних сил област≥. ≤з загального обс¤гу реал≥зованоњ продукц≥њ в ц≥лому в ”крањн≥ у 1999 роц≥ частка “ерноп≥льськоњ област≥ становила лише 0,6 в≥дсотки.  ≥льк≥сть безроб≥тних в област≥ ще на початок 2001 року становила 40,9 тис.ос≥б, а заборгован≥сть по зарплат≥ складала майже 130 млн.грн. ƒо цього варто додати також, що на сьогодн≥ “ерноп≥льщина Ї дотац≥йним рег≥оном, тобто споживаЇ б≥льше, н≥ж заробл¤Ї.
“аким чином, дос¤гненн¤ еколого-економ≥чноњ збалансованост≥ у цьому рег≥он≥ потребуЇ передус≥м п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥, а це у першу чергу означаЇ створенн¤ в≥дпов≥дного податкового ≥ ≥нвестиц≥йного кл≥мату.

’ерсонська область
„астка ’ерсонщини у загальному обс¤з≥ реал≥зованоњ продукц≥њ ще донедавна становила менше 1 в≥дсотка. “обто область ц≥лком обгрунтовано могла бути в≥днесена до слаборозвинених областей ”крањни.
2000-й р≥к дл¤ ’ерсонщини ви¤вивс¤ поворотним роком: п≥сл¤ к≥лькар≥чного спаду виробництва нарощенн¤ його обс¤г≥в становило близько 30 в≥дсотк≥в, що стало по-своЇму ун≥кальним дл¤ ”крањни ¤вищем.
¬ област≥ нал≥чуЇтьс¤ майже 1,2 млн.гектар≥в с≥льгоспуг≥дь, Ї 3 морських порти, д≥Ї понад 200 промислових п≥дприЇмств. Ќа¤вн≥сть рекреац≥йноњ зони, морськ≥ („орноморське ≥ јзовське) узбережж¤ спри¤ють розвитку курортного б≥знесу. ќсобливоњ уваги заслуговують „орноморський запов≥дник, заказник "ƒжарилгач" та запов≥дник "јскан≥¤-Ќова". ƒн≥про та ≤нгулець Ц найб≥льш≥ з на¤вних 19 р≥чок.
’ерсонщина маЇ ч≥тке аграрне спр¤муванн¤. –≥к роботи јѕ  в умовах реформуванн¤ прин≥с позитивн≥ результати. —творено 380 нових агроформувань; д≥Ї понад 3 тис. фермерських господарств. ”рожай зернових у 2000 роц≥ (1 млн. 166 тис.тонн) в≥дпов≥даЇ природн≥й можливост≥ херсонськоњ земл≥ ≥ дл¤ област≥ цього вважаЇтьс¤ ц≥лком достатн≥м.  ожен четвертий гектар с≥льгоспуг≥дь Ц зрошувальний, при цьому окрем≥ площ≥ проектувалис¤ п≥д певну культуру ≥ технолог≥ю. ƒотриманн¤ цих умов сьогодн≥ практично не можливе ≥ це створюЇ додатков≥ труднощ≥.
ѕров≥дна промислов≥сть рег≥ону Ц машинобудуванн¤. ≤ все ж в структур≥ промисловост≥ частка машинобудуванн¤, ¤ка сьогодн≥ становить 27 в≥дсотк≥в, буде зменшуватис¤. Ќатом≥сть зростаЇ Ц вже до 35 в≥дсотк≥в Ц частка переробноњ галуз≥ ¤к головного напр¤мку дл¤ рег≥ону. ≤ дл¤ цього Ї в≥дпов≥дн≥ передумови Ц на¤вна належна сировинна база, збережено промислов≥ потужност≥.
¬≥д област≥ були внесен≥  абм≥ну пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ м≥жбюджетних в≥дносин, хоча по великому рахунку ’ерсонщин≥ не можна жал≥тис¤ у цьому в≥дношенн≥. ¬идатки обласного бюджету на поточний р≥к приблизно дор≥внюють сум≥ загальноњ моб≥л≥зац≥њ бюджетних надходжень, чого не скажеш про ≥нш≥ област≥, де б≥льшу частину кошт≥в вилучають до ƒержбюджету. ѕри цьому особливу увагу привертаЇ те, що згадан≥ на початку досить висок≥ темпи росту виробництва залишають майже незм≥нним обс¤г заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥. —ьогодн≥ вона складаЇ 153 млн.грн. ≥ можна припустити, що вир≥шенн¤ ≥нших соц≥альних проблем поки що також залишаЇ бажати кращого.
« еколог≥чних м≥ркувань ’ерсонщина Ї по-своЇму ун≥кальним рег≥оном Ц тут менше н≥ж будь-де скидаЇтьс¤ забруднених ст≥чних вод Ц лише 2,1 млн.куб.метр≥в на р≥к. Ќа п≥дприЇмствах област≥ близько 80 в≥дсотк≥в води, що використовуЇтьс¤ дл¤ виробничих потреб Ц це оборотна ≥ посл≥довно використана вода. ќкр≥м того, на сьогодн≥ потужн≥сть очисних споруд тут б≥льше, н≥ж удв≥ч≥ перевищуЇ загальний обс¤г ст≥чних вод. —тосовно забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ варто зазначити, що його р≥вень приблизно удв≥ч≥ менший пор≥вн¤но ≥з середн≥ми показниками по ”крањн≥. ƒо того ж 68% шк≥дливих викид≥в у атмосферу Ї "заслугою" автотранспорту, тобто Ї б≥льш керованими. ” сховищах ’ерсонщини накопичено понад 250 тис.тонн шк≥дливих в≥дход≥в, що створюЇ певн≥ незручност≥, але не б≥льше того.

’мельницька область
ќдержавши в спадок потужний в≥йськово-промисловий комплекс, область пройшла шл¤х "суц≥льноњ дем≥л≥таризац≥њ" ≥ поступово розгортаЇ виробництво цив≥льноњ продукц≥њ. –озроблена довгострокова програма "’мельниччинаЦ2010", визначен≥ основн≥ пр≥оритети розвитку. ” промисловост≥ Ц посл≥довне реформуванн¤ ≥ндустр≥ального сектора, використанн¤ переважно м≥сцевих м≥нерально-сировинних та паливно-енергетичних ресурс≥в, на¤вноњ технолог≥чноњ бази виробництва. ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ розвитку харчовоњ промисловост≥ (питома вага у промисловому виробництв≥ област≥ становить 45 в≥дс.), електроенергетики (питома вага 27 в≥дсотка), машинобудуванн¤ ≥ металообробки, промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в. ¬елика увага буде прид≥лена ≥ с≥льському господарству.
ќбласть маЇ невичерпан≥ природн≥ багатства Ц 367 родовищ 23 сорт≥в ≥ марок р≥зноман≥тних корисних копалин. ќсобливоњ уваги заслуговують в≥дкрит≥ родовища граф≥тових руд (з прогнозними запасами 350 млн.тонн), сапон≥ту та глаукон≥ту, фосфорит≥в, апатитових руд. —апон≥т з усп≥хом використовуЇтьс¤ ¤к м≥неральна дом≥шка до корм≥в, комплексний мел≥орант, консервант. …ого запаси становл¤ть 130 млн.тонн, з ¤ких майже 10% вже п≥дготовлено до промислового освоЇнн¤. ’мельниччина волод≥Ї ун≥кальними запасами м≥неральних вод (190 тис.м3 на добу), ¤к≥ за своњми властивост¤ми не поступаютьс¤ широко в≥домим на зразок "Ќафтус≥", "ћиргородськоњ" та де¤ких кавказьких вод.
« огл¤дом на колишню в≥йськово-промислову ор≥Їнтац≥ю рег≥ону можна зрозум≥ти причину того, що область ще й дос≥ Ї дотац≥йною, а њњ частка у загальнодержавному виробництв≥ залишаЇтьс¤ дуже незначною. « ≥ншого боку, реформам в ”крањн≥ вже виповнюЇтьс¤ 10 рок≥в, природних ресурс≥в на ’мельниччин≥ вдосталь, а ще й дос≥ тут нал≥чуЇтьс¤ безроб≥тних 27,6 тис¤ч. Ќе особливо в≥дстаЇ область в≥д ≥нших ≥ у частин≥ заборгованост≥ по виплат≥ зарплати. ѓњ обс¤ги на початок 2001 року становили 143 млн.грн.
’мельницьку область Ї ус≥ п≥дстави вважати потенц≥йним л≥дером у частин≥ еколог≥чно збалансованого соц≥ально-економ≥чного розвитку. ≤з наведеного вище стаЇ зрозум≥ло, що економ≥чний п≥дйом цього рег≥ону Ї справою найближчого часу. –азом з тим питанн¤ охорони довк≥лл¤ ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в тут зд≥йснюютьс¤ майже на зразковому р≥вн≥. —киданн¤ забруднених ст≥чних вод становить лише 6,0 млн.м3 на р≥к, а частка оборотноњ та посл≥довно використаноњ води складаЇ 96%, що само по соб≥ св≥дчить про певну в≥дносн≥сть терм≥ну "забруднених". ¬икиди шк≥дливих речовин у пов≥тр¤ у 3,7 рази менше, н≥ж у середньому по ”крањн≥ (в≥дпов≥дно 2,6 ≥ 9,7 тонни на квадратний к≥лометр). ” сховищах накопичено лише 5,9 тис.тонн небажаних в≥дход≥в. “аким чином, ¤кщо нав≥ть у цьому рег≥он≥ взагал≥ н≥чого не буде зд≥йснюватис¤ у напр¤м≥ посиленн¤ охорони довк≥лл¤, а буде лише нарощуватис¤ економ≥чний потенц≥ал, то ≥ у такому раз≥ розвиток ’мельниччини буде вигл¤дати б≥льш еколог≥чно збалансованим пор≥вн¤но з ≥ншими рег≥онами.

„ерн≥вецька область
ќснову господарського комплексу област≥ становить легка ≥ деревообробна промислов≥сть. ѕ≥сл¤ особливо складних економ≥чних умов, ¤к≥ склалис¤ у 1998 роц≥, господарська д≥¤льн≥сть в област≥ почала поступово актив≥зуватис¤.
ћаЇ м≥сце ч≥тка тенденц≥¤ нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. «росли обс¤ги збиранн¤ цукрових бур¤к≥в ≥ виробництва цукру, зернових культур, особливо кукурудзи. «акладено добрий фундамент п≥д урожай 2001 року Ц близько 70 в≥дсотк≥в площ було виорано на з¤б, восени зас≥¤но 72 тис. гектар≥в зернових, чого в област≥ не було з 1990 року.
ƒл¤ впор¤дкуванн¤ л≥сового господарства Ц рац≥онального використанн¤ ≥ в≥дновленн¤ л≥с≥в Ц ус≥ л≥си област≥ передан≥ державним л≥сгоспам. ÷е дало змогу вит≥снити структури, ¤к≥ не особливо переймалис¤ загальними ≥нтересами ≥ дбали лише про власн≥ прибутки.
ѕерспективи подальшого розвитку продуктивних сил „ерн≥веччини певною м≥рою повТ¤зуютьс¤ ≥з ≥снуючим тут Ћопушн¤нським нафтогазовим родовищем. ўе донедавна тут роботи зводилис¤ лише до неконтрольованого в≥дкачуванн¤ нафти. —ьогодн≥ тут створено п≥дприЇмство, д≥¤льн≥сть ¤кого значною м≥рою контролюватиметьс¤ державними органами ≥ в≥д того виграЇ ≥ бюджет област≥, ≥ бюджет держави.
—тан довк≥лл¤ на територ≥њ област≥ можна було б повн≥стю вважати благополучним, коли б не прикр≥ випадки, ¤к≥ нещодавно мали м≥сце з дит¤чим захворюванн¤м. Ќе виключено, що цьому спри¤ла нав≥ть незначна к≥льк≥сть накопичених тут токсичних в≥дход≥в. —тосовно забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤, то на „ерн≥вецьку область припадаЇ лише 0,13 в≥дсотка в≥д загальноњ к≥лькост≥ шк≥дливих викид≥в по ”крањн≥. ћенше одного в≥дсотка припадаЇ ≥ на скиданн¤ забруднених ст≥чних вод. ≤ все ж цей рег≥он не можна вважати еколог≥чно ≥ економ≥чно збалансованим. –озбалансован≥сть тут прол¤гаЇ у економ≥чн≥й сфер≥. ” загальному обс¤гу реал≥зованоњ продукц≥њ в ”крањн≥ частка област≥ становить близько 0,5 в≥дсотки. ѕри цьому ≥з загальноњ к≥лькост≥ працездатного населенн¤ 4,6 в≥дсотки або 23,4 тис.чол. Ц безроб≥тн≥. ¬ ц≥лому область ще й сьогодн≥ Ї дотац≥йною, тобто витрачаЇ б≥льше, н≥ж заробл¤Ї.
ѕо-своЇму показовим Ї ≥ те, що на початок 2001 року заборгован≥сть по зарплат≥ в област≥ становила 59 млн.грн. якщо врахувати, що частка недержавного сектора тут становить близько 83 в≥дсотка, то ринков≥ реформи тут набувають дуже специф≥чного забарвленн¤.

ѕ≥дсумовуючи викладене, можна зробити щонайменше два наступних узагальненн¤.
1. ≈колог≥чне благополучч¤ окремих рег≥он≥в ”крањни Ї насл≥дком не ст≥льки природоохоронних зусиль, ск≥льки низького р≥вн¤ њх економ≥чного розвитку. ѕри цьому к≥льк≥сним критер≥Їм такого р≥вн¤ Ї дотац≥йна залежн≥сть цих рег≥он≥в в≥д ƒержавного бюджету ”крањни. ≤ншими словами приклад наведених 9 областей не може бути прикладом еколог≥чно збалансованого соц≥ально-економ≥чного розвитку. ” випадку дос¤гненн¤ ними хоча б м≥н≥мального р≥вн¤ економ≥чноњ самодостатност≥ еколог≥чна ситуац≥¤ тут може досить сильно зм≥нитис¤.
2. ≈колого-економ≥чна збалансован≥сть сусп≥льного розвитку не може розгл¤датис¤ ≥накше, н≥ж у рег≥ональному розр≥з≥. Ѕ≥льше того, у багатьох випадках рег≥ональний п≥дх≥д вимагаЇ вивченн¤ стану справ ≥ опрацюванн¤ в≥дпов≥дних заход≥в не просто на р≥вн≥ адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень, а на р≥вн≥ окремих населених пункт≥в. ≤ не виключено, що саме так≥, умовно кажучи, "гар¤ч≥ точки" ≥ будуть визначати конкретн≥ напр¤ми еколог≥чноњ пол≥тики у держав≥.

–ег≥они, найб≥льш наближен≥ до еколого-економ≥чноњ збалансованост≥

≈коном≥ка ”крањни на сучасному етап≥ перебуваЇ ще у досить складному становищ≥. «Т¤вилис¤ лише перш≥ ознаки соц≥ально-економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ ≥ у звТ¤зку з цим пон¤тт¤ еколого-економ≥чноњ збалансованост≥ до певноњ м≥ри може використовуватис¤ в умовному вим≥р≥. ÷ей вим≥р на сьогодн≥ в≥дпов≥даЇ кращим середн≥м показникам Ц м≥ж рег≥онами з майже критичною еколог≥чною ситуац≥Їю, але ¤к≥ виконують роль донор≥в ƒержавного бюджету ”крањни, ≥ рег≥онами з досить спри¤тливою еколог≥чною ситуац≥Їю, але ¤к≥ ще й дос≥ Ї економ≥чно несамодостатн≥, тобто перебувають у достатн≥й залежност≥ в≥д ƒержавного бюджету ”крањни. ≤ хоча питанн¤ м≥жбюджетних в≥дносин Ї безумовно дуже важливим, це Ц окрема тема.
” даному випадку Ћьв≥вська, ѕолтавська ≥ ќдеська област≥, а також м≥сто  ињв розгл¤даютьс¤ не ¤к еколого-економ≥чний вз≥рець, а ¤к узагальнений саме на сьогодн≥ ор≥Їнтир ≥ не б≥льше того. ’оча з ≥ншого боку на¤вн≥сть нав≥ть такого ор≥Їнтиру дозвол¤Ї б≥льш-менш обгрунтовано п≥дходити до визначенн¤ окремих стратег≥чних напр¤м≥в сусп≥льного розвитку в ”крањн≥. Ќаприклад, наск≥льки сп≥вв≥дноситьс¤ сучасний р≥вень розвитку окремих галузей сусп≥льним потребам, а також ринковим ≥ еколог≥чним вимогам. ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ енергетики, х≥м≥чноњ та г≥рничо-металург≥йноњ промисловост≥. ≤ зовс≥м не виключено, що саме зазначен≥ рег≥они дозвол¤ть знайти в≥дпов≥дь ≥ на запитанн¤ про граничну межу техногенного навантаженн¤ в ”крањн≥ (це питанн¤ ¬ерховна –ада розгл¤дала ще у 1991 роц≥).

Ћьв≥вська область
Ќа Ћьв≥вщин≥ зосереджено значний науково-виробничий потенц≥ал. «а останн≥ роки, подолавши пер≥од економ≥чноњ стагнац≥њ п≥дприЇмства 7 галузей (з 11) господарського комплексу в≥дновлюють втрачен≥ позиц≥њ.
ѕост≥йна увага прид≥л¤Їтьс¤ так званим депресивним зонам Ц шахтарському „ервонограду, окремим п≥дприЇмствам г≥рничо-х≥м≥чного комплексу (новорозд≥льська "—≥рка"), стебницькому "ѕол≥м≥нералу". ¬перше передбачено спец≥альний режим бюджетного ф≥нансуванн¤ цих обТЇкт≥в, що дозволить прискорити розвТ¤занн¤ багатьох нагальних проблем.
—ерйозна увага прид≥л¤Їтьс¤ використанню рег≥ональних можливостей транскордонного сп≥вроб≥тництва. ѕрикордонна Ћьв≥вщина ун≥кальна вже за своњм розташуванн¤м на перетин≥ важливих транспортних коридор≥в «ах≥дЦ—х≥д та ѕ≥вн≥чЦѕ≥вдень ≥ за своњм ресурсним потенц≥алом традиц≥йно виступаЇ ≥н≥ц≥атором ≥ руш≥Їм багатьох пол≥тичних та економ≥чних реформ. —вого часу Ћьв≥вщина обрала нову стратег≥ю розвитку с≥льського господарства, завд¤ки чому динам≥чн≥ше розвиваЇтьс¤ агрокомплекс област≥. «авершено у 2000 роц≥ реформуванн¤ агросектору, створено 720 нових агроформувань, працюЇ близько 1,5 тис¤ч≥ фермер≥в. –озроблено р¤д програм щодо розвитку јѕ , зокрема, плем≥нного тваринництва. ÷¤ галузь традиц≥йно завжди була пр≥оритетною в √аличин≥.
«агалом показники д≥¤льност≥ господарського комплексу Ћьв≥вщини Ї досить обнад≥йливими ≥ пор≥вн¤но з 1999 роком дос¤гнуто прир≥ст 12 в≥дсотк≥в. ≤ область в змоз≥ вже ≥ сама надати ф≥нансову п≥дтримку ƒержавному бюджету ”крањни. ” поточному роц≥ ц¤ п≥дтримка буде дор≥внювати близько 450 млн.грн., хоча певна њх частина зовс≥м не завадила у розвТ¤занн≥ м≥сцевих проблем. “им б≥льше, що Ћьв≥вщина ¤к ≥ багато ≥нших (а точн≥ше Ц ¤к ≥ решта) областей маЇ досить значну заборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥ Ц 177 млн.грн. на початок 2001 року. ≤ ¤кщо виходити з того, що затримка з виплатою зароб≥тноњ плати Ї великим правопорушенн¤м, то можна зробити висновок, що в област≥ Ї багато ≥ ≥нших нерозвТ¤заних до к≥нц¤ проблем.
ўо стосуЇтьс¤ охорони довк≥лл¤ ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, то передус≥м необх≥дно зазначити наступне. ¬икиди шк≥дливих речовин у атмосферне пов≥тр¤ донедавна становили тут 201,1 тис.тонн на р≥к або майже 74 кг. на душу населенн¤ (9,3 тонни на квадратний к≥лометр). ≤з загальноњ к≥лькост≥ таких викид≥в понад 50 в≥дсотк≥в припадаЇ на автотранспорт. ћожливо саме таке сп≥вв≥дношенн¤ маЇ бути зразком, хоча в ц≥лому по ”крањн≥ цей показник становить близько 40 в≥дсотк≥в, тобто переважають викиди з≥ стац≥онарних джерел забрудненн¤. ¬ област≥ накопичено вже б≥льше 80 млн.тонн твердих токсичних в≥дход≥в ≥ хоча з огл¤дом на де¤к≥ ≥нш≥ рег≥они цей обс¤г ще видаЇтьс¤ не дуже значним, у м≥сц¤х њх збер≥ганн¤ вже виникаЇ ц≥ла низка нев≥дкладних проблем. ÷е стосуЇтьс¤, зокрема, м≥ст явор≥в ≥ —тебник.
Ћьв≥вська область споживаЇ досить значну к≥льк≥сть водних ресурс≥в Ц обс¤г ст≥чних вод перевищуЇ 300 млн.куб.метр≥в на р≥к. ¬т≥м з них лише 16 в≥дсотк≥в (48,0 млн.куб.метр≥в) вважаютьс¤ забрудненими. ћайже 90 в≥дсотк≥в у загальному обс¤з≥ води, що використовуЇтьс¤ дл¤ виробництва потреб, Ц оборотна ≥ посл≥довно використана вода.

ќдеська область
ќдещина Ц це передус≥м потужний агропромисловий комплекс, ¤кий Ї найб≥льшим виробником зерна в держав≥. ¬ област≥ працюють 836 с≥льгоспп≥дприЇмств ринкового типу, з ¤ких 34,1 в≥дсотка Ї товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю; 37,6 в≥дсотки становл¤ть с≥льськогосподарськ≥ кооперативи; 14,1 Ц фермерськ≥ господарства; 14,6 в≥дсотка Ц приватн≥ п≥дприЇмства. ¬они спец≥ал≥зуютьс¤ на виробництв≥ зерна, винограду, овоч≥в, зерновоњ кукурудзи, сон¤шнику та цукрового бур¤ку. ƒобре розвинуте тваринництво. ≤нтенсивна селекц≥йна робота у тваринництв≥ Ї одним з пр≥оритетних напр¤м≥в д≥¤льност≥ јѕ . ÷¤ робота зосереджена у 107 племзаводах та племфермах, а також на 21 ≥нкубац≥йно-птах≥внич≥й станц≥њ.
—аме завд¤ки потужн≥й плем≥нн≥й баз≥ область пос≥даЇ перше м≥сце в держав≥ по в≥вчарству Ц њњ частка у загальному погол≥вТњ овець в ”крањн≥ становить 22 в≥дсотки.
¬ ќдеськ≥й област≥ створено також потужний промисловий потенц≥ал. “ут зосереджена майже третина верстатобуд≥вноњ промисловост≥, добре розвинен≥ машинобуд≥вна, металообробна, харчова ≥ переробна промисловост≥.
ќдещина розташована на перехрест≥ важливих транспортних шл¤х≥в, ¤к≥, з одного боку, зТЇднують розвинут≥ центри ™вропи з багатими на сировину крањнами —ходу, а з другого Ц ѕ≥вн≥чно-—х≥дну та ÷ентральну ™вропу з крањнами —ередземноморТ¤. ÷е створюЇ ситуац≥ю, за ¤коњ область з њњ розвиненою транспортною ≥нфраструктурою та мережею морських ≥ р≥чкових порт≥в може в≥д≥гравати важливу роль у перетворенн≥ ”крањни на транзитну державу. ¬ажливим кроком у цьому стало п≥дписанн¤ наприк≥нц≥ 2000 року протоколу м≥ж кер≥вництвом ќдеськоњ област≥ та радою пов≥ту “ульча (–умун≥¤) про початок роб≥т з≥ створенн¤ поромноњ переправи ≤змањл Ц “ульча.
„орне море з його численними лиманами, р≥ки ƒунай, ƒнестр, ѕ≥вденний Ѕуг, багато пр≥сних та солених озер робл¤ть область привабливою дл¤ туризму ≥ в≥дпочинку. “ут д≥ють 5 заказник≥в, ƒунайський б≥осферний запов≥дник, де збер≥гаютьс¤ ун≥кальн≥ екземпл¤ри флори ≥ фауни дельти ƒунаю.
ƒо наведеного можна додати також, що в ц≥лому в област≥ обс¤ги виробленоњ ≥ реал≥зованоњ продукц≥њ складають близько 2,3 в≥дсотки, що св≥дчить про досить низьке господарське навантаженн¤ на територ≥ю. ≤ незважаючи на певн≥ усп≥хи у розвитку ≥ промисловост≥, ≥ с≥льського господарства борги по виплат≥ зарплати на початок 2001 року становили близько 160 млн.грн. ÷¤ обставина дещо н≥велюЇ запропонований статус рег≥ону, ¤к найб≥льш наближеного до еколого-економ≥чноњ збалансованост≥. ’оча з ≥ншого боку на початок 2001 року в ”крањн≥ взагал≥ не ≥снувало рег≥ону без борг≥в по зарплат≥.
ќск≥льки в ќдеськ≥й област≥ переважаЇ агропромисловий комплекс, то ц≥лком зрозум≥ло, що особливого забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ тут ≥ бути не могло. ќбс¤ги шк≥дливих викид≥в у атмосферне пов≥тр¤ у розрахунку на квадратний к≥лометр тут у 2,6 рази менш≥, н≥ж у середньому по ”крањн≥. ѕри цьому на автотранспорт припадаЇ близько 68 в≥дсотки забрудненн¤, що дл¤ јѕ  Ц ор≥Їнтац≥њ Ї ц≥лком виправданим. ѕромислових токсичних в≥дход≥в у сховищах накопичено 1,3 млн.тонн або 0,5 тонни у розрахунку на душу населенн¤, що в умовах ≥нтенсивного промислового ≥ с≥льськогосподарського виробництва Ї майже неминучим. ƒещо складн≥ше вигл¤даЇ питанн¤ охорони ≥ рац≥онального використанн¤ водних ресурс≥в. Ќезважаючи на те, що майже 70% води використовуЇтьс¤ в оборотних ≥ посл≥довних системах, обс¤ги скиданн¤ забруднених ст≥чних вод с¤гають майже 300 млн.куб.метр≥в на р≥к. ÷¤ обставина не дозвол¤Ї однозначно в≥днести ќдещину до збалансованоњ у еколого-економ≥чному розум≥нн≥. ќднак, враховуючи досить значн≥ вилученн¤ з рег≥ону кошт≥в до ƒержавного бюджету, ¤к≥ могли б вир≥шити тут проблему ≥ водогосподарського комплексу, великоњ шкоди в≥д запропонованоњ класиф≥кац≥њ не буде.

ѕолтавська область
—учасна ѕолтавщина Ц аграрно-промисловий рег≥он. « окремих вид≥в промисловоњ продукц≥њ область пос≥даЇ дом≥нуюче м≥сце в ”крањн≥. “ут випускаЇтьс¤ близько третини в≥тчизн¤них вантажних автомоб≥л≥в  рј«, майже 100 в≥дс. люм≥н≥сцентних ламп, 87 в≥дс. штучних алмаз≥в та алмазного ≥нструменту, видобуваЇтьс¤ четверта частина нафти та газового конденсату, близько 40 природного газу. ќбласть маЇ потужну г≥рничодобувну промислов≥сть. “ут працюЇ одне з найпотужн≥ших металург≥йних п≥дприЇмств ”крањни Ц ѕолтавський г≥рничо-збагачувальний комб≥нат з потужност¤ми 7 м≥льйон≥в тонн окатиш≥в на р≥к.
√алузь машинобудуванн¤ ≥ металообробки займаЇ третЇ м≥сце в обласному промисловому комплекс≥. ѕ≥дприЇмств ц≥Їњ галуз≥ в област≥ б≥льше тис¤ч≥. Ќайпотужн≥ша галузь машинобудуванн¤ Ц транспортна.
« багатьох причин економ≥чна криза не обминула ≥ промислов≥ п≥дприЇмства област≥. јле значна частина з них вже знайшла своЇ м≥сце в ринков≥й економ≥ц≥. ƒосить показовим прикладом може бути турбомехан≥чний завод. “ут обс¤ги виробництва у пор≥вн¤льних ц≥нах зросли за 2000 р≥к майже на 20 в≥дсотк≥в. ” в≥дпов≥дност≥ з цим зросли обс¤ги реал≥зац≥њ та прибуток п≥дприЇмства ≥ ¤к насл≥док Ц зросла ≥ зарплата роб≥тник≥в.
–еформуванн¤ агропромислового комплексу допомогло здолати зат¤жну економ≥чну кризу також на сел≥. –еформованим господарствам ≥нвестори та банки наважилис¤ дати значн≥ кредити, ¤к≥ дозволили усп≥шно провести вс≥ польов≥ роботи. ѕонад 300 господарств (проти 133 у 1999 р.) завершили 2000 р≥к з прибутком. «битки в аграрному сектор≥ економ≥ки зменшилис¤ на 146 м≥льйон≥в гривень або у 18 раз≥в.
ƒещо складн≥ша ситуац≥¤ у тваринництв≥. —ел¤ни област≥ тримають зараз понад 100 тис¤ч кор≥в. ѕор≥вн¤но з √олланд≥Їю, ¤ка за територ≥Їю трохи б≥льше ѕолтавщини ≥ ¤ка маЇ близько 5 м≥льйон≥в кор≥в, резерви дл¤ розвитку б≥льш н≥ж очевидн≥.
ƒо ц≥Їњ, дещо райдужноњ картини, можна додати ≥ таке. «агальний обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ у 1999 роц≥ в ѕолтавськ≥й област≥ склав 5141,4 млн.грн. або лише 5,2 в≥дс. в≥д загального њњ обс¤гу по ”крањн≥. ÷ей показник Ц майже оптимальний з точки зору господарського навантаженн¤ на територ≥ю област≥, ¤ка займаЇ 4,8 в≥дсотки загальноњ територ≥њ. ≤ншими словами умови дл¤ ефективного господарюванн¤ тут майже ≥деальн≥. –азом з тим, незважаючи на очевидн≥ усп≥хи у розвитку продуктивних сил област≥, добробут населенн¤ залишаЇ бажати кращого. ¬≥д загальноњ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ по вс≥й ”крањн≥ частка ѕолтавськоњ област≥ на початок поточного року становила 3,9 в≥дсотки.
—тосовно еколог≥чноњ ситуац≥њ в цьому рег≥он≥ передус≥м необх≥дно зазначити, що ≥ тут частка автотранспорту у загальних обс¤гах забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ складаЇ близько 51 в≥дсоток. ≤ це при тому, що область маЇ досить потужний промисловий потенц≥ал. «а р≥внем шк≥дливих викид≥в у атмосферне пов≥тр¤ у розрахунку на квадратний к≥лометр область вигл¤даЇ значно краще, н≥ж середн≥ показники по ”крањн≥, хоча у розрахунку на душу населенн¤ Ц навпаки. ѕ≥дприЇмства ≥ господарства област≥ не скидають ст≥чн≥ води без очищенн¤ Ц тут запас потужност≥ очисних споруд становить майже 50 в≥дсотк≥в. ¬т≥м, обс¤ги забруднених ст≥чних вод все ж складають тут 21,0 млн.куб. на р≥к. ” м≥сц¤х орган≥зованого складуванн¤ ≥ на п≥дприЇмствах накопичено близько 4,9 млн.тонн токсичних в≥дход≥в або 2,9 тонн у розрахунку на душу населенн¤ област≥.
ѕолтавська область Ї одним ≥з головних донор≥в ƒержавного бюджету ”крањни, а б≥льш-менш спри¤тлива при цьому еколог≥чна ситуац≥¤ наштовхуЇ на думку, що механ≥зми забезпеченн¤ такоњ збалансованост≥ можуть ви¤витис¤ дуже корисними ≥ дл¤ ≥нших рег≥он≥в.

ћ≥сто  ињв
“ривалий спад промислового виробництва у м≥ст≥ в≥ддзеркалював загальну картину в крањн≥. ÷ей спад було зупинено лише у 1996 роц≥, п≥сл¤ чого процес нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва почав набирати оберт≥в. ” першу чергу зросли обс¤ги виробництва на п≥дприЇмствах деревообробноњ та целюлозно-паперовоњ промисловост≥, буд≥вельних матер≥ал≥в, медичноњ, легкоњ, харчовоњ, х≥м≥чноњ та пол≥граф≥чноњ галуз≥. «б≥льшивс¤ випуск товар≥в народного споживанн¤.
—ьогодн≥ м.  ињв Ц це понад 530 промислових п≥дприЇмств, це найб≥льший в ”крањн≥ обс¤г видатк≥в м≥сцевого бюджету у розрахунку на душу населенн¤. ”  иЇв≥ нал≥чуЇтьс¤ 1,71 млн.чол. працездатного населенн¤, при цьому р≥вень безроб≥тт¤ Ї найменшим в ”крањн≥ (близько 0,9 в≥дсотка). ¬клад  иЇва у наповненн¤ ƒержавного бюджету ”крањни Ї найб≥льшим пор≥вн¤но з ≥ншими рег≥онами, Ц його частка становить близько 2 млрд.грн. ѕо обс¤гу реал≥зованоњ продукц≥њ на душу населенн¤  ињв пос≥даЇ 9-те м≥сце серед областей ”крањни. ” м≥ст≥ зосереджена велика к≥льк≥сть ф≥нансових, посередницьких ≥ ≥нших установ. „астка недержавного сектору становить тут близько 86 в≥дсотк≥в пор≥вн¤но з 71 в≥дс. у ц≥лому по ”крањн≥.
ѕом≥тне прискоренн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку м.  иЇва сп≥впало з прийн¤тт¤м закону "ѕро столицю ”крањни Ц м≥сто-герой  ињв" (в≥д 15.01.99 р.). –азом ≥з законодавчим закр≥пленн¤м особливого статусу м≥ста передачею багатьох п≥дприЇмств у комунальну власн≥сть ≥ зд≥йсненн¤м ≥нших заход≥в та посиленню загальноњ мотивац≥њ до високопродуктивноњ прац≥, м≥ська влада також активно спри¤ла п≥двищенню д≥ловоњ ≥ культурноњ репутац≥њ столиц≥ ”крањни. Ќаданн¤ необх≥дноњ матер≥альноњ допомоги п≥дприЇмствам дл¤ зб≥льшенн¤ њх об≥гових ресурс≥в, спри¤нн¤ в отриманн≥ п≥льгових кредит≥в ≥ пол≥пшенн≥ податкового кл≥мату, п≥дтримка малого ≥ середнього б≥знесу, залученн¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й Ц ц≥ та ≥нш≥ напр¤ми роботи у к≥нцевому рахунку забезпечили дос¤гненн¤ високих показник≥в розвитку.
’оча у 1999 роц≥ м.  ињв ≥ було визнано кращим серед м≥ст —Ќƒ, тут Ї ще досить невир≥шених проблем. —еред найважлив≥ших з них Ц пол≥пшенн¤ використанн¤ земель, впор¤дкуванн¤ роботи транспорту, енергозбереженн¤ ≥ ≥нш≥. ƒуже поганим прикладом дл¤ ≥нших рег≥он≥в Ї те, що заборгован≥сть по виплат≥ зарплати на початок 2001 року у м≥ст≥ становила майже 84 млн.грн. ≤ хоча ц¤ заборгован≥сть становить лише 1,7 в≥дсотка до загальноњ суми по ”крањн≥, сам факт ≥снуванн¤ такого ¤вища у столиц≥ Ї надзвичайно показовим.
« точки зору охорони довк≥лл¤ ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в м≥сту  иЇву притаманн≥ наступн≥ особливост≥. ѕо-перше, при в≥дносно невелик≥й к≥лькост≥ шк≥дливих викид≥в у атмосферне пов≥тр¤ (близько 96 тис.тонн на р≥к), але висок≥й концентрац≥њ промислових п≥дприЇмств ≥ особливо автотранспорту, на кожний квадратний к≥лометр припадаЇ майже 120 тонн таких викид≥в. ѕри цьому за попередн≥ми оц≥нками частка автотранспорту у викидах становить близько 50 в≥дсотк≥в ≥ саме ц¤ проблема дл¤ столиц≥ ”крањни перетворилас¤ на одну з найболючих, адже рельЇф ≥ забудова м≥ста обумовлюЇ в окремих випадках перевищенн¤ гранично допустимого р≥вн¤ загазованост≥. ѕо-друге, промислових токсичних в≥дход≥в тут накопичено близько 175 тис.тонн, тобто в≥дносно зовс≥м небагато, однак дл¤ великого м≥ста це також перетворюЇтьс¤ на досить серйозну проблему. ≤ нарешт≥ питанн¤ водокористуванн¤. ќбс¤ги скиданн¤ забруднених ст≥чних вод вже с¤гнули за 500 млн.куб.метр≥в на р≥к, що потребуЇ зд≥йсненн¤ нев≥дкладних заход≥в по запоб≥ганню забрудненн¤ ƒн≥пра.

«вести до загального "знаменника" ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ результати соц≥ально-економ≥чного розвитку досить не просто. ¬т≥м таке завданн¤ ≥ не Ї метою цього анал≥зу. —еред розгл¤нутих рег≥он≥в майже очевидне л≥дерство належить ѕолтавськ≥й област≥. —аме тут проблема еколого-економ≥чноњ збалансованост≥ вир≥шуЇтьс¤ краще, н≥ж в ≥нших рег≥онах. јле цей висновок п≥дкр≥плюЇтьс¤ ще й тим, що питанн¤ загального розвитку на ѕолтавщин≥ мають досить потужну ≥нвестиц≥йну складову. –озум≥ючи, що ≥нвестиц≥йна в≥ддача Ц це завжди певна тривал≥сть часу, зазначимо, що у 1999 роц≥ ц¤ область пос≥дала друге м≥сце в ”крањн≥ по введенню в д≥ю основних фонд≥в (у розрахунку на душу населенн¤) ≥ третЇ м≥сце по обс¤гу пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й Ц в≥дпов≥дно 482 грн. ≥ 123,1 дол.—Ўј.
≤ ще одне. ѕолтавська область традиц≥йно мала один з найнижчих показник≥в податкового спри¤нн¤. ѕри тому, що в ц≥лому по ”крањн≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сумою наданих п≥льг з оподаткуванн¤ ≥ фактичними податковими надходженн¤ми донедавна становило 127,5%, у ѕолтавськ≥й област≥ цей показник становив лише 47,8%. ÷ей момент Ї досить принциповим ≥ може св≥дчити передус≥м про б≥льш високу ефективн≥сть саме високопродуктивноњ прац≥, а не створенн¤ тепличних умов.
Ќайголовн≥ший висновок, ¤кий можна зробити на п≥дстав≥ викладених у даному розд≥л≥ матер≥ал≥в, пол¤гаЇ у наступному.  онцепц≥¤ еколог≥чно збалансованого соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни маЇ враховувати ус≥ зазначен≥ особливост≥ ≥ в≥дм≥нност≥ у розвитку окремих рег≥он≥в. ¬ одних випадках  онцепц≥¤ маЇ ор≥Їнтуватис¤ на суто еколог≥чн≥ пр≥оритети, в ≥нших Ц на суто економ≥чн≥ з опрацюванн¤м притаманних саме таким ор≥Їнтирам механ≥зм≥в реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики в ц≥лому.




* * *

У«елена ”крањнаФ ув≥брала в себе результати багатьох досл≥джень та теоретичних розробок: факти, цифри, анал≥з, прогноз, пропозиц≥њ, рекомендац≥њ, роздуми, передбаченн¤, проекти. ¬се це Ї лише невеликою частиною т≥Їњ роботи, ¤ку провадить ѕарт≥¤ «елених ”крањни. √оловним завданн¤м У«еленоњ ”крањниФ Ї пробудженн¤ ≥нтересу громад¤н ”крањни до проблем еколог≥њ, до њхнього способу житт¤, до перспектив розвитку нашого сусп≥льства. ћи зробили все, аби це завданн¤ було виконане.