онцепц≥¤ розвитку ≤“ в ”крањн≥

јвтор ј.√олобуцкий

ѕарламент та ур¤д ”крањни мають вагом≥ причини дл¤ того, аби щонайшвидше прид≥лити серйозну увагу проблем≥ регулюванн¤ процес≥в впровадженн¤ та розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й на своњй територ≥њ.
ѕерш за все сл≥д зазначити, що жодна з крањн не зможе уникнути ц≥Їњ необх≥дност≥, не в останню чергу тому, що промислов≥сть ≥нформац≥йних ≥ комун≥кац≥йних технолог≥й вже Ї найб≥льшим сектором св≥товоњ економ≥ки з загальним оборотом, що перевищуЇ трилльйон долар≥в.
¬сього через дек≥лька рок≥в промислов≥сть ≥нформац≥йних ≥ комун≥кац≥йних технолог≥й стане найб≥льшим сектором б≥знесу ”крањни, що значно випереджатиме ≥нш≥. ÷ей сектор Ї основною руш≥йною силою зростанн¤ новоњ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки.
ѕерспективи розвитку економ≥ки нашоњ держави повТ¤зан≥ перш за все з високотехнолог≥чним виробництвом, телекомун≥кац≥¤ми та ≥нформац≥йними технолог≥¤ми, бо саме в ц≥й галуз≥ вона маЇ величезний кадровий потенц≥ал науковц≥в та розробник≥в.
«а умов кризи у виробнич≥й сфер≥ сл≥д зосередитис¤ на використанн≥ ≥нтелектуального та ≥нформац≥йного ресурсу. ¬≥н не вимагаЇ крупних ф≥нансових та матер≥альних витрат на в≥дновленн¤ чи запуск виробництва своЇњ продукц≥њ та, що найважлив≥ше, виступаЇ стимулом дл¤ розвитку вс≥х сфер народного господарства Ц осв≥тньоњ, науковоњ, банк≥вськоњ, виробничоњ, обслуговуючоњ та ≥н.
ќкр≥м того, саме ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ Ї засобом вир≥шенн¤ бюджетних проблем, зокрема величезних витрат на утриманн¤ адм≥н≥стративних апарат≥в, на забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ владних структур та ≥нших статей видатк≥в, що звичайно характеризуютьс¤ ¤к Убюрократична системаФ.
ѕроте, за вс≥Їњ њх перспективност≥, виг≥дност≥ та в≥дносноњ швидкост≥ впровадженн¤ та отриманн¤ в≥дчутних результат≥в, ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ вимагають серйозних зусиль з боку влади.
ѕотенц≥ал розвитку, що його м≥ст¤ть ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, стане можливо реал≥зувати т≥льки в тому випадку, коли промислов≥сть ≥ ур¤д будуть працювати сп≥льно в ус≥х галуз¤х осв≥ти ≥ навчанн¤, готуючи людей до новоњ ери.
 лючовими чинниками, що спри¤ють створенню необх≥дного дл¤ ≥нформац≥йних ≥нновац≥й кл≥мату, Ї висококонкурентна, дерегульована ринкова структура, пост≥йне позитивне спр¤муванн¤ назустр≥ч ≥нновац≥њ, п≥дприЇмц≥, що волод≥ють хоробр≥стю робити щось нове, а також стаб≥льна пол≥тична ситуац≥¤. ¬се це в змоз≥ забезпечити лише державна влада в особ≥ парламенту та ур¤ду.
ƒержава безпосередньо зац≥кавлена у розвитков≥ ≥нформац≥йних технолог≥й на своњй територ≥њ: поза ≥ншими характеристиками, вони також несуть велике позитивне соц≥альне навантаженн¤. ÷е особливо важливо при виробленн≥ владою власноњ позиц≥њ щодо них та загалом ≥нформац≥йноњ пол≥тики держави.
≤нформац≥йн≥ технолог≥й реально спри¤ють стаб≥л≥зац≥њ сусп≥льства, п≥двищенню життЇвого р≥вн¤ громад¤н та, ¤к насл≥док, п≥двищенню попул¤рност≥ влади серед населенн¤.
«окрема, ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ та телекомун≥кац≥њ створюють спри¤тливе оточенн¤ дл¤ розвитку "середнього класу", що Ї основною сусп≥льною верствою в ус≥х передових крањнах та найефективн≥шим стаб≥л≥зуючим фактором у сусп≥льств≥, що водночас найактивн≥ше рухаЇ прогрес.
“радиц≥йними сферами д≥¤льност≥ цього класу Ї науков≥ досл≥дженн¤, осв≥та, культура, високотехнолог≥чн≥ й наукоЇмн≥ виробництва, складн≥ види послуг, питома вага ¤ких буде стр≥мко зростати в процес≥ впровадженн¤ ≥ розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й.
÷ей сусп≥льний прошарок швидко розростатиметьс¤ за рахунок менш забезпечених верств. ÷е ≥люструЇ хоча б приклад Ќ≥меччини, в ¤к≥й прот¤гом останн≥х трьох рок≥в було створено 100 000 нових робочих м≥сць в рамках саме цих галузей.
Ќеобх≥дно зосередити увагу саме на факт≥ п≥двищенн¤ соц≥ального статусу тих, чий р≥вень житт¤ сьогодн≥ характеризуЇтьс¤ ¤к Умежа малозабезпеченост≥Ф Ц а таких у наш≥й держав≥, на жаль, б≥льш≥сть. ≤нформац≥йн≥ технолог≥й надають њм шанс самост≥йно створити власний добробут за рахунок своњх зд≥бностей ≥ вм≥нь.
ƒержав≥ в цьому в≥дводитьс¤ важлива роль: ознайомленн¤ дедал≥ ширших шар≥в населенн¤ з ≤нтернетом ≥ мед≥а Ї необх≥дною умовою дл¤ забезпеченн¤ того, що нов≥ ваканс≥њ будуть не т≥льки створен≥, але й заповнен≥ квал≥ф≥кованими фах≥вц¤ми. ¬ багатьох галуз¤х промисловост≥ сьогодн≥ ≥снуЇ серйозна нестача фах≥вц≥в, ≥ проблема т≥льки посилюватиметьс¤.
ƒержав≥, п≥дприЇмц¤м та громадським установам необх≥дно працювати разом, щоб забезпечити дл¤ ус≥х р≥вний доступ до нових технолог≥й. “≥льки в цьому випадку вдастьс¤ подолати соц≥альну безодню м≥ж користувачами ≥ не користувачами. ¬досконаленн¤ навичок в галуз≥ ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ комун≥кац≥й Ї ключовим чинником у визначенн≥ майбутнього економ≥чного становища ”крањни у св≥т≥.
јле, знов ж таки, дл¤ економ≥чного поступу необх≥дною умовою Ї процеси усталенн¤ та замиренн¤ в украњнському сусп≥льств≥, зн¤тт¤ конфронтац≥њ м≥ж владою та громадським загалом.
÷ю проблему покликан≥ розвТ¤зати перш за все адм≥н≥стративн≥ реформи в держав≥, њх загальна спр¤мован≥сть на скороченн¤ управл≥нського апарату та здешевленн¤ його утриманн¤: використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й, мабуть, Їдиний спос≥б зд≥йсненн¤ цього реформуванн¤.
ѕрактичн≥ насл≥дки впровадженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й в управл≥нн¤, що про¤вл¤тьс¤ практично одразу, - це зменшенн¤ видатк≥в на утриманн¤ державних ≥нституц≥й за рахунок скороченн¤ чиновницького апарату, ≥, в≥дпов≥дно, зменшенн¤ корупц≥њ. «ам≥сть багатьох планових, ф≥нансових, кадрових тощо в≥дд≥л≥в зрештою знадобл¤тьс¤ лише к≥лька системних ≥нженер≥в, котр≥ й сл≥дкуватимуть за безпереб≥йн≥стю процес≥в управл≥нн¤. јле вже сьогодн≥ мають досл≥джуватис¤ нов≥ методи управл≥нн¤, нов≥ стил≥ прийн¤тт¤ р≥шень ≥ визначатис¤ найб≥льш ефективн≥ вар≥анти з урахуванн¤м св≥тового ≥ власного досв≥ду.
“ак само застосуванн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й, нав≥ть до розгортанн¤ в≥дпов≥дних галузей промисловост≥, значно спростить розвТ¤занн¤ проблеми безроб≥тт¤, зб≥льшить можливост≥ дл¤ самоосв≥ти, набутт¤ паралельних спец≥альностей, обм≥ну корисними в≥домост¤ми щодо д≥¤льност≥ у будь-¤к≥й сфер≥ життЇд≥¤льност≥.
ѕожвавитьс¤ сп≥впрац¤ п≥дприЇмств, стануть б≥льш розгалуженими та повними звТ¤зки м≥ж виробником та споживачем. «м≥нитьс¤ ф≥нансово-кредитна система держави, зТ¤вл¤тьс¤ реальн≥ механ≥зми дл¤ забезпеченн¤ прозорост≥ вс≥х операц≥й на грошовому, фондовому, товарному ринку, ринку нерухомост≥ тощо. ¬с≥ оборудки можна буде в≥дсл≥дкувати й проанал≥зувати щодо њхньоњ законност≥. ≤ це далеко не повний перел≥к можливостей, що в≥дкриваютьс¤ з впровадженн¤м ≥нформац≥йних технолог≥й на загальнодержавному р≥вн≥.
“ому б≥льш≥сть крањн св≥ту вважаЇ функц≥онуванн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й питанн¤м державного значенн¤. Ќайб≥льш ч≥тко це про¤вилось у д≥¤льност≥ адм≥н≥страц≥њ президента —Ўј (Унац≥ональна ≥нформац≥йна ≥нфраструктураФ), –ади ™вропи (У≥нформац≥йне сусп≥льствоФ),  анади, ¬еликобритан≥њ (У≥нформац≥йна маг≥стральФ), не в≥дстають у розробц≥ в≥дпов≥дних програм ≥ концепц≥й розвитку ≥нформац≥йних та телекомун≥кац≥йних технолог≥й й ≥нш≥ держави ™вропейського сп≥втовариства, крањни јз≥њ.
ѕередов≥ держави св≥ту вже давно зрозум≥ли: ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ Ї руш≥Їм далекос¤жних структурних зм≥н, що забезпечують швидкий ≥ водночас гуман≥стичний прогрес крањни, њњ пол≥тики та економ≥ки. ¬они с¤гають набагато дал≥ техн≥чного прогресу в звичайному розум≥нн≥ цього слова.
як вже зазначалос¤, нов≥ технолог≥њ в≥дкривають широк≥ можливост≥ дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи державних установ, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ обслуговуванн¤ громад¤н, п≥дйому р≥вн¤ осв≥ти ≥ розширенн¤ його доступност≥, а також забезпеченн¤ конкурентоздатност≥ на св≥тових ринках.
ўоб реал≥зувати ц≥ переваги ≥ домогтис¤ виконанн¤ ц≥Їњ мети, держава маЇ навчитис¤ застосовувати передов≥ технолог≥њ, а це означаЇ передовс≥м визначенн¤ державою свого ставленн¤ до них, тобто Ц виробленн¤ законодавчих основ дл¤ њх функц≥онуванн¤ та легальних ≥ безконфл≥ктних стосунк≥в з державою.
Ќе встановлено правила придбанн¤ та експлуатац≥њ ≥нформац≥йних та телекомун≥кац≥йних технолог≥й у державних закладах, що призводить до безконтрольного й безв≥дпов≥дального витрачанн¤ значних кошт≥в, при цьому компТютерн≥ й ≥нформац≥йн≥ системи в≥дчутно не п≥двищують ефективност≥ д≥¤льност≥ державних орган≥в.
јктуальною також Ї розробка нормативних документ≥в, що регламентуватимуть продаж ≥нформац≥йних ресурс≥в, створюваних державними органами. –есурси, що не п≥дл¤гають роздержавленню Ц типу статистичноњ ≥нформац≥њ Ц мають бути перерахован≥. «рештою, сл≥д визначитись щодо м≥сц¤ й рол≥ ”крањни в м≥жнародних програмах типу √лобальноњ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури.
«агалом метою програми розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й в ”крањн≥ Ї визначенн¤ ц≥лей, завдань та обТЇкт≥в державноњ ≥нформац≥йноњ пол≥тики, основних напр¤мк≥в та механ≥зм≥в њњ реал≥зац≥њ, результат≥в њњ впливу на соц≥ально-економ≥чний, пол≥тичний та культурний розвиток ”крањни.
ѕ≥д державною ≥нформац≥йною пол≥тикою маЇтьс¤ на уваз≥ регулююча д≥¤льн≥сть державних орган≥в, спр¤мована на розвиток ≥нформац≥йноњ сфери сусп≥льства, котра охоплюЇ не лише телекомун≥кац≥њ, ≥нформац≥йн≥ системи чи засоби масовоњ ≥нформац≥њ, а всю сукупн≥сть виробництв ≥ стосунк≥в, повТ¤заних з≥ створенн¤м, збереженн¤м, обробкою, демонстрац≥Їю, передаванн¤м ≥нформац≥њ у вс≥х њњ вигл¤дах Ц д≥ловоњ, розважальноњ, науково-осв≥тньоњ, новинноњ тощо.
¬ межах державноњ ≥нофрмац≥йноњ пол≥тики мають бути закладен≥ основи дл¤ вир≥шенн¤ таких завдань, ¤к формуванн¤ Їдиного ≥нформац≥йного простору ”крањни ≥ њњ входженн¤ до св≥тового ≥нформац≥йного простору, забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки особи, сусп≥льства ≥ держави, формуванн¤ демократично ор≥Їнтованоњ масовоњ св≥домост≥, становленн¤ галуз≥ ≥нформац≥йних послуг, розширенн¤ правового пол¤ регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин, в тому числ≥ повТ¤заних з отриманн¤м, розповсюдженн¤м ≥ використанн¤м ≥нформац≥њ.
ƒержавна ≥нформац≥йна пол≥тика маЇ стимулювати зростанн¤ виробництва засоб≥в ≥нформатизац≥њ, телекомун≥кац≥њ, ≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг та одночасно Ц платоспроможний попит на них. ѕрактична реал≥зац≥¤ державноњ ≥нформац≥йноњ пол≥тики в сучасних умовах вимагаЇ широкоњ психолог≥чноњ кампан≥њ з п≥дтримки њњ основних положень в громадськ≥й думц≥, розТ¤снень њњ соц≥альноњ спр¤мованост≥, доведенн¤ њњ обгрунтованост≥.
ќсновними завданн¤ми державноњ ≥нформац≥йноњ пол≥тики Ї:
модерн≥зац≥¤ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури;
розвиток ≥нформац≥йних та телекомун≥кац≥йних технолог≥й;
ефективне формуванн¤ й використанн¤ нац≥ональних ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ забезпеченн¤ широкого ≥ в≥льного доступу до них;
п≥дготовка людини до житт¤ й роботи в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥;
створенн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥йно-правовоњ бази побудови ≥нформац≥йного сусп≥льства.

¬ир≥шенн¤ основних завдань державноњ ≥нформац≥йноњ пол≥тики маЇ зд≥йснюватись за допомогою р≥зноман≥тних форм впливу на наступн≥ обТЇкти ≥нформац≥йноњ сфери:
система формуванн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥них ресурс≥в;
≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йна ≥нфраструктура;
науково-техн≥чний ≥ виробничий потенц≥ал, необх≥дний дл¤ формуванн¤ ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йного простору;
ринок ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних засоб≥в, ≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг;
домашн¤ компТютеризац≥¤;
м≥жнародна сп≥впрац¤;
системи забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки;
правова база ≥нформац≥йних стосунк≥в.

ƒержавне регулюванн¤ розвитку ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури маЇ зд≥йснюватись за наступними основними напр¤мками:
бюджетне ф≥нансуванн¤ соц≥ально значущих ≥нформац≥йних систем (охорона здоровТ¤, осв≥та, працевлаштуванн¤, соц≥альне забезпеченн¤), а також систем податковоњ й митноњ служб, ≥нформац≥йного забезпеченн¤ державних орган≥в, вибор≥в, правопор¤дку, системи попередженн¤ й боротьби з надзвичайними ситуац≥¤ми;
створенн¤ економ≥чних умов дл¤ п≥дтримки в≥тчизн¤ного виробника у розвитку сектора наданн¤ р≥зноман≥тних ≥нформац≥йних послуг населенн¤, в тому числ≥ з формуванн¤ системи електронноњ торг≥вл≥, ≥нформатизац≥њ побуту й дозв≥лл¤;
стимулюванн¤ (ф≥нансове, податкове тощо) створенн¤ й розвитку нац≥ональних корпоративних мереж ≥ комерц≥йних систем, в тому числ≥ провайдер≥в, що забезпечують доступ в ≤нтернет ≥ надають п≥льги користувачам з малозабезпечених груп населенн¤, студентам, учн¤м та д≥т¤м;
захист прав громад¤н на приватне житт¤ й на доступ до ≥нформац≥њ;
заохоченн¤ конкуренц≥њ, боротьба з монопол≥зац≥Їю (контроль за концентрац≥Їю власност≥ у «ћ≤, видача дозвол≥в на злитт¤ компан≥й, р≥шенн¤ з дез≥нтеграц≥њ компан≥й-монопол≥ст≥в);
забезпеченн¤ права й техн≥чних можливостей на доступ до ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йних ресурс≥в дл¤ всього населенн¤;
дотриманн¤ свободи слова;
захист ≥нтерес≥в п≥дростаючого покол≥нн¤ в ≥нформац≥йн≥ сфер≥;
захист нац≥онального культурного спадку, мови, протисто¤нн¤ культурн≥й експанс≥њ ≥нших крањн;
боротьба з компТютерними та високотехнолог≥чними злочинами.

якщо державна пол≥тика в галуз≥ ≥нформац≥йних технолог≥й будуватиметьс¤ за цими принципами, значно пришвидшитьс¤ розбудова ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йноњ ≥нфраструктури, пожвавл¤тьс¤ економ≥чн≥ стосунки у вс≥х повТ¤заних з телекомун≥кац≥¤ми та ≥нформац≥Їю галуз¤х промисловост≥ щодо њх розбудови та модерн≥зац≥њ, п≥двищитьс¤ р≥вень житт¤ значноњ к≥лькост≥ малозабезпечених громад¤н ”крањни, зменшитьс¤ безроб≥тт¤, п≥двищитьс¤ р≥вень осв≥ти й вир≥вн¤Їтьс¤ њњ ¤к≥сть в центр≥ та рег≥онах, зменшатьс¤ видатки на утриманн¤ адм≥н≥стративних орган≥в, що забезпечить б≥льшу ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть ”крањни в ц≥лому.
÷е, в≥дпов≥дно, вагомо покращить бюджет, а отже, становище у соц≥альн≥й сфер≥. “ож, виход¤чи з усього вищенаведеного, держава мусить докласти вс≥х зусиль до стимулюванн¤ розвитку ≥нформац≥йноњ сфери ≥ щонайшвидшого та ефективного врегулюванн¤ њњ функц≥онуванн¤.