ќтрывки из ѕрограммы партии "ћолода¤ ”краина" (декабрь 1999 года)

јвтор ј.√олобуцкий

ѕј–“≤я ЎјЌ—”
¬≥с≥м рок≥в тому зусилл¤м покол≥нн¤ 80-90-х крањн≥ було надано шанс Ч шанс на свободу. ≤ вона цим шансом скористалас¤ Ч ”крањна незалежна.
” нас тод≥ також був шанс Ч шанс на можлив≥сть визначати Ч або принаймн≥ брати участь у цьому процес≥ Ч подальшу долю держави. ћи ним знехтували. ѕроте чим критичн≥ше оц≥нювано нами свою нерозважлив≥сть та нер≥шуч≥сть 1991 р., що, ¤к показав час, лише спри¤ли посиленню негативних процес≥в у держав≥, тим безкомпром≥сн≥шим видаЇтьс¤ наше завданн¤ Ч знов ≥ знов створювати шанс. Ўанс особ≥ й держав≥. Ўанс на г≥дн≥сть, шанс на самореал≥зац≥ю, шанс на достаток Ч шанс на житт¤, що втрачаЇ без цього сенс.
Ўанс надаЇтьс¤ кожн≥й нац≥њ, кожному покол≥нню, кожн≥й людин≥ Ч шанс довести потр≥бн≥сть свого ≥снуванн¤. ƒержави, що використали св≥й шанс, Ї м≥цним к≥ст¤ком св≥тового сп≥втовариства Ч ≥нш≥ розчинилис¤ у вир≥ ≥стор≥њ.
–еал≥зац≥¤ особистост≥ в будь-¤к≥й форм≥ Ї основою людського бутт¤. ≤нженер повинен мати шанс створювати й реал≥зовувати технолог≥њ, письменник повинен мати шанс писати й видаватис¤, чолов≥к Ч створювати с≥мТю, ж≥нка Ч народжувати д≥тейЕ ƒержава, ¤ка не даЇ шансу своњм громад¤нам, приречена.
—тверджуючи ц≥ принципи, Ућолода ”крањнаФ визначаЇ себе Ч парт≥Їю не л≥вою, не правою, ан≥ центристською, Ч а парт≥Їю шансу.
Ќехай ¤к претенз≥йно це звучить, але досв≥д восьми рок≥в дов≥в Ч проблема ”крањни не в тому, хто саме при влад≥ Ч комун≥сти чи демократи, а в тому, що держава фактично боњтьс¤ надати своњм громад¤нам можлив≥сть самим обирати свою долю. ƒержава формуЇ в них г≥пертрофовану патернал≥стську залежн≥сть в≥д того, що оф≥ц≥йно ≥менуЇтьс¤ Усоц≥альним захистомФ. … запоб≥гаЇ ус≥м спробам випручатис¤ з цих пелюшок, що в≥д початку Ї зат≥сними. ј в сусп≥льств≥ шансу нав≥ть б≥дн≥сть Ч це не остаточний занепад особистост≥, а стимул до активного пошуку власного шансу на самореал≥зац≥ю.
јле ми напол¤гаЇмо: кожен мусить мати шанс. ћи не об≥ц¤Їмо Ч ми пропонуЇмо. ѕропонуЇмо братис¤ разом з нами до створенн¤ шансу. ƒ≥¤льн≥сть украњнських сусп≥льних ≥нститут≥в ще не спроможна створити шанс дл¤ кожного Ч тож кожен маЇ сам створити шанс дл¤ себе. ј де створюЇтьс¤ шанс дл¤ одного Ч зТ¤вл¤Їтьс¤ основа дл¤ шансу багатьох. ≤ не лише ¤к прецедент або приклад дл¤ насл≥дуванн¤: усп≥шний Уб≥знес на одногоФ маЇ ст≥йку тенденц≥ю швидко розростатис¤ ≥ ставати робочими м≥сц¤ми дл¤ багатьох.
 оли ж разом з нами почнуть власними силами налагоджувати своЇ житт¤ окрем≥ люди Ч цим буде п≥дготовано стартовий майданчик дл¤ позитивних зрушень у сусп≥льств≥ в ц≥лому.
Ѕо, по-перше, в кожного, хто дос¤гаЇ особистого добробуту, Ї родина, добробут ¤коњ в≥н також забезпечуЇ; а по-друге, в нього Ї б≥льш чи менш значн≥ кошти, що в≥н њх витрачаЇ здеб≥льшого у ц≥й крањн≥. ÷им в≥н п≥дтримуЇ не лише в≥тчизн¤них виробник≥в ≥ продавц≥в.
«а рахунок податк≥в (≥ тих, що сплачуЇ сам, ≥ тих, що сплачуютьс¤ з його покупок) в≥н забезпечуЇ ≥снуванн¤ прац≥вник≥в бюджетноњ сфери, державноњ ≥нфраструктури, пенс≥онер≥в. ƒо реч≥, ¤к покупець, зокрема на ринку, в≥н виступаЇ ≥ додатковим Ц а через державну заборгован≥сть по зарплатн≥ часто Їдиним Ц джерелом кошт≥в дл¤ тих же пенс≥онер≥в, сел¤н, безроб≥тних, нужденних бюджетник≥вЕ
“ож, ¤к бачимо, шанс, використаний нав≥ть одн≥Їю людиною, надаЇ шанс, нехай невеличкий, багатьом. якщо ж вт≥ленню принцип≥в сусп≥льства шансу буде надано спри¤нн¤ на державному р≥вн≥, коло тих, чи¤ дол¤ в ц≥й держав≥ стане хоч трохи кращою, значно зб≥льшитьс¤, з часом Ц до масштаб≥в всього сусп≥льства.
÷е ≥ Ї вдало апробований багатьма сусп≥льствами метод соц≥ального прогресу Ч крок за кроком, розвТ¤занн¤ малих завдань дл¤ вир≥шенн¤ великих проблем.
÷е ще можливо Ч добре жити саме у ц≥й крањн≥. “реба т≥льки залишити м≥сце дл¤ шансу кожного. —аме так: ми стверджуЇмо: в ц≥й крањн≥ справд≥ можливе стаб≥льне житт¤ за максимальноњ забезпеченост≥ прав кожного громад¤нина, його матер≥альних потреб, соц≥альних гарант≥й, ≥нших умов ≥снуванн¤ та розвитку повноц≥нного сусп≥льства.
ћи за¤вл¤Їмо: пол≥тичний ≥ громадський обовТ¤зок парт≥њ пол¤гаЇ у забезпеченн≥ належних ≥ доступних Ч роботи, л≥куванн¤, навчанн¤, в≥дпочинку дл¤ ¤комога б≥льшоњ к≥лькост≥ громад¤н держави.
«д≥йсненн¤ пол≥тики парт≥њ будуЇтьс¤ на вт≥ленн≥ центральноњ установки: Ућолода ”крањнаФ Ч Їдина парт≥¤ в держав≥, ¤ка працюЇ дл¤ тих, хто хоче залишитись жити у ц≥й крањн≥, ≥ вс¤ њњ д≥¤льн≥сть спр¤мовуЇтьс¤ у цьому напр¤мку.
≤ Ућолода ”крањнаФ, використовуючи вс≥ можливост≥, на¤вн≥ в нењ й доступн≥ њњ прихильникам та союзникам Ч чи то окремим люд¤м, чи то державним, громадським або благод≥йним установам Ч д≥¤тиме в ≥нтересах тих, хто хоче жити саме в ц≥й крањн≥, мати осв≥ту, роботу, родину, дозв≥лл¤ й залишити цю державу своњм д≥т¤м за батьк≥вщину, ц≥лком придатну дл¤ достойного житт¤.
¬т≥ленн¤ ≤деолог≥њ Ўансу залежить в≥д усп≥ху посл≥довноњ реал≥зац≥њ принцип≥в, ¤к≥ викладено у ѕрограм≥ парт≥њ разом з окресленн¤м де¤ких механ≥зм≥в та конкретних заход≥в, що й мають забезпечити њх реал≥зац≥ю.

Ќаша ≥де¤ Ц не панаце¤ в≥д ус≥х б≥д ”крањни. Ќаша парт≥¤ Ц не мес≥¤. јле ми в≥дчуваЇмо в≥дпов≥дальн≥сть за долю нашоњ крањни, нашого сусп≥льства. ƒо того ж ми знаЇмо, ¤к зм≥нити наше житт¤ ≥ збудувати —усп≥льство Ўансу. ћи ставимо ц≥л≥, що сполучають довгострокову стратег≥ю з конкретн≥стю ≥ прагматизмом.
ѕозиц≥¤ Ђћолодоњ ”крањниї з основних питань сусп≥льного житт¤ рац≥ональна, ц≥лком реальна ≥ зрозум≥ла кожному громад¤нину:

ƒемократ≥¤: шанс дл¤ ƒ≈–∆ј¬»
√оловна ≥де¤ демократ≥њ Ц це дос¤гненн¤ пол≥тичноњ, правовоњ й економ≥чноњ свободи та р≥вност≥ громад¤н. Ќайважлив≥шим принципом демократ≥њ Ї свобода та р≥вн≥сть можливост≥ самореал≥зац≥њ особистост≥ Ц зокрема у сфер≥ пол≥тики.
ћи за ≥снуванн¤ д≥йсно правовоњ держави, ¤ка мусить стати гарантом прав ≥ свобод громад¤н у вс≥х сферах. ѕрава людини мають бути захищеними в≥д необгрунтованого втручанн¤ з боку держави. ÷е стосуЇтьс¤ ¤к свавол≥ окремих можновладц≥в, так ≥ закон≥в та п≥дзаконних акт≥в, що дискрим≥нують права громад¤нина. Ќа сьогодн≥ вже започатковано практику самост≥йного захисту вражених прав Ц через  онституц≥йний —уд. ѕроте превалюЇ активний захист власних ≥нтерес≥в тими, хто маЇ б≥льш або менш значну економ≥чну вагу. –озробленн¤ ефективноњ процедури маЇ реально забезпечити встановлене  онституц≥Їю право кожного захищати своњ ≥нтереси в будь-¤к≥й ≥нстанц≥њ, на будь-¤кому р≥вн≥ Ц ≥, що не менш важливо, добиватись негайного й неухильного виконанн¤ винесених р≥шень.
—праведлив≥сть стосовно кожного Ц це найголовн≥ша мета демократ≥њ. ƒобре житт¤ можливе т≥льки в справедливому сусп≥льств≥.
ћета д≥¤льност≥ парт≥њ Ућолода ”крањнаФ акцентуЇ увагу саме на Ўанс≥ ¤к засоб≥ побудови справедливого сусп≥льства, засоб≥ дос¤гненн¤ р≥вност≥ та свободи, засоб≥ створенн¤ повноц≥нноњ сп≥льноти громад¤н, що зараз лишилис¤ наодинц≥ з несправедлив≥стю та державною безсил≥стю, ¤к≥ робл¤ть однаково вразливими ≥ б≥льш, ≥ менш усп≥шних, обдарованих чи забезпечених людей.
“аким чином, у сфер≥ пол≥тики ми за¤вл¤Їмо себе посл≥довними демократами з реальним ≥ прагматичним погл¤дом на житт¤.
Ќаше головне гасло у сфер≥ державноњ влади: ¬лада маЇ бути скромною й в≥дкритою дл¤ громадського контролю.

Ћёƒ»Ќј в держав≥: шанс на визнанн¤ громад¤нських прав та свобод
ћи за можлив≥сть дл¤ кожноњ людини самост≥йно зд≥йснювати св≥й життЇвий виб≥р, в≥льно волод≥ти ≥ розпор¤джатис¤ приватною власн≥стю.
ћи за пр≥оритет прав та свобод людини над правами держави, соц≥альних груп ≥ парт≥й. ¬ —усп≥льств≥ Ўансу неможливе ≥снуванн¤ дискрим≥нац≥њ громад¤н за будь-¤кими ознаками.
ƒл¤ нас вимога Ўансу означаЇ, що кожен громад¤нин мусить мати шанс зробити св≥й внесок у здобутт¤ ≥стинноњ демократ≥њ, свободи ≥ прав дл¤ кожного. ÷е нев≥дТЇмно повТ¤зано з пон¤тт¤м в≥дпов≥дальност≥ Ц особистоњ ≥ громад¤нськоњ.
Ѕо свобода ≥ права людини передбачають њњ в≥дпов≥дальн≥сть за своЇ житт¤, житт¤ й добробут њњ родини. ¬≥дпов≥дальн≥сть людини й громад¤нина Ї гарант≥Їю свободи, необх≥дною умовою розвитку ¤к особистост≥, так ≥ сусп≥льства. Ќавпаки, неприйн¤тт¤ ризику й особистоњ в≥дпов≥дальност≥, занадте оп≥куванн¤, патронаж з боку будь-кого, надлишков≥ соц≥альн≥ гарант≥њ Ц джерело несвободи, причина пасивност≥ й застою, що перешкоджаЇ повному використанню зд≥бностей, закладених у людин≥. ÷е опора гнобленн¤ й тотал≥таризму.
ƒосв≥дом доведено, що свобода й в≥дпов≥дальн≥сть особистост≥ в рамках демократичноњ законност≥ Ц найсильн≥ший стимул творчост≥ й прогресу, основа сусп≥льного багатства. „им повн≥ш в≥дкрите це джерело, тим б≥льший обс¤г створюваних людьми благ ≥ тим б≥льше можливостей дл¤ захисту слабких, дл¤ розвитку науки, культури, широкоњ гами соц≥альних послуг.

–≈√≤ќЌ»: шанс п≥двестис¤ з кол≥н
ћи виступаЇмо за децентрал≥зац≥ю економ≥ки ”крањни, за над≥ленн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повноваженн¤ми, ¤к≥ б надавали можлив≥сть реал≥зовувати потенц≥ал рег≥он≥в, враховувати економ≥чн≥, культурн≥ та ≥сторичн≥ особливост≥ областей.
ѕокращенн¤ економ≥чного становища областей дозволить њм перенести на власний бюджет значну частину т¤гар¤ соц≥ального забезпеченн¤, розвитку соц≥альноњ ≥нфраструктури, нав≥ть довгострокових вкладень у фундаментальн≥ розробки м≥сцевоњ науки й технолог≥њ та галузей, результат ф≥нансових вливань до ¤ких стаЇ пом≥тним лише через дес¤тир≥чч¤.
‘ормуванн¤ в ”крањн≥ системи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤ка б уможливила такий прогрес, маЇ в≥дбуватись в≥дпов≥дно до принцип≥в ™вропейськоњ харт≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ќкр≥м того, маЇ тривати практика рег≥ональних програм розвитку, п≥дтримуваних державою. —при¤нн¤ самост≥йним зусилл¤м рег≥он≥в, спр¤мованим на економ≥чний п≥дйом, обовТ¤зково ≥ терм≥ново маЇ бути забезпечене законодавчо, з детальним розробленн¤м механ≥зм≥в реал≥зац≥њ та в≥дпов≥дальност≥ виконавц≥в.
«окрема, в ¤кост≥ одного з перших крок≥в в цьому напр¤мку ми пропонуЇмо б≥льшу частину податк≥в залишати в рег≥ональних бюджетах, дл¤ чого закр≥пити конкретн≥ види податк≥в за державним та м≥сцевими бюджетами. ÷е усуне значну к≥льк≥сть штучно створених соц≥альних проблем, збалансуЇ держбюджет та значно зменшить його витратну частину.
ƒл¤ зб≥льшенн¤ ефективност≥ рег≥ональних економ≥чних перетворень сл≥д розробити принципи взаЇмод≥њ м≥ж окремими рег≥онами та механ≥зми реал≥зац≥њ сп≥льних проект≥в.
ћи переконан≥, що саме така державна рег≥ональна пол≥тика дозволить ”крањн≥ збудувати м≥цну економ≥ку ≥ при цьому захистити людей в≥д найб≥льш жорстких насл≥дк≥в цього процесу, забезпечить р≥вном≥рн≥сть розпод≥лу позитивних дос¤гнень та м≥н≥мал≥зац≥ю негативних насл≥дк≥в в≥д необх≥дност≥ вибирати обТЇкти пр≥оритетного ф≥нансуванн¤. ÷е Ц територ≥альне вт≥ленн¤ принципу Ђкрок за крокомї.
якщо ж д≥¤ти в масштабах держави, доведетьс¤ надавати пр≥оритети ¤кимось окремим рег≥онам, галуз¤м, п≥дприЇмствам, соц≥альним групам, що спричинить Ц також в загальнодержавному масштаб≥ Ц остаточну деградац≥ю решти, що не ув≥йшла до запов≥тного перел≥ку.

≈ ќЌќћ≤ ј: шанс зберегти сусп≥льство
¬ економ≥ц≥ ми робимо ставку на максимальну можливу/рац≥ональну свободу. ¬тручанн¤ держави в економ≥ку повинне бути м≥н≥мальним. ћи виступаЇмо за обмеженн¤ функц≥й держави виключно тими, ¤к≥ або не можуть виконуватись н≥ким ≥ншим, або найб≥льш ефективно виконуютьс¤ саме державними ≥нститутами.
ћи впевнен≥: Їдина монопол≥¤, ¤ка безумовно маЇ бути збережена за державою в ≥нтересах економ≥чного розвитку крањни Ц це монопол≥¤ на насильство. —пираючись на цю монопол≥ю, держава повинна забезпечити неухильне додержанн¤ вс≥ма економ≥чними агентами правил ринковоњ гри, нещадно придушуючи будь-¤к≥ про¤ви корупц≥њ й крим≥нал≥зац≥њ економ≥ки, забезпечуючи над≥йний захист власност≥ ≥ гарантуючи свободу конкуренц≥њ й п≥дприЇмництва. –ешта економ≥чних функц≥й повн≥стю або максимально припустимою з м≥ркувань безпеки м≥рою иаЇ бути передана у сферу д≥¤льност≥ недержавних економ≥чних агент≥в.
ћи нагадуЇмо: у держави немаЇ жодних ≥нших кошт≥в, н≥ж уз¤т≥ з кишень громад¤н. ћаЇ бути зрозум≥ло вс≥м, що чим б≥льше функц≥й братиме на себе держава, тим б≥льше доведетьс¤ платити податк≥в.
Ќа сьогодн≥шн≥й день украњнська бюрократична держава (з урахуванн¤м корупц≥йного податку) розпор¤джаЇтьс¤ не менш н≥ж половиною ¬¬ѕ крањни, б≥льшою частиною накопиченого багатства й активно втручаЇтьс¤ у вс≥ сфери господарчого житт¤.  ожна гривн¤, вилучувана державою з економ≥чного обороту, т¤гне за собою значн≥ економ≥чн≥ втрати дл¤ крањни, оск≥льки вона не може бути ефективно використана дл¤ створенн¤ додаткового доходу.
ћи впевнен≥ Ц втручанн¤ держави в економ≥чне житт¤ не маЇ в≥дбуватис¤ шл¤хом встановленн¤ економ≥чних переваг дл¤ ¤коњсь одн≥Їњ галуз≥, п≥дприЇмства чи групи людей. “ак само держава не маЇ використовувати своњ ресурси дл¤ ф≥нансуванн¤ конкретних вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥, виход¤чи з господарчих чи ≥нших пр≥оритет≥в. ћожлив≥сть такого вибору у вс≥х под≥бних випадках маЇ бути надана самим громад¤нам, оск≥льки вони в змоз≥ розпор¤дитис¤ економ≥чними ресурсами значно ефективн≥ше в≥д держави.
“≥ ресурси, ¤к≥ держава вважаЇ за потр≥бне спр¤мувати на розвиток економ≥ки, мають бути передан≥ до приватного сектору, перш за все за рахунок зменшенн¤ податкового т¤гар¤.
« ц≥Їњ позиц≥њ, на найближчу перспективу перед державою стоњть принципове завданн¤: забезпеченн¤ балансу м≥ж њњ доходами та зобовТ¤занн¤ми. ћаЇ бути зрозум≥лим, що сьогодн≥, враховуючи необх≥дн≥сть в≥дновленн¤ економ≥чного зростанн¤, податковий т¤гар маЇ бути нав≥ть нижчий в≥д нормального, держава не може в≥дбирати в економ≥ки б≥льше 25-28% ¬¬ѕ.
ѕроте зобовТ¤занн¤ держави, вт≥лен≥ в р≥зних законодавчих актах, на сьогодн≥ вимагають моб≥л≥зац≥њ в руках держави не менше 45-50% ¬¬ѕ. “акого навантаженн¤ економ≥ка нин≥ втримати не в змоз≥. “обто, або треба скоротити зобовТ¤занн¤, або, ¤к ≥ ран≥ше, зростатимуть податки й борги бюджету й у громад¤н м≥цн≥шатиме переконанн¤, що в≥д влади нема чого чекати, окр≥м обману.
¬ своњх пропозиц≥¤х ми ор≥ЇнтуЇмось на вих≥дне положенн¤, що держава Ц це лише допом≥жний механ≥зм сусп≥льства, його слуга, ≥нструмент, але не УкормушкаФ, не зас≥б Усправедливого розпод≥луФ. Ќасправд≥ цей перерозпод≥л за допомогою держави, ¤к правило, ви¤вл¤Їтьс¤ справедливим т≥льки дл¤ тих, хто безпосередньо ним займаЇтьс¤ Ц дл¤ чиновник≥в.
ћи за в≥льну ринкову економ≥ку.  рањн≥ необх≥дне економ≥чне зростанн¤. …ого можна дос¤гти саме л≥беральною пол≥тикою в ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥ сусп≥льства. ƒос¤гти за допомогою стимулюванн¤ приватноњ ≥н≥ц≥ативи Ц зниженн¤ податк≥в, зменшенн¤ рол≥ бюрократ≥њ в економ≥чному житт≥ ≥, знов ж таки, зниженн¤м рол≥ держави в економ≥ц≥.
«ниженн¤ податк≥в неминуче призведе до зменшенн¤ державних витрат ≥ зменшенн¤ рол≥ чиновник≥в в перерозпод≥л≥ нац≥онального прибутку ≥, отже, до зменшенн¤ корупц≥њ.
Ќев≥дТЇмною часткою програми побудови ефективноњ економ≥ки Ї й широке впровадженн¤ практики розм≥щенн¤ вс≥х державних та мун≥ципальних замовлень виключно на конкурсних засадах за прозорими правилами.

¬Ћј—Ќ≤—“№: шанс створити багату державу
ƒержава повинна п≥ти з господарчо-≥нвестиц≥йноњ сфери, за виключенн¤м п≥дприЇмств, що мають стратег≥чне значенн¤. ÷е необх≥дно, оск≥льки держава Ц найб≥льш неефективний власник, бо, по-перше, њњ метою не Ї прибуток, а, по-друге, чиновники приймають р≥шенн¤, виход¤чи не з економ≥чноњ доц≥льност≥ ≥ не на користь держав≥, а з≥ своњх приватних ≥нтерес≥в й ≥нтерес≥в комерц≥йних структур-хабародавц≥в. ѕриватний ≥нтерес, що використовуЇ в ¤кост≥ засобу ц≥лу державу, злочинний ≥ не маЇ право на ≥снуванн¤ Ц так само, ¤к ≥ причини, що його уможливлюють.
≤ тому ми виступаЇмо за приватизац≥ю державноњ власност≥ у масштабах, необх≥дних дл¤ розвитку д≥Ївоњ конкуренц≥њ, за поступову, але за можлив≥стю щонайшвидшу передачу засоб≥в виробництва незалежним власникам.
÷е, зокрема, вимагаЇ розробленн¤ механ≥зму зд≥йсненн¤ операц≥й з акц≥¤ми п≥дприЇмств, що особливо важливо дл¤ великих п≥дприЇмств, ¤к≥ мають перспективу приносити власникам значн≥ прибутки. “ак, дл¤ встановленн¤ цив≥л≥зованих стосунк≥в у ц≥й сфер≥ сл≥д:
 зд≥йснювати продаж акц≥й крупними пакетами на грошових аукц≥онах ≥ ≥нвестиц≥йних конкурсах, що дозволить залучити крупних ≥нвестор≥в ≥ за рахунок цього отримати кошти дл¤ модерн≥зац≥њ виробництва. ѕри цьому обовТ¤зково значна частина кошт≥в маЇ спр¤мовуватись на п≥дприЇмства, а не перераховуватись до державного бюджету. ÷е дозволить приватизовуваним п≥дприЇмствам отримати реальн≥ ≥нвестиц≥њ дл¤ подоланн¤ техн≥чноњ в≥дсталост≥;
 продавати акц≥њ, в тому числ≥ ≥ ран≥ш приватизованих п≥дприЇмств, т≥льки на аукц≥онах, що провод¤тьс¤ незалежними ф≥рмами, - забезпечити повне надходженн¤ до державного бюджету належноњ йому частки доход≥в в≥д аукц≥он≥в з продажу державноњ власност≥;
 перев≥р¤ти використанн¤ приватизованого майна ≥ у випадку необх≥дност≥ ще раз продавати його на незалежних аукц≥онах;
 регламентувати д≥¤льн≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в на аукц≥онах ≥ зд≥йснювати контроль за подальшим використанн¤м ними придбаного майна.
ƒержава маЇ вз¤ти за ор≥Їнтир установку: будь-¤ка власн≥сть маЇ використовуватись ефективно. ¬она маЇ приносити власнику Ц прибуток, найманому роб≥тнику Ц робоч≥ м≥сц¤ й г≥дну зарплатню, держав≥ Ц податки. якщо цього немаЇ, значить, у власност≥ маЇ п≥д контролем держави зТ¤витис¤ новий власник. ÷¤ схема маЇ стати обовТ¤зковою поруч з ефективним впровадженн¤м ≥нституту банкрутства.
ќкр≥м того, ми вважаЇмо, що дал≥ т¤гти нема куди: держава маЇ наважитись на згортанн¤ неефективних виробництв будь-¤коњ галуз≥ народного господарства, але за повного соц≥ального захисту й переп≥дготовки вив≥льнюваних роб≥тник≥в.
” багатьох випадках необх≥дно ¤к м≥н≥мум зменшити обс¤ги п≥дприЇмства (чисельн≥сть зайн¤тих, основний кап≥тал). Ќайб≥льш доц≥льний спос≥б Ц створенн¤ ф≥л≥й з правами самост≥йноњ юридичноњ особи, за збереженн¤ жорсткого ф≥нансового контролю за њх д≥¤льн≥стю. ќсобливо ефективно це дл¤ де¤ких допом≥жних служб (виробництво ≥нструмент≥в автомоб≥льний транспорт, упаковка тощо), ¤к≥ мають можливост≥ укладати угоди ≥з замовниками Уз≥ сторониФ.
Ќа особливу увагу заслуговуЇ приватизац≥¤ соц≥альних заклад≥в. —оц≥альна сфера п≥дприЇмств (житло, заклади охорони здоровТ¤, культури й в≥дпочинку) опинилась здеб≥льшого УскинутоюФ на м≥сцеву владу, ¤ка не може через хрон≥чну нестачу кошт≥в п≥дтримувати њх на плаву. ¬ результат≥ багато соц≥альних заклад≥в дл¤ того, аби виправити своЇ ф≥нансове та матер≥альне становище вимушен≥ комерц≥ал≥зуватис¤. ÷е призводить до платност≥ багатьох ран≥ш безкоштовних послуг ≥ головне Ц до перепроф≥люванн¤ њх д≥¤льност≥ з наступною Уприватизац≥ЇюФ за нањждженою схемою, ¤к ≥ у Увелик≥йФ економ≥ц≥. “ож тут сл≥д вжити наступних заход≥в:
 розробити програму приватизац≥њ в соц≥альн≥й сфер≥, в ¤к≥й ч≥тко визначити, що приватизувати, а що Ц н≥. ѕрограма маЇ бути УвсенародноФ обговорена й бути програмою пр¤моњ д≥њ;
 ц¤ програма маЇ бути затверджена парламентом ≥ м≥сцевою владою (в њњ рег≥ональн≥й частин≥), програма маЇ передбачати перепроф≥люванн¤, поверненн¤ власност≥ Ц аж до њњ зворотнього викупу у нових власник≥в ≥ нав≥ть нац≥онал≥зац≥њ (у випадку ¤вних порушень при приватизац≥њ та привласненн≥ державного майна).

ѕќƒј“ »: шанс на добробут
“омас ƒжефферсон зазначав, що Ђмудра й ощадлива держава маЇ утримувати людей в≥д завданн¤ взаЇмноњ шкоди, надаючи њм у всьому ≥ншому повну свободу д≥й ≥ не в≥дбираючи в них ним ж зароблений хл≥бї. ћи не наст≥льки радикально налаштован≥ щодо податк≥в ¤к таких, проте податкова пол≥тика нашоњ держави потребуЇ нагальних зм≥н, докор≥нного реформуванн¤. ћи виступаЇмо за глибоку податкову реформу, зокрема:
 зменшенн¤ к≥лькост≥ вид≥в податк≥в на вс≥х р≥вн¤х;
 суворе л≥м≥туванн¤ податкових п≥льг;
 зниженн¤ р≥вн¤ ставок оподаткуванн¤;
 скасуванн¤ вс≥х податк≥в на п≥дприЇмства, що ст¤гуютьс¤ з об≥гових кошт≥в, - найб≥льш обт¤жливих;
 р≥зке зниженн¤ сукупних нарахувань на фонд оплати прац≥ (включаючи прибутковий податок) до не б≥льш ¤к 35%;
 перех≥д до пропорц≥йного прибуткового податку з Їдиною ставкою (12%) за високого неоподатковуваного м≥н≥муму й включенн¤ в базу оподатковуванн¤ вс≥х доход≥в. “им самим буде зменшено стимули й можливост≥ дл¤ ухиленн¤ в≥д сплати податку;
 забезпеченн¤ прогресивного оподаткуванн¤ б≥льш заможних громад¤н за рахунок акциз≥в на предмети розкошу, введенн¤ податку на нерухом≥сть, запоб≥ганн¤ можливост¤м в≥днесенн¤ особистих видатк≥в на витрати п≥дприЇмств;
 перенести вантаж податкового т¤гар¤ з≥ сфери непр¤мих податк≥в до сфери пр¤мих шл¤хом поетапного перенесенн¤ т¤гар¤ оподаткуванн¤ з виробництва на власн≥сть ≥ ресурси;
 ввести податков≥ Укан≥кулиФ дл¤ п≥дприЇмств, що вперше вийшли з≥ своЇю продукц≥Їю на зовн≥шн≥ ринки;
 зв≥льнити в≥д обовТ¤зкового продажу держав≥ частки валютноњ виручки, що йде на ≥нвестиц≥йн≥ програми;
 зв≥льнити в≥д митних сплат на вв≥з обладнанн¤, матер≥ал≥в та комплектуючих, необх≥дних дл¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних програм;
 надати п≥льги в оподаткуванн≥ малозабезпеченим прошаркам населенн¤ аж до повного њх зв≥льненн¤ в≥д сплати податку на прибуток;
 ввести п≥льги на ≥нвестиц≥њ в розвиток виробництва, нов≥ технолог≥њ, науку, осв≥ту;
 передбачити додатков≥ п≥льги ≥нвесторам за створенн¤ нових робочих м≥сць, працевлаштуванн¤ молод≥, ≥нвал≥д≥в, вимушених переселенц≥в;
 ввести б≥льш суттЇв≥ податков≥ п≥льги дл¤ спонсорства та благод≥йноњ д≥¤льност≥;
 скасуванн¤ податк≥в конф≥скац≥йного характеру;
 зменшенн¤ спустошувальних штраф≥в за др≥бн≥ податков≥ порушенн¤ на п≥дприЇмствах малого ≥ середнього б≥знесу;
 утвердженн¤ справедливих взаЇмин платник≥в податк≥в та податкових орган≥в, що грунтуютьс¤ на ч≥тк≥й систем≥ взаЇмних прав та в≥дпов≥дальност≥ й ефективних судових процедурах врегулюванн¤ взаЇмних претенз≥й.
ћи вважаЇмо за необх≥дне провести податкову амн≥ст≥ю кошт≥в украњнських юридичних та ф≥зичних ос≥б, що перебувають за межами ”крањни та ≥нвестують ц≥ кошти до украњнськоњ економ≥ки.

ѕ≈Ќ—≤…Ќ≈ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя: шанс на забезпечену стар≥сть
ѕотр≥бна реформа й пенс≥йного забезпеченн¤, що мала б на мет≥ поетапний перех≥д на розпод≥льчо-накопичувальну пенс≥йну систему з персональними пенс≥йними рахунками, внески на ¤к≥ робл¤тьс¤ ¤к громад¤нами, так ≥ п≥дприЇмствами. “акож за такоњ системи маЇ забезпечуватись конкуренц≥¤ державних та недержавних пенс≥йних фонд≥в за залученн¤ кошт≥в, накопичуваних на пенс≥йних рахунках на основ≥ найб≥льш ефективного њх ≥нвестуванн¤.
ќкр≥м того, вважаЇмо неприпустимою, дискрим≥нац≥йною щодо б≥льшост≥ населенн¤ за сучасних умов норму закону, що передбачаЇ накопиченн¤ трудового стажу з точки зору ѕенс≥йного фонду лише за умови в≥драхуванн¤ в≥дпов≥дних кошт≥в на його рахунок.
¬раховуючи, що зарплатн≥ в нас не бачать роками, а п≥дприЇмства, аби вижити, змушен≥ нараховувати зарплатню не щом≥с¤чно, а лише тод≥, коли на це Ї грош≥, б≥льш≥сть громад¤н в нас працюЇ не те що без грошей, а й без спод≥ванн¤ на пенс≥ю. “обто, ≥нод≥ в нас ≥ ветеран прац≥, проробивши 30 рок≥в ≥ б≥льше, ви¤вл¤Їтьс¤, не заробив соб≥ заслуженоњ пенс≥њ.
÷е неприпустимо. ≤ це Ї насл≥дком неефективноњ, а часом ≥ злочинноњ податковоњ практики. ўо, в свою чергу, залежить в≥д влади, керованоњ т≥ньовим кап≥талом. —ьогодн≥ кожен розум≥Ї: реформи будь-¤коњ окремоњ галуз≥ н≥кого не вр¤тують. ƒокор≥нно м≥н¤ти сл≥д систему, в тому числ≥ њњ персональний склад.

«≈ћЋя: шанс дл¤ господар¤
” сфер≥ аграрних в≥дносин парт≥¤ Ућолода ”крањнаФ обстоюЇ приватну власн≥сть на землю ¤к необх≥дну умову вс≥х ринкових перетворень. ћи виступаЇмо за спри¤нн¤ розвитков≥ приватних с≥льських господарств-виробник≥в та переробник≥в продукц≥њ з боку держави на юридичному, кредитно-ф≥нансовому, податковому р≥вн≥.
—л≥д обовТ¤зково посилити контроль за с≥льськогосподарчим земельним оборотом, що передбачаЇ:
 закр≥пленн¤ прав громад¤н на земельну власн≥сть ¤к основу добробуту с≥льських мешканц≥в та товаровиробник≥в;
 державний контроль за оборотом земель с≥льськогосподарського призначенн¤ за участ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
 реал≥зац≥ю прав громад¤н на здачу в оренду, заставу або продаж земельних д≥л¤нок або пањв, що надасть можлив≥сть покращити матер≥альний стан с≥льських пенс≥онер≥в, л≥кар≥в, вчител≥в, ≥нвал≥д≥в;
 спр¤муванн¤ значноњ частки податк≥в в≥д операц≥й ≥з землею до м≥сцевих бюджет≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ с≥льськоњ ≥нфраструктури: шк≥л, магазин≥в, л≥карень, акушерських пункт≥в, дит¤чих садк≥в, клуб≥в тощо;
 формуванн¤ мереж≥ ≥нфраструктури обслуговуванн¤ земельного обороту: земельних банк≥в, земельних суд≥в тощо.
ћи вважаЇмо легальний земельний оборот, включаючи ≥потечне право, основою природного ≥нвестуванн¤ с≥льськогосподарського виробництва та с≥льськоњ ≥нфраструктури.
” сфер≥ загального землекористуванн¤ обовТ¤зково мають бути визначен≥ земл≥ державного значенн¤ дл¤ потреб забезпеченн¤ державноњ безпеки й пор≥внюваних з нею ≥нших державних ≥нтерес≥в. ÷≥ земл≥ в принцип≥ можуть бути обТЇктом лише державноњ власност≥.
ќкр≥м того необх≥дн≥ державн≥ гарант≥њ пр≥оритетних прав с≥льських мешканц≥в на сп≥льне використанн¤ територ≥њ њх проживанн¤: р≥к, л≥с≥в, природних водоймищ, мисливських уг≥ддь, сусп≥льних с≥ножатей та пасовиськ, розташованих у наближчих околиц¤х с≥льських населених пункт≥в. Ќа основ≥ цих прав може розиватис¤ м≥сцеве самовр¤дуванн¤.
ћи вважаЇмо, що сл≥д забезпечити прийн¤тт¤ законодавства також ≥ в ≥нтересах формуванн¤ ринку м≥ських та нес≥льськогосподарських земель, актив≥зувати процес приватизац≥њ земл≥ в м≥стах.

—ќ÷≤јЋ№Ќ»… «ј’»—“: шанс на г≥дн≥сть
јпел¤ц≥¤ до гарант≥њ соц≥ального захисту Ц основний аргумент Ул≥вихФ ≥ зазвичай замовчувана тема УправихФ. “ак, соц≥альний захист ≥ соц≥альна п≥дтримка Ї нар≥жним каменем програми будь-¤коњ украњнськоњ пол≥тичноњ парт≥њ. —аме в ц≥й сфер≥ об≥ц¤нки так легко даютьс¤ ≥ так р≥дко виконуютьс¤.
ѕол≥тика державних гарант≥й, що провадилась дес¤тир≥чч¤ми ≥ спиралась на державну ≥деолог≥ю патернал≥зму, зв≥льн¤ла людей в≥д клопоту щодо самост≥йного вир≥шенн¤ власних соц≥альних проблем, позбавл¤ючи њх тим самим д≥Ївих стимул≥в у боротьб≥ за ≥снуванн¤ ≥ самореал≥зац≥ю.
Ќа сьогодн≥ соц≥ально-економ≥чна система ”крањни не переконала њх в ефективност≥ спроб спиратис¤ на власн≥ сили ≥ зд≥бност≥. “им, хто все ж таки намагаЇтьс¤ п≥ти самост≥йно, швидко Ђп≥др≥зають крилаї.
ћи вважаЇмо, що ≥снуюча система соц≥ального захисту Ї неефективною ≥ занадто патернал≥стською, оп≥кунською одночасно. ÷ей стан треба зм≥нювати Ц ≥ щонайшвидше, бо через нього не лише вилучаютьс¤ кошти з процесу активного формуванн¤ доход≥в, а й нищитьс¤ житт¤, здоровТ¤, г≥дн≥сть багатьох людей. —истема мусить стати жорсткою Ц але стов≥дсотково в≥дпов≥дальною.
ћи ц≥лком п≥дтримуЇмо т≥ права людини, котр≥ в≥дбивають принципи гуманност≥ й сол≥дарност≥ Ц право на соц≥альне забезпеченн¤, на охорону здоровТ¤ й медичну допомогу, на осв≥ту, на в≥дпочинок, житло та ≥нш≥ за умови њх реал≥зац≥њ в розумних формах.
–азом з тим ми виходимо з того, що держава маЇ брати на себе зобовТ¤занн¤ п≥клуватис¤ лише про тих, хто не здатен подбати про себе сам.
јдже соц≥альна в≥дпов≥дальн≥сть держави (≥ взагал≥ Ц правл¤чоњ Уел≥тиФ) може виражатис¤ ≥ в тому, щоб спри¤ти розширенню кола ос≥б, здатних до особистоњ в≥дпов≥дальност≥ за насл≥дки власних д≥й, тобто спри¤ти неухильному скороченню тих соц≥альних груп, ¤к≥ потребують зовн≥шньоњ оп≥ки.
Ѕ≥льше того Ц у багатьох випадках допомога родини, м≥сцевоњ сп≥льноти чи приватна благод≥йн≥сть Ї значно б≥льш ефективними та гуманними формами наданн¤ соц≥альноњ допомоги нужденним, н≥ж державна. «авданн¤ держави Ц нав≥ть з суто економ≥чноњ точки зору - пол¤гаЇ в тому, аби вс≥л¤ко спри¤ти розвитку цих форм соц≥ального захисту, спри¤ти укр≥пленню .
ƒержавна ж соц≥альна допомога маЇ надаватись в основному там, де ≥нш≥ джерела соц≥альноњ п≥дтримки чомусь не дос¤гають мети.
ѕобудова такого механ≥зму можлива, ¤кщо його окрем≥ елементи будуть адресован≥, в≥дпов≥дно до необх≥дност≥, р≥зним за своњми соц≥ально-економ≥чними ≥нтересами ≥ можливост¤ми прошаркам ≥ групам населенн¤.
—оц≥альний шанс Ц дл¤ адаптованих груп, а соц≥альний захист Ц дл¤ вразливих ≥ непристосованих.
÷ей механ≥зм реал≥зац≥њ соц≥альноњ пол≥тики може враховувати специф≥ку перех≥дного пер≥оду ≥ включати елементи державних гарант≥й, соц≥альноњ п≥дтримки ≥ л≥берал≥зму.
–оль соц≥ального страхуванн¤ дл¤ вс≥х член≥в сусп≥льства маЇ виконувати певне коло благ, ¤к≥ надаютьс¤ ¤к державна гарант≥¤. “ак≥ гарант≥њ (перш за все м≥н≥мальна зароб≥тна платн¤, пенс≥¤, охорона здоровТ¤, осв≥та) повинн≥ забезпечувати м≥н≥мальн≥ умови житт¤ ус≥м членам сусп≥льства, створити њм р≥вн≥ стартов≥ можливост≥, надати соц≥альний шанс м≥цно встати на власн≥ ноги. “ой же, хто через незалежн≥ в≥д нього причини позбавлений цих можливостей, потребуЇ соц≥ального захисту (наприклад, хвор≥, ≥нвал≥ди, л≥тн≥ люди тощо).
«а тепер≥шн≥х умов соц≥альний захист перетворивс¤ здеб≥льшого на боротьбу з б≥дн≥стю. ћаЇмо визнати це ¤к данн≥сть. –озгл¤немо проблему п≥д цим кутом зору. «а умов загостренн¤ економ≥чноњ кризи, внасл≥док посиленн¤ ≥нфл¤ц≥њ найнезаможн≥ш≥ родини зазнали в≥дчутноњ втрати реальних доход≥в та заощаджень. ¬ результат≥ зб≥льшилась б≥дн≥сть. «розтаЇ к≥льк≥сть людей, що потребують соц≥альноњ п≥дтримки. ¬она в≥д≥граватиме особливо важливу роль в найближч≥й перспектив≥, коли в держави не буде можливост≥ суттЇо зб≥льшити обс¤г асигнувань на ц≥ ц≥л≥.
«а таких обставин реформа соц≥ального захисту з ор≥Їнтац≥Їю на адресну допомогу реально нужденним стаЇ нагальною необх≥дн≥стю. ќсновн≥ положенн¤ реформи:
 скасуванн¤ б≥льшост≥ п≥льг та прив≥лењв дл¤ певних категор≥й громад¤н, ¤к≥ встановлен≥ без урахуванн¤ нужденност≥;
 введенн¤ допомоги по нужденност≥ ≥з за¤вним характером оформленн¤ та адресною перев≥рко