ќлекс≥й √олобуцький

ƒержавна пол≥тика розвитку громад¤нського ≥нформац≥йного сусп≥льства

¬иступ на груглому стол≥ "ƒержавна пол≥тика розвитку громад¤нського
≥нформац≥йного сусп≥льства",  ињв, "„етвертий сектор", 7 грудн¤ 2001 року
–озпочинаючи нашу сьогодн≥шню роботу, найперше маЇмо з'¤сувати њњ мету. як на мене, наше завданн¤ на даний момент пол¤гаЇ нав≥ть не ст≥льки у п≥дтримц≥ державних ≥нформац≥йних ≥н≥ц≥атив, ск≥льки у спр¤муванн≥ роботи в≥дпов≥дних державних орган≥в у б≥к найб≥льш перспективних, найб≥льш реальних та при цьому найб≥льш економних р≥шень.
—правд≥, на¤вн≥сть державноњ ≥н≥ц≥ативи щодо запровадженн¤ елемент≥в електронного ур¤ду в ”крањн≥ маЇ радувати. ѕроте кому ¤к не нам, фах≥вц¤м у галуз≥ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних технолог≥й, маЇ бути в≥домо, що ≤нформац≥йне сусп≥льство - це соц≥альна формац≥¤, оптимальну структуру ≥ функц≥њ ¤коњ визначають безпосередньо суб'Їкти ≥нформац≥йних ≥ творчих процес≥в. —ебто, власне громад¤ни цього сусп≥льства.
“аким чином, ≤нформац≥йне сусп≥льство Ї тим середовищем, в ¤кому найефективн≥ше реал≥зуютьс¤ ц≥нност≥ сусп≥льства громад¤нського. “ож будь-¤к≥ трансформац≥њ природним чином мають ≥н≥ц≥юватис¤, п≥дтримуватис¤, запроваджуватис¤ "знизу вгору", ≥ жодним чином не навпаки. Ќе держава маЇ директивно спр¤мовувати у кожне в≥дгалуженн¤ соц≥альноњ структури нов≥ р≥шенн¤, нов≥ принципи орган≥зац≥њ, нов≥ способи функц≥онуванн¤. ÷е - справа громад¤н, б≥знесу, позадержавних громадських ≥нституц≥й.
јле роль держави - лег≥тим≥зувати нов≥ потреби сусп≥льства ≥ способи њх задоволенн¤, ввести нов≥ стосунки, в даному випадку ≥нформац≥йн≥, в правове поле.
Ќаша роль ¤к фах≥вц≥в, ¤к представник≥в орган≥зованоњ громадськоњ та б≥знес-≥н≥ц≥ативи - визначити, що ≥ ¤ким чином маЇ бути лег≥тим≥зоване державою. Ќа нещодавньому круглому стол≥ "—тратег≥¤ розвитку електронного ур¤ду в ”крањн≥" була оприлюднена думка представника  абм≥ну з приводу запровадженн¤ окремих елемент≥в електронного ур¤ду.
ЌайсуттЇв≥шим з≥ всього сказаного ним були три-чотири коротк≥ слова: "все ще може зм≥нитис¤". ЌайсуттЇв≥шими, бо те, що пропонуЇтьс¤ запровадити у  аб≥нет≥ м≥н≥стр≥в, а п≥зн≥ше в јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента та ¬ерховн≥й –ад≥, не Ї електронним ур¤дом. Ќе Ї описаний комплекс заход≥в ≥ онлайновим ур¤дом. Ќасправд≥ це може виконувати лише одну функц≥ю - довол≥ масштабного PR-проекту задл¤ закр≥пленн¤ певного ≥м≥джу украњнськоњ влади на м≥жнародн≥й арен≥.
“ож все просто маЇ зм≥нитис¤, ≥ зм≥нити це "все" зобов'¤зан≥ ми - зобов'¤зан≥ ≥ з громад¤нськоњ, ≥ з профес≥йноњ, ≥ з суто б≥знесовоњ точки зору. я наголошую на наш≥й з вами рол≥ ¤к безпосередн≥х розробник≥в стратег≥чних та тактичних р≥шень запровадженн¤ електронного ур¤ду в ”крањн≥, оск≥льки ми не можемо не розум≥ти, що малис¤ на уваз≥ зм≥ни п≥д тиском тих чи ≥нших пол≥тичних чи ур¤дових сил, а зовс≥м не через економ≥чн≥ обставини, громадську ≥н≥ц≥ативу чи будь-¤к≥ ≥нш≥ причини, нормальн≥ дл¤ громад¤нського сусп≥льства.
јле повернемось до самих р≥шень та документ≥в, що њх визначають. «окрема, розгл¤немо проект документу "ѕро пор¤док публ≥кац≥њ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади у мереж≥ ≤нтернет". ¬≥н визначаЇ "Їдиний веб-портал орган≥в виконавчоњ влади" ¤к, "по сут≥, пошукову машину". "÷е не портал  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, це - портал орган≥в виконавчоњ влади". ћетою функц≥онуванн¤ цього порталу, таким чином, визначаЇтьс¤ можлив≥сть пошуку певноњ ≥нформац≥њ, документ≥в чи њх зразк≥в.
—пробуЇмо у¤вити портал в д≥њ. ѕо-перше, оновлюватись в≥н буде, най≥мов≥рн≥ше, так само, ¤к ≥ вже ≥снуюч≥ оф≥ц≥йн≥ ≥нтернет-ресурси. ѕо-друге, чи буде сенс дл¤ перес≥чного громад¤нина, п≥дприЇмства, установи витрачати час (припуст≥мо, що держава окремо реал≥зуЇ до того часу проект безкоштовного доступу в ћережу з громадських ≥нтернет-к≥оск≥в) на те, щоб просто почитати документи - причому далеко не найсв≥ж≥ш≥.
ј ¤кщо вз¤ти до уваги, що згадан≥ "зразки документ≥в" мало кому придадутьс¤, оск≥льки скидати њх на дискету Ї сенс лише тому, хто маЇ комп'ютер вдома або в≥льний доступ до нього на робот≥ - а це дуже скромний в≥дсоток населенн¤, ≥ в≥н ще довго таким залишатиметьс¤. ћожна, звичайно, роздрукувати зразки - але це, по-перше, витрати на пап≥р (картридж≥, припустимо знов, безкоштовн≥), а по-друге - не так багато людей в змоз≥ в≥рно заповнити форми ц≥лком самост≥йно, без консультац≥й ≥ допомоги в≥дпов≥дного державного службовц¤.
ƒо того ж, "прикладна", а не теоретична комп'ютерна та ≥нтернет-грамотн≥сть - так само ¤вище поки не надто розповсюджене. ўо означаЇ потребу або самотужки навчитись працювати в ћереж≥ (доступ своњм коштом, зрозум≥ло), або заплатити в≥дпов≥дн≥й ф≥рм≥, або ж держава маЇ посадити оплачуваних консультант≥в до кожного (г≥потетичного, зауважимо) ≥нтернет-к≥оску. ’оча, звичайно, це можуть бути ≥ громадськ≥ волонтери.
якщо ж врахувати, що, окр≥м зразк≥в документ≥в, акцент плануЇтьс¤ робити на ≥нформац≥њ типу адрес ≥ телефон≥в установ та б≥ограф≥й кер≥вник≥в - ≥снуванн¤ порталу  аб≥нету м≥н≥стр≥в разом з јдм≥н≥страц≥Їю та парламентом остаточно втрачаЇ сенс.
Ќав≥ть поверховий анал≥з даЇ принаймн≥ один висновок щодо спр¤муванн¤ ≥ мети п≥дтримки порталу - це суто "презентац≥йний" ресурс. ¬≥н "представл¤Ї" в≥дв≥дувачу владу - ≥ на цьому користь в≥д нього зак≥нчуЇтьс¤.
√аразд, зважимо на те, що в "’то Ї хто" (дов≥дниковий ресурс з серйозним досв≥дом роботи ≥ непоганою орган≥зац≥Їю в≥домостей) св≥жа ≥нформац≥¤ надаЇтьс¤ за платною п≥дпискою, ≥ державноњ символ≥ки та ≥нших урочистостей там малувато. “ут же нам пропонуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ н≥би безкоштовно. Ќ≥би, оск≥льки попередн≥ розрахунки запровадженн¤ порталу дають цифру м≥н≥мум у ш≥сть ≥ дв≥ дес¤тих м≥льйони долар≥в.
√рошей на реал≥зац≥ю цього плану, за словами ¬≥ктора Ѕондар¤, практично не було ≥ немаЇ. "“≥ грош≥, ¤к≥ вид≥л¤ють - це не т≥ грош≥, на ¤к≥ можна будувати повноц≥нну систему". “ож бюджет не пот¤гне нав≥ть створенн¤ порталу  абм≥ну, не кажучи вже про ф≥нансуванн¤ комплексноњ реал≥зац≥њ електронного ур¤ду.
–≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми Ї, ≥ нав≥ть не одне - але в≥тчизн¤н≥ владн≥ структури ще не навчилис¤ д≥¤ти ≥накше, н≥ж "згори вниз", пр≥оритетними вважаючи ≥нтереси перш за все самих державних орган≥в, а не громад¤н, б≥знесу чи сусп≥льних ≥н≥ц≥атив. “ож в ур¤д≥ вже розробл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дний документ - про створенн¤ м≥жв≥домчоњ робочоњ групи ¤к елементу сп≥льного проекту з≥ ¬сесв≥тн≥м банком.
≤ головне завданн¤ ц≥Їњ групи... ћи, зрозум≥ло, вже знаЇмо з досв≥ду, ¤к держава звикла затикати ф≥нансов≥ д≥рки. ¬естиметьс¤ робота з≥ ¬сесв≥тн≥м банком з метою отриманн¤ кредиту, ¤кий "дозволить з≥штовхнути ситуац≥ю з мертвоњ точки". ’то ≥ ¤к розраховуватиметьс¤ за цей кредит - державу не обходить.
јле це обходить нас - принаймн≥ ¤к платник≥в податк≥в. ¬ наших ≥нтересах розробити не лише концепц≥ю самого порталу виконавчоњ влади, але й концепц≥ю ф≥нансуванн¤ цього порталу. “ак само, ¤к ≥ розробити супров≥дн≥ програми - р≥вного ≥ в≥льного доступу громад¤н принаймн≥ до оф≥ц≥йних ≥нтернет-ресурс≥в, соц≥альноњ адаптац≥њ до елемент≥в ≤нформац≥йного сусп≥льства, поширенн¤ комп'ютерноњ та ≥нтернет-грамотност≥, ч≥ткого визначенн¤ зобов'¤зань оф≥ц≥йних установ щодо громад¤н не лише в реальному, але й у в≥ртуальному сп≥лкуванн≥.
ќстаннЇ тим б≥льш важливе, оск≥льки ан≥ запровадженн¤ оф≥ц≥йного порталу, ан≥ ухваленн¤ закону про електронно-цифровий п≥дпис не забезпечать ефективного функц≥онуванн¤ державних орган≥в перш за все ¤к серв≥с≥в, ор≥Їнтованих на громад¤н та б≥знес. јле система реЇстрац≥њ електронних звернень громад¤н, надсиланн¤ в≥дпов≥дей, зв≥тност≥ щодо зд≥йснених заход≥в за цими зверненн¤ми, адм≥н≥стративних ст¤гнень через нев≥дпов≥дне виконанн¤ зобов'¤зань - це забезпечить ефективн≥сть роботи державних орган≥в в рамках електронного ур¤ду.
ѕроте лише за виконанн¤ головноњ умови - комплексних зм≥н у способ≥ зд≥йсненн¤ державного управл≥нн¤. ≤накше насл≥дком буде лише зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ д≥вчаток, що реЇструватимуть документи ≥ розсилатимуть стандартн≥ в≥дпов≥д≥ - а робота державних служб ще упов≥льнитьс¤.
я знов наголошую на тому, що ми маЇмо спри¤ти перетворенню держави на б≥знес: ор≥Їнтований на кл≥Їнт≥в (громад¤н, орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства), максимально ефективний, а отже ¤комога ¤к≥сн≥ший при максимальному здешевленн≥ (при цьому ≥з щонайширшим використанн¤м небюджетних кошт≥в та матер≥альних ресурс≥в ≥ заохоченн¤м приватноњ ≥н≥ц≥ативи).
« ц≥Їњ точки зору чудово, що секретар≥ат  абм≥ну переходить повн≥стю на систему електронного документооб≥гу, впроваджуЇтьс¤ штрих-кодуванн¤ документ≥в, на робочих м≥сц¤х встановлюютьс¤ сканери. ƒобре, що вже готовий ≥ впроваджуЇтьс¤ програмний продукт, ¤кий дозвол¤Ї одночасно реЇструвати ≥ паперов≥ документи, ≥ документи в електронному вигл¤д≥. “ак, за допомогою ц≥Їњ частини системи у  аб≥нет≥ м≥н≥стр≥в спод≥ваютьс¤ значно скоротити час на передачу, узгодженн¤, доопрацюванн¤ документ≥в, що проход¤ть м≥ж центральними органами власт≥ в ”крањн≥.
јле чи принципово це здешевить процес, ¤кщо призведе лише до полегшенн¤ можливостей роздруковуванн¤ документ≥в дл¤ вс≥х ≥ кожноњ зац≥кавлених ос≥б чи структур? јле ¤кщо запропонувати практичну, недорогу ≥ головне - просту систему справжнього електронного документооб≥гу? “а ще забезпечити коротку ≥ зрозум≥лу програму навчанн¤ ≥ волонтер≥в-тренер≥в буквально дл¤ кожного? ≤ розробити аг≥тац≥йно-пропагандистськ≥ матер≥али - нехай махровий рад¤нський, зате надзвичайно д≥Ївий спос≥б - дл¤ запровадженн¤ на цей раз вже звично дл¤ держави "згори вниз"?
÷≥ кроки - невелик≥, недорог≥, практичн≥ ≥ прост≥ прикладн≥ р≥шенн¤ - дозвол¤ть зм≥нити сприйн¤тт¤ ≥нформац≥йних технолог≥й тими, хто разом становить оте знеособлене пон¤тт¤ "держави". «м≥нити культуру зд≥йсненн¤ управл≥нського процесу на загальнодержавному р≥вн≥.
“акий п≥дх≥д просто не може не дати ефекту, причому значно швидшого в≥д "ударних" державних план≥в.
≤ ще - ор≥Їнтуючи "державу ¤к б≥знес" на потреби громад¤н, ми не маЇмо недооц≥нювати ту саму ≥н≥ц≥ативу знизу. "–ег≥ональна влада ¤к б≥знес" Ї проектом, реал≥зац≥¤ ¤кого майже зовс≥м не потребуЇ втручанн¤ "згори". ѕросто м≥сцева влада вже загнана у такий глухий кут, що ≥накшого виходу, н≥ж ставати ефективним б≥знесом, вже не маЇ.
ћ≥сцев≥ бюджети у пор≥вн¤нн≥ з м≥сцевими потребами Ї наст≥льки нев≥дпов≥дними (¤кщо не сказати см≥шними), що без залученн¤ небюджетних кошт≥в економ≥ка ≥ соц≥альна сфера рег≥он≥в здатна лише рухнути. ј оск≥льки б≥знес самим шантажуванн¤м не заохотиш вкладати кошти в соц≥альн≥ проекти м≥сцевоњ влади, то так само вимушено формуЇтьс¤ цив≥л≥зована (а отже взаЇмовиг≥дна) сп≥впрац¤ м≥ж владою ≥ б≥знесом.
—тосовно ж запровадженн¤ електронних р≥шень, то, оск≥льки вже доведено, що використанн¤ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йн≥ технолог≥њ Ї найвиг≥дн≥шим ≥ найекономн≥шим з ус≥х можливих способ≥в зд≥йсненн¤ б≥знесу, цю можлив≥сть оптим≥зувати процес державного менеджменту упущено не буде.
Ќаостанку зауважу, що ¬≥ктор Ѕондар ц≥лком правий, що переведенн¤ роботи державних структур в електронний вигл¤д, а отже - забезпеченн¤ легкого контролю за д≥¤льн≥стю ¤к ц≥лих структур, так ≥ окремих службовц≥в, означаЇ роботу. —правжню роботу, а не активне симулюванн¤ ще б≥льш активноњ д≥¤льност≥. ≈лектронний ур¤д означаЇ нов≥ вимоги до державних службовц≥в, новий р≥вень профес≥онал≥зму, новий п≥дх≥д до виконанн¤ обов'¤зк≥в ≥ ще багато чого, що об'ЇднуЇтьс¤ одним пон¤тт¤м - робота, т¤жка робота.
„ого ≥ нам вс≥м бажаю.