Вибори - 1998

Соціально – ліберальне об’єднання

“Соціально-ліберальне об’єднання” було офіційно створено 7 липня 1997 р. До складу СЛОну увійшли такі партії: Міжрегіональний блок реформ (МБР), Конституційно-демократична партія (КДП), а окрім них низка культурницьких організацій, наприклад, Клуб інтелігенції. За цей час блок поки що себе жодним чином не виявив, хоча привернув велику увагу з боку українських засобів масової інформації. Згідно з даними Лаборатоії прогнозно-аналітичної бібліометрії Національної бібліотеки ім. В. Вернадського СЛОн у липні згадувався в центральній пресі біля 25 разів, за кількістю публікацій його перегнала тільки Народно-демократична партія - 44 публікації (1).
Об’єднання тримається виключно на потенціалі МБР. Партія виникла у 1993 р. у вигляді предвиборчого блоку тандема “Кучма-Гриньов”. Розраховуючи на 10-20% голосів, МБР провів до ВР ледве десяток депутатів, причому повноваження самого В.Гриньова не були визнані парламентарями. З приходом до влади Л.Кучми, В.Гриньов планував перетворити МБР на справжню “партію влади”, але з цього нічого не вийшло. За два роки після виборів МБР себе нічим не проявив, окрім, можливо, висунутої “Народной программы реформ”, що на деякий час привернула увагу ЗМІ. Деякі аналітики вважають, що створення СЛОну - останній шанс В.Гриньова і МБР залишитися на політичній арені України.
Інший ініціатор об’єднання - КДП - взагалі організація настільки малочисельна і невпливова, що більшість аналітиків не вбачає якої-небудь значущої ролі партії В.Золотарьова. Політичні «здобутки» КДП обмежені марними спробами схрестити лібералізм і соціал-демократію в лавах “Нової України”.
Окрім В.Гриньова та В.Золотарьова, ще одним співголовою об’єднання є В.Малинкович, також достатньо колоритна фігура. Останній на відміну від В.Гриньова, який досить лояльно ставиться до Л.Кучми, має претензії до Президента: ”Більше в його команді працювати не збираюсь, мені не подобається його політична лінія.”(2).
Очолюваний В.Малинковичем Клуб інтелігенції намагається серйозно підняти питання статусу російської мови. Це, до речі, і стало основним лейтмотивом усіх публікацій про СЛОна.
Нове Соціально-ліберальне об’єднання зберегло орієнтацію на гасла Л.Кучми і В.Гриньова зразка 1994 р. - захист російськомовного населення, стратегічне партнерство з Росією і т.п. В.Гриньов розраховує, що СЛОн стане серйозною опорою для риночників-федералістів і для тих, хто “підтримує бажання Леоніда Кучми реформувати економіку”. СЛОн виступає, за словами В.Гриньова, за ринкові реформи і капіталізм, але не за той, що його насаджує теперішня влада, хоча сам В.Гриньов є радником Президента. Саме ці протиріччя між “опозиційним” В.Малинковичем, який хоче бачити СЛОн “виразником інтересів тієї частини українського суспільства, що вважає себе причетною до російської культури”, та досить “лояльним” лібералом В.Гриньовим можуть призвести до кризи в об’єднанні(3). При цьому обидва вважають, що саме на своїх гаслах вони можуть зібрати більшість отих 50% населення, що ще не визначились у своїх політичних симпатіях. СЛОн планує також відібрати частину електорату від лівих, бо вважає, що стурбована своєю другосортністю (через мову) частина населення не усвідомлює, що її позиції представлені лібералами чи демократами, і “піде” до комуністів”(4).
Своєю соціальною базою СЛОн бачить середній клас, “сині і білі комірці” за, словами В.Малинковича. У це поняття входять спеціалісти різних сфер життя: вчителі, інженери, лікарі та ін. “Це соціальне середовище на сьогодні ще незаймане, хоча підтримувана ними сила зможе набрати в Раді 10-15% голосів.”(5). Конкретно ж у економічній сфері СЛОн виступає: за забезпечення умов для підвищення економічної активності, масштабного росту малого і середнього бізнесу, розробку і прийняття податкового кодексу, різке зниження сукупної ставки податків, “амністію” тіньових капіталів, “економізацію” життя країни, введення режиму вільної торгівлі для громадян і т.д. Усі ці вимоги, на думку лідерів СЛОна, допоможуть йому набрати десь до 20% голосів на виборах. Проте грунт під цим оптимізмом вкрай ненадійний. На скільки місць у парламенті, зокрема, відібраних у лівих, може розраховувати СЛОн, коли, по-перше, асоціюється з Л.Кучмою, а по-друге, двічі до однієї ріки увійти неможливо. Тим більше, що для Л.Кучми, до послуг якого і був, скоріш за все, створений СЛОн, Схід України є електорально втраченим - і за соціологічними даними, і за історичним досвідом виборів 1994 р. Команда Л.Кучми, швидше за все, боротиметься за Центральну і Західну Україну, яким “російськомовний” СЛОн навряд чи буде до вподоби.
Якщо СЛОн і доживе до виборів, то за змішаною системою йому, можливо, і вдасться подолати 1% бар’єр. Але це також мало вірогідно з огляду на маловідомість лідерів об’єднання, окрім, можливо, В.Гриньова. Про фінансові можливості блоку рано говорити, але те, що СЛОн далеко не фінансовий гігант - поки що є фактом. Друкованих органів об’єднання не має, хоча може впливати на ЗМІ через досвідченого В.Золотарьова.