„астина восьма

¬. улик, “.√олобуцька, ќ.√олобуцький

1. ћолод≥жн≥ субкультури ¤к основна форма неформальноњ ≥н≥ц≥ативи
в молод≥жному середовищ≥
—учасний молод≥жний рух в ”крањн≥ представлений не лише орган≥зованим рухом, а й неформальною молод≥жною ≥н≥ц≥ативою. ÷е своЇр≥дна Умолод≥жна культураФ, ¤ка включаЇ в себе р≥зноман≥тн≥ напр¤мки та ¤к≥сно в≥дм≥нн≥ ви¤ви активност≥ молод≥. —аме ж пон¤тт¤ Умолод≥жна культураФ Ї багатозначним ≥ маЇ багато синон≥м≥в. “ак, залежно в≥д ≥деолог≥чноњ спр¤мованост≥, говор¤ть про Умолод≥жну культуруФ, про Участкову молод≥жну культуруФ, Умолод≥жну субкультуруФ ≥ нав≥ть про УконтркультуруФ.
ѕор≥вн¤но безпечне пон¤тт¤ Умолод≥жна культураФ в б≥льшост≥ окреслюЇ порушенн¤ в≥дносин м≥ж молодими людьми та њхн≥ми батьками; радикальний же терм≥н УконтркультураФ означаЇ вже серйозн≥ конфл≥кти м≥ж молоддю та сусп≥льством, ¤к≥ можуть за певних обставин, перерости в свого роду Умолод≥жну революц≥юФ.
УЌеформальний молод≥жний рухФ чи Унеформальна молод≥жна ≥н≥ц≥ативаФ не зовс≥м тотожн≥ терм≥ну Умолод≥жна субкультураФ, оск≥льки Ї б≥льш широким ¤вищем. Ќеформальним молод≥жним рухом можна назвати систему молод≥жних субкультур ≥ широкоњ неорган≥зованоњ молод≥жноњ активност≥ в њхньому взаЇмозвТ¤зку м≥ж собою та ≥з сусп≥льством загалом. ” свою чергу, молод≥жний неформальний рух Ї частиною б≥льш широкого середовища УандеіраундуФ.
ƒе¤к≥ досл≥дники вважають, що неформальний молод≥жний рух, андеіраунд та молод≥жн≥ субкультури Ч це ¤вища одного пор¤дку чи взагал≥ Ч терм≥ни, ¤к≥ Ї тотожними по своњй сут≥. ѕроте ми схильн≥ розр≥зн¤ти ц≥ пон¤тт¤. јндеіраунд Ч це контркультурне середовище, до ¤кого у своњх взаЇмозвТ¤зках належать не лише молод≥жн≥ субкультури, а й специф≥чн≥ сп≥льноти людей, ¤к≥ за в≥ком не п≥дпадають п≥д визначенн¤ УмолодьФ.  р≥м того, андеіраунд Ч це не лише середовище культурницьких ≥н≥ц≥атив, а, передовс≥м Ч ¤вище соц≥альне ≥ нав≥ть пол≥тичне. ¬≥н виражаЇ ту сусп≥льну активн≥сть, ¤ка не вписуЇтьс¤ в загальну сусп≥льну ≥ пол≥тичну систему. як показуЇ досв≥д, молод≥жн≥ субкультури Ї пров≥дними сп≥льнотами андеіраунду. ‘актично вони визначають характер та напр¤мок андеіраундного середовища.
¬ зах≥дн≥й соц≥олог≥њ п≥д молод≥жною субкультурою розум≥ють систему ц≥нностей, настанов, способ≥в повед≥нки ≥ життЇвих стил≥в, котр≥ притаманн≥ менш≥й соц≥альн≥й сп≥льнот≥, просторово ≥ соц≥ально б≥льшою чи меншою м≥рою в≥докремлен≥й (в даному раз≥ Ч молод≥). —убкультурн≥ атрибути, ритуали ¤к ст≥йк≥ зразки повед≥нки, а також ц≥нност≥, ¤к правило, в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ц≥нностей в пан≥вн≥й культур≥, хоча ≥ повТ¤зан≥ з ними1.
як п≥дкреслюЇ психолог ƒ.јусубель, Упричиною формуванн¤ самост≥йноњ субкультури Ї сп≥лкуванн¤ молодих людей прот¤гом визначеного часу та продукуванн¤ ними власних ц≥лей. √рупа молодих людей одного в≥ку Ї головними нос≥¤ми ц≥Їњ нап≥внезалежноњ частковоњ культури, недвозначно протиставленоњ культур≥ дорослихФ. ¬ажлив≥шою функц≥Їю ц≥Їњ частковоњ культури, на думку ƒ.јусубел¤, Ї визнанн¤ первинного статусу њњ член≥в, котр≥ таким чином ≥нтегруютьс¤ в товариство, де отримують той престиж, в ¤кому њм в≥дмовило сусп≥льство дорослих2.
ѕроте нам сл≥д докладн≥ше спинитис¤ на проблем≥ сп≥вв≥дношенн¤ зах≥дних та в≥тчизн¤них молод≥жних субкультур. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в рад¤нськ≥, а пот≥м ≥ украњнськ≥ вчен≥ розгл¤дали сам≥ субкультури (а, отже, ≥ причини њх виникненн¤) ¤к механ≥чне перенесенн¤ досв≥ду зах≥дного Умолод≥жного протестуФ та ерзац≥в мас-культури. ќсобливо на початку перебудовчих процес≥в громадськ≥ та пол≥тичн≥ д≥¤ч≥ —–—– ч≥тко вказували на антирад¤нську специф≥ку молод≥жних субкультур ≥ проголошували њх агентами зах≥дного впливу. “аке ставленн¤ дом≥нуЇ ≥ сьогодн≥.
«вичайно, зах≥дн≥ впливи мали ≥стотне значенн¤ дл¤ формуванн¤ молод≥жних субкультур в —–—–. јле сам≥ зах≥дн≥ молод≥жн≥ субкультури ≥люструють пр¤м≥ запозиченн¤ з культурних традиц≥й, ≥нод≥ зовс≥м чужих «аходов≥. ѕо сут≥, молод≥жн≥ субкультури Ч це результат св≥домого пошуку своЇр≥дноњ новоњ ≥дентичност≥, вибудовуванн¤ нового стилю. ƒжерелом цього стилю Ї романтизован≥ та ≥деал≥зован≥ образи ≥ншоњ цив≥л≥зац≥њ чи культури (Укультурн≥ м≥фиФ чи Укультурн≥ утоп≥њФ). ƒл¤ молод≥жних субкультур «аходу джерелами Унового стилюФ стали культури јз≥њ, јфрики та американських ≥нд≥анц≥в. ÷е було скор≥ш конструюванн¤, н≥ж запозиченн¤: образ чужоњ культури очищувавс¤ в≥д рис, що не сприймалис¤ середовищем, поповнювавс¤ власними ≥нтерпретац≥¤ми культурних феномен≥в. “ому результат м≥г кардинально в≥др≥зн¤тис¤ в≥д ориг≥налу3.
ƒжерелом конструюванн¤ Укультурних м≥ф≥вФ в≥тчизн¤них молод≥жних субкультур став у першу чергу «ах≥д. ѕочинаючи в≥д Устил¤гФ, молод≥жн≥ субкультури колишнього —–—– будували св≥й У«ах≥дФ в≥дпов≥дно до власних у¤влень про зах≥дну культуру та систему ц≥нностей, перебуваючи при цьому, в середовищ≥ нац≥ональних культурних традиц≥й. “обто молод≥жн≥ субкультури на територ≥њ крањн пострад¤нського простору Ї складним переплет≥нн¤м ≥нновац≥йних елемент≥в з елементами УсвоЇњФ та УчужоњФ культурних традиц≥й. ” випадку молод≥жних субкультур ”крањни йдетьс¤ про поЇднанн¤ зах≥дних вплив≥в, ≥нновац≥йних елемент≥в, нац≥ональноњ традиц≥њ та рудимент≥в постсоюзного культурного середовища.
ѕричина по¤ви молод≥жних субкультур Ї досить типовими ¤к дл¤ «аходу, так ≥ дл¤ ”крањни. ћолодь завжди т¤ж≥Ї до сп≥лкуванн¤ з ровесниками, т≥каЇ в≥д духовноњ самотност≥ в с≥мТњ, сусп≥льних ≥нститутах, сусп≥льств≥ загалом. ÷ю самотн≥сть переживають ¤к д≥ти забезпечених батьк≥в, так ≥ вих≥дц≥ з малозабезпечених с≥мей. У—тарше покол≥нн¤, Ч пише професор
–.Ћевенталь, Ч все менше може допомогти молодшому при виробленн≥ норм повед≥нки, в≥дпов≥дних новим життЇвим проблемамФ4. ÷≥ прагненн¤ молод≥ не задовольн¤ютьс¤ н≥ в прагматично ор≥Їнтованих с≥мТ¤х, н≥ в традиц≥йних закладах та орган≥зац≥¤х, що охорон¤ють застар≥л≥ ц≥нност≥ та норми. ќсь чому молодь прагне до самовираженн¤ власними силами, створюючи р≥зн≥ форми молод≥жноњ субкультури.
У√ромадськ≥ форми вихованн¤ та в≥дпов≥дн≥ громадськ≥ ≥нститути, Ч вважаЇ рос≥йський вчений ё. лимов, Ч часто сприймаютьс¤ молодими ¤к ворож≥, що заважають самоствердженню особистост≥.Ф “ому досить типовим виразом стих≥йноњ соц≥ал≥зац≥њ молод≥ ё.  лимов називаЇ р≥зн≥ форми асоц≥ативноњ повед≥нки окремих груп молодих людей, що шокують сусп≥льство своњм зовн≥шн≥м вигл¤дом, манерами, ≥нтересами, вибором стилю житт¤ ≥ т. п.5. …детьс¤ про т.зв. Ушок-протестФ.
÷е спрощений п≥дх≥д до розум≥нн¤ причин виникненн¤ молод≥жних субкультур. УЎок-протестФ Ї лише одним (хоча ≥ знаковим) з елемент≥в молод≥жних субкультур. ѕричини њхньоњ по¤ви лежать набагато глибше.
ќкр≥м духовноњ самотност≥ молодоњ людини, потреби в розум≥нн≥ та сприйн¤тт≥, ≥снуЇ ≥ соц≥альний п≥дтекст поширенн¤ молод≥жних субкультур. ¬≥н пол¤гаЇ у визначених рол≥ та м≥сц≥ молод≥ в сусп≥льств≥. –озкв≥т молод≥жних субкультур на «аход≥ зб≥гс¤ з кризою сусп≥льних ц≥нностей ≥ндустр≥альноњ епохи, самих засад кап≥тал≥стичноњ системи. ћолод≥ пропонувалос¤ слухн¤но насл≥дувати приклад своњх батьк≥в, ¤к≥ будували дл¤ них св≥т споживанн¤ та достатку. ≤н≥ц≥атива не схвалювалас¤.
ƒж.„≥ард≥ у своњй знаменит≥й статт≥ У≈п≥таф≥¤ розбитимФ писав:
У” молод≥ Ї вс≥ передумови дл¤ того, щоб бунтувати проти нашого американського самовдоволенн¤.  ожен день вставати о п≥в на сьому, о восьм≥й в≥дм≥чатис¤ у табельника, о пТ¤т≥й повертатис¤ додому ≥ дивитис¤ куплений в розстрочку телев≥зор, Ч такий спос≥б житт¤ навр¤д чи сподобаЇтьс¤ молод≥й людин≥Ф6. —артрове гасло: У¬они крали в мене сенс житт¤!Ф стало символом молод≥жного протесту 60-х рр. в ™вроп≥ та јмериц≥.
ƒосл≥дники сход¤тьс¤ на т≥й думц≥, що молод≥жн≥ субкультури андеіраунду формуютьс¤ з тих, хто УвипавФ ≥з сусп≥льства. Ќаприклад ≤.  он п≥дкреслював роль дезадаптац≥њ, невм≥нн¤ ув≥йти в трудовий чи навчальний колектив, конфл≥кт≥в у с≥мТњ в формуванн≥ альтернативних молод≥жних сп≥льнот7. ƒезадаптац≥¤ Ч одне з визначень в≥дторгненн¤ в≥д структур (груп, колектив≥в) Уб≥льшоњФ сп≥льноти, випад≥нн¤ з њњ комун≥кативних канал≥в. –≥зн≥ концепц≥њ контркультури констатують розрив њњ комун≥кативних звТ¤зк≥в з системами Уб≥льшоњФ сп≥льноти, пан≥вноњ культури. –озходженн¤ в концепц≥¤х пол¤гають у вид≥ленн≥ того чи ≥ншого типу звТ¤зк≥в, котр≥ були роз≥рван≥.
“ак, концепц≥¤ Укризи соц≥ал≥зац≥њФ чи Укризи покол≥нн¤Ф (ƒ.ћ≥д, ƒ.—тарр, ∆.ћандель та ≥н.) акцентуЇ увагу на розрив≥ канал≥в ≥нформац≥њ м≥ж минулим та майбутн≥м. Ќове покол≥нн¤ в≥дсторонюЇтьс¤ в≥д цього потоку8.  онцепц≥¤ Укризи трудовоњ етикиФ (системи ц≥нностей, в основ≥ ¤коњ лежить прац¤ ¤к основа статусу та самоповаги) акцентуЇ увагу на перетинанн≥ вже синхронних (а не тимчасових) звТ¤зк≥в. “рудова етика Ч це основа, на ¤к≥й тривалий час будувалис¤ в≥дносини в сусп≥льств≥, це п≥дірунт¤ на¤вноњ зах≥дноњ соц≥альноњ структури. ≤ ось вона в≥дкидаЇтьс¤ контркультурою, ¤ка висуваЇ власну систему ц≥нностей: в≥дмову в≥д активност≥, м≥н≥мал≥зац≥ю д≥¤льност≥ ≥, в≥дпов≥дно, споживанн¤9. У¬ пост≥ндустр≥альному сусп≥льств≥, Ч вважаЇ проф.  . елл≥, Ч частина населенн¤ вит≥сн¤Їтьс¤ з ринк≥в прац≥, а разом з тим звужуЇтьс¤ ≥ сфера д≥њ трудовоњ етикиФ10. ѕершими вит≥сн¤ютьс¤ ж≥нки, расов≥ меншини та молодь, Ч вони ≥ складають головну масу член≥в альтернативних сп≥льнот на «аход≥.
÷≥каву концепц≥ю контркультури висунули ¬.“ернер, “.ѕарсонс та Ћ.‘ойЇр11. Ќа думку “.ѕарсонса, причини протесту молод≥ та њњ протисто¤нн¤ УдорослимФ лежать у площин≥ Унетерп≥нн¤Ф зайн¤ти м≥сц¤ батьк≥в, ¤к≥ ще недоступн≥ дл¤ нењ. ѕроте з часом молодь займаЇ ц≥ м≥сц¤ ≥ система самов≥дновлюЇтьс¤. ¬же згадуваний нами ƒ.ћ≥д, навпаки, вважав, що причина виникненн¤ молод≥жних субкультур криЇтьс¤ в царин≥ соц≥ал≥зац≥њ. ћолодь приходить зовс≥м не в ту соц≥альну структуру, до ¤коњ њњ готують у процес≥ соц≥ал≥зац≥њ. ћ≥сц¤ в соц≥альн≥й структур≥, до ¤ких готували молодь, в процес≥ трансформац≥њ ≥ндустр≥ального в ≥нформац≥йне сусп≥льство, зникли, а, отже, досв≥д старшого покол≥нн¤ ви¤вивс¤ непотр≥бним. ¬≥дпов≥дно Ч виник конфл≥кт. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д “.ѕарсонса, ƒ.ћ≥д вбачав вир≥шенн¤ даного конфл≥кту не в самов≥дновленн≥ соц≥альноњ структури, а в побудов≥ новоњ. ¬ будь-¤кому випадку члени контркультурного середовища чи Ут≥, хто випав ≥з сусп≥льстваФ, повертаютьс¤ в сусп≥льство, здобуваючи св≥й статус у систем≥12. ќднак ≥снуЇ й ≥нша тенденц≥¤, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що де¤ка частина андеіраунду не повертаЇтьс¤ в сусп≥льство, а знаходить св≥й статус саме в контркультурному середовищ≥, перетворившись, таким чином, на вин¤ток, ¤кий п≥дтверджуЇ правило.
—ам≥ ж представники андеіраунду вважають причинами виникненн¤ субкультур духовну та культурну неадекватн≥сть сусп≥льства потребам молодого покол≥нн¤. ÷≥Їњ верс≥њ дотримуютьс¤ ≥ де¤к≥ представники Упост≥ндустр≥альногоФ напр¤мку соц≥альноњ теор≥њ. ƒ.Ѕелл у своњй робот≥ У ультурн≥ протир≥чч¤ кап≥тал≥змуФ писав, що Упротестантська етика ≥ пуританський темперамент були кодами, ¤к≥ возвеличували роботу, тверез≥сть, бережлив≥сть, сексуальн≥ обмеженн¤ ≥ взагал≥ вс≥л¤к≥ заборони. ¬они визначали природу моральноњ повед≥нки ≥ соц≥альноњ респектабельност≥. ѕостмодерн≥стська культура 60-х рр., оск≥льки сама себе називала УконтркультуроюФ, розгл¤далас¤ ¤к виклик протестантськ≥й етиц≥, проголошуючи к≥нець пуритан≥зму та початок ф≥нальноњ атаки на буржуазне сусп≥льствоФ13. —аме в цьому ≥ пол¤гала духовна самотн≥сть молодоњ людини. ¬ поЇднанн≥ з Увипаданн¤мФ ≥з соц≥альноњ структури, духовна самотн≥сть призвела до ¤к≥сноњ зм≥ни становища молод≥ в сусп≥льств≥.
¬ —–—–, де збер≥галас¤ тотал≥тарна система, кр≥м духовноњ самотност≥ та невдоволенн¤ своњм соц≥альним статусом, молодь потребувала свободи ще з б≥льшою силою, н≥ж њњ зах≥дн≥ однол≥тки. –ад¤нська система епохи УзастоюФ д≥йсно УвкралаФ сенс житт¤ молодого покол≥нн¤. “ому субкультура стала Їдиним, пор≥вн¤но безпечним, засобом соц≥ального протесту.
ќтже, виникненн¤ молод≥жних субкультур зумовлене комплексом соц≥альних, пол≥тичних, психолог≥чних та духовних причин, найголовн≥шою з ¤ких Ї неадекватн≥сть сусп≥льства потребам молод≥ ≥, в≥дпов≥дно, духовна самотн≥сть, ¤ку породжують ≥нертн≥ сусп≥льн≥ ≥нститути, нездатн≥ до сприйн¤тт¤ нового.
ћожна говорити про р≥зний р≥вень активност≥ молод≥жних субкультур. ¬≥н в першу чергу залежить в≥д стану пол≥тичноњ системи та економ≥ки даноњ крањни. ќднак окреслений взаЇмозвТ¤зок м≥ж субкультурною активн≥стю та стану пол≥тико-економ≥чноњ системи не визначаЇ демократ≥ю головним критер≥Їм д≥¤льност≥ субкультур. …детьс¤ про ступ≥нь прозорост≥ пол≥тичноњ системи та толерантност≥ сусп≥льства. Ќа «аход≥ молодь протестувала не проти авторитаризму, а проти Угерметизац≥њФ пол≥тичноњ системи та нетерпимост≥ громадськоњ думки до ≥нновац≥й, проти неадекватност≥ самого сусп≥льства. ¬ той же час на приклад≥ молод≥жних середовищ крањн пострад¤нського простору простежуЇтьс¤ звТ¤зок м≥ж активн≥стю молод≥жних субкультур та демократизац≥Їю пол≥тичноњ системи ≥ характеру економ≥ки. ћолод≥жне середовище вид≥л¤Ї з себе потужн≥ субкультури ¤к реакц≥ю на авторитаризм влади, Ч пасивний Унепол≥тично системнийФ (в розум≥нн≥ ≥нтегрованост≥ в пол≥тичну систему) протест, Ч чи на пог≥ршенн¤ економ≥чного стану (за нерозвиненост≥ пол≥тичних ≥ соц≥альних засоб≥в тиску на державу). ¬ свою чергу, це не означаЇ, що в крањнах з розвиненою демократ≥Їю та стаб≥льною економ≥кою неможлива по¤ва молод≥жних субкультур.
Ќов≥ молод≥жн≥ субкультури виникають на баз≥ вже ≥снуючого контркультурного досв≥ду. «окрема ≥дейними витоками молод≥жного бунту стали традиц≥њ мистецтва Ївропейськоњ богеми початку ’’ стол≥тт¤ та л≥воналаштоване академ≥чне ≥нтелектуальне середовище. Ќа представник≥в в≥тчизн¤них молод≥жних субкультур ≥стотний вплив мали традиц≥њ рос≥йських футурист≥в та досв≥д ш≥стдес¤тник≥в (дисидент≥в ≥ вс≥х причетних до культури ц≥Їњ доби).

2. “иполог≥зац≥¤ молод≥жних субкультур
“иполог≥зац≥¤ молод≥жних субкультур в ”крањн≥ ускладнюЇтьс¤ к≥лькома факторами. ѕо-перше, ≥снуюч≥ в зах≥дн≥й науц≥ п≥дходи до ц≥Їњ проблеми не можуть бути застосован≥ щодо украњнських молод≥жних субкультур. «ах≥дн≥ вчен≥ виходили з досв≥ду д≥¤льност≥ неформальноњ молод≥жноњ ≥н≥ц≥ативи в умовах розвиненоњ демократ≥њ та в≥дносно стаб≥льноњ економ≥ки.  р≥м того, зах≥дн≥ п≥дходи до вивченн¤ субкультур переважно ірунтуютьс¤ на б≥гев≥ористичних концепц≥¤х. ј отже, досл≥дженн¤ ведетьс¤ по л≥н≥њ ви¤вленн¤ дев≥антноњ повед≥нки. ¬ той же час в≥домий досл≥дник неформальноњ молод≥жноњ ≥н≥ц≥ативи —Ўј, «ах≥дноњ ™вропи та  анади ћ.Ѕрейк подав найб≥льш повну типолог≥зац≥ю молод≥жних субкультур. Ќа його думку, головним критер≥Їм типолог≥њ маЇ стати характер д≥¤льност≥ субкультури та њњ внутр≥шн¤ шкала ц≥нностей1.
«г≥дно з цим критер≥Їм висунув свою типолог≥зац≥ю молод≥жних субкультур ≥ рос≥йський вчений ≥з “атарстану —.—ергЇЇв. ¬≥н вважаЇ, що молод≥жн≥ субкультури под≥л¤ютьс¤ на:
Х романтико-ескейп≥стськ≥ (г≥пп≥, ≥нд≥ан≥сти, толк≥Їн≥сти, з певними застереженн¤ми байкери);
Х гедон≥стично-розважальн≥ (мажори, рейвери, репери та ≥н.);
Х крим≥нальн≥ (гопники, УлюбераФ);
Х анархо-н≥г≥л≥стичн≥ чи радикально-деструктивн≥ (панки та ≥нш≥ екстрем≥стськ≥ Ул≥в≥Ф та Управ≥Ф молод≥жн≥ субкультури)2.
Ќа нашу думку, такий п≥дх≥д не враховуЇ внутр≥шню специф≥ку су


¬аши отклики

Ќазад на √лавную страницу



Hosted by uCoz