|
|
¬. улик, “.√олобуцька, ќ.√олобуцький
|
5. ”р≥зноман≥тненн¤ форм молод≥жних неформальних ≥н≥ц≥атив
як вже зазначалос¤, г≥пп≥ були внутр≥шньо не готов≥ до напливу Уп≥онер≥вФ. ¬и¤вилос¤, що Упопул≥стськеФ крило (за ™.Ѕалак≥рЇвим) вз¤ло гору. —аме з його числа виходили численн≥ УгуруФ, ¤к≥ проголошували ¤к одкровенн¤ стандартний наб≥р УзатуманенихФ постулат≥в —истеми. Ќа думку ™.Ѕалак≥рЇва, Уолдов≥Ф, ¤к≥ в розгл¤дуваний пер≥од захопили н≥шу духовних проводир≥в Уп≥онерстваФ, ¤вл¤ли собою людей, що не знайшли св≥й шл¤х ≥ проголосили ¤к голову ≥дею —истему заради нењ самоњ1. “обто в цей час в≥дбулас¤ п≥дм≥на головного постулату г≥пп≥зму: —истема ¤к середовище творчого пошуку зам≥нювалас¤ ≥деЇю —истеми ¤к самоц≥л≥. ¬≥дпов≥дно Ч комуна задл¤ комуни, наркотики заради наркотик≥в, автостоп заради автостопу.
—л≥д в≥дзначити, що взагал≥ ≥снуЇ к≥лька п≥дход≥в до —истеми. ќдн≥ розгл¤дають —истему ¤к середовище актуал≥зац≥њ творчого пошуку дл¤ особистост≥, ¤ка перебуваЇ на пром≥жн≥й соц≥альн≥й стад≥њ (Увикинута з сусп≥льстваФ). —истема, на њхню думку, мала виконувати ≥нкубац≥йну роль у процес≥ створенн¤ в≥тчизн¤ного андеіраунду чи нав≥ть Ув≥дкритого сусп≥льстваФ (за ё.√абермасом). “акоњ думки дотримуЇтьс¤ ≥ ™.Ѕалак≥рЇв, ¤кий активно критикуЇ сучасну —истему та р≥зноман≥тн≥ молод≥жн≥ субкультури, що виникли на њњ баз≥. ¬≥н вважаЇ, що —истема ¤вл¤ла собою середовище, де ≥ндив≥д мав проходити процес творчого пошуку, збагачуватис¤ духовним досв≥дом та д≥литис¤ ним з оточенн¤м, позбуватис¤ ¤к власних, так ≥ сусп≥льних комплекс≥в та забобон≥в. Ћог≥чним результатом перебуванн¤ у —истем≥ був перех≥д ≥ндив≥да до сфери мистецькоњ чи л≥тературноњ богеми, наукових к≥л, Ч в галузь Ув≥льних профес≥йФ. “≥ ж, ¤к≥ залишалис¤ в —истем≥ тривалий час ≥ перетворювалис¤ на УолдовихФ, ставали УгуруФ ≥ т. ≥н., просто не знайшли себе2.
≤ншоњ точки зору дотримувалис¤ представники т. зв. Упопул≥стськогоФ крила —истеми. ¬они проголошували —истему Їдиним середовищем, де можливий духовний пошук. ¬ њхньому трактуванн≥ г≥пп≥ Ї пров≥сниками нового сусп≥льства ≥ все, що виходить за рамки —истеми, потрапл¤Ї п≥д вплив Уоф≥ц≥озуФ чи комерц≥њ ≥ втрачаЇ первинний протестний зар¤д. ¬≥дх≥д з —истеми, до будь-¤ких мистецьких чи наукових сфер означав в≥дмову в≥д своњх ≥деал≥в. якщо ™.Ѕалак≥рЇв, по сут≥, виступаЇ за вибудовуванн¤ г≥пп≥ власноњ соц≥альноњ системи (вбудовуванн¤ свого сегменту в на¤вну структуру), то представники другоњ теч≥њ категорично це заперечують. ¬они проти Уповерненн¤Ф чи Уновоњ перебудовиФ соц≥альноњ системи Уп≥д г≥пп≥Ф. ќтриманн¤ членом —истеми нового соц≥ального статусу, нав≥ть у нов≥й ¤кост≥ Ч р≥внозначне припиненню перебуванн¤ в андеіраундному середовищ≥.
ўе одн≥Їю суттЇвою р≥зницею м≥ж цими двома теч≥¤ми Ї ставленн¤ до соц≥ального протесту та пол≥тичноњ ≥ соц≥альноњ боротьби. ѕерша теч≥¤ категорично заперечуЇ будь-¤к≥ форми пол≥тичноњ ≥ соц≥альноњ активност≥, проголошуючи (з ус≥Їю ортодоксальн≥стю) постулат про непротивленн¤ злу насильством ≥ несприйн¤тт¤ агрес≥њ у вс≥х њњ формах. ƒруга теч≥¤ вважаЇ, що свобода Ї фундаментальн≥шим принципом андеіраунду, н≥ж пациф≥зм. —оц≥альна несправедлив≥сть, Угерметичн≥стьФ режиму, авторитаризм Ч Ї тим злом, проти ¤кого не лише можна активно виступати, а й необх≥дно боротис¤. ¬ цьому вони наближаютьс¤ до б≥тник≥в, ≥деолог≥¤ ¤ких завжди мала соц≥ально-критичну основу.
Ѕоротьба цих двох теч≥й загострилас¤ саме на даному етап≥. ѕрихильники Учистоти принцип≥вФ не погоджувалис¤ з корекц≥Їю св≥тогл¤дноњ основи —истеми, тод≥ ¤к сусп≥льн≥ процеси вимагали адекватноњ реац≥њ. ќртодокси залишилис¤ в меншост≥ ≥ програли ≥деолог≥чну суперечку. «начна частина —истеми п≥шла за Уновою —истемоюФ. ÷ей терм≥н належить одному з УолдовихФ рос≥йських г≥пп≥ ¬.Ѕо¤ринцеву, котрий означив ним тих г≥пп≥, ¤к≥ намагалис¤ насл≥дувати Узах≥днихФ колег3. ѕроте Унова —истемаФ точн≥ше вказуЇ на рух саме тих г≥пп≥, ¤к≥ сприйн¤ли б≥тницьку традиц≥ю.
” середовищ≥ в≥тчизн¤них г≥пп≥, прот¤гом усього його ≥снуванн¤, збер≥галис¤ дв≥ тенденц≥њ: Упрозах≥днаФ та УавтентичнаФ. ќдн≥ намагалис¤ переймати ≥деолог≥ю, стиль, музичн≥ напр¤мки, л≥тературн≥ й мистецьк≥ вз≥рц≥, ¤к≥ продукували г≥пп≥ —Ўј та «ах≥дноњ ™вропи; ≥нш≥ Ч не робили соб≥ культу ≥з зах≥дних г≥пп≥, а намагалис¤ протиставити њм власне Убаченн¤Ф ≥, що найголовн≥ше, власн≥ шл¤хи дос¤гненн¤ цього баченн¤. ќстанн¤ тенденц≥¤ була найб≥льш притаманна украњнським г≥пп≥. ¬ украњнських м≥стах УавтентичнийФ г≥пп≥зм був найб≥льш поширений. ƒаний факт можна по¤снити перифер≥йн≥стю тусовок, герметичн≥стю сусп≥льноњ атмосфери, в≥дсутн≥стю пост≥йних комун≥кативних канал≥в м≥ж в≥тчизн¤ним та зах≥дним неформал≥тетами тощо. Ќа нашу думку, до цього перел≥ку причин поширенн¤ УавтентичноњФ тенденц≥њ в украњнськ≥й —истем≥ сл≥д додати значний вплив украњнського ментал≥тету.
р≥м того, украњнськ≥ г≥пп≥, на в≥дм≥ну в≥д рос≥йських чи прибалт≥йських, перебували п≥д значним сусп≥льним тиском. як уже зазначалос¤, украњнський рок ще в середин≥ 70-х вимушений був п≥ти у п≥дп≥лл¤ чи взагал≥ ем≥грувати до ћоскви. ѕатр≥архальна атмосфера украњнських м≥ст, њхн¤ пров≥нц≥йн≥сть зумовили виникненн¤ потужного протестного середовища в —истем≥. ƒе¤к≥ огл¤дач≥ нав≥ть вважали, що в украњнськ≥й —истем≥ переважали Утворч≥ пас≥онар≥њФ, авангард г≥пп≥-руху. ѕопри те, що г≥пп≥ в ”крањн≥ було досить мало ≥ вони не складали ¤коњсь сп≥льноти в нац≥ональних масштабах, украњнська тусовка мала значний протестний потенц≥ал. ”крањнська —истема поЇднувала в соб≥ УавтентичнуФ тенденц≥ю та б≥тницьку ф≥лософ≥ю.
ўе в 70-х рр. в —истем≥ склалас¤ традиц≥¤ подорожей автостопом до риму чи ≥нших п≥вденних областей ”крањни. ‘актично в л≥тн≥й пер≥од в риму була б≥льша частина загальносоюзноњ тусовки. ¬≥дбувавс¤ ≥нтенсивний обм≥н ≥нформац≥Їю, духовним досв≥дом, самвидавом м≥ж загальносоюзною та украњнською тусовками. ѕо маршруту на ѕ≥вдень ≥снувала ц≥ла система флет≥в, а на морському узбережж≥ Ч низка тимчасових комун. ÷е дало змогу в≥тчизн¤ним г≥пп≥ ≥стотно впливати на загальносоюзну —истему, на њњ ≥деолог≥ю.
—в≥й внесок у загальну кризу —истеми зробили ≥ репрес≥њ проти рок-музики 1983Ц1984 рр. —аме в цей час серед рок-груп набула поширенн¤ соц≥ально-критична (б≥тницька) тенденц≥¤. ¬она знайшла св≥й ірунт ≥ в —истем≥. ќдин ≥з засновник≥в групи У ≥ноФ ќ.–иб≥н пригадував: У¬загал≥ було враженн¤, що орган≥зац≥¤ рок-сейшен≥в прир≥внювалас¤ владою до бандитизму Ч так завз¤то з ними боролис¤. ћузикант≥в та орган≥затор≥в розган¤ли, били, водили на Уочн≥ ставкиФ, увТ¤знювали. онф≥сковували важкою працею з≥бране обладнанн¤, а ≥нод≥ дружинники розбивали його на сцен≥ Ч м≥л≥ц≥¤ так в≥дкрито рук не бруднила ≥ в≥ддавала перевагу кулуарам, а дружинника Ч п≥ди знайди пот≥мЕФ 4. ѕочалис¤ арешти господар≥в флет≥в та орган≥затор≥в комун, ¤ких звинувачували в орган≥зац≥њ притон≥в, торг≥вл≥ наркотиками та розтл≥нн≥ малол≥тн≥х. ÷е був пер≥од Уандроп≥вськогоФ Узакручуванн¤ гайокФ, ¤кий в першу чергу позначивс¤ на молод≥жних субкультурах. —лова ё.јндропова про Усусп≥льство, ¤кого ми не знаЇмоФ вилилис¤ в репрес≥њ проти нестандартност≥.
ѕор¤д ≥з цим у —истем≥ накопичувалис¤ ≥ негативн≥ елементи. «ахопленн¤ соц≥ально-критичним аспектом молод≥жного протесту зовс≥м не означало побудови ефективного механ≥зму ≥нтеграц≥њ Уп≥онер≥вФ у —истему. “усовки та УтрасаФ перенаситилис¤ Уп≥онерамиФ, потр≥бно було шукати нов≥ форми орган≥зац≥њ. —истема не могла створити механ≥зми входженн¤ Уп≥онер≥вФ у середовище. ¬ той же час Уп≥онериФ принесли з собою в≥дчутну де≥нтелектуал≥зац≥ю г≥пп≥-руху, акцентуванн¤ на зовн≥шньому епатаж≥ та п≥дкреслений ескейп≥зм.
риза —истеми перейшла в пер≥од занепаду неформального молод≥жного руху, ¤кий припадаЇ на 1983Ц1984 рр. «анепад був спровокований ¤к ≥деолог≥чною кризою неформал≥тету, так ≥ вичерпанн¤м форм його орган≥зац≥њ. р≥м того, свою роль в≥д≥грали ≥ репрес≥њ проти молод≥жних субкультур.
¬ занепад≥ перебував ≥ рух панк≥в. ѕанк-рок, ¤кий лише починав поширюватис¤ серед молод≥ наприк≥нц≥ 70-х, не м≥г всто¤ти перед репрес≥¤ми влади. јгресивн≥сть тусовок, принциповий де≥нтелектуал≥зм, в≥дкиданн¤ будь-¤ких форм впливу на сусп≥льство чи культуру, кр≥м Ушок-протестуФ, унеможливлювали процес розвитку панк-руху. р≥м того, У¤дерна структураФ тусовок, агресивне ставленн¤ до ≥нших молод≥жних субкультур, в≥дсутн≥сть комун≥кативних канал≥в у панк-середовищ≥ Ч все це п≥дривало панк-рух. ќднак панки намагалис¤ структуруватис¤ ≥ нав≥ть намагалис¤ запозичувати у г≥пп≥ елементи флет≥в, комуни, автостопу та УвпискиФ.
¬ панк-рус≥ причина занепаду пол¤гала у проблем≥ л≥дерства. “усовки панк≥в, У¤дерн≥Ф по своњй сут≥, в певний пер≥од (а в≥н на ”крањн≥ припадав на 1982 р≥к) переживають р≥зке та швидке зб≥льшенн¤ чисельност≥. ќднак з часом ≥де¤ окрем≥шност≥ в≥д ус≥х ≥нших субкультур (агресивн≥сть стосовно них) та р≥шуче протиставленн¤ себе сусп≥льству ≥ пан≥вн≥й культур≥ вихолощуютьс¤ ≥ перетворюютьс¤ на банальн≥ алкогол≥зм ≥ наркоман≥ю. Уядерн≥Ф тусовки Ч нетривал≥ утворенн¤.
ќтже, панк≥вськ≥ тусовки, ¤к≥ виникли в пер≥од субкультурного молод≥жного УвибухуФ 1982 року вже в 1983 роц≥ з≥ткнулис¤ з проблемами форм самоорган≥зац≥њ та ≥деолог≥чного вибору. ѕерше покол≥нн¤ панк-руху середини 70-х рр. залишило п≥сл¤ себе лише чистий н≥г≥л≥зм, повне запереченн¤ всього. Ќа ц≥й нив≥ виросли ≥ в≥тчизн¤н≥ б≥тники. ѕанкам була потр≥бна нова обТЇднавча ≥де¤. ѕанк-рок не м≥г б≥льше бути такою ≥деЇю, оск≥льки перейшов у глибоке п≥дп≥лл¤, що унеможливлювало його вплив на широке п≥дл≥ткове середовище УпанкуючоњФ молод≥. “акож необх≥дно в≥дзначити, що епатажний протест, до ¤кого вдавалис¤ панки, нер≥дко межував з деструктив≥змом, а отже, пересл≥дувавс¤ владою.
риза панк-руху пол¤гала в досить специф≥чному процес≥ утворенн¤ та розпаду нових панк≥вських тусовок. „исло панк-тусовок в ”крањн≥ прот¤гом пер≥оду загального субкультурного занепаду пом≥тно скоротилос¤, однак чисельн≥сть самого середовища залучених до панк-руху залишалас¤ на сталому р≥вн≥. ≤ншими словами, панкуюча молодь, не йдучи в панк-тусовки, збер≥гала звТ¤зки з панк-середовищем. ¬ цей пер≥од панки активно запозичували практику г≥пп≥ по налагодженню ос≥ панки Ч панк-середовище Ч Усвоњ людиФ. —итуац≥¤ кардинально зм≥нилас¤ лише з настанн¤м пер≥оду УперебудовиФ в 1985 роц≥.
Ќе вс≥ молод≥жн≥ субкультури переживали в даний пер≥од кризу. “ак, прот¤гом 1983Ц1985 рр. значного поширенн¤ набули р≥зного роду нацистськ≥ угрупованн¤ та Усатан≥стськ≥Ф нап≥вм≥стичн≥ молод≥жн≥ групи. ƒжерела виникненн¤ таких сп≥льнот Ї р≥знопор¤дковими. Ќаприклад, на р≥вн≥ музичноњ субкультури нацистськ≥ тенденц≥њ ви¤вилис¤ серед прихильник≥в панк-року та т¤жкого метал≥чного року. ¬ цьому середовищ≥ був попул¤рним симб≥оз нацистських ≥дей та м≥стичних сатан≥стських культ≥в. ¬ той же час нацистськ≥ групи виникали в середовищ≥ шк≥льноњ та студентськоњ (молодш≥ курси) молод≥, ¤ка походила з досить ≥нтел≥гентних с≥мей та мала достатньо високий осв≥тн≥й р≥вень. ƒл¤ таких груп спонукою виникненн¤ була приваблив≥сть нацистськоњ символ≥ки (при вихолощенн≥ оф≥ц≥йноњ символ≥ки та ероз≥њ моральних принцип≥в сусп≥льства). ÷≥каво, що значноњ попул¤рност≥ нацистськ≥ молод≥жн≥ угрупованн¤ (насамперед т≥, ¤к≥ складалис¤ з п≥дл≥тк≥в) набули п≥д час трансл¤ц≥њ на телебаченн≥ ф≥льму У—≥мнадц¤ть миттЇвостей весниФ. ѕ≥дл≥тки були заворожен≥ в≥йськовою формою нацист≥в5.
¬ пер≥од загальноњ кризи неформал≥тету розвинулас¤ ≥ субкультура байкер≥в. ” в≥тчизн¤них досл≥дженн¤х початку 90-х байкер≥в називали УрокерамиФ, що викликало де¤ку плутанину в терм≥нах. –окерами були прихильники рок-музики, ¤к≥ в свою чергу розпод≥л¤лис¤ безл≥ч р≥зновид≥в, в≥дпов≥дно до музичного напр¤мку. ѕерш≥ байкери зТ¤вилис¤ в нас ще наприк≥нц≥ 70-х рр., але њхн≥й розкв≥т припадаЇ саме на 1983Ц1986 рр. «а своЇю суттю байкери в≥др≥зн¤лис¤ в≥д аналог≥чного руху на «аход≥.
¬перше байкери зТ¤вилис¤ в —Ўј наприк≥нц≥ 60-х рр. “од≥ внасл≥док обТЇднанн¤ залишк≥в б≥тництва та перших панк≥в народилас¤ агресивна субкультура байкер≥в. –омантизац≥¤ подорожей на мотоциклах, ч≥тке розмежуванн¤ на УсвоњхФ та УчужихФ, агресивний УприкидФ та неприхована агрес≥¤ Ч це головн≥ характерн≥ риси зах≥дних байкер≥в. ѓхн¤ агресивн≥сть стосовно сусп≥льства спри¤ла крим≥нал≥зац≥њ байкерських тусовок. « часом так≥ потужн≥ угрупованн¤ ¤к Ујнгели ѕеклаФ тероризували ц≥л≥ пров≥нц≥йн≥ американськ≥ м≥ста. ¬ той же час у байкерському середовищ≥ народилос¤ специф≥чне мистецтво, представником ¤кого був художник ’.-–.√≥гер. —аме йому належить граф≥чна робота Ујнгели ѕеклаФ: назустр≥ч мотоцикл≥стам, ¤к≥ лет¤ть у темр¤ву посп≥шають крилат≥ демон≥чн≥ ≥стоти, неначе в≥дчувши в байкерах своЇ т≥лесне вт≥ленн¤. ѕод≥бна естетика наближала байкер≥в до сатан≥ст≥в та спов≥дник≥в р≥зного роду люцифер≥анських культ≥в.
”крањнськ≥ байкери в≥др≥зн¤лис¤ в≥д агресивних УколегФ ≥з «аходу. ƒл¤ в≥тчизн¤них байкер≥в мотоцикл став предметом поклон≥нн¤. —аме швидк≥сть, вм≥нн¤ втекти в≥д ƒј≤, знанн¤ техн≥ки, окрем≥шн≥сть в загальн≥й молод≥жн≥й тусовц≥ ≥ стали основою украњнського байкерського руху. ¬ де¤ких пров≥нц≥йних м≥стах байкери в≥дкривали ц≥лком реальн≥ спортивн≥ мотоклуби, проводили змаганн¤ тощо. ¬ той же час ≥снували ≥ справжн≥ (в зах≥дному розум≥нн≥) байкерськ≥ угрупованн¤ (у Ћьвов≥, –≥вному, ƒонецьку та иЇв≥). –озвивалас¤ ≥ байкерська естетика в граф≥ц≥ в≥тчизн¤них художник≥в. Ќа середину 80-х рр. байкерська тематика малюнк≥в починаЇ зустр≥чатис¤ ≥ в метал≥ст≥в, а згодом ≥ в трешер≥в, сатан≥ст≥в ≥ нав≥ть толк≥Їн≥ст≥в. ќднак значного поширенн¤ байкери в ”крањн≥ не набули, з настанн¤м УперебудовиФ мода п≥дл≥тк≥в на мотоцикл минула. Уќстр≥вц≥Ф байкерства ще зустр≥чаютьс¤, ≥ ≥нод≥ њх представник≥в можна побачити у великих м≥стах чи на мотокросах. ќдним з таких остр≥вц≥в Ї ”крањнський мотоклуб УSilver BulletsФ (л≥дер Ч Messer), ¤кий ось уже прот¤гом к≥лькох рок≥в регул¤рно проводить всеукрањнськ≥ байк-шоу.
ризова фаза розвитку молод≥жних субкультур минула разом з початком УперебудовиФ в 1985 роц≥. —аме з цього року розпочалис¤ масовий рух молод≥жних музичних субкультур. ћолод≥жн≥ угрупованн¤, обТЇднавчою ≥деЇю ¤ких були музичн≥ пристраст≥, ≥снували ще з 60-х рр. ќднак це були скор≥ш неформальн≥ групи за ≥нтересами, н≥ж субкультури. ’оча б≥тломани (прихильники групи УЅ≥тлзФ) на початку 80-х вже поступово наближалис¤ до цього статусу. ѕершими ¤скраво вираженими представниками цього типу молод≥жних субкультур стали прихильники Ухев≥-металФ Ч напр¤мку рок-музики Ч метал≥сти. ќдн≥Їю з найб≥льш в≥домих тусовок метал≥ст≥в у —–—– була лен≥нградська група на чол≥ з УћонахомФ (кавТ¤рн¤ УѕогонкаФ на ¬асил≥вському остров≥). ÷¤ тусовка активно привертала до себе увагу громадськост≥, преси та телебаченн¤, що в≥д≥грало немалу роль в попул¤ризац≥њ руху метал≥ст≥в серед молод≥.
¬ ”крањну Ут¤жкий металФ потрапив ще на початку 80-х. ѕерш≥ украњнськ≥ рок-групи, ¤к≥ грали в стил≥ Ухев≥-металФ, набули поширенн¤ саме з настанн¤м перебудови. ќсобливо њхнЇ число зросло в 1986 роц≥, коли в ”крањну докотилас¤ Уметал≥чна хвил¤Ф.
ћетал≥сти зовн≥ нагадували панк≥в, оск≥льки зверталис¤ до практики Ушок-протестуФ Ч шк≥р¤н≥ куртки, металев≥ ланцюги, довге волосс¤, джинси, важк≥ черевики, татуюванн¤ тощо. як ≥ панк≥вськ≥ тусовки, Уметал≥стиФ належали до У¤дернихФ структур. ¬ њхньому середовищ≥ ч≥тко вид≥л¤лас¤ ел≥та, ¤ка визначаЇ повед≥нку та ц≥нн≥сну шкалу тусовки. ћетал≥сти перехопили ≥н≥ц≥ативу у панк≥в ≥ фактично зруйнували панк-середовище. ќсновна маса колишньоњ УпанкуючоњФ молод≥ приЇдналас¤ до попул¤рного Уметал≥чногоФ середовища. УћеталФ слухала переважна б≥льш≥сть м≥ських п≥дл≥тк≥в.
ћетал≥сти швидко знайшли сп≥льну мову з комсомолом. ¬же наприк≥нц≥ 1986 року починають в≥дкриватис¤ перш≥ рок-клуби, де грають переважно Ухев≥-металФ. «окрема, в ƒонецьку, ’арков≥ та ћиколаЇв≥ в≥льно в≥дбувалис¤ концерти рок-груп метал≥ст≥в. —усп≥льство реагувало на њхню по¤ву з б≥льшим розум≥нн¤м, н≥ж на г≥пп≥ та панк≥в. ћетал≥сти не переймалис¤ проблемами соц≥ального протесту, хоча ≥ не заперечували його необх≥дн≥сть. ¬≥кове обмеженн¤, притаманне метал≥стам 1985Ц1987 рр., унеможливлювало будь-¤ке ≥нтелектуальне зростанн¤. р≥м того, метал≥сти слухали переважно англомовн≥ групи (УЅлек —аббатФ, Ујйрон мейденФ, Ућеталл≥каФ, У—корп≥онзФ, УћоторхедФ); рос≥йськомовн≥ (Ујри¤Ф, У„ерный кофеФ, У99%Ф, УЎахФ), а тим б≥льше Ч украњномовн≥ групи стилю Ухев≥-металФ мали обмежене коло шанувальник≥в. “акож сл≥д в≥дзначити, що метал≥сти прот¤гом вказаного пер≥оду мали ч≥тку рег≥ональну специф≥ку, пом≥тну ¤к у план≥ УприкидуФ, так ≥ в план≥ попул¤рност≥ груп. ўе в початковому пер≥од≥ ≥снуванн¤ метал≥сти вже под≥л¤лис¤ на прихильник≥в Ухев≥-металФ, Ублек метал-рокФ та Усп≥д метал-рокФ. ќстанн≥ т¤ж≥ли до сатан≥стських нап≥вм≥стичних культ≥в, ¤к≥ поширилис¤ в середин≥ 80-х рр. серед п≥дл≥тк≥в великих м≥ст.
ѕричини такоњ попул¤рност≥ певних музичних напр¤мк≥в пол¤гали в недоступност≥ дл¤ рад¤нськоњ молод≥ продукц≥њ зах≥дноњ музичноњ ≥ндустр≥њ та несприйн¤тт≥ новим покол≥нн¤м оф≥ц≥йноњ музики. ќф≥ц≥йна влада вважала цю музику ≥деолог≥чно шк≥дливою ≥ заборон¤ла њњ. ѕерша половина 1980-х взагал≥ була означена заборонами на рок (¤к зах≥дний, так ≥ рос≥йський). ¬ результат≥, Узаборонений пл≥дФ ви¤вивс¤ дл¤ молод≥ смачн≥шим, н≥ж те, що пропонували р≥зного роду оф≥ц≥йн≥ виконавц≥. ¬ цей пер≥од на сцену вийшов ≥ рос≥йськомовний, а згодом ≥ украњномовний, рок, ¤кий став вираженн¤м настроњв ц≥лого покол≥нн¤. –ок уз¤вс¤ розпов≥дати про те, про що ран≥ше в музиц≥ прийн¤то було не говорити. —оц≥ально-критична спр¤мован≥сть в≥тчизн¤ного року на меж≥ 70-х Ч 80-х рр. ви¤вл¤лас¤ в самому факт≥ його ≥снуванн¤6.
У√азети мовчать? Ч писав вчений ¬.√олованов. Ч јле ж молод≥ хочетьс¤ знати, що в≥дбуваЇтьс¤ в музиц≥! ≤ зТ¤вл¤ютьс¤ машинописн≥ часописи У”хоФ, У отФ, У–оксиФ. ћожна сперечатись, наск≥льки обТЇктивну ≥нформац≥ю вони несли, але в тому й р≥ч, що ≥ншоњ не булоФ7. ƒ≥йсно, можна погодитис¤ з твердженн¤м досл≥дника ц≥Їњ проблематики ¬. √етьманського про те, що Уне рок сам по соб≥, а скор≥ш заборона на нього створювала вибухонебезпечну ситуац≥юФ8. —аме через це молод≥жн≥ музичн≥ субкультури прот¤гом досить довгого часу мають контркультурний характер ≥ схильн≥ до асоц≥альноњ повед≥нки.
р≥м метал≥ст≥в, у молод≥жному середовищ≥ поширилис¤ й ≥нш≥ представники даного типу молод≥жних субкультур. “ак, де¤кий вплив на молод≥жний загал мали прихильники рок-н-ролу Ч рокаб≥л≥. ѓхн≥ тусовки складалис¤ переважно з вих≥дц≥в з ≥нтел≥гентних с≥мей та т. зв. Узолотоњ молод≥Ф. ÷е була скор≥ш тусовка, а не субкультура. –окаб≥л≥ мали власн≥ групи, канали надходженн¤ ауд≥озапис≥в тощо. ¬ њхньому стил≥ дом≥нувала фетишизац≥¤ «аходу.
ќкрему сп≥льноту становили УньювейщикиФ (прихильники музичного напр¤мку Уnew waveФ). УЌова хвил¤Ф виникла наприк≥нц≥ 70-х рр. ¤к альтернатива панк-роков≥, ≥ до нењ в≥дносили вс≥х, хто вже не вкладавс¤ у вузьк≥ рамки поп- чи рок-музики. —початку це були виконавц≥ електронноњ синтезованоњ музики Ч в ”крањн≥ першим був У рокФ (1980). Ќадал≥, в силу стил≥стичноњ невизначеност≥, УньювейщикиФ розпалис¤ на безл≥ч взаЇмовиключних п≥двид≥в: неоромантик≥в, Унью-ейджФ, Унью-джазФ, Унеорокаб≥л≥Ф, Упост-панк-попУ (Уурбан-рокФ), Уред-вейвФ, Ударк-вейвФ, Уданс флорФ, Утехно-попФ тощо. ѕроте вс≥ вони не мали специф≥чних рис молод≥жноњ субкультури, а були тусовками митц≥в чи невеликоњ к≥лькост≥ симпатик≥в даного напр¤мку.
«деб≥льшого погл¤ди член≥в угруповань метал≥ст≥в, б≥тломан≥в, рокаб≥л≥, растаман≥в та ≥нших ¤вл¤ли собою сум≥ш постулат≥в р≥зних св≥тогл¤дних концепц≥й, вульгаризованих та пристосованих до розум≥нн¤ перес≥чного м≥ського п≥дл≥тка. ѕроте Упросунут≥Ф л≥дери музичних субкультурних тусовок були досить добре об≥знан≥ з ≥де¤ми теоретик≥в зах≥дного року, регг≥, творч≥стю Ѕ.ћарл≥, ƒж.Ћеннона, ћ.ћакларена та ≥н.
” 1985Ц1986 рр. рос≥йськомовний, трохи п≥зн≥ше ≥ украњномовний рок вийшли до широких мас. ѕрот¤гом к≥лькох рок≥в вони ц≥лком оволод≥ли молод≥жним середовищем ≥ зробили величезний крок в напр¤мку поширенн¤ ≥дей андеіраунду. Ќазви рос≥йськомовних груп Ујри¤Ф, УјлисаФ, У арнавалФ, У рематорийФ, У иноФ, УNautilus PompiliusФ, У«оопаркФ, У руизФ, У алинов мостФ та ≥н. ув≥йшли в житт¤ ц≥лого покол≥нн¤ п≥дл≥тк≥в 80-х рр. –ос≥йськомовний та украњномовний рок, вийшовши Ув св≥тФ, порвав ≥з —истемою ≥ тим самим Уп≥др≥зав соб≥ кор≥нн¤Ф.
У÷¤ форма творчост≥, Ч на думку ™.Ѕалак≥рЇва, Ч носила принципово комун≥тарний характер: не випадково говорили саме про групи, не випадково т≥, хто виступав соло (виконавц≥ акустики), т¤ж≥ли до ¤коњ-небудь групи. —ам сейшен був колективним д≥йством: одна з причин, чому саме рос≥йськомовний рок став символом —истеми, пол¤гала в здатност≥ п≥сень створювати основу дл¤ встановленн¤ контакт≥в. ѕрот¤гом сейшена аудитор≥¤ вт¤гувалас¤ в активне сприйн¤тт¤ твору, сп≥вучасть з виконавцем, розмови в перервах (та й на фон≥ музики) слугували ще б≥льшому обТЇднанню присутн≥х. “екстуальний характер рос≥йськомовного року, його зм≥стовн≥сть давали основу дл¤ подальшого сп≥лкуванн¤, сп≥льних д≥й: текст давав поштовх. ќдним словом, цей жанр мистецтва був повТ¤заний ≥з соц≥ально-психолог≥чними вим≥ром не менше, н≥ж з вим≥ром естетичнимФ9.
ѕ≥сл¤ пер≥оду занепаду —истема намагалас¤ в≥днайти нов≥ форми самопродукуванн¤ й розвитку. ѕроте УперебудоваФ принесла з собою процес розпаду —истеми. ¬≥н був ще мало пом≥тний на цьому етап≥. ¬ середовищ≥ нов≥тн≥х тусовок, ¤к≥ почали формуватис¤ навколо УолдовихФ, утворювалис¤ перш≥ зародки нових молод≥жних субкультур. “ак, у цей пер≥од за¤вили про себе растамани, ¤к≥ захоплювалис¤ музикою регг≥, Упсиходел≥коюФ та УпрогрузамиФ про божественну сутн≥сть ƒжа. ќкремо постали ≥нд≥ан≥сти та зароджувавс¤ ун≥форм≥стський рух, почала практикуватис¤ рольова гра й ≥сторична реконструкц≥¤ (клуби шанувальник≥в Ќаполеон≥вських в≥йн). «начною м≥рою дистанц≥ювавс¤ в≥д —истеми ≥ рок-рух, ¤кий переживав стад≥ю первинноњ комерц≥ал≥зац≥њ. —истема все ще залишалас¤ найпотужн≥шою молод≥жною субкультурою, але той запас негативних тенденц≥й, ¤кий нагромадивс¤ в н≥й, поступово п≥дточував г≥пп≥-рух.
“ут сл≥д докладно спинитис¤ на т. зв. рус≥ ≥нд≥ан≥ст≥в. ÷¤ субкультура утворилас¤ в зм≥шаному середовищ≥ г≥пп≥ та профес≥йних етнограф≥в ≥ археолог≥в –ос≥њ ще наприк≥нц≥ 70-х рр. ¬≥д початку своЇњ по¤ви ≥нд≥ан≥сти ¤вл¤ли собою щось середнЇ м≥ж клубом шанувальник≥в традиц≥й етн≥чноњ культури п≥вн≥чноамериканських ≥нд≥анц≥в та рухом за в≥дтворенн¤ побуту даноњ культури в рад¤нських умовах. ≤нд≥ан≥сти не обмежувалис¤ суто п≥знавальними та просв≥тницькими завданн¤ми, а намагалис¤ в≥дтворити саме середовище живого людського сп≥лкуванн¤, в ¤кому моральн≥ ц≥нност≥ та св≥тогл¤дн≥ настанови ≥нд≥анського етносу вт≥лилис¤ б у реальн≥ норми повед≥нки10. ≤нд≥ан≥сти активно вивчали ≥стор≥ю, культуру, мови ≥нд≥анських племен, особливост≥ веденн¤ господарства, внутр≥шньоплем≥нну орган≥зац≥ю, рел≥г≥йн≥ культи, символ≥ку вишивки, вбранн¤ та прикрас. Ќа пор¤дку денному ≥нд≥ан≥стських клуб≥в сто¤ло також питанн¤ захисту ≥нд≥анськоњ нац≥ональноњ меншини в —Ўј, анад≥ та ћексиц≥.
ќднак головною в≥дм≥тною особлив≥стю ≥нд≥ан≥ст≥в було те, що вони в житт≥ в≥дтворювали житт¤ ≥нд≥анського племен≥. як правило, в середовищ≥ своЇњ субкультури вони дотримувалис¤ певних визначених правил, обр¤д≥в та норм повед≥нки. р≥м того, ≥нд≥ан≥сти першими застосували практику рольових ≥гор. ÷е в≥дбувалос¤ в таборах на природ≥, ¤к≥ ≥нд≥ан≥сти проводили прот¤гом 80-х рр. ¬они ставили в≥гвами, готували ≥нд≥анськ≥ страви; учасники гри називали один одного ≥менами, прийн¤тими у племен≥, вс≥ були од¤гнут≥ у в≥дпов≥дне вбранн¤, слухали розпов≥д≥ шаман≥в, ходили Ув≥йноюФ на ≥нш≥ племена (в тому раз≥, ¤кщо на гру збиралос¤ к≥лька тусовок), проводили змаганн¤ з волод≥нн¤ р≥зними видами зброњ, рибалили, полювали тощо.
Ќе останню роль в ≥нд≥ан≥стському рус≥ в≥д≥гравала пол≥тична боротьба за права ≥нд≥анського населенн¤ —Ўј. “ак, у 1987 роц≥ в јбакан≥ був заснований фонд допомоги актив≥сту ≥нд≥анського руху —Ўј, увТ¤зненому в Ћ≥венуортськ≥й вТ¤зниц≥ за пол≥тичним звинуваченн¤м, Ћ.ѕелт≥Їру, створено ’акаський ком≥тет захисту Ћ.ѕелт≥Їра, активно працював Ћен≥нградський ком≥тет п≥дтримки Ћ.ѕелт≥Їра, а у вересн≥ 1988 року в≥дбулос¤ нав≥ть п≥кетуванн¤ посольства —Ўј в ћоскв≥ ≥нд≥ан≥стськими клубами.
Ќа ”крањну ≥нд≥ан≥сти потрапили з Ћен≥нграда через вплив одного з перших ≥нд≥ан≥стських клуб≥в УјлькатрасФ (створеного в 1980 року). ≤нд≥ан≥сти знайшли в ”крањн≥ благодатний ірунт. ѕо-перше, украњнська ментальн≥сть т¤ж≥ла до еколог≥чноњ св≥домост≥, ¤ку пропагували ≥нд≥ан≥сти, по-друге, рим та мальовнич≥ украњнськ≥ степи стали ≥деальним м≥сцем дл¤ проведенн¤ ≥грових табор≥в. ѕрот¤гом 1982Ц1986 рр. ≥нд≥ан≥стськ≥ тусовки зТ¤вилис¤ в б≥льшост≥ ≥ндустр≥альних м≥ст ”крањни.
¬ середовищ≥ ≥нд≥ан≥ст≥в, прот¤гом вказаного пер≥оду, досить попул¤рним стало зверненн¤ до практики рел≥г≥йних культ≥в, притаманних ≥нд≥анц¤м —Ўј, чи синтетичних, нов≥тн≥х культ≥в, розроблених на основ≥ в≥рувань ≥нд≥анц≥в.
ќднак молод≥жна самод≥¤льн≥сть не обмежувалас¤ вище означеними молод≥жними субкультурами. —еред п≥дл≥тк≥в масового поширенн¤ набули молод≥жн≥ територ≥альн≥ угрупованн¤. ÷е були молод≥жн≥ п≥дл≥тков≥ утворенн¤ корпоративного самод≥¤льного типу, ¤к≥ створювалис¤ за територ≥альними ознаками, ≥з ¤скраво вираженою структурою, системою специф≥чних ц≥нностей та пом≥тним прагненн¤м до активноњ д≥Ївоњ повед≥нки11. “ак≥ територ≥альн≥ угрупованн¤ мали ч≥тку орган≥зац≥ю та ≥Їрарх≥ю. ѕод≥л на УсвоњхФ ≥ УчужихФ став звичним дл¤ молод≥жного середовища м≥ст ≥ с≥л крањни. ѕричини створенн¤ територ≥альних молод≥жних угруповань пол¤гають у сам≥й структур≥ сусп≥льства. ÷е комплекс фактор≥в, ¤кий включаЇ в себе соц≥альн≥, демограф≥чн≥ та ≥н. елементи.
ѕ≥сл¤ стрибка науково-техн≥чноњ революц≥њ 70-х рр. в ≥ндустр≥альних м≥стах ”крањни склалас¤ специф≥чна соц≥альна структура. ор≥нне населенн¤ м≥ст, ¤ке було вже диференц≥йоване, поповнилос¤ вих≥дц¤ми з с≥л. —оц≥альна структура м≥ста зазнала ≥стотноњ трансформац≥њ. ѕод≥бн≥ процеси спостер≥галис¤ ≥ в п≥дл≥тковому середовищ≥. ¬ м≥стах ≥снував ч≥ткий под≥л на мешканц≥в старих та нових масив≥в. ¬≥дбувалис¤ пост≥йн≥ сутички м≥ж ними, посилювавс¤ вплив крим≥нального середовища.
ћолодь, не в≥дчуваючи приналежност≥ до ¤коњсь ≥Їрарх≥зованоњ сп≥льноти, що характеризуЇтьс¤ певною емоц≥йно-д≥ловою згуртован≥стю, оц≥нювала школу, комсомол та п≥онерську орган≥зац≥ю ¤к засоби пригн≥ченн¤, а не ¤к можлив≥сть дл¤ самоствердженн¤ та самореал≥зац≥њ. ¬≥дпов≥дно в територ≥альних угрупованн¤х молодь знайшла таку сп≥льноту. ¬акуум було заповнено.
6. ќбТЇднанн¤ молод≥жного андеіраунду
ƒ≥¤льн≥сть р≥зноман≥тних молод≥жних субкультур викликала неоднозначну реакц≥ю молод≥жного загалу. ѕереважна б≥льш≥сть молод≥ так чи ≥накше залучалас¤ до андеіраундного середовища. ќднак ≥снувало ≥ ч≥тке несприйн¤тт¤ неформал≥тету. ѕриблизно в 1985Ц1986 рр. в середовищ≥ вих≥дц≥в з роб≥тничих с≥мей на основ≥ територ≥альних молод≥жних угруповань почали формуватис¤ нов≥. ¬они агресивно ставилис¤ до про¤в≥в будь-¤коњ нестандартност≥ в зовн≥шньому вигл¤д≥ неформал≥в та намагалис¤ Уф≥зичноФ впливати на них.
¬иникненн¤ розправно-самосудних молод≥жних угруповань було насл≥дком глибинних процес≥в, ¤к≥ в≥дбувалис¤ в рад¤нському сусп≥льств≥. ѕереважна б≥льш≥сть таких угруповань проголошувала своЇю ≥деЇю боротьбу з про¤вами антисоц≥ал≥стичних елемент≥в в молод≥жному середовищ≥. —оц≥ал≥зм учасники цих угруповань також розум≥ли по-своЇму. ÷е був не оф≥ц≥йний рух, навТ¤заний владою, а стих≥йне ¤вище, що виникло в соц≥альних низах м≥ст та м≥стечок —–—–. ќф≥ц≥йн≥ ц≥нност≥ були вихолощен≥, нов≥ ц≥нност≥ ¤вл¤ли собою ерзаци мас-культури ≥ не сприймалис¤ представниками ц≥Їњ групи молод≥. “ому вони створили власну шкалу ц≥нностей, апелюючи до романтики громад¤нськоњ в≥йни та класичних б≥льшовицьких гасел. ѓхн≥ ≥дењ вже сам≥ по соб≥ означали протест проти оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ, а також протест проти нових сусп≥льних в≥дносин та наступаючоњ культурноњ вестерн≥зац≥њ. ¬они, з одного боку, бунтували проти мас-культури та зародк≥в кап≥тал≥стичного сусп≥льства, з другого Ч проти закостен≥лост≥ оф≥ц≥йних ≥деолог≥чних штамп≥в. ÷≥нн≥сн≥ Уножиц≥Ф, ¤к≥ ≥снували у св≥домост≥ тогочасного сусп≥льства, й утворили ірунт дл¤ по¤ви розправно-самосудних молод≥жних угруповань. “акож ≥стотний вплив на ц≥ угрупованн¤ мало нап≥вкрим≥нальне молод≥жне середовище, ¤ке було т≥сно з ним повТ¤зане.
ѕершими зТ¤вилис¤ московськ≥ угрупованн¤ УЅер≥зкаФ та У–емонтФ. ¬они почали методом Усилового впливуФ УперевиховуватиФ представник≥в московськоњ Узолотоњ молод≥Ф (д≥тей парт- та госпноменклатури) й андеіраунду (г≥пп≥, панк≥в тощо). Ќазва УЅер≥зкаФ походить в≥д однойменного валютного магазину, де УзолотаФ московська молодь мала звичку купувати модн≥ реч≥. —амоназва У–емонтФ досить точно характеризувала групу, що спец≥ал≥зувалас¤ на боротьб≥ з г≥пп≥ та панками.
Ќа початку 1987 року в м≥стечку Ћюберц≥ п≥д ћосквою на баз≥ м≥сцевого молод≥жного територ≥ального угрупованн¤ виникла ст≥йка молод≥жна субкультура розправно-самосудного типу Ч УлюбераФ. УЋюбераФ були т≥сно ≥нтегрован≥ в крим≥нальне середовище. —еред њхн≥х л≥дер≥в переважали спортсмени та др≥бнохул≥ганськ≥ елементи, ¤к≥ мали досв≥д вуличних б≥йок та з≥ткнень з м≥л≥ц≥Їю. ќднак це середовище спр¤мувало свою агрес≥ю не проти сусп≥льних ≥нститут≥в, а проти молод≥жного андеіраунду ћоскви.
¬л≥тку 1987 року УлюбераФ почали тероризувати молод≥жне неформальне середовище. ƒ≥ставалос¤ вс≥м: в≥д б≥тломан≥в до панк≥в. УЋюбераФ рвали УприкидФ, в≥дбирали прикраси, насильно з≥стригали волосс¤, били та івалтували неформал≥в. ÷е викликало масовий оп≥р в андеіраунд≥ та стало поштовхом до обТЇднанн¤ московських неформальних тусовок. –ан≥ше представники молод≥жних субкультур ворогували м≥ж собою. √≥пп≥ не сприймали панк≥в та метал≥ст≥в, метал≥сти ворогували з б≥тломанами та рокаб≥лл≥, панки взагал≥ тероризували неформальне середовище. ѕроте, коли на лен≥нградський андеіраунд почали тиснути розправно-самосудн≥ угрупованн¤, тусовки неформал≥в обТЇдналис¤ проти сп≥льноњ загрози. Ќа ос≥нь 1987 року лен≥нградський андеіраунд вже ¤вл¤в собою Їдине середовище, де швидко було налагоджено сп≥льний комун≥кативний прост≥р. ÷е, в свою чергу, призвело до дифуз≥њ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й та атрибутики тусовок, перем≥шанн¤ символ≥ки та ≥деолог≥њ.
—л≥д зазначити, що Ћен≥нград був показовим м≥стом у план≥ даного процесу обТЇднанн¤ андеіраунду. ¬ ”крањн≥ розправно-самосудн≥ молод≥жн≥ угрупованн¤ ≥снували вже з 1985Ц1986 рр. ќднак њхн¤ д≥¤льн≥сть не була наст≥льки У¤скравоюФ ¤к њхн≥х рос≥йських УколегФ. ћолод≥жн≥ субкультури ”крањни в≥дчували пост≥йний тиск з боку т. зв. УгопотиФ (нап≥вкрим≥нал≥зованого люмпен≥зованого молод≥жного середовища). ÷ей тиск виражавс¤ в стих≥йних з≥ткненн¤х Угопник≥вФ з представниками андеіраунду. ” великих м≥стах ≥снували ≥ окрем≥ угрупованн¤ Угопник≥вФ, ¤к≥ ц≥леспр¤мовано намагалис¤ Уф≥зичноФ впливати на неформал≥в. «окрема, в иЇв≥ таким родом д≥¤льност≥ займалос¤ угрупованн¤ УѕентагонФ (п≥дл≥тки, ¤к≥ проживали на масив≥ “еремки ≤). ѕрот¤гом 1987Ц1988 рр. в молод≥жному середовищ≥ м. иЇва склалос¤ молод≥жне п≥дл≥ткове угрупованн¤ вих≥дц≥в з „орнобильськоњ зони (переважно, “роЇщини), ¤ке пост≥йно перебувало на в≥стр≥ боротьби з м≥сцевими територ≥альними п≥дл≥тковими угрупованн¤ми. ¬ под≥бному перманентному конфл≥ктному стан≥ перебували територ≥альн≥ п≥дл≥тков≥ молод≥жн≥ угрупованн¤ УспальнихФ район≥в м≥ст ”крањни. —аме з числа найб≥льш агресивних груп ≥ формувалис¤ угрупованн¤, ¤к≥ ставили своњм завданн¤м боротьбу з тусовками андеіраунду. “ак≥ групи ≥снували в ƒонецьку, ƒн≥пропетровську, Ћуганську, «апор≥жж≥, ћиколаЇв≥, ’ерсон≥ та ’арков≥.
ѕрот¤гом 1987 р. приклад Улюбер≥вФ так надихнув в≥тчизн¤ну УгопотуФ, що республ≥кою прокотилас¤ ц≥ла хвил¤ масових з≥ткнень у молод≥жному неформальному середовищ≥. Ќайб≥льш запекл≥ конфл≥кти сталис¤ в иЇв≥, ƒонецьку та ’арков≥. ”крањнськ≥ розправно-самосудн≥ молод≥жн≥ угрупованн¤ в≥дзначалис¤ меншою згуртован≥стю та корпоратив≥змом, н≥ж рос≥йськ≥, ≥ меншою ≥дейн≥стю. р≥м того, молодь великих м≥ст починала в≥дчувати на соб≥ переваги нових сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ т≥льки зароджувалис¤. ¬ республ≥ку ринув пот≥к зах≥дних товар≥в, музики, од¤гу, зТ¤вилис¤ можливост≥ дл¤ в≥дкритт¤ власноњ справи. рим≥нал першим входив у кап≥тал≥стичн≥ в≥дносини, в≥дпов≥дно Ч УгопникиФ, на в≥дм≥ну в≥д рос≥йських Улюбер≥вФ, зовс≥м не апелювали до чистоти соц≥ал≥стичноњ ≥дењ. ¬они були посл≥довними прихильниками ринкових в≥дносин. “аким чином, украњнська УгопотаФ не ¤вл¤ла собою певноњ молод≥жноњ субкультури, а швидше була стих≥йною нетривкою реакц≥Їю на поширенн¤ епатажно-протестного молод≥жного середовища. У√опникиФ не мали сп≥льноњ мети, ч≥ткоњ орган≥зац≥њ, сп≥льних ≥нтерес≥в, њхн¤ культура була закцентована на крим≥нальному фольклор≥ та романтизац≥њ УзониФ. ÷е не дало њм можливост≥ перерости в певну загальнореспубл≥канську структуровану субкультуру.
«вичайно, що такий тиск викликав оп≥р украњнського андеіраунду. ћ≥л≥ц≥¤ намагалас¤ сто¤ти осторонь в≥д цих под≥й. “ому тусовки неформал≥в п≥шли на зближенн¤. ” 1987Ц1988 рр. в≥дбулос¤ обТЇднанн¤ тусовок в одне неформальне молод≥жне середовище, андеіраунд ≥нтегрував в себе р≥зн≥ субкультури. ѕрипинилис¤ з≥ткненн¤ м≥ж представниками р≥зних музичних тусовок; перем≥шалас¤ символ≥ка, ¤к конкретних напр¤мк≥в та субкультур, так ≥ рег≥ональних тусовок кожноњ окремоњ субкультури.
¬ цей час в≥дбулас¤ ≥нтеграц≥¤ —истеми в загальний андеіраунд на р≥вн≥ внутр≥шньоњ структури. “обто характерн≥ атрибути —истеми (флет, сквот, УвпискаФ, стр≥т, УтрасаФ тощо) стали доступними ≥ ≥ншим молод≥жним субкультурам. якщо ран≥ше панки досить агресивно ставилис¤ до —истеми, то в даний пер≥од вони майже ≥нтегрувалис¤ в —истему. “а й сама —истема зм≥нила свою сутн≥сть. ¬ цьому план≥ сл≥д згадати в≥домий ≥сторичний документ У√≥пп≥: в≥д —истеми до Ѕога. ћан≥фест трьох системних людейФ (Ћен≥нград, 1987), авторами ¤кого були —талкер, √оробець та √енерал. ¬ ћан≥фест≥ закликалос¤ в≥дмовитис¤ в≥д гедон≥стичних настроњв, —истеми заради —истеми й актив≥зувати творчий пошук, п≥днести його до р≥вн¤ головноњ ≥дењ руху.
¬ цей час у тусовц≥ виокремилос¤ к≥лька центр≥в т¤ж≥нн¤, навколо ¤ких в≥дбувалас¤ ≥деолог≥чна дискус≥¤. «окрема, це був гурток, ¤кий виник навколо ќлександра ѕодберезського (У—талкераФ) (1959Ч1993), автора в≥домих ман≥фест≥в г≥пп≥ (Ућан≥фест —талкераФ, Ућан≥фест —талкера, √енерала та √оробц¤Ф). ÷ей гурток мав значний ≥деолог≥чний вплив на увесь рух г≥пп≥ в —–—– ≥ в ”крањн≥ зокрема. ≤нша група утворилас¤ навколо Ѕориса ‘румк≥на (У‘рос≥Ф), ще одна Ч навколо ќлександра –убченка (У–ульовогоФ), ¤кий п≥зн≥ше став актив≥стом дисидентськоњ групи за встановленн¤ дов≥ри м≥ж —ходом ≥ «аходом (групи Уƒов≥риФ), а ем≥грувавши до —Ўј, став впливовою особою в л≥ворадикальних колах Ќью-…орка. ÷≥ три групи, по сут≥, визначали ≥деолог≥чне обличч¤ г≥пп≥ прот¤гом 70-х Ч 80-х рр. „ерез њхн≥ канали до крањни потрапл¤ли твори ≥деолог≥в Унових л≥вихФ та контркультури, ¤к≥ перекладалис¤ та попул¤ризувалис¤ в машинописних вар≥антах1. ÷≥ гуртки намагалис¤ в≥дродити —истему, повернути њй первинн≥ принципи та моральн≥ ≥деали.
ќднак —истема вже переросла рух г≥пп≥. ѕоступово меж≥ тусовок почали стиратис¤. ¬ њхньому середовищ≥ зароджувалис¤ нов≥ вузьк≥ молод≥жн≥ субкультури. ƒо молод≥жних субкультур масово йшли Уп≥онериФ. ѕо сут≥, це була друга хвил¤ Уп≥онер≥вФ, ¤ка сприймала субкультури кр≥зь призму моди. Ѕути г≥пп≥ чи панком наприк≥нц≥ 80-х було модно.
¬ андеіраунд≥ на пор¤док денний постали ескейп≥зм та гедон≥зм ¤к ≥дењ протестного руху. ∆ити сьогодн≥шн≥м днем, брати в≥д житт¤ все ≥ негайно Ч ось головний критер≥й нового молод≥жного андеіраунду того часу. —истема, звичайно, ще збер≥гала свою окрем≥шн≥сть в≥д андеіраунду, проте була перенасичена Уп≥онерамиФ й елементами ≥нших субкультур.
¬ даний пер≥од у середовищ≥ навколог≥пп≥вськоњ тусовки виник рольовий рух Утолк≥Їн≥ст≥вФ. …ого виникненн¤ датуЇтьс¤ приблизно к≥нцем 80-х Ч початком 90-х рр. ¬≥н ¤вл¤в собою рух прихильник≥в творчост≥ англ≥йського письменника та л≥нгв≥ста ƒж.–.–.“олк≥Їна (1892Ц1973). “олк≥Їн писав своЇр≥дн≥ Указки дл¤ дорослихФ, де в≥дкривав перед читачем ц≥лий св≥т казкових ельф≥в, гном≥в, гобб≥т≥в тощо. ”вага до др≥бниць та виписуванн¤ сюжетних л≥н≥й, ф≥лософськ≥ концепц≥њ та ц≥нн≥сн≥ шкали героњв зробили його твори досить попул¤рними на «аход≥. ўе в 40-х рр. у ¬еликобритан≥њ та скандинавських крањнах виник ц≥лий рух посл≥довник≥в “олк≥Їна серед л≥тературноњ ≥ мистецькоњ тусовки. ÷е були переважно науковц≥, письменники, перекладач≥, художники, л≥тературн≥ критики тощо. ≤ншими словами, зах≥дний толк≥Їн≥стський рух ¤вл¤Ї собою ц≥лком академ≥чну тусовку. ќдин з м≥жнародних симпоз≥ум≥в толк≥Їн≥ст≥в, присв¤чений 100-р≥ччю в≥д дн¤ народженн¤ ƒж.–.–.“олк≥Їна, в≥дбувс¤ в ќксфорд≥ в 1992 роц≥. —еред виступ≥в учасник≥в сл≥д особливо вид≥лити допов≥д≥ ƒ.™йтс У“олк≥Їн ¤к антитотал≥таристФ, актив≥ста руху за права малих народ≥в ¬.Ћулл≥нга У—ередземелл¤ та „етвертий св≥тФ (—ередземелл¤ очима ’арадрим≥в), ƒ.‘анка У„ому гноми?Ф (про роль гном≥в у —ередземелл≥),
ћ.“≥денмана Уѕомилка ћанве: ще один погл¤д на причини в≥дходу Ќолдор≥вФ тощо. як бачимо, дл¤ зах≥дного толк≥Їн≥зму характерний академ≥зм та п≥днесенн¤ твор≥в ƒж.–.–.“олк≥Їна до р≥вн¤ обТЇкту наукових досл≥джень.
“олк≥Їн≥зм, ¤кий виник на територ≥њ колишнього —–—–, маЇ зовс≥м ≥ншу природу та окрему специф≥чну особлив≥сть. ѕерший опубл≥кований у —–—– переклад книги ƒж.–.–.“олк≥Їна У’оббит или туда и обратноФ (переклад Ќ. –ахмановоњ) датований 1976 роком. ѕроте попул¤рн≥сть твор≥в видатного англ≥йц¤ в –ад¤нському —оюз≥ припадаЇ саме на межу 80-х Ч початок 90-х рр. ѕрот¤гом 1988Ц1991 рр. було опубл≥ковано основну масу переклад≥в твор≥в ƒж.–.–.“олк≥Їна.
” цей час в л≥тературн≥й тусовц≥ у середовищ≥ молодих перекладач≥в, письменник≥в та художник≥в ≥ зародивс¤ рух толк≥Їн≥ст≥в. —початку це була тусовка шанувальник≥в творчост≥ ƒж.–.–.“олк≥Їна, ¤к≥ також обмежувалис¤ академ≥чними досл≥дженн¤ми, шл≥фуванн¤м переклад≥в, ≥люструванн¤м описуваних письменником под≥й. ќднак вже з 1990 року в середовищ≥ ц≥Їњ тусовки вид≥л¤Їтьс¤ напр¤мок рольовоњ гри (roleplaying). “обто толк≥Їн≥сти звернулис¤ до практики рольовоњ реконструкц≥њ описуваних у творах ƒж.–.–.“олк≥Їна под≥й, наближеноњ до ≥мпров≥зованоњ театральноњ вистави. «а вже цитованим висловом
“.ўепанськоњ, толк≥Їн≥сти Ї чимось середн≥м м≥ж клубом шанувальник≥в конкретного автора (ƒж.–.–.“олк≥Їна) та рел≥г≥йно-м≥стичним рухом2.
¬ цьому прогл¤далас¤ њхн¤ под≥бн≥сть з ≥нд≥ан≥стами та в≥йськовими реконструкц≥он≥стами. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д них, толк≥Їн≥сти будували св≥й Укультурний м≥фФ на основ≥ не реальноњ ≥сторичноњ под≥њ (реконструкц≥он≥сти) чи реальноњ етн≥чноњ культури (≥нд≥ан≥сти), а на основ≥ вигаданого ƒж.–.–.“олк≥Їна казкового св≥ту, де перепл≥таютьс¤ м≥ж собою побутов≥ реч≥, м≥стичн≥ культи, ф≥лософськ≥ концепц≥њ, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, р≥зноман≥тн≥ культурн≥ м≥фи, певн≥ норми повед≥нки тощо. ¬они будували Ум≥ф м≥фуФ. «вичайно, толк≥Їн≥сти, за прикладом ≥нд≥ан≥ст≥в, проводили л≥тн≥ табори (У√обб≥тськ≥ ≥грищаФ), де демонстрували своЇ вм≥нн¤ волод≥ти середньов≥чною зброЇю, викликати дух≥в, ор≥Їнтуватис¤ на м≥сцевост≥, знанн¤ текст≥в, мистецтва, музики, поез≥њ, кал≥граф≥њ ≥ топограф≥њ (написанн¤ рун та малюванн¤ карт).
¬ середовищ≥ перших толк≥Їн≥ст≥в можна було пом≥тити запозиченн¤ в —истеми духовноњ атмосфери творчого пошуку. јктивно вивчалис¤ стародавн¤ кельтська, староангл≥йська, скандинавськ≥ та давньогерманськ≥ мови, культури та рел≥г≥њ; в≥йськова ≥стор≥¤ раннього середньов≥чч¤, ун≥форм≥стика, геральдика ≥ т. ≥н. ќднак найголовн≥шим обТЇктом вивченн¤ толк≥Їн≥ст≥в залишалис¤ тексти ƒж.–.–.“олк≥Їна. Ќа першому етап≥ свого ≥снуванн¤ толк≥Їн≥сти мали незначну чисельн≥сть. ÷е була своЇр≥дна профес≥йна тусовка, заснована на рольов≥й гр≥.
≤нд≥ан≥сти також розвинули бурхливу д≥¤льн≥сть. ¬ 1988 роц≥ п≥д Ћен≥нградом в≥дбувс¤ перший оф≥ц≥йний ¬сесоюзний таб≥р Ч ѕау-¬ау, в ¤кому активно брали участь ≥ представники ”крањни (’арк≥в, ƒонецьк, ињв). ѕрот¤гом 10 дн≥в представники ≥нд≥ан≥стських тусовок жили в атмосфер≥ плем≥нного устрою п≥вн≥чноамериканських ≥нд≥анц≥в (ритуали, елементи в≥рувань, обр¤ди ≥н≥ц≥ац≥њ, посв¤ченн¤ у воњни, обранн¤ плем≥нноњ ради та вожд≥в тощо). ¬с≥ учасники ѕау-¬ау дотримувалис¤ певних норм повед≥нки, носили ≥нд≥анський нац≥ональний од¤г, демонстрували вм≥нн¤ в р≥зних сферах житт¤ ≥нд≥анських племен, жили у в≥гвамах, полювали та рибалили.
ќсоблив≥стю ≥нд≥ан≥стськоњ субкультури в цей пер≥од Ї по¤ва перших комун-поселень ≥нд≥ан≥ст≥в. “аким поселенн¤м стала комуна УЅлакитна скел¤Ф б≥л¤ села ¬ерх- уку¤ в г≥рському јлтањ, де поселилос¤ к≥лька с≥мей ≥нд≥ан≥ст≥в. ¬они працювали в м≥сцевому господарств≥, продавали своњ вироби ≥з шк≥ри, вишивку, р≥зьбленн¤, к≥нську упр¤ж тощо. ѕ≥зн≥ше так≥ поселенн¤ виникли ≥ на ”рал≥. ¬ ”крањн≥ ≥нд≥ан≥сти не аф≥шували своЇњ д≥¤льност≥. ¬≥домо, що прот¤гом 1988Ц1990 рр. в риму та арпатах ≥снувало к≥лька сталих поселень ≥нд≥ан≥ст≥в. ѕроте украњнськ≥ ≥нд≥ан≥сти в≥ддавали перевагу л≥тн≥м таборам та академ≥чн≥й робот≥.
¬ цей пер≥од розвинули свою д≥¤льн≥сть ≥ клуби ≥сторичноњ реконструкц≥њ, ¤к≥ спец≥ал≥зувалис¤ на в≥дтворенн≥ форми в≥йськ минулих час≥в р≥зних крањн. ѕеревагу мали ун≥форм≥стськ≥ клуби прихильник≥в Ќаполеон≥вських в≥йн, ¤к≥ шили та в≥дтворювали ун≥форми, нагороди та в≥дзнаки арм≥њ Ќаполеона (р≥зних частин та п≥дрозд≥л≥в). “акож попул¤рн≥стю в ун≥форм≥ст≥в користувалис¤ в≥йська час≥в √ромад¤нськоњ в≥йни в —Ўј. ¬ ”крањн≥ ун≥форм≥сти були найб≥льш поширен≥ в иЇв≥. “ут з 1989 року ≥снував ¬≥йськово-≥сторичний клуб У—лава ќтечестваФ, ¤кий брав активну участь у щор≥чних реконструкц≥йних ≥грах на Ѕород≥нському пол≥, що проходили, починаючи з 1987 року. ¬ иЇв≥ в 1989 та 1990 рр. в≥дбулис¤ два У≥нтерб≥вуакиФ (реконструкц≥йн≥ гри) в осому капон≥р≥, в ¤ких вз¤ли участь представники р≥зних ун≥форм≥стських клуб≥в з јвстр≥њ та —–—–.
Ќадал≥ значний вплив на ун≥форм≥стсько-реконструкц≥он≥стське молод≥жне середовище мав кињвський клуб У‘орт ћеднессФ, де збиралис¤ профес≥йн≥ ун≥форм≥сти, ¤к≥ в≥дтворювали форму американськоњ арм≥њ час≥в √ромад¤нськоњ в≥йни, ≤нд≥анських воЇн, в≥йни у ¬ТЇтнам≥. ƒ≥¤льн≥сть клубу ірунтуЇтьс¤ на вивченн≥ друкованих матер≥ал≥в, пошуку ориг≥нальноњ ун≥форми та амун≥ц≥њ, або њњ реконструкц≥њ за викройками та зразками того часу ≥ т. ≥н.3.
«м≥ни в≥дбулис¤ ≥ в середовищ≥ музичних субкультур. “ак, атрибутика та рег≥ональна специф≥ка окремих тусовок перем≥шалас¤. ћетал≥сти розпалис¤ на безл≥ч окремих напр¤мк≥в. «окрема виникли трешери, ¤к≥ виросли ≥з Усп≥д метал-рокФ. ѕершою украњнською треш-групою стала УЋетарг≥¤Ф, ¤ка виникла в 1989 роц≥ ¤к авторський проект ™. јндрущенка (У√а¤нФ). —пециф≥кою украњнського трешу була ф≥лософська алегоричн≥сть текст≥в п≥сень УЋетарг≥њФ. “реш досить швидко перехопив ≥н≥ц≥ативу в середовищ≥ прихильник≥в Ухев≥-металФ, хоча ще де¤кий час прихильники У—корп≥онзФ залишалис¤ в Уметал≥чн≥йФ тусовц≥.
ќкремою специф≥чною молод≥жною субкультурою стали прихильники танцювального стилю УбрейкФ. як музичний стиль в≥н оформивс¤ ще в середин≥ 70-х рр. на хвил≥ андеіраундних теч≥й в афро-американських гетто ≥ ¤вл¤в собою синтез акробатики та рух≥в у стил≥ У¤ роботФ. ¬ —–—– брейк потрапив в середин≥ 80-х рр. “ак, перший всесоюзний конкурс брейкер≥в в≥дбувс¤ 1986 року в јлма-јтинському цирку. ќдним з актив≥ст≥в акц≥њ був ƒ. аштиков, нин≥ балетмейстер драмтеатру ≥м. ћ.јуезова. ¬ ”крањн≥ брейк став попул¤рним у 1987Ц88 рр. ѕерш≥ конкурси брейк-дансу в≥дбулис¤ в 1988 роц≥. Ѕрейкери жили танком, були пост≥йними в≥дв≥дувачами дискотек. ѓхньою ≥деолог≥Їю був звичайний гедон≥зм Ч жити задл¤ задоволенн¤, жити сьогодн≥шн≥м днем, не перейматис¤ соц≥альними питанн¤ми. ¬ той же час сам танець вимагав в≥д брейкер≥в вдосконаленн¤ свого вм≥нн¤. “ому б≥льш≥сть з них займалис¤ спортом, не вживали наркотик≥в та алкоголю. јкробатичн≥ рухи потребували довгих годин тренувань. Ѕрейк поступово ставав спортивним танцем.
“рет≥й пер≥од розвитку молод≥жних субкультур в≥дзначавс¤ тенденц≥Їю до ≥нтеграц≥њ в сусп≥льство. омсомол активно спри¤в по¤в≥ рок-клуб≥в, в≥дкриттю дискотек ≥ т. ≥н. ѕроте головною особлив≥стю даного пер≥оду стала пол≥тизац≥¤ неформального молод≥жного середовища.
—оц≥ально-пол≥тичн≥ процеси в ”крањн≥, хвил¤ нац≥онального в≥дродженн¤, пол≥тизац≥¤ сусп≥льства загалом привели до вт¤гуванн¤ андеіраунду в пол≥тику. —вою роль у цьому в≥д≥грала ≥ оф≥ц≥йна влада. ћолод≥жний андеіраунд розгл¤давс¤ ¤к елемент загального неформального руху, куди зараховували ¤к представник≥в субкультур, так ≥ перш≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ та громадськ≥ структури.
¬еличезний ≥нтерес до молод≥жних субкультур ви¤вл¤в комсомол. «а спри¤нн¤ Ћ —ћ” регул¤рним стало проведенн¤ сп≥льних Укруглих стол≥вФ, де, за участю Унеформал≥вФ, комсомольського активу та «ћ≤, обговорювалис¤ проблеми молод≥. Уѕол≥тичн≥Ф дискус≥йн≥ клуби стали нормою в молод≥жному середовищ≥. Ќа них намагалис¤ в≥дверто обговорювати сусп≥льн≥ проблеми, залучаючи до цього ≥ представник≥в субкультур, ¤к≥ ран≥ше тримали дистанц≥ю в≥д пол≥тики ≥ не робили акценту на пол≥тичному протест≥.
” 1988Ц1989 рр. украњнський молод≥жний андеіраунд впритул п≥д≥йшов до неформального, однак пол≥тизованого молод≥жного середовища. ¬ 1988 роц≥ виник ”крањнський культуролог≥чний клуб, де активно працювала ц≥ла група г≥пп≥ на чол≥ з ≤.јльтер та ќ. овжуном. ћасовоњ попул¤рност≥ набув украњномовний рок, в≥дбувалис¤ перш≥ концерти та фестивал≥. ” вересн≥ 1989 р. в≥дбувс¤ перший фестиваль У„ервона рутаФ (м. „ерн≥вц≥), ¤кий пон≥с у маси украњномовну музику. ѕопул¤рними стали групи, ¤к≥ ран≥ше в силу р≥зних обставин не мали змоги виступати перед широкою аудитор≥Їю. Ќац≥ональне в≥дродженн¤ зм≥нило ставленн¤ м≥ськоњ молод≥ до украњномовноњ музики, в певних пол≥тизованих колах вона ставала нав≥ть культовою. ¬их≥д з п≥дп≥лл¤ та пол≥тизац≥¤ украњномовного року спричинили пол≥тизац≥ю частини андеіраунду, дотичноњ до рок-руху в ”крањн≥.
¬ ≥ндустр≥альних центрах проводили свою роботу анарх≥сти, ¤к≥ прот¤гом невеликого пром≥жку часу заангажували своњми ≥де¤ми ц≥л≥ тусовки г≥пп≥ ≥ особливо панк≥в. “ак, ’арк≥вська, ∆итомирська, «апор≥зька, —имферопольська, частково ињвська тусовки перебували п≥д ≥деолог≥чним впливом анарх≥ст≥в. ” середовищ≥ украњнського андеіраунду поширювалис¤ переклади класик≥в зах≥дного контркультурного протесту, виходили машинописн≥ журнали та перевиданн¤ праць Ќ.ћахна, ј.—ен-—≥мона, ∆.—орел¤, ѕ. ропотк≥на та ћ.Ѕакун≥на.
ѕопул¤рн≥сть анарх≥ст≥в серед украњнських г≥пп≥ та панк≥в по¤снюЇтьс¤ поширенн¤м в цьому середовищ≥ ≥дей б≥тник≥в. як вище вже зазначалос¤, б≥тницьк≥ ≥дењ взагал≥ були притаманн≥ —истем≥ та Уел≥т≥Ф панк≥в в ”крањн≥. ќртодоксальний пациф≥зм та пасивний оп≥р йшли у минуле. Ѕ≥тницький дух став пан≥вним в украњнському андеіраунд≥.
—интез б≥тницьких ≥дей та ≥дей нац≥онального в≥дродженн¤ створили в середовищ≥ украњнського андеіраунду спри¤тливий ірунт дл¤ поширенн¤ протестних настроњв та готовност≥ перейти до орган≥зац≥йних форм боротьби. ¬ цей пер≥од ц≥лий прошарок представник≥в андеіраундних (чи навколотусовочних) к≥л п≥шов у нов≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ та пол≥тичн≥ структури, включивс¤ в пол≥тичну боротьбу.
Ќасл≥дком цього стала повна п≥дтримка андеіраундом студентськоњ УоксамитовоњФ революц≥њ в жовтн≥ 1990-го. “усовка раптом усв≥домила себе частиною молодого покол≥нн¤, ¤ке бунтуЇ проти ≥снуючоњ системи ц≥нностей, прогнилого режиму, оф≥ц≥йноњ культури. ÷ей протест був позитивним ≥ не м≥г не бути п≥дтриманим молод≥жним неформал≥тетом. ÷е була ≥ њхн¤ боротьба, проти цього вони боролис¤ в мистецтв≥, в музиц≥. ƒл¤ андеіраунду не важили пол≥тичн≥ причини студентськоњ акц≥њ, але важив той факт, що це була акц≥¤ молод≥ ≥ дл¤ молод≥.
√≥пп≥ не виступали з ман≥фестами чи декларац≥¤ми на п≥дтримку голодуючих студент≥в, вони просто вз¤ли активну участь в акц≥¤х. ” багатьох м≥стах нав≥ть представники музичних субкультур висловлювали свою сол≥дарн≥сть ≥з студентами. ѕод≥бна атмосфера Їднанн¤ оф≥ц≥йного молод≥жного руху та андеіраунду спостер≥галас¤ ще раз лише в 1992 роц≥, коли молодше покол≥нн¤ трешер≥в, панк≥в та необ≥тник≥в брало участь у штурм≥ м≥л≥цейських кордон≥в п≥д час УдругогоФ студентського голодуванн¤.
ћолод≥жний андеіраунд п≥шов на зближенн¤ з опозиц≥йними на той час пол≥тичними силами та опозиц≥йним молод≥жним рухом. ¬≥д цього зближенн¤ виграв ¤к андеіраунд, так ≥ орган≥зований опозиц≥йний молод≥жний рух. јндеіраунд сповнивс¤ актив≥змом та отримав новий зар¤д соц≥ального критицизму, а молод≥жн≥ орган≥зац≥њ поповнилис¤ вих≥дц¤ми з тусовок, ¤к≥ принесли з собою атмосферу в≥дкритост≥ та колектив≥зму, притаманну андеіраунду.
ѕ≥сл¤ здобутт¤ ”крањною незалежност≥ шл¤хи орган≥зованого молод≥жного руху та молод≥жних субкультур роз≥йшлис¤. ¬они ще неодноразово перетиналис¤ в процес≥ розвитку. ƒе¤кий час андеіраунд перебував в ≥нертному стан≥. « тусовок до активноњ пол≥тичноњ чи профес≥йноњ роботи йшли т≥, ¤к≥ були Уп≥онерамиФ початку 80-х, залишаючи нове покол≥нн¤ на УолдовихФ, ¤к≥ сам≥ прийшли в тусовку лише в середин≥ 80-х. —истема не могла ≥нтегрувати таку к≥льк≥сть людей та вчасно вибудувати комун≥кативн≥ канали м≥ж минулим ≥ майбутн≥м. ÷е твердженн¤ стосуЇтьс¤ р≥вною м≥рою всього андеіраунду в ц≥лому. “ака ситуац≥¤ збер≥галас¤ до першоњ соц≥ально-економ≥чноњ та пол≥тичноњ кризи в крањн≥, що сталас¤ в середин≥ 1992 року.
7. риза субкультур та Удруга хвил¤Ф молод≥жноњ неформальноњ ≥н≥ц≥ативи. –омантико-ескейп≥стський напр¤мок
≈коном≥чна криза середини 1992 року принесла з собою тотальне сусп≥льне Увитверез≥нн¤Ф в≥д ейфор≥њ першого року незалежност≥. —усп≥льство у своњй б≥льшост≥ постало перед проблемою виживанн¤. √≥пер≥нфл¤ц≥¤, розрив економ≥чних звТ¤зк≥в, неготовн≥сть господарськоњ та пол≥тичноњ ел≥ти крањни до нових економ≥чних ≥ пол≥тичних в≥дносин, зростанн¤ соц≥ального невдоволенн¤, перш≥ потужн≥ страйки Ч все це ≥стотно впливало ≥ на молод≥жне середовище. ћолодь першою в≥дчуваЇ негаразди в сусп≥льств≥ ≥ намагаЇтьс¤ в≥дпов≥дним чином на них реагувати.
ѕол≥тизац≥¤ молод≥жного андеіраунду в попередн≥й пер≥од дозволила соц≥альному актив≥зму зайн¤ти пров≥дне м≥сце в ≥деолог≥њ молод≥жних субкультур. ѕотреба в свобод≥ була дл¤ украњнського андеіраунду визначальною, а, отже, коли на загальносусп≥льному р≥вн≥ свобода таки була дос¤гнута, перед андеіраундом постало питанн¤ про виб≥р пр≥оритет≥в. јктив≥стська природа тусовок штовхнула њх до пр¤моњ участ≥ в сусп≥льному житт≥. “≥, ¤к≥ п≥шли з тусовки в орган≥зований рух, поступово дистанц≥ювалис¤ в≥д андеіраунду ≥, таким чином, перетворилис¤ в Упроф≥Ф. ¬≥дчутна демократизац≥¤ режиму та значна частка актив≥зму створили ірунт дл¤ поширенн¤ таких настроњв.
–озчаруванн¤, з одного боку, в пол≥тиц≥, з другого Ч в методах андеіраунду привело колишн≥х УолдовихФ (з числа Уп≥онер≥вФ середини 80-х рр.) до в≥дчутт¤ необх≥дност≥ Уробити свою справуФ в соц≥ум≥, а не безц≥льно т≥кати в св≥й св≥т, ¤к пропонувалос¤ новими ≥деологами —истеми. ƒл¤ них андеіраунд виконав свою роль середовища актуал≥зац≥њ творчого пошуку. Ќа цей час вони вже знайшли себе в мистецтв≥, музиц≥, л≥тератур≥, журнал≥стиц≥, науц≥ тощо. ÷е була хвил¤ Упроф≥Ф, ¤к≥ намагалис¤ завд¤ки своЇму актив≥зму захоплювати нов≥ позиц≥њ в сусп≥льств≥, диктуючи своњ вимоги до нього.
¬ласне, це њм вдалос¤, б≥льш≥сть з колишн≥х тусовщик≥в, ¤к≥ п≥шли в Упроф≥Ф, стали в≥домими художниками, музикантами, письменниками, л≥тературними критиками, театральними д≥¤чами, журнал≥стами. « часом њхн≥ погл¤ди на свою профес≥ю та на стиль роботи почали взагал≥ визначати обличч¤ Ув≥льних профес≥йФ. ¬они принесли з собою, з одного боку, УшармФ тусовки, толерантн≥сть та в≥дкрит≥сть, з другого Ч профес≥онал≥зм. Ѕ≥льш≥сть Упроф≥Ф Ї Утрудогол≥камиФ, що маЇ певну лог≥ку. —аме профес≥онал≥зм та в≥ддан≥сть улюблен≥й справ≥ робл¤ть Упроф≥Ф комерц≥йно привабливими.
¬ Упроф≥Ф п≥шла значна частина УолдовихФ тусовщик≥в, а на зм≥ну њм прийшла нова хвил¤ Уп≥онер≥вФ. ¬важаЇтьс¤, що в 1992Ц1993 рр. до —истеми влилас¤ нова генерац≥¤ г≥пп≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х покол≥нь, ц≥ г≥пп≥ ор≥Їнтувалис¤ передовс≥м на «ах≥д. ѓх дедал≥ менше ц≥кавили ≥стор≥¤ й традиц≥њ —истеми. як вважаЇ ™. Ѕалак≥рЇв, ≥деолог≥¤ розмивалас¤, а атрибутика закостен≥ла. ¬≥н визначаЇ к≥лька характерних рис —истеми на новому етап≥ ≥снуванн¤ субкультур у пострад¤нських крањнах. «окрема, ™. Ѕалак≥рЇв вважаЇ, що сучасному г≥пп≥-руху притаманн≥: творча халтура, ≥нтелектуальна обмежен≥сть, п≥дм≥на духовного пошуку наркотичним досв≥дом, ескейп≥зм, синкретизм, вульгаризована рел≥г≥йн≥сть та сектантство1.
ћи не схильн≥ приписувати сучасним г≥пп≥ вс≥ ц≥ риси, однак сл≥д визнати, що —истема пом≥тно деградувала пор≥вн¤но з минулими етапами свого ≥снуванн¤. ѕ≥д Утворчою халтуроюФ ™. Ѕалак≥рЇв розум≥Ї поширенн¤ серед г≥пп≥ декадансу ¤к напр¤мку в мистецтв≥. Ѕ≥льш≥сть г≥пп≥, переважно УолдовихФ вважають себе невизнаними творчими особистост¤ми авангардних мистецьких напр¤мк≥в. ќднак це не заважаЇ ≥снуванню своЇр≥дного ел≥тарного мистецтва в андеіраундному середовищ≥, ¤ке користуЇтьс¤ комерц≥йним усп≥хом у Упроф≥Ф. “акий авангард ц≥лком вписуЇтьс¤ в попул¤рн≥ напр¤мки ≥ не означаЇ халтуризац≥њ мистецтва андеіраунду. ћистецтво переросло вузькотусовочний, УквартирницькийФ етап ≥ ув≥йшло в етап Усейшен≥вФ дл¤ Упроф≥Ф, ¤к≥ ≥ створюють комерц≥йний аж≥отаж навколо нього. ѕевна р≥ч, що комерц≥ал≥зац≥¤ мистецтва дл¤ ортодоксальних г≥пп≥ Ї неприпустимою ≥ означаЇ в≥дмову в≥д фундаментальних основ —истеми, проте комерц≥йне УандеіраунднеФ мистецтво Ї визначальним фактором ≥снуванн¤ сучасного андеіраунду.
ўо ж до ≥нтелектуальноњ обмеженост≥, то сл≥д визнати на¤вн≥сть тенденц≥њ до фетишизац≥њ твор≥в певних автор≥в ¤к джерел дл¤ власних УпрогрузокФ. ќбТЇктами такоњ фетишизац≥њ, ¤к правило, Ї книги модних письменник≥в, теоретик≥в певних теч≥й у зах≥дн≥й контркультур≥ чи Уфентез≥Ф. Ќайб≥льш поширеними серед сучасних г≥пп≥ Ї твори ¬.ѕелев≥на, ¤кий в абсурдному стил≥ подав андеіраундну естетику. ¬ його Уќмон –аФ та УGeneration ЂѕїФ викладено основу св≥тосприйн¤тт¤ сучасного андеіраунду. —аме з них Уолдов≥Ф ≥ черпають своњ УпрогрузиФ дл¤ Уп≥онер≥вФ. ≈стетика ¬. ѕелев≥на Ч це соц≥альний песим≥зм, синтезований на Устьоб≥Ф. …ого твори не несуть у соб≥ п≥дстав дл¤ актив≥зму Ч це п≥днесенн¤ дзен-буддистського Успогл¤данн¤Ф та фатал≥зму до вершин Їдинов≥рного ставленн¤ до св≥ту.
≤ншу когорту становл¤ть прихильники класик≥в контркультури. ¬они зациклюютьс¤ на творах б≥тник≥в ƒ. еруака, ј.√≥нзберга, ”.Ѕерроуза, теоретик≥в Упсиходел≥чноњ революц≥њФ “.Ћ≥р≥, . ≥з≥, УпрогрузахФ њпп≥ ƒ.–уб≥на, ≈.√офмана, патр≥арха растафар≥ —.Ѕрауна та ≥н. “им самим вони прискорюють процес Усектантизац≥њФ —истеми.
як уже вище зазначалос¤, диференц≥йн≥ процеси в середовищ≥ —истеми розпочалис¤ ще в середин≥ 80-х рр. Ќа даному етап≥ розвитку, з приходом до тусовки новоњ хвил≥ Уп≥онер≥вФ, процес набув нових форм та динам≥ки. Уќлдов≥Ф намагалис¤ створити навколо себе групи симпатик≥в ≥ тим самим посилити св≥й статус у —истем≥. ѕрост≥ше це було зробити на баз≥ певного напр¤мку в ф≥лософ≥њ чи ≥деолог≥њ. ‘етишизац≥¤ праць класик≥в та розвиток њхнього вченн¤ своњми УпрогрузамиФ дали змогу УолдовимФ розпод≥лити сфери впливу в середовищ≥ андеіраунду.
—истема розпалас¤ на р≥зноман≥тн≥ теч≥њ. ¬ де¤ких м≥стах тусовка г≥пп≥ герметизувалас¤ задл¤ в≥дтворенн¤ первинних основ руху, але ¤к ¤вище —истема зникла.
ѕротиставл¤ючи державн≥й машин≥ пригн≥ченн¤ ганд≥йську доктрину Унепротивленн¤ злу насильствомФ, г≥пп≥ оголосили себе пациф≥стами ≥ закликали любити ближнього. УЅула зд≥йснена спроба зм≥нити ≥снуюч≥ ц≥нност≥, проголосити про настанн¤ новоњ ери Ч ≈ри Ћюбов≥. ћолодь хот≥ла ≥нших взаЇмов≥дносин м≥ж людьми, де не було розрахунку, вона бажала миру, де людина приймалас¤ в ц≥лому, з ус≥ма њњ чеснотами та вадами, де њњ любили б т≥льки за те, що вона ЇФ2. Уƒ≥ти кв≥т≥вФ стали джерелом потужного творчого стрибка. √≥пп≥ не створили своЇњ л≥тератури чи мистецтва. ¬они винайшли стиль, ритм, головним критер≥Їм ¤кого стала спонтанн≥сть Ч спонтанн≥сть концертноњ ≥мпров≥зац≥њ (ƒ.’ендр≥кс), спонтанн≥сть малюнку (≈.¬орголл), спонтанн≥сть тексту (Ѕ.ƒ≥лан), спонтанн≥сть театрального д≥йства (ƒ.ћелайна та ƒ.Ѕек). як писав ¬.јксьонов (У÷≥лу добу нон-стопФ): Уг≥пп≥ створили свою музику, св≥й ритм, св≥т своњх рух≥в ≥ розхитали цим ритмом всю буржуазну квартируФ. ÷≥ слова можна в≥днести ≥ до Усоц≥ал≥стичноњ квартириФ, ¤ку не менш сильно розхитали рад¤нськ≥ г≥пп≥. ќднак час —истеми минув, вона вичерпала св≥й резерв ≥ в≥д≥йшла. Ќа њњ основ≥ творилис¤ нов≥ субкультури та теч≥њ.
“ак, фетишизац≥¤ автостопу призвела до виникненн¤ ц≥лого руху стопер≥в, ¤к≥ Усхиблен≥Ф на астанед≥, Ѕорхес≥, ортасар≥ та ѕелев≥н≥3. «начна частина рос≥йських (рос≥йськокультурних) г≥пп≥ знайшла себе в православТњ (наприклад, в≥домий Уолдовий п≥плФ ¬.Ѕо¤ринцев). ≤нша частина ем≥грувала на «ах≥д, де спок≥йно влилас¤ в зах≥дний нов≥тн≥й андеіраунд ≥ час в≥д часу звертаЇтьс¤ до украњнських та рос≥йських г≥пп≥ з листами-одкровенн¤ми про втрачен≥ ≥люз≥њ та недорозвинен≥сть в≥тчизн¤ного андеіраунду. ѕроте вс≥, хто так чи ≥накше був дотичний до —истеми, ≥ дос≥ маЇ те почутт¤ свободи, ¤ке, ¤к стверджуЇ ј.ћад≥сон, практично неможливо придушити державною машиною. «вичайно, г≥пп≥-рух не зник ще остаточно, десь у глух≥й пров≥нц≥њ продовжують ≥снувати комуни г≥пп≥, ¤к≥ все ще збер≥гають традиц≥њ та ц≥нност≥ —истеми. ¬се ще можна почитати журнал г≥пп≥ ≥ дл¤ г≥пп≥ У«абриски RiderФ4, ¤кий видаЇтьс¤ ћ.ѕушк≥ною-Ћ≥нн, чи загл¤нути на всесв≥тн≥й сайт г≥пп≥5. ќднак це лише в≥дгом≥н минулого.
ўе одн≥Їю характерною рисою г≥пп≥-руху на даному етап≥ стала попул¤рн≥сть ≥дењ Упсиходел≥чного розширенн¤ св≥домост≥Ф. —учасн≥ апологети наркотичноњ культури, апелюючи до шаманських практик, виривають той чи ≥нший наркотичний зас≥б з контексту його традиц≥йного застосуванн¤. ¬они проголошують його новим засобом отриманн¤ Убаченн¤Ф, дос¤гненн¤ стану Уодкровенн¤Ф.
ѕоложенн¤ ƒекларац≥њ особистоњ свободи, розробленоњ The Psychedelic Rangers у 1960-х рр., стверджувало, що необх≥дна Уповна в≥дмова в≥д визнанн¤ застар≥лих моделей сусп≥льства, котр≥ побудували перешкоду м≥ж людиною та њњ св≥дом≥стюФ; ц¤ перешкода маЇ бути зруйнована. «а “.Ћ≥р≥, наркотик Ч це Узах≥дна йогаФ, шл¤х дос¤гненн¤ Увищоњ благодат≥Ф. ўе ¬.ƒжеймс доводив, що наркотична практика викликаЇ емоц≥йний стан, ¤кий дор≥внюЇ рел≥г≥йно-м≥стичному сприйн¤ттю д≥йсност≥. Ўаманство було завжди нерозд≥льно повТ¤зане з галюциногенними засобами ¤к засобами дос¤гненн¤ емоц≥йного стану, наближеного до м≥стичного сприйн¤тт¤. Уѕсиходел≥чнаФ концепц≥¤ закликаЇ беззастережно прийн¤ти цей постулат, проголошуючи наркотики Їдиним шл¤хом дос¤гненн¤ Убаченн¤Ф.
Ќаркотики стали нев≥дТЇмним атрибутом г≥пп≥-руху. ѕереважна б≥льш≥сть г≥пп≥ визнаЇ цей постулат ≥ застосовуЇ наркотичну практику. –≥зниц¤ м≥ж наркотичною (кислотною) теч≥Їю та ≥ншими напр¤мками г≥пп≥зму пол¤гаЇ в рол≥ наркотик≥в у духовн≥м процес≥ в середовищ≥ даноњ групи. Ѕ≥льш≥сть не робл¤ть з уживанн¤ наркотик≥в культу ≥ споживають т.зв. Улегк≥ наркотикиФ (мар≥хуану, галюциногенн≥ гриби тощо). ¬ той же час частина тусовок п≥дносить наркотики до р≥вн¤ культу. —еред них поширеним Ї нап≥врел≥г≥йний культ Урастафар≥Ф.
—убкультура растафар≥ була спробою вт≥лити в житт¤ ≥дењ перших г≥пп≥ в контекст≥ бутт¤ чорноњ д≥аспори та африканського м≥ського жител¤. —початку вона виникла ¤к синкретичний афро-христи¤нський культ, пот≥м перетворилас¤ на ≥деолог≥ю та пол≥тичний рух, але все ж залишилас¤ субкультурою чорноњ молод≥. «ародилас¤ растафар≥ в 1930 роц≥ на ямайц≥ з сум≥ш≥ афро-христи¤нських та неоафриканських (створених чорними рабами в Ќовому —в≥т≥ з рудимент≥в африканських) культ≥в, а також культ≥в с≥онських, апостольських, ривайвел≥стських сект, елемент≥в руху за створенн¤ автономних Уеф≥опськихФ церков, ¤к≥ оч≥кували скорого приходу ћес≥њ та визволенн¤ чорних з тис¤чол≥тнього рабства, а також п≥д впливом п≥дп≥льноњ л≥тератури, ¤ка пропагувала чорний нац≥онал≥зм.
ѕершим ≥деологом растафар≥ став ћ.√арв≥, ¤кий розпов≥дав широк≥й публ≥ц≥ про велич чорноњ раси та передр≥кав по¤ву чорного ≤мператора, ¤кий визволить ус≥х чорношк≥рих. ѕроголошенн¤ ж “.ћекконнена (чи –ас “афар≥ Ч що дало назву руху Урастафар≥Ф) ≥мператором ≈ф≥оп≥њ п≥д ≥мТ¤м ’айле —елас≥Ї ≤ (2 листопада 1930 р.) стало початком масового поширенн¤ растафар≥. ¬≥дразу три пророки Ћ.√оуелл, ƒанкл≥ та √≥бберт почали пропов≥дувати про божественн≥сть –аса “афар≥. ќсобливою попул¤рн≥стю користувавс¤ Ћ.√оуелл, ¤кий закликав не п≥дкор¤тис¤ жодному ур¤ду, кр≥м еф≥опського, курити УбожественнуФ траву Ч мар≥хуану, ¤ка очищуЇ в≥д Урозумового рабстваФ зах≥дного рац≥онал≥зму та Ї засобом проникненн¤ в сутн≥сть речей. ¬≥н сформулював головн≥ принципи растафар≥: ≥снуЇ ƒжа –астафар≥ (в≥д англ≥йськоњ вимови ≥мен≥ ™гови), живим вт≥ленн¤м ¤кого був ’айле —елас≥Ї ≤; ћ.√арв≥ Ч ≤оанн ’реститель. „орн≥ Ч це б≥блейськ≥ юдењ, ¤ких ƒжа, розгн≥вавшись, в≥ддав у 400-л≥тнЇ рабство, але ось скоро настане час ≥ ƒжа знову збере св≥й народ. ƒл¤ того, щоб бути готовими до часу У„Ф, необх≥дно в≥дродити нац≥ональну самобутн≥сть та Убаченн¤Ф. УЌазад до јфрикиФ Ч стало гаслом растафар≥. ѕовна в≥дмова в≥д зах≥дного рац≥онал≥зму, попул¤ризац≥¤ Убожественноњ травиФ, УафриканськогоФ стилю житт¤, кухн≥, одеж≥, зач≥сок, ≥мен, норм повед≥нки тощо характерн≥ дл¤ растафар≥. „≥льне м≥сце було в≥дведено музиц≥, ¤ка мала цементувати рух Ч музиц≥ Урегг≥Ф6.
¬ 60-х та 70-х рр. в субкультуру растафар≥ прийшло покол≥нн¤ осв≥ченоњ чорноњ молод≥. —еред них Ч –.√≥дс, ≈.≈мануель, —.Ѕраун, ƒ.√артман, ѕланно (перший УгуруФ Ѕ.ћарл≥) та ≥н. ¬они принесли з собою академ≥зм та науков≥сть ≥деолог≥њ. ¬загал≥ сл≥д в≥дзначити, що прихильники растафар≥ досить терпимо ставл¤тьс¤ до р≥зних концепц≥й та трактувань ≥дей руху. —аме ц¤ генерац≥¤ вивела растафар≥ за рамки ямайки та м≥ських околиць карибського, центральноамериканського рег≥ону. —оц≥ально-критичний аспект п≥сень Ѕ. ћарл≥ та ≥нших виконавц≥в регг≥ став тим ірунтом, ¤кий спри¤в поширенню растафар≥ в —Ўј та серед чорношк≥роњ молод≥ ™вропи.
« часом растафар≥ виросла з чорного середовища ≥ поширилас¤ на ≥нш≥ раси та нац≥њ. ¬ 1983 роц≥ на ћ≥жнародн≥й теократичн≥й асамблењ растафар≥ в ≥нгстон≥ (ямайка) один з ≥деолог≥в руху —.Ѕраун стверджував, що растафар≥ переможно ширитьс¤ планетою ≥ це заслуга музики регг≥. Ѕ≥л≥ та кольоров≥ люди, звертаючись до регг≥, вбирають в себе культурну спадщину чорноњ раси ≥ також стають частиною народу ƒжа.
¬ ™вроп≥ вже прот¤гом 70-х Ч 80-х рр. набув поширенн¤
т.зв. Уб≥лий регг≥Ф чи Упанк-растафар≥Ф. ¬ крањнах пострад¤нського простору захоплювалас¤ растафар≥ ≥нтелектуальна верх≥вка панк≥в (панк-року). ™.ЋЇтов розпов≥дав, ¤к сильно на нього вплинула музика регг≥. ѕрослухавши альбом б≥рм≥нгемськоњ регг≥-групи УSteel PulseФ Ч УHandsworth RevolutionФ, в≥н за¤вив: УЌас принижують, нас пригн≥чують, але все, що ¤ Ї, це: ¬авилон впадеФ (¬авилон Ч у растафар≥ символ зах≥дного способу житт¤)7.
¬ рок також прийшов мотив регг≥. ћожна почути п≥сн≥ У–астафараФ та УЌатт≥ ƒредаФ у виконанн≥ ћ.Ќауменка, музику регг≥-груп Ујпокал≥псисФ, У аб≥нетФ, УќстровФ та У омитет ќхраны “еплаФ. „≥тко простежуЇтьс¤ вплив регг≥ ≥ в творчост≥ ≥дола сучасних г≥пп≥ та сп≥вц¤ —истеми Ѕ.√ребенщикова. ј украњнський УThe ¬ТйоФ взагал≥ Ї класичною регг≥-групою. ¬загал≥ сл≥д в≥дзначити, що регг≥ ¤к музичний напр¤мок Ї досить поширеним в украњнськ≥й попул¤рн≥й музиц≥. “акож регг≥ став ≥ музикою андеіраунду.
–астамани зТ¤вилис¤ в ”крањн≥ на початку 1990-х рр. в середовищ≥ г≥пп≥. ѕ≥двищенн¤ ≥нтересу до регг≥ викликало ≥ поширенн¤ растафар≥, однак своЇр≥дний вибух даноњ субкультури припадаЇ на пер≥од 1992Ц1993 рр. ƒоктрина про в≥дх≥д в≥д рац≥ональност≥ зах≥дноњ культури, екзотика чорноњ субкультури, зовн≥шн≥ атрибути, попул¤рна музика, ≥де¤ УтравиФ ¤к засобу очищенн¤ св≥домост≥ та дос¤гненн¤ Убаченн¤Ф Ч стали дл¤ частини г≥пп≥-тусовки досить привабливими.
–астамани поширилис¤ ¤к частина наркотичноњ культури, однак вони пропов≥дували не ст≥льки наркотичний культ, ск≥льки наркотики задл¤ дос¤гненн¤ певного м≥стичного стану. р≥м того, растамани вживали легк≥ наркотики. Ќе пориваючи з г≥пп≥-тусовкою вони ув≥брали традиц≥њ та атрибутику середовища. „астина растаман≥в п≥шла дал≥ в своЇму пошуку, ≥ через де¤кий час в тусовках, почали ходити по руках самвидавн≥ переклади твор≥в ≥деолог≥в растафар≥ та нов≥тн≥ чи власн≥ УпрогрузиФ растаман≥в. ¬иникли особлив≥ напр¤мки та теч≥њ, набули поширенн¤ ≥ рел≥г≥йн≥ культи, повТ¤зан≥ з м≥жнародними орган≥зац≥¤ми растафар≥ (“оржествуюча церква ƒжа –астафар≥, Ѕожественний теократичний храм –астафар≥ тощо). ќднак переважна б≥льш≥сть тих, хто називаЇ себе растаманами, Ї Уп≥онерамиФ руху ≥ об≥знана з його засадами лише поверхово, а сп≥льною базою, на ¤к≥й ≥снуЇ субкультура, Ї музичн≥ пристраст≥ до регг≥.
ѕод≥бним до растафар≥ за своњм спр¤муванн¤м Ї рух т.зв. Уск≥фськихФ субкультур. ÷ей рух виникнув пор≥вн¤но недавно. ¬ його основ≥ лежить ≥де¤ ¬еликоњ ¬≥дмови в≥д зах≥дноњ культури, рел≥г≥њ, моральних принцип≥в та побутового комфорту. У—к≥фиФ утворилис¤ в середовищ≥ г≥пп≥ на початку 90-х рр. на хвил≥ загального захопленн¤ стародавньою ≥стор≥Їю, археолог≥Їю та поширенн¤ р≥зних м≥стичних вчень (в першу чергу нео¤зичницьких). ¬ ”крањн≥ перш≥ згадки про Уск≥ф≥вФ датуютьс¤ 1990Ц1991 рр., саме в цей час виникла перша тусовка, ¤ка захоплювалас¤ культурами прадавн≥х словТ¤н. “ерм≥н Уск≥фиФ Ї умовною самоназвою представник≥в даного руху. ¬они апелюють передовс≥м до культури перших словТ¤н, в≥дроджують њхн≥ ритуали, традиц≥йне вбранн¤, символ≥ку та рел≥г≥йн≥ культу. ¬ Уск≥фськомуФ рус≥ поширена рольова практика, що зближуЇ њх з ≥нд≥ан≥стами. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д ≥нд≥ан≥ст≥в, Уск≥фиФ не намагаютьс¤ аф≥шувати свою тусовку. —еред них Ї попул¤рним ритуальне використанн¤ галюциногенних засоб≥в, в≥дтворенн¤ ¤зичницьких ритуал≥в тощо.
Ѕлизькими до них Ї Утрадиц≥онал≥стськ≥Ф молод≥жн≥ тусовки, ¤к≥ намагаютьс¤ в≥дтворити стародавню культуру та побут конкретних етнос≥в чи народ≥в. “ак, в ”крањн≥ зустр≥чаютьс¤ тусовки, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на культур≥ стародавн≥х гуцул≥в, тавр≥в, русин≥в тощо. ƒо Утрадиц≥онал≥стськихФ груп належать тусовки, ¤к≥ обТЇднують молодь, займаЇтьс¤ в≥дродженн¤м певних традиц≥й та ремесел: гончар≥в, кобзар≥в, сп≥ву, автентичноњ музики ≥ т. ≥н. ѓхн¤ чисельн≥сть Ї невеликою, а, отже, ≥ охопленн¤ молод≥жного загалу Ч незначним.
У√раф≥т≥Ф притаманне б≥льшост≥ молод≥жних субкультур. ¬ малюнках на ст≥нах будинк≥в та парканах в≥дображено символ≥ку неформал≥тету. ™ нав≥ть науков≥ роботи, присв¤чен≥ вивченню символ≥ки граф≥т≥ певних субкультур (переважно г≥пп≥). ќднак у молод≥жному середовищ≥ в середин≥ 90-х рр. мало м≥сце поширенн¤ окремоњ специф≥чноњ граф≥т≥-тусовки. ћолод≥ люди обТЇдналис¤ навколо граф≥т≥ ¤к способу самовираженн¤, стилю житт¤ та своЇр≥дного мистецтва. «ахопленн¤ граф≥т≥ маЇ один суттЇвий недол≥к. ”крањнське законодавство передбачаЇ покаранн¤ за малюнки на ст≥нах житлових будинк≥в. ÷е лише додало попул¤рност≥ граф≥т≥-руху. Ќа сьогодн≥ граф≥т≥-тусовка Ї незначним ¤вищем андеіраунду ≥ в≥ддаЇ перевагу легальн≥й мистецьк≥й д≥¤льност≥.
Ќа початку 90-х рр. в ”крањн≥ розвинувс¤ потужний ролерський рух. –оликов≥ ковзани та роликов≥ дошки (скейти) ув≥йшли в молод≥жну моду ще наприк≥нц≥ 80-х. ѕроте самоорган≥зац≥¤ прихильник≥в цього екстремального виду розваг припадаЇ саме на початок 90-х. –олерство Ч це в першу чергу поЇднанн¤ спорту та стилю житт¤. ћолод≥ люди шукали в такий спос≥б самовираженн¤. «а зовн≥шн≥ми ознаками, ролери Ї под≥бними до сучасних гедон≥стично-розважальних молод≥жних субкультур.
–олери б≥льш-менш орган≥зован≥, мають ч≥тко виражену ел≥ту, провод¤ть регул¤рн≥ змаганн¤ та мають п≥дтримку з боку м≥сцевоњ влади. ињвськ≥ ролери видають журнал У≈кстремумФ, ¤кий виходить за допомогою ”Ќ ћќ. –олерство поступово переросло в рух прихильник≥в р≥зних екстремальних вид≥в спортивних розваг. “ак, у рамках ролерськоњ тусовки виокремилис¤ прихильники велоакробатики, скейтбордисти тощо.
” 1993Ц1994 рр. особливо поширилис¤ реконструкц≥он≥стськ≥ та ун≥форм≥стськ≥ тусовки. «начноњ попул¤рност≥ набули Улицарськ≥Ф тусовки, ¤к≥ намагалис¤ дистанц≥ювалис¤ в≥д ≥нших реконструкц≥он≥стських тусовок, щоб зберегти чистоту своЇњ ≥дењ. УЋицарськийФ рух ≥снував в ”крањн≥ ще з початку
90-х рр. ќдним з перших орган≥зац≥йно оформлених тусовок став арпатський лещетарський клуб.
УЋицарськ≥Ф тусовки займалис¤ в≥дтворенн¤м зброњ, од¤гу (лати, вбранн¤), геральдики середньов≥чних лицар≥в, проведенн¤м лицарських турн≥р≥в. Ѕути членом такого клубу означаЇ вм≥ти волод≥ти зброЇю, њздити верхи, складати п≥сн≥, г≥дно поводитис¤. ¬≥дпов≥дно пропагуютьс¤ ≥ традиц≥њ лицарства, середньов≥чна культура, музика, мистецтво, л≥тература та певн≥ норми повед≥нки, обовТ¤зкове знанн¤ ≥стор≥њ середньов≥чч¤. ¬ ™вроп≥ регул¤рно провод¤тьс¤ м≥жнародн≥ лицарськ≥ турн≥ри, в ¤ких беруть участь представники багатьох крањн, серед них ≥ украњнськ≥ Улицар≥Ф. УЋицарськийФ рух вже ¤вл¤Ї собою певну субкультуру, зор≥Їнтовану передовс≥м на старшу молодь (в≥д 21 року ≥ вище). УЋицар≥Ф не переймаютьс¤ рольовими ≥грами ≥ в≥ддають перевагу змаганн¤м з елементами дотриманн¤ етикету та певних традиц≥й.
Ѕ≥льш конформ≥стськими ви¤вилис¤ реконструкц≥он≥стськ≥ тусовки, ¤к≥ практикували рольов≥ ≥гри. ѕрот¤гом означеного часу в≥дбулас¤ дифуз≥¤ напр¤мк≥в та теч≥й реконструкц≥он≥ст≥в. ¬ њхньому середовищ≥ зникла зациклен≥сть на певних ≥сторичних под≥¤х та сюжетних л≥н≥¤х Уфентез≥Ф. ¬ 1994Ц1995 рр. в≥дбулос¤ обТЇднанн¤ реконструкц≥он≥стських та толк≥Їн≥стських тусовок в один рух. –ольова гра реконструкц≥он≥ст≥в поповнилас¤ елементами толк≥Їн≥стських сюжет≥в, а толк≥Їн≥сти ув≥брали в себе представник≥в реконструкц≥он≥ст≥в та героњв ≥нших Уфентез≥Ф.
¬загал≥ сл≥д докладно зупинитис¤ на толк≥Їн≥стах даного ≥сторичного етапу. ¬ 1994 роц≥ в≥дбувс¤ к≥льк≥сний та ¤к≥сний стрибок у середовищ≥ толк≥Їн≥стськоњ тусовки. ƒо нењ прийшла нова хвил¤ Уп≥онер≥вФ, ¤к≥ ран≥ше не були причетними до г≥пп≥-руху чи ≥нших под≥бних субкультур. ÷е значною м≥рою по¤снюЇтьс¤ насиченн¤м украњнського ринку ¤к≥сними та повними перекладами твор≥в ƒж.–.–.“олк≥Їна. ¬ «апор≥жж≥ вийшов багатотис¤чним тиражем переклад ¬.ћоториноњ, що викликало аж≥отаж та зац≥кавленн¤ творч≥стю ѕрофесора (так у середовищ≥ толк≥Їн≥ст≥в називають ƒж.–.–.“олк≥Їна) в украњнськоњ молод≥.
ѕрийшовши в тусовку, Уп≥онериФ розбавили њњ та примусили в≥дмовитис¤ в≥д надм≥рного академ≥зму. √оловний акцент перейшов в≥д л≥нгв≥стичних студ≥й до орган≥зац≥њ та проведенн¤ У√обб≥тських ≥грищФ. ≤грища провод¤тьс¤ раз на р≥к на природ≥ (в иЇв≥ Ч на “рухановому остров≥). ѕрот¤гом тижн¤ в≥дбуваютьс¤ р≥зноман≥тн≥ змаганн¤, виступи, одним словом, в≥дтворенн¤ житт¤ —ередземелл¤. ¬ основному, нов≥ толк≥Їн≥сти Ч це школ¤р≥ старших клас≥в, студенти-першокурсники. ќднак орган≥заторами виступають майстри (в≥д 25 рок≥в), ¤к≥ готують сценар≥й, розум≥ютьс¤ на скандинавськ≥й та валл≥йськ≥й м≥фолог≥њ, ≥рландських сагах, давньогерманському епос≥, всесв≥тн≥й ≥стор≥њ ≥, звичайно, творах ƒж.–.–.“олк≥Їна та фентез≥-л≥тератур≥. Ќов≥ У√обб≥тськ≥ ≥грищаФ не обмежуютьс¤ толк≥Їн≥стським сюжетом. “олк≥Їн≥сти почали б≥льше уваги прид≥л¤ти зовн≥шн≥м атрибутам, витворенню власного св≥ту та вдосконаленню сюжету. ќднак в 1995Ц
1996 рр. спостер≥гаЇтьс¤ поверненн¤ академ≥зму, нав≥ть б≥льше Ч пошук ф≥лософськоњ та ≥деолог≥чноњ бази руху.
—л≥д в≥дзначити, що в толк≥Їн≥зм≥ ≥снуЇ к≥лька значних теч≥й та безл≥ч р≥зноман≥тних сект. ƒл¤ б≥льшост≥ толк≥Їн≥ст≥в св≥т описаний ƒж.–.–.“олк≥Їном не вигадка, а ц≥лковита реальн≥сть, ¤ка прихована в≥д нас чи знаходитьс¤ в паралельних св≥тах. ƒл¤ новоњ хвил≥ толк≥Їн≥ст≥в казковий св≥т ѕрофесора так само реальний, ¤к ≥ навколишн≥й св≥т. “ому њхн≥й в≥дх≥д у —ередземелл¤ Ї не актом Удемонстративного протестуФ проти репресивноњ д≥йсност≥, а м≥сцем њх пост≥йного перебуванн¤. –озбурхана у¤ва та здатн≥сть фантазувати ≥нод≥ призвод¤ть толк≥Їн≥ст≥в до ц≥лком реальних псих≥чних розлад≥в.
≤деолог≥¤ толк≥Їн≥зму базуЇтьс¤ передовс≥м на традиц≥¤х г≥пп≥зму. ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж ними пол¤гаЇ у виход≥ з Уситуац≥њ пошуку себеФ. “ак, один з ≥деолог≥в толк≥Їн≥зму ‘ангорн стверджуЇ, що джерелами руху Ї в першу чергу криза постулату г≥пп≥ про Уабсолютн≥сть свободиФ. ÷¤ криза, на його думку, пол¤гаЇ в намаганн≥ знайти пристановище в дзен-буддизм≥ (прагненн¤ Ув н≥щоФ). “олк≥Їн≥зм, на противагу п≥зньому г≥пп≥зму, Ї прагненн¤м у Увизначену конкретн≥стьФ. “олк≥Їн≥зм реан≥мував к≥н≥зм ранн≥х г≥пп≥ Ч тотальне запереченн¤ реального св≥ту щодо вищих з визнаних ц≥нностей. У¬изначена конкретн≥стьФ пол¤гаЇ в м≥фах —ередземелл¤8.
—еред толк≥Їн≥ст≥в вид≥л¤ють два великих напр¤мки: ортодоксальних толк≥Їн≥ст≥в та школу Ќ≥еннах. ќртодоксальний напр¤мок в толк≥Їн≥зм≥ ірунтуЇтьс¤ на абсолютн≥й в≥р≥ в —ередземелл¤, повному дотриманн≥ сюжетноњ л≥н≥њ, ч≥ткому розпод≥л≥ добра ≥ зла, св≥тла ≥ темр¤ви. Ќавколишн≥й св≥т розгл¤даЇтьс¤ ними ¤к ворожий та Ї породженн¤м сил темр¤ви. ќртодоксальн≥ толк≥Їн≥сти обирають дл¤ себе рол≥ переважно позитивних героњв.
Ўкола Ќ≥еннах виникла внасл≥док поширенн¤ в толк≥Їн≥стськ≥й тусовц≥ ”крањни та –ос≥њ книги Ќ≥еннах та ≤ллет У„орн≥ хрон≥ки јрдиФ (сл≥д в≥дзначити, що б≥льш≥сть толк≥Їн≥ст≥в приховують своњ ≥мена п≥д псевдон≥мами). ¬важаЇтьс¤, що п≥д ≥менами Ќ≥еннах та ≤ллет виступають Ќ.¬асильЇва та Ќ.Ќекрасова9. нига мала значний усп≥х у тусовц≥, оск≥льки значна частина толк≥Їн≥ст≥в ¤вно в≥дносить себе до ц≥Їњ теч≥њ. ќсновою школи Ќ≥еннах Ї вченн¤ про природу —ущого. Ќ≥еннах над≥л¤Ї јбсолют людською псих≥кою, а отже, процес творенн¤ намагаЇтьс¤ по¤снити в терм≥нах лог≥ки. ѕредставники ц≥Їњ школи, виход¤чи з опис≥в ƒж.–.–.“олк≥Їном процесу творенн¤ всього сущого, вивод¤ть власну космогон≥чну концепц≥ю, вони ≥нтерпретують описан≥ под≥њ та факти в≥дпов≥дно до лог≥ки можливого розвитку под≥й. Ќ≥ен≥сти стверджують, що творець сущого ≈ру ≤луватар не Ї вт≥ленн¤м добра, ¤к це зображають ортодоксальн≥ толк≥Їн≥сти. —в≥т н≥енн≥ст≥в не забарвлений у чорно-б≥л≥ фарби. —аме в середовищ≥ Ун≥енн≥ст≥вФ Ї попул¤рними продовженн¤ твор≥в ѕрофесора та њх ≥нтерпретац≥њ. Ќа баз≥ н≥енн≥зму виникли ц≥л≥ Уф≥лософськ≥Ф та У≥деолог≥чн≥Ф напр¤мки.
≤снують також ≥ нетрадиц≥йн≥ школи толк≥Їн≥зму. ¬ першу чергу Ч це в≥дхиленн¤ в≥д ортодоксального та н≥енн≥стського напр¤мк≥в, намаганн¤ ≥нтерпретувати т≥ чи ≥нш≥ под≥њ у творах ƒж.–.–.“олк≥Їна. ¬ир≥зн¤Їтьс¤ напр¤мок Учистого ƒж.–.–.“олк≥ЇнаФ, посл≥довники ¤кого вважають, що вс≥ твори, видан≥ сином “олк≥Їна, втратили св≥й перв≥сний сенс, вже не кажучи про переклади рос≥йською та украњнською мовами. “ому представники цього напр¤мку зациклен≥ саме на л≥нгв≥стичних особливост¤х твор≥в ѕрофесора та пошуку прихованого сенсу його писань.
Ќапр¤мок Ќазгула ¤вл¤Ї собою спор≥днену з школою Ќ≥еннах теч≥ю толк≥Їн≥зму. ¬≥н т¤ж≥Ї до УчорнухиФ та ≥гноруванн¤ доказ≥в, належачи також до ≥нтерпретаторських теч≥й толк≥Їн≥зму. Ќа в≥дм≥ну в≥д н≥енн≥ст≥в, Уназгул≥стиФ спрощують схеми та вульгаризують сюжетну л≥н≥ю твор≥в письменника.
–ел≥г≥йно-м≥стичне в≥дхиленн¤ в толк≥Їн≥ст≥в репрезентують прихильники УеруанстваФ (чи УенергуйстваФ). ≈руанство Ч це ном≥нальна рел≥г≥¤ вс≥х толк≥Їн≥ст≥в. ќднак б≥льша њх частина не особливо схильна до дотриманн¤ визнаних ≥нтерпретаторами рел≥г≥йних ритуал≥в та традиц≥й еруанства. ≈руанство поширене м≥ж тими, що вибрали дл¤ себе роль чар≥вника, чи тими, ¤к≥ за сюжетом волод≥ють потаЇмними знанн¤ми. ¬ њхньому середовищ≥ попул¤рн≥ галюциногенн≥ засоби, дотриманн¤ ритуал≥в, м≥стичних обр¤д≥в, в≥дроджених на основ≥ толк≥Їн≥стських текст≥в та п≥вн≥чноЇвропейськоњ давньоњ м≥фолог≥њ ≥ ¤зичництва, методики псих≥чного впливу, г≥пноз тощо. ≤нод≥ еруанство переростаЇ в сектантство, ≥ так≥ групи в≥дколюютьс¤ в≥д сп≥льноњ толк≥Їн≥стськоњ тусовки.
¬≥дверто УстьобнийФ тв≥р –авена –оханського УЌеопубл≥кован≥ в≥рш≥ та п≥сн≥Ф Ї матер≥ал≥стичним погл¤дом на метаф≥зичн≥сть толк≥Їн≥зму, своЇр≥дною критикою ортодоксального толк≥Їн≥зму. ќкремого Ув≥дхиленн¤Ф толк≥Їн≥зму прихильники –авена –оханського не становл¤ть, проте демонструють на¤вн≥сть матер≥ал≥стичного ставленн¤ до твор≥в ƒж.–.–.“олк≥Їна. ƒл¤ цього напр¤мку характерний актив≥зм та несприйн¤тт¤ нап≥врел≥г≥йних культ≥в ортодокс≥в та н≥енн≥ст≥в. —еред зразк≥в творчост≥ Уравен≥ст≥вФ Ї парод≥¤ —о –ок ƒевТ¤того У«верьмариллионФ.
—уто украњнським ¤вищем в толк≥Їн≥зм≥ стали Усаурон≥стиФ. Ќа в≥дм≥ну в≥д ус≥х ≥нших толк≥Їн≥ст≥в, представники ц≥Їњ теч≥њ оголосили себе не ельфами, гномами, гобб≥тами та ≥н. позитивними геро¤ми, а Уорками та слугами сил “емр¤ви на чол≥ з —аурономФ. ињвськ≥ саурон≥сти були обТЇднан≥ в групу У“≥нь „орноњ ЅаштиФ, ¤ка, в свою чергу, входила до Ѕратства „ервоного ƒракона. як в≥домо, Ѕратство ¤вл¤ло собою сател≥тну структуру –еволюц≥йноњ комун≥стичноњ молод≥ (– ћ). “ому Ї вс≥ п≥дстави стверджувати, що саурон≥сти стали обТЇктом пол≥тизац≥њ молод≥жних субкультур, ¤ку проводила – ћ. ≤деолог≥¤ саурон≥ст≥в ірунтувалас¤ на ≥нтерпретац≥њ текст≥в ƒж.–.–.“олк≥Їна про сили зла в стил≥ тотал≥тарноњ естетики маоњзму. —аурон≥сти виступали також ≥з соц≥альними та пол≥тичними вимогами. ¬ одн≥й з лист≥вок саурон≥ст≥в проголошувалос¤: У…ого основа (режиму. Ч јвт.) п≥дмита за довг≥ роки потоками кров≥ та сл≥з, ≥ ц¤ система впаде п≥д ударами могутньоњ руки “емноњ ‘ортец≥Е —ильний порив сх≥дного в≥тру, що летить з майбутнього, забере з собою воланн¤ слуг св≥ту, що зникаЇ, ≥ Удар ≤луватараФ (в≥н же ≈ру Ч бог, творець всього сущого в толк≥Їн≥ст≥в. Ч јвт.) зм≥нитьс¤ дарами јннатара ≥ ћелькора (¤к≥ повстали проти ≈ру. Ч јвт.), котрий даруЇ —вободуЕФ10. Ќаприк≥нц≥ 1995 р. У“≥нь „орноњ ЅаштиФ нав≥ть випустила украњнською мовою самвидавн≥ нигу „ину Уќдкровенн¤ Ћюдини Ѕез ќбличч¤Ф та анон≥чний оментар √олосу —аурона УЎл¤хи проникненн¤ вол≥ “емного ¬ладики у св≥дом≥сть украњнськоњ молод≥Ф11. ќднак на к≥нець 1996 року саурон≥сти розпалис¤ ≥ частково ≥нтегрувалис¤ в нову л≥тературно-реконструкц≥он≥стську субкультуру Удархайц≥вФ.
“аким чином, на даному етап≥ толк≥Їн≥зм ¤вл¤в собою неоднор≥дне ¤вище: в≥н був диференц≥йований на р≥зн≥ теч≥њ та напр¤мки. р≥м того, толк≥Їн≥зм ≥нтегрувавс¤ з реконструкц≥он≥змом та повн≥стю вливс¤ в украњнський андеіраунд.
—л≥д також згадати й ≥нш≥ л≥тературно-реконструкц≥он≥стськ≥ молод≥жн≥ субкультури. “ак, значною м≥рою на баз≥ толк≥Їн≥ст≥в (переважно Ч Усаурон≥ст≥вФ) виник кињвський луб г≥мнаст≥в-антиквар≥в (Удархайц≥вФ). ÷¤ теч≥¤ зТ¤вилас¤ внасл≥док спроби реконструкц≥њ естетики та сюжету твору одеського фантаста Ћ.¬ершин≥на У’рон≥ка нев≥рного завтраФ12. ќбТЇктом реконструкц≥њ став революц≥йний режим фантастичноњ планети ƒархай, естетика ¤кого була спор≥днена з естетикою маоњстського итаю, л≥вих екстрем≥ст≥в, аз≥атських та латиноамериканських повстанц≥в, разом уз¤тих. —л≥д додати, що разом з саурон≥стською групою луб г≥мнаст≥в-антиквар≥в також входив до Ѕратства „ервоного ƒракона ≥ перебував п≥д ≥деолог≥чним впливом – ћ.
—проби пол≥тизац≥њ молод≥жних субкультур не обмежуютьс¤ толк≥Їн≥стами та Удархайц¤миФ. “ак, ”Ќј-”Ќ—ќ досить усп≥шно працювала в середовищ≥ в≥йськових реконструкц≥он≥ст≥в та ун≥форм≥ст≥в. “¤ж≥ли до них ≥ представники ”крањнського козацтва, зокрема молод≥жне крило Ч Ућолода —≥чФ. ¬плив ”Ќј-”Ќ—ќ в реконструкц≥он≥стському середовищ≥ зумовив попул¤рн≥сть специф≥чного У”Ќ—ќвського стилюФ Ч Упол≥тичноњ естетикиФ. «гадаймо хоча б в≥домий плакат ”Ќј-”Ќ—ќ У’то любить мене Ч за мною!Ф, до створенн¤ ¤кого були залучен≥ в≥дом≥ д≥¤ч≥ кињвськоњ реконструкц≥он≥стськоњ тусовки.
«начний ≥нтерес до панк-руху ви¤вл¤ли в цей час украњнськ≥ анарх≥сти. “ак, кињвська анарх≥стська ≥н≥ц≥атива Уtigra-nigraФ проводила активну роботу серед тусовки м≥сцевих панк≥в. ѓм вдалос¤ створити середовище, ¤ке почало сприймати анарх≥стськ≥ УпрогрузиФ ≥, в к≥нцевому результат≥, п≥дпало п≥д њхн≥й ≥деолог≥чний вплив. ¬ кињвськ≥й панк≥вськ≥й тусовц≥ прот¤гом довгого часу були поширен≥ ≥дењ б≥тник≥в та ситуац≥он≥ст≥в, тому пропаганда анарх≥ст≥в л¤гла на благодатний ірунт. „астина панк≥в нав≥ть приЇдналас¤ до анарх≥ст≥в ≥ прот¤гом останнього часу брала участь в акц≥¤х Уtigra-nigraФ. Ќа в≥дм≥ну в≥д своњх рос≥йських колег, украњнськ≥ анарх≥сти були б≥льш академ≥чною тусовкою ≥ не зверталис¤ до молод≥жних субкультур, обмежуючись УпрогрузамиФ знайомих г≥пп≥. ќднак усп≥хи – ћ на нив≥ пол≥тизац≥њ молод≥жного неформал≥тету спонукали анарх≥ст≥в до активност≥ в цьому напр¤мку. Ќа певну увагу заслуговуЇ молод≥жна орган≥зац≥¤, побудована за принципом субкультури Ч ѕоетизоване обТЇднанн¤ розробки теор≥њ загальнонародного щаст¤ (ѕќ–“ќ—) (це ще не повна остаточна назва структури). ѕќ–“ќ— б≥льш в≥домий знавц¤м пол≥тизованого молод≥жного середовища п≥д назвою Ѕратства кандидат≥в у справжн≥ люди. Ѕратство виникло в ’арков≥ в 1992 роц≥ на основ≥ УпрогрузокФ ё. ƒавидова. «а к≥лька рок≥в Укандидати в справжн≥ людиФ поширили св≥й вплив на ћак≥њвку, ƒонецьк, √орл≥вку та ињв. ѓхн¤ ≥деолог≥¤ базувалас¤ на синтез≥ нап≥врел≥г≥йного культу та л≥вих ≥дей. ћетою д≥¤льност≥ ѕќ–“ќ—а Ї виробленн¤ У“еор≥њ щаст¤Ф на основ≥ закон≥в правильноњ лог≥ки, поетичного п≥дходу та особливоњ системи в≥дносин УгромадаФ Ч Усусп≥льствоФ. ѕрактична д≥¤льн≥сть Ѕратства пол¤гаЇ в обовТ¤зковому написанн≥ поез≥њ (до 10 в≥рш≥в на тиждень), сп≥льн≥й ф≥зичн≥й прац≥, вивченн≥ основ У“еор≥њ щаст¤Ф, ф≥зичному вихованн≥, н≥чних УпрогрузахФ, завчанн≥ текст≥в та, перш за все, визначенн≥ коеф≥ц≥Їнта дос¤гненн¤ стану Усправжньоњ людиниФ. „лени обТЇднанн¤ мають зошити дл¤ запис≥в оц≥нок, коеф≥ц≥Їнт≥в ≥ т. ≥н. Ч Узовн≥шню сов≥стьФ.
ј.ћед≥сон, ¤кий зблизька досл≥джував ѕќ–“ќ—, описував його в терм≥нах пол≥тизованоњ рел≥г≥йноњ секти13. ¬ практиц≥ ≥снуванн¤ Ѕратства на¤вн≥ вс≥ ознаки й елементи д≥¤льност≥ тотал≥тарноњ секти: аскетизм, в≥дсутн≥сть приватноњ власност≥, методи псих≥чноњ корекц≥њ, псих≥чн≥ та ф≥зичн≥ навантаженн¤, завчанн¤ та повтор ≥деолог≥чних гасел та УпрогрузокФ вожд¤. ѕо сут≥, ѕќ–“ќ— ¤вл¤Ї собою приклад нап≥врел≥г≥йноњ секти, рел≥г≥¤ ¤коњ пол¤гаЇ в синтез≥ психолог≥чних методик та ц≥нн≥сноњ шкали буд≥вника комун≥зму.
« 1996 р. ѕќ–“ќ— перен≥с свою д≥¤льн≥сть до ћоскви ≥ його вплив на молод≥жне середовище ”крањни обмеживс¤ невеликими громадами посл≥довник≥в ё. ƒавидова в ћак≥њвц≥ та ’арков≥.
ѕрот¤гом 1993Ц1995 рр. значного поширенн¤ набули трешери, прихильники Усп≥д хев≥ метал-рокуФ. ¬ище зазначалос¤, що трешери виникли ¤к р≥зновид метал≥ст≥в, однак з часом розширили свою базу за рахунок прихильник≥в безл≥ч≥ р≥зновид≥в Ухев≥-металФ. “решери в≥д початку свого ≥снуванн¤ контактували з р≥зного роду нап≥врел≥г≥йними м≥стичними культами, в першу чергу Ч з сатан≥стами.
“решери под≥л¤ютьс¤ на к≥лька теч≥й. «окрема, вид≥л¤ють музичну субкультуру УтрешФ, ¤ка лише опосередковано стикаЇтьс¤ з сатан≥змом, та треш-сатан≥ст≥в. ¬ласне, в ”крањн≥ прот¤гом означеного пер≥оду поширенн¤ набули представники саме другого напр¤мку. “решери репрезентували те ж покол≥нн¤, що ≥ Унова хвил¤Ф г≥пп≥ та толк≥Їн≥ст≥в, однак, на в≥дм≥ну в≥д них, нов≥ трешери прийшли в субкультуру не в пошуках Увизначеноњ конкретност≥Ф, м≥ф≥чного ≥снуванн¤, а у знак протесту проти пан≥вноњ культури та сусп≥льства. ј що може бути радикальн≥шим, н≥ж сатан≥зм? “решери вир≥зн¤ютьс¤ ¤скраво п≥дкресленою УсатанинськоюФ атрибутикою, традиц≥йними дл¤ перших метал≥ст≥в УхаЇрамиФ, шк≥р¤нками, ланцюгами ≥ т. ≥н.
Ќеобх≥дно окреслити також роль сатан≥зму в молод≥жному андеіраунд≥. —ам по соб≥ сатан≥зм розд≥л¤Їтьс¤ на суто рел≥г≥йно-м≥стичну теч≥ю та Угру в сатан≥змФ. Ѕ≥льш≥сть треш-сатан≥стських тусовок Ї Угрою в сатан≥змФ. як засв≥дчуЇ практика сп≥лкуванн¤ з такими групами, њхнЇ знанн¤ про культ обмежуЇтьс¤ поверховою по≥нформован≥стю про окультизм, м≥стичн≥ ритуали (запозичен≥ з м≥стичних ф≥льм≥в по типу УќменФ) ≥ т. ≥н. јле ≥снують ≥ адепти реального сатан≥стського культу. “ак, в иЇв≥, Ћьвов≥, ƒонецьку та ≥нших м≥стах прокотилас¤ ц≥ла хвил¤ вандал≥зму на кладовищах. Ќеодноразово органи правопор¤дку затримували представник≥в сатан≥стських груп.
—атан≥зм ¤к рел≥г≥йно-м≥стична теч≥¤ зародивс¤ на територ≥њ —–—– ще в 1970-х рр. у середовищ≥, наближеному до тогочасного андеіраунду. —еред перших громад сатан≥ст≥в можна згадати громаду У„орний ангелФ, створену в 1974Ц1975 рр. (частина ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ люциферист≥в кельтсько-сх≥дного обр¤ду). ¬ ”крањн≥ сатан≥зм розвинувс¤ разом з УперебудовоюФ та послабленн¤м тотал≥тарного режиму. ¬ цей час серед молод≥ стали модними р≥зного роду псевдом≥стичн≥ культи, в тому числ≥ ≥ сатан≥зм. –озкв≥т сатан≥зму зб≥гаЇтьс¤ з поширенн¤м руху трешер≥в серед Уметал≥чноњФ тусовки.
—учасний реальний сатан≥зм в ”крањн≥ сконцентрований в п≥дп≥льних групах. ѓхн≥й культ Ч це сум≥ш запозиченоњ з р≥зних джерел ≥нформац≥њ про м≥стичн≥ обр¤ди, окультних текст≥в та в≥дпов≥дноњ атрибутики культу. „астина цих груп базуЇ своЇ вченн¤ на книгах засновника сучасного зах≥дного сатан≥зму
≈.Ћа ¬е¤ У„орна б≥бл≥¤Ф та У нига сатанинських ритуал≥вФ, перекладених рос≥йською мовою. ћ≥ж групами сатан≥ст≥в ≥снуЇ ≥нформац≥йний звТ¤зок, також налагоджено обм≥н ≥нформац≥Їю з зах≥дними сатан≥стськими сектами та рос≥йськими УколегамиФ. ¬ ≤нтернет≥ в≥льно можна знайти сайти сатан≥стських структур та переклади книг ≈.Ћа ¬е¤. —атан≥зм Ї деструктивною молод≥жною субкультурою, ч≥тко привТ¤заною до нап≥вкрим≥нального середовища, через практику вживанн¤ т¤жких наркотик≥в, сексуальних орг≥й та ритуальних вбивств.
ћенш екзотичною Ї субкультура нео¤зичницьких тусовок. ¬они намагаютьс¤ триматис¤ осторонь в≥д сатан≥ст≥в та ≥нших нап≥врел≥г≥йних м≥стичних культ≥в. ¬≥др≥зн¤ютьс¤ вони ≥ в≥д Утрадиц≥онал≥стськихФ нап≥врел≥г≥йних тусовок та Уеруанц≥вФ. ѕо сут≥, нео¤зичництво утворилос¤ на меж≥ треш-руху, п≥знього панку та р≥зношерстоњ андеіраундськоњ тусовки. ѕрикладом нео¤зичницькоњ тусовки Ї кињвський клуб У¬≥дродженн¤ в≥риФ, ¤кий виник 1994 року (л≥дери ё.ƒанилович, ј.“арковенко та –.—ир≥нський). ќсновою св≥тогл¤ду член≥в клубу став Ув≥тал≥змФ, вченн¤ про св¤т≥сть житт¤. ћетою кожноњ людини Ї самореал≥зац≥¤, тому ¤зичницький в≥тал≥зм, притаманний перв≥сним люд¤м, на думку нео¤зичник≥в, найб≥льш адекватний мет≥ ≥снуванн¤ людства. ¬≥тал≥зм, в њхньому розум≥нн≥, пол¤гаЇ у в≥дкритому сприйн¤тт≥ св≥ту в ус≥х його ви¤вах, оптим≥стичному ставленн≥ до д≥йсност≥ та отриманн≥ насолоди в≥д житт¤. Ѕог Ч це сутн≥сть усього сущого, розмита в св≥т≥ та ви¤влена через ∆итт¤. √аслом У¬≥дродженн¤ в≥риФ стала ф≥лософська теза √. —ковороди: У¬≥дкрити свою сутн≥сть та жити за нею Ч ось основа щаст¤Ф. ѕрот¤гом 1994Ц1996 рр. клуб складав в≥дчутну конкуренц≥ю кињвським сатан≥стам.
—проби поширенн¤ синтетичного нео¤зичництва мали м≥сце ≥ в ≥нших м≥стах. «окрема, в≥домо про створенн¤ нап≥врел≥г≥йного культу, в основ≥ УпрогрузокФ ¤кого лежала концепц≥¤ . астанеди. Ќа п≥вдн≥ ”крањни намагалис¤ пропагувати своњ ≥дењ прихильники культу, заснованого на поЇднанн≥ м≥стики кельт≥в та словТ¤нськоњ м≥фолог≥њ. Ѕули пов≥домленн¤ про д≥¤льн≥сть перенесеного на украњнський ірунт культу ¬уду ≥ т. ≥н. ÷≥ теч≥њ та культи не мали попул¤рност≥ серед молод≥ ≥ потонули в мор≥ розмањтт¤ неформальноњ молод≥жноњ ≥н≥ц≥ативи.
8. У¬≥ртуальний андеіраундФ ¤к новий етап
розвитку молод≥жних субкультур
¬ друг≥й половин≥ 1990-х рр. в середовищ≥ молод≥жного андеіраунду посилилис¤ та ч≥тко окреслилис¤ тенденц≥њ, притаманн≥ попередньому пер≥оду розвитку субкультур. « одного боку, посилилис¤ диференц≥йн≥ процеси в навколог≥пп≥вськ≥й тусовц≥, виокремилас¤ психодел≥чна тусовка, поширивс¤ рух прихильник≥в . астанеди. ќсобливо ц≥ процеси були в≥дчутн≥ на приклад≥ мистецького середовища. « другого боку, пол≥тизац≥¤ андеіраунду набула ч≥тко визначених рис ≥ стала в≥дчуватис¤ в б≥льшост≥ субкультурних тусовок.
р≥м того, означений пер≥од характеризуЇтьс¤ своЇр≥дним вибухом гедон≥стично-розважальних молод≥жних субкультур. ¬ даний пер≥од гедон≥зм молод≥жного середовища отримав нове соц≥альне значенн¤ та забарвленн¤. ≥нець 90-х в≥дзначаЇтьс¤ також зародженн¤м ≥ формуванн¤м новоњ молод≥жноњ субкультури, повТ¤заноњ з ≥нформатизац≥Їю сусп≥льства та ≥нтеграц≥Їю ”крањни в св≥товий ≥нформац≥йний прост≥р.
ѕсиходел≥чна тусовка в ”крањн≥ була ч≥тко привТ¤зана до розвитку Укислотноњ культуриФ на пострад¤нському простор≥. « розпадом —истеми та виокремленн¤м з нењ прихильник≥в Упсиходел≥чноњ концепц≥њ визволенн¤Ф ширивс¤ ≥ культурницький психодел≥чний рух. ƒо фетишизац≥њ твор≥в ”.Ѕерроуза, “.Ћ≥р≥ та . ≥з≥ додалас¤ потужна хвил¤ фетишизац≥њ творчост≥ та ≥дей письменника . астанеди. —аме його твори на злам≥ 90-х рр. спричинилис¤ до вибуху в ”крањн≥ психодел≥чноњ хвил≥ в андеіраундному середовищ≥.
. астанеда народивс¤ у 1925 роц≥ в ѕеру (помер у 1998 р.). ѕ≥сл¤ навчанн¤ в Ћ≥м≥ в≥н вињхав до —ан-‘ранциско, пот≥м до Ћос-јнджелеса, де отримав ступ≥нь бакалавра антрополог≥њ в ал≥форн≥йському ”н≥верситет≥ (1962). ¬ 1968 роц≥ вийшов з друку його культовий тв≥р У¬ченн¤ ƒона ’уана: шл¤х знанн¤ ≥нд≥анц≥в як≥Ф. У¬ченн¤Ф роз≥йшлос¤ 300-тис¤чним тиражем у масовому виданн≥ УЅаллантайн ЅуксФ (1969). «а ним зТ¤вилис¤ Уќкрема реальн≥стьФ та Уѕодорож в ≤кстланФ (1971 та 1972). —агу продовжили У азки —илиФ (1974), Уƒруге ≥льце —илиФ (1977), Уƒар орлаФ (1981), У¬огонь ≥зсерединиФ (1984), У—ила н≥муванн¤Ф (1987), Ућистецтво сновид≥ньФ (1993).
. астанеда прин≥с в Ївропейську культуру багат≥ та р≥зноман≥тн≥ традиц≥њ шаман≥зму, з њх акцентом на сприйн¤тт≥ незвичних св≥т≥в та використанн¤м загадкових сил, не завжди дружелюбних, з метою в≥дновленн¤ р≥вноваги в душ≥, т≥л≥ та сусп≥льних в≥дносинах. Ўаманство . астанеди передбачало використанн¤ пейоту (рослинного наркотичного засобу) дл¤ розширенн¤ людськоњ св≥домост≥ заради сприйн¤тт¤ м≥стичного досв≥ду перв≥сноњ ≥нд≥анськоњ культури. ѕ.–айземан в л≥тературному додатку до УNew York TimesФ писав: У оли антропологи вивчають культуру ≥нших народ≥в, нав≥ть ¤кщо вони щиро добре ставл¤тьс¤ до цих народ≥в, вони н≥коли не вважають, що ц¤ культура здатна њх чому-небудь навчити. оли читаЇш . астанеду, розум≥Їш, що уроки ≥нд≥анського мага ƒона ’уана також дають ун≥кальну ≥нформац≥ю про реальн≥стьФ1.
¬ласне, . астанеда не був першим, хто використовував даний метод. Ќове пол¤гало в тому, що опис в≥дчутт≥в, роздум≥в та власний анал≥з пережитого були виписан≥ . астанедою в найдр≥бн≥ших детал¤х. ѕ≥зн≥ше Ївропейськ≥ та американськ≥ академ≥чн≥ антропологи спростовуватимуть Ув≥дкритт¤Ф . астанеди, п≥дкреслюючи нев≥дпов≥дн≥сть описаних антрополог≥чних деталей реальност≥. “ак, один ≥з сучасних досл≥дник≥в творчост≥ . астанеди проф. ‘айкс вказував на те, що у У¬ченн≥Ф автор навмисне переплутав у¤вленн¤ представник≥в племен≥ як≥ з ”њчол, щоб уникнути академ≥чност≥ своњх твор≥в. Ќа думку де¤ких прихильник≥в . астанеди, академ≥чна науков≥сть, в≥дпов≥дн≥сть чи нев≥дпов≥дн≥сть деталей реальност≥ в його творах не мають ≥стотного значенн¤. јвтор намагавс¤ показати приклад шл¤ху духовного пошуку, а не в≥дтворював ≥сторичн≥ реал≥њ.
У¬ченн¤Ф ƒона ’уана пол¤гаЇ в тому, що подаЇ реальн≥сть не в одном≥рн≥й площин≥ сприйн¤тт¤, а в њњ багатоман≥тност≥. Ќа думку . астанеди, ми навчаЇмос¤ бачити та розум≥ти св≥т через призму соц≥альних норм. ћи сам≥ над≥ваЇмо соб≥ захисн≥ окул¤ри, створюючи меж≥ Уреального св≥туФ, ≥ в≥дразу забуваЇмо про все те, що за ними залишилос¤. ј залишаЇтьс¤ практично все. ƒон ’уан розбиваЇ ц≥ рамки, показуючи, що кожен з нас здатний зробити крок в ≥нш≥ св≥ти, не менш складн≥, стаб≥льн≥ та самодостатн≥. Ўаманство у . астанеди включаЇ в себе техн≥ку Уперепрограмуванн¤Ф наших можливостей дл¤ того, щоб ми могли сприймати ≥нш≥ св≥ти, так≥ ж реальн≥, ун≥кальн≥, абсолютн≥ та всезагальн≥, ¤к ≥ наш, так званий Уматер≥альнийФ, св≥т.
¬ —–—– твори . астанеди проникли на початку 80-х рр. у самвидавних перекладах. ѕерш≥ посл≥довники маг≥чного вченн¤ ƒона ’уана ¤вл¤ли собою л≥нгв≥стичну тусовку, ч≥тко повТ¤зану з езотеричними та окультними колами, ≥ лише частково були дотичними до молод≥жного середовища. ¬ цьому езотеричному середовищ≥ . астанеда був УочищенийФ в≥д јмерики 60-х та притаманних його творчост≥ контркультурних нашарувань. р≥м того, вченн¤ ƒона ’уана знайшло значну п≥дтримку в тусовках прихильник≥в –ерих≥в та ќ.Ѕлаватськоњ. ¬загал≥ влада вважала Урерих≥вськуФ тусовку безпечним в≥дхиленн¤м в≥д норми ≥ не надто пересл≥дувала поширенн¤ твор≥в . астанеди через самвидав. —истема в≥дкрила дл¤ себе . астанеду також у рамках езотеричноњ тусовки ≥ через призму њњ сприйн¤тт¤ духовного досв≥ду ƒона ’уана.
Ќове прочитанн¤ . астанеда отримав вже п≥сл¤ розпаду —–—–, коли з друку в масових виданн¤х вийшли ¤к≥сн≥ переклади його твор≥в. ѕрот¤гом першоњ половини 90-х рр. Убаченн¤Ф ≥нд≥анц≥в племен≥ як≥ поступово ув≥йшло в систему св≥тогл¤ду в≥тчизн¤ного андеіраунду. ѕсиходел≥чна тусовка почала фетишизувати його книги. ¬ибух уваги до творчост≥ . астанеди зб≥гаЇтьс¤ в час≥ з по¤вою повного перекладу переважноњ б≥льшост≥ його твор≥в та з посиленн¤м психодел≥чноњ тусовки. Ўаман≥зм ƒона ’уана ви¤вивс¤ прийн¤тн≥шим дл¤ в≥тчизн¤ноњ Укислотноњ культуриФ, н≥ж академ≥зм контркультурноњ психодел≥ки чи Упрогруз≥вФ “.Ћ≥р≥. ƒон ’уан пропонував наркотики (природн≥ галюциногени) ¤к засоби дл¤ в≥дкритт¤ кордон≥в людського сприйн¤тт¤ д≥йсност≥ ≥ п≥сл¤ дос¤гненн¤ адептом Убаченн¤Ф речей. ѕсиходел≥чна практика очищувалас¤ в≥д гедон≥стичного п≥дтексту та отримувала духовну основу.
ќднак не сл≥д розгл¤дати творч≥сть . астанеди ¤к захопленн¤ екзотичними шаманськими способами споживанн¤ галюциногенних гриб≥в та кур≥нн¤ мар≥хуани. ” вченн≥ ƒона ’уана Ї соц≥ально-критичний потенц≥ал, ¤кий в≥дразу було ви¤влено Уновими л≥вимиФ на «аход≥, а з часом ≥ в ”крањн≥. У“рюк з≥ вт¤гненн¤м в неоголошений соц≥альний догов≥р в тому ≥ пол¤гаЇ, Ч стверджував ƒон ’уан, Ч щоб переконати нас, н≥бито опис, з ¤ким ми погоджуЇмос¤, визначаЇ меж≥ реального св≥туФ. ≤ншими словами: УописФ нашого св≥ту зовс≥м не в≥дпов≥даЇ тому, що ми бачимо, ≥ тому, що нам потр≥бно. Ќасл≥док Ч може, сл≥д перегл¤нути соц≥альний догов≥р? . астанеда уникав безпосередньоњ пол≥тизац≥њ вченн¤ ƒона ’уана, в≥двод¤чи йому езотеричну н≥шу з елементами соц≥ального протесту. —оц≥альний напр¤мок вченн¤ Упейотового культуФ племен≥ як≥ знайшов своњх прихильник≥в в –ос≥њ та ”крањн≥. ¬и¤вилос¤, що радикальне крило психодел≥чноњ тусовки, ув≥бравши в себе традиц≥њ шаман≥зму, в≥днайшло в . астанед≥ ц≥лком прийн¤тну дл¤ них н≥шу в рамках руху Унового опоруФ. “ак виник ц≥лий напр¤мок Унац≥онал-нагвал≥ст≥вФ, ¤к≥ поЇднали соц≥альний та м≥стичний б≥к вченн¤ ƒона ’уана. Ќагвал≥сти, беручи за основу ≥дењ ƒона ’уана, звертаютьс¤ до практики ќ.Ѕлаватськоњ, ¬.—анчеса та –.Ўтейнера. ќдин з ≥деолог≥в в≥тчизн¤них нагвал≥ст≥в ќ. сендзюка в робот≥ У“аЇмниц¤ арлоса астанедиФ намагавс¤ докладно розробити соц≥ально-м≥стичну базу вченн¤. Ѕ≥льш Упросунут≥Ф нац≥онал-нагвал≥сти взагал≥ належать до езотеричного напр¤мку Унового опоруФ2.
УЌовий оп≥рФ виник у –ос≥њ на баз≥ пол≥тизованоњ езотерики Унових правихФ, ¤к≥ наприк≥нц≥ 90-х рр. фактично обТЇдналис¤ з Уновими л≥вимиФ. УЌовий оп≥рФ Ч це своЇр≥дна обТЇднавча ≥де¤ дл¤ б≥льшост≥ марг≥нальних, ≥нтелектуал≥стських нонконформ≥стських тусовок. Ќезважаючи на те, що в ”крањн≥ ц≥ тусовки виникли саме п≥д впливом своњх рос≥йських колег, вже починаючи з к≥нц¤ 1997 року можна ч≥тко простежити потужний ≥деолог≥чний вплив украњнських езотеричних пол≥тизованих груп на увесь контркультурний прост≥р крањн колишнього —–—–. «гадаймо хоча б вплив украњнського проекту У–обота —ерг≥¤ ƒацюка (“ћ) Ф, з його неомехан≥цистською концепц≥Їю в≥дмови в≥д людськоњ сутност≥3.
Ќа основ≥ вченн¤ ƒона ’уана розвинулос¤ к≥лька нап≥вм≥стичних напр¤мк≥в, ¤к≥ представлен≥ ≥ в ”крањн≥. Ќаприклад, набирають попул¤рност≥ рух Утих, хто бачить сниФ (рос. Усновид¤щихФ), ¤кий пропагуЇ осмислен≥сть сновид≥нь, нео¤зичницьк≥ синтетичн≥ культи, а неомехан≥цистськ≥ концепц≥њ взагал≥ мають украњнське кор≥нн¤. ќднак р≥зн≥ теч≥њ посл≥довник≥в ƒона ’уана Ї суто ≥нтелектуал≥стськими тусовками, поширеними серед м≥стично ор≥Їнтованоњ частини контркультурного молод≥жного середовища та богеми.
ќсобливе м≥сце в сучасному украњнському молод≥жному андеіраунд≥ займають Уситуац≥он≥стиФ. ¬они зТ¤вилис¤ в ”крањн≥ в середовищ≥ пол≥тизованоњ частини контркультури, де були поширен≥ ≥дењ класичного Уб≥тництваФ. ¬загал≥ Уситуац≥он≥стиФ виникли ¤к лог≥чне продовженн¤ культурницького руху Удадањст≥вФ. ¬ 50-х рр. у п≥сл¤воЇнн≥й ‘ранц≥њ виник колектив поет≥в, письменник≥в та к≥нематограф≥ст≥в п≥д назвою У≤нтернац≥онал летрист≥вФ. ќдн≥Їю з перших акц≥й У≤нтернац≥оналуФ було п≥кетуванн¤ творчоњ зустр≥ч≥ „.„апл≥на з поширенн¤м лист≥вок: УЕфашистська комахаЕ ѓдьте додому, м≥стер „апл≥нФ. Ќаступною летристською акц≥Їю став виступ переод¤гнутого у вбранн¤ кюре летриста з кафедри одного з католицьких собор≥в ѕарижа. ” своЇму виступ≥ псевдокюре розпов≥дав про смерть Ѕога ≥ т. п.
ѕрот¤гом 50-х рр. летристи видавали св≥й журнал, де розвивали тезу про мистецтво майбутнього: мистецтво ситуац≥й, мистецтво всезагальноњ творчост≥, де не ≥снуватиме под≥лу на актор≥в та гл¤дач≥в, будь-¤кий гл¤дач стане одночасно актором та сп≥вавтором. ” процес≥ розробки ц≥Їњ концепц≥њ ≥ виник У≤нтернац≥онал ситуац≥он≥ст≥вФ. —итуац≥он≥сти розвинули соц≥ально-критичну концепц≥ю летрист≥в та систематизували њњ в журнал≥ УInternationale SituationnisteФ та сер≥њ книжок, з-пом≥ж ¤ких можна вид≥лити У—усп≥льство —пектаклюФ √≥ ƒебора та У–еволюц≥ю повс¤кденност≥Ф –.¬аннегейма4.
√оловна теза ситуац≥он≥ст≥в Ч концептуальна спор≥днен≥сть двох систем, побудованих на виробництв≥, споживанн≥ та тотал≥тарн≥й несвобод≥ Ч ринковоњ системи зах≥дного сусп≥льства та держкап≥тал≥стичноњ системи рад¤нських крањн. ѕропагувалас¤ ≥де¤ радикального розриву з парадигмою виробництвоЧспоживанн¤ та перех≥д до сусп≥льства без економ≥ки, де в≥дносини ірунтуютьс¤ на гр≥ ≥ творчост≥. ¬важалос¤, що з п≥днесенн¤м виробництва роль економ≥ки у визначенн≥ сусп≥льних в≥дносин може ≥ маЇ зменшуватис¤.
—итуац≥он≥сти розробили стратег≥ю ≥ тактику руйнуванн¤ сусп≥льних в≥дносин. √оловними принципами були анон≥мн≥сть, в≥дмова в≥д ≥нтелектуальноњ власност≥, в≥д будь-¤коњ ≥деолог≥њ, п≥дрив основ через дадањстську практику парадокс≥в ≥ партизанських напад≥в на засади цив≥л≥зац≥њ. У≤деолог≥¤ Ї шизофрен≥ЇюФ, Ч стверджував √≥ ƒебор. рим≥нальн≥ злочинц≥ вважалис¤ стих≥йними ситуац≥он≥стами: боротьба проти економ≥чних основ маЇ вестис¤ через пограбуванн¤, стих≥йн≥ бунти та вандал≥зм.
√≥мном ситуац≥он≥зму стала творч≥сть панк-групи У—екс ѕ≥столзФ, ¤ку орган≥зували ћ.ћакларен та ƒ.–≥д. ¬они намагалис¤ експлуатувати рок-субкультуру молод≥ та ширити панк-рок (а, отже, ≥ ≥дењ ситуац≥он≥ст≥в) без використанн¤ схеми виробництво-споживанн¤. “рохи п≥зн≥ше У—екс ѕ≥столзФ стали класичними рок-з≥рками та в≥д≥йшли в≥д ситуац≥он≥стських ≥дей. Ќа ”крањн≥ ситуац≥он≥зм виник ¤к спроба в≥тчизн¤них анарх≥ст≥в поширити св≥й вплив на все андеіраундне середовище. ѕрикладом д≥¤льност≥ украњнських ситуац≥он≥ст≥в Ї молод≥жний журнал У«в≥тФ, ¤кий виходив в 1996 роц≥. р≥м того, ще в 1995 роц≥, за п≥дтримки Ћ≥вого обТЇднанн¤ молод≥, в картинн≥й галерењ УЅланк-артФ (м. ињв) в≥дбулас¤ одна з перших ситуац≥он≥стських мистецьких акц≥й з участю в≥домих рос≥йських художник≥в-ситуац≥он≥ст≥в. Ќаприк≥нц≥ 90-х рр. ситуац≥он≥зм ≥стотно розширив меж≥ свого впливу за рахунок мистецьких тусовок та мистецькоњ частини андеіраунду.
—учасний украњнський ситуац≥он≥зм маЇ к≥лька напр¤мк≥в. ѕо-перше, це ситуац≥он≥зм сучасних панк≥в, особливо виразно пом≥тний в середовищ≥ так званого ≥нтелектуального панка. «ахопленн¤ ситуац≥он≥стськими УпрогрузамиФ в даному середовищ≥ маЇ джерела в попул¤рност≥ групи У—екс ѕ≥столзФ та У лешФ. Уѕросунут≥Ф прихильники панк-року, об≥знан≥ з ранн≥ми УпрогрузамиФ ћ.ћакларена, фактично ≥ Ї нос≥¤ми панк≥вського ситуац≥он≥зму в ”крањн≥.
ѕо-друге, це напр¤мок мистецькоњ богеми та мистецького андеіраунду, ¤к≥ звернулис¤ до практики мистецького ситуац≥он≥зму. ќсобливост≥ даного напр¤мку пол¤гають у тому, що ситуац≥он≥стськ≥ ≥дењ сприймаютьс¤ представниками мистецьких к≥л ¤к зас≥б, а не ¤к ≥деолог≥чна база. ≈патаж та протестн≥сть летрист≥в часом поЇднуЇтьс¤ ≥з зовс≥м чужими дл¤ ситуац≥он≥ст≥в елементами, серед ¤ких в першу чергу сл≥д вид≥лити акцентовану ≥нтелектуальну власн≥сть. ¬ той же час частина мистецького андеіраунду, ¤ка п≥дпала п≥д вплив ситуац≥он≥ст≥в, пропагуЇ саме ≥деолог≥чну основу руху.
—л≥д зазначити, що, починаючи з другоњ половини 90-х рр., на вс≥й територ≥њ колишнього —–—– простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до ≥нтеграц≥њ ситуац≥он≥стських, анарх≥стських теч≥й з консп≥ролог≥Їю, окультизмом, Уновими правимиФ та Уновими л≥вимиФ. “ака тенденц≥¤ характерна ≥ дл¤ украњнського андеіраунду.
ѕор¤д з пол≥тизац≥Їю андеіраунду та поширенн¤м л≥вацьких ≥дей в молод≥жному середовищ≥ в≥дбувалис¤ ≥ пр¤мо протилежн≥ процеси. ѕ≥сл¤ послабленн¤ ”Ќј-”Ќ—ќ н≥ша Унових правихФ в ”крањн≥ ви¤вилас¤ незаповненою. „астина молод≥, ¤ка сприйн¤ла пол≥тичну естетику ”Ќј, вимушена була в≥д≥йти в≥д орган≥зац≥њ. ер≥вництво ц≥Їњ структури не змогло запропонувати молод≥жному загалу новоњ привабливоњ ≥дењ, а експлуатац≥¤ старих гасел, в≥дх≥д в≥д парт≥њ њњ ≥деолога ƒ. орчинського взагал≥ п≥д≥рвали позиц≥њ ”Ќј-”Ќ—ќ. ≤нш≥ прав≥ парт≥њ робили ставку на традиц≥онал≥стську нац≥онал≥стичну ≥деолог≥ю, в≥д ¤коњ Утхнуло нафтал≥номФ. ѕравий пол≥тичний спектр ”крањни представлений парт≥¤ми, ≥деолог≥чна база ¤ких знаходитьс¤ на р≥вн≥ 30-х рр. “ому в друг≥й половин≥ 90-х рр. стала в≥дчутною потреба певноњ противаги л≥вацьким настро¤м молод≥жного андеіраунду. “акою противагою могли стати т≥льки Унов≥ прав≥Ф.
–ух Уск≥нхед≥вФ проник в ”крањну через –ос≥ю. Ѕ≥льш≥сть украњнських Уск≥н≥вФ Ї рос≥йськомовними та ор≥Їнтован≥ на ≥дењ, пропагован≥ структурами рос≥йських Уск≥н≥вФ. ѕо сут≥, украњнськ≥ Уск≥нхедиФ виросли на Удр≥жджахФ рос≥йськоњ неонацистськоњ пропаганди.
—ам рух Уск≥нхед≥вФ виник у ¬еликобритан≥њ наприк≥нц≥ 60-х рр. Ќа початку свого ≥снуванн¤ Уск≥ниФ ¤вл¤ли собою вих≥дц≥в з роб≥тничих район≥в, ¤к≥ мали патр≥отичн≥ погл¤ди, захоплювалис¤ регг≥ та футболом ≥ не ц≥кавилис¤ пол≥тикою. ѓхн≥й зовн≥шн≥й вигл¤д повн≥стю в≥дпов≥дав Ушок-протестуФ панк≥в з Їдиною в≥дм≥нн≥стю Ч серед Уск≥н≥вФ була поширена коротка зач≥ска та м≥н≥м≥зац≥¤ символ≥чних речей. ѕатр≥отичн≥ погл¤ди поЇднувалис¤ в перших Уск≥н≥вФ з б≥лим чи чорним расизмом та антирасизмом.
ѕол≥тизац≥¤ та фактичне оформленн¤ руху Уск≥нхед≥вФ припадаЇ на середину 70-х рр. ≈коном≥чна криза та загостренн¤ класових протир≥ч в јнгл≥њ бол≥сно вдарили по молод≥ м≥ських роб≥тничих квартал≥в. «авершенн¤ процесу деколон≥зац≥њ викликало великий наплив до крањни етн≥чних мешканц≥в колишн≥х колон≥й. ѕо сут≥, дешева робоча сила в особ≥ представник≥в ≥нших рас вит≥снила англ≥йський пролетар≥ат з робочих м≥сць. ѕеред роб≥тничою молоддю ч≥тко постала проблема безроб≥тт¤ та в≥дсутност≥ перспектив у майбутньому. Ќа ц≥й соц≥альн≥й хвил≥ в середовищ≥ новоњ генерац≥њ панк≥в, ортодокс≥в стр≥т-панка та перших Уск≥нхед≥вФ ≥ розвинувс¤ расистський рух сучасних Уск≥н≥вФ. Ќе останню роль у становленн≥ расистських погл¤д≥в сучасних Уск≥н≥вФ в≥д≥грали р≥зн≥ неонацистськ≥ орган≥зац≥њ та крайньоправ≥ парт≥њ. √оловним ворогом Уск≥н≥вФ Ї представники вс≥х неб≥лих рас. У ольоров≥Ф стали обТЇктами пост≥йного пересл≥дуванн¤ з њхнього боку.
÷ементуючу роль у формуванн≥ субкультури Уск≥н≥вФ в≥д≥гравала музика стилю УойФ. —ам терм≥н УойФ вв≥в журнал≥ст музичноњ газети УSoundsФ √.Ѕушелл дл¤ визначенн¤ тих груп, ¤к≥ в≥дмовилис¤ в≥д Упластмасового панкаФ (аналог сучасного MTV-панка). ¬загал≥ музика УойФ це, по сут≥, панк, ≥ практично н≥чого сп≥льного з метал-роком не маЇ. ≤нод≥ УойФ називають Упанком зразка 81-го рокуФ, по дат≥ к≥нцевого оформленн¤ ¤к музичного стилю. ѕершою УойФ-групою була УSham 69Ф, ¤ка вважала свою музику протестом роб≥тничоњ молод≥. р≥м того, б≥л¤ джерел УойФ сто¤ли так≥ групи ¤к УCock SparrerФ, УSlaughter and the DogsФ, УMenaceФ. Ќа початку 80-х в јнгл≥њ УойФ грали УThe BusinessФ, УThe 4 skinsФ, УCombat 84Ф, УInfaRiotФ, Уthe Last ResortФ. ласичною УойФ-групою стали УCockney RejectsФ. ѕроте вже на середину 80-х рр. попул¤рн≥сть англ≥йських УойФ-груп пом≥тно впала ≥ на њхнЇ м≥сце прийшли групи з≥ —х≥дноњ ™вропи та Ќ≥меччини5.
У—к≥нхедиФ сформували власний стиль в од¤з≥. ¬≥н в≥дзначавс¤ функц≥ональн≥стю ≥ був адаптований до пост≥йних вуличних сутичок: чорн≥ джинси, важк≥ шнурован≥ арм≥йськ≥ черевики, коротк≥ куртки-УбомбериФ без ком≥ра, брита чи коротко пострижена голова. ѕод≥бний стиль швидко ув≥йшов у моду серед м≥ськоњ молод≥ з роб≥тничих квартал≥в «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи. ƒе¤кий час Уск≥ниФ контролювали клуби футбольних Уфан≥вФ б≥льшост≥ англ≥йських, н≥мецьких та французьких команд, однак на сьогодн≥ њхн≥й вплив вже не Ї таким тотальним, ¤к к≥лька рок≥в тому.
ѕ≥сл¤ пад≥нн¤ Ѕерл≥нськоњ ст≥ни рух Уск≥нхед≥вФ поширивс¤ на постсоц≥ал≥стичн≥ крањни. ќсобливо багато Уск≥н≥вФ в „ех≥њ та ’орват≥њ, де заф≥ксован≥ нав≥ть вбивства Уск≥намиФ циган. Ќа територ≥њ колишнього —–—– Уск≥нхедиФ виникли внасл≥док руйнуванн¤ панк-тусовки та в≥докремленн¤ нац≥-панк≥в. ¬ –ос≥њ перш≥ Уск≥ниФ зТ¤вилис¤ в 1992 роц≥, однак значноњ активност≥ не ви¤вл¤ли. –ос≥йський досл≥дник руху Уск≥нхед≥вФ ќ.“арасов вважаЇ, що рос≥йськ≥ Уск≥ниФ виникли ¤к продукт насл≥дуванн¤ прикладу зах≥дних Уск≥н≥вФ (на основ≥ публ≥кац≥й в рос≥йськ≥й прес≥ 1989-1991 рр.)6. ѕерша хвил¤ ск≥н-руху в –ос≥њ припадаЇ на 1994 р≥к ≥ була повТ¤зана з под≥¤ми жовтн¤ 1993 р., коли представники крайньоправих пол≥тичних орган≥зац≥й отримали перше Убойове хрещенн¤Ф. ƒруга хвил¤ рос≥йського ск≥н-руху розпочалас¤ вже в 1997Ц1998 рр., на основ≥ боротьби рос≥йськоњ оф≥ц≥йноњ влади з кавказьким сепаратизмом та толеруванн¤ неонацистських орган≥зац≥й. ¬ цей час зТ¤вл¤ютьс¤ перш≥ рос≥йськ≥ УойФ-групи (У–усское геттоФ, УЎтурмФ, УTotten-kopfФ), починають виходити Уск≥н≥вськ≥Ф газети та журнали (Уѕод нольФ, УЅелое сопротивлениеФ, УќтверткаФ, УЎтурмовикФ та ≥н.), створюютьс¤ ск≥н-сайти в ≤нтернет≥ тощо. ѕол≥тичну допомогу рос≥йським Уск≥намФ надають –Ќ™, –ос≥йський нац≥ональний союз, У÷ерква Ќав≥Ф, Ќац≥онал-республ≥канська парт≥¤ –ос≥њ тощо. «а попередн≥ми п≥драхунками, к≥льк≥сть Уск≥н≥вФ лише в ћоскв≥ перевищуЇ 4 тис. ос≥б
¬ ”крањн≥ перш≥ Уск≥нхедиФ зТ¤вилис¤ в 1995Ц1996 рр. внасл≥док захопленн¤ частиною нац≥-панк≥вськоњ тусовки рос≥йськими Уск≥намиФ. ѕерш≥ украњнськ≥ Уск≥ниФ також не ви¤вл¤ли значноњ активност≥, обмежуючись демонстрац≥Їю нашивок з≥ свастикою чи прапорами Уконфедерат≥вФ на УбомберахФ та бритими головами. ќднак вже наприк≥нц≥ 1996 року украњнськ≥ Уск≥ниФ починають активну пропагандистську д≥¤льн≥сть та пошук пол≥тичних союзник≥в. “аких союзник≥в було знайдено в особ≥ ињвськоњ орган≥зац≥њ —Ќѕ”. «а активного спри¤нн¤ соц≥ал-нац≥онал≥ст≥в кињвськ≥ Уск≥нхедиФ намагалис¤ вибудувати власну ≥деолог≥чну базу п≥д св≥й рух.
ѕерш≥ украњнськ≥ УойФ-групи виникли, ¤к ≥ њхн≥ рос≥йськ≥ аналоги, ¤к насл≥дуванн¤ зах≥дних груп даного стилю. ѕроте украњнський УойФ-рух маЇ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥ в≥д тих же рос≥йських УойФ-груп. ѕо-перше, це на¤вн≥сть суто украњнських текст≥в та ор≥Їнтац≥¤ на англ≥йський УойФ, а не калькуванн¤ н≥мецького, ¤ке практикували рос≥йськ≥ Уск≥ниУ. р≥м того, украњнський УойФ не Ї музикою ск≥н-обТЇднань. ÷е не парт≥йн≥ музичн≥ групи.
ќдин з найв≥дом≥ших УойФ-сейшен≥в, ¤к уже говорилос¤ в попередньому розд≥л≥, в≥дбувс¤ 26 кв≥тн¤ 1998 р. в молод≥жному клуб≥ У—к≥фФ, що в √олос≥њвському парку культури та в≥дпочинку ≥м. ћ. –ильського ( ињв), де виступала досить в≥дома УойФ-група У—окира ѕерунаФ (колишн≥й УЅульдогФ) п≥д гаслом Уfor whites onlyФ. онцерт групи супроводжувавс¤ м≥тингом Уск≥нхед≥вФ п≥д фактичним патронатом кињвськоњ —Ќѕ”. —л≥д в≥дзначити, що —Ќѕ” п≥дтримуЇ не лише УойФ-рух ≥ Уск≥н≥вФ. “ак, т≥сно сп≥вроб≥тничають з соц≥ал-нац≥онал≥стами музиканти групи У ому внизФ, ¤к≥ нав≥ть провели концерт з нагоди оф≥ц≥йноњ реЇстрац≥њ парт≥њ.
ѕ≥сл¤ послабленн¤ роботи —Ќѕ” в Уск≥н≥вськомуФ середовищ≥ (що, в свою чергу, було повТ¤зано ≥з зм≥ною кер≥вництва ињвськоњ орган≥зац≥њ), Уск≥нхедиУ зосередили свою д≥¤льн≥сть на банальному пересл≥дуванн≥ темношк≥рих та аз≥ат≥в, а також на боротьб≥ з субкультурами рейвер≥в, репер≥в та брейкер≥в. ѕрот¤гом 1998Ц1999 рр. було заф≥ксовано понад дес¤ток з≥ткнень м≥ж субкультурами. ÷е стосуЇтьс¤ не лише м. иЇва, а й —≥мферопол¤, Ћьвова, ƒонецька та ’аркова. ¬ласне, на момент публ≥кац≥њ даного досл≥дженн¤ украњнськ≥ Уск≥нхедиФ головним чином вели боротьбу саме з гедон≥стично-розважальними молод≥жними субкультурами та залишками вуличних тусовок андеіраунду. Ѕ≥льш≥сть Уск≥н≥вськихФ груп (особливо у —х≥дн≥й ”крањн≥) ор≥Їнтуютьс¤ на рос≥йських Уск≥н≥вФ та слухають рос≥йський УойФ.
јктивн≥сть Унац≥-ск≥н≥вФ викликала спротив у середовищ≥ антирасистськи налаштованоњ молод≥. “ак, п≥д впливом анарх≥ст≥в та бойовик≥в р≥зних л≥вацьких угруповань виник рух Уред-ск≥н≥вФ (Учервоних ск≥н≥вФ), ¤кий почав пересл≥дувати Унац≥-ск≥н≥вФ. Ќайпотужн≥шими м≥жнародними орган≥зац≥¤ми Уред-ск≥н≥вФ Ї SHARP, RASH та SLO. Ѕ≥льш≥сть Уред-ск≥н≥вФ дотримуютьс¤ л≥вацьких погл¤д≥в, хоча, наприклад, SLO складаЇтьс¤ з молодих соц≥ал-демократ≥в (переважно н≥мецьких).
У–ед-ск≥нхедиФ виникли ¤к протид≥¤ Унац≥-ск≥намФ, але через де¤кий час вони наст≥льки усамост≥йнилис¤, що перетворилис¤ на самост≥йну субкультуру з власними специф≥чними особливост¤ми. ¬ де¤ких м≥стах ¬еликобритан≥њ, скандинавських крањн та в «ах≥дн≥й Ќ≥меччин≥ Уред-ск≥ниУ чисельн≥стю перевищують Унац≥-ск≥н≥вФ.
¬ ”крањн≥ Уред-ск≥ниФ виникли на баз≥ панк-тусовки. ¬ иЇв≥ Уред-ск≥н≥вФ очолюЇ в≥домий в минулому панк „ипол≥но, ¤кий ще в 1995 роц≥ оголосив свою групу Уред-ск≥намиФ. √рупа „ипол≥но була т≥сно повТ¤заною з анарх≥стською ≥н≥ц≥ативою Уtigra nigraФ. ѕроте ≥стотноњ конкуренц≥њ Унац≥-ск≥намФ Уред-ск≥ниФ не складають. ¬≥домо, що, окр≥м иЇва Уред-ск≥ниУ ≥снують в ’арков≥, де сп≥впрацюють з Ћ≥ворадикальним молод≥жним обТЇднанн¤м.
√оловною особлив≥стю розгл¤дуваного пер≥оду розвитку украњнських молод≥жних субкультур Ї масове поширенн¤ гедон≥стично-розважальних субкультур. —аме в цей пер≥од попул¤рними стали нов≥ музичн≥ стил≥ УрепФ та УрейвФ. ƒруге Увиданн¤Ф переживаЇ танцювальний напр¤мок УбрейкФ. —аме навколо цих напр¤мк≥в ≥ виникли молод≥жн≥ субкультури. ѕереважно тусовки репер≥в та рейвер≥в складаютьс¤ з п≥дл≥тк≥в в≥ком в≥д
12 до 18 рок≥в. јнал≥зуючи ц≥ субкультури, приходимо до висновку, що њх масове поширенн¤ в ”крањн≥ викликане могутньою хвилею гедон≥стичних настроњв в молод≥жному середовищ≥. √едон≥зм нових молод≥жних субкультур маЇ подв≥йну сутн≥сть.
« одного боку, в≥н означаЇ своЇр≥дний протест проти сусп≥льноњ д≥йсност≥, з другого Ч Ї продуктом сусп≥льства масового споживанн¤. —оц≥ально-критичний п≥дтекст руху прихований та нерозвинений. Ћише Упросунут≥Ф адепти рейву, репу чи брейку мають у¤вленн¤ про соц≥альну основу субкультури. Ѕ≥льш≥сть з учасник≥в субкультур зор≥Їнтован≥ на сам гедон≥зм ¤к такий ≥ повн≥стю ≥гнорують соц≥альний б≥к справи. ∆ити заради сьогодн≥шнього дн¤, бути вд¤гненим за останньою тусовочною модою, в≥дчувати ейфор≥ю ритму, танцю, клубноњ атмосфери Ч ось њхн¤ мета. Ќов≥тн≥ субкультури вибудовують окремий св≥т дл¤ молод≥, де вс≥ проблеми буденност≥ залишаютьс¤ за межами клубу (дискотеки).
ќднак все починалос¤ зовс≥м не так. –еп ¤к музичний напр¤мок виник ще в середин≥ 80-х ≥ був переважно музикою молод≥ УчорнихФ квартал≥в м≥ст —Ўј. ¬≥н виник на основ≥ етн≥чних ритм≥в, регг≥ та сум≥ш≥ р≥зних напр¤мк≥в. ƒе¤к≥ музичн≥ критики назвали реп Ч Ущо бачу, про те ≥ сп≥ваюФ. Ќа початку реп розд≥ливс¤ на комерц≥йний, що в≥дразу зробило його попул¤рним по всьому св≥т≥, та андеіраундний. јндеіраундний реп мав ч≥тк≥ соц≥ально-критичн≥ мотиви, а тексти Ч в≥дпов≥дну пол≥тичну спр¤мован≥сть. ƒе¤к≥ реп-групи перейшли на в≥дкрито расистськ≥ позиц≥њ, ≥нш≥ Ч на л≥вацьк≥. Ќа сьогодн≥ андеіраундний реп Ч це музика чорного андеіраунду јмерики, ¤ка не маЇ значного поширенн¤ в св≥т≥.
¬ той же час комерц≥йний реп переможно крокуЇ по планет≥, завойовуючи все нов≥ ≥ нов≥ молод≥жн≥ аудитор≥њ. ¬ ”крањн≥ реп зТ¤вивс¤ ще в перш≥й половин≥ 90-х рр. Ќа той час серед украњнськоњ молод≥ найпопул¤рн≥шими з пом≥ж реп-груп були УDr. AlbanФ, УHIP-HOPФ та ≥нш≥. ƒосить швидко реп почали грати не лише чорношк≥р≥. ¬ибух репу припадаЇ на 1998 р≥к, що повТ¤зують з попул¤рн≥стю художн≥х ф≥льм≥в УЌе загрожуй п≥вденному центру, попиваючи с≥к у своЇму квартал≥Ф, УЌа звТ¤зкуФ, УЅлок є 4 у вТ¤зниц≥Ф серед п≥дл≥тк≥в великих м≥ст. ¬ цих ф≥льмах у стил≥ УстьобногоФ чорного гумору показано житт¤ в негрит¤нських кварталах американських м≥ст. ¬≥дразу в моду ув≥йшли УприкидиФ з цих ф≥льм≥в. ƒо 1998 року репери намагалис¤ насл≥дувати стиль од¤гу музикант≥в реп-груп, а п≥сл¤ показу цих ф≥льм≥в фактично сформувавс¤ класичний УприкидФ украњнського репера: штани Удизел≥Ф та дут≥ (пухов≥) коротк≥ куртки, вс≥ реч≥ на к≥лька розм≥р≥в б≥льш≥.
–епери под≥л¤ютьс¤ на ортодоксальних та пом≥ркованих. ќртодоксальн≥ слухають виключно реп-групи та виконавц≥в (УCoolioФ, УShaggyФ, УRapsooliyФ, УRapФ, УBlack AtackФ). ¬≥дхиленн¤ та ≥нтеграц≥¤ в ≥нш≥ тусовки вважаютьс¤ неприпустимими. ¬они мають власн≥ тусовки ≥ намагаютьс¤ ¤кмога менше контактувати з навколишн≥м св≥том та ≥ншими субкультурами.
ѕом≥ркован≥ репери не обмежуютьс¤ виключно реп-музикою ≥ слухають р≥зноман≥тну швидку музику (УSpeedФ, УProdigyФ, УSashФ, УONIXФ тощо). як ≥ ортодокси, пом≥ркован≥ репери мають внутр≥шньотусовочн≥ правила. «окрема, справжн≥й репер маЇ знати напамТ¤ть б≥л¤ 40 реп-груп та вм≥ти розп≥знавати њх по мелод≥¤х. –епери уникають людних м≥сць ≥ збираютьс¤ переважно в клубах. “ак, у иЇв≥ центрами репер≥в Ї клуби У“орнадоФ (“еремки ≤≤) та У«агребФ. ƒл¤ репер≥в нехарактерне вживанн¤ Ут¤жкихФ наркотик≥в та великоњ к≥лькост≥ алкоголю. ¬ин¤ток становл¤ть мар≥хуана та де¤к≥ р≥зновиди екстаз≥ (в розумних розм≥рах). р≥м того, характерною особлив≥стю пом≥ркованих репер≥в Ї ≥нтегрован≥сть у сп≥льну тусовку з брейкерами. Ќов≥тн≥й брейк-данс в≥дродивс¤ на баз≥ сп≥д-репу та швидк≥сноњ музики. Ќайб≥льш попул¤рними групами серед брейкер≥в Ї УBreck beetФ, УFatBoy SlimФ. Ќа в≥дм≥ну в≥д перших украњнських брейкер≥в к≥нц¤ 80-х, нов≥тн≥ брейкери не визнають музики УтехноФ та техно-року. Ќовий брейк ув≥брав де¤к≥ особливост≥ брейк-дансу 80-х (стиль У¤ роботФ), однак перевага в≥ддаЇтьс¤ Унижньому брейкуФ, ¤кий включаЇ в себе елементи акробатики та спортивного танцю. «начною м≥рою така УспортивнаФ специф≥ка нового брейку стримуЇ поширенн¤ Ут¤жкихФ наркотик≥в у цьому молод≥жному середовищ≥.
Ќа сьогодн≥ тусовки пом≥ркованих репер≥в та брейкер≥в ¤вл¤ють одне ц≥ле. ‘актично р≥зниц¤ м≥ж ними пол¤гаЇ у вм≥нн≥ одних танцювати брейк, а ≥нших Ч вп≥знавати реп-групи за текстовками чи мелод≥¤ми. јтрибутика тусовок також ≥нтегрована, а символ≥ка (на р≥вн≥ Уграф≥т≥Ф) ун≥ф≥кована. ¬ цьому план≥ Ї характерною реперсько-брейкерська тусовка ћосковського району м. иЇва. ¬она охоплюЇ понад 45% п≥дл≥тк≥в в≥ком в≥д 12 до 18 рок≥в, ¤к≥ мешкають в район≥. Ќа р≥вн≥ м≥ста це найпотужн≥ша субкультурна молод≥жна тусовка, ¤ка гн≥тила б≥льш≥сть ≥нших субкультур. ƒл¤ репер≥в характерн≥ п≥двищена корпоративн≥сть та психолог≥чна потреба в пост≥йному сп≥лкуванн≥ з однол≥тками. ƒе¤кою м≥рою ц¤ риса по¤снюЇтьс¤ своЇр≥дним протестом проти усам≥тнюванн¤ людини ≥нформац≥йноњ епохи, обмеженн¤ Учотирма ст≥намиФ окремоњ квартири в будинку, де не вс≥ сус≥ди знають один одного, класом у школ≥, що н≥велюЇ ≥ндив≥дуальн≥сть. –епери найвище ц≥нують саме ≥ндив≥дуальн≥сть.
«агалом реперськ≥ та брейкерськ≥ тусовки на¤вн≥ в ус≥х великих м≥стах ”крањни. ¬они мають т≥ ж особливост≥, що ≥ кињвськ≥ репери та брейкери. ™дина в≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ в ступен≥ агресивност≥ щодо представник≥в ≥нших субкультур. ѕ≥д час сутичок ≥з Уск≥намиФ в 1997Ц1998 рр. репери ви¤вили себе досить ст≥йкою та орган≥зованою силою. р≥м того, ¤к стверджують досл≥дники, переважна б≥льш≥сть ортодоксальних реперських тусовок Ї досить герметичними та агресивними стосовно панк≥в, Уск≥н≥вФ та метал≥ст≥в. ƒл¤ репер≥в характерне захопленн¤ в≥ртуальним св≥том. ћ≥сцем пост≥йного Ум≥ждискотечногоФ перебуванн¤ б≥льшоњ частини репер≥в (переважно ≥з забезпечених прошарк≥в населенн¤) Ї компТютерн≥ клуби (в иЇв≥ серед репер≥в попул¤рн≥ Уќрк≥Ф та УƒюнаФ). “аке захопленн¤ ≥грами зближуЇ частину репер≥в з УгеймерамиФ (нов≥тн¤ молод≥жна субкультура Уфанат≥вФ компТютерних ≥гор).
ќкремою гедон≥стично-розважальною молод≥жною субкультурою Ї рейвери. –ейв виник в середин≥ 80-х рр. у ¬еликобритан≥њ. ор≥нн¤ нового стилю лежало в поЇднанн≥ хаус-, ес≥д- та техномузики. ѕо сут≥, британський рейв Ч це симб≥оз чикагського УхаусаФ та детройтського УтехноФ. ¬ибух Уес≥д-хаусаФ припадаЇ на 1988 р≥к, коли УжертвамиФ перших рейв≥в стали переважно залишки г≥пп≥, панк-тусовки та р≥зного роду клубн≥ андеіраундн≥ групи ¬еликобритан≥њ. √оловним попул¤ризатором рейву став в≥домий д≥¤ч психодел≥чноњ лондонськоњ тусовки ‘. ларк, ¤кий видавав УEncyclopedia Psychedelica InternationalФ, в≥дв≥дував шаманськ≥ тусовки в ”ельс≥ та був засновником руху ZIPPI (zen inspired professional ragans), що у в≥льному переклад≥ означаЇ: Упрофес≥йн≥ ¤зичники, натхненн≥ дзеномФ. ¬же з 1988 року ‘. ларк почав активно експлуатувати Уес≥д-хаусФ та проводити пост≥йн≥ рейв-party в Ћондон≥ та його околиц¤х. ќднак ур¤д
ƒ. ћейджора заборонив Укислотн≥Ф тусовки. ѕол≥ц≥¤ конф≥сковувала апаратуру та насильно розган¤ла з≥бранн¤ перших рейвер≥в. ÷е надало рейверам пол≥тичного забарвленн¤ та привернуло до рейву увагу л≥ворадикал≥в. р≥м того, заборона на рейв-party дала змогу ‘. ларку створити ультрамодний клуб Ућегатр≥пол≥сФ, в ¤кому типове рейв-party поЇднувало в соб≥ транс-музику, лазерне шоу, виставку-продаж г≥пп≥вських вироб≥в, каб≥нки з в≥ртуальною реальн≥стю, бар ≥з Ушвидкою њжеюФ та виступи св≥тил психодел≥њ –.ƒасса ≥ ќ.Ўульг≥на, Угрибного гуруФ
“.ћаккени. ¬ середин≥ 90-х ‘. ларк оголосив св≥й план УZippi Pronoia TourФ та почав активну експанс≥ю в Ївропейськ≥ крањни та —Ўј. У–ейв Ч це свого роду в≥рус нового стилю житт¤, Ч стверджував ‘. ларк, Ч ≥ можете назвати це пробудженн¤м прихованоњ св≥домост≥ п≥д час плем≥нного танцюЕ як можна переконати м≥льйони людей добров≥льно зменшити своњ потреби? —л≥д створити стиль житт¤ Ч стиль з≥пп≥ Ч ≥ зробити його попул¤рним. ј дл¤ цього потр≥бно почати з јнгл≥њ, де зароджувалас¤ молод≥жна мода, ≥ затвердитис¤ там. ѕот≥м сл≥д перескочити в јмерику, котра контролюЇ б≥льш≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ј зв≥дси своњ ≥дењ можна поширювати на увесь св≥тФ7.
ѕроти ‘. ларка виступили Уолдов≥Ф представники Ївропейського та американського андеіраунду. —права в тому, що ‘. ларк порушив головний постулат андеіраунду: не рекламувати в прес≥ альтернативну музику та мистецтво. ќднак засновник з≥пп≥ повн≥стю в≥дкинув звинуваченн¤ та навально атакував св≥тов≥ «ћ≤.
¬ середин≥ 90-х рр. ‘. ларк орган≥зував гранд≥озне шоу в олорадо Ч Ућегарейв ¬еликого аньйонуФ, ¤кий з≥брав понад 5 тис. учасник≥в. “ам до рейв-руху приЇдналис¤ р≥зн≥ напр¤мки м≥стичних, езотеричних, окультних, л≥ворадикальних, ≥нд≥ан≥стських тощо угруповань. –ейв став музикою б≥льшост≥ психодел≥чноњ тусовки, вит≥снивши автентичну, етн≥чну музику, регг≥, рок та ≥нших. –ейв фактично ≥нтегрував ц≥ напр¤мки, виробив нову њхню техно-верс≥ю.
¬ ”крањну рейв потрапив в середин≥ 90-х. «начною м≥рою украњнський рейв-рух зобовТ¤заний рос≥йським впливам. ћасов≥ московськ≥ та п≥терськ≥ рейв-party надихнули представник≥в в≥тчизн¤ноњ когорти У¤пп≥ в≥д андеіраундуФ. ѕерш≥ рейв-party засв≥дчили, що рейв маЇ значн≥ перспективи в ”крањн≥. «а короткий строк (1995Ц1997 рр.) рейв-рух охопив значну молод≥жну аудитор≥ю.
–ейв за своЇю суттю Ї музикою диск-жокењв ≥ створюЇтьс¤ безпосередньо на рейв-party. ¬ той же час ритм≥ка рейву значною м≥рою нагадуЇ ритуальн≥ плем≥нн≥ танц≥, ¤к≥ приводили людину до стану трансу. ¬ поЇднанн≥ под≥бноњ ритм≥ки з наркотичними препаратами ≥ дос¤гаЇтьс¤ трансовий стан. –ейв маЇ ще назву Укислотноњ тусовкиФ. ” де¤ких крањнах ™вропи рейв-party ≥ заборонен≥ саме через пропаганду наркотик≥в. –ейвери схильн≥ вживати р≥зн≥ Унап≥вт¤жк≥Ф наркотики: екстаз≥ та Ћ—ƒ.
—л≥д зазначити, що в середовищ≥ рейвер≥в ≥снуЇ певна градац≥¤. ¬ид≥л¤ють ≥нтелектуальний рейв та масовий, комерц≥ал≥зований. “ак, один з рос≥йських д≥¤ч≥в контркультури —. орнЇв визначаЇ У≥нтелектуальну музикуФ стилю рейв ¤к таку, що розрахована на УдешифровкуФ ≥нтелектом. “обто перед тим, ¤к под≥¤ти на почутт¤ ≥ емоц≥њ, музика повинна бути розшифрована, наповнена самим слухачем (в випадку рейва маЇ бути розшифрованим саме звуковий р¤д). ћасовий рейв Ї Уемоц≥йноюФ музикою, розрахованою передовс≥м на почутт¤ та емоц≥њ слухача8.
¬ласне, за даною схемою можна класиф≥кувати ≥ самих рейвер≥в. ≤нтелектуальний рейв Ч це музика контркультури, ≥деолог≥в рейв-руху. —аме на основ≥ ≥нтелектуального рейву в≥тчизн¤н≥ з≥пп≥ мають нам≥р будувати культуру майбутнього. У’аус/техно/рейв-культура, Ч це не жанр ≥ не сума жанр≥в, а ц≥лий автономний культурний св≥т, за подобою ¤кого буде орган≥зоване все культурне житт¤ майбутнього (≥ не т≥льки в музиц≥)Ф9. ≤нтелектуальний рейв задаЇ тон в рейв-рус≥, ≥ це ч≥тко простежуЇтьс¤ по значн≥й Упросунутост≥Ф б≥льшост≥ д≥джењв рейв-клуб≥в та л≥дер≥в п≥дл≥ткових тусовок.
¬ той же час комерц≥ал≥зований рейв не виконав покладеноњ на нього ‘. ларком м≥с≥њ. омерц≥ал≥зац≥¤ рейву принесла з собою, окр≥м попул¤рност≥, ще й в≥дчутн≥ Уножиц≥Ф м≥ж протестним потенц≥алом рейв-руху та його п≥дл≥тковими адептами. ¬т¤гненн¤ п≥дл≥тк≥в в атмосферу ритм≥ки рейву та наркотичноњ стимул¤ц≥њ не п≥дкр≥плюЇтьс¤ достатньою ≥деолог≥чною УпрогрузкоюФ неоф≥т≥в. « часом ≥нтелектуали рейв-культури можуть взагал≥ втратити контроль за рейверами ¤к субкультурою. ћолодь йде до рейв-клуб≥в, оск≥льки знаходить там стан трансу та духовного в≥дпочинку. „асом рейв взагал≥ заволод≥ваЇ молодою людиною, узалежнюючи њњ в≥д наркотик≥в та транс-музики.
ѕ≥дл≥тки йдуть до рейв-тусовок через к≥лька причин. ѕо-перше, через захопленн¤ зовн≥шньою атрибутикою рейв-культури. УѕрикидФ перес≥чного рейвера вир≥зн¤Їтьс¤ синтетичн≥с-тю та ¤скрав≥стю кольор≥в одеж≥, на¤вн≥стю р≥зних додаткових речей. –ейвери схильн≥ до Ушок-протестуФ, практикують Уп≥рсингФ (проколюванн¤ р≥зних частин т≥ла сережками) ≥ взагал≥ прагнуть ¤скравого самовираженн¤ в атрибутиц≥ та символ≥ц≥. ѕо-друге, до рейв-тусовки п≥дл≥тка штовхаЇ потреба у розум≥нн≥ та сприйн¤тт≥ в середовищ≥ однол≥тк≥в. –ейвери Ї середовищем, де Укожен чуЇ лише те, що хоче почути, ≥ говорить те, що хочуть почути, в≥д нього ≥нш≥Ф. ѕо-третЇ, Ч потреба в атмосфер≥ Унебуденност≥Ф, Уейфоричного трансуФ, в≥дм≥нних в≥д сувороњ реальност≥. –ейв даЇ такий трансовий стан, ¤кий межуЇ з м≥стичними в≥дчутт¤ми.
Ќа сьогодн≥ рейв-клуби поширен≥ в ус≥х м≥стах ”крањни. —аму рейв-музику слухають ¤к безпосередньо рейвери, так ≥ ¤пп≥, нап≥вкрим≥нальн≥ елементи ≥ взагал≥ р≥зноман≥тний молод≥жний загал. –ейв-тусовки намагаютьс¤ контактувати м≥ж собою та створювати своЇ м≥сце у в≥ртуальному св≥т≥. ¬загал≥ сл≥д п≥дкреслити роль, ¤ку в≥д≥граЇ в рейв-культур≥ в≥ртуальний св≥т. ѕоЇднанн¤ в≥ртуального простору з ритм≥кою рейву та психодел≥кою створюЇ потужний енергетичний ≥мпульс дл¤ рейвер≥в ¤к субкультури. У÷е новий св≥т з перманентним трансом та чуттЇвим задоволенн¤мФ, Ч проголошують зах≥дн≥ к≥бер-рейвери. ¬ ”крањн≥, через нерозвинен≥сть ≤нтернету та недосконал≥сть технолог≥й, к≥бер-рейвери не мають значного поширенн¤. ќднак ц≥лком ≥мов≥рно, що з часом вони стануть пром≥жною ланкою м≥ж музичними субкультурами та нов≥тньою компТютерною молод≥жною субкультурою.
Ќова ≥нформац≥йна доба принесла з собою ≥ нову молод≥жну субкультуру, джерелом ¤коњ став в≥ртуальний св≥т. ¬иникла субкультура Ухакер≥вФ. “ерм≥н УхакерФ внутр≥шньо суперечливий. …ого неможливо адекватно перекласти украњнською мовою. р≥м того, завд¤ки прес≥ слово УхакерФ отримало два протилежних значенн¤. « одного боку, п≥д УхакеромФ ми розум≥Їмо фах≥вц¤ з компТютерних технолог≥й, з другого Ч злочинц¤, ¤кий розум≥ючись на компТютерних технолог≥¤х, здатний УзламатиФ будь-¤к≥ захисн≥ системи.
≤нод≥ зах≥дн≥ досл≥дники намагаютьс¤ розвести ц≥ два значенн¤. —пец≥в називають УхакерамиФ, а злочинц≥в Ч УкракерамиФ. ќднак чистих хакер≥в та кракер≥в не ≥снуЇ. У≤снують реальн≥ люди, ¤к≥ грають з компТютерами в р≥зн≥ ≥гриФ10. ¬ терм≥нолог≥њ в≥тчизн¤них адепт≥в Ув≥ртуального св≥туФ терм≥н УкракерФ маЇ зворотний сенс. “ак, УкракериФ Ч це т≥, ¤к≥ робл¤ть св≥т ≤нтернету та компТютерних ≥гор в≥дкритим дл¤ вс≥х. ј УхакерамиФ називають загальну масу компТютерних спец≥в, не робл¤чи позначок Ум≥нусФ чи УплюсФ.
¬ 1984 року —. Ћев≥ в своњй книз≥ У’акери: героњ компТютерноњ революц≥њФ визначив принципи Ухакерськоњ етикиФ: Уƒоступ до компТютер≥в маЇ бути необмеженим та повним. ¬с¤ ≥нформац≥¤ маЇ бути безкоштовною. Ќе в≥рити влад≥ Ч боротис¤ за децентрал≥зац≥ю. “и можеш творити на компТютер≥ мистецтво та красу. омпТютери можуть зм≥нити твоЇ житт¤ на кращеФ.
—. Ћев≥ говорить про три покол≥нн¤ хакер≥в. ѕерше виникло в 60-х Ч на початку 70-х рр. на в≥дд≥ленн¤х к≥бернетики в ун≥верситетах. ¬икористовуючи техн≥ку Урозпод≥лу часуФ, ц≥ перш≥ хакери перетворили УкомпТютери загального користуванн¤Ф на в≥ртуальн≥ персональн≥ компТютери, ≥стотно розширивши до них доступ. Ќаприк≥нц≥ 70-х друге покол≥нн¤ хакер≥в винаходить та випускаЇ у виробництво персональн≥ компТютери. ‘актично друге покол≥нн¤ хакер≥в ¤вл¤ло собою потужну контркультурну хвилю. —еред них —.ƒжобс, —.¬озн¤к, перед тим ¤к стати пров≥дними спец≥ал≥стами У≈пплФ, були звичайними г≥пп≥ та виробл¤ли т. зв. Усин≥ ¤щикиФ, ¤к≥ дозвол¤ли безкоштовно телефонувати в будь-¤кий к≥нець св≥ту. –озробник першого переносного персонального компТютера Уќсборн-1Ф Ћ. ‘ельсенштайн взагал≥ був л≥ворадикалом та автором п≥дривних статей у п≥дп≥льн≥й газет≥ УBerkeley BardФ. “ретЇ покол≥нн¤ хакер≥в початку 80-х створило величезну к≥льк≥сть прикладних, навчальних та ≥грових програм дл¤ персональних компТютер≥в. “иповою тут Ї постать ћ. ейпора, колишнього вчител¤ трансцендентальноњ медитац≥њ, ¤кий згодом створив програму УLotus 1-2-3Ф, що спри¤ла усп≥ху IBM-≥вських компТютер≥в. …ого У‘онд електронних кордон≥вФ (Electronic Frontier Foundation) сп≥льно з текстовиком рейв-психодел≥чноњ групи УGrateful DeadФ усп≥шно робить пол≥тику в сфер≥ громад¤нських прав у к≥бер-простор≥ —Ўј11.
«а роки, ¤к≥ минули п≥сл¤ публ≥кац≥њ книги —. Ћев≥, зТ¤вилос¤ четверте покол≥нн¤ хакер≥в. —аме вони перетворили ф≥нансовану ћ≥н≥стерством оборони —Ўј, м≥л≥таристську ARPAnet-мережу в те, що ми звикли називати ≤нтернетом. Ѕ≥л¤ виток≥в Увсесв≥тньоњ ≥нформац≥йноњ мереж≥Ф сто¤в ≥ засновник психодел≥ки “.Ћ≥р≥, ¤кий п≥д к≥нець свого житт¤ побачив в к≥бер-простор≥ те, чого не зм≥г знайти в Ћ—ƒ. ƒо дос¤гнень останнього покол≥нн¤ хакер≥в належить ≥ створенн¤ не≥Їрарх≥зованоњ системи комун≥кац≥й Ч Usenet та Удощок оголошеньФ (BBS). еруючись принципами хакер≥в, вони чин¤ть оп≥р комерц≥ал≥зац≥њ ≤нтернету, створюючи безкоштовн≥ програми (freeware, shareware).
У«вичайно, Ч пише американський журнал≥ст —.Ѕренд, Ч далеко не вс≥ на електронних кордонах в≥дчувають спадков≥сть з контркультурним кор≥нн¤м 60-х. ¬ажко назвати г≥пп≥ Ќ.Ќегропонте, шефа Ћаборатор≥њ масових комун≥кац≥й в ћассачусетському технолог≥чному ≥нститут≥ (ћ.≤.“.), чи магната УћайкрософтаФ Ѕ.√ейтса. ќднак ф≥лософ≥¤ 60-х збер≥гаЇ живий творчий потенц≥алФ12.
¬≥ртуальна реальн≥сть Ч компТютеризоване сенсорне зануренн¤ Ч отримала свою назву та первинну технолог≥чну базу в≥д нью-йоркського растафар≥ ƒ.ЋаньЇ. ќстаннЇ покол≥нн¤ суперкомпТютер≥в, що дозвол¤ють величезну к≥льк≥сть паралельних п≥дключень, розроблене та п≥дготовлене до масового виробництва колишн≥м г≥пп≥ ƒ.Ќ≥лл≥сом. —истема криптографуванн¤ PGP (Pretty Good Privacy), що забезпечуЇ приватн≥сть кожному користувачев≥, Ч розробка пациф≥ста ‘.÷имермана, а програма УSATANФ, що дозвол¤Ї ви¤вл¤ти Уд≥ркиФ в захисних системах Ч анарх≥ста ƒ. ‘армера.
ѕерша хвил¤ украњнських хакер≥в зТ¤вилас¤ також у 60-х Ч 70-х рр. ÷е була в основному молодь, ¤ка захоплювалас¤ попул¤рною на той час к≥бернетикою. ѕ≥д кер≥вництвом академ≥ка ¬.√лушкова в нап≥взакритих Ќƒ≤ виховувалос¤ к≥лька покол≥нь украњнських к≥бернетик≥в. ќднак закрит≥сть науки, њњ ор≥Їнтац≥¤ на в≥йськов≥ проблеми не припускала можливост≥ контркультурних вплив≥в. ѕр≥оритет надававс¤ компТютерам загального користуванн¤. ѕерсональн≥ компТютери не були поширен≥, б≥льш≥сть населенн¤ до середини 80-х рр. взагал≥ не мала у¤вленн¤ про компТютерну техн≥ку.
«лам у св≥домост≥ профес≥онал≥в в≥дбувс¤ разом з початком УперебудовиФ. ¬и¤вилос¤, що на «аход≥ компТютерн≥ технолог≥њ на дес¤тки рок≥в випереджають в≥тчизн¤н≥. ѕоширенн¤ наприк≥нц≥ 80-х перших рад¤нських ѕ викликало другу потужну хвилю украњнських хакер≥в. ѕрим≥тивн≥сть програмного забезпеченн¤ ƒ¬ чи У≈лектрон≥киФ, вивченн¤ в загальноосв≥тн≥х закладах УпечернихФ компТютерних мов (УбейсикФ тощо) не лише не стримували, а навпаки, стимулювали серед молод≥ ≥нтерес до компТютер≥в. « по¤вою в ”крањн≥ перших зразк≥в зах≥дних ѕ та програмного забезпеченн¤ процес вт¤гненн¤ молод≥ у в≥ртуальний св≥т актив≥зувавс¤ з неймов≥рною силою.
У¬ибухФ хакерськоњ субкультури ставс¤ в середин≥ 90-х рр., коли в ”крањн≥ поширивс¤ ≤нтернет, а ѕ стали б≥льш доступними дл¤ перес≥чного м≥ського п≥дл≥тка. Ќа сьогодн≥ основами ѕ та програмуванн¤ волод≥Ї близько 35%. „исло абонент≥в ≤нтернету Ї значно меншою, однак, починаючи з 1999 р., прогрес≥¤ ≥нформатизац≥њ украњнського сусп≥льства дозвол¤Ї припускати, що упродовж найближчих 5 рок≥в ”крањна буде в змоз≥ дос¤гти сучасного р≥вн¤ розвитку компТютеризац≥њ та ≥нформатизац≥њ крањн ѕрибалтики.
Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ вже ≥снуЇ певна нап≥всубкультура хакер≥в, ¤ка також в≥дчуваЇ на соб≥ вплив контркультури. «начна частина сучасних хакер≥в опосередковано чи безпосередньо належить до андеіраундних тусовок. ќтже, етика хакерства, описана —.Ћев≥, Ї дл¤ б≥льшост≥ з них зрозум≥лою та прийн¤тною. Ќа в≥дм≥ну в≥д зах≥дних колег, де¤к≥ украњнськ≥ УхакериФ вважають себе саме УкракерамиФ. ћолод≥ профес≥онали створюють Уд≥ркиФ в захисних системах, зламують платн≥ програми, захисн≥ коди програмного л≥ценз≥йного забезпеченн¤, ≥гор, платн≥ сайти ≤нтернету ≥ т. ≥н., однак ч≥ткого под≥лу в середовищ≥ хакер≥в та ч≥тких визначень поки що немаЇ.
¬ той же час хакери вид≥л¤ють з-пом≥ж себе Уламер≥вФ. ÷е негативна оц≥нка профес≥оналами зд≥бностей та знанн¤ ѕ частини тих, хто вважаЇ себе знавцем справи. УЋамерФ Ч це користувач ѕ , ¤кий, незважаючи на те, що увесь св≥й час проводить б≥л¤ компТютер≥в, не маЇ широких знань про них ≥ не Ї дотичним до ц≥нностей хакерства (етики).
ќкремо можна вид≥лити нап≥вк≥бер-субкультуру Угеймер≥вФ. У√еймериФ Ч це прихильники певних Уекшн-≥горФ чи Устратег≥йФ, ¤к≥ вбачають в них сенс свого житт¤. омпТютерн≥ ≥гри Ї потужним симул¤тором реальност≥ ≥ спри¤ють закр≥пленню залежност≥ молодоњ людини в≥д в≥ртуального св≥ту. ‘актично гра у п≥дл≥тка займаЇ увесь в≥льний в≥д навчанн¤ час. Ќайб≥льш орган≥зованим р≥зновидом Угеймер≥вФ Ї УквакериФ, прихильники компТютерноњ гри УQuakeФ. ¬ ”крањн≥ УгеймерамиФ Ї переважно п≥дл≥тки з с≥мей з середн≥м матер≥альним достатком. ќск≥льки переважна б≥льш≥сть Угеймер≥вФ в≥ддаЇ перевагу ≥нтер-активн≥й гр≥ (проти людини, а не проти компТютера), то м≥сцем њхн≥х тусовок Ї компТютерн≥ клуби, де треба платити за гру.
≤з загальноњ маси хакер≥в вид≥л¤ютьс¤ р≥зн≥ к≥бер-вар≥анти контркультурних рух≥в. “ак, можна говорити про к≥бер-культи р≥зних нео¤зичник≥в, неотехнократ≥в тощо. —воЇр≥дний напр¤мок репрезентований т.зв. Уг≥рп≥ мережФ, ¤к≥ закликають перенести у в≥ртуальний св≥т усю сферу андеіраунду13. ÷ей напр¤мок набираЇ дедал≥ б≥льшого поширенн¤. ≤снують внутр≥шньотусовочн≥ ≥нтернет-виданн¤, окрем≥ культов≥ сайти ≥ т. ≥н. якщо ран≥ше г≥пп≥ не сприймали в≥ртуальний св≥т ¤к породженн¤ технолог≥чного прогресу та сусп≥льства споживанн¤, то в 90-х рр. андеіраунд почав експанс≥ю на к≥бер-прост≥р, тим самим ув≥бравши в себе ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ хакер≥в.
* * *
ўоб зрозум≥ти ≥деолог≥чну основу та характер д≥¤льност≥ молод≥жних субкультур, необх≥дно усв≥домити той факт, що неформальний молод≥жний рух в ”крањн≥ в≥д початку свого ≥снуванн¤ був ≥нтегрований в загальносв≥товий неформальний молод≥жний рух.
риза ¤к буржуазного, так ≥ соц≥ал≥стичного режим≥в, пол≥тична демагог≥¤ збанкрут≥лих ≥деолог≥в наочно св≥дчила про розрив м≥ж проголошеними (¤к буржуазними, так ≥ рад¤нськими) ≥деалами та реальною пол≥тикою кер≥вництва крањн. Ќеспроможн≥сть кап≥тал≥стичного та соц≥ал≥стичного сусп≥льств задовольнити не т≥льки матер≥альн≥, а й духовн≥ потреби б≥льшост≥ молод≥ ≥люструвала глибоку ≥дейну та духовну кризу ¤к п≥знього ≥ндустр≥ального кап≥тал≥зму, так ≥ рад¤нського соц≥ал≥зму. ¬ результат≥ молод≥ все б≥льше ставало зрозум≥лим, що у цих режим≥в в≥дсутн≥ ≥стинн≥ гуман≥стичн≥ ≥деали та духовн≥ ц≥нност≥, що, в свою чергу, зближувало молоде покол≥нн¤ по обидва боки Узал≥зноњ зав≥сиФ.
ѕсихолог ‘.“енбрук у прац≥ Ућолодь та сусп≥льствоФ, анал≥зуючи ≥ндустр≥альне сусп≥льство, писав: УЅагаторазово обговорювана невпевнен≥сть сучасних молодих людей та сучасноњ людини в соб≥ Ї, головним чином, результатом втрати основних контур≥в соц≥альноњ рол≥ в сусп≥льств≥Ф14. ÷е стосувалос¤ ¤к крањн з розвинутою демократ≥Їю, так ≥ соц≥ал≥стичних. ѕочинаючи з 50-х рр., «ах≥д переживав кризу сусп≥льних ц≥нностей, ¤к≥й було властиве неприйн¤тт¤ молодим покол≥нн¤м основ сусп≥льства споживанн¤. ¬ —–—– молоде покол≥нн¤ теж не сприймало фальш≥ оф≥ц≥йних ц≥нностей Убуд≥вник≥в комун≥змуФ. ”крањнський андеіраунд, ¤к, власне, ≥ загальносоюзний, виник ¤к частина загальносв≥тового неформального молод≥жного руху протесту.
—пециф≥кою украњнських молод≥жних субкультур стало привнесенн¤ в конструюванн¤ загальномолод≥жного Ум≥фуФ власних нац≥ональних особливостей, традиц≥й та ментальност≥. « часом та духовна атмосфера, ¤ку продукував андеіраунд, стала частиною сусп≥льноњ св≥домост≥ ц≥лого покол≥нн¤ 90-х рр., ¤ке впевнено йде в напр¤мку реал≥зац≥њ своЇњ мети Ч побудови громад¤нського сусп≥льства та правовоњ держави. ”крањнська неформальна молод≥жна ≥н≥ц≥атива стала джерелом виникненн¤ орган≥зованого молод≥жного руху й передала йому в спадок своњ традиц≥њ, свою корпоративн≥сть та комун≥кативн≥сть.
—учасна неформальна молод≥жна ≥н≥ц≥атива ”крањни маЇ значно б≥льший вплив на молод≥жний загал, н≥ж орган≥зований рух. якщо в молод≥жних орган≥зац≥¤х перебувають до 2% ус≥Їњ украњнськоњ молод≥, то до неформальноњ ≥н≥ц≥ативи належить понад 25% молод≥. јндеіраунд Ї приваблив≥шим дл¤ молодого покол≥нн¤, н≥ж оф≥ц≥оз орган≥зац≥й. ” неформальних молод≥жних тусовках ≥ в≥дбуваЇтьс¤ соц≥ал≥зац≥¤ та пошук самовираженн¤ й самореал≥зац≥њ.
—учасний молод≥жний андеіраунд маЇ р¤д специф≥чних рис. ѕередовс≥м сл≥д в≥дзначити наростанн¤ протестних настроњв у субкультурному середовищ≥. ѕор¤д з поширенн¤м гедон≥зму в ≥нтелектуальних колах андеіраунду зароджуЇтьс¤ концепц≥¤ Унового опоруФ, ¤ка здатна обТЇднати представник≥в р≥зноман≥тних напр¤мк≥в та теч≥й: в≥д м≥стик≥в до футбольних фанат≥в, в≥д Унових л≥вихФ до Унових правихФ. ÷≥лком ≥мов≥рно, що молод≥жний андеіраунд структуруватиметьс¤, а соц≥ально-економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ негаразди стимулюватимуть розвиток протестного потенц≥алу. р≥м того, не викликаЇ жодних сумн≥в≥в, що майбутнЇ молод≥жних субкультур т≥сно повТ¤зане з розвитком ≥нформац≥йних комун≥кац≥й та ≥нтеграц≥Їю ”крањни в св≥товий ≥нформац≥йний прост≥р. ¬≥ртуальний св≥т поступово стаЇ сферою андеіраунду.
ѕ≥сл¤мова
ћолод≥жний рух в ”крањн≥ пройшов р¤д складних та неоднозначних етап≥в свого розвитку ≥ дос¤г т≥Їњ меж≥, коли можна з певн≥стю констатувати, що украњнська сусп≥льно активна молодь Ї значним фактором у сусп≥льств≥. ѕоданий у досл≥дженн≥ матер≥ал св≥дчить про прогресуючу тенденц≥ю молод≥жного середовища до самоусв≥домленн¤ своЇњ рол≥ та м≥сц¤ в сусп≥льств≥; усв≥домленн¤ себе ¤к окрем≥шньоњ соц≥альноњ та пол≥тичноњ сили, здатноњ зм≥нити сусп≥льство.
Ќезважаючи на те, що досв≥д д≥¤льност≥ ≥снуючих громадських молод≥жних орган≥зац≥й та молод≥жних пол≥тичних парт≥й маЇ здеб≥льшого невт≥шн≥ показники, сл≥д розум≥ти той факт, що молоде покол≥нн¤ украњнц≥в не надто повТ¤зуЇ своњ спод≥ванн¤ з на¤вними пол≥тичними силами, а намагаЇтьс¤ творити свою власну. «вичайно, в умовах бурхливого розкв≥ту адм≥н≥стративно-економ≥чних груп та за на¤вност≥ де¤ких ознак авторитарност≥ режиму, молодим громадсько-пол≥тичним структурам важко конкурувати за симпат≥њ електорату. Ѕ≥знес, ¤кий за в≥ком та УдухомФ маЇ п≥дтримувати молод≥жн≥ парт≥њ, на практиц≥ Ч змушений пост≥йно враховувати пол≥тичн≥ розклади пан≥вних ј≈√.
Ќе на користь загальному молод≥жному руху ≥ в≥дверта формал≥зац≥¤ молод≥жних орган≥зац≥й, њхнЇ намаганн¤ ¤кнайшвидше ≥нтегруватис¤ в державну вертикаль, отримати посади тощо. ѕрактика Уматер≥ального стимулюванн¤Ф д≥¤льност≥ б≥льшост≥ молод≥жних структур призвела до значноњ вихолощеност≥ самоњ ≥дењ орган≥зованого молод≥жного руху.
—учасна молод≥жна орган≥зована ≥н≥ц≥атива в≥д своњх первинних виток≥в була покликана в≥дстоювати ≥нтереси молод≥ ¤к соц≥ально-демограф≥чноњ групи у вс≥х њхн≥х про¤вах, а не певн≥ ј≈√ чи пол≥тичн≥ сили. ¬≥дсутн≥сть протестних настроњв у значноњ б≥льшост≥ молод≥жних орган≥зац≥й чи, навпаки, зведенн¤ њх до парт≥йних шаблонних гасел призводить до вит≥сненн¤ протестного потенц≥алу молод≥ з орган≥зованих структур до неформальноњ ≥н≥ц≥ативи, що спостер≥гаЇмо на приклад≥ в≥тчизн¤них молод≥жних субкультур.
“ака ситуац≥¤ маЇ в соб≥ зар¤д негативу, оск≥льки акумул¤ц≥¤ протесту в надрах неформал≥тету, за повного ≥гноруванн¤ орган≥зованого молод≥жного руху, ¤к правило, призводить до поширенн¤ радикально-деструктивних молод≥жних субкультур, ¤к≥ межують з крим≥нал≥тетом.
ƒержавна молод≥жна пол≥тика, попри всю свою декларативн≥сть, не здатна ефективно в≥дображати ≥нтереси б≥льшост≥ молодого покол≥нн¤ украњнц≥в. ќр≥Їнтац≥¤ на формал≥зован≥ молод≥жн≥ структури, намаганн¤, за допомогою нарощуванн¤ к≥лькост≥ заангажованих молод≥жних орган≥зац≥й, вир≥шити власн≥ меркантильн≥ проблеми не спри¤Ї залученню молод≥ до конструктивного д≥алогу. Ќадм≥рна ло¤льн≥сть б≥льшост≥ молод≥жних орган≥зац≥й до влади Ї скор≥ше негативом н≥ж позитивом з огл¤ду на розвиток громад¤нського сусп≥льства в ”крањн≥.
«береженн¤ на¤вноњ практики штучноњ пол≥тизац≥њ молод≥жноњ проблематики та, навпаки, штучноњ депол≥тизац≥њ призведе до накопиченн¤ значного масиву негативу в молод≥жному середовищ≥, ¤кий про¤вить себе вже найближчим часом. Ѕо, ¤к казав великий латиноамериканський письменник √абр≥ель √арс≥а ћаркес, Уюн≥ мають оновлювати нем≥чний св≥т в≥джилих час≥в!Ф
¬аши отклики
Ќазад на √лавную страницу
|
