Вибори - 1998

Народно-демократичне об`єднання "Нова Україна"

Народно-демократичне об'єднання "Нова Україна" можна назвати одним з найстаріших політичних об'єднань сучасної України. 8 січня 1992 року на зборах, зініційованих Партією демократичного відродження України, було ухвалено рішення утворити громадсько-політичне об'єднання "Нова Україна". На установчих зборах були присутні 49 чоловік, серед них: Ю.Бауман, А.Білоус, В.Гриньов, О.Ємець, В.Жмир, Ю.Збітнєв, В.Кулеба, Є.Кушнарьов, В.Лановий, В.Рижов, В.Соболєв, П.Таланчук, В.Філенко, В.Чайка, В.Шульженко, В.Щербина. Наступні збори, які відбулися 14 лютого 1992 року у складі вже 75 чоловік, затвердили Статут об`єднання. 23 лютого 1992 року, коли "Нова Україна" була зареєстрована, її членами були вже 87 чоловік.
За статутом у новоствореному об'єднанні передбачалося колективне членство. У лютому 1992 р. до складу “Нової України” входило 12 колективних членів: Партія демократичного відродження України (ПДВУ), Об'єднана соціал-демократична партія України (ОСДПУ), Київський координаційний центр Партії зелених України, Спілка юристів України, Спілка кооператорів і підприємців України, Українська ліга підприємств з іноземним капіталом, Київська міська організація профспілки працівників кооперації, Українська асоціація спеціалістів по управлінню якістю, Українська студентська спілка (УСС), Союз "Чорнобиль України", Агропромисловий концерн фермерів "Україна", Українська конфедерація підприємців. Заяви до об'єднання подали - Ліберально-демократична партія України (ЛДПУ) та Конституційно-демократична партія України (КДПУ).
Як бачимо, вже у період свого створення "Нова Україна" об'єднувала представників доволі широкого ідеологічного спектру - політиків соціал-демократичного, ліберально-демократичного і національно-демократичного спрямування. Це підтвердило і представництво партій на першому з'їзді "Нової України", що відбувся 26-28 червня 1992 р: ПДВУ - 56 делегатів, ПЗУ ( “Зелений світ”) - 18, ОСДПУ - 16, СДПУ - 13, Рух – 13, ЛДПУ - 7, КДПУ-7, УХДП-1. Головою Президії "Нової України" був обраний В.Філенко, а її членами - В.Гриньов, В.Євтухов, О.Ємець, В.Кафарський, Н.Кожевіна, Є.Кушнарьов, В.Лановий, С.Лилик, В.Пилипчук, С.Погорєлов, А.Романенко, Т.Стецьків, В.Сумін, Ю.Щербак, В.Щербина.
Нині "Нова Україна" є центристською організацією ліберально-демократичного спрямування. Офіційно задекларованою метою створення об'єднання був розвиток активного економіко-реформаторського руху, розгортання масштабних ринкових перетворень шляхом впливу на діяльність вищих органів державної влади і безпосередньої участі у їхній роботі. Оскільки на початок 1992 р. Верховною Радою та Урядом України активно блокувалися процеси реформування вітчизняної економіки, то "Новій Україні" довелося одразу досить інтенсивно включитися у політичну боротьбу. Вже восени 1992 року "Нова Ураїна" виступила одним з ініціаторів збирання підписів за дострокове переобрання Верховної Ради. Через кілька днів від започаткування цієї кампанії антиринковий уряд В.Фокіна був замінений помірковано-реформістським урядом Л. Кучми.
До складу останнього увійшли й окремі члени "Нової України". Увійшли саме як окремі діячі, а не як повноважні представники організації. Це стало каталізатором розколу в "Новій Україні" на прихильників урядового курсу та його опонентів, що фактично паралізувало об'єднання, позбавило його дієздатності (1).
Не вдалося подолати тенденції до розколу "Новій Україні" і на момент виборів 1994 р. Внаслідок цього частина членів об'єднання підтримала кандидатуру Л. Кучми на пост Президента України (Блок Гриньов-Кучма), інші - В.Ланового, дехто - Л.Кравчука.
Незабаром після виборів В.Гриньов "перетягнув" частину членів "Нової України" в утворену ним партію "Міжрегіональний блок реформ".
З метою подолання негативних відцентрових тенденцій всередині об'єднання з початку 1995р. починається робота над утворенням політичного ядра організації. Ним повинна була стати новоутворена політична партія, що зосередила б потенціал об'єднання та у своїй діяльності уособлювала б його політичну волю.
Першим кроком у процесі реалізації цього стратегічного курсу на шляху реорганізації "Нової України" стало офіційне об'єднання в блок у лютому 1995 р. Партії Демократичного Відродження України (голова політради Володимир Філенко) та Трудового Конгресу України (голова політради Анатолій Матвієнко).
17 листопада 1995 року на спільному засіданні Координаційної Ради ПДВУ і Політради ТКУ було ухвалено рішення про підготовку з'їзду єднання на лютий 1996 року.
Ідею єднання також підтримали інші політичні та громадські сили, зокрема, політичний актив регіональних осередків об'єднання “НУ” (“Нова Україна"- голова Євген Кушнарьов), СПРК (Союз підтримки Республіки Крим - голова Сергій Куніцин), СУС (Союз українського студентства - голова Вадим Денисенко), міжрегіональне об'єднання "Нова Хвиля", Асоціація молодих політиків і політологів - голова Артур Білоус.
Останнім кроком до єднання стало офіційне спільне засідання керівних органів об'єднання "НУ", ТКУ, ПДВУ, яке відбулося під головуванням голови політради "НУ" - Євгена Кушнарьова 27 січня 1996 року. На засіданні були присутні: голова Фонду держмайна Юрій Єхануров, заступник міністра фінансів України Борис Соболєв, народні депутати України Олександр Ємець, Олександр Карпов, Тарас Стецьків, керівники організацій - колективних членів "Нової України" і представники українських та закордонних засобів масової інформації.
Таким чином, 24 лютого 1996 року була заснована Народно-демократична партія. Зараз її організації є майже в усіх областях України, Автономній Республіці Крим, Києві, багатьох районах та містах.
Сьогодні до складу політичного об'єднання "Нова Україна" входить 25 організацій:
- Народно-демократична партія (голова Матвієнко А. С);
- Спілка кооперативів і підприємств (голова Баклан С.К.);

- Українська національна асамблея підприємців (голова Погорєлов С.С.);
- Спілка орендарів і підприємців України (голова Хмільовський В.М.);
-Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств
України (голова Свірус Т. А.);
- Українська асоціація якості (голова Курбатов О.М.);
- Асоціація молодіжних житлових комплексів "Укрмолодьжитло" (голова Омельчук В.О.);
-Український фонд соціального захисту військовослужбовців "Творець" (голова Ларцев В.С.);
- Міжнародний незалежний фонд "Українські реформи" (голова Гаєць В.М.);
- Українська рада молодих вчених і спеціалістів (голова Гежа В.Б.);
- Всеукраїнська асоціація соціальної підтримки і захисту колишніх
співробітників спецслужб України "Співдружність" (голова Ковтун Г.К.
- Українська ліга підприємств з іноземним капіталом (голова Томілін М.О.);
- Всеукраїнський благодійний фонд "Реабілітація" (голова Заденський Ю.А.);
- Всеукраїнський громадський благодійний фонд "Ліга приватизованих підприємств" (голова Журавльов Е.М.);
- Міжнародний благодійний фонд Святої Марії (голова Матіко-Бубнова Г.В.);
- Союз українського студентства (голова Березовський В.І.);
- Український державно-громадський благодійний фонд соціального захисту військовослужбовців-пенсіонерів прикордонних військ України та членів їх сімей (голова Храпунов В.Ф.);
- - Перша студентська українська профспілка "ПоСтУп" (голова
Захаренко К.);
- Міжнародний благодійний фонд постраждалих від Чорнобильської катастрофи “Міжнародна допомога" (голова правління Фонду Буденко В.Є.);
- Українське товариство оцінювачів (голова Коваль О.В.);
- Міжнародний клуб "Сталкер" (голова Поліщук Д.Г);
- Всеукраїнський благодійний фонд Марії Приймаченко (голова Жулинський М.Г.);
- Спілка юристів України (голова Євдокимов В. О.);
- Народно-демократичне жіноче об'єднання "Дія" (голова Матіко-Бубнова Г.В.);
- Народно-демократична ліга молоді (голова Ващенко К.);
Найвпливовішими колективними членами об'єднання окрім Народно-демократичної партії можна вважати СУС, Поступ, Народно-демократичну Лігу молоді, Спілку юристів України, Українську національну асамблею підприємців.
Союз українського студентства утворено в 1992 р. Одна з найстаріших і найвідоміших молодіжних організацій України, до 1995 р. тісно взаємодіяла з Українською республіканською партією.
Перша студентська українська профспілка ПоСтУп заснована у 1993 р. Досить відома молодіжна організація, один з лідерів профспілкового руху в Україні.
Народно-демократична ліга молоді утворена за ініціативою НДП в травні 1997р.
Українська національна асамблея підприємців - одна з найпотужніших вітчизняних недержавних підприємницьких організацій.
Що стосується НДП, то нині вона є досить потужною і розбудованою політичною структурою. Активно утворюються регіональні організації партії (особливо в Центральному та Західному регіонах України). Більшість із них, однак нині є дуже слабкими, оскільки утворюються "згори". Ще однією причиною низького рівня популярності місцевих організацій НДП є те, що пріоритетним завданням діяльності партії є проникнення і закріплення в органах виконавчої влади. Роботі з електоратом не надається належної уваги.
Широке представництво в органах державної влади (передусім виконавчої - міністри, голови обласних та міських державних адміністрацій тощо) створило для НДП імідж "партії влади".
Наявність яскравих лідерів у особі Є.Кушнарьова, А.Матвієнка, В.Філенка, А.Толстоухова, О.Ємця, Т.Стецьківа, М.Сироти та ін. забезпечує НДП "персоніфіковане обличчя” (2).
Якщо розглядати НДП з точки зору її взаємодії з органами державної влади, то найперше слід констатувати той факт, що діяльність партії має яскраво виражений пропрезидентський характер. Причому, спочатку ставлення Л.Кучми до НДП було досить прохолодним. Стосунки активізувалися в процесі прийняття Конституції України навесні-влітку 1996 р., коли НДП виступила політичним союзником Президента в "конституційних баталіях” (3). У результаті один з лідерів НДП О.Ємець отримав посаду віце-прем'єра, інший - А.Матвієнко призначений головою Вінницької облдержадміністрації.
Коментуючи призначення новим главою Адміністрації Президента Є.Кушнарьова (члена НДП), Л .Кучма заявив, що це було не в останню чергу обумовлене партійною приналежністю Кушнарьова (4).
Що ж стосується уряду та Верховної Ради, то і до них ставлення НДП і “Нової України” є доволі однозначним. 15 лютого 1997 р. на 5-му з'їзді "Нової України" було заявлено про опозиційність об'єднання, критику діяльності комуно-соціалістичної Верховної Ради та уряду на чолі з П.Лазаренком. У резолюції з'їзду об'єднання з приводу соціально-економічної та політичної ситуації в Україні говорилося: “З'їзд покладає політичну відповідальність за стан справ в економіці та соціальній сфері, перш за все, на Кабінет Міністрів, який за 9 місяців своєї діяльності не спромігся зупинити спад виробництва, подолати кризу неплатежів, ліквідувати ганебну заборгованість по заробітній платі, пенсіях, стипендіях, яка сягнула астрономічної суми - понад три з половиною мільярди гривень. Такий стан речей значною мірою зумовлений існуючим принципом формування уряду на позапартійних засадах. Життя, світовий досвід неспростовно переконують, що тільки згуртована команда політиків-професіоналів здатна витримувати послідовний, цілеспрямований, реформаторський курс.
Гальмує подолання кризових явищ й неефективна робота Верховної Ради. Депутати - комуністи, соціалісти та їхні прихильники, які мають достатню кількість депутатських мандатів й здійснюють керівництво Верховною Радою, гальмують ринкові реформи у повній відповідності до своїх переконань та програмних принципів. Зволікається вирішення нагальних питань економічного розвитку, зокрема реформування податкової системи та прийняття бюджету на 1997 рік”(5).
Попри всі декларативні заяви про опозиційність "Нової України '', цілком очевидним є факт її значного впливу на формування політики Уряду України (про це свідчить хоча б кількість міністерських посад, що їх обіймають лідери організації).
Однозначно пропрезидентський характер має парламентська діяльність "Нової України" . Об'єднання фактично контролює групу "Конституційний центр" у Верховній раді. До складу "КЦ" входить 55 народних депутатів, 12 із яких - члени НДП (лідером групи є заступник голови НДП М. Сирота, ще один член партії - Р. Безсмертний є представником Президента у Верховній Раді).
З огляду на таку активну участь "Нової України" у формуванні і реалізації державної влади у сучасній Україні, шансів у об'єднання переконати виборців у своїй непричетності до діяльності уряду, парламенту і Президента, м'яко кажучи, мало. НДП навряд чи вдасться найближчим часом позбутися свого іміджу "партії влади".
Специфічною особливістю усіх посткомуністичних суспільств (як, зрештою, і всіх суспільств, що характеризуються політичною і економічною нестабільністю) є постійне незадоволення більшості виборців результатами діяльності існуючої влади, незалежно від того, які політичні сили її уособлюють. Не є винятком у цьому відношенні і наша держава. Таким чином, політичне майбутнє об'єднання "Нова Україна" значною мірою залежатиме від того, наскільки пересічний виборець ототожнюватиме її з державною владою.
І тому не дивно, що свідоме формування з боку НДП для себе іміджу "партії влади” призвело до того, що в журналістських колах її називають ще й "партією політичних камікадзе".
З іншого боку слід враховувати і те, що в Україні сьогодні воля пересічного виборця далеко не завжди є визначальним чинником у формуванні вищих органів державної влади. Це дає підстави прогнозувати, що завдяки своєму потужному лобі у місцевих виконавчих органах, "Нова Україна" все ж таки матиме значне представництво у майбутньому парламенті.
У червні 1997 р. Інститутом трансформації суспільства у Центральному і Східному регіонах України було проведене соціологічне дослідження методом телефонного опитування. За результатами цього дослідження серед киян (1400 респондентів у всіх районах Києва) на запитання "За яку партію Ви проголосували б", 0,7% від усіх опитаних і 1.1 % серед тих, хто визначився з приводу тієї чи іншої партії, відповіли, що проголосують за НДП. У Чернігові (200 опитаних) за НДП висловили бажання голосувати 3% респондентів, у Донецькій обл. (1300 опитаних) - ті ж 3%.
На сьогодні позицію "Нової України" відображають більшість пропрезидентських мас-медіа. Що ж стосується власних видань об'єднання, то окрім інформаційного бюлетня з осені 1997 року регулярно виходитиме ще й журнал "Нова Україна".