3. ≈коном≥ка: аспекти еколог≥зац≥њ

≈коном≥ка Ї найдинам≥чн≥шою сферою житт¤ держави, вона чутлива до найменших зм≥н у сусп≥льств≥ ≥ швидко реагуЇ на будь-¤к≥ перетворенн¤. јле так само реформуванн¤ економ≥чних схем в≥дбиваЇтьс¤ на вс≥й життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.
¬≥дпов≥дно, найефективн≥шим засобом в короткий терм≥н принаймн≥ зменшити техногенне навантаженн¤ на екосистеми Ї законодавче запровадженн¤ еколог≥чних правил функц≥онуванн¤ економ≥ки. ѕарт≥¤ «елених ”крањни вже тривалий час докладаЇ зусиль у цьому напр¤мку, проте лише зараз потроху зменшуЇтьс¤ оп≥р ф≥нансово-економ≥чних угрупувань, чињ ≥нтереси представлен≥ у парламент≥.
јле за цей пер≥од фах≥вц≥ парт≥њ «елених та њњ представники в органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤ провели системний анал≥з еколог≥чного стану ”крањни, з≥брали дан≥ з еколого-економ≥чного потенц≥алу щодо кожного окремого рег≥ону, опрацювали на¤вну законодавчу базу з питань, ¤к≥ так чи ≥накше стосуютьс¤ еколог≥њ.
–езультатом ц≥Їњ роботи стала розробка механ≥зм≥в еколог≥чно збалансованого розвитку украњнськоњ економ≥ки. ≈колог≥чно збалансований розвиток розгл¤даЇтьс¤ ¤к процес гармон≥зац≥њ продуктивних сил, збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ ц≥л≥сност≥ навколишнього природного середовища з метою задоволенн¤ життЇвих потреб нин≥шнього ≥ майбутн≥х покол≥нь, ¤к оптим≥зац≥¤ в≥дносин у систем≥ Улюдина-природа-господарствоФ передус≥м на користь людини ≥ природи.
—початку ми розгл¤немо передумови еколог≥чно збалансованого розвитку ”крањни. ≈колог≥чний стан на територ≥њ ”крањни залишаЇтьс¤ складним, ≥ це суттЇво впливаЇ на р≥вень економ≥чноњ та соц≥альноњ безпеки. —под≥ванн¤ на швидке зростанн¤ за рахунок надбанн¤ демократичних свобод, пол≥тичноњ незалежност≥, використанн¤ власного ресурсного потенц≥алу ≥ найкращих у св≥т≥ чорнозем≥в себе не виправдали, ≥ за примарним романтизмом економ≥чних в≥льностей настав важкий ≥ тривалий час сходженн¤ держави, по¤ва ¤коњ на пол≥тичн≥й арен≥ ™вропи затрималась майже на 350 рок≥в.
Ќа початку третього тис¤чол≥тт¤ загальносв≥тов≥ темпи економ≥чного зростанн¤ можуть упов≥льнитис¤. ‘ах≥вц≥ вважають, що це буде пер≥од, неспри¤тливий дл¤ зд≥йсненн¤ реформ, тому у найближчий час немаЇ сенсу оч≥кувати подоланн¤ борговоњ кризи ≥ суттЇвого в≥дновленн¤ плину кап≥тал≥в. ≈коном≥чн≥ перетворенн¤ зд≥йснюютьс¤ у дес¤тках крањнах, але њх позитивний к≥нцевий результат багато в чому залежить в≥д б≥льшоњ в≥дкритост≥ м≥жнародн≥й торг≥вл≥ та в≥д ф≥нансовоњ п≥дтримки з боку економ≥чно сталих держав.
ѕоступово скорочуЇтьс¤ терм≥н, необх≥дний дл¤ подвоЇнн¤ обс¤г≥в виробництва на душу населенн¤. ¬еликобритан≥њ дл¤ цього знадобилось 50 рок≥в, —полученим Ўтатам јмерики Ц 47, япон≥њ Ц 37, Ѕразил≥њ Ц18, ≤ндонез≥њ ≥ ѕ≥вн≥чн≥й  орењ Ц 17, а  итаю Ц лише 10 рок≥в. «агалом це св≥дчить про прискоренн¤ темп≥в науково-техн≥чного прогресу, зростанн¤ рол≥ ≥нтелектуальноњ прац≥ ≥ про поступове скороченн¤ в≥дстан≥ м≥ж багатими ≥ б≥дними крањнами.
÷≥лком зрозум≥ло, що ”крањна не в змоз≥ перевершити Укитайське дивоФ. ≤ дуже важко прогнозувати час, за ¤кий крањна зможе дос¤гти бажаноњ мети, особливо коли йдетьс¤ про специф≥ку економ≥чноњ розбудови, фактори ≥ обставини, ¤к≥ обТЇктивно не п≥ддаютьс¤ прорахункам на майбутнЇ.
јле ж маЇмо усв≥домлювати ≥ те, що, незважаючи на досить вагому роль макроеконом≥ки у зм≥цненн≥ могутност≥ держави ≥ пол≥пшенн≥ умов житт¤, саме лише зростанн¤ обс¤г≥в виробництва не може слугувати Їдиним критер≥Їм до поступового переходу до стаб≥л≥зац≥њ розвитку сусп≥льства. Ќе в≥дпов≥дають цьому ≥ окрем≥ к≥льк≥сн≥ чинники валового нац≥онального продукту на душу населенн¤, що застосовуютьс¤ ур¤дами багатьох крањн. «азначеним вимогам в≥дпов≥даЇ Їдина система оц≥нки збалансованого розвитку, ¤ка базуЇтьс¤ на комплексному економ≥ко-еколог≥чному обірунтуванн≥ альтернативних сценар≥њв в просуванн≥ вперед ≥з застосуванн¤м Їдиноњ методолог≥њ ≥ п≥дход≥в.
—аме ≥гноруванн¤ еколог≥чноњ складовоњ розвитку сусп≥льства, особливо в повоЇнн≥ роки, спостер≥галось в ”крањн≥, що в к≥нцевому п≥дсумку привело до значних економ≥чних втрат. ќсобливо негативним дл¤ економ≥чного стану в ”крањн≥ стали розвиток отруто-х≥м≥чного виробництва, буд≥вництво енергетично безперспективних штучних водосховищ на ƒн≥пр≥, канал≥в та осушенн¤ бол≥т.
«апровадженн¤ Умирного атомуФ в ”крањн≥ назавжди ув≥йшло в ≥стор≥ю людства чортополохом „орнобильськоњ катастрофи. Ќа сотн≥ ≥ сотн≥ рок≥в вперед сусп≥льство змушене буде сплачувати данину за еколог≥чне безглузд¤ ≥ необ≥знан≥сть, витрачати величезн≥ кошти зам≥сть њх спр¤муванн¤ на реал≥зац≥ю соц≥альних програм.
Ќеобачливе втручанн¤ в природу прот¤гом всього ’’ стол≥тт¤ завершилось величезною демограф≥чною кризою, внасл≥док чого т≥льки за девТ¤ть рок≥в (1992-2000) населенн¤ ”крањни за умов мирного сп≥в≥снуванн¤, без участ≥ у будь-¤ких в≥йнах скоротилось на 2,8 м≥льйона ос≥б. Ѕезпрецедентний випадок, значною м≥рою спричинений ≥ еколог≥чною ситуац≥Їю.
¬се це не можна не враховувати при розробц≥ стратег≥й, план≥в ≥ прогноз≥в на найближчу перспективу, особливо коли йдетьс¤ про порозум≥нн¤ ≥ Їдн≥сть в сусп≥льств≥, налагодженн¤ д≥Ївих механ≥зм≥в економ≥чноњ стаб≥льност≥ ≥ зростанн¤.
—тратег≥чн≥ розробки в галуз≥ забезпеченн¤ соц≥ально-економ≥чноњ безпеки мають ірунтуватис¤ на ч≥тк≥й схем≥ розпод≥лу ресурс≥в та техногенного навантаженн¤ на територ≥њ ”крањни. ≈коном≥чна безпека ¤к гарантований державою р≥вень житт¤, г≥дний людини на основ≥ зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього регулюванн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку, спираЇтьс¤ на в≥тчизн¤ний природно-ресурсний ≥ м≥нерально-сировинний потенц≥ал.
ћ≥нерально-сировинна база ”крањни обТЇднуЇ 111 вид≥в корисних копалин, ви¤влено близько 20 тис¤ч родовищ та рудопро¤в≥в, з ¤ких у 8978 родовищах 95 вид≥в корисних копалин мають промислове значенн¤.
ƒо промислового освоЇнн¤ залучено 3278 родовищ, на баз≥ ¤ких працюють б≥льше 2000 г≥рничодобувних та переробних п≥дприЇмств. «агальна варт≥сть розв≥даних запас≥в корисних копалин крањни оц≥нюЇтьс¤ ор≥Їнтовано у 7,5 трильйон≥в долар≥в —Ўј. 1
¬ ”крањни Ї можлив≥сть забезпечувати власн≥ потреби ≥ експортувати зал≥зо, марганець, титан, циркон≥й, граф≥т, с≥рку саморобну, глину бентон≥тову та вогнетривку, с≥ль, флюсову сировину, декоративно-облицювальн≥ матер≥али та продукти њх переробки.
„астка м≥нерально-сировинних ресурс≥в складаЇ одну третину у загальному експортному потенц≥ал≥ крањни.
Ќауково-техн≥чний прогрес викликаЇ зростанн¤ попиту на так≥ види корисних копалин, ¤к≥ ран≥ше не використовувалис¤, зокрема, на р≥дк≥сн≥ метали. Ѕагато з них Ц берил≥й, л≥т≥й, сканд≥й, циркон≥й та ≥нш≥ Ц присутн≥ у надрах ”крањни ≥ можуть бути залучен≥ до господарського об≥гу. ÷е дозвол¤Ї скоротити ≥мпорт м≥неральноњ сировини на 60-70 в≥дсотк≥в, а експортн≥ можливост≥ зб≥льшити у 1,5-2 рази, забезпечивши тим самим економ≥ю у 5-6 м≥ль¤рд≥в долар≥в —Ўј щор≥чно. 1
 ≥льк≥сть техногенних м≥неральних ресурс≥в у процес≥ видобутку, збагаченн¤, переробки та використанн¤ природноњ сировини зростаЇ щор≥чно до 600 млн.м3.
ќбс¤г накопичених у в≥двалах в≥дход≥в перевищуЇ 8500 млн.м3, ¤к≥ практично не знаход¤ть н≥¤кого застосуванн¤.
«начну небезпеку дл¤ економ≥ки ”крањни становл¤ть екзогенн≥ процеси, так≥ ¤к карстоутворенн¤, порушенн¤ природного режиму поверхневих та п≥дземних вод (п≥дтопленн¤, заболочуванн¤, зсуви, сел≥, прос≥данн¤, тощо). ¬с≥ вони еколог≥чно обумовлен≥.
¬≥дкритими формами карсту охоплено 3 в≥дсотки територ≥њ ”крањни, покритими Ц 60 в≥дсотк≥в. ѕоширенн¤ карсту техногенного походженн¤ повТ¤зане з розробками родовищ солей (ѕрикарпатт¤, ƒонбас), с≥рки (ѕередкарпатт¤), вуг≥лл¤ (ƒонбас), нафти та газу (ƒн≥провсько-ƒонецька западина), а також обумовлене г≥дромел≥оративними роботами у межах поширенн¤ покритих форм карсту. «окрема, глибок≥ шахти ƒонбасу викликають зб≥льшенн¤ водообм≥ну, що, в свою чергу, призводить до ≥нтенсивного карстоутворенн¤. ” звТ¤зку з цим водопритоки у шахти набувають катастроф≥чного характеру.
Ќебезпечним насл≥дком д≥њ техногенного карсту Ї руйнуванн¤ дамб, обвалуванн¤, прос≥данн¤ зал≥зничних насип≥в, вздовж маг≥стральних канал≥в, при спорудженн≥ водосховищ ≥ на зрошувальних площах. “ак≥ ≥ под≥бн≥ процеси в≥дбуваютьс¤ ≥ в районах  аховського водосховища та на ѕ≥вн≥чно- римському канал≥.
 арст, ¤кий не ви¤влено при розв≥дувальних роботах, становить суттЇву небезпеку дл¤ ≥нженерних споруд. ‘ундаменти окремих з них знаход¤тьс¤ на глибин≥ 100 ≥ б≥льше метр≥в, тод≥ ¤к небезпечний вплив карсту може перевищувати ≥ 400 м. ÷ей фактор маЇ особливе значенн¤ на д≥л¤нках розташуванн¤ атомних електростанц≥й.
≈кспертиза розташуванн¤ на територ≥њ ”крањни атомних енергоблок≥в в≥дбувалась з багатьма порушенн¤ми ≥снуючих в≥тчизн¤них ≥ Ївропейських вимог, без комплексного врахуванн¤ можливих насл≥дк≥в необачливого втручанн¤ в екосистеми великих ≥ малих р≥вн≥в, що не могло не вплинути Ц ≥ впливаЇ Ц на пог≥ршенн¤ ¤кост≥ житт¤ людей. Ќай¤скрав≥ший приклад тому Ц побудова методом толоки штучно-техногенно-реакторного м≥стечка —лавутич, вимушена по¤ва ¤кого на географ≥чн≥й карт≥  ињвщин≥ зробила його мешканц≥в заручниками мирного атому.
ѕосилюЇтьс¤ деструктивний вплив порушенн¤ звичайного режиму вод на селитебних територ≥¤х. „астка п≥дтоплених земель в крањн≥ складаЇ 12 в≥дсотк≥в територ≥њ або 800 тис¤ч га, в тому числ≥ 260 тис¤ч га у зонах зрошенн¤.
Ќа ѕ≥вдн≥ у межах мел≥оративних систем ст≥к води з поверхн≥ майже не спостер≥гаЇтьс¤, а п≥дйом ірунтових вод заф≥ксовано до 3-4 м (ран≥ше залеглих на 9-12 м). ѕ≥дтопленн¤ у  ≥ровоградськ≥й, „еркаськ≥й, «апор≥зьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й, ƒонецьк≥й, ќдеськ≥й та ’ерсонськ≥й област¤х по¤снюЇтьс¤ вагомими еколого-економ≥чними прорахунками водогосподарськоњ практики ≥ буд≥вництва, Урозорюванн¤Ф малих р≥чок, њх суц≥льною ≥ штучною водосховищною гребел≥зац≥Їю.
¬насл≥док штучного порушенн¤ еколог≥чних ланцюгових звТ¤зк≥в, переб≥льшенн¤ ≥ перевантаженн¤ в≥дтворюючих, можливостей екосистем значно актив≥зувались зсувн≥ процеси. ¬они завдають значних економ≥чних збитк≥в ≥ посилюють д≥ю соц≥альноњ незахищеност≥ «а останн≥й час њх к≥льк≥сть зросла у 3-4 рази ≥ дос¤гла 12 тис¤ч. ќсобливо небезпечний про¤в цей фактор маЇ м≥сце на селитебн≥й територ≥њ  иЇва ≥ ƒн≥пропетровська.
ѕро¤в селевих поток≥в ¤к швидкого перем≥щенн¤ сум≥ш≥ води ≥ твердоњ породи спостер≥гаЇтьс¤ у г≥рських районах  арпат ≥  риму. “≥льки в  арпатах нараховуЇтьс¤ 219 селевих обТЇкт≥в.
ѕ≥д вплив селевих поток≥в в  арпатах ≥  риму п≥дпадаЇ понад 30 населених пункт≥в, шл¤хи сполученн¤ ≥ мереж≥ комун≥кац≥й.
ƒл¤ певноњ територ≥њ ”крањни характерними Ї техногенн≥ лесов≥ ірунти внасл≥док додаткового навантаженн¤ або перезволоженн¤. Ќайб≥льш≥ значенн¤ прос≥данн¤ лес≥в знаход¤тьс¤ на р≥вн≥ майже 203 м. ќсобливо це стосуЇтьс¤ «апор≥зькоњ ≥ ƒн≥пропетровськоњ областей, в ¤ких близько 80 в≥дсотк≥в обТЇкт≥в розташовано на лесових ірунтах, схильних до прос≥данн¤. ƒ≥¤ цього фактора призвела до деформац≥њ понад 10 тис¤ч споруд ≥ будинк≥в.
ќсобливу небезпеку дл¤ обТЇкт≥в ≥ споруд становить прос≥данн¤ поверхн≥ над п≥дземними г≥рничими виробками ≥ на д≥л¤нках п≥дземноњ виплавки с≥рки, вимиванн¤ солей, в≥дкачка нафти, газу, п≥дземних вод. «рушенн¤ поверхн≥ спостер≥гаЇтьс¤ на площ≥ 5,7тис¤ч км2.
ѕорушенн¤ еколог≥чних режим≥в веде до руйнац≥њ берег≥в, втрати земель ≥ матер≥альних актив≥в. ƒовжина берег≥в, зруйнованих абраз≥Їю на „орному мор≥, дор≥внюЇ 914 км, а на јзовському Ц 253 км, що загалом складаЇ 40 в≥дсотк≥в загальноњ довжини береговоњ л≥н≥њ.
—еред чинник≥в, що ≥стотно впливають на еколог≥чний стан територ≥њ ”крањни дом≥нуюче м≥сце займаЇ техногенне середовище п≥д впливом розвитку енергетики.
Ќа долю п≥дприЇмств електроенергетики припадаЇ близько 30 в≥дсотк≥в шк≥дливих викид≥в в атмосферу в≥д стац≥онарних джерел. “ак, завд¤ки робот≥ “≈÷ в атмосферу надход¤ть летюча зола ≥ частки недогарк≥в палива, с≥рчаний ≥ с≥рчистий анг≥дрид, окисли азоту ≥ газопод≥бн≥ продукти неповного згоранн¤. ” зол≥ окремих вид≥в палива м≥ст¤тьс¤ мишТ¤к, в≥льний двоокис кремн≥ю, кальц≥ю ≥ таке ≥н.
¬≥д “≈÷, що працюють на вуг≥лл≥, в пов≥тр¤ надход¤ть також природн≥ рад≥онукл≥ди, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у вуг≥лл≥: рад≥й, кал≥й, палад≥й та ≥н.  р≥м того, буд≥вництво крупноњ “≈÷ потребуЇ в≥дмежовуванн¤ 2-3 км2 земельноњ площ≥, не враховуючи територ≥ю п≥д золов≥двали ≥ водосховища-охолоджувач≥. ќстанн≥ займану територ≥ю п≥д “≈÷ зб≥льшують ще на 50%, що в к≥нцевому рахунку веде до зм≥ни рельЇфу, порушенн¤ поверхневого стоку ≥ х≥м≥чноњ структури ірунту.
¬плив на навколишнЇ середовище г≥дроенергетики, питома вага ¤коњ у загальному енергетичному баланс≥ досить незначна, обумовлений створенн¤м великих водосховищ. ¬насл≥док њх буд≥вництва на ƒн≥пр≥ втрачено значн≥ площ≥ с≥льськогосподарських земель ≥ потенц≥йн≥ врожањ, затоплюютьс¤ ≥ п≥дтоплюютьс¤ значн≥ територ≥њ, пог≥ршивс¤ рельЇф узбережж¤ в зон≥ впливу електростанц≥й. ћаЇ м≥сце скороченн¤ продуктивност≥ лук нижче р≥вн¤ гребл≥, пог≥ршуютьс¤ кл≥матичн≥ умови, посилюЇтьс¤ засолен≥сть ≥ кислотн≥сть земель.
¬ результат≥ широкомасштабного застосуванн¤ ¤дерного палива в ¤дерн≥й енергетиц≥ за останн≥ майже 30 рок≥в д≥Ї ¤к≥сно нове потужне джерело впливу на середовище ≥ людину Ц атомн≥ електростанц≥њ ≥ атомн≥ котельн≥. «а умов лише нормальноњ експлуатац≥њ ¤дерний реактор в наливному ¤дерному цикл≥ Ї потужним генератором штучних рад≥оактивних сполук Ц б≥л¤ пТ¤тисот рад≥оактивних ≥зотоп≥в. « продукт≥в д≥ленн¤ найб≥льш небезпечн≥ дл¤ середовища ≥нертн≥ рад≥оактивн≥ гази (≥зотопи криптону ≥ ксенону), ≥зотопи йоду (йод-131) ≥ цез≥ю (цез≥й-134 ≥ цез≥й-137), стронц≥й-89 ≥ стронц≥й-90.
јтомна енергетика споживаЇ значну к≥льк≥сть природних ресурс≥в, в першу чергу води, ≥ виробл¤Ї шк≥длив≥ в≥дходи, проблема л≥кв≥дац≥њ ≥ можливоњ утил≥зац≥њ ¤ких, ще не вир≥шен≥ в жодн≥й крањн≥ св≥ту.
¬икористанн¤ атомноњ енерг≥њ поставило людство перед новою проблемою Ц забезпеченн¤ соц≥альноњ та еколог≥чноњ безпеки. јвар≥¤ на ј≈— У“римайл јйлендФ (—Ўј, 1979) ≥ на „орнобильськ≥й ј≈— (колишн¤ –ад¤нська ”крањна) розв≥¤ли м≥ф про абсолютну безпеку атомноњ енергетики.
ћ≥ж ≥ншим, в ”крањн≥ понад 40 в≥дсотк≥в вс≥Їњ електроенерг≥њ виробл¤Їтьс¤ на атомних електростанц≥¤х. «а к≥льк≥стю реактор≥в та њх потужн≥стю крањна пос≥даЇ 8 м≥сце в св≥т≥ ≥ пТ¤те Ц у ™вроп≥. „отири енергоблоки з реакторами ¬¬≈–-1000 перебувають у стан≥ буд≥вництва на –≥вненськ≥й та ’мельницьк≥й ј≈— з неоднаковим р≥внем буд≥вельноњ готовност≥. ¬  иЇв≥ та —евастопол≥ розташован≥ досл≥дницьк≥ реактори. ќстаточно зупинено в грудн≥ 2000 року „орнобильську ј≈—. “ак ≥ не дочекалась свого запуску  римська ј≈—, було вид≥лено майданчик п≥д „игиринську ј≈—, буд≥вництво ¤коњ ≥ не починалось внасл≥док розпаду —–—–.
ќсоблив≥стю атомноњ енергетики ”крањни Ї в≥дсутн≥сть п≥дприЇмств з переробки в≥дход≥в атомних електростанц≥й в≥дпов≥дно до норм, правил ≥ стандарт≥в з ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки. ћ≥сц¤ми накопиченн¤, збер≥ганн¤ ≥ первинноњ переробки рад≥оактивних в≥дход≥в Ї саме атомн≥ станц≥њ, що значно п≥двищуЇ рад≥ац≥йний ризик.
” 30-к≥лометров≥й зон≥ „ј≈— знаходитьс¤ в тимчасових, не пристосованих дл¤ збер≥ганн¤ сховищах велика к≥льк≥сть рад≥оактивних в≥дход≥в.  р≥м того, тут нал≥чуЇтьс¤ понад 100 тис¤ч т. рад≥оактивно забрудненого металу. ÷е колишн¤ с≥льськогосподарська техн≥ка, буд≥вельн≥ конструкц≥њ, судна ≥ обладнанн¤ р≥чкового флоту, в≥йськова техн≥ка разом з конструкц≥¤ми ≥ устаткуванн¤м „ј≈—. «агальний обс¤г забрудненого металу дор≥внюЇ 200 тис¤ч .т.
ќсобливим джерелом небезпеки, незважаючи на виконан≥ ремонтн≥ роботи, залишаЇтьс¤ обТЇкт У”критт¤Ф на територ≥њ „ј≈—. ¬ ньому зосереджен≥ небезпечн≥ рад≥оактивн≥ речовини та ¤дерн≥ матер≥али, рад≥оактивн≥сть ¤ких близько 20 м≥льйон≥в кюр≥.
¬ ”крањн≥ д≥Ї ш≥сть п≥дприЇмств комб≥нату У–адонФ з переробки та збер≥ганн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в, ¤к≥ приймають на збер≥ганн¤ рад≥оактивн≥ в≥дходи з ус≥х ≥нших п≥дприЇмств.  ињвський пункт захороненн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в обслуговуЇ ш≥сть областей ≥ м. ињв. ” могильнику є5 знайдено трит≥й, вм≥ст ¤кого б≥льше ¤к в 1000 раз≥в перевищуЇ гранично допустиму концентрац≥ю.
Ќа територ≥њ ¬ј“ У–адикалФ в м.  иЇв≥ збер≥гаЇтьс¤ 44 т ртуть-зм≥шуючих речовин, майже 110 т знаходитьс¤ в електрол≥зерах ≥ майже 200 т п≥д п≥длогою ≥ в ірунтах п≥д п≥длогою. ÷≥ п≥дприЇмства також не мають установок первинноњ переробки в≥дход≥в.
≤ це не привертаЇ уваги держави, не розроблюЇтьс¤ жодних схем еколог≥зац≥њ становища. јле через це реальних втрат зазнаЇ ≥ соц≥альна сфера: природоохоронна д≥¤льн≥сть займаЇ неаби¤ке м≥сце в регулюванн≥ соц≥альноњ безпеки. Ўкода, але в реальному житт≥ протир≥чч¤ у соц≥ально-еколог≥чн≥й сфер≥ накопичуЇтьс¤ все б≥льше ≥ б≥льше.
÷ей висновок п≥дтверджуЇтьс¤ еколог≥чним станом ірунт≥в та водних об'Їкт≥в на територ≥њ ”крањни. ≈фективн≥сть використанн¤ земель в ”крањн≥ значно нижча, н≥ж у середньому по ™вроп≥. ѕотенц≥ал с≥льського господарства держави включаЇ 41,8 м≥льйона га с≥льськогосподарських уг≥дь Ц 69,3 в≥дсотка територ≥њ, в тому числ≥ 33,19 м≥льйона га р≥лл≥ Ц 55 в≥дсотк≥в. ƒо оброб≥тку залучен≥ малопродуктивн≥ уг≥дд¤, включаючи прируслов≥ луки ≥ пасовища та схилов≥ земл≥. якщо ”крањна в ™вроп≥ займаЇ 5,7 в≥дсотка територ≥њ, то с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ Ц 18,9 в≥дсотк≥в, а р≥лл¤ Ц 26,9 в≥дсотка. « ірунтом щороку виноситьс¤ 11 м≥льйон≥в тонн гумусу, 0,5 м≥льйона тонн азоту, 0,4 м≥льйона тонн фосфору ≥ 0,7 м≥льйона тонн кал≥ю. «битки в≥д ероз≥њ ірунт≥в дор≥внюють 9,1 м≥ль¤рд≥в гривень щор≥чно.
«начноњ еколог≥чноњ шкоди земельн≥ ресурси зазнають через забрудненн¤ ірунт≥в викидами промисловост≥ (важк≥ метали, кислотн≥ опади тощо), та використанн¤м засоб≥в х≥м≥зац≥њ в аграрному сектор≥.
ѕонад 40 в≥дсотк≥в орган≥ки, отримуваноњ в результат≥ д≥¤льност≥ великих тваринницьких комплекс≥в та птахофабрик з потенц≥йних орган≥чних добрив перетворились на джерела забрудненн¤ навколишнього середовища.
—итуац≥¤ ≥з забрудненн¤м територ≥њ ускладнилас¤ п≥сл¤ катастрофи на „ј≈—. –ад≥онукл≥дами забруднено понад 4,6 м≥льйона га земель у 74 районах 22 областей, у тому числ≥ 3,1 м≥льйона га р≥лл≥. « використанн¤ вилучено 119 тис¤ч гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь, у тому числ≥ 65 тис¤ч га р≥лл≥.
¬ ”крањн≥ порушенн¤ норм ¤кост≥ води дос¤гло р≥вн≥в, ¤к≥ ведуть до деградац≥њ водних екосистем, зниженн¤ продуктивност≥ водойм. «начна частина населенн¤ ”крањни використовуЇ дл¤ своњх життЇвих потреб воду, що загрожуЇ здоровТю людей. ѕроблема еколог≥чного стану водних обТЇкт≥в Ї актуальною дл¤ вс≥х водних обТЇкт≥в ”крањни.
ќсобливо значущими Ї еколог≥чн≥ проблеми басейну ƒн≥пра, водн≥ ресурси ¤кого становл¤ть близько 80 в≥дсотк≥в водних ресурс≥в ”крањни ≥ забезпечують водою 32 м≥льйони населенн¤ та 2/3 господарського потенц≥алу. ‘актично п≥дтримка у задов≥льному стан≥ його водогосподарських, природоохоронних, рекреац≥йних та ≥нших функц≥й Ї одним з найпр≥оритетн≥ших завдань економ≥чноњ, соц≥альноњ та еколог≥чноњ пол≥тики держави.
ћ≥ж ≥ншим, в басейн≥ ƒн≥пра спостер≥гаЇтьс¤ складна еколог≥чна ситуац≥¤, оск≥льки 60 в≥дсотк≥в територ≥њ басейну розорано, на 35 в≥дсотках земл¤ сильно еродована, на 80 в≥дсотках Ц трансформовано первинний природний ландшафт.
¬одосховища на ƒн≥пр≥ стали акумул¤торами забруднених речовин. Ќепоправноњ шкоди завдано п≥вн≥чн≥й частин≥ басейну внасл≥док катастрофи на „ј≈—. ¬ критичному стан≥ перебувають мал≥ р≥чки басейну, значна частина ¤ких втратила природну здатн≥сть до самоочищенн¤.
” катастроф≥чному стан≥ знаход¤тьс¤ р≥чки Ќижнього ƒн≥пра, де щор≥чно спостер≥гаЇтьс¤ ускладненн¤ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ, знижуЇтьс¤ вилов риби, б≥дн≥шим стаЇ б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤. «начноњ шкоди ≥ збитк≥в екосистем≥ ƒн≥пра пор¤д з щор≥чним забрудненн¤м басейну орган≥чними речовинами орган≥чними речовинами (40 тис¤ч тонн), нафтопродуктами (745 тонн), хлоридами, сульфатами (до 400 тонн), сол¤ми важких метал≥в (65-70 тонн) завдаЇ забрудненн¤ б≥огенними речовинами внасл≥док використанн¤ в≥дсталих технолог≥й с≥льськогосподарського виробництва, низькоњ ефективност≥ комунальних очисних споруд.
Ќауковими досл≥дженн¤ми, виконаними в ”крањнському науковому г≥г≥Їн≥чному центр≥ по вивченню впливу забрудненн¤ пов≥тр¤ на захворюван≥сть населенн¤ у 46 м≥стах встановлено, що в м≥стах з небезпечним ступенем забрудненн¤ пов≥тр¤ного басейну р≥вень захворюваност≥ ≥стотно вищий у пор≥вн¤нн≥ з м≥стами, де був зареЇстрований слабкий або пом≥рний ступ≥нь забрудненн¤.
ѕ≥д впливом рад≥ац≥йного ≥ х≥м≥чного забрудненн¤ питноњ води та атмосферного пов≥тр¤ знижуЇтьс¤ ≥мун≥тет людини.
¬ивченн¤ впливу забрудненн¤ пов≥тр¤ в комплекс≥ з ≥ншими шк≥дливими факторами у населених пунктах район≥в, ¤к≥ постраждали в≥д катастрофи на „ј≈—, св≥дчить про б≥льш високий ступ≥нь ризику њх сум≥сноњ д≥њ на здоровТ¤ д≥тей. «агальна захворюван≥сть д≥тей в≥ком до 14 рок≥в на контрольованих територ≥¤х ∆итомирськоњ та  ињвськоњ областей з б≥льш високим р≥внем забрудненн¤ навколишнього середовища, н≥ж у в≥дпов≥дних районах ¬олинськоњ та „ерн≥г≥вськоњ областей, була вища на 10,8 %.
«а такоњ ситуац≥њ особливоњ серйозност≥ потребуЇ природоохоронна стратег≥¤, зокрема економ≥чн≥ механ≥зми њњ реал≥зац≥њ, перш за все ф≥нансово-економ≥чн≥.
ƒержава, кожний рег≥он ≥ кожне п≥дприЇмницьке утворенн¤ з точки зору њх участ≥ у реал≥зац≥њ загальноњ стратег≥њ сусп≥льного розвитку мають обов'¤зково розгл¤датис¤ з двох позиц≥й Ц ¤к суб'Їкти права ≥ ¤к суб'Їкти господарюванн¤. “акий п≥дх≥д маЇ особливо принципове значенн¤ у контекст≥ запровадженн¤ нових Ц ринкових Ц сусп≥льних в≥дносин. –озмежуванн¤ державноњ, комунальноњ ≥ приватноњ власност≥ означаЇ водночас розмежуванн¤ повноважень та обов'¤зк≥в в≥дпов≥дних суб'Їкт≥в. …детьс¤ насамперед про те, що в≥дпов≥дальн≥сть за зд≥йсненн¤ тих чи ≥нших заход≥в з охорони довк≥лл¤ ≥ рац≥онального використанн¤ ресурс≥в у кожному окремому випадку мають нести або державн≥ п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ, або комунальн≥, або ж приватн≥.
Ќаприклад, за даними  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, питома вага державного сектору за обс¤гами виробництва у 1999 роц≥ становила у середньому 29,3%. 2 ѕри цьому дл¤ ’арк≥вськоњ ≥ —умськоњ областей (найб≥льш типових ≥ показових щодо р≥вн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку) цей показник становив в≥дпов≥дно 42,6 ≥ 16,4 в≥дсотки. “аким чином, ¤кщо в ц≥лому по ”крањн≥ на формуванн¤ стану довк≥лл¤ впливають переважно п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ недержавноњ форми власност≥, то у т≥й же —умськ≥й област≥ навпаки Ц головна в≥дпов≥дальн≥сть припадаЇ на державний сектор економ≥ки. ≤ ц≥лком зрозум≥ло, що конкретний механ≥зм реал≥зац≥њ загальнонац≥ональноњ еколог≥чноњ пол≥тики маЇ обов'¤зково враховувати наведен≥ в≥дм≥нност≥. ѕитанн¤ пол¤гаЇ лише у тому, ¤к саме можна ≥ потр≥бно враховувати.
Ќа перший погл¤д здаЇтьс¤, що розв'¤занн¤ усього комплексу зазначених завдань головним чином залежатиме в≥д того, наск≥льки досконалою буде бюджетна пол≥тика ”крањни.  ожного року, розгл¤даючи проект ƒержавного бюджету, ≥ ”р¤д ≥ парламент намагаютьс¤ знайти компром≥с м≥ж астроном≥чними ф≥нансовими потребами ≥ катастроф≥чною нестачею кошт≥в. “ож серед багатьох ≥нших проблем сусп≥льного розвитку вир≥шенн¤ проблем охорони довк≥лл¤ традиц≥йно залишаЇтьс¤ найменш ф≥нансово забезпеченим.
ћ≥ж тим необх≥дно особливо наголосити, що по великому рахунку ринков≥ в≥дносини ≥ виключно бюджетне ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в загал≥ реч≥ несум≥сн≥. Ќе може такого бути, щоб ¤кесь, наприклад, приватне п≥дприЇмство скидало у водойми забруднен≥ стоки, а ф≥нансуванн¤ заход≥в по оздоровленню цього водоймища зд≥йснювалос¤ за рахунок ƒержавного бюджету. ≤ ¤кщо так≥ випадки трапл¤ютьс¤, то це лише св≥дчить про чергове спотворенн¤ самоњ сут≥ пол≥тики ринкових реформ. ≤нша справа, коли йдетьс¤ про реал≥зац≥ю специф≥чних еколог≥чних програм нац≥онального значенн¤. Ћ≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в катастрофи на „ј≈— Ц це саме такий приклад, коли на перше м≥сце виходить ¤краз бюджетне ф≥нансуванн¤ в≥дпов≥дних заход≥в.
“аким чином, ¤кщо вести мову про ф≥нансову складову загального механ≥зму реал≥зац≥њ еколог≥чноњ пол≥тики у ц≥лому, то необх≥дно зазначити, що головним джерелом таких асигнувань мають бути власн≥ кошти установ, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й Ц незалежно в≥д форм власност≥. ј найголовн≥шим критер≥Їм еколог≥чноњ збалансованост≥ д≥¤льност≥ окремого п≥дприЇмства маЇ виступати передус≥м дотриманн¤ встановлених норм ≥ правил (стандарт≥в) природокористуванн¤. ÷е Ц ключов≥ методолог≥чн≥ положенн¤ зазначеного механ≥зму. ќднак при вс≥й очевидност≥ ≥ простот≥ цих положень, њх практична реал≥зац≥¤ пов'¤зана з досить суттЇвими складност¤ми.
ѕередус≥м необх≥дно зазначити, що сучасний ф≥нансовий стан переважноњ б≥льшост≥ п≥дприЇмств ”крањни ¤кщо ≥ не виключаЇ зовс≥м, то значно ускладнюЇ вир≥шенн¤ багатьох, у тому числ≥ ≥ еколог≥чних питань. «а даними впродовж 2000 року в ”крањн≥ збитково працювали 51,3% п≥дприЇмств. 3 ѕри цьому загальна деб≥торська заборгован≥сть дос¤гла 185,3 м≥ль¤рди грн., а кредиторська Ц 258,4 м≥ль¤рди грн. ѕов≥льно скорочуютьс¤ обс¤ги бартерних операц≥й ≥ вексельн≥ розрахунки. „инним законодавством передбачено в≥днесенн¤ витрат на охорону довк≥лл¤ до витрат на виробництво, але за умов реальноњ небезпеки банкрутства п≥дприЇмству стаЇ виг≥дн≥ше сплатити штраф за забрудненн¤ навколишнього середовища. ѕри цьому на особливу увагу заслуговуЇ ще й та обставина, що практика застосуванн¤ под≥бних санкц≥й маЇ здеб≥льшого лише "виховне" значенн¤. ѕро це св≥дчить, зокрема, досить широке застосуванн¤ в крањн≥ р≥зного роду ф≥скальних ≥ ≥нших п≥льг. Ќаприклад, станом на 1.01.99 р. п≥льги стосовно плати за користуванн¤ надрами становили 39,4 м≥льйона грн. при тому, що фактично за р≥к над≥йшло до бюджету цих платеж≥в лише 38,6 м≥льйона грн.
Ќа ефективн≥сть механ≥зму реал≥зац≥њ еколог≥чноњ пол≥тики досить ≥стотно впливають ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж ÷ентром ≥ рег≥онами. …детьс¤ передус≥м про те, що ≥снуюча на сьогодн≥ податково-ф≥нансова пол≥тика зор≥Їнтована не лише на централ≥зац≥ю ф≥нансових ресурс≥в, але й на њх перерозпод≥л за принципом м≥н≥мальноњ бюджетноњ забезпеченост≥. Ќе ставл¤чи п≥д сумн≥в доц≥льн≥сть такого п≥дходу з точки зору, наприклад, охорони здоров'¤ або осв≥ти, водночас необх≥дно зазначити, що еколог≥чна складова видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в маЇ обов'¤зково враховувати стан довк≥лл¤ у тому чи ≥ншому рег≥он≥. —ьогодн≥ м≥жбюджетн≥ стосунки на цю особлив≥сть зор≥Їнтован≥ ще не в повному обс¤з≥.
÷≥лком ймов≥рно, що сьогодн≥ головним критер≥Їм доц≥льност≥ функц≥онуванн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ (з бюджетноњ, тобто державноњ точки зору) Ї податкова платоспроможн≥сть п≥дприЇмств. јдже ¤кщо питанн¤ про њх шк≥дливий вплив поставити максимально жорстко Ц або не забруднюй, або не працюй, Ц то бюджет може недорахуватис¤ досить значних податкових надходжень. «в≥дси лише один крок до розум≥нн¤ того, що поповненн¤ бюджету зд≥йснюЇтьс¤ у тому числ≥ ≥ за рахунок пог≥ршенн¤ здоров'¤ населенн¤ Ц через пог≥ршенн¤ стану довк≥лл¤.
ќкремо варто ще раз згадати про надзвичайно високий р≥вень т≥н≥зац≥њ економ≥ки ”крањни, що практично означаЇ некерован≥сть багатьох процес≥в сусп≥льного розвитку ≥ у тому числ≥ процес≥в еколог≥чного спр¤муванн¤. —ам факт, наприклад, ≥снуванн¤ впродовж 3Ц5 рок≥в п≥дприЇмств-банкрут≥в св≥дчить про в≥дсутн≥сть простоњ економ≥чноњ лог≥ки ≥ можна бути впевненими, що природоохоронна робота тут не значитьс¤ серед головних пр≥оритет≥в.
Ќа завершенн¤ необх≥дно визнати, що за умов, ¤к≥ склалис¤ в ”крањн≥, найголовн≥шою складовою механ≥зму реал≥зац≥њ еколог≥чноњ пол≥тики маЇ стати ≥стотне посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ Ц цив≥льноњ ≥ нав≥ть крим≥нальноњ Ц за нехтуванн¤ чинним законодавством щодо дотриманн¤ встановлених правил ≥ норм природокористуванн¤. «абезпеченн¤ саме такого критер≥ю збалансованост≥ на низовому р≥вн≥ дозволить майже автоматично забезпечити еколог≥чну ≥ соц≥ально-економ≥чну збалансован≥сть на нац≥ональному р≥вн≥.
≤ ще де¤к≥ уточненн¤ щодо ф≥нансуванн¤ витрат на охорону навколишнього природного середовища. —в≥това практика св≥дчить про зростанн¤ уваги в розвинутих крањнах, зокрема членах ќ≈—–, щодо еколог≥чних податк≥в, ¤к≥, маючи в основному ц≥льове призначенн¤, забезпечують значн≥ суми бюджетних асигнувань на зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в. «г≥дно оф≥ц≥йноњ ≥нформац≥њ останн≥м часом в 20 крањнах Ц членах ќ≈—– д≥Ї близько 150 податк≥в природоохоронного призначенн¤. ÷е забезпечуЇ в середньому частку кошт≥в, що надход¤ть до бюджету цих крањн за рахунок податк≥в, пов'¤заних з природоохоронною д≥¤льн≥стю, р≥вну близько 6,5% обс¤гу вс≥х податкових надходжень ≥ понад 2% обс¤гу ¬¬ѕ. ѕри цьому, частка еколог≥чних податк≥в в загальн≥й њх сум≥ в таких крањнах ¤к ≤спан≥¤, ≤рланд≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥дерланди, Ќорвег≥¤ ≥ ¬еликобритан≥¤ перевищуЇ 8%, а в ѕортугал≥њ 10%.
Ќа в≥дм≥ну в≥д ц≥Їњ групи крањн в ”крањн≥ еколог≥чний аспект оподаткуванн¤ залишаЇтьс¤ нерозвинутим, що не може не позначатись на обс¤гах ф≥нансуванн¤ цих життЇво важливих витрат ≥з бюджету.
Ќа сьогодн≥ надходженн¤ до бюджету за забрудненн¤ навколишнього природного складовища представлена в основному зборами до ‘онду охорони навколишнього природного складовища, сума ¤кого в доходах ƒержавного бюджету ”крањни на 2001 р≥к передбачена в розм≥р≥ 22670 тис¤ч грн. «розум≥ло, що така сума не покриваЇ нав≥ть м≥н≥мальн≥ потреби ф≥нансуванн¤ витрат в сфер≥ охорони ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в. “ому, кр≥м кошт≥в зазначеного ‘онду на охорону навколишнього природного середовища використовуЇтьс¤ певна сума ≥з загальних надходжень до бюджету, що дещо зб≥льшуЇ витрати на цю мету. ¬ 2000 роц≥ загальна сума бюджетних витрат на охорону природного середовища склала 117,5 м≥льйон≥в грн, в тому числ≥ за рахунок ≥нших доход≥в 95,6 м≥льйона грн. ≥ на 2001 р≥к в бюджет≥ передбачено 130 м≥льйон≥в грн., в т.ч. 109,1 за рахунок ≥нших доход≥в.
ѕор¤д з пр¤мими зборами до ‘онду охорони навколишнього природного середовища в ”крањн≥ ≥снуЇ р¤д ≥нших збор≥в ≥ платеж≥в, ¤к≥ пов'¤зан≥ з використанн¤м природних ресурс≥в. —еред них плата за використанн¤ л≥сових ресурс≥в, водних ресурс≥в, користуванн¤ надрами ≥ ≥нше. ¬ ц≥лому по ц≥й груп≥ платеж≥в надходженн¤ до ƒержавного бюджету в 2001 роц≥ передбачен≥ в сум≥ 657,99 м≥льйона грн. ѓх використанн¤ лише частково пов'¤зане з охороною природних ресурс≥в (наприклад, рекультивац≥¤ земель), додаткового пошуку шл¤х≥в зб≥льшенн¤ обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ охорони навколишнього природного середовища.
«розум≥ло, що ≥ доходи, ≥ видатки лише ƒержавного бюджету не в≥дображають ус≥Їњ картини ф≥нансового забезпеченн¤ охорони довк≥лл¤. ћ≥сцевими бюджетами також передбачаЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в по охорон≥ природи ≥ рац≥ональному використанню природних ресурс≥в у межах компетенц≥њ м≥сцевих орган≥в влади. ѕри цьому однак суттЇвих розб≥жностей м≥ж головними економ≥чними пр≥оритетами «веденого (консол≥дованого) ≥ ƒержавного бюджет≥в немаЇ ≥ не повинно бути.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища", починаючи з 1998 року ƒержавний, республ≥канський ј–  рим, м≥сцев≥ позабюджетн≥ фонди охорони навколишнього середовища зм≥нили св≥й статус ≥ включен≥ в≥дпов≥дно до складу ƒержавного, республ≥канського ј–  рим, м≥сцевих бюджет≥в.
«аконом також зм≥нено сп≥вв≥дношенн¤ розпод≥лу кошт≥в в≥д збор≥в за забрудненн¤ навколишнього середовища. «окрема, дл¤ ƒержавного, республ≥канського ј–  рим та обласних, м≥сцевих (с≥льських, селищних, м≥ських) фонд≥в охорони навколишнього середовища це сп≥вв≥дношенн¤ становить в≥дпов≥дно 30, 50 ≥ 20 в≥дсотк≥в.
 онцентрац≥¤ б≥льшоњ частини кошт≥в у ƒержавному, республ≥канського ј–  рим, обласних фондах охорони навколишнього середовища пор≥вн¤но з попередн≥м пер≥одом стало позитивним фактором стосовно зменшенн¤ розпорошенн¤ кошт≥в по численних м≥сцевих фондах.
ѕроте стан бюджету найближчим часом, з урахуванн¤м механ≥зму збор≥в ≥ платеж≥в природоохоронного значенн¤, не дозволить суттЇво зб≥льшити обс¤г ф≥нансуванн¤ видатк≥в на охорону природного середовища.
ќчевидно, що прот¤гом найближчих 3-5 рок≥в основна частина витрат по видатках на природоохоронн≥ заходи локального характеру новина зд≥йснюватись безпосередньо господарюючими суб'Їктами. ѕри цьому насл≥дки л≥кв≥дац≥њ забрудненн¤ навколишнього середовища доц≥льно повн≥стю компенсуватис¤ за рахунок п≥дприЇмств ≥ окремих п≥дприЇмц≥в.
Ќа виконанн¤ ц≥Їњ вимоги мають бути спр¤мован≥ ¤к безальтернативн≥ вимоги цив≥льного кодексу, так, в перспектив≥, ≥ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни в податковому законодавств≥.
¬ перспектив≥, обс¤ги збор≥в ≥ платеж≥в природоохоронного значенн¤ мають зрости до 1 в≥дсотка обс¤гу ¬¬ѕ Ц до 2005 року та до 2 в≥дсотк≥в ¬¬ѕ Ц до 2010 року. ÷е забезпечить ф≥нансуванн¤ роб≥т з охорони природного середовища на р≥вн≥ ™вропейських крањн.
ќкремо розгл¤немо механ≥зми оподаткуванн¤ в галуз≥ еколог≥чноњ д≥¤льност≥. ѕосиленн¤ дол≥ економ≥чних стимул≥в в охорон≥ природного середовища можливе р≥зними ф≥нансово-кредитними важел¤ми, серед ¤ких можна вид≥лити: розширенн¤ перел≥ку збор≥в ≥ платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища, застосуванн¤ системи п≥льг до оподаткуванн¤ результат≥в виробничоњ д≥¤льност≥ господарюючих суб'Їкт≥в, ¤к≥ спри¤ють охорон≥ природного середовища, наданн¤ њм п≥льг при кредитуванн≥, розширенн¤ залученн¤ кошт≥в комерц≥йних структур дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й в природоохоронн≥ об'Їкти при забезпеченн≥ покритт¤ частини витрат на зд≥йсненн¤ цих проект≥в за рахунок бюджету.
¬раховуючи, що проектом ѕодаткового кодексу ”крањни не передбачено нових вид≥в еколог≥чного оподаткуванн¤, в найближч≥ 3-5 рок≥в доц≥льно вести мову щодо посиленн¤ штрафних санкц≥й до юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, що забруднюють навколишнЇ природне середовище ≥, таким чином, нанос¤ть шкоду сусп≥льству.
ћ≥ж тим, св≥това практика св≥дчить про ефективн≥сть широкого спектру еколог≥чних податк≥в. «окрема, в —Ўј ≥ √ерман≥њ оподатковуЇтьс¤ зб≥льшенн¤ вм≥сту свинцю у палив≥, с≥рки у нафт≥, порушенн¤ норм використанн¤ пестицид≥в, добрив ≥ т. ≥н.
ѕод≥бний механ≥зм може бути застосований ≥ в ”крањн≥ у раз≥ прийн¤тт¤ зм≥н, п≥дготовлених  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, до «акону ”крањни "ѕро охорону навколишнього середовища". ÷≥ зм≥ни передбачають розширенн¤ кола платник≥в збору в≥д випуску еколог≥чно небезпечноњ продукц≥њ (пальне дл¤ автомоб≥л≥в, лакофарбова продукц≥¤, пестициди, синтетичн≥ миюч≥ засоб≥ ≥ т. ≥н.)
Ѕезумовно, що розширенн¤ перел≥ку еколог≥чно небезпечноњ продукц≥њ буде негативно зустр≥нута п≥дприЇмницькими структурами, оск≥льки в к≥нцевому результат≥ зменшить њх прибутки. “ому б≥льший ефект в сфер≥ посиленн¤ природоохоронноњ д≥¤льност≥ може дати застосуванн¤ окремих п≥льг при сплат≥ д≥ючих основних податк≥в Ц податку на додану варт≥сть та прибутку.
«астосуванн¤ таких п≥льг було передбачено д≥ючими природоохоронними законами, проте вони не знайшли практичного застосуванн¤, оск≥льки не були врахован≥ при прийн¤тт≥ в≥дпов≥дного податкового законодавства.
¬раховуючи, що проект ѕодаткового кодексу ще не прийн¤то, доц≥льно внести в≥дпов≥дн≥ поправки ≥ доповненн¤ до його статей, що дозволить л≥кв≥дувати ≥снуюче протир≥чч¤ м≥ж окремими «аконами ”крањни.
«окрема, внести в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до «акону "ѕро податок на додану варт≥сть" в частин≥ встановленн¤ нульовоњ ставки податку на додану варт≥сть на операц≥њ з проведенн¤ роб≥т, що належать до природоохоронних заход≥в, перел≥к ¤ких затверджено постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 17.09.1996 р. є 1147.
Ќев≥дпов≥дн≥сть статей про податков≥ п≥льги «акон≥в ”крањни з питань природокористуванн¤ спор≥дненим статт¤м «акон≥в ”крањни з оподаткуванн¤, видно ≥з наступних даних. 5
«акони ”крањни, ¤к≥ регламентують правов≥дносини щодо природокористуванн¤.
«акон ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, статт¤ 41 д): економ≥чн≥ заходи забезпеченн¤ охорони навколишнього природного середовища передбачають наданн¤ п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м, а також громад¤нам податкових, кредитних та ≥нших п≥льг при впровадженн≥ ними малов≥дх≥дних енерго- ≥ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й та нетрадиц≥йних вид≥в енерг≥њ, зд≥йсненн≥ ≥нших ефективних заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовища.
 оментар: не п≥дтверджено н≥ положенн¤ми «акону Уѕро податок на додану варт≥стьФ, а н≥ проектом ѕодаткового кодексу. Ѕ≥льш того, ¤к зазначено у лист≥ ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 06.04.2000р. є4900/7/16-1220-15 Уѕро податок на додану варт≥стьФ, Уоперац≥њ з проведенн¤ роб≥т, що належать до природоохоронних заход≥в, компенсац≥¤ за ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок бюджетних кошт≥в чи ≥нших джерел ф≥нансуванн¤, п≥дл¤гають оподаткуванню ѕƒ¬ на загальних п≥дставахФ [15]
«акон ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, статт¤ 48 а): ¬ ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, охорони навколишнього природного середовища шл¤хом наданн¤ п≥льг при оподаткуванн≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н в раз≥ реал≥зац≥њ ними заход≥в щодо рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в та охорони навколишнього середовища при переход≥ на малов≥дх≥дн≥ ресурсо- ≥ енергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва ≥ впровадженн≥ очисного обладнанн¤ ≥ устаткуванн¤ дл¤ утил≥зац≥њ та знешкодженн¤ в≥дход≥в, а також прилад≥в контролю за станом навколишнього середовища та джерелами викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин, виконанн≥ ≥нших заход≥в, спр¤мованих на пол≥пшенн¤ охорони навколишнього природного середовища.
 оментар: Ќе п≥дтверджуЇтьс¤ н≥ статт¤ми «акону Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ, н≥ положенн¤м «акону Уѕро податок на додану варт≥стьФ, а н≥ проектом ѕодаткового кодексу.
«акон ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, статт¤ 48 в): ¬ ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, охорони навколишнього середовища шл¤хом встановленн¤ п≥двищених норм амортизац≥њ основних виробничих природоохоронних фонд≥в.
 оментар: —уперечить «акону Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ (ст. 8.2.2, ст. 8.6.1, ст. 8.6.2.), проекту ѕодаткового кодексу (ст. 2077 (2), ст. 2080 (1), ст. 2080 (2)) ≥ не п≥дтверджуЇтьс¤ д≥Їю ≥нших статей про пор¤док обчисленн¤ амортизац≥йних в≥драхувань.
«акон ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, статт¤ 48 г): ¬ ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, охорони навколишнього природного середовища шл¤хом зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ фонд≥в охорони навколишнього середовища.
 оментар: Ќе п≥дтверджуЇтьс¤ чинним законодавством про оподаткуванн¤.
«акон Уѕро природно запов≥дний фонд ”крањниФ, статт¤ 49:  ошти природних запов≥дник≥в, б≥осферних запов≥дник≥в, нац≥ональних природних парк≥в, рег≥ональних ландшафтних парк≥в, ботан≥чних сад≥в, дендролог≥чних парк≥в, зоолог≥чних парк≥в, а також п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н, у виданн≥ ¤ких перебувають територ≥њ та обСЇкти природно запов≥дного фонду ≥нших категор≥й, що спр¤мовуютьс¤ на зд≥йсненн¤ заход≥в з охорони навколишнього природного середовища, повн≥стю зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оподаткуванн¤.
 оментар: —татт¤ в≥дсутн¤ у чинному законодавств≥ про оподаткуванн¤.
«акон Уѕро природно запов≥дний фонд ”крањниФ, статт¤ 49: Ќауково-досл≥дн≥ роботи на територ≥¤х та обСЇктах природно запов≥дного фонду оподатковуютьс¤ в розм≥р≥ 50 в≥дсотк≥в норматив≥в, встановлених дл¤ загального оподаткуванн¤ науково-досл≥дних роб≥т.
 оментар: —татт¤ в≥дсутн¤ у чинному законодавств≥ про оподаткуванн¤.
«акон Уѕро в≥дходиФ, статт¤ 38 в): ќрган≥зац≥йно-економ≥чн≥ заходи щодо забезпеченн¤ утил≥зац≥њ в≥дход≥в ≥ зменшенн¤ обс¤г≥в њх утворенн¤ передбачають наданн¤ суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ утил≥зують, зменшують обс¤ги утворенн¤ в≥дход≥в та впроваджують у виробництво малов≥дх≥дн≥ технолог≥њ, в≥дпов≥дно до законодавства податкових, кредитних та ≥нших п≥льг.
 оментар: Ќе п≥дтверджуЇтьс¤ чинними статт¤ми закон≥в про оподаткуванн¤.
«акон Уѕро в≥дходиФ, статт¤ 40 а): « метою стимулюванн¤ заход≥в щодо утил≥зац≥њ в≥дход≥в та зменшенн¤ обс¤г≥в њх утворенн¤ суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ впроваджують технолог≥њ, спр¤мован≥ на зменшенн¤ обс¤г≥в утворенн¤ в≥дход≥в, утил≥зують в≥дходи в процес≥ виробництва продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг), зд≥йснюють њх збиранн¤ ≥ загот≥влю, беруть пайову участь у ф≥нансуванн≥ заход≥в щодо утил≥зац≥њ в≥дход≥в та зменшенн¤ обс¤г≥в њх утворенн¤, можуть надаватис¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни п≥льги щодо оподаткуванн¤ прибутку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, виготовленоњ з використанн¤м в≥дход≥в.
 оментар: Ќе п≥дтверджуЇтьс¤ чинними статт¤ми закон≥в про оподаткуванн¤.
¬нести в≥дпов≥дн≥ зм≥ни у «акон "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" в питанн≥ зменшенн¤ прибутку, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню, на суму, екв≥валентну витратам платника податку, пов'¤заних з впровадженн¤м ними малов≥дх≥дних, енерго- ≥ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й та традиц≥йних вид≥в енерг≥њ, зд≥йсненн≥ ≥нших ефективних заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовища, але не б≥льше суми приросту прибутку в пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м роком.
¬вести положенн¤ щодо зменшенн¤ прибутку, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню, на суму прибутку отриману в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, виготовленоњ з використанн¤м в≥дход≥в суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ впроваджують технолог≥њ, спр¤мован≥ на зменшенн¤ обс¤г≥в утворенн¤ в≥дход≥в, утил≥зують в≥дходи в процес≥ виробництва продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг), зд≥йснюють њх збиранн¤ ≥ загот≥влю, беруть пайову участь у ф≥нансуванн≥ заход≥в щодо утил≥зац≥њ в≥дход≥в та зменшенн¤ обс¤г≥в њх утворенн¤.
ƒоповнити «акон "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" у питанн≥ про суми, що не включаютьс¤ до складу валових витрат виробництва та об≥гу, положенн¤м, за ¤ким до валового доходу не включаютьс¤ кошти природних запов≥дник≥в, б≥осферних запов≥дник≥в, нац≥ональних природних парк≥в, зоолог≥чних парк≥в, а також п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н, у в≥данн≥ ¤ких перебувають територ≥њ та об'Їкти природно запов≥дного фонду ≥нших категор≥й, що спр¤мовуютьс¤ на зд≥йсненн¤ заход≥в з охорони навколишнього природного середовища.
¬вести положенн¤ про зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ податком на додану варт≥сть операц≥й з наданн¤ природоохоронних роб≥т та послуг, що виконуютьс¤ за рахунок фонд≥в охорони навколишнього природного середовища.
ѕоновити чинн≥сть п≥льги про зв≥льненн¤ в≥д податку на додану варт≥сть виконанн¤ л≥согосподарськими п≥дприЇмствами роб≥т з в≥дтворенн¤, охорони та захисту л≥су, ¤ка д≥¤ла до 01.10.1997 р.
¬иход¤чи ≥з економ≥чного стану п≥дприЇмств та обмежених ресурс≥в ƒержавного бюджету ”крањни, сл≥д створити умови дл¤ б≥льш широкого залученн¤ на зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в кредит≥в комерц≥йних банк≥в. « ц≥Їю метою сл≥д передбачити в≥дпов≥дними законодавчими та нормативними актами:
І п≥льгове кредитуванн¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ зд≥йснюють заходи по охорон≥ навколишнього середовища ≥ рац≥ональному використанню природних ресурс≥в.  омпенсац≥¤ можливих втрат комерц≥йних банк≥в при видач≥ п≥льгових кредит≥в може зд≥йснюватись шл¤хом наданн¤ њм п≥льг при сплат≥ податку на прибуток та пониженн¤ встановлених њм норм резервуванн¤;
І спри¤нн¤ залученню ≥нвестиц≥й комерц≥йних структур, еколог≥чних орган≥зац≥й на зд≥йсненн¤ природоохоронних проект≥в на основ≥ програм дво- ≥ багатостороннього сп≥вроб≥тництва, серед джерел ф≥нансуванн¤ ¤ких гарантована частка кошт≥в ƒержавного бюджету;
І прискоренн¤ створенн¤ передбаченого ”казом ѕрезидента ”крањни ƒержавного банку розвитку ≥ реконструкц≥њ, серед функц≥й ¤кого Ц визначити страхуванн¤ ≥нвестиц≥й комерц≥йних структур в еколог≥чно ризикован≥ проекти;
І передбаченн¤ в бюджет≥ кошт≥в на виконанн¤ науково-досл≥дних роб≥т та розробку нових технолог≥й еколог≥чного призначенн¤, що мають загальнодержавне значенн¤;
І створенн¤ умов дл¤ застосуванн¤ прискореноњ амортизац≥њ основних фонд≥в природоохоронного призначенн¤.
јле найб≥льший ефект в≥д згаданих заход≥в можливо дос¤гти за перенесенн¤ всього процесу на рег≥ональний р≥вень. ‘≥нансова незалежн≥сть рег≥он≥в маЇ стати визначальним фактором у зд≥йсненн≥ державноњ еколог≥чноњ пол≥тики. –озгл¤немо цю проблему детальн≥ше.
¬иход¤чи з того, що головною передумовою посиленн¤ охорони природи ≥ пол≥пшенн¤ використанн¤ природних ресурс≥в Ї перех≥д в≥д ресурсо-галузевого до рег≥онального зм≥сту еколог≥чноњ пол≥тики, особливого значенн¤ набуваЇ њњ узгоджен≥сть з розвитком ≥ становленн¤м м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥. –еал≥зац≥¤ рег≥ональних еколог≥чних, соц≥ально-економ≥чних програм потребуЇ досить значних кошт≥в ≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повинн≥ мати право на власн≥ ф≥нансов≥ ресурси дл¤ виконанн¤ покладених на них функц≥й. —аме цей принцип Ї стрижневим положенн¤м ™вропейськоњ ’арт≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ратиф≥кованим ¬ерховною –адою ”крањни 15 липн¤ 1997 року. ¬одночас, незважаючи на ратиф≥кац≥ю зазначеноњ ’арт≥њ, ”крањна не зробила всього необх≥дного дл¤ вт≥ленн¤ у житт¤ њњ вимог. —аме ц¤ обставина стала предметом спец≥ального розгл¤ду V-ю сес≥Їю  онгресу м≥сцевих та рег≥ональних влад в ™вроп≥, ¤ка в≥дбулас¤ 26-28 травн¤ 1998 року в —трасбурз≥. Ќатом≥сть закон "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ" (в≥д 9 кв≥тн¤ 1999 року) остаточно закр≥пив концепц≥ю м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤ка майже повн≥стю виключаЇ можлив≥сть хоча б незначноњ економ≥чноњ самост≥йност≥ рег≥он≥в.
ѕевн≥ над≥њ у цьому в≥дношенн≥ покладалис¤ на розробку  онцепц≥њ державноњ рег≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики, ¤ку мала розробити спец≥ально створена ѕрезидентом ”крањни ком≥с≥¤. ÷ю роботу було завершено 5 липн¤ 2000 року ≥ документ було передано в јдм≥н≥страц≥ю ѕрезидента. ѕодальша дол¤ цього питанн¤ залишилас¤ невизначеною. “рохи п≥зн≥ше св≥й вар≥ант  онцепц≥њ запропонував союз л≥дер≥в м≥сцевих ≥ рег≥ональних влад ”крањни ≥ ¤кий було затверджено на ≤≤ ¬сеукрањнському з'њзд≥ л≥дер≥в, що в≥дбувс¤ 9 вересн¤ 2000 року. ≤ ц≥лком можливо, що саме цей документ викликав досить негативну реакц≥ю ѕрезидента ”крањни, висловлену на науков≥й конференц≥њ 16.11.2000 р.
ћожливо д≥йсно ≥снують ¤к≥сть розб≥жност≥ м≥ж завданн¤ми рег≥ональноњ пол≥тики ¤к такоњ ≥ запропонованими шл¤хами њњ реал≥зац≥њ. ќднак при цьому варто також зазначити, що коригуванню повинн≥ п≥дл¤гати не лише т≥ диспропорц≥њ розвитку, ¤к≥ вже виникли, але ≥ т≥, ¤к≥ можуть виникнути. “обто штучно звужувати можливост≥ рег≥ональноњ пол≥тики лише до пасивного (по факту) втручанн¤ у загальний розвиток Ї також досить безп≥дставним ≥ невиправданим. ј ¤кщо це д≥йсно так, то ц≥лком природно, що рег≥они саме в особ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повинн≥ мати можлив≥сть у своњх планах заздалег≥дь передбачати реал≥зац≥ю тих чи ≥нших заход≥в, а не чекати на зд≥йсненн¤ њх у центральному пор¤дку. «рештою, головне завданн¤ роздержавленн¤ влади через њњ децентрал≥зац≥ю ¤краз ≥ пол¤гаЇ у тому, щоб розвантажити ÷ентр в≥д виконанн¤ невластивих йому функц≥й.
¬т≥ленн¤ у житт¤ принципу економ≥чноњ самодостатност≥ рег≥он≥в передбачаЇ поступовий в≥дх≥д в≥д колишньоњ (рад¤нськоњ) ≥деолог≥њ "в≥д заробленого Ц ус≥м потроху" до суто ринковоњ Ц "що заробив, усе твоЇ". «а таких умов досить суттЇво зм≥нюЇтьс¤ сама сутн≥сть передус≥м державних функц≥й, а в≥дтак ≥ державних потреб ¤к таких. ≤ ¤кщо при цьому загальну модель державного управл≥нн¤ розбудовувати на засадах середньодушових потреб у державних послугах, то досить скоро можливо з'¤суЇтьс¤, що структура ≥ обс¤ги видатк≥в ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в мали би бути ≥ншими.
Ќа перший погл¤д здаЇтьс¤, що це питанн¤ зовс≥м не пов'¤зане з охороною довк≥лл¤. јле ¤кщо виходити з того, що саме непом≥рн≥ ≥ непродуктивн≥ бюджетн≥ витрати обумовили астроном≥чн≥ державн≥ борги ≥ призвели до скороченн¤ вкрай важливих соц≥ально-економ≥чних програм, то п≥дірунт¤ еколог≥чноњ кризи в ”крањн≥ стане б≥льш зрозум≥лим, а њњ насл≥дки Ц ц≥лком законом≥рними. јле не менш важливим Ї ще одне: забезпеченн¤ середньодушового споживанн¤ державних послуг майже автоматично повинно передбачати ≥ в≥дпов≥дний ф≥нансовий внесок рег≥он≥в у державну казну, ¤кщо вже держава погодилас¤ надавати ≥ д≥йсно надаЇ т≥ чи ≥нш≥ послуги у достатн≥х обс¤гах ≥ достатньоњ ¤кост≥. ÷≥лком зрозум≥ло, що за сучасних економ≥чних умов не кожному з рег≥он≥в цей п≥дх≥д ви¤витьс¤ "по кишен≥". јле головний принцип, закладений в  онституц≥њ ”крањни ≥ ¤кий проголошуЇ необх≥дн≥сть справедливого ≥ неупередженого розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад¤нами ≥ територ≥альними громадами (статт¤ 95) у такому випадку буде реал≥зуватис¤ у значно б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж це робитьс¤ зараз.
Ќайголовн≥шою ж при цьому Ц виникненн¤ на м≥сц¤х мотивац≥њ до п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥, адже значна частина заробленого буде залишатис¤ в рег≥онах ≥ спр¤мовуватис¤ на розв'¤занн¤ усього комплексу питань Ц в≥д виробничих до еколог≥чних, культурних ≥ ≥нших. ” к≥нцевому рахунку мешканц≥ того ж «апор≥жж¤, пост≥йно перебуваючи у своЇр≥дн≥й газов≥й камер≥, повинн≥ мати можлив≥сть хоч ¤кось компенсувати таку дискомфортн≥сть. ≤ зовс≥м не виключено, що мешканц≥ багатьох ≥нших м≥ст, дл¤ ¤ких також стан довк≥лл¤ вже давно перетворивс¤ на безперервн≥ тортури, трохи уважн≥ше будуть ставитис¤ до того, ¤к ц≥ питанн¤ вир≥шуютьс¤ ≥ на державному, ≥ на м≥сцевому р≥вн¤х.
“аким чином, за 5 рок≥в, ¤к≥ минули п≥сл¤ вступу ”крањни до –ади ™вропи, питанн¤ м≥сцевоњ та рег≥ональноњ демократ≥њ в ”крањн≥ не лише не наблизилис¤ до свого розв'¤занн¤, але й ще б≥льше ускладнилис¤. «ам≥сть внесенн¤ зм≥н до  онституц≥њ ≥ окремих закон≥в ”крањни, ¤к≥ б дозволили не на словах, а на д≥л≥ запровадити д≥йсно демократичне м≥сцеве ≥ рег≥ональне самовр¤дуванн¤, зд≥йснюютьс¤ спроби обмежитис¤ адм≥н≥стративними нап≥взаходами. ÷е не може не призводити ≥ д≥йсно призводить до посиленн¤ багатьох кризових ¤вищ ¤к на м≥сц¤х, так ≥ в центр≥. Ќаприклад, у виступ≥ ѕрезидента ”крањни Ћ. учми на зас≥данн≥ –ади рег≥он≥в ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни 14 липн¤ 2000 року особливо наголошувалос¤ на тому, що випуск продукц≥њ на душу населенн¤ м≥ж рег≥онами р≥знитьс¤ у 14 раз≥в (” , 19.07.2000 р.). Ќе потр≥бно значних зусиль, аби усв≥домити, що за цим показником криютьс¤ досить суттЇв≥ соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ еколог≥чн≥ в≥дм≥нност≥.
ѕ≥дсумовуючи викладене, можна зробити досить важливий, хоча ≥ невт≥шний висновок: надзвичайно пов≥льне запровадженн¤ в ”крањн≥ ринкових економ≥чних в≥дносин пов'¤зане передус≥м з≥ штучним збереженн¤м ≥ нав≥ть посиленн¤м адм≥н≥стративних важел≥в управл≥нн¤. ≤ ц≥лком природно, що за таких умов економ≥чн≥ механ≥зми реал≥зац≥њ чи то пол≥тики сусп≥льного розвитку в ц≥лому, чи њњ рег≥ональноњ складовоњ поступаютьс¤ м≥сцем саме адм≥н≥стративним механ≥змам. «в≥дси лише один крок до розум≥нн¤ того, що половинчаст≥ ринков≥ в≥дносини Ц це набагато г≥рше, н≥ж њх в≥дсутн≥сть взагал≥, оск≥льки у такому раз≥ невир≥шеними залишаютьс¤ саме найб≥льш гостр≥ ≥ болюч≥ проблеми. «агостренн¤ еколог≥чноњ (≥ без того кризовоњ) ситуац≥њ в ”крањн≥ Ї тому достатн≥м п≥дтвердженн¤м.
” контекст≥ наведеного необх≥дно зазначити, що дл¤ хоча б часткового виправленн¤ ситуац≥њ, що склалас¤ у формуванн≥ рег≥ональноњ пол≥тики, потр≥бно прискорити прийн¤тт¤ закону про державну п≥дтримку м≥сцевого самовр¤дуванн¤, опрацьованого  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ внесеного на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни.
Ќаступний розгл¤дуваний нами аспект стратег≥њ ≥ механ≥зм≥в вт≥ленн¤ еколог≥чноњ пол≥тики.  онституц≥Їю ”крањни (статт¤ 13) визначено, що земл¤, њњ надра, атмосферне пов≥тр¤, водн≥ та ≥нш≥ природн≥ ресурси, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в межах територ≥њ ”крањни, природн≥ ресурси њњ континентального шельфу виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони Ї обТЇктами права власност≥ ”крањнського народу. «в≥дси випливаЇ, що використанн¤ цих ресурс≥в у першу чергу маЇ в≥дпов≥дати ≥нтересам усього народу, а стосунки м≥ж природокористувачами ≥ сусп≥льством мають бути вичерпною м≥рою врегульован≥ чинним законодавством. ƒо цього варто додати також, що за умов становленн¤ ≥ розвитку в ”крањн≥ ринкових економ≥чних в≥дносин так≥ стосунки мають базуватис¤ на повному врегулюванн≥ взаЇмних економ≥чних зобовТ¤зань зазначених стор≥н. ≤ншими словами природокористувач≥ повинн≥ мати ч≥тко окреслен≥ економ≥чн≥ зобовТ¤занн¤ Ц ¤к за користуванн¤ тими чи ≥ншими природними ресурсами, так ≥ за шкоду, запод≥¤ну цим ресурсам, внасл≥док њх забрудненн¤, виснаженн¤ ≥ деградац≥њ.
„инним законодавством в ”крањн≥ на сьогодн≥ передбачене справл¤нн¤ плати, зокрема, за використанн¤ надр, водних, земельних, л≥сних ≥ ≥нших природних ресурс≥в. ѕередбачаЇтьс¤, що у 2001 роц≥ до ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в за рахунок такоњ плати надходженн¤ в ц≥лому становитимуть понад 1,9 м≥ль¤рда грн. « ц≥Їњ суми, наприклад, плата за землю передбачена в обс¤з≥ 1,29 м≥ль¤рда грн., за водн≥ ресурси 180 м≥льйон≥в грн. « точки зору збалансуванн¤ ефективност≥ використанн¤ цих ресурс≥в ≥ розм≥ру в≥дпов≥дноњ плати напевне ≥снують де¤к≥ проблеми, але у даному випадку ц≥ питанн¤ не Ї головним предметом анал≥зу. —кор≥ше за все ≥снують також певн≥ нев≥дпов≥дност≥ у частин≥ використанн¤ зазначених надходжень. ” кращому випадку вони мали б використовуватис¤ передус≥м на в≥дновленн¤ ≥ пол≥пшенн¤ стану в≥дпов≥дних ресурс≥в.
Ќабагато важлив≥шим зараз Ї ≥нше, а саме Ц ¤к вир≥шуютьс¤ питанн¤ у випадках надм≥рного забрудненн¤, виснаженн¤ ≥ деградац≥њ природних ресурс≥в, тобто пошкодженн¤ власност≥, що належить усьому сусп≥льству. «аб≥гаючи наперед, наголосимо, що в ц≥й частин≥ в≥дносини м≥ж природокористувачами ≥ сусп≥льством ще й дос≥ залишилис¤ на р≥вн≥, коли головним принципом державного устрою була сусп≥льна власн≥сть на основн≥ засоби виробництва, тобто на р≥вн≥ колишн≥х рад¤нських (псевдосоц≥ал≥стичних) сусп≥льних в≥дносин.
¬≥дпов≥дно до статт≥ 44 «акону ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ  аб≥нет м≥н≥стр≥в ”крањни своЇю постановою в≥д 1 березн¤ 1999 року є 303 затвердив пор¤док встановленн¤ норматив≥в збору та забрудненн¤ навколишнього природного середовища ≥ ст¤гненн¤ цього збору. ÷¤ постанова м≥стить у соб≥ дек≥лька надзвичайно принципових момент≥в. ѕередус≥м  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в на св≥й розсуд обмежив зобовТ¤занн¤ (≥ природно в≥дпов≥дальн≥сть природокористувач≥в) встановивши, що зазначений зб≥р справл¤Їтьс¤ лише за викиди в атмосферне пов≥тр¤ забруднюючих речовин стац≥онарними та пересувними джерелами забрудненн¤; за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водн≥ обТЇкти за розм≥щенн¤ в≥дход≥в. Ќатом≥сть порушенн¤ земель (карТЇри ≥ таке ≥нше), забрудненн¤ ірунт≥в надм≥рним застосуванн¤м отрутох≥м≥кат≥в, завданн¤ шкоди ресурсам рослинного ≥ тваринного св≥ту, а також ≥нш≥ про¤ви недбалого ≥ хижацького ставленн¤ до довк≥лл¤ не знайшли в≥дображенн¤ у зазначен≥й постанов≥. ўоправда окрем≥ елементи захисту довк≥лл¤ передбачен≥ в ≥нших законодавчих актах, наприклад, Ћ≥совому, «емельному, крим≥нальному та ≥нших кодексах, але то вже зовс≥м ≥нша природа ≥ в≥дносин, ≥ в≥дпов≥дальност≥.
“аким чином, на сьогодн≥ ус¤ економ≥чна в≥дпов≥дальн≥сть природокористувач≥в перед сусп≥льством практично зводитьс¤ до сплати своЇр≥дних штраф≥в за шкоду, запод≥¤ну довк≥ллю. ѕри цьому символ≥чн≥сть таких штраф≥в Ї б≥льш н≥ж очевидною. ¬≥дпов≥дальн≥сть у вигл¤д≥ збору за забрудненн¤ навколишнього природного середовища шк≥дливими викидами Ї диференц≥йованою у залежност≥ в≥д перевищенн¤ встановленого л≥м≥ту на таке забрудненн¤. ≤ зважаючи на майже катастроф≥чний стан довк≥лл¤ в ”крањн≥ можна було б оч≥кувати, що под≥бн≥ збори мали б вим≥рюватис¤ досить значною сумою. ћ≥ж тим оч≥куЇтьс¤, що у 2001 роц≥ до зведеного бюджету над≥йдуть платеж≥ на загальну суму близько 77 м≥льйон≥в грн, у тому числ≥ до ƒержавного бюджету ”крањни Ц на 22,7 м≥льйона грн ¬исновок про те, багато це чи мало можна зробити на п≥дстав≥ загальноњ оц≥нки еколого-економ≥чного розвитку ”крањни. «г≥дно з такою оц≥нкою нейтрал≥зац≥¤ шкоди, запод≥¤ною пог≥ршенн¤м еколог≥чного ≥ техногенного стану коштувало б держав≥ чотирьох р≥чних бюджет≥в.
÷≥лком зрозум≥ло, що в≥дпов≥дальн≥сть за забрудненн¤ ≥ деградац≥ю навколишнього природного середовища не може вичерпуватис¤ зазначеними зборами. «рештою ≥ згаданою постановою  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни окремо зазначаЇтьс¤, що сплата збору не зв≥льн¤Ї юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б в≥д в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, заданих порушенн¤м природоохоронного законодавства (див. Уѕор¤док встановленн¤ норматив≥в збору за забрудненн¤ навколишнього природного середовища ≥ ст¤гненн¤ цього зборуФ п.13). ≥ саме ц¤ обставина Ї найголовн≥шою при зТ¤суванн≥ стану виконанн¤ економ≥чних зобовТ¤зань прородокористувачами перед сусп≥льством. ¬одночас необх≥дно наголосити, що вир≥шенн¤ цього питанн¤ в ”крањн≥ ще й дос≥ зд≥йснюЇтьс¤ у дов≥льному режим≥, а ¤кщо висловитис¤ точн≥ше, то не вир≥шуЇтьс¤ взагал≥. Ѕюджетною класиф≥кац≥Їю нав≥ть не передбачен≥ надходженн¤ до державного бюджету у вигл¤д≥ компенсац≥њ за шкоду, запод≥¤ну довк≥ллю ≥ так≥ компенсац≥њ ¤кщо коли-небудь десь ≥ мали м≥сце, то широкого сусп≥льного резонансу под≥бн≥ випадки не мали.
“ака практика дозвол¤Ї припустити, що держава св≥домо не застосовуЇ покарань у вигл¤д≥ примусовоњ компенсац≥њ сусп≥льних втрат внасл≥док техногенного перевантаженн¤ природного середовища. —тосовно цього ≥снуЇ нав≥ть своЇр≥дн≥ Уобірунтуванн¤Ф у вигл¤д≥ запоб≥ганн¤ буц≥мто зростанню деф≥циту бюджету, р≥вн¤ безроб≥тт¤ тощо. ћ≥ж тим саме такий п≥дх≥д був притаманний сусп≥льним в≥дносинам в ”крањн≥ до к≥нц¤ 80-х рок≥в минулого стол≥тт¤. јле ж сьогодн≥ зовс≥м ≥нш≥ часи ≥ маЇ бути зовс≥м ≥нший п≥дх≥д. јдже довк≥лл¤ Ц то Ї сусп≥льна власн≥сть ≥ не може руйнуватис¤ ¤к ≥ кому заманетьс¤. ” звТ¤зку з цим положенн¤ статт≥ 13  онституц≥њ ”крањни стосовно того, що в≥д ≥мен≥ ”крањнського народу права власника зд≥йснюють органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, можна розум≥ти ще й так, що ц≥ органи св≥домо чи н≥, але не забезпечують охорону, збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в. —воЇю чергою ц¤ обставина переконуЇ ≥ у тому, що в особ≥ держави не можуть поЇднуватис¤ функц≥њ природокористувача ≥ функц≥њ природоохоронного контролера.
–озмежуванн¤ таких функц≥й у напр¤мку б≥льш широкого залученн¤ громадськост≥ до контролю за дотриманн¤м субТЇктами господарюванн¤ природоохоронного законодавства Ц це лише один б≥к справи. ¬одночас необх≥дно на загальнодержавному правовому р≥вн≥ встановити що таке Ї шкода, запод≥¤на навколишньому природному середовищу, ¤к вона визначаЇтьс¤ ≥ ¤ким маЇ бути пор¤док в≥дшкодуванн¤ ц≥Їњ шкоди. ¬ ≥ншому раз≥ розмови про посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥, у тому числ≥ економ≥чноњ з руйнуванн¤ обТЇкту права власност≥ народу так ≥ залишатьс¤ розмовами, а бюджет крањни так ≥ буде наповнюватис¤ у тому числ≥ за рахунок подальшого пог≥ршенн¤ здоровТ¤ людей, ¤к≥ проживають передус≥м у так званих промислово-розвинених рег≥онах ”крањни.
ўо стосуЇтьс¤ нагальноњ потреби у переор≥Їнтац≥њ виробничих Ц ≥ загалом економ≥чних Ц пр≥оритет≥в з урахуванн¤м рол≥ ≥ можливостей ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й у сучасному св≥т≥, то «елен≥ наголошують на ц≥лковит≥й доступност≥ ≥ економ≥чн≥й доц≥льност≥ запровадженн¤ екотехнолог≥й у найр≥зноман≥тн≥ших галуз¤х народного господарства.
«окрема, щодо одн≥Їњ з найб≥льш еколог≥чно небезпечних галузей Ц пол≥мерноњ х≥м≥њ, - варто звернутись до Ївропейського досв≥ду. як пов≥домл¤Ї "Reuters", ≥тал≥йськ≥ досл≥дники намагаютьс¤ внести св≥й вклад у справу збереженн¤ довк≥лл¤, створюючи одноразовий посуд, пакувальн≥ пакети та ≥грашки дл¤ домашн≥х тварин з кукурудз¤ного крохмалю.
‘ах≥вц≥ компан≥њ "Novamont" створили спец≥альн≥ види б≥опластику, що розкладаютьс¤ п≥д впливом довк≥лл¤, ≥ запатентували його п≥д загальною назвою 'Mater-Bi". "Novamont" розпочала освоЇнн¤ технолог≥й, що дозвол¤ть виготовл¤ти з кукурудз¤ного крохмалю б≥опластиков≥ кульки, ще у 80-х роках, ≥ в≥дтод≥ застосувала результати своњх досл≥джень дл¤ виробництва нешк≥дливих дл¤ природи нож≥в та виделок, тар≥лок та контейнер≥в дл¤ бутерброд≥в, пакет≥в дл¤ одноразових п≥дгузк≥в ≥ нав≥ть автомоб≥льних шин.
ѕродукц≥¤ на основ≥ розробок "Novamont" вже широко застосовуЇтьс¤ у св≥т≥: "McDonald's" в јвстр≥њ та Ўвец≥њ пропонуЇ "кукурудз¤н≥" нож≥; "Goodyear" використовуЇ УMater-Bi" у виробництв≥ шин "Biotred GT3"; а крамниц≥ "Carrefour" у ‘ранц≥њ, "Esselunga" в* ≤тал≥њ та 'Co-Op" у Ќорвег≥њ продають своњ товари у б≥опластикових пакетах в≥д "Novamont". 6
ј проблеми утил≥зац≥њ твердих промислових в≥дход≥в та дорогого житлобуд≥вництва в √онконгу розвТ¤зано завд¤ки ще одн≥й екотехнолог≥њ: фах≥вц≥ гонконгського науково-технолог≥чного ун≥верситету у сп≥вроб≥тництв≥ з компан≥Їю 3E Envirotech Products розробили еколог≥чно чисту технолог≥ю виробництва буд≥вельних матер≥ал≥в, основу ¤ких складають промислов≥ в≥дходи Ц камТ¤новуг≥льний шлак, що лишаЇтьс¤ в процес≥ виробленн¤ електроенерг≥њ. « переробленого камТ¤новуг≥льного шлаку виробл¤ють дуже ст≥йк≥ цеглу, ст≥нн≥ панел≥, високо¤к≥сн≥ ≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али, а також буд≥вельн≥ блоки.
ѕри переробц≥ м≥льйон≥в тон камТ¤новуг≥льного шлаку ≥ виготовленн≥ буд≥вельних матер≥ал≥в ≥стотно зменшуЇтьс¤ забрудненн¤ пов≥тр¤, що спричинюють ц≥ в≥дходи. ќкр≥м того, використанн¤ камТ¤новуг≥льного шлаку допоможе скоротити обс¤ги буд≥вельних в≥дход≥в, а також зекономити земельн≥ площ≥, енерг≥ю, зменшити виробнич≥ витрати. 7
Ќадзвичайно корисними дл¤ ”крањни мають бути комплексн≥ еколог≥чн≥ розробки рос≥¤нина ё.Ћап≥на. ¬≥н пропонуЇ вир≥шувати вс≥ еколог≥чн≥ проблеми в комплекс≥: ≥ побутових в≥дход≥в, ≥ еколог≥чно чистоњ њж≥, ≥ енерго- та ресурсозбереженн¤, ≥ здоров'¤ людини Ц ¤к ф≥зичного, так ≥ псих≥чного...
«окрема, в≥н пише, що виробництво ≥ використанн¤ енерг≥њ завжди супроводжуЇтьс¤ еколог≥чними збитками, чого, ймов≥рно, не вдастьс¤ уникнути ≥ в майбутньому. —еред ус≥х галузей виробництва енергетичне л≥дируЇ за ступенем шк≥дливого впливу на довк≥лл¤. ѕри розгл¤д≥ еколог≥чних проблем будь-¤кого м≥ста, будь-¤кого промислового району ми завжди стикаЇмось з ц≥лим букетом еколог≥чних проблем, повТ¤заних з виробництвом енерг≥њ.
≈колог≥чн≥ збитки в≥д енергетики ¤к правило нос¤ть комплексний характер: забруднюютьс¤ пов≥тр¤, вода, ірунти, в≥дчужуютьс¤ п≥д шахти, електростанц≥њ, в≥двали ≥ терикони значн≥ територ≥њ. « енергетикою пов'¤зан≥ так≥ глобальн≥ еколог≥чн≥ проблеми ¤к проблема кислотних дощ≥в, потепл≥шанн¤ кл≥мату, озонових д≥р. ќчевидно, що кардинальне р≥шенн¤ еколог≥чних проблем енергетики пол¤гаЇ в скороченн≥ виробництва ≥ споживанн¤ енерг≥њ. –озрахунок св≥дчить, що принаймн≥ в житловому сектор≥ можна обходитис¤ багаторазово меншою к≥льк≥стю енерг≥њ без пог≥ршенн¤ умов житт¤.
 олись було попул¤рним гасло економ≥њ енерг≥њ. « часом воно було зам≥нене б≥льш загальною вимогою Ц енергоефективн≥стю. ¬она включаЇ в себе не т≥льки ≥ не ст≥льки л≥кв≥дац≥ю нерац≥ональних витрат енерг≥њ, ск≥льки головним чином максимальне п≥двищенн¤ ефективност≥ вс≥х процес≥в, в ¤ких витрачаЇтьс¤ енерг≥¤. ѕри такому п≥дход≥ з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть витрачати менше енерг≥њ без зниженн¤ життЇвих стандарт≥в.
≈коном≥¤ енерг≥њ будь в чому завжди спри¤тливо в≥дбиваЇтьс¤ на стан≥ довк≥лл¤, оск≥льки дозвол¤Ї скоротити њњ виробництво (або нарощувати меншими темпами) ≥ уникнути забрудненн¤ ≥ в≥дход≥в на всьому, ¤к правило надто довгому, ланцюжку њњ виробництва, розпод≥лу ≥ використанн¤. «а п≥драхунками фах≥вц≥в, енергозбереженн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в 4-5 раз економ≥чно виг≥дн≥шим, н≥ж виробленн¤ екв≥валентноњ к≥лькост≥ енерг≥њ.
Ќа енергопостачанн¤ житлових ≥ громадських буд≥вель в крањнах з пом≥рним кл≥матом витрачаЇтьс¤ б≥л¤ третини вс≥Їњ енерг≥њ, що споживаЇтьс¤. “аким чином, потенц≥ал енергозбереженн¤ в житловому сектор≥ ви¤вл¤Їтьс¤ дуже значним.
—тисло екод≥м Ц це ≥ндив≥дуальне житло або будинок з д≥л¤нкою земл≥, що Ї радикально ресурсозбер≥гаючим ≥ малов≥дх≥дним, здоровим ≥ благоустроЇним, неагресивним по в≥дношенню до довк≥лл¤. ÷е дос¤гаЇтьс¤ головним чином застосуванн¤м автономних або невеликих колективних ≥нженерних систем життЇзабезпеченн¤ ≥ рац≥ональною буд≥вельною конструкц≥Їю будинку.
“ак екод≥м маЇ бути енергоефективним. Ѕудинок втрачаЇ енерг≥ю майже вин¤тково у вигл¤д≥ тепла, оск≥льки вс≥ види використовуваноњ енерг≥њ перетворюютьс¤ у ньому на тепло. јле останн≥м часом з'¤вилис¤ в≥кна з достатньо великим опором теплопередач≥ ≥ вперше з'¤вилас¤ можлив≥сть кардинально утеплити будинок таким чином, що йому стаЇ непотр≥бна система опаленн¤ нав≥ть в дуже холодному кл≥мат≥. “ож сьогодн≥ стало реальним гасло Украще один раз утеплити будинок, н≥ж все житт¤ його опалюватиФ.
≈лементарний розрахунок показуЇ, що на географ≥чн≥й широт≥ ”крањни двоповерховий котедж, ¤кий займаЇ в план≥ 100 м2, за р≥к одержуЇ в≥д сонц¤ б≥льш ¤к 100 мегават-годин енерг≥њ, що перевищуЇ всю його р≥чну потребу Ц нав≥ть за нин≥шнього марнотратного споживанн¤ енерг≥њ.
«окрема, одним з еколог≥чно нейтральних метод≥в отриманн¤ енерг≥њ Ї спаленн¤ б≥омаси. ≤снують породи однор≥чних ≥ багатор≥чних рослин з≥ швидким ростом, ¤к≥ вже зараз рентабельно вирощувати дл¤ паливних потреб. ¬ажливо те, що при спалюванн≥ спец≥ально вирощеноњ б≥омаси в атмосферу не потрапл¤Ї додатковий вуглекислий газ, оск≥льки в процес≥ вирощуванн¤ б≥омаси така ж к≥льк≥сть його поглинаЇтьс¤. “аким чином, сумарна к≥льк≥сть двоокису вуглецю в атмосфер≥ не зб≥льшуЇтьс¤, ≥ завд¤ки цьому екод≥м не вносить вклад у глобальне потепл≥шанн¤.
ѕор≥вн¤Їмо економ≥чну ефективн≥сть переходу на альтернативне енергозабезпеченн¤ житла. Ќа даний момент варт≥сть електроенерг≥њ, що виробл¤Їтьс¤ на теплових станц≥¤х з твердого палива складаЇ б≥л¤ 7 цент≥в за к≥ловат-годину. «а економ≥чн≥стю використанн¤ енерг≥њ в≥тру наближаЇтьс¤ до вартост≥ тепловоњ, або нав≥ть, зг≥дно окремих пов≥домлень, Ї нижчою. “ак, за одним з джерел, за в≥с≥мдес¤т≥ роки ц≥на в≥троелектроенерг≥њ, що виробл¤Їтьс¤ в —Ўј, зменшилас¤ в дес¤ть раз≥в ≥ склала 7 цент≥в. ≤ це показник морально застар≥лого обладнанн¤. ” зв'¤зку ж ≥з впровадженн¤м нових в≥троустановок прогнозуЇтьс¤ зниженн¤ вартост≥ њхньоњ енерг≥њ до 3.5 цент≥в за к≥ловат-годину.
¬игода вже наочна Ц але ж варто зважити ще й на те, що сьогодн≥ за визначенн¤ вартост≥ енерг≥њ не враховуЇтьс¤ ц≥на завдаваноњ природ≥ виробництвом енерг≥њ еколог≥чноњ шкоди. 8
—ьогодн≥ найеконом≥чн≥шим з традиц≥йних енергонос≥њв вважаЇтьс¤ атом Ц проте, скаж≥мо, в Ќ≥меччин≥ прот¤гом найближчих двадц¤ти рок≥в будуть закрит≥ вс≥ ј≈—.  анцлер Ќ≥меччини √ерхард Ўредер п≥дписав про це угоду з пров≥дними енергетичними компан≥¤ми крањни. « боку енергетичноњ галуз≥ угоду п≥дписали компан≥њ E.ON AG, RWE, EnBW та HEW.
як пов≥домл¤Ї агентство DPA, йдетьс¤ про поступову л≥кв≥дац≥ю 19 ј≈—, що виробл¤ють 35 в≥дсотк≥в електроенерг≥њ. ќсновний наголос в енергетичн≥й пол≥тиц≥ н≥мецька влада плануЇ робити на в≥дновлюваних ≥ альтернативних джерелах, а також на енергозбереженн≥. 9
”крањна також маЇ нам≥р зробити серйозну ставку на буд≥вництво в≥трових електростанц≥й. ѕро це говорить утворенн¤ координац≥йноњ ради, ¤ку очолив перший в≥це-премьер крањни ќлег ƒубина. –ада д≥¤тиме пост≥йно п≥д контролем ур¤ду.
ѕоверн≥мось до проекту екодому: до будинку, окр≥м електрики ≥ енергонос≥њв, надходить гар¤ча ≥ холодна вода, в ньому утворюютьс¤ в≥дходи Ц ст≥чн≥ води ≥ побутове см≥тт¤. ќчистка ≥ подача води, вилученн¤ обробка сток≥в ≥ см≥тт¤ вимагають роботи великих техн≥чних систем, що супроводжуютьс¤ споживанн¤м природних ресурс≥в ≥ еколог≥чними збитками. Ќеагресивний до довк≥лл¤ д≥м повинен бути не т≥льки енергоефективним, але ≥ ресурсоефективним в ц≥лому ≥ малов≥дх≥дним.
ѕобутов≥ в≥дходи доц≥льно в≥дразу збирати розд≥льно за категор≥¤ми в м≥сц¤х њхнього утворенн¤ Ц житловому ≥ торговому секторах. ÷е вимагаЇ зм≥ни побутових звичок, але це неуникно. як доводить вже накопичений в багатьох крањнах досв≥д, населенн¤ до цього достатньою м≥рою вже готове.
¬же сьогодн≥ еколог≥чн≥ орган≥зац≥њ розвивають практику еколог≥чноњ експертизи товар≥в ≥ послуг. ¬ повному вар≥ант≥ така експертиза включаЇ не т≥льки оц≥нку нешк≥дливост≥ товару дл¤ споживача, але ≥ придатн≥сть його дл¤ рециклюванн¤, ≥ ступ≥нь еколог≥чност≥ його виробництва. “аким чином оц≥нюЇтьс¤ весь життЇвий цикл товару. ¬ результат≥ оц≥нки можливий заклик до бойкоту товару ≥ ф≥рми, що його виробл¤Ї, або, навпаки, його рекомендуванн¤. ¬иконанн¤ таких рекомендац≥й Ї шл¤хом до еколог≥чного стилю споживанн¤, що природним чином буде притаманне мешканц¤м екодом≥в.
—учасн≥й людин≥ екод≥м може показатис¤ надто складним, однак дл¤ того, хто в ньому зросте, навпаки, нин≥шн≥ будинки здадутьс¤ занадто прим≥тивними. ƒл¤ дитини саме житт¤ в екодом≥ буде, окр≥м ≥ншого, природним техн≥чним ≥ еколог≥чним ун≥верситетом. ƒл¤ всеб≥чного розвитку д≥тей екод≥м надаЇ невим≥рно б≥льш≥ можливост≥, н≥ж звичайна бетонна камера з перегородками, ≥менована м≥ською квартирою.
¬ конституц≥¤х багатьох крањн вже задекларовано право громад¤н на здорову життЇве середовище, що, однак, дедал≥ б≥льше стаЇ порожньою декларац≥Їю. Ќа в≥дм≥ну в≥д цього, екожитло могло б забезпечити право на спос≥б житт¤ та роботу, що не завдаЇ шкоди природ≥. “аким „ином екожитло могло б забезпечити реальний ≥ д≥Ївий прогрес у галуз≥ еколог≥чних прав населенн¤.
≈кожитло напевне чинитиме вплив на культуру ≥ психолог≥ю людей, зокрема зрозум≥ло, що воно спри¤тиме зменшенню соц≥ального утриманства й ≥нфантил≥зму, оск≥льки матер≥альний добробут людини буде багато в чому залежати в≥д њњ особистих зусиль, а не численних комунальних ≥ соц≥альних служб, ¤к це Ї зараз. ќчевидно що екожитло спри¤тиме ≥ б≥льш≥й сол≥дарност≥ член≥в с≥м'њ, що спри¤тиме њњ зм≥цненню.
 оли будинок стаЇ всеб≥чно ресурсозбер≥гаючим ≥ малов≥дх≥дним, здоровим дл¤ людини ≥ неагресивним по в≥дношенню до навколишньоњ природи, виникаЇ самодостатн¤ ц≥л≥сн≥сть, що може справити великий вплив на гармон≥зац≥ю взаЇмин людини ≥ природи. 8
ѕарт≥¤ «елених ”крањни надзвичайно зац≥кавлена у вт≥ленн≥ под≥бних системних еколого-економ≥чних р≥шень. Ѕуде це на р≥вн≥ родини, окремого п≥дприЇмства, економ≥чноњ галуз≥ чи сусп≥льства в ц≥лому Ц результат все одно буде корисним дл¤ людей та природи ”крањни.

ѕосиланн¤

1. Ќац≥ональна допов≥дь про стан навколишнього природного середовища в ”крањн≥ за 1997 р≥к. ћ≤Ќекобезпеки ”крањни. Ц .: 1999, с.21.
2.  ћ”, вих. є34Ц3126/4 в≥д 15.09.2000 р.
3. ѕосланн¤ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 6.03.2001 р.
4. —упров≥дн≥ таблиц≥ та додатки до проекту Ѕюджетноњ резолюц≥њ на 2000 р≥к, 10.05.99 р. стор. 125
5. ¬икористан≥ розробки доктора економ≥чних наук ¬еклич ќ.ќ. ƒив. ≈коном≥чне оподаткуванн¤ в ”крањн≥: реал≥њ та напр¤мки вдосконаленн¤ з урахуванн¤м св≥тового осв≥ту.  ињв, ≤нститут економ≥ки ЌјЌ ”крањни, 2001р.
6. »тали¤: биопластик из кукурузы. Ц News.Battery.Ru Ц јккумул¤тор Ќовостей, 01.06.2001 Ц »сточник: "ЁЋ¬»—“»"
7. √онконг: из отходов будут строить дома. Ц News.Battery.Ru Ц јккумул¤тор Ќовостей, 21.06.2001. Ц »сточник: DELFI
8. Ћапин ё.Ќ. Ёкожилье Ц ключ к будущему. (—окращенный вариант книги "Ёкожилье Ц ключ к будущему". Ц ћ., 1998).// http://www.ecoline.ru/books/ecohouse/
9. News.Battery.Ru - јккумул¤тор Ќовостей, 14.06.2001
»сточник: –усенержи.ком


¬аши отклики

Ќазад на √лавную страницу



Hosted by uCoz