≤нформац≥йне сусп≥льство 4

јвтор јлексей √олобуцкий

≤нформац≥йне сусп≥льство
¤к реал≥зац≥¤ ц≥нностей сусп≥льства громад¤нського.
/–ух в≥д пол≥арх≥њ до демократ≥њ/.

«г≥дно з  онституц≥Їю ”крањни, ми прагнемо до демократ≥њ ¤к форми державного правл≥нн¤. “обто, влади народу Ц сумарноњ влади кожного окремого громад¤нина. ѕроте постаЇ питанн¤ можливост≥ реал≥зац≥њ ц≥Їњ влади на практиц≥ Ц тобто, доступу до механ≥зм≥в впливу.
Ќа сьогодн≥ цей доступ Ї опосередкованим. ћи УкеруЇмоФ своЇю державою раз на ск≥льк≥сь там рок≥в шл¤хом обранн¤ представник≥в Ц передбачаЇтьс¤, що УсвоњхФ, таких, що представл¤тимуть саме наш≥ ≥нтереси, - до виконавчоњ та законодавчоњ влади. Ќа цьому наше Укеруванн¤Ф зак≥нчуЇтьс¤.
÷≥ ж представники насправд≥ представл¤ють ≥нтереси не вс≥Їњ т≥Їњ к≥лькост≥ виборц≥в, що за них проголосувала, а лише певноњ обмеженоњ групи економ≥чно впливових субТЇкт≥в виборчого права. ќкр≥м того, ¤кщо звернутис¤ до норм громад¤нського сусп≥льства, то ц≥лком упускаютьс¤ ≥нтереси меншост≥ Ц тих, хто голосував проти. «рештою, ц¤ обмежен≥сть можливост≥ доступу до механ≥зм≥в безпосереднього впливу зумовлюЇ по¤ву пром≥жноњ форми влади Ц пол≥арх≥њ, влади багатьох груп.
ƒ≥йсно, звичайна роль громад¤нина сьогодн≥ Ц спостереженн¤ за боротьбою ≥нтерес≥в та перед≥лом сфер впливу м≥ж окремими групами та њх тимчасовими коал≥ц≥¤ми. ≤нтереси громад¤нина захищаютьс¤ лише т≥Їю м≥рою, ¤кою вони сп≥впадають з ≥нтересами групи Ц тобто, њх захист Ї величиною ц≥лком випадковою, що, безумовно, Ї ¤вищем негативним.
јле ще б≥льш негативними за своЇю суттю Ї вже устален≥ механ≥зми трансакц≥й м≥ж громад¤нином та групою при влад≥ Ц вони ¤вл¤ють собою не що ≥нше, ¤к обоп≥льний шантаж, нав≥ть не надто вуальований. √рупа при влад≥ (передбачаЇтьс¤, представник ≥нтерес≥в громад¤нина) шантажуЇ виборц¤ можливост¤ми репрес≥й в раз≥ неправильноњ повед≥нки (що не в≥дпов≥даЇ ≥нтересам групи). ÷ей шантаж д≥Ї прот¤гом виборчого терм≥ну. ” пер≥оди ж переобранн¤, тобто, в≥дновленн¤/нев≥дновленн¤ лег≥тимност≥ влади групи, навпаки, вже громад¤нин шантажуЇ групу можлив≥стю не в≥ддати њй св≥й голос. ѕроте ≥ на цей пер≥од шантаж з боку групи не припин¤Їтьс¤, хоча набуваЇ форм швидше п≥дкупу.
Ќегатив посилюЇтьс¤ через невпевнен≥сть громад¤нина в тому, що його голос буде враховано взагал≥, а ¤кщо й враховано, то не сфальсиф≥ковано. “обто, шантаж громад¤нина базуЇтьс¤ на непевному грунт≥ лише г≥потетичного впливу, що в≥н може бути реал≥зований, а може й н≥.
÷¤ система п≥дриваЇ, таким чином, основи громад¤нського сусп≥льства Ц ативну громад¤нську позиц≥ю кожного члена сусп≥льства.
ѕроте ≥нформац≥йне сусп≥льство, що його формуванн¤ на даний момент в будь-¤к≥й крањн≥ може бути лише загальмовано, проте не зупинено, уможливлюЇ найголовн≥ше Ц реальний доступ до механ≥зм≥в впливу кожного, хто в цьому зац≥кавлений. √олос кожного буде почуто й враховано, в≥н не буде про≥гнорований чи сфальсиф≥кований.
Ќов≥ телекомун≥кац≥йн≥ технолог≥њ спроможн≥ техн≥чно забезпечити ефективне функц≥онуванн¤ найд≥Їв≥шого механ≥зму демократ≥њ Ц плеб≥сциту. ќкр≥м того, голос кожного буде почуто кожним зац≥кавленим, тобто процес волеви¤вленн¤ буде ≥нтерактивний, окр≥м того, що буде й перманентний. ” пост≥йному д≥алоз≥ р≥зних точок зору Ц не лише к≥нцевих переконань, а й аргумент≥в, що до них привели, - завжди так чи ≥накше буде враховано думку й тих, хто за нин≥шньоњ системи становить дискрим≥новану щодо права бодай ¤когось впливу менш≥сть.
≤нформац≥не сусп≥льство забезпечуЇ демократ≥ю в буквальному розум≥нн≥ Ц правл≥нн¤ народу ¤к орган≥зму, що Ї чимось б≥льшим в≥д арифметичноњ суми ≥ндив≥д≥в, ¤к≥ його складають. “ож з формуванн¤м ≥нформац≥йного сусп≥льства дедал≥ б≥льше питань функц≥онуванн¤ держави та њњ взаЇмод≥њ з ≥ншими державними та наддержавнии формац≥¤ми вир≥шуватиметьс¤ референдумним шл¤хом.
“аке сусп≥льство забезпечить максимальну реал≥зац≥ю громад¤нських прав ≥ свобод кожного громад¤нина в≥дпов≥дно до ступеню активност≥ його соц≥альноњ позиц≥њ. ¬оно не лише надасть дл¤ цього можлив≥сть Ц але й сформуЇ потребу, оск≥льки п≥двищить осв≥чен≥сть член≥в сусп≥льства. Ѕо ≥нформац≥йне сусп≥льство Ц це й осв≥та прот¤гом усього житт¤, а не лише на його початку дл¤ отриманн¤ спец≥альност≥.
ќсв≥чений ≥ндив≥д спроможний усв≥домити своњ ≥нтереси, сп≥вв≥днести њх з ≥нтересами ≥нших й в≥дпов≥дно скоригувати, зробити максимум дл¤ того, аби сусп≥льство забезпечувало њх захист Ц тобто, аби побудова сусп≥льства в≥дпов≥дала його ≥нтересам, ¤к≥, в свою чергу, мають певною м≥рою в≥дпов≥дати ≥нтересам ≥нших член≥в сп≥льноти, оск≥льки тод≥ взаЇмод≥¤ ≥ндив≥д-сусп≥льство буде найб≥льш ефективною.
“аким чином, ≥нформац≥йне сусп≥льство Ц така соц≥альна формац≥¤, ¤ка Ї найб≥льш чутливою до зм≥н в сусп≥льних настро¤х та прагненн¤х у будь-¤к≥й сфер≥. “ож ≥нформац≥йне сусп≥льство Ц найпристосован≥ша до потреб людськоњ сп≥льноти форма громадського бутт¤. ≤ вс≥ зусилл¤, спр¤мован≥ на його побудову, спр¤мовуютьс¤ на прогрес людства.