ќлекс≥й √олобуцький

ѕол≥тика в ≤нформац≥йному сусп≥льств≥

виступ заступника директора ≤нституту ≤нформац≥йного сусп≥льства на ≤≤≤ ¬сесв≥тньому форум≥ украњнц≥в (л≥то 2001)


≤нформац≥йн≥ технолог≥њ, що сьогодн≥ активно впроваджуютьс¤ в ”крањн≥ ≥ в усьому св≥т≥, в≥дкривають дл¤ нашоњ держави нов≥ можливост≥ зд≥йсненн¤ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики.

÷е означаЇ, що коли проста сума ≥нформац≥йних технолог≥й породжуЇ таке глобальне, цив≥л≥зац≥йного р≥вн¤ ¤вище ¤к ≤нформац≥йне сусп≥льство, громад¤ни отримують надзвичайно д≥Ївий важ≥ль впливу на розвиток сусп≥льства, держави, економ≥ки...

”творюЇтьс¤ ≈лектронна ”крањна, e-Ukraine, ¤ка зм≥нюЇ принципи функц≥онуванн¤ основних соц≥альних ≥нститут≥в украњнського сусп≥льства.

≤нформац≥йне сусп≥льство з точки зору пол≥тичних процес≥в Ї практичною реал≥зац≥Їю ц≥нностей сусп≥льства громад¤нського. Ќаше сусп≥льство маЇ продовжувати св≥й рух в≥д пол≥арх≥њ до демократ≥њ у класичному њњ трактуванн≥. «упинимось на цих пон¤тт¤х детальн≥ше.

«г≥дно з  онституц≥Їю ”крањни, ми прагнемо до демократ≥њ ¤к форми державного правл≥нн¤. “обто, влади народу - сумарноњ влади кожного окремого громад¤нина. ѕроте постаЇ питанн¤ можливост≥ реал≥зац≥њ ц≥Їњ влади на практиц≥ - доступу до механ≥зм≥в впливу.

Ќа сьогодн≥ цей доступ Ї опосередкованим. ћи "керуЇмо" своЇю державою раз на ск≥льк≥сь там рок≥в шл¤хом обранн¤ представник≥в - передбачаЇтьс¤, що "своњх", таких, що представл¤тимуть саме наш≥ ≥нтереси, - до виконавчоњ та законодавчоњ влади. Ќа цьому наше "керуванн¤" зак≥нчуЇтьс¤.

÷≥ ж представники насправд≥ представл¤ють ≥нтереси не вс≥Їњ т≥Їњ к≥лькост≥ виборц≥в, що за них проголосувала, а лише певноњ обмеженоњ групи економ≥чно впливових суб'Їкт≥в виборчого права. ќкр≥м того, ¤кщо звернутис¤ до норм громад¤нського сусп≥льства, то ц≥лком упускаютьс¤ ≥нтереси меншост≥ - тих, хто голосував проти.

«рештою, ц¤ обмежен≥сть можливост≥ доступу до механ≥зм≥в безпосереднього впливу зумовлюЇ по¤ву пром≥жноњ форми влади - пол≥арх≥њ, влади багатьох груп.

ƒ≥йсно, звичайна роль громад¤нина сьогодн≥ - спостереженн¤ за боротьбою ≥нтерес≥в та перед≥лом сфер впливу м≥ж окремими групами та њх тимчасовими коал≥ц≥¤ми. ≤нтереси громад¤нина захищаютьс¤ лише т≥Їю м≥рою, ¤кою вони сп≥впадають з ≥нтересами групи - тобто, њх захист Ї величиною ц≥лком випадковою, що, безумовно, Ї ¤вищем негативним.

јле ще б≥льш негативними за своЇю суттю Ї вже устален≥ механ≥зми трансакц≥й м≥ж громад¤нином та групою при влад≥ - вони ¤вл¤ють собою не що ≥нше, ¤к обоп≥льний шантаж, нав≥ть не надто вуальований.

√рупа при влад≥ (передбачаЇтьс¤, представник ≥нтерес≥в громад¤нина) шантажуЇ виборц¤ можливост¤ми репрес≥й в раз≥ неправильноњ повед≥нки (що не в≥дпов≥даЇ ≥нтересам групи). ÷ей шантаж д≥Ї прот¤гом виборчого терм≥ну.

” пер≥оди ж переобранн¤, тобто, в≥дновленн¤/нев≥дновленн¤ лег≥тимност≥ влади групи, навпаки, вже громад¤нин шантажуЇ групу можлив≥стю не в≥ддати њй св≥й голос. ѕроте ≥ на цей пер≥од шантаж з боку групи не припин¤Їтьс¤, хоча набуваЇ форм швидше п≥дкупу.

Ќегатив посилюЇтьс¤ через невпевнен≥сть громад¤нина в тому, що його голос буде враховано взагал≥, а ¤кщо й враховано, то не сфальсиф≥ковано. “обто, шантаж громад¤нина базуЇтьс¤ на непевному ірунт≥ лише г≥потетичного впливу, що в≥н може бути реал≥зований, а може й н≥.

÷¤ система п≥дриваЇ, таким чином, основи громад¤нського сусп≥льства - активну громад¤нську позиц≥ю кожного члена сусп≥льства.

≤нформац≥йне сусп≥льство, що його формуванн¤ на даний момент в будь-¤к≥й крањн≥ може бути лише загальмовано, проте не зупинено, уможливлюЇ найголовн≥ше - реальний доступ до механ≥зм≥в впливу кожного, хто в цьому зац≥кавлений. √олос кожного буде почуто й враховано, в≥н не буде про≥гнорований чи сфальсиф≥кований.

Ќов≥ телекомун≥кац≥йн≥ технолог≥њ спроможн≥ техн≥чно забезпечити ефективне функц≥онуванн¤ найд≥Їв≥шого механ≥зму демократ≥њ - плеб≥сциту. ќкр≥м того, голос кожного буде почуто кожним зац≥кавленим, тобто процес волеви¤вленн¤ буде ≥нтерактивний, окр≥м того, що буде й перманентний. ” пост≥йному д≥алоз≥ р≥зних точок зору - не лише к≥нцевих переконань, а й аргумент≥в, що до них привели, - завжди так чи ≥накше буде враховано думку й тих, хто за нин≥шньоњ системи становить дискрим≥новану щодо права бодай ¤когось впливу менш≥сть.

≤нформац≥йне сусп≥льство забезпечуЇ демократ≥ю в буквальному розум≥нн≥ - правл≥нн¤ народу ¤к орган≥зму, що Ї чимось б≥льшим в≥д арифметичноњ суми ≥ндив≥д≥в, ¤к≥ його складають. “ож з формуванн¤м ≥нформац≥йного сусп≥льства дедал≥ б≥льше питань функц≥онуванн¤ держави та њњ взаЇмод≥њ з ≥ншими державними та наддержавними формац≥¤ми вир≥шуватиметьс¤ референдумним шл¤хом.

“аке сусп≥льство забезпечить максимальну реал≥зац≥ю громад¤нських прав ≥ свобод кожного громад¤нина в≥дпов≥дно до ступеню активност≥ його соц≥альноњ позиц≥њ. ¬оно не лише надасть дл¤ цього можлив≥сть - але й сформуЇ потребу, оск≥льки п≥двищить осв≥чен≥сть член≥в сусп≥льства. Ѕо ≥нформац≥йне сусп≥льство - це й осв≥та прот¤гом усього житт¤, а не лише на його початку дл¤ отриманн¤ спец≥альност≥.

ќсв≥чений ≥ндив≥д спроможний усв≥домити своњ ≥нтереси, сп≥вв≥днести њх з ≥нтересами ≥нших й в≥дпов≥дно скоригувати, зробити максимум дл¤ того, аби сусп≥льство забезпечувало њх захист - тобто, аби побудова сусп≥льства в≥дпов≥дала його ≥нтересам, ¤к≥, в свою чергу, мають певною м≥рою в≥дпов≥дати ≥нтересам ≥нших член≥в сп≥льноти, оск≥льки тод≥ взаЇмод≥¤ ≥ндив≥д-сусп≥льство буде найб≥льш ефективною.≤нформац≥йне сусп≥льство - мета ”крањни на найближч≥ к≥лька дес¤тил≥ть. ћетою ж нагальною, такою, що њњ можливо реал≥зувати прот¤гом к≥лькох рок≥в, не залучаючи при цьому значних матер≥альних, ф≥нансових чи будь-¤ких ≥нших ресурс≥в, Ї електронний ур¤д.

я в жодному раз≥ не маю на уваз≥ команду робот≥в, що керуватимуть державою. «овс≥м н≥. ≈лектронний ур¤д - це система локальних ≥нформац≥йних мереж та сегмент≥в глобальноњ ≥нформац≥йноњ мереж≥, ¤ка забезпечуЇ функц≥онуванн¤ певних служб в режим≥ реального часу та робить максимально простим ≥ доступним щоденне сп≥лкуванн¤ громад¤нина з оф≥ц≥йними установами.

≈лектронний ур¤д - це автоматизац≥¤ роботи з документами, серед ≥ншого ≥ з за¤вами громад¤н, дов≥дками, л≥ценз≥¤ми ≥ншими формальними актами, ¤к≥ легал≥зують певну д≥¤льн≥сть громад¤нина. ÷е також ≥ можлив≥сть громад¤нина в≥дсл≥дкувати долю його запиту, скарги, пропозиц≥њ, вимоги... ќф≥ц≥йна установа перестаЇ бути темним ¤щиком, в ¤кому безсл≥дно зникають вс≥ ви¤ви громад¤нськоњ активност≥.

≈лектронний ур¤д забезпечуЇ перш за все прозор≥сть роботи державного апарату, знижуЇ, ¤кщо не л≥кв≥дуЇ, залежн≥сть громад¤нина чи орган≥зац≥њ в≥д свавол≥ чиновника, а отже - попереджуЇ корупц≥ю.

ћожна ще довго переконувати вас у перспективност≥ реал≥зац≥њ цього проекту, проте зрозум≥ло одне. ¬аша роль ¤к авангарду ”крањни в державах св≥ту Ї надзвичайно важливою. јдже в пол≥тиц≥ мало запровадити ¤кусь позитивну ≥нновац≥ю - потр≥бно ще переконати св≥товий загал, м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ та пол≥тичн≥ структури, ур¤ди пров≥дних крањн св≥ту в тому, що ц≥ ≥нновац≥њ справд≥ позитивн≥ ≥ справд≥ д≥Їв≥. ј це - ваша робота. ¬аша ≥ н≥чи¤ ≥нша.