¬ибори - 1998

–озд≥л ≤≤≤

—еред пол≥тичних парт≥й, що претендують на усп≥х весною 1998 року, ч≥льне м≥сце займаЇ јграрна парт≥¤ ”крањни. ѕарт≥¤ була створена наприк≥нц≥ минулого року, ¤к парт≥¤ аграр≥њв-номенклатурник≥в. «а даними јѕ”, у н≥й нал≥чуЇтьс¤ 106 тис¤ч член≥в. √олова парт≥њ  .¬ащук.
Ќа виборах оч≥куЇтьс¤ боротьба јѕ” ще з одними УаграрнимФ парт≥йним г≥гантом - —елѕ”. ƒумаЇмо, що саме ц¤ боротьба за с≥льський електорат м≥ж јѕ” ≥ —елѕ” буде мати вир≥шальний характер дл¤ майбутнього представництва л≥вих у парламент≥. Ќаведемо думку анал≥тика: Уќстанн≥ под≥њ переконують нас, що парт≥¤, ¤ка з самого початку утворювалась п≥д прем`Їра Ћазаренка, п≥шла Ув б≥гаФ. “ак, вс≥ памТ¤таЇмо висл≥в  учми про п≥дтримку низки парт≥й, серед ¤ких називалась ≥ јѕ”. јктивна сп≥впрац¤ член≥в парт≥њ з владою (фактично, јграрну парт≥ю можна назвати парт≥Їю влади, адже саме њњ представники у с≥льськогосподарських област¤х репрезентують оф≥ц≥йний курс) зайвий раз п≥дкреслюЇ близьк≥сть ц≥Їњ структури до ѕрезидента(1). ≤ д≥йсно јѕ” на виборах скор≥ш за все буде в≥дстоювати пол≥тику нин≥шнього ѕрезидента. ≤ хоча јѕ” пост≥йно м≥н¤Ї своњ погл¤ди на виборчу систему, б≥льш виграшною дл¤ аграр≥њв була б мажоритарна.
≤ншою досить потужною позаблоковою парт≥Їю Ї Ћ≥беральна парт≥¤ ”крањни. УѕозбувшисьФ ц≥лоњ пле¤ди народних депутат≥в, Ћѕ” все ж таки вир≥шила йти на вибори окремо. —творена вона у 1991 р з метою захисту ≥нтерес≥в б≥знесу донецького рег≥ону. ƒовгий час сприймалась ¤к певна орган≥зац≥¤ в≥тчизн¤них б≥знесмен≥в. ≤деолог≥чно Ћѕ” стоњть на засадах класичного л≥берал≥зму. „исельн≥сть, за даними Ћѕ”, десь б≥л¤ 65 тис ос≥б. ƒовгий час Ћѕ” сприймалась ¤к пропрезидентська парт≥¤, де¤к≥ анал≥тики прогнозували нав≥ть створенн¤ коал≥ц≥њ Ћѕ”-Ќƒѕ-ћЅ–-јѕ”. ≤ хоч ≥нтереси кожноњ з названих парт≥й Ї р≥зн≥, най≥мов≥рн≥ше Ћѕ” п≥дтримаЇ саме ц≥ парт≥њ, загалом президентську пол≥тичну л≥н≥ю. УЌа сьогодн≥ л≥берали переконан≥ у своњх силах та не бо¤тьс¤ червоноњ загрози (недаремно вони перш≥ програли комун≥стам на виборах).
«агалом можна сказати: при великих грошах та поважн≥й ≥ндив≥дуальн≥й репрезентативност≥ л≥берал≥в пересл≥дують невдач≥. Ќа одн≥й Укапуст≥Ф л≥берального сусп≥льства не збудуЇшФ (2).
Ќа виборах 1998 р. Ћѕ” навр¤д чи оч≥куЇ усп≥х, скор≥ш за все, справа ск≥нчитьс¤ на дек≥лькох мандатах (по одномандатних округах). ’оча ¤кщо ™.ћарчук все ж таки активно включитьс¤ до пол≥тичноњ боротьби на парламентських виборах ≥ створить коал≥ц≥ю з допомогою Ћѕ”, то у л≥берал≥в зТ¤вл¤тьс¤ серйозн≥ шанси на виборах 1998 р.
ƒосить потужною вважаЇмо ≥ нещодавно створену ѕарт≥ю У–еформи ≥ пор¤докФ, що обТЇднала навколо себе таких в≥домих пол≥тик≥в ¤к ¬.ѕинзеник, √.ќмельченко, —.—оболЇв, —.“ерьох≥н, ќ.ƒон≥й, ќ.∆ир та ≥н. ¬важаЇмо, що дл¤ ѕ–ѕ Ї придатна ¤к зм≥шана, так ≥ мажоритарна система. ћаючи великий кадровий потенц≥ал, достатнЇ ф≥нансуванн¤, ѕ–ѕ може спод≥ватис¤ на усп≥х.
ƒовол≥ непевною вигл¤даЇ передвиборча ситуац≥¤ у ѕарт≥њ зелених ”крањни (ѕ«”), ¤ку довгий час б≥льш≥сть пол≥толог≥в вважала найперспективн≥шою. Ќа минулих виборах, коли прогнозували до 20 % м≥сць дл¤ УзеленихФ, ѕ«” не провела жодного кандидата. ѕ«” навесн≥ 1997 р. приЇдналас¤ до ради пол≥тичних парт≥й при голов≥ ¬ерховноњ –ади ќ.ћороз≥. јле навр¤д ѕ«” зможе, ¤к ƒемѕ”, перейти з нац≥онал-демократичного табору до л≥вого. ¬. ононов, голова ѕ«”, не Ї наст≥льки харизматичним, ¤к ¬.явор≥вський. ћожливо до к≥нц¤ року ѕ«” приЇднаЇтьс¤ до ¤когось ≥ншого пол≥тичного блоку.
ѕро майбутню долю др≥бних центристських та л≥воцентристських парт≥й сказати щось конкретне неможливо. Ќараз≥, маЇмо приклад У√ромадиФ, ¤ка з др≥бноњ, малов≥домоњ парт≥њ за м≥с¤ць перетворилас¤ на дуже серйозного опонента нин≥шньоњ Упарт≥њ владиФ.
Ѕ≥льш оптим≥стично, на нашу думку, вигл¤дають перспективи де¤ких правих та ультраправих парт≥й. “ак, ”крањнська нац≥онально-консервативна парт≥¤ (”Ќ ѕ) на чол≥ з ќ.—оск≥ним останн≥м часом усе част≥ше з`¤вл¤Їтьс¤ на шпальтах центральних «ћ≤. “ому, принаймн≥ дл¤ свого голови, ” Ќѕ здобуде депутатський мандат. “им паче, що нещодавно ”Ќ ѕ, —ƒѕ” (ё. Ѕуздугана) та Ув≥льн≥ профсп≥лкиФ оголосили про св≥й нам≥р блокуватис¤ на парламентських виборах 1998 у роц≥. ј це може додати ќ. —оск≥ну голос≥в.
ўе б≥льш оптим≥стично вигл¤даЇ ситуац≥¤ з ”крањнською нац≥ональною асамблеЇю (”Ќј-”Ќ—ќ), ¤ка хоч ≥ незареЇстрована, Ї одн≥Їю з найв≥дом≥ших парт≥й в ”крањн≥. ѕопул≥стськ≥ гасла ”Ќј допоможуть кандидатам ультраправих пройти у парламент в багатьох зах≥дноукрањнських округах, а, можливо, нав≥ть у ≥ндустр≥альних центрах ”крањни.

–озд≥л ≤V
”крањнське сусп≥льство продовжуЇ перебувати в стан≥ перманентноњ диференц≥ац≥њ. ÷≥ процеси, не дивл¤чись на неодноразов≥ спроби в≥тчизн¤них Уреформатор≥вФ Уприскорити та поглибитиФ кап≥тал≥зац≥ю крањни, ще не завершилис¤. —оц≥альна структура населенн¤ ”крањни залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ рад¤нськоњ УтрьохчленкиФ (роб≥тники, сел¤ни та ≥нтел≥генц≥¤). ƒ≥йсно, можна погодитис¤ з тезою ќ.ћороза про те, що в ”крањн≥ немаЇ сусп≥льних клас≥в ( у класичному розум≥нн≥ цього терм≥ну), а Ї аморфн≥ соц≥альн≥ верстви, що перебувають в пост≥йн≥й зм≥н≥ своЇњ структури. —оц≥альна диференц≥ац≥¤ не завершена, а отже соц≥ально-економ≥чн≥ ≥нтереси груп не визначен≥.
ѕроте, можна вже говорити про на¤вн≥сть в ”крањн≥ невеликого (однак ф≥нансово потужного) прошарку буржуаз≥њ, ¤к нац≥ональноњ, так ≥ компрадорськоњ. ¬плив цього прошарку на державну владу важко переоц≥нити. ’оча Увлади ¤к такоњФ приватний б≥знес не маЇ, навпаки, нац≥ональну буржуаз≥ю намагаютьс¤ усунути в≥д самих ≥нститут≥в влади, залишивши њй неоф≥ц≥йн≥ лоб≥стськ≥ механ≥зми впливу на держапарат та представницьк≥ органи влади. ƒо того ж п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть вимушено пов`¤зана з крим≥нал≥тетом та корупц≥Їю. ¬се це не спри¤Ї розвитков≥ цього соц≥ального прошарку.
ƒе¤к≥ пол≥тологи та пол≥тики, визначаючи соц≥альн≥ верстви, на ¤к≥ мають спиратис¤ т≥ чи ≥нш≥ пол≥тичн≥ ≥нститути, звертаютьс¤ до т. зв. Усереднього класуФ. ќсобливо це стосуЇтьс¤ л≥дер≥в центристських парт≥й. јбстрагуючись в≥д теоретичноњ дискус≥њ навколо самого пон¤тт¤ Усередн≥й класФ, звернемо свою увагу на факт умовност≥ застосуванн¤ цього терм≥ну в украњнських соц≥ально-економ≥чних умовах. “е, що ми маЇмо за Усередн≥й класФ, Ї, по сут≥, переважно декласованими елементами, ¤к≥ забезпечують св≥й матер≥альний стан тимчасовим зароб≥тком (не за фахом). Ќайрозповсюджен≥шим прикладом представника Усередньоњ верствиФ Ї колишн≥й викладач школи, ¤кий покинув свою попередню роботу через хрон≥чн≥ невиплати зарплатн≥, й займаЇтьс¤ шоп-турами до сус≥дн≥х крањн. Ѕ≥знес, ¤ким займаютьс¤ представники Усереднього класуФ, Ї переважно Ут≥ньовимФ, оск≥льки податкове законодавство ”крањни жодним чином не спри¤Ї розвитку приватного др≥бного та середнього п≥дприЇмництва. Ћегал≥зац≥¤ цього б≥знесу можлива лише у випадку ¤к≥сноњ радикальноњ зм≥ни податковоњ системи, чого ми аж н≥¤к не спостер≥гаЇмо. Ќав≥ть ¤кщо станетьс¤ чудо й легал≥зац≥¤ т≥ньового б≥знесу в≥дбудетьс¤, то в≥д п≥дприЇмництва в≥д≥йде значна частина населенн¤ (повернетьс¤ до попередн≥х м≥сць прац≥). ќтже, на¤вн≥сть Усереднього класуФ в ”крањн≥ Ї досить умовною.
¬ умовах перех≥дного пер≥оду соц≥альна структура сусп≥льства в≥др≥зн¤Їтьс¤ особливим динам≥змом процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в н≥й. ќкр≥м того, пострад¤нська специф≥ка не дозвол¤Ї застосовувати класичн≥ зах≥дн≥ схеми дл¤ оц≥нки соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ сусп≥льства. “ому про на¤вн≥сть сусп≥льних клас≥в, верств чи груп можна говорити лише усв≥домлюючи всю умовн≥сть застосуванн¤ цих терм≥н≥в в≥дносно украњнськоњ д≥йсност≥.
¬иход¤чи з цього, можна проанал≥зувати парт≥йну систему, ¤ка формуЇтьс¤ в ”крањн≥. Ѕ≥льш≥сть пол≥толог≥в визначають украњнську парт≥йну систему ¤к атом≥зовану пол≥полюсну систему. У≤сторичний досв≥д св≥дчить, - вважаЇ пол≥толог ≈.ѕуфлер, - що атом≥зована парт≥йна система найменш стаб≥льна ≥ ефективна серед ус≥х ≥нших парт≥йних систем, а тому вона н≥коли не залишаЇтьс¤ сталою прот¤гом тривалого часу ≥ завжди трансформуЇтьс¤ в б≥льш стаб≥льн≥ парт≥йн≥ системиФ (1). ќптим≥зм в≥дносно стаб≥л≥зац≥њ парт≥йноњ системи виражали й ≥нш≥ пол≥тологи, наприклад ј.Ѕ≥лоус: У™ не т≥льки над≥¤, а й вагом≥ пол≥тичн≥ п≥дстави спод≥ватис¤, що стаб≥л≥зац≥¤ парт≥йноњ системи в наш≥й держав≥ п≥де прогресивним шл¤хом трансформац≥њ атом≥зованоњ парт≥йноњ системи в систему пол¤ризованого плюрал≥зму У (2). ј.Ѕ≥лоус вбачав Уконтури системи пол¤ризованого плюрал≥змуФ в об`Їднавчих тенденц≥¤х, ¤к≥ мали м≥сце в 1993-94 та 96-97 рр. у парт≥йному середовищ≥.
√оловною передумовою стаб≥л≥зац≥њ парт≥йноњ системи Ї виборчий закон. ѕарт≥йна та виборча системи т≥сно повТ¤зан≥. ¬елик≥ над≥њ покладалис¤ на прийн¤тт¤ ¬ерховною –адою нового виборчого закону, ¤кий би передбачав зм≥шану мажоритарно-пропорц≥йну систему вибор≥в, що стимулювало б розвиток парт≥й. ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ закону суб`Їктами пол≥тичноњ гри стають парт≥њ, блоки парт≥й та громади виборц≥в. ѕарт≥йн≥ списки на виборах 1998 р. мають поставити крапку в становленн≥ парт≥йноњ системи в ”крањн≥. ѕроте законодавчий процес прот¤гом 1997 р. про≥люстрував, що частина украњнського парламенту не зац≥кавлена в стаб≥л≥зац≥њ в≥тчизн¤ноњ парт≥йноњ системи. якби вибори 1998 р. в≥дбувалис¤ за мажоритарною схемою, роль парт≥й була б зведена до м≥н≥муму (хоча вони й мали б право висувати кандидат≥в у депутати). ѕарт≥йн≥ списки, ¤к≥ вже в б≥льшост≥ п≥дготовлен≥ парт≥¤ми до вибор≥в 1998 р., перетворилис¤ б на списки УкомандФ, що йдуть до парламенту та ≥нших представницьких орган≥в влади. ÷е ж стосуЇтьс¤ списк≥в, ¤к≥ п≥дготовлюютьс¤ передвиборчими блоками. ј оск≥льки це список УкомандиФ, а не парт≥йц≥в, ¤к≥ керуютьс¤ парт≥йною дисципл≥ною, то суб`Їктом законодавчого процесу (у вульгаризованому розум≥нн≥ цього пон¤тт¤) Ї особа депутата (депутата-пол≥тика), а не пол≥тична парт≥¤ чи блок.
 р≥м того, сучасн≥ украњнськ≥ пол≥тичн≥ парт≥њ у б≥льшост≥ своњй не мають розробленоњ ≥деолог≥њ та програми д≥й. „астина парт≥й Ї Упарт≥¤ми фантомамиФ, ¤к≥ з`¤вл¤ютьс¤ лише на вибори. «начна частина парт≥й взагал≥ визначаЇтьс¤ ¤к Упарт≥њ-карликиФ чи Упол≥тичн≥ сектиФ, оск≥льки в силу своЇњ невеликоњ чисельност≥ та маловпливовост≥, не здатн≥ адаптуватис¤ до ≥снуючих пол≥тичних умов; ≥снують також парт≥њ, що не в≥дображають соц≥ально-економ≥чних та пол≥тичних ≥нтерес≥в жодноњ соц≥альноњ верстви. —ам же груповий ≥нтерес не зникаЇ, ¤кщо в≥дсутн¤ орган≥зац≥йна форма його вираженн¤ (профсп≥лки, громадськ≥ об`Їднанн¤, парт≥њ тощо), а переходить на Ут≥ньовийФ р≥вень. Ќа¤вн≥сть же в≥дпов≥дноњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ легал≥зуЇ груповий ≥нтерес ≥ даЇ можлив≥сть зд≥йснювати гласний контроль за його в≥дпов≥дн≥стю засадам правовоњ державност≥(3). ¬ ”крањн≥ вже ≥снують парт≥њ, ¤к≥ Ї пол≥тичною ≥нституц≥ал≥зац≥Їю конкретного групового ≥нтересу (Ћѕ”,  ѕ”, ≥н.), проте, аби ц¤ тенденц≥¤ зм≥цн≥ла, необх≥дна була зм≥на виборчого законодавства в б≥к парт≥йного представництва у парламент≥.
ўо ж стосуЇтьс¤ передвиборчих пол≥тичних блок≥в, ¤к≥ стали об`Їктом цього досл≥дженн¤, то мусимо констатувати, що украњнськ≥ пол≥тичн≥ блоки - ц≥лком в≥дм≥нне ¤вище, н≥ж зах≥дн≥ ≥ нав≥ть пост-рад¤нськ≥ зразки под≥бних утворень. ѕозитивом Ї лише те, що утворенн¤ блок≥в призводить до структурал≥зац≥њ парт≥йноњ системи ≥ Ї ще одним кроком до стаб≥л≥зац≥њ пол≥тичноњ системи взагал≥.
јнал≥зуючи блоки, автори змушен≥ усв≥домлювати всю умовн≥сть застосуванн¤ цього терм≥ну в≥дносно тих утворень, ¤к≥ розгл¤нут≥ в досл≥джен≥. «а новим законом про вибори депутат≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни блоком Ї об`Їднанн¤ дек≥лькох парт≥й. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ та профсп≥лки н≥би усунен≥ в≥д виборчого процесу. якщо розгл¤нути украњнськ≥ передвиборч≥ блоки, то значна частина њх суб`Їкт≥в Ї громадськими орган≥зац≥¤ми. ясна р≥ч, прийн¤тт¤ нового виборчого закону, в основ≥ ¤кого лежатиме зм≥шана система, призведе до масштабноњ ≥нтеграц≥њ громадських об`Їднань в пол≥тичн≥ парт≥њ.
“аким чином, з прийн¤тт¤м зм≥шаноњ системи вибор≥в, парт≥йна система ”крањни робить значний крок в б≥к цив≥л≥зованоњ пол≥тичноњ гри. ѕол≥тичний режим в ”крањн≥ поступово набуваЇ ознак громад¤нського сусп≥льства.