|
|
¬. улик, “.√олобуцька, ќ.√олобуцький
|
8. —тановленн¤ УприпартизованогоФ молод≥жного руху та поширенн¤ профсп≥лок ¤к форми соц≥ально-пол≥тичноњ активност≥ студентськоњ молод≥
ѕер≥од 1993Ц1996 рр. був важливим ≥ важким не т≥льки дл¤ молод≥жного руху, а й дл¤ ”крањни в ц≥лому. « проголошенн¤м незалежност≥ в ”крањн≥ почалас¤ ц≥ла низка пол≥тичних та соц≥ально-економ≥чних криз. ≤ саме 1993 р≥к став найб≥льшим випробуванн¤м дл¤ молодоњ украњнськоњ держави. ” пол≥тичн≥й сфер≥ посилилас¤ конфронтац≥йн≥сть м≥ж г≥лками влади. ѕосилились в≥дцентров≥ настроњ, й сл≥дом за римом сепаратистськ≥ за¤ви починають лунати ≥ в ≥нших рег≥онах крањни. Ѕ≥льш≥сть анал≥тик≥в того часу в≥дзначають, що саме тод≥ почалос¤ стр≥мке пад≥нн¤ ефективност≥ влади за дедал≥ б≥льшоњ корумпованост≥ державного апарату. ¬ економ≥ц≥ справи були ще г≥рш≥. “ривало руйнуванн¤ господарського комплексу. ¬≥дсутн≥сть ч≥ткого управл≥нн¤ державним сектором не дала змоги просунутись у його переор≥Їнтац≥њ на ефективне задоволенн¤ потреб держави, натом≥сть тривав хаотичний процес подальшого розвалу економ≥ки. Ѕ≥льш≥сть населенн¤ не сприймала ≥дењ ринку, а державний апарат ви¤вивс¤ неефективним у вт≥ленн≥ ринкових реформ. ” соц≥альн≥й сфер≥ посилилис¤ конфл≥ктогенн≥ чинники, й на перше м≥сце вийшло протисто¤нн¤ по л≥н≥њ Уб≥дн≥Чбагат≥Ф. ѕрот¤гом цих рок≥в у галуз≥ економ≥ки зам≥сть цив≥л≥зованого переходу до ринку найпотворн≥шими варварськими методами в≥дбувалос¤ перв≥сне нагромадженн¤ кап≥талу. —аме в цей пер≥од в ”крањн≥ тривала люта боротьба за оволод≥нн¤ матер≥альними багатствами крањни. ” ц≥й боротьб≥ були зад≥¤н≥ ус≥ можлив≥ засоби: граб≥ж, насильство, спекул¤ц≥¤, корупц≥¤ ≥ т. ≥н. ¬иникають добре зорган≥зован≥ злочинн≥ угрупованн¤, ¤к≥ проникають у владн≥ структури. « другого боку, чиновники, службовц≥ вс≥х сфер сам≥ вт¤гуютьс¤ у гонитву за матер≥альними благами, часто стаючи на злочинний або аморальний шл¤х њх здобутт¤1. ¬≥дбувалась тотальна крим≥нал≥зац≥¤ сусп≥льного житт¤.
Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в схил¤Їтьс¤ до того, що економ≥ка ”крањни Уне запрацювалаФ через те, що захоплен≥ у приватн≥ руки матер≥альн≥ ресурси не вкладалис¤ у розвиток господарства, економ≥ки крањни. ” переважн≥й б≥льшост≥ ц≥ кап≥тали функц≥онували ¤к спекул¤тивн≥ або ос≥дали за кордоном. √≥пер≥нфл¤ц≥¤ набула таких розм≥р≥в не т≥льки тому, що економ≥ка крањни не спроможна була боротис¤ з нею, а значною м≥рою ще й тому, що в њњ наростанн≥ був зац≥кавлений спекул¤тивний кап≥тал, особливо банки, ¤к≥ за умов ф≥нансовоњ нестаб≥льност≥ мали величезн≥ прибутки2. “аким чином, на к≥нець 1993 року стало ¤сно, що держав≥ не вдалос¤ дос¤гнути позитивних результат≥в у просуванн≥ вперед по жодному з напр¤мк≥в реформ. «береженн¤ миру на терен≥ ”крањни стало головним Удос¤гненн¤мФ влади, ≥ цей УкозирФ був головним прот¤гом дек≥лькох рок≥в в аргументац≥њ украњнськоњ влади.
ѕол≥тична ситуац≥¤ також була невизначеною. риза влади дос¤гла свого п≥ку, ≥ њњ д≥њ перестали бути не т≥льки ефективними, а й лег≥тимними в очах б≥льшост≥ населенн¤. ÷¤ криза була спричинена невизначен≥стю системи влади. онфл≥кт м≥ж виконавчою ≥ законодавчою г≥лками влади спричинив ситуац≥ю, коли буквально жодний закон, прийн¤тий за цей час ¬ерховною –адою, не виконувавс¤. ÷¤ криза давалас¤ взнаки, звичайно, ≥ в пол≥тичному житт≥ ”крањни. ѕарт≥њ, ¤к≥ на той час т≥льки ставали на ноги, були вт¤гнут≥ у протисто¤нн¤ г≥лок влади. р≥м того, люмпен≥зац≥¤ населенн¤ призвела до того, що парт≥њ, ¤к≥ ор≥Їнтувалис¤ на середн≥й прошарок (а таких у цив≥л≥зованому сусп≥льств≥ мусить бути б≥льш≥сть), не змогли стати реальним важелем впливу у сусп≥льств≥. —усп≥льство, ¤ке з кожним роком дедал≥ б≥льше зубож≥ло, було апол≥тичним. јле все одно в ”крањн≥ в≥дбувалос¤ бурхливе зростанн¤ парт≥йних структур: ¤кщо на початку 1993 року њх було 18, то вже у 1994 роц≥ Ч 30.
ѕарламентськ≥ вибори 1994 року п≥дтвердили, що реформи так ≥ не знайшли в≥дгуку у населенн≥, бо б≥льше третини голос≥в отримали сили, ¤к≥ виступали з антиринковими гаслами, л≥в≥, а, наприклад, найпотужн≥ша демократична сила, Ќародний рух, пров≥в трохи б≥льше 20 депутат≥в. Ќе в останню чергу це сталос¤ ≥ через те, що ¤к факт багатопарт≥йн≥сть ≥снувала, але самоњ багатопарт≥йноњ системи не було.
√оловним насл≥дком вибор≥в 1994 року до ¬ерховноњ –ади став початок занепаду нац≥онал-демократ≥њ, ¤ка билась м≥ж ло¤льн≥стю до влади ≥ опозиц≥йн≥стю до нењ ж таки. Ќайтипов≥шим прикладом стало ставленн¤ нац≥онал-демократ≥њ до кандидат≥в у ѕрезиденти Ћ. равчука та Ћ. учми. „удово розум≥ючи, що б≥льш≥сть негаразд≥в держави на той час повТ¤зан≥ саме з ≥мТ¤м першого ѕрезидента ”крањни, нац≥онал-демократи все ж таки п≥дтримали саме його. ’оча ≥снувала й ≥нша кандидатура Ч нац≥онал-л≥берал ¬.Ћановий, ¤кий пос≥в у ≤ тур≥ третЇ м≥сце.
ѕрезидентськ≥ вибори вл≥тку 1994 р. стали випробуванн¤м демократ≥њ в ”крањн≥. ≤ це випробуванн¤ було невт≥шним. ” крањн≥ в≥дбувавс¤ шалений тиск державного апарату на команду Ћ. учми. “елебаченн¤ ≥ преса знову в≥дчули, що таке цензура. јле сталас¤, на перший погл¤д, дивна р≥ч. ѕ≥сл¤ ≤ туру вибор≥в апарат просто здав свого патрона Ч Ћ. равчука ≥ став п≥дтримувати Ћ. учму. “аким чином, другим ѕрезидентом на пророс≥йських, ≥нод≥ нав≥ть антиукрањнських гаслах став Ћ. учма.
≤ це було зак≥нченн¤м першого атрибутивного етапу становленн¤ украњнськоњ держави (т.зв. пер≥оду Урозбудови державиФ). ƒо влади прийшли прагматики, випестуван≥ саме тим спекул¤тивним, компрадорським кап≥талом, ¤кий за Ћ. равчука дос¤г серйозних розм≥р≥в ≥ вже не хот≥в залежати в≥д державного апарату, що залишивс¤ у спадок в≥д –ад¤нського —оюзу. ѕан≥ка у нац≥онал-демократичному табор≥, ¤ка повТ¤зана з думкою, що Ћ. учма Упродасть ”крањнуФ, скоро зак≥нчилась. Ќац≥онал-демократи були заспокоЇн≥ тим, що нова хвил¤ њхн≥х представник≥в поповнила середн≥ та ≥нод≥ вищ≥ ешелони влади. ” 1995 роц≥ Ќародний рух вже не Ї опозиц≥йною силою, а набуваЇ форм респектабельноњ, ло¤льноњ парт≥њ. Ћ≥берали, ¤к-от ¬.√риньов, ¤кий ≥деолог≥чно УзробивФ Ћ. учму, нов≥й влад≥ не знадобились, тому ≥ л≥беральний таб≥р залишивс¤ осторонь в≥д серйозних пол≥тичних р≥шень, задовольнившись к≥лькома посадами.
Ћ. учма ви¤вивс¤ б≥льшим реал≥стом, н≥ж його попередник. «а короткий терм≥н в≥н створив досить сильний апарат, верх≥вка ¤кого Ч јдм≥н≥страц≥¤ ѕрезидента Ч на де¤кий час стала стаб≥л≥зуючим фактором державноњ пол≥тики. јле знову, ¤к ≥ Ћ. равчук, Ћ. учма не знайшов п≥дтримки з боку парламенту, де так ≥ не ствердилась демократична б≥льш≥сть. ÷ей конфл≥кт м≥ж г≥лками влади за в≥дсутност≥ законодавчого фундаменту м≥г призвести до новоњ пол≥тичноњ кризи. Ћ. учма розпочав жорсткий курс на дос¤гненн¤ консенсусу м≥ж виконавчою та законодавчою г≥лками влади, без чого неможливо було розпочати реал≥зац≥ю програми економ≥чних реформ. ќпинившись перед загрозою проголошенн¤ моратор≥ю на д≥¤льн≥сть ¬ерховноњ –ади, а також тимчасового припиненн¤ д≥¤льност≥ пол≥тичних парт≥й, њхн≥ представники у парламент≥ погодилис¤ на п≥дписанн¤ онституц≥йноњ угоди з ѕрезидентом. ÷ей документ сл≥д визнати поворотним у стосунках м≥ж номенклатурою та пол≥тичними парт≥¤ми. ¬и¤вилос¤, що перша може не т≥льки поставити п≥д св≥й контроль останн≥, а й до певноњ м≥ри керувати процесом парт≥йного буд≥вництва в крањн≥ та скеровувати у виг≥дне дл¤ себе русло д≥¤льн≥сть пол≥тичних парт≥й.
«алежн≥сть пол≥тичних сил в≥д влади була такою сильною, що 1996 р≥к дл¤ ”крањни став не ст≥льки роком онституц≥њ, ск≥льки роком, коли остаточно деградувала демократична опозиц≥¤. ѕрезидент же, отримавши оч≥кувану онституц≥ю, де його повноваженн¤ були розширен≥, став д≥йсним главою держави.
≈коном≥чна ситуац≥¤ у 1995Ц1996 рр. хоч ≥ стаб≥л≥зувалас¤, але ще була кризовою. ≈коном≥чн≥ показники ”крањни впали ледве не до р≥вн¤ африканських крањн. ћало не весь недержавний сектор знаходивс¤ у т≥н≥, що спричин¤ло ще б≥льшу корумпован≥сть чиновництва.
«вичайно, молод≥жний рух та його розвиток за пер≥од 1993Ц1996 рр. повн≥стю в≥дпов≥дали стану речей, що був в той час в ”крањн≥. —палах активност≥ молод≥, ¤кий припав на 1989Ц1992 рр., у 1993 р. почав згасати. «агальна криза призвела ≥ до кризи в молод≥жному рус≥. «а п≥драхунками ”крањнського науково-досл≥дного ≥нституту проблем молод≥ молод≥жн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ у 1993 р. обТЇднували десь близько 600 тис¤ч юнак≥в ≥ д≥вчат, тод≥ ¤к в ”крањн≥ на той час проживало 10,1 млн. молодих людей в≥ком в≥д 16 до 29 рок≥в3.
ѕрот¤гом 1993Ц1996 рр. стало зрозум≥ло, що слабка матер≥альна та орган≥зац≥йна база вс≥х без вин¤тку молод≥жних громадських орган≥зац≥й, ¤к≥ не були залучен≥ до важел≥в державного управл≥нн¤ та механ≥зм≥в формуванн¤ державноњ молод≥жноњ пол≥тики, не давали њм змоги самост≥йно, без державноњ п≥дтримки братис¤ за вир≥шенн¤ р≥знопланових молод≥жних проблем. ÷е спричинило процес розвитку припарт≥йного молод≥жного руху, тобто молодь почала шукати себе у парт≥йних структурах, створюючи молод≥жн≥ ф≥л≥њ при парт≥¤х. ÷е, у свою чергу, зумовило залежн≥сть молод≥жних громадських обТЇднань в≥д УдорослихФ орган≥зац≥й. ‘ормальн≥сть же ≥снуванн¤ багатьох парт≥йних структур ≥ поступове зникненн¤ де¤ких з них з пол≥тичного пол¤ ”крањни спричинилис¤ до формал≥зац≥њ молод≥жного руху.
ћи вважаЇмо, що саме припарт≥йний молод≥жний рух був визначальним у розгл¤дуваний нами пер≥од. ѕарадоксально, але факт: б≥льш≥сть пол≥тичних структур на той час досить нейтрально, а ≥нод≥ нав≥ть вороже ставилис¤ до залученн¤ молод≥ у пол≥тичний процес.
ƒекларативне ставленн¤ б≥льшост≥ пол≥тичних парт≥й до молод≥жноњ проблематики призвело до суттЇвого зниженн¤ пол≥тичноњ активност≥ молод≥.
ѕроведен≥ ”крањнським науково-досл≥дним ≥нститутом проблем молод≥ прот¤гом 1993Ц1996 рр. досл≥дженн¤ динам≥ки зм≥ни соц≥ально-пол≥тичних ор≥Їнтац≥й молод≥ св≥дчать про ≥стотне зниженн¤ в нењ ≥нтересу до проблем пол≥тичного житт¤ (У«овс≥м не ц≥кавлюсь пол≥тикоюФ, Ч за¤вило 19% опитаноњ молод≥ у 1993 роц≥, 28% Ч у 1995 роц≥). ѕереважна б≥льш≥сть молодих людей за останн≥ роки не ви¤вл¤ла дов≥ри до жодного з ≥нститут≥в влади, жодноњ пол≥тичноњ парт≥њ, молод≥жноњ чи УдорослоњФ громадсько-пол≥тичноњ, профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, а тому ≥ не повТ¤зувала з ними реал≥зац≥њ своњх р≥зноб≥чних ≥нтерес≥в (в≥д 66% до 75% молодих респондент≥в). ≤нтерес молодих людей до пол≥тичних процес≥в та структур дедал≥ б≥льше стаЇ дл¤ них пох≥дним в≥д того, наск≥льки пол≥тико-владн≥ структури можуть безпосередньо вплинути на њхнЇ особисте житт¤. «азначен≥ досл≥дженн¤ ви¤вили своЇр≥дну роздвоЇн≥сть ставленн¤ молод≥ до функц≥онуванн¤ в сусп≥льств≥ громадських формувань: переважна б≥льш≥сть молод≥, хоч ≥ вважаЇ за доц≥льне ≥снуванн¤ в сусп≥льств≥ певних молод≥жних обТЇднань (понад 60% опитаних у 1995 роц≥ молодих людей), однак в≥дверто в≥дмовл¤Їтьс¤ брати активну участь в њхн≥й д≥¤льност≥4 .
“аким чином, хоча сам ≥нтерес до пол≥тичних парт≥й з боку молод≥ був невеликий (членство молод≥ у пол≥тичних парт≥¤х, рухах прот¤гом 1993Ц1996 рр. ледь-ледь дот¤гувало до 2%; у молод≥жних обТЇднанн¤х Ч 5Ц6%. якщо у перш≥ роки державноњ незалежност≥ ≥нтерес до особистоњ участ≥ у д≥¤льност≥ пол≥тичних орган≥зац≥й про¤вл¤ли 15,8% украњнськоњ молод≥, то на початку 1996 року в≥дсоток тих молодих людей, котр≥ надавали цим орган≥зац≥¤м тривалу п≥дтримку, становила лише 5%), саме по¤ва та утвердженн¤ припарт≥йних молод≥жних рух≥в стали ознакою розгл¤дуваного пер≥оду. ѕол≥толог ќ. орн≥Ївський визначаЇ три головн≥ тенденц≥њ в особливост¤х формуванн¤ та розвитку орган≥зованих структур припарт≥йного молод≥жного руху. ѕерша тенденц≥¤ визначаЇтьс¤ процесами ≥н≥ц≥юванн¤, творенн¤ та забезпеченн¤ УдорослимиФ орган≥зац≥¤ми д≥¤льност≥ молод≥жних орган≥зац≥й (ф≥л≥й, фракц≥й, секц≥й, платформ, крил) парт≥њ, ¤к≥ за своњм статусом Ї парт≥йним п≥дрозд≥лом чи у своњй практичн≥й д≥¤льност≥ ч≥тко ор≥Їнтуютьс¤ на програмн≥ ≥деолог≥чн≥ засади, реал≥зац≥ю парт≥йних статутних ц≥лей та завдань, збер≥гаючи водночас св≥й автономний статус у вир≥шенн≥ проблем Увнутр≥шнього житт¤Ф. ”мовно в≥днесемо такий тип молод≥жних громадських орган≥зац≥й до Упатронажно-кл≥ЇнтельнихФ обТЇднань, громад¤нську позиц≥ю ¤ких в ≥деал≥ мав би визначати Уоднаковий метод думанн¤ ≥ д≥¤нн¤Ф. ∆иттЇздатн≥сть такого типу громадських обТЇднань значною м≥рою залежить в≥д особист≥сного фактора: молод≥жного л≥дера та його сподвижник≥в. ƒруга тенденц≥¤ визначаЇтьс¤ ор≥Їнтац≥Їю пол≥тичних парт≥й, рух≥в на Уполегшений вар≥антФ поширенн¤ свого парт≥йного впливу на масову молод≥жну аудитор≥ю, р≥зн≥ соц≥альн≥, профес≥йн≥ категор≥њ молод≥ та њњ обТЇднанн¤ з метою рекрутуванн¤ нових кадр≥в, що не потребуЇ додаткових ф≥нансових кошт≥в, матер≥альних витрат на утриманн¤ молод≥жних функц≥онер≥в та апарату молод≥жних припарт≥йних структур. ÷¤ парт≥йна настанова реал≥зуЇтьс¤ передус≥м у площин≥ ≥н≥ц≥юванн¤ пол≥тичними парт≥¤ми, рухами процесу творенн¤ та п≥дтримки д≥¤льност≥ ≥дейно близьких до них молод≥жних обТЇднань. ”мовно визначимо њх ¤к формально позапарт≥йн≥ молод≥жн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ. “рет¤ тенденц≥¤ скор≥ше Ї пох≥дною в≥д пол≥тичноњ позиц≥њ певного кола парт≥йного ≥стебл≥шменту та його електорату, ¤ку можна охарактеризувати такою фразою: Ућолодь не повинна в≥докремлюватись в≥д ≥нших член≥в парт≥њФ. “акоњ позиц≥њ, зокрема, ч≥тко дотримуЇтьс¤ сьогодн≥ ѕарт≥¤ зелених ”крањни, хоча на певному пром≥жку часу при парт≥њ ≥снувала молод≥жна секц≥¤. ѕарт≥йна молод≥жна пол≥тика таких пол≥тичних обТЇднань передбачаЇ два головн≥ напр¤ми: робота з членами парт≥њ молод≥жного в≥ку (зокрема, њх ≥дейний вишк≥л) та робота щодо залученн¤ нових молодих людей до орган≥зац≥њ, шл¤хом проведенн¤ р≥зних громадсько-пол≥тичних, культурних, ≥сторико-просв≥тницьких, еколог≥чних та ≥нших за тематичним спр¤муванн¤м масових заход≥в5.
«вичайно, б≥льш≥сть з припарт≥йних молод≥жних структур мали переважно формальний характер. „исельн≥сть цих орган≥зац≥й р≥дко перевищувала одну-дв≥ тис¤ч≥ ос≥б. јле де¤к≥ з них стали, ¤к на той час, достатньо впливовими в молод≥жному рус≥. ÷е, зокрема, стосуЇтьс¤ ћолод≥жноњ орган≥зац≥њ республ≥канц≥в ”крањни (ћќ–”), ¤ка формально ≥снувала з 1990 року, але активну д≥¤льн≥сть розпочала з осен≥ 1993 року. ћќ–” була реан≥мована к≥лькома молодими ≥сториками, пол≥тологами, ¤к≥ перед цим вступили до ”крањнськоњ республ≥канськоњ парт≥њ (”–ѕ). —аме проблема в≥дсутност≥ молод≥жноњ пол≥тики в д≥¤льност≥ ”–ѕ змусила молодих актив≥ст≥в замислитись над створенн¤м молод≥жноњ припарт≥йноњ структури. —початку це було недружньо зустр≥нуто кер≥вництвом ”–ѕ, бо ≥снуванн¤ молод≥жноњ структури, вважали вони, заважатиме парт≥њ безпосередньо займатис¤ молоддю. јле шл¤хом переговор≥в актив≥стам (ќ.√олобуцькому, ¬. улику, ¬.√ончаруку) вдалос¤ переконати кер≥вництво ”–ѕ в доц≥льност≥ ≥снуванн¤ молод≥жноњ ф≥л≥њ парт≥њ. √оловним аргументом було залученн¤ молод≥ до парт≥њ. —аме цю функц≥ю, на думку кер≥вник≥в ”–ѕ, ≥ мусила виконувати ћќ–”.
≤деолог≥чно ћќ–” на початку визначилас¤ ч≥тко Ч в межах програмних принцип≥в ”–ѕ: Ућолодь, що обТЇднуЇтьс¤ в ћќ–”, хоче ≥ буде жити в ”крањн≥ самост≥йн≥й. ≤ саме в самост≥йн≥й, бо альтернатива незалежност≥ Ч рабство, а стад≥ю рабства наш народ уже пережив. ћолодь, що обТЇднуЇтьс¤ в ћќ–”, поборола у своњй св≥домост≥ рабство назавжди Ч це молодь, ¤ка живе пр≥оритетом житт¤ над смертю, свободи над рабством, велич≥ над н≥кчемн≥стю. ћолодь, що обТЇднуЇтьс¤ в ћќ–”, хоче ≥ буде жити в ”крањн≥ самост≥йн≥й ≥ соборн≥й. ≤ саме в соборн≥й, бо альтернатива Їдност≥ Ч розвал, гармон≥њ Ч хаос. ÷¤ молодь збираЇтьс¤ жити в Їдиному соборному орган≥зм≥, що в≥дчуваЇ Їдн≥сть в кожн≥й своњй кл≥тин≥Ф6.
ѕ≥д час вибор≥в до ¬ерховноњ –ади 1994 року члени ћќ–” виконували допом≥жн≥ функц≥њ (аг≥тац≥¤, соц≥олог≥чн≥ опитуванн¤ тощо). ѕ≥дтримавши кандидат≥в в≥д ”–ѕ, ћќ–” не мала змоги висунути жодного свого кандидата. ÷е було неможливо з багатьох причин: ф≥нансових, кадрових, але найголовн≥шим було те, що невизначеним був сам статус ћќ–” у стосунках з парт≥Їю. ѕ≥сл¤ вибор≥в молодь ≥ парт≥¤ розпочали активний д≥алог. √олова ћќ–” ќ.√олобуцький з цього приводу писав щодо ухваленоњ в жовтн≥ 1993 р. програми ”–ѕ: У–озроблено напр¤мки д≥¤льности щодо державно-пол≥тичноњ системи, щодо економ≥ки, рел≥г≥њ, соц≥¤льноњ справедливост≥ Ч ≥ жодного слова про молодь ¤к активну верству сусп≥льства. Ќав≥ть у такому визнано молод≥жному розд≥л≥, ¤к культура, наука ≥ осв≥та, й поб≥жно не згадуЇтьс¤ про головний обТЇкт процесу, а саме Ч молоду людину. ћолод≥жна орган≥зац≥¤ республ≥канц≥в ”крањни бачить свою функц≥ю у створенн≥ певноњ пром≥жноњ структури, ¤ка б водночас була й осередком стажуванн¤ майбутн≥х член≥в ”–ѕ, ≥ незалежним п≥дготовчим центром дл¤ майбутн≥х державних ≥ громадських д≥¤ч≥в та ур¤дових ос≥б. Ќаголошую: саме незалежним, бо один з суттЇвих недол≥к≥в д≥¤ч≥в попереднього покол≥нн¤ Ч це невм≥нн¤ сп≥лкуватис¤, ≥ не т≥льки сп≥лкуватис¤, а й вести сп≥льну роботу з представниками протилежного пол≥тичного табору а то й просто з Ђне нашимиїФ 7. ƒ≥алог прив≥в до того, що ћќ–” отримала в≥д парт≥њ прим≥щенн¤, певну ф≥нансову допомогу ≥ можлив≥сть друкувати своњ виданн¤. ћожлив≥сть видавати свою газету ≥ журнал привела до лав ћќ–” велику к≥льк≥сть науковоњ, студ≥юючоњ молод≥. « часом члени орган≥зац≥њ почали брати участь у наукових конференц≥¤х, сем≥нарах, круглих столах. ¬ иЇв≥, Ћьвов≥, ≤вано-‘ранк≥вську молод≥ республ≥канц≥ почали складати велику конкуренц≥ю м≥сцевому кер≥вництву парт≥њ. ¬и¤вилось, що фаховий потенц≥ал молодих республ≥канц≥в вищий, н≥ж у б≥льшост≥ кер≥вник≥в парт≥йних структур. —коро кер≥вництво ћќ–” почало зд≥йснювати й ≥деолог≥чну рев≥з≥ю програми ”–ѕ. “ак, п≥сл¤ того, ¤к у 1995 роц≥ ћќ–” очолив ¬.√ончарук, колишн≥й њњ голова разом ≥з заступником голови ¬. уликом очолили Ќауковий центр ”–ѕ Ч прототип ≤нформац≥йно-анал≥тичноњ служби. олишн≥ кер≥вники ћќ–” привнесли в ”–ѕ ≥дею неоконсерватизму, ¤ка перед цим стала основою ≥деолог≥чних засад ћќ–”8 .
÷ей симб≥оз л≥берал≥зму та консерватизму через де¤кий час зустр≥в спротив з боку нац≥онал≥стично налаштованих кер≥вник≥в ”–ѕ, зокрема Ч засновника ”–ѕ Ћ.ЋукТ¤ненка. ÷е призвело до конфл≥кту не т≥льки всередин≥ самоњ ”–ѕ, але ≥ в ћќ–”. ¬и¤вилось, що зан¤тт¤ суто молод≥жними проблемами не стало дл¤ ћќ–” панацеЇю в≥д ≥деолог≥чних та внутр≥шньопарт≥йних чвар.
як в≥домо, на IV зТњзд≥ ”–ѕ 21Ц22 жовтн¤ 1995 р. перемогла нац≥онал≥стична концепц≥¤, ≥ ћќ–” перетворилась на Умолод≥жний заг≥н ”–ѕФ.
“аким чином, припарт≥йна молод≥жна структура ћќ–” тимчасово виконала свою головну функц≥ю Ч привернула до лав ”–ѕ певну к≥льк≥сть молод≥. јле так ≥ не отримавши ч≥ткого статусу ≥ будучи залученою до внутр≥шньопарт≥йних чвар, ћќ–” в подальшому не стала серйозною ≥ впливовою молод≥жною структурою.
Ќайориг≥нальн≥ше, що зробила ћќ–” за пер≥од 1993Ц1994 рр., це те, що вона намагалас¤ модерн≥зувати ≥деолог≥ю ”–ѕ. ÷е, можливо, Їдиний випадок, коли Умолод≥жкаФ парт≥њ намагаЇтьс¤ формувати обличч¤ самоњ парт≥њ. јле звичний дл¤ нашого сусп≥льства патернал≥зм не дозволив це зробити, оск≥льки старше покол≥нн¤ вважало своњм головним ≥деолог≥чним кредо антикомун≥зм. ≤ коли в парт≥њ спробували трохи помТ¤кшити ≥деолог≥ю, зробити њњ менш люмпен≥зованою, саме в той момент до влади в парт≥њ прийшли нац≥онал≥сти. ≤ скоро ”–ѕ в розмањтт≥ нац≥онал≥стичних структур втратила своЇ обличч¤, ¤к ≥ ћќ–”.
÷≥кавою була д≥¤льн≥сть ћолод≥жноњ орган≥зац≥њ Ќародного руху ”крањни (ћќЌ–”), ¤ка виникла 16Ц17 жовтн¤ 1993 р. ÷¤ нова орган≥зац≥¤ складалась тод≥ переважно з член≥в ”——. як в≥домо, ”—— з самого свого початку активно сп≥впрацювала з Ќ–”, але н≥коли не ставала Умолод≥жкоюФ –уху, чого, зрозум≥ло, хот≥ли кер≥вники ц≥Їњ парт≥њ. јле процеси в молод≥жних орган≥зац≥¤х позначились ≥ на ”——, ¤ка п≥сл¤ 1990 р. так ≥ не перетворилась на украњнську FIDES.
ѕравл≥нн¤ ћќЌ–” очолив ¬. ириленко, колишн≥й голова ”——, асп≥рант ф≥лософського факультету Ќац≥онального ун≥верситету ≥м. “.Ўевченка.
«г≥дно з Уѕоложенн¤м про молод≥жну орган≥зац≥ю Ќародного руху ”крањниФ ћќЌ–” Ї складовою частиною Ќ–”, створюЇтьс¤ на п≥дстав≥ статуту Ќ–” ≥ обТЇднуЇ його молодих член≥в та прихильник≥в з метою зд≥йсненн¤ статутних ц≥лей та завдань Ќ–”. ѕрограмов≥ ж засади ћќЌ–” мало чим в≥др≥зн¤лис¤ в≥д програми Ќ–”. Ќа той час це була загальна тенденц≥¤, бо молод≥ рух≥вц≥ вважали себе такими ж пол≥тиками, ¤кими були кер≥вники –уху, т≥льки молодшого в≥ку. “ому великого сенсу в≥др≥зн¤тис¤ в≥д –уху у ћќЌ–” не було. ¬ цитованому вже положенн≥ було дек≥лька момент≥в щодо спри¤нн¤ вир≥шенню соц≥альних проблем молод≥, йшлос¤ про участь ћќЌ–” в опрацюванн≥ й реал≥зац≥њ окремих державних ≥ сусп≥льних програм, спр¤мованих на соц≥альне становленн¤ ≥ всеб≥чний розвиток молод≥; був ≥ момент щодо можливост≥ безпосереднього впливу ћќЌ–” на реал≥зац≥ю державноњ молод≥жноњ пол≥тики. “акож треба в≥дзначити, що на той пер≥од ћќЌ–” була найб≥льш потужною орган≥зац≥Їю нац≥онал-демократичного крила молод≥жного руху. “ак, сп≥льно з ”—— ћќЌ–” проводила численн≥ заходи: концерти, сем≥нари, конференц≥њ. ≤ в перш≥ роки свого ≥снуванн¤ ћќЌ–” все ж таки не ¤вл¤ла собою таку типову припарт≥йну молод≥жну орган≥зац≥ю, ¤кими п≥зн≥ше стануть ф≥л≥њ ”–ѕ, ”Ќ, —ƒѕ”, ѕѕ” та ≥н. ¬се ж таки певний пол≥тичний досв≥д д≥¤ч≥в ”—— дозвол¤в њм певну самост≥йн≥сть у д≥¤х.
ћќЌ–” стала в 1996 роц≥ центром широкомасштабноњ кампан≥њ за прийн¤тт¤ онституц≥њ. ј з прийн¤тт¤м новоњ онституц≥њ ¬ерховною –адою ”крањни 28 червн¤ 1996 р. ћќЌ–” розпочала всеукрањнську громадську кампан≥ю У онституц≥¤. —вобода. ќсв≥таФ. ƒо того ж на той час ≥снував певний аль¤нс ”——-ћќЌ–” ≥ де¤ких Уоф≥ц≥йнихФ студентських профсп≥лок. —аме 1996 р≥к став найактивн≥шим дл¤ цих орган≥зац≥й ≥ ћќЌ–” зокрема9 .
«агалом же ћќЌ–”, звичайно, п≥дпадаЇ п≥д основн≥ характеристики припарт≥йноњ молод≥жноњ орган≥зац≥њ. јле њњ в≥др≥зн¤ли в≥д ≥нших: ¤скрав≥, пол≥тично сформован≥ л≥дери (голова ћќЌ–” ¬. ириленко, голова ”—— ё.«убко); певна самост≥йн≥сть д≥й, зумовлена практичним сп≥в≥снуванн¤м (мало не з≥ сп≥льним членством) ћќЌ–” ≥ ”——. ”—— була в≥дом≥ша загалу ≥ мала серйозний авторитет, ћќЌ–” ж Ч можлив≥сть ф≥нансових вливань з боку Ќ–” ≥, головне, пол≥тичну п≥дтримку –уху, на той час найб≥льшоњ демократичноњ парт≥њ. Ќайб≥льшою з проблем ћќЌ–”, на нашу думку, було те, що все ж таки вона йшла повн≥стю у к≥льватер≥ Ќ–” ≥ будь-¤ка самост≥йн≥сть д≥й була, головно, спр¤мована на покращенн¤ позиц≥й л≥дер≥в ћќЌ–” в кер≥вництв≥ –уху. “актично вони були прав≥, бо ¬. ириленко в 1998 роц≥ став народним депутатом ”крањни за списком Ќ–”, але стратег≥чно Ч ћќЌ–” не стала основою дл¤ оновленн¤ –уху, корел¤ц≥њ пол≥тичного курсу. ѕрих≥д молодих до кер≥вництва парт≥њ не став початком ≥стотних зм≥н у –ус≥. ≤, на нашу думку, це не останн¤ причина кризи, ¤ка триваЇ в –ус≥ ≥ призвела вже до того, що –ух перестав бути найавторитетн≥шою демократичною силою в ”крањн≥.
≤нший характер мала припарт≥йна молод≥жна орган≥зац≥¤ Ч —п≥лка христи¤нсько-демократичноњ молод≥ (—’ƒћ). —’ƒћ була створена досить типовим чином. —початку у 1993 роц≥ ≥н≥ц≥ативна група молод≥ обТЇдналась у ињвську орган≥зац≥ю христи¤нсько-демократичноњ молод≥ ”крањни, пот≥м було прийн¤то р≥шенн¤ про створенн¤ орган≥зац≥њ всеукрањнськоњ. ѕевний час в≥дбувавс¤ д≥алог ≥н≥ц≥атор≥в молод≥жноњ орган≥зац≥њ з самою ’ƒѕ”. ≤ 6 травн¤ 1995 р. в≥дбувс¤ зТњзд —’ƒћ ¤к структурного п≥дрозд≥лу ’ƒѕ”. √оловою орган≥зац≥њ було обрано студента Ќац≥онального ун≥верситету ≥м. “.Ўевченка ё.ѕавленка, на той час ще ≥ тележурнал≥ста. ќрган≥зац≥¤ з самого початку визначила себе сател≥том ’ƒѕ” ≥ йшла у њњ к≥льватер≥. —’ƒћ Ч типова припарт≥йна орган≥зац≥¤. ÷е особливо пом≥тно, ¤кщо њњ пор≥внювати з д≥¤льн≥стю ≥ншоњ молод≥жноњ христи¤нсько-демократичноњ орган≥зац≥њ Ч ’ƒћ, ¤ку очолював ќ.ярема (створена 14 жовтн¤ 1994 р.). ќстанн¤ мала ч≥тк≥ше виражений ≥деолог≥чний характер, а —’ƒћ справд≥ в≥д≥гравала роль УкомсомолуФ при ’ƒѕ”. «окрема, це п≥дтверджуЇтьс¤ ѕрограмовою декларац≥Їю ’ƒћ: У’ƒћ Ч молод≥жна орган≥зац≥¤, ¤ка обТЇднуЇ у своњх лавах демократично настроЇну молодь, що керуЇтьс¤ у своЇму житт≥ принципами христи¤нськоњ морал≥. ’ристи¤нськ≥ гуман≥стичн≥ ≥деали Ї дл¤ нас керуючими, але це не означаЇ, що ми обмежуЇмось одн≥Їю рел≥г≥йною теч≥Їю. ћи згодн≥ сп≥впрацювати з представниками будь-¤ких конфес≥й, ¤кщо њхн≥ погл¤ди ≥ переконанн¤ зб≥гаютьс¤ з нашими. ћи прагнемо широкоњ участ≥ молодого покол≥нн¤ в ус≥х галуз¤х нашого житт¤. Ќашою п≥дтримкою користуЇтьс¤ той, хто, збер≥гаючи своЇ власне обличч¤, в≥ддаЇ себе реал≥зац≥њ прийн¤тих колективних р≥шень. ...’ƒћ в≥дкрита дл¤ кожного, хто схвалюЇ прагненн¤ людей добиватис¤ визнанн¤ своЇњ свободи ≥ г≥дност≥. ...ћи виступаЇмо за побудову правовоњ демократичноњ держави, ¤ка забезпечувала б свободу пол≥тичного, рел≥г≥йного та культурного житт¤ громад¤н за умови м≥цноњ правовоњ бази. ѕеред нами стоњть завданн¤ запоб≥гати свавол≥ ≥ захищати слабких...Ф10.
ўо ж до —’ƒћ, то, гадаЇмо, ц≥каво подивитись на цю орган≥зац≥ю очима самого ё.ѕавленка у його ≥нтервТю газет≥ УјльтернативаФ за 27 листопада 1996 р.: УЧ яким Ї к≥льк≥сний склад твоЇњ орган≥зац≥њ? Ч ’ристи¤нсько-демократична парт≥¤ загалом на сьогодн≥ нараховуЇ понад 12 тис¤ч, а —п≥лка христи¤нсько-демократичноњ молод≥ Ч 3 тис¤ч≥. “акою була чисельн≥сть член≥в сп≥лки м≥с¤ць тому. Ќа останн≥й рад≥ орган≥зац≥њ ми просто Упройшлис¤Ф по кожному обласному осередку Ч що в≥н робить, що маЇ в актив≥, ¤к≥ в нього плани, ¤ка чисельн≥сть? ≤ побачили реальну картину Ч на кого ми можемо об≥пертис¤... Ч ¬аш електорат Ч в основному студенти? Ч «араз переважно Ч студенти. ’оча спец≥ально на студент≥в ставка не робитьс¤, враховуючи, що студенти, власне, вже Ї певною м≥рою ≥нтелектуальним потенц≥алом крањни. ћи намагаЇмос¤ працювати ≥ з роб≥тничою молоддю. “ому що студент Ч в≥н може отримувати знанн¤, ¤кусь культуру у вуз≥, в≥н маЇ ¤кусь перспективу. ј роб≥тнича молодь зараз зовс≥м дезор≥Їнтована... Ч “обто через парт≥ю ви намагаЇтесь дати њй ¤кусь перспективу? Ч “ак. ћи прагнемо показати спектр того, що вони можуть вибрати дл¤ себе. јдже зараз спостер≥гаЇтьс¤ досить сильне розчаруванн¤ молод≥. ћолодь добре в≥дчуваЇ, що сьогодн≥ держава не даЇ њй перспективи на майбутнЇ. ¬ласне, наше завданн¤ Ч дати молод≥ впевнен≥сть в тому, що це залежить не лише в≥д тих пол≥тик≥в, ¤к≥ зараз при влад≥. ÷е залежить, власне, ≥ в≥д них. ≤ ¤кщо молодь зможе себе серйозно п≥дготувати, то буде здатна зм≥нити ситуац≥ю вже через короткий строк. ћи намагаЇмос¤ п≥дготувати нац≥онально зор≥Їнтовану молодь, ¤ка працювала б на цю державу. ≤ в≥рила у цю державу. ” принцип≥, дл¤ цього ми йдемо на досить серйозну сп≥впрацю з ≥ншими орган≥зац≥¤ми, особливо з молод≥жною орган≥зац≥Їю —ƒѕ”(о). јле в принцип≥ говорити зараз про ¤кийсь сильний молод≥жний рух теж не можна. ќрган≥зац≥њ роздр≥бнен≥... Ч Ќа тусовки? Ч “ак, на тусовки. ѕоговорили, потусувалис¤ Ч ≥ все. “обто не ставитьс¤ ¤кась конкретна мета. «нову ж таки наше завданн¤ Ч через ¤к≥сь можлив≥ контакти, виходи на т≥ чи ≥нш≥ структури п≥дготувати профес≥йну молодь. ўоб, власне, через пТ¤ть рок≥в вони знали, ¤к керувати, що таке механ≥зми влади, ¤к≥ закони економ≥чн≥ в держав≥ мають д≥¤ти, ¤к треба п≥дн≥мати культуру, що дл¤ цього потр≥бно... ¬есь цей процес Ч замкнуте коло, ≥ все потихеньку занепадаЇ. ќкр≥м того, сп≥льно з р¤дом молод≥жних орган≥зац≥й зараз ми намагаЇмось створити, уже нав≥ть не створити, а досить серйозно поставити таку орган≥зац≥ю, ¤к ињвський мун≥ципальний клубФ11.
« ≥нтервТю бачимо, що, на в≥дм≥ну в≥д, наприклад, ћќЌ–” чи ћќ–”, ё.ѕавленко неодноразово п≥дкреслюЇ роль ’ƒѕ” у становленн≥ —’ƒћ. ¬≥н бачить свою орган≥зац≥ю саме ¤к молод≥жний п≥дрозд≥л, такий соб≥ навчальний центр дл¤ майбутн≥х парт≥йних функц≥онер≥в ’ƒѕ”. ÷≥кавий й ≥нший факт. ’ƒѕ” була ч≥тко вираженою л≥дерською парт≥Їю, де ¬.∆уравський був нос≥Їм самоњ ≥дењ парт≥њ. “ак само л≥дерською була ≥ —’ƒћ при ё.ѕавленку. ÷е особливо про¤вилось, коли
ё.ѕавленко покинув ’ƒѕ”, ≥ п≥сл¤ того д≥¤льн≥сть Умолод≥жкиФ ’ƒѕ” занепала.
Ќа в≥дм≥ну в≥д молод≥жних припарт≥йних орган≥зац≥й першоњ хвил≥ (1993Ц1994 рр.), —’ƒћ не займалась ≥деолог≥чною роботою, а ц≥лком задовольн¤лас¤ ≥дейними розробками ’ƒѕ”. “обто п≥д к≥нець розгл¤дуваного пер≥оду (1993Ц1996 рр.) ≥снуванн¤ хоча б ном≥нально незалежноњ молод≥жноњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ було вже не типовим.
≤нший тип д≥¤льност≥ продемонструвало Ћ≥беральне молод≥жне обТЇднанн¤ (Ћ≥ћќ). Ћ≥ћќ було засноване 18 травн¤ 1996 р. “од≥ загальна чисельн≥сть орган≥зац≥њ була ¤к на той час рекордною Ч 11,5 тис. член≥в; вона мала 308 м≥сцевих орган≥зац≥й у 25 рег≥онах ”крањни.
Ќа установчому зТњзд≥ Ћ≥ћќ було прийн¤то Ућан≥фест молодих л≥берал≥в ”крањниФ, ¤кий ¤вл¤в собою самост≥йну спробу осмисленн¤ рол≥ л≥берал≥зму в ”крањн≥: У“обою нехтують ≥ не бажають прислуховуватись до твоњх сл≥в ≥ вимог т≥льки тому, що ти молодий? “ебе не визнають ≥ не п≥дтримують твою ≥н≥ц≥ативу т≥льки через тв≥й в≥к? “об≥ не дали можлив≥сть отримати добру осв≥ту? ” тебе в≥д≥брали стипенд≥ю? “и Ч пациф≥ст, а тебе женуть в арм≥ю? “и не можеш знайти працю за спец≥альн≥стю з пристойною платнею? “вою п≥дприЇмницьку ≥н≥ц≥ативу душить держава? “ебе загнали у глухий кут ≥ примушують в≥дмовитись в≥д своњх принцип≥в та ≥деал≥в ≥ розчинитис¤ у безлик≥й стих≥њ боротьби за ≥снуванн¤? “и вважаЇш, що держава ≥ сусп≥льство в≥двернулис¤ в≥д тебе ≥ ти залишивс¤ один-Їдиний перед лицем ус≥х твоњх проблем?
якщо все це трапилось з тобою, не думай, що ти один! “аких, ¤к ти, знехтуваних, тис¤ч≥. ћи загнан≥ у глухий кут ≥ кожен поодинц≥ намагаЇмос¤ побудувати своЇ достойне житт¤. ћи розум≥Їмо, що т≥льки у руках кожного з нас, Їдиного, дол¤ нашого щаст¤ ≥ добробуту ≥ н≥хто, окр≥м нас, нам не допоможе. ¬ ус≥х наших негараздах ми н≥кого не звинувачуЇмо, окр≥м себе. ћи не покладаЇмо над≥ю на державу, на сусп≥льство, на УзнайомстваФ, але беремос¤ сам≥ творити своЇ усп≥шне житт¤. ожен з нас Ч Їдиний, але ус≥ ми обТЇднан≥ сп≥льною ≥деЇю ≥ сп≥льним ставленн¤м до житт¤. ћ» Ч молод≥ л≥берали, ¤к≥ не чекають оп≥ки, але створюють усп≥х своњми руками ≥ вимагають т≥льки поваги до свободи кожноњ особиФ12. ” Ућан≥фест≥Ф також перерахован≥ основн≥ постулати л≥берал≥зму. ¬они не дуже в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ≥дейноњ бази Ћѕ”, але мають б≥льш радикальний характер. ƒо того ж програма Ћ≥ћќ в≥льна в≥д вимушених соц≥альних момент≥в, в≥д ¤ких програма Ћѕ” схожа м≥сц¤ми на програму соц≥ал-демократичноњ парт≥њ.
ўе радикальн≥шим Ї зверненн¤ Ћ≥ћќ до молод≥: У...Ќашим глибоким переконанн¤м Ї те, що т≥льки заснована на л≥беральних принципах трансформац≥¤ економ≥ки, сусп≥льства ≥ морал≥ може вивести ”крањну з кризи ≥ привести до свободи та загального добробуту. ћи переконан≥ також в тому, що авангардом л≥беральних перетворень Ї молода генерац≥¤ украњнськоњ пол≥тичноњ нац≥њ ≥ саме на нас л¤гаЇ б≥льша частина в≥дпов≥дальност≥ за усп≥х прогресивних реформ. ÷ю в≥дпов≥дальн≥сть ми, молод≥ л≥берали ”крањни, беремо на себе ≥ проголошуЇмо, що нашою метою Ї свобода ≥ добробут усього украњнського народу через свободу ≥ добробут кожного. ћи закликаЇмо молодих людей ”крањни, ¤к≥ под≥л¤ють наш≥ погл¤ди ≥ переконанн¤, приЇднуватись до нас дл¤ ¤кнайб≥льшого поширенн¤ ≥ вт≥ленн¤ в житт¤ ≥дей л≥берал≥зму. ћолод≥ л≥берали ”крањни Ч це всеукрањнський молод≥жний рух, кожен учасник ¤кого прагне самост≥йно творити своЇ щасливе житт¤ ≥ своЇю працею спри¤Ї загальному добробутов≥. ћи обТЇднуЇмос¤ дл¤ взаЇмодопомоги ≥ в≥дстоюванн¤ права особистост≥ незалежно формувати власне у¤вленн¤ про щаст¤ ≥ в≥дпов≥дно до нього будувати своЇ житт¤. √оловним принципом, ¤кий обТЇднуЇ нас вс≥х, Ї принцип свободи кожного. ѕоодинц≥ нас легко зламати, разом ми Ч непереможна сила. ¬≥льна молодь ”крањни Ч Їднайс¤!Ф13.
÷≥кавою ≥ прикметною особлив≥стю Ћ≥ћќ Ї бажанн¤ займатис¤ не лише пол≥тичною д≥¤льн≥стю. „и не вперше молод≥жна пол≥тична орган≥зац≥¤ з певною ≥деолог≥Їю за¤вила, що поширюЇ свою д≥¤льн≥сть на вс≥ сфери житт¤ молод≥. ўе Ћ≥ћќ в≥др≥зн¤лос¤ тим, що спробувало використовувати технолог≥њ рекламноњ УрозкруткиФ. „лени орган≥зац≥њ активно залучали пресу на своњ р≥зноман≥тн≥ заходи, актив≥сти носили пом≥тну жовту ун≥форму.
√оловою Ћ≥ћќ став я.ѕопик, але найб≥льшу активн≥сть ≥з член≥в кер≥вництва орган≥зац≥њ про¤вл¤в голова ињвського Ћ≥ћќ ¬.√ладчук. ќстанньому Ћ≥ћќ найб≥льше завд¤чуЇ своЇю попул¤рн≥стю. ƒо того ж треба додати, що Ћ≥ћќ серйозно ставилось ≥ до своњх рег≥ональних структур. Ќайрозвинен≥шими серед них були, окр≥м ињвськоњ, римська, ќдеська, ƒонецька, Ћуганська та ≥н.
Ћ≥ћќ п≥дпадаЇ п≥д загальн≥ риси припарт≥йного руху, але з тою р≥зницею, що ц¤ орган≥зац≥¤ чи не вперше в ”крањн≥ з молод≥жних орган≥зац≥й серйозно поставилась до формуванн¤ свого ≥м≥джу. “обто Ћ≥ћќ розгл¤дала себе ¤к достатньо вагомий елемент можливого електорального усп≥ху Ћѕ”. —аме використанн¤ цих технолог≥й, а також розум≥нн¤ того, що молод≥жний рух можливий ≥ в парт≥йному вар≥ант≥, спричинив п≥зн≥ше по¤ву молод≥жних парт≥й.
ќкр≥м вищезгаданих орган≥зац≥й, в розгл¤дуваний пер≥од зТ¤вилас¤ ще низка молод≥жних структур припарт≥йного типу. ÷е —оц≥ал≥стичний конгрес молод≥ (— ћ), р≥шенн¤ про створенн¤ ¤кого було прийн¤то у 1995 роц≥ на ѕол≥трад≥ —ѕ”; типова молод≥жна припарт≥йна структура, але з≥ своЇю специф≥кою. — ћ складавс¤ з прихильник≥в р≥зних л≥вих теч≥й Ч в≥д троцьк≥ст≥в до соц≥ал-демократ≥в. ÷е не могло не позначитись на д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ14.
« орган≥зац≥й, чи¤ д≥¤льн≥сть була пом≥тною ¤к у иЇв≥, так ≥ в рег≥онах, ≥ чињ акц≥њ набували довол≥ значного розголосу, сл≥д окремо в≥дзначити —оц≥ал≥стичний конгрес молод≥ (— ћ), очолюваний ќ.¬ерником та ¬.ћ≥сюрою. — ћ, принаймн≥ його д≥¤льн≥сть у розгл¤дуваний пер≥од, так само можна в≥днести до класичноњ припарт≥йноњ структури, причому привТ¤зка до Устарших товариш≥вФ була дуже жорсткою, ¤к в ≥деолог≥чному, так ≥ в орган≥зац≥йному план≥. ѕро це, зокрема, св≥дчить один з програмних документ≥в онгресу Ч У— ћ. ћан≥фест молодост≥Ф, Ч присв¤чений обТЇднанню рег≥ональних молод≥жних структур соц≥ал≥стичного спр¤муванн¤ в Їдину орган≥зац≥ю, ¤кою в≥н, власне, ≥ став: У≤деолог≥¤ — ћ буде в≥дточуватись у ход≥ боротьби. ÷е непохитна ≥стина, однак рухов≥ потр≥бн≥ ор≥Їнтири вже зараз. ...”¤вл¤Їтьс¤, що у ситуац≥њ, ¤ка склалас¤, саме —оц≥ал≥стичному конгресов≥ молод≥ належатиме ключова роль у справ≥ усв≥домленн¤ широкими масами парт≥йц≥в того факту, що дилема Усоц≥ал-демократ≥¤ або ѕ” ≥ третього не даноФ не Ї в≥рною. ...ќдне з першочергових наших завдань, завдань молодих соц≥ал≥ст≥в ”крањни, пол¤гатиме у тому, аби допомогти старшим товаришам у пол≥тичн≥й боротьб≥ всередин≥ парт≥њ ¤к з тими, хто хоче Упомерти комун≥стомФ (ми сам≥ помирати не збираЇмось ≥ њм не радимо), так ≥ з тими, хто, можливо, спробуЇ завести до болота вбогоњ соц≥ал-демократ≥њ. ≤сторичний досв≥д наочно показуЇ, що наск≥льки б не були радикальними позиц≥њ л≥дер≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ л≥воњ парт≥њ, а молодь Ч ще радикальн≥ша, ще л≥в≥ша. “ут вже н≥чого не поробиш, та й робити н≥чого не треба. УЌаша справа л≥ва!Ф Ч не без гордост≥ говоримо ми. ...” нерозривн≥й Їдност≥ з нашою парт≥Їю, з њњ стратег≥чною л≥н≥Їю на створенн¤ ≥нфраструктури майбутньоњ перемоги ми бачимо запоруку усп≥ху молод≥жного соц≥ал≥стичного руху ”крањни. ћи приречен≥ на перемогу, ≥ вона не примусить на себе чекати. ѕов≥рте!Ф15.
ќриг≥нальною була д≥¤льн≥сть ќбТЇднанн¤ студ≥юючоњ молод≥ У«аревоФ (травень 1994 р.). У«аревоФ було створено п≥д патронатом ќ”Ќ, але п≥д головуванн¤м першого свого голови ≤. огута, студента иЇво-ћогил¤нськоњ академ≥њ, займало ледве не л≥беральну позиц≥ю. ѕ≥зн≥ше це стало причиною в≥дходу б≥льшост≥ актив≥ст≥в. ѕри ”Ќ ≥снувало взагал≥ дек≥лька Умолод≥жокФ: це ≥ Ћ≥га украњнськоњ молод≥ (Ћ”ћ), ≥ —п≥лка украњнськоњ молод≥ (—”ћ), Умолод≥жкоюФ, по сут≥, можна назвати ≥ парам≥л≥тарну структуру ”Ќ Ч спортивно-патр≥отичне товариство У“ризубФ.
«агалом же припарт≥йний молод≥жний рух маЇ т≥ сам≥ вади, що й украњнський пол≥тичний рух. ÷е ≥ в≥дсутн≥сть ч≥тких ≥деолог≥чних принцип≥в, ≥ малочисельн≥сть, ≥ маловпливов≥сть.
јле в той же пер≥од в ”крањн≥ почали виникати й ≥нш≥ форми молод≥жноњ структуризац≥њ Ч наприклад, студентськ≥ незалежн≥ профсп≥лки. ѕершу студентську украњнську профсп≥лку засновано 3 вересн¤ 1993 р. в иЇв≥. ¬ робот≥ установчих збор≥в вз¤ли участь 16 студент≥в ѕ≤ та ињвськоњ ф≥л≥њ ƒержавноњ академ≥њ звТ¤зку. ќднак через де¤кий час осередок ѕо—т”ѕу в ињвському пол≥техн≥чному ≥нститут≥ зл≥кв≥дували. Ќатом≥сть було утворено профсп≥лку в ƒержавному економ≥чному ун≥верситет≥ та иЇво-ћогил¤нськ≥й академ≥њ. ¬ јкадем≥њ звТ¤зку ѕо—т”ѕ, перейн¤вши ≥н≥ц≥ативу, став Їдиною профсп≥лковою орган≥зац≥Їю.
ƒе¤кий час ѕо—т”ѕ д≥¤в на кињвському рег≥ональному р≥вн≥. Ћише в листопад≥ 1994 р. засновано первинний осередок профсп≥лки у —в≥тловодськ≥й ф≥л≥њ ременчуцького ≥нституту економ≥ки та нових технолог≥й. ƒнем п≥зн≥ше (26 листопада) —тудентське братство м. Ћьвова ухвалило за¤ву про переор≥Їнтац≥ю своЇњ д≥¤льност≥ на профсп≥лкову роботу ≥ приЇдналос¤ до ѕо—т”ѕу.
1995 року до ињвськоњ рег≥ональноњ орган≥зац≥њ приЇдналас¤ ињвська ф≥л≥¤ ”——, що в≥дкололас¤ п≥д час зТњзду ”—— в Ћуцьку. “аким чином, ѕо—т”ѕ маЇ у своњх лавах 6000 студент≥в (оф≥ц≥йн≥ дан≥) по вс≥й ”крањн≥ й представництва у б≥льшост≥ рег≥онах крањни.
Ќа державному р≥вн≥ ѕо—т”ѕ домагаЇтьс¤ Уприведенн¤ стипенд≥й до науково обірунтованого прожиткового м≥н≥мумуФ.
ѕрофсп≥лка бере участь ≥ у виборах р≥зних р≥вн≥в. 1994 та 1995 року серед кандидат≥в до ¬–, ¤ких п≥дтримував ѕо—т”ѕ, були ћ.–удь, ¬.‘едорин та президент ÷ентру ринкових реформ ¬олодимир Ћановий.
р≥м того, профсп≥лка брала участь у проект≥ Ућолод≥жна альтернативаФ, що мав залучити молодь до участ≥ у виборах.
Ќа мун≥ципальних виборах ѕо—т”ѕ утворив передвиборний блок Ућ≥сцев≥ ради Ч в чист≥ рукиФ. ќднак жоден кандидат в≥д цього блоку не став депутатом.
ѕо—т”ѕ з≥ створенн¤м ‘едерац≥њ в≥льних профсп≥лок ”крањни в≥дразу приЇднавс¤ до цього профобТЇднанн¤. ” ‘¬ѕ” ѕо—т”ѕ перебував до розколу обТЇднанн¤ 1995 року.
ѕрофсп≥лка намагаЇтьс¤ залишати за собою статус Упарт≥йно незаангажованоњФ молод≥жноњ структури, тому не повТ¤зуЇ себе з ¤коюсь одн≥Їю парт≥Їю. ¬≥дтак рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ ѕо—т”ѕу взаЇмод≥ють ≥з р≥зними пол≥тичними структурами в залежност≥ в≥д власних уподобань. Ќа загальноукрањнському р≥вн≥ ѕо—т”ѕ ув≥йшов ¤к колективний член до пол≥тичного клубу громадського обТЇднанн¤ УЌова ”крањнаФ16. √оловою ѕо—т”ѕу став .«ахаренко.
√оловною д≥¤льн≥стю профсп≥лки стали акц≥њ протесту. “ак, у 1994 роц≥ ѕо—т”ѕ п≥дтримав акц≥ю зал≥зничник≥в, у 1995 р. Ч г≥рник≥в. ѕо—т”ѕ активно виступав проти закритт¤ в≥йськових кафедр у вузах. Ѕоротьба за права студентства ≥ виключне акцентуванн¤ на молод≥жних проблемах Ч це все дуже в≥др≥зн¤ло ѕо—т”ѕ в≥д б≥льшост≥ молод≥жних орган≥зац≥й.
ўе б≥льш специф≥чною була ≥нша студентська профсп≥лка Уѕр¤ма д≥¤Ф. ≤н≥ц≥ативна група з заснуванн¤ ц≥Їњ профсп≥лки сформувалас¤ в ст≥нах ињвського ун≥верситету ≥м. “. Ўевченка ще у с≥чн≥ 1994 р. у вир≥ зимового страйку викладач≥в.
ƒомагаючись своЇчасноњ виплати студентських стипенд≥й, три дес¤тки молодих людей провели акц≥ю протесту б≥л¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕо тому Уѕр¤ма д≥¤Ф зробила спробу ув≥йти ¤к колективний член до профсп≥лки ѕо—т”ѕ, проте певна протид≥¤ з боку ”—— ињвського ун≥верситету завадила њй це зробити.
≤н≥ц≥ативна група заходилас¤ створювати осередки у столичних вузах, намагаючись посл≥довно захищати соц≥альн≥ ≥нтереси студентства. ¬ласне, захист прав та ≥нтерес≥в студентства, а також реформуванн¤ вищоњ осв≥ти й були визначен≥ ¤к основн≥ завданн¤ створюваноњ профсп≥лки.
27 вересн¤ 1994 р. Уѕр¤ма д≥¤Ф разом ≥з рос≥йською У—туденческой защитойФ та м≥нською ¬≥льною профсп≥лкою студент≥в п≥дписала у иЇв≥ У ињвську декларац≥ю ради кер≥вник≥в незалежних студентських профсп≥лок сх≥днословТ¤нських республ≥кФ.
Ќасл≥дком ц≥Їњ декларац≥њ стала сер≥¤ акц≥й Упр¤моњ д≥њФ 14 жовтн¤ 1994 р. в м≥стах –ос≥њ, иЇв≥ та ћ≥нську, орган≥зованих студентськими профсп≥лками. Уѕр¤ма д≥¤Ф, що на той момент, за даними преси, обТЇднувала осередки шести кињвських вуз≥в (зокрема, ун≥верситету, “еатрального, ѕол≥техн≥чного ≥нститут≥в), провела прес-конференц≥ю, що здобула гучний розголос у засобах масовоњ ≥нформац≥њ та серед молод≥. ¬ жовтн≥ 1996 р. представник профсп≥лки брав участь у ≤≤≤ ¬≥дкрит≥й м≥жнародн≥й конференц≥њ ћ≥жнародного союзу труд¤щих в ѕариж≥, що означало початок ≥нтеграц≥њ украњнського л≥ворадикального студентського руху в загальносв≥товий рух труд¤щих за своњ права.
р≥м проголошенн¤ своњх Ч досить радикальних Ч нам≥р≥в, Уѕр¤ма д≥¤Ф, зокрема, наголосила на своњй незалежност≥ в≥д будь-¤коњ з пол≥тичних парт≥й. Ќа думку актив≥ст≥в Уѕр¤моњ д≥њФ, пол≥тизован≥ студентськ≥ орган≥зац≥њ не захищають ≥нтереси студентства, ¤кщо взагал≥ не зраджують њх17.
—воЇю радикальн≥стю Уѕр¤ма д≥¤Ф дос¤гла певноњ попул¤рност≥ в молод≥жних колах. јле, не маючи конкретноњ мети, Уѕр¤ма д≥¤Ф з часом була приречена на зникненн¤.
≤ншою тенденц≥Їю у розвитку молод≥жного руху стала по¤ва передпарт≥йних структур. “обто створювалась певна орган≥зац≥¤, ¤ка ставила перед собою ≥деолог≥чн≥, пол≥тичн≥ ц≥л≥, мала електоральн≥ амб≥ц≥њ ≥, головне, була незалежною. Ќай¤скрав≥шим прикладом Ї, на нашу думку, обТЇднанн¤ Ућолода ”крањнаФ.
≤де¤ створенн¤ обТЇднанн¤ Ућолода ”крањнаФ виникла десь на початку 1996 року. ≤н≥ц≥аторами були ќ.ƒон≥й, ¬.„еп≥нога, ¬. ул≥к, ќ.√олобуцький, ќ.ѕроценко, ћ.–озумний. ÷¤ група прийшла до розум≥нн¤ того, що д≥¤льн≥сть кожного окремо в р≥зних структурах не зможе реал≥зувати амб≥ц≥њ цих людей. “ак в травн≥ 1996 р. було створено ињвську орган≥зац≥ю обТЇднанн¤ Ућолода ”крањнаФ. Ѕуло прийн¤то Ућан≥фестФ: Ућолода нац≥¤ наприк≥нц≥ ’’ стор≥чч¤ Ч це звучить ¤к виклик. „ерез п≥втора стор≥чч¤ п≥сл¤ Ївропейськоњ Увесни народ≥вФ, через сто рок≥в п≥сл¤ Ућолодоњ ”крањниФ ≤.‘ранка, ћ.√рушевського, ё.Ѕачинського, Ћес≥ ”крањнки входити у фазу романтичного нац≥отворенн¤ вже досить складно. ћало над≥й на сп≥вчутливий в≥дгук сус≥д≥в, т¤ж≥ють стереотипи масов≥зованого сусп≥льства, що д≥стались нам у спадок в≥д стор≥чч¤ двадц¤того, реальною Ї небезпека в≥дставанн¤, ≥зол¤ц≥њ в≥д стр≥мких процес≥в св≥тового преображенн¤, ¤ке буквально на наших очах зм≥нюЇ соц≥альн≥, ≥нтелектуальн≥, духовн≥, природн≥, технолог≥чн≥ умови людського ≥снуванн¤. ƒл¤ того, щоб наздогнати, треба рухатис¤ в одному напр¤мку з ус≥ма, але швидше. ј отже, сл≥д мати додаткове джерело енерг≥њ в соб≥. ƒл¤ Ївропейських народ≥в у нов≥ часи таким джерелом стала нац≥ональна ≥де¤, тому рано чи п≥зно ми мусимо пройти етап нац≥онального самовизначенн¤, тому ми знову п≥д≥ймаЇмо прапор Ућолодоњ ”крањниФ.
ѕ≥дн≥мати прапор в сьогодн≥шн≥й ”крањн≥ Ч це знову звучить ¤к виклик. „ерез пТ¤ть рок≥в п≥сл¤ студентськоњ революц≥њ жовтн¤ 1990-го ≥ проголошенн¤ незалежност≥ це робити вже досить небезпечно. ѕевно ж, ≥снувала небезпека й у т≥ недалек≥ часи, коли за нашоњ найактивн≥шоњ участ≥ вир≥шувалась дол¤ ”крањни. јле тепер≥шн¤ загроза нас л¤каЇ набагато б≥льше. ≤ йдетьс¤ не про зам≥ри реваншист≥в, побоюванн¤ викликаЇ та сусп≥льна атмосфера знев≥ри й збайдуж≥нн¤, ¤ка в умовах застою живить паразитичн≥ елементи, а при кардинальних перетворенн¤х надаЇ переваги авантюристам ≥ екстрем≥стам.
“ак, ми маЇмо сьогодн≥ ”крањну, але ц¤ ”крањна в њњ тепер≥шньому стан≥ нас не влаштовуЇ. ”с≥х, хто маЇ мужн≥сть стати твердо на цю позиц≥ю ≥ зам≥сть того, щоб пристосовуватись до нег≥дних умов, намагатиметьс¤ њх докор≥нно зм≥нити, запрошуЇмо у сп≥льники.
Ќезважаючи на всю невт≥шн≥сть перших результат≥в, украњнство за ц≥ роки здобуло неоц≥ненний досв≥д пол≥тичного ≥ культурного самоствердженн¤. „ас його критично осмислити, уточнити головн≥ ор≥Їнтири ≥ пр≥оритети, в≥дмовитис¤ в≥д застар≥лих у¤влень ≥ упереджень, а також вчасно викрити де¤к≥ небезпечн≥ тенденц≥њ ≥ набут≥ стереотипи. ѕринциповими вважаЇмо наступн≥ моменти. „исто державницьк≥ пр≥оритети на сьогодн≥ вже очевидно не задовольн¤ють потреби сусп≥льного розвитку, а переведенн¤ њх у площину ≥деолог≥чного тиску маЇ здеб≥льшого зворотний ефект. “≥ сам≥ насл≥дки матиме усталенн¤ архањчних ор≥Їнтац≥й в сфер≥ нац≥ональноњ культури. –обл¤чи св≥й виб≥р на користь ”крањни, ми повТ¤зували з ним створенн¤ умов дл¤ в≥льного розвитку особистост≥, над≥йного захисту њњ чест≥ ≥ г≥дност≥, найповн≥шоњ ≥ найпродуктивн≥шоњ самореал≥зац≥њ. ѕон¤тт¤ ”крањни ≥ пон¤тт¤ свободи були дл¤ нас синон≥мами, тож мусимо пильнувати, щоб вони не роз≥йшлис¤ ≥ тепер.
ћи переконалис¤, що мало Ув≥дроджуватиФ, треба творити, мало УрозбудовуватиФ нову державу, сл≥д формувати нове сусп≥льство. —аме дл¤ цього нам ≥ потр≥бна свобода, в тому числ≥ ≥ свобода в≥д УдержавиФ в особ≥ корумпованого чиновництва, ≥ свобода в≥д крим≥нал≥зованого Уб≥знесуФ, ≥ зв≥льненн¤ в≥д масового стереотипу, за ¤ким украњнський патр≥отизм дедал≥ б≥льше асоц≥юЇтьс¤ ≥з с≥р≥стю, безлик≥стю й агресивн≥стю.
ћи Ч патр≥оти. ≤ тому визнаЇмо найнагальн≥шою потребою дл¤ ”крањни творити нове сусп≥льство, нову атмосферу сусп≥льного житт¤ вже зараз, ус≥ма можливими засобами ≥ починаючи ≥з себе самих.
ѕри тому ми св≥дом≥, що нове сусп≥льство не можна зв≥дк≥л¤сь перенести чи збудувати за позиченим зразком. ‘ормуючи нове сусп≥льство, ми змушен≥ розвТ¤зувати власн≥ проблеми, розплутувати суперечност≥ власноњ св≥домост≥, видал¤ти зло¤к≥сн≥ утворенн¤, що зросли на м≥сцевому-таки ірунт≥. “ому це буде наше сусп≥льство, ≥ досить вже цього соромитис¤. ™ лише одна сусп≥льна категор≥¤ в ”крањн≥, д≥алог з ¤кою вважаЇмо безперспективним, Ч т≥, хто в принцип≥ не хоче, щоб це сусп≥льство було нашим.
”крањна Ч молода, ≥ доросл≥шатиме вона разом з нами.
—вого часу ми сказали: ”крањн≥ Ч бути!
“епер мусимо визначити: ¤кою њй бути?Ф18.
—аме ц¤ опозиц≥¤ до ≥снуючоњ системи ≥ привернула увагу багатьох ≥нтелектуал≥в. Ѕо саме на цей прошарок спочатку ≥ спиралас¤ д≥¤льн≥сть Ућолодоњ ”крањниФ. ÷≥кавим Ї ще той факт, що Ућан≥фестФ чи не вперше в ”крањн≥ було проанал≥зовано з ф≥лософськоњ точки зору пров≥дними фах≥вц¤ми. ќсобливо ретельно проанал≥зував цей документ в≥домий украњнський ф≥лософ
¬.Ћ≥совий: У«м≥стовний б≥к Ућан≥фестуФ зосереджено у частин≥ тексту, що починаЇтьс¤ з фрази Уѕринциповими вважаЇмо...Ф. јле перечитаймо заново, в≥дсторонено ≥ критично, що саме сказано дал≥. ј наступн≥ абзаци або повторюють де¤к≥ вже добре зужит≥ стереотипи, або ж провалюютьс¤ у невизначен≥сть, у беззм≥стовн≥сть. ¬≥зьм≥мо, здаЇтьс¤, оп≥рне пон¤тт¤ Ућан≥фестуФ Усвобода ¤к самореал≥зац≥¤Ф. «робивши це пон¤тт¤ п≥дставовим, автори Ућан≥фестуФ, ви¤вл¤ють теоретичну нањвн≥сть: вони ввод¤ть певний стереотип, не знаючи того, ¤ку м≥ру невизначеност≥ в≥н приховуЇ ≥ ¤к≥ р≥знотлумаченн¤ це пон¤тт¤ одержувало в теор≥њ та на практиц≥. УЌов≥ л≥в≥Ф могли б сол≥даризуватис¤ з цим гаслом у тому розум≥нн≥, що протестували проти Урепресивноњ культуриФ, одном≥рноњ людини (√.ћаркузе) ≥ т. д. Ч цей протест Унових л≥вихФ був звернений проти ≥деолог≥њ просв≥тництва з ≥деЇю Урозумно обірунтованогоФ сусп≥льного ладу. “иск ≥деолог≥њ сц≥Їнтизму, технократичного бюрократизму, етичних норм, що конфл≥ктували з б≥олог≥чним у людин≥ (фройдизм!) Ч ось що означала свобода самореал≥зац≥њ. ¬она була спр¤мована проти надм≥рноњ бюрократичноњ ≥ моральноњ регламентац≥њ житт¤. Ѕ≥олог≥чний п≥дтекст самореал≥зац≥њ н≥с на соб≥ вплив фройдизму: гасло сексуальноњ революц≥њ, свобода сексуальних взаЇмин ≥ захист прав сексуальних меншин були бунтом проти надм≥рних морально-правових обмежень. ” даному раз≥ ми маЇмо справу з давньою проблемою сусп≥льного житт¤ Ч проблемою розмежуванн¤ сфери ѕор¤дку ≥ сфери —вободи: де повинна прол¤гати ц¤ межа? –озширюючи прост≥р свободи, люди ризикують повн≥стю п≥дважити будь-¤ке УрозумнеФ упор¤дкуванн¤ свого житт¤ ≥ спричинити д≥ю хаосу (анарх≥зм). ÷ю проблему не можна зм≥шувати з≥ свободою в≥д Ускорумпованого чиновництваФ. Ѕо протест проти скорумпованого чиновництва може лежати ц≥лком у межах парадигми просв≥тництва або, ¤к сьогодн≥ ≥нод≥ говор¤ть, у межах Урозумно спроектованоњ установиФ, а також наповненн¤ цих установ Ув≥дпов≥дними людьмиФ ( арл ѕоппер). “обто в≥н передбачаЇ дотриманн¤ громад¤нином ≥ чиновником певноњ етики, без ¤коњ зд≥йсненн¤ проекту стаЇ неможливим.
÷≥ моњ зауваженн¤ щодо стереотип≥в мисленн¤, вихованих Умарксизмом-лен≥н≥змомФ та комун≥стичною ≥деолог≥Їю, Ї дуже важливими. ћолод≥, можливо, нав≥ть б≥льшою м≥рою, н≥ж дорослим громад¤нам ”крањни, загрожуЇ недооц≥нка неусв≥домленого засвоЇнн¤ цих стереотип≥в ≥з середовища, у ¤кому вони приховано живуть. “ут мало допомагаЇ певн≥сть, що ми Унове покол≥нн¤Ф ≥, отже, волод≥Їмо новою Ументальн≥стюФ в≥д природи. Ќасправд≥ ж новий, перспективний спос≥б мисленн¤, нова ¤к≥сть ≥нтелектуальноњ культури не дос¤гаютьс¤ без зусиль ≥ прац≥. ” протилежному випадку самоутвердженн¤ шл¤хом простого запереченн¤ загрожуЇ тим, що у пер≥од, коли творитьс¤ нова культурна ел≥та (п≥сл¤ чергового головос≥ку), на роль центральноњ постат≥ культурного житт¤ (на Уволодар¤ думФ) намагаЇтьс¤ претендувати простак ≥ хам. ÷е т≥льки дотично стосуЇтьс¤ Ућан≥фестуФ, ≥ ¤ б вол≥в уникати р≥зких оц≥нок. јле, на жаль, ¤к св≥дчать публ≥кац≥њ в альманас≥ Ућолода нац≥¤Ф, так≥ тенденц≥њ не одержують належного критичного в≥дгуку з боку молод≥, ¤ка здатна була б п≥ддати њх ц≥лком обірунтован≥й критиц≥.
ƒл¤ захисту нац≥њ мало одн≥Їњ ≥дењ Усвободи в≥д...Ф, в≥н передбачаЇ наш виб≥р, наше наповненн¤ негативноњ свободи певним зм≥стом нашого духовного житт¤. Ѕо можна мати свободу ≥ бути творчою живою силою ≥ воднораз бути ц≥лком байдужим до збереженн¤ нац≥ональноњ самобутност≥. ≤ ось тут автори Ућан≥фестуФ ≥ повинн≥ б були запропонувати виб≥р перспектив ≥ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й. “од≥ б оце слово УмиФ було б уконкретизоване. якщо цього не зроблено, то це УмиФ (¤к Умолода ”крањнаФ) т≥льки здатне приховати факт, що молода генерац≥¤ громад¤н ”крањни не Ї Їдиним УмиФ; насправд≥ це УмиФ розщеплене на р≥зних перспективах, ¤к розщеплене саме украњнське сусп≥льство. Ќе запропонувавши конкретного наповненн¤ Усвободи в≥д...Ф позитивною свободою Ч образом т≥Їњ ”крањни, ¤кий би здатний був обТЇднати молодь, слово УмиФ залишаЇтьс¤ х≥ба що знаком чиЇњсь субТЇктивноњ вол≥: воно залишаЇтьс¤ порожньою формою, формулою, наповненн¤ ¤коњ потребуЇ вожд¤ Ч вол¤ повинна визначити, хто Ї УмиФ, Унаш≥Ф, а хто Ї Уне наш≥Ф (стереотип: УЇ така парт≥¤Ф)Ф19.
ћи недаремно навели м≥ркуванн¤ ¬.Ћ≥сового, бо в≥н з≥ сторони, не будучи зад≥¤ний в д≥¤льност≥ Ућолодоњ ”крањниФ, бачив бажанн¤ молодоукрањнц≥в в≥докремитись в≥д усього того, що було створено за роки незалежност≥ в пол≥тичн≥й царин≥. —аме цей Ућан≥фестФ можна вважати декларац≥Їю принцип≥в групи людей, ¤к≥ в≥дчули, що дл¤ того, аби впливати на процеси в крањн≥, треба самим йти в пол≥тику. —аме ¤к окрем≥шн¤ пол≥тична структура, Ућолода ”крањнаФ створила прецедент ≥снуванн¤ в ”крањн≥ ≥нтелектуальноњ опозиц≥њ. Ќе дивно, що в перш≥ часи ≥снуванн¤ Ућолода ”крањнаФ займалас¤, головно, просв≥тницькою д≥¤льн≥стю, провод¤чи науков≥ конференц≥њ, випускаючи книжки ≥ т. ≥н. «а досить короткий час ≥дењ Ућолодоњ ”крањниФ поширились по вс≥й ”крањн≥.
25 жовтн¤ 1996 р. в≥дбувс¤ ¬сеукрањнський установчий зТњзд ѕол≥тичного обТЇднанн¤ Ућолода ”крањнаФ. Ќа зТњзд≥ були присутн≥ представники в≥д 17 областей ”крањни. √оловою ѕќ Ућолода ”крањнаФ став ќ.ƒон≥й, депутат ињвськоњ м≥ськради. √ероњзац≥¤ под≥й 1990 року, студентського голодуванн¤ дозволили орган≥зац≥њ претендувати на роль л≥дера молод≥жного руху. (÷≥каво, що саме обТЇднанн¤ було зареЇстровано лише у 1999 роц≥).
ѕройшовши р≥зн≥ етапи розвитку, молод≥жний рух дос¤г того р≥вн¤, коли проблема пол≥тичноњ реал≥зац≥њ стала першочерговою. —аме Ућолода ”крањнаФ перша за¤вила про своњ достатньо велик≥ пол≥тичн≥ амб≥ц≥њ.
“ому пер≥од 1993Ц1996 рр. став дл¤ молод≥жного руху визначальним, бо саме в цей пер≥од активна молодь в≥дчула потребу активноњ участ≥ в пол≥тичному житт≥ крањни.
9. —проба консол≥дац≥њ орган≥зованого молод≥жного руху
«а два роки ринкових реформ, розпочатих ѕрезидентом Ћ. учмою, вдалос¤ домогтис¤ певних результат≥в. ¬ першу чергу сл≥д назвати монетарну стаб≥л≥зац≥ю. ¬ с≥чн≥ 1997 р. р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ складав 2,2%. ѕо сут≥, вдалос¤ зламати тенденц≥ю зростанн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ на початку року. “ак, у 1996 роц≥ с≥чнева ≥нфл¤ц≥¤ була 9,7%. «агалом по ”крањн≥ в 1996 роц≥ ≥нфл¤ц≥¤ склала 39,7%. Ќа 1997 р≥к було заплановано р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в 25%, чого ц≥лком реально було дос¤гти. “емпи зростанн¤ грошовоњ маси скоротилис¤ з 30% на квартал у 1995 роц≥ до менш н≥ж 10% на квартал у 1996 роц≥. ѕопит на украњнську валюту весь час зростав1.
ќднак пор¤д з цими дос¤гненн¤ми ≥снував ц≥лий р¤д проблем, ¤к≥ потребували свого вир≥шенн¤. ƒос≥ давалис¤ взнаки серйозн≥ розб≥жност≥ м≥ж р≥зними г≥лками влади у питанн≥ зд≥йсненн¤ внутр≥шньоњ пол≥тики, проведенн¤ соц≥ально-економ≥чних реформ. Ќормативн≥ акти, що приймалис¤, часто суперечили один одному, а ≥нод≥ мали ≥ зворотню силу. Ѕула в≥дсутн¤ Їдина комплексна концепц≥¤ поетапного виходу ”крањни з кризи.
” 1996 роц≥ в ”крањн≥ спостер≥галос¤ п≥двищенн¤ соц≥альноњ напруженост≥. ≥льк≥сть, ¤к≥сть ≥, зокрема, радикальн≥сть д≥й та вимог учасник≥в акц≥й громад¤нськоњ непокори зросли. ¬ 1995 ро-ц≥ Ч 26,2% дорослого населенн¤ вважало за необх≥дне протестувати проти д≥й ур¤ду, у 1996 роц≥ ц¤ цифра зросла до 31,8%, тобто майже до третини населенн¤ крањни. «б≥льшилас¤ к≥льк≥сть громад¤н, що в раз≥ подальшого пад≥нн¤ свого життЇвого р≥вн¤ були готов≥ до участ≥ в акц≥¤х протесту, в першу чергу Ч радикальних (страйк, демонстрац≥¤ ≥ т. ≥.) ƒва в≥дсотки були схильн≥ до екстрем≥стських д≥й. ѕро¤вилис¤ нов≥ тенденц≥њ в страйковому рус≥.
¬л≥тку 1996 року практично вперше мали м≥сце м≥тинги в≥йськовослужбовц≥в у в≥йськових частинах, викликан≥ затримкою виплати зарплатн≥. ¬перше зареЇстрован≥ серйозн≥ виступи др≥бних торговц≥в проти зм≥н умов ринковоњ д≥¤льност≥ (др≥бних ф≥рм та приватних ос≥б).
¬загал≥ в друг≥й половин≥ 1996 року в ”крањн≥ в≥дбулос¤ 8185 масових акц≥й, в ¤ких вз¤ли участь 15 млн. ос≥б, що на 62% перевищило р≥вень 1995 року. « цих акц≥й 395 були несанкц≥онован≥2.
¬ 1992 роц≥ за даними ‘ѕ” за межею б≥дност≥ знаходилос¤ 11% населенн¤, а в 1996-му Ч 74%. «ростаЇ й майнова нер≥вн≥сть: доходи найб≥льш багатих 10% населенн¤ перевищують доходи найб≥дн≥ших 10% б≥льш н≥ж у 12 раз≥в. “ак, премТЇр-м≥н≥стр ѕ. Ћазаренко визнав, що з 52 млн. громад¤н виробл¤ють матер≥альн≥ блага лише 13 млн., вони утримують 15 млн. пенс≥онер≥в, 8 млн. зайн¤тих у невиробнич≥й сфер≥ та 3 млн. безроб≥тних (в тому числ≥ прихованих). —ередн≥й громад¤нин ”крањни отримуЇ на м≥с¤ць (на папер≥) 78 долар≥в —Ўј, а ц≥на споживчого кошика (22 основн≥ продукти харчуванн¤) становить 28 долар≥в3. –≥зниц¤ достатн¤, щоб стати причиною соц≥ального вибуху.
ѕроте сл≥д зазначити, що на 1997 р≥к ≥снувала значна похибка м≥ж реальним станом речей та оф≥ц≥йною статистикою. –≥ч у тому, що к≥льк≥сть масових акц≥й Ч 8 тис. Ч не в≥дпов≥даЇ ¤к≥сному показнику. Ќе враховуютьс¤ вимоги та характер виступ≥в труд¤щих. Ќе можна пор≥внювати окупац≥йний страйк шахтар≥в вл≥тку 1996 року з п≥кетом ¬—– б≥л¤ ƒержтелерад≥окомпан≥њ, в ¤кому вз¤ло участь 20 ос≥б. ќф≥ц≥йна статистика не дозвол¤Ї робити висновки щодо ¤к≥сних показник≥в акц≥й протесту. —л≥д розр≥зн¤ти спланован≥ профсп≥лков≥ акц≥њ (виступ≥в прац≥вник≥в осв≥ти в иЇв≥) та стих≥йн≥ акц≥њ шахтар≥в, вчител≥в у рег≥онах, роб≥тник≥в конкретних п≥дприЇмств проти невиплати зарплатн≥. “акож неможливо визначити коеф≥ц≥Їнт пол≥тизованост≥ акц≥й та р≥вень радикал≥зму.
ќднак з на¤вноњ Уоф≥ц≥йноњФ та Унеоф≥ц≥йноњФ ≥нформац≥њ можна зробити р¤д висновк≥в:
Х по-перше, радикал≥зм виступ≥в переважав у рег≥онах ≥ мав локальний характер;
Х по-друге, число несанкц≥онованих акц≥й протесту в≥дпов≥дало пог≥ршенню соц≥ально-економ≥чних умов, а також неможливост≥ ефективно впливати на владн≥ структури;
Х по-третЇ, основними учасниками акц≥й протесту були прац≥вники державних бюджетних п≥дприЇмств, залежн≥ в≥д державних дотац≥й, головним чином шахтар≥, металурги, вчител≥, роб≥тники п≥дприЇмств ¬ѕ ;
Х по-четверте, стих≥йн≥ виступи протесту носили характер вузьких галузевих конфл≥кт≥в ≥ не мали тенденц≥й до переростанн¤ в широкий рух протесту.
—еред причин, що запоб≥гали (≥ дос≥ запоб≥гають) соц≥альному вибухов≥, Ї т≥ньовий сектор економ≥ки, Ч сфера, де досить ефективно реал≥зуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ стратег≥њ виживанн¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ та населенн¤ за умов перебуванн¤ господарськоњ системи в стан≥ деструктуризац≥њ.
Ќаприк≥нц≥ 1996 Ч на початку 1997 рр. в результат≥ зростанн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥, не регульованоњ державою, значна к≥льк≥сть населенн¤ могла зб≥льшувати власн≥ доходи саме за допомогою т≥ньових структур. ÷¤ п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть та наймана прац¤ не оподатковуютьс¤. ƒаний сегмент охоплював в≥д 40 до 50% ¬Ќѕ, у позабанк≥вському оборот≥ перебувало приблизно 40% вс≥Їњ грошовоњ маси, населенн¤ нагромадило понад 10 млрд. долар≥в (за даними на середину 1996 року). “≥ньова економ≥ка давала джерела додаткового прибутку дл¤ 75 % громад¤н, а дл¤ 2,5 млн. людей стала основним зан¤тт¤м. ќкр≥м цього, р≥вень середнього споживанн¤ населенн¤ у 2,5 рази перевищував середн≥ оф≥ц≥йно зареЇстрован≥ грошов≥ виплати громад¤нам, 75% отримували продукти харчуванн¤ з≥ своњх присадибних д≥л¤нок, 19% мали можлив≥сть зароб≥тку за кордоном4. ÷≥ дан≥ п≥дтверджують тезу про те, що на цей пер≥од основна частина населенн¤ не знаходилас¤ за реальними показниками за межею б≥дност≥. Ќавпаки, за рахунок недержавноњ, неконтрольованоњ господарськоњ сфери р≥вень житт¤ 3/4 громад¤н мав тенденц≥њ до зростанн¤, що зовс≥м не вело до радикальних настроњв.
—л≥д сказати також, що основну частину населенн¤, ¤ка перебувала в критичн≥й соц≥ально-економ≥чн≥й ситуац≥њ, складали пенс≥онери та непрацездатн≥, що не мали можливост≥ поповнювати грошов≥ запаси через т≥ньовий сектор. ÷¤ соц≥альна група не здатна з р¤ду причин психолог≥чного та ≥ншого характеру вдатис¤ до ¤кихось серйозних акт≥в протесту.
¬ажливий чинник стримуванн¤ громад¤нського невдоволенн¤ Ч низка психолог≥чних стереотип≥в, ¤к тих, що залишилис¤ з час≥в рад¤нського сусп≥льства, так ≥ сформованих в останн≥ роки. –ецидиви рад¤нського мисленн¤ про¤вл¤ютьс¤ у вибор≥ шл¤х≥в пол≥пшенн¤ свого матер≥ального становища: не спод≥ваючись на можлив≥сть домогтис¤ зм≥ни тих чи ≥нших макропроцес≥в, зам≥щенн¤ тих чи ≥нших окремих ос≥б чи груп за допомогою акц≥й протесту, громад¤ни обирають перев≥рений за час≥в —–—– шл¤х громад¤нськоњ непокори, тобто практично максимального використанн¤ можливостей об≥красти державу, що часто Ї одним ≥з головних джерел прибутку. —постер≥гаЇтьс¤ масовий в≥дх≥д на позиц≥њ У опори на власн≥ силиФ, боротьба з ≥ншими субТЇктами соц≥уму, а не прагненн¤ до сп≥льних д≥й задл¤ сп≥льних ц≥лей. Ќе дов≥р¤ючи держав≥, людина не шукаЇ можливостей зм≥ни устрою через рад¤нський стереотип неможливост≥ його зм≥ни, ¤кий попри под≥њ 1980Ц1990-х рр. ≥ дос≥ збер≥гаЇтьс¤. ” св≥домост≥ сусп≥льства також багато важить ≥снуванн¤ ”крањни ¤к незалежноњ держави. ѕобоюючись ще г≥ршоњ ситуац≥њ за умови великих соц≥альних потр¤с≥нь, громад¤нин вважаЇ за доц≥льне Учекати кращих час≥вФ, що, кр≥м того, зумовлене ≥ величезним впливом теж-таки Урад¤нськоњФ над≥њ на всемогутн≥сть та мудр≥сть державних установ.
≤ншим чинником соц≥альноњ стаб≥льност≥ були 18 млн. ос≥б, ¤к≥ користувалис¤ п≥льгами, що не спри¤ло розвитку екстрем≥стських погл¤д≥в. Ќаприклад, ц≥льовою адресною житловою субсид≥Їю користувалос¤ близько чверт≥ населенн¤, зам≥сть планованих 4Ц5%.
ѕроблема безроб≥тних Ї досить важливою з огл¤ду на те, що њх нараховувалос¤ близько 3 млн. ос≥б (разом з прихованими), в той же час на б≥рж≥ прац≥ було зареЇстровано 278,8 тис. ос≥б, чи 0,9% працездатного населенн¤. Ћог≥чно, що 2,7 млн. ос≥б не потребували п≥дтримки держави, оск≥льки були зайн¤т≥ у т≥ньов≥й сфер≥.
–обота Уу т≥н≥Ф допомагала населенню вижити за ≥снуючих умов. Ќа його плеч≥ л¤гали ще й витрати, повТ¤зан≥ з подорожчанн¤м комунальних послуг, транспорту тощо. Ќа початку 1997 року за рахунок ≥ндив≥дуальних споживач≥в покривалос¤ 75Ц80% витрат у цих галуз¤х. ÷е Ї досить високим показником серед крањн з перех≥дною економ≥кою.
ѕ≥льги, субсид≥њ, робота Ув т≥н≥Ф створили умови дл¤ виникненн¤ так званого Усереднього прошаркуФ (родин, де щом≥с¤чний дох≥д становить на кожну особу понад 300 долар≥в). ¬ласне, в≥н ≥ став основою стаб≥льност≥ в держав≥. ќднак ц¤ стаб≥льн≥сть залишалас¤ досить в≥дносною. ѕодаткова реформа, реформа пенс≥йноњ пол≥тики, скороченн¤ розм≥р≥в субсид≥й та к≥лькост≥ ос≥б, що њх отримують, прот¤гом 1997Ц1998 рр. частково п≥д≥рвали цей Усередн≥й класФ. ’оча можна з певн≥стю стверджувати, що ≥ на сьогодн≥ 10Ц15% населенн¤ ц≥лком в≥дпов≥даЇ визначенню Усередн¤ верстваФ. якщо ж держава зможе провести легал≥зац≥ю Ут≥ньового б≥знесуФ шл¤хом вдалоњ податковоњ реформи, коли громад¤ни зможуть займатис¤ приватним б≥знесом, сплачуючи розумний податок, тод≥ й Усередн≥й класФ отримаЇ свою легал≥зац≥ю. “од≥ в≥н ≥ стане основою сусп≥льноњ стаб≥льност≥, гарантом миру та злагоди в держав≥.
¬ласне, в≥дсутн≥сть УвибухонебезпечногоФ потенц≥алу у сусп≥льств≥ про≥люструвала всеукрањнська акц≥¤ протесту 18 березн¤ 1997 р., орган≥зована ¬сеукрањнським союзом роб≥тник≥в.
Ќапередодн≥ всеукрањнськоњ акц≥њ, 6 березн¤ 1997 року, за ≥н≥ц≥ативою блоку л≥вих сил ињвського рег≥ону, 300 член≥в м≥ськоњ орган≥зац≥њ —оюзу ж≥нок-труд≥вниць У«а майбутнЇ д≥тей ”крањниФ провели Умарш порожн≥х каструльФ б≥л¤ будинку ињв-м≥ськдержадм≥н≥страц≥њ, ¤кий супроводжувавс¤ сутичками з м≥л≥ц≥Їю. ¬≥дбулис¤ заворушенн¤ в сх≥дних рег≥онах крањни. ≤снувала можлив≥сть страйку, ≥н≥ц≥йованого Ќезалежною профсп≥лкою г≥рник≥в ”крањни в звТ¤зку з в≥дмовою ур¤ду вести з нею переговори. ѕередстрайкову готовн≥сть оголосили також члени ¬≥льноњ профсп≥лки машин≥ст≥в. ћашин≥сти вимагали не лише Узарплатню ≥ негайноФ, а й протестували проти запропонованого ур¤дом скасуванн¤ п≥льг.
—ама ж акц≥¤ 18 березн¤ 1997 р. ви¤вилас¤ б≥льш н≥ж скромною. Ќав≥ть у иЇв≥ в ман≥фестац≥њ л≥вих сил вз¤ло участь усього 5 тис. ос≥б. ќкрем≥ акц≥њ проводила ѕрофсп≥лка прац≥вник≥в ЌјЌ ”крањни та Ќ–”. ѕо сут≥, ви¤вилос¤, що сусп≥льство не готове до масових акц≥й протесту ≥ не п≥дтримуЇ пол≥тику л≥вих сил на дестаб≥л≥зац≥ю ситуац≥њ в крањн≥.
—итуац≥¤ в соц≥ально-економ≥чн≥й сфер≥ украњнського сусп≥льства в≥дображалас¤ ≥ на молод≥жному середовищ≥. 1997 року 64% респондент≥в, ¤к≥ репрезентували думку молодих громад¤н ”крањни в≥ком в≥д 18 до 28 рок≥в, суттЇвою причиною зубож≥нн¤ населенн¤ вважали курс на економ≥чн≥ реформи, що проводив ур¤д крањни. ѕроте 75% молод≥ вважало, що економ≥чн≥ реформи не провод¤тьс¤, а д≥њ ур¤ду спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ матер≥ального стану ур¤довц¤ми.
—л≥д також зазначити, що в цей пер≥од у молод≥жному середовищ≥ спостер≥галис¤ своЇр≥дн≥ Уножиц≥Ф у сприйн¤тт≥ процес≥в реформуванн¤. ћайже дв≥ третини молод≥ вважали себе прихильниками ринкових ц≥нностей, в той же час Ч кожен другий з опитаних висловивс¤ за максимальне нарощуванн¤ соц≥альних гарант≥й держави у сфер≥ осв≥ти, культури, охорони здоровТ¤, пенс≥йного забезпеченн¤. «а даними ”крањнського ≥нституту соц≥альних досл≥джень (колишн≥й ”крањнський Ќƒ≤ проблем молод≥), 83% молод≥ вважали необх≥дним зд≥йсненн¤ окремих заход≥в щодо соц≥альноњ п≥дтримки молод≥, у тому числ≥ за такими напр¤мками:
Х наданн¤ п≥льгових або безв≥дсоткових кредит≥в Ч 39%;
Х гарант≥њ безкоштовного отриманн¤ середньоњ осв≥ти Ч 67%;
Х створенн¤ можливост≥ в≥дкритт¤ своЇњ власноњ справи Ч 46%;
Х гарант≥њ наданн¤ молод≥й людин≥ першого робочого м≥сц¤ Ч 58%;
Х п≥двищенн¤ р≥вн¤ консультац≥йноњ, психолог≥чноњ допомоги Ч 35% 5.
“ак≥ суперечност≥ у ставленн≥ молод≥ до соц≥ально-економ≥чних процес≥в у крањн≥ по¤снювалис¤ на¤вн≥стю вищезгаданих загальних комплекс≥в сусп≥льноњ св≥домост≥. р≥м того, значна попул¤рн≥сть серед молодого покол≥нн¤ патернал≥стських настроњв, на думку фах≥вц≥в ”крањнського ≥нституту соц≥альних досл≥джень, не була визначальною. «а результатами того ж досл≥дженн¤, 50% молод≥ схильн≥ покладатис¤ на власн≥ сили ≥ брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за под≥њ, що в≥дбуваютьс¤ в њхньому житт≥.
ƒостатньо гостро питанн¤ соц≥ального захисту молод≥ виникло п≥д час Удн¤ ур¤дуФ 11 лютого 1997 р. у ¬ерховн≥й –ад≥, де обговорювалос¤ питанн¤ Уѕро д≥њ ”р¤ду з реал≥зац≥њ державноњ молод≥жноњ пол≥тики в ”крањн≥Ф. ¬иступи ћ≥н≥стра в справах с≥мТњ та молод≥ —.—тан≥к та голови ом≥с≥њ ¬ерховноњ –ади з питань молод≥, спорту ≥ туризму ќ.яковенка були неоднозначно сприйн¤т≥ депутатами. ѕо сут≥, л≥в≥, сили намагалис¤ ман≥пулювати молод≥жною проблематикою. ќднак сл≥д в≥дзначити ≥ неч≥тку позиц≥ю ур¤ду, а часом ≥ в≥дверту некомпетентн≥сть у ц≥лому р¤д≥ питань молод≥жноњ соц≥альноњ пол≥тики. ўе в 1996 роц≥ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в виступив з ≥н≥ц≥ативою передати ѕ“” у комунальну власн≥сть, 600 ѕ“” закрити, ф≥нансувати лише зароб≥тну плату викладачам. ‘актично це стосувалос¤ 600 тис. п≥дл≥тк≥в. “акож необх≥дно зазначити, що учн≥ ѕ“” Ї представниками малозабезпечених прошарк≥в населенн¤. “ому ≥гноруванн¤ потреб профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти в бюджетах 1995, 1996, 1997 рр. св≥дчило про нерозум≥нн¤ вс≥Їњ небезпеки консервуванн¤ негативних ¤вищ в ц≥й сфер≥. ўор≥чно 80 тис. п≥дл≥тк≥в в≥ком 14Ц16 рок≥в, не маючи н≥¤кого життЇвого досв≥ду, ¤коњсь квал≥ф≥кац≥њ, не знаход¤ть м≥сц¤ н≥ в школ≥, н≥ в ѕ“”, н≥ в техн≥кум≥, поповнюючи сферу так званоњ Унерегламентованоњ зайн¤тост≥Ф, а по сут≥ Ч число безроб≥тних.
«а ≥нформац≥Їю ƒержавного центру зайн¤тост≥ та ћ≥н≥стерства прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики, чисельн≥сть ос≥б в≥ком до 28 рок≥в, що перебували на обл≥ку в служб≥ зайн¤тост≥, в 1997 роц≥ пор≥вн¤но з 1996 роком зросла в 1,4 рази ≥ становила 536,2 тис¤ч≥ ос≥б. ¬ 1997 роц≥ ≥з загальноњ чисельност≥ випускник≥в, що шукали роботу через службу зайн¤тост≥, було працевлаштовано 23,4%. «агострилас¤ проблема працевлаштуванн¤ молод≥ в≥ком в≥д 15 до 18 рок≥в. ѕитома вага п≥дл≥тк≥в, зайн¤тих у народному господарств≥, зменшувалас¤ за одночасного зростанн¤ чисельност≥ тих, хто шукав роботу. 1997 року ≥з 33,2 тис. п≥дл≥тк≥в через службу зайн¤тост≥ отримали роботу 26,2%.≈кспертн≥ оц≥нки середини 1997 року вказували, що близько 35% молод≥ мали Ут≥ньовийФ характер своњх доход≥в. «начна частина джерел цих доход≥в була крим≥нальною. —л≥д також в≥дзначити зб≥льшенн¤ прот¤гом 1996Ц1997 рр. к≥лькост≥ приватних п≥дприЇмц≥в серед молодого покол≥нн¤ ¤к у невиробнич≥й, так ≥ у виробнич≥й сфер≥ економ≥ки6.
√оловн≥ проблеми, з ¤кими стикалас¤ молодь, стосувалис¤ осв≥тньоњ та соц≥ально-пол≥тичноњ сфери. ќрган≥зований молод≥жний рух прот¤гом даного пер≥оду активно входив у державну молод≥жну пол≥тику та шукав механ≥зми сп≥впрац≥. ¬ той же час, спостер≥гавс¤ процес поширенн¤ протестного руху серед вуз≥вських орган≥зац≥й та студентських профсп≥лок. ѕосилилис¤ протестн≥ настроњ у викладацькому середовищ≥. Ќа початку 1997 року в иЇв≥ в≥дбулас¤ широкомасштабна акц≥¤ протесту прац≥вник≥в осв≥ти з вимогами виплатити заборгован≥сть по зарплатн≥. —таном на 4 лютого 1997 р. в ”крањн≥ страйкувало 79 шк≥л ¬олинськоњ, «апор≥зькоњ, ≤вано-‘ранк≥вськоњ, ињвськоњ, Ћуганськоњ областей та риму. « 5 лютого 1997 р. ще 90 шк≥л ƒонецькоњ, «апор≥зькоњ, ’ерсонськоњ областей та риму оголосили страйк7. ¬ передстрайковому стан≥ перебували студенти б≥льшост≥ вуз≥в ”крањни. ѕричина, з ¤коњ вони не приЇдналис¤ до акц≥й протесту вчител≥в, пол¤гала в тому, що в цей час б≥льш≥сть студент≥в перебувала на кан≥кулах.
¬ ињвському державному техн≥чному ун≥верситет≥ буд≥вництва та арх≥тектури тривало протисто¤нн¤ м≥ж ректором вузу та ѕершою студентською украњнською профсп≥лкою (ѕо—т”ѕ). ѕрофсп≥лка вимагала в≥д ректора повернути до складу студент≥в незаконно виключеного л≥дера вуз≥вського осередку ѕо—т”ѕу —.ѕовшедного. ѕротисто¤нн¤ почалос¤ п≥сл¤ того, ¤к ѕо—т”ѕ≥вц≥ ви¤вили порушенн¤ закону в бухгалтер≥њ вузу (в ƒ“”Ѕј д≥¤ла Уоф≥ц≥йнаФ профсп≥лка та ѕо—т”ѕ, а кошти ≥з профвнеск≥в студент≥в перераховувалис¤ лише на рахунок Уоф≥ц≥йноњФ профсп≥лки). “≥льке втручанн¤ прокуратури 29 листопада 1996 р. (п≥сл¤ к≥лькам≥с¤чного громадського тиску з боку ѕо—т”ѕу) ви¤вило порушенн¤ закону. ѕоновленн¤ ж —.ѕовшедного ѕо—т”ѕ домагавс¤ ще к≥лька м≥с¤ц≥в. ¬ результат≥ на початку 1997 року наказом ректора ƒ“”Ѕј було скасовано його попереднЇ р≥шенн¤ про накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень на актив≥ст≥в ѕо—т”ѕу “.–уд¤ та —.ѕовшедного. –ектор також п≥дписав наказ про наданн¤
ѕо—т”ѕу прим≥щенн¤ в ƒ“”Ѕј, а проректор вузу отримав дисципл≥нарне ст¤гненн¤ 8.
«вичайно, студентськ≥ акц≥њ протесту, ¤к≥ проходили на той час у вузах ”крањни, не завжди зак≥нчувалис¤ перемогою студент≥в. “ак, голодуванн¤ ш≥стьох студент≥в та викладача ’арк≥вського ≥нституту культури ћ.¬ажинського у вересн≥ 1997 р., ¤к≥ вимагали розсл≥дуванн¤ факт≥в корупц≥њ в кер≥вництв≥ вузу, не мало результату.
¬загал≥, сл≥д в≥дзначити ц≥каву тенденц≥ю, ¤ка ви¤вилас¤ в середовищ≥ орган≥зованого молод≥жного руху на початку 1997 року. ѕотужн≥ молод≥жн≥ та студентськ≥ орган≥зац≥њ. ¤к≥ ран≥ше чинили оп≥р свав≥ллю вуз≥вських адм≥н≥страц≥й ≥ мали значний вплив на прийн¤тт¤ пол≥тичних р≥шень щодо молод≥жних проблем (”——, —”—, ѕо—т”ѕ, —”ћ та ≥н.), зосередилис¤ на кадров≥й робот≥ та пошуку нових форм д≥¤льност≥. ƒе¤к≥ з них, ¤к наприклад, —”— взагал≥ на початку 1997 року перебували в стан≥ стагнац≥њ.
ѕроте орган≥зац≥йна робота не надто п≥д≥рвала позиц≥њ тих же ”—— та ѕо—т”ѕу в студентському середовищ≥. —тудентськ≥ проблеми все ще залишалис¤ пр≥оритетом њхньоњ д≥¤льност≥.
15Ц16 березн¤ 1997 р. в „ерн≥вц¤х в≥дбувс¤ VII зТњзд ”крањнськоњ студентськоњ сп≥лки. Ќа зТњзд≥ був присутн≥й 121 делегат з 21 област≥ ”крањни. ќдним ≥з головних напр¤мк≥в роботи ”—— у цьому роц≥ став розвиток студентського самовр¤дуванн¤ шл¤хом створенн¤ —тудентських парламент≥в у б≥льшост≥ навчальних заклад≥в крањни та вир≥шенн¤ проблеми працевлаштуванн¤ студент≥в. Ќа зТњзд≥ оприлюднювалис¤ ц≥кав≥ факти: за оф≥ц≥йними даними, випускники вуз≥в становл¤ть 1,2% трудових резерв≥в, а серед безроб≥тних њхн¤ частка с¤гаЇ 18%.
Ќа зТњзд≥ п≥дкреслювалос¤, що студенти готов≥ застосувати ус≥ засоби у боротьб≥ проти нам≥р≥в ур¤ду скасувати стипенд≥ю, ¤ка в середньому становила 10 гривень, та проти намагань порушити конституц≥йне право на безкоштовну осв≥ту. Ќа зТњзд≥ виступив голова „ерн≥вецькоњ облдержадм≥н≥страц≥њ √еорг≥й ‘≥л≥пчук. ¬≥н закликав молодь р≥шуче в≥дстоювати своњ права ≥ не комплексувати перед авторитетом старших9.
¬ –езолюц≥њ VII зТњзду ”—— Уѕро захист прав та ≥нтерес≥в студентстваФ зазначалос¤, що У”—— велику увагу прид≥л¤тиме розвитку студентського самовр¤дуванн¤. Ќеприпустимо, коли студенти стають безправними п≥длеглими вуз≥вських адм≥н≥страц≥й. ”—— ≥н≥ц≥юватиме створенн¤ —тудентських парламент≥в у б≥льшост≥ вищих навчальних заклад≥в крањни, ¤к≥ забезпечуватимуть участь студент≥в на р≥вних правах з ректоратом у вир≥шенн≥ вс≥х проблем (виб≥р викладач≥в, навчальних програм тощо). ”—— застосовуватиме вс≥ методи у боротьб≥ проти нам≥р≥в ур¤ду без будь-¤коњ компенсац≥њ скасувати ≥ так м≥зерну стипенд≥ю. ¬раховуючи те, що платн¤ за студентськ≥ гуртожитки перевищуЇ стипенд≥ю, ¤ка не виплачуЇтьс¤, ”—— може погодитис¤ на в≥дм≥ну стипенд≥й лише п≥сл¤ скасуванн¤ плати за студентськ≥ гуртожитки. ”—— напол¤гатиме на впровадженн≥ реальних реформ у систем≥ вищоњ осв≥ти, в≥дстоюватиме дотриманн¤ конституц≥йного права кожного громад¤нина на можлив≥сть безкоштовного отриманн¤ вищоњ осв≥ти (ст. 53, п. 3 онституц≥њ ”крањни)Ф10.
р≥м того, в –езолюц≥њ п≥дтримувалас¤ ≥н≥ц≥атива проведенн¤ онгресу молод≥ ”крањни та напол¤галос¤ на створенн≥ п≥д час його роботи студентськоњ секц≥њ дл¤ розгл¤ду нагальних проблем украњнського студентства.
”——≥вц≥ також серйозно розгл¤дали перспективу проведенн¤ кампан≥њ на п≥дтримку в≥тчизн¤ного виробника пива, що мало б п≥дн¤ти рейтинг ”крањни серед УпивнихФ держав св≥ту.
” ѕол≥тичн≥й резолюц≥њ VII зТњзду ”—— йшлос¤ про те, що Удотепер в ”крањн≥ не в≥дбулос¤ кадровоњ реформи, а б≥л¤ важел≥в виконавчоњ влади лишилис¤ представники староњ комун≥стичноњ номенклатури, ¤к≥ ви¤вилис¤ абсолютно нездатними до проведенн¤ реформ в ”крањн≥. Ћише у дек≥лькох рег≥онах крањни, де м≥сцеву виконавчу владу очолили представники нац≥онально-демократичних сил, спостер≥гаЇтьс¤ поступове пол≥пшенн¤ соц≥ально-економ≥чних показник≥в та зменшенн¤ пол≥тичноњ напруги. “≥льки перемога на найближчих парламентських, а згодом ≥ на президентських, виборах обТЇднаних нац≥онально-демократичних сил може стати початком проведенн¤ в ”крањн≥ справжн≥х соц≥ально зор≥Їнтованих ринкових реформ. ”мовою перемоги нац≥онально-демократичних сил Ї њхнЇ згуртуванн¤ у Їдине виборче обТЇднанн¤ з метою створенн¤ у майбутньому парламент≥ потужноњ та впливовоњ фракц≥њ. —аме тому ”крањнська студентська сп≥лка оголошуЇ про своЇ входженн¤ до виборчого обТЇднанн¤ У–ух за Ќарод, за ”крањнуФ та п≥дтримку його програмових ≥ статутних документ≥вФ11. “аким чином, ”—— стала колективним членом виборчого блоку У–ух за Ќарод, за ”крањнуФ.
√оловою ”—— став ¬.“ерещенко, головою —екретар≥ату ”—— залишивс¤ .Ћигун, першим заступником голови з пол≥тичних питань став ё.«убко, заступником голови з орган≥зац≥йних питань Ч ¬.ўербаченко, заступником ≥з гуман≥тарних питань Ч –. ульчинський, членами правл≥нн¤ Ч ¬. изима та ќ.ѕирожик.
«Тњзд ”—— також продемонстрував ≥ ≥ншу тенденц≥ю в орган≥зованому молод≥жному рус≥, а саме тенденц≥ю до партизац≥њ руху. —труктури ”——, по сут≥, вже прот¤гом к≥лькох рок≥в дублювали структури ћолодого –уху. ћ≥ж цими орган≥зац≥¤ми склавс¤ ефективний тандем, що в≥дкривало шл¤х дл¤ ћќЌ–” до студентських аудитор≥й. ¬ той же час пол≥тична п≥дтримка Ќ–” давала змогу ”—— триматис¤ на плаву ≥ в≥д≥гравати значну роль у прийн¤тт≥ пол≥тичних р≥шень стосовно студентства ≥ молод≥ загалом.
ѕод≥бноњ тактики дотримувалас¤ ≥ ≥нша донедавна масова студентська орган≥зац≥¤ Ч —оюз украњнського студентства, ¤кий ще в лютому 1996 р. ув≥йшов до структур Ќародно-демократичноњ парт≥њ та став колективним членом Ќƒќ УЌова ”крањнаФ. Ќа VI зТњзд≥ —”— головою —оюзу став ¬. Ѕерезовський (колишн≥й заступник голови), а його заступником Ч ¬. ƒенисенко (колишн≥й голова —”—).
ƒо Ќƒќ УЌова ”крањнаФ ¤к колективн≥ члени також ув≥йшли јсоц≥ац≥¤ молод≥жних житлових комплекс≥в У”крмолодьжитлоФ (голова ¬.ќмельчук), ”крањнська рада молодих вчених ≥ спец≥ал≥ст≥в (голова ¬.√ежа) та ѕерша студентська украњнська профсп≥лка ѕо—т”ѕ (л≥дер Ч .«ахаренко).
якщо розгл¤дати Ќƒѕ з точки зору њњ взаЇмод≥њ з органами державноњ влади, то найперше сл≥д констатувати той факт, що д≥¤льн≥сть парт≥њ мала ¤скраво виражений пропрезидентський характер. ѕричому спочатку ставленн¤ Ћ. учми до Ќƒѕ було досить прохолодним. —тосунки актив≥зувалис¤ в процес≥ прийн¤тт¤ онституц≥њ ”крањни навесн≥-вл≥тку 1996 р., коли Ќƒѕ виступила пол≥тичним союзником ѕрезидента в Уконституц≥йних батал≥¤хФ12. ” результат≥ один з л≥дер≥в Ќƒѕ ќ.™мець отримав посаду в≥це-премТЇра, ≥нший Ч ј.ћатв≥Їнко Ч був призначений головою ¬≥нницькоњ облдержадм≥н≥страц≥њ. оментуючи призначенн¤ новим главою јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ™. ушнарьова (члена Ќƒѕ), Ћ. учма за¤вив, що це було не в останню чергу зумовлене парт≥йною приналежн≥стю ушнарьова13.
15 лютого 1997 р. на V зТњзд≥ Ќƒќ УЌова ”крањнаФ було за¤влено про опозиц≥йн≥сть обТЇднанн¤ до комуно-соц≥ал≥стичноњ ¬ерховноњ –ади та ур¤ду на чол≥ з ѕ.Ћазаренком. ” резолюц≥њ зТњзду з приводу соц≥ально-економ≥чноњ та пол≥тичноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ говорилос¤: У«Тњзд покладаЇ пол≥тичну в≥дпов≥дальн≥сть за стан справ в економ≥ц≥ та соц≥альн≥й сфер≥, перш за все, на аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, ¤кий за 9 м≥с¤ц≥в своЇњ д≥¤льност≥ не спром≥гс¤ зупинити спад виробництва, подолати кризу неплатеж≥в, л≥кв≥дувати ганебну заборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥, пенс≥¤х, стипенд≥¤х, ¤ка с¤гнула астроном≥чноњ суми Ч понад три з половиною м≥ль¤рди гривень. “акий стан речей значною м≥рою зумовлений ≥снуючим принципом формуванн¤ ур¤ду на позапарт≥йних засадах. ∆итт¤, св≥товий досв≥д неспростовно переконують, що т≥льки згуртована команда пол≥тик≥в-профес≥онал≥в здатна витримувати посл≥довний, ц≥леспр¤мований, реформаторський курс.
√альмуЇ подоланн¤ кризових ¤вищ й неефективна робота ¬ерховноњ –ади. ƒепутати Ч комун≥сти, соц≥ал≥сти та њхн≥ прихильники, ¤к≥ мають достатню к≥льк≥сть депутатських мандат≥в й зд≥йснюють кер≥вництво ¬ерховною –адою, гальмують ринков≥ реформи у повн≥й в≥дпов≥дност≥ до своњх переконань та програмних принцип≥в. «вол≥каЇтьс¤ вир≥шенн¤ нагальних питань економ≥чного розвитку, зокрема реформуванн¤ податковоњ системи та прийн¤тт¤ бюджету на 1997 р≥кФ14.
‘актично Ќƒѕ виступила в рол≥ тарану проти ј≈√ ѕ. Ћазаренка. ÷е був перший потужний удар по ньому, ¤кий, власне, ≥ визначив його подальшу долю. р≥м того, в крањн≥ починалас¤ виборча кампан≥¤. —л≥д було визначатис¤ у вибор≥ пол≥тичних союзник≥в, ресурс≥в та засоб≥в д≥¤льност≥.
÷≥ процеси не оминули ≥ молод≥жн≥ структури, що вступили до Ќƒќ УЌова ”крањнаФ. Уѕол≥тичний дахФ у вигл¤д≥ Ќƒѕ був досить вагомим аргументом на користь конструктивноњ сп≥впрац≥ з владою.
ќднак кер≥вництво Ќƒѕ не задовольнилос¤ залученн¤м у свою орб≥ту таких структур ¤к ѕо—т”ѕ та —”—, ≥ в травн≥ 1997 р. було утворено Ќародно-демократичну л≥гу молод≥ на чол≥ з .¬ащенком. —творенн¤ молод≥жноњ орган≥зац≥њ Ќƒѕ зб≥глос¤ з розгортанн¤м аг≥тац≥йноњ кампан≥њ до вибор≥в у ¬ерховну –аду. ¬ ЌƒЋћ в≥дразу перейшла частина член≥в —”—.
јктив≥зувалас¤ робота У”крањнськоњ соц≥ально-демократичноњ молод≥Ф, ¤ка разом ≥з —п≥лкою демократичноњ молод≥ ”крањни (колишн≥й комсомол ѕ≤) та ињвською молод≥жною соц≥ал-демократичною сп≥лкою утворила оординац≥йну раду молод≥жних та студентських орган≥зац≥й ( ќ–ћќ—). —п≥вголовами обТЇднанн¤ стали голова ћ—ƒ— ј.Ѕенед≥с та л≥дер —ƒћ” ё.Ћутченко, њх заступником Ч ƒ.√ун¤га. ÷≥ структури в своњй д≥¤льност≥ ор≥Їнтувалис¤ на —ƒѕ”(о) ≥, по сут≥, виконували роль Умолод≥жкиФ ц≥Їњ парт≥њ. ¬≥дпов≥дно будувалас¤ ≥ робота орган≥зац≥њ. √оловна д≥¤льн≥сть ќ–ћќ— була зор≥Їнтована на залученн¤ молод≥жного загалу до п≥дтримки парт≥њ.
ƒелегац≥¤ ќ–ћќ— вз¤ла активну участь у робот≥ ‘естивалю молод≥жних орган≥зац≥й Уѕл≥ч-о-пл≥чФ в ”жгород≥ 9Ц13 липн¤ 1997 р. —аме л≥дер цього обТЇднанн¤ ј.Ѕенед≥с виступив на фестивал≥ з ≥н≥ц≥ативою створенн¤ ћолод≥жного парламенту.
¬ той же час ”—ƒћ, —ƒћ” та ћ—ƒ— проводили курс на ≥нтеграц≥ю в структури ”Ќ ћќ. ј.Ѕенед≥с п≥дтримав ≥н≥ц≥ативу л≥дера ом≥тету ¬.–¤б≥ки з≥ створенн¤ ћолод≥жного парламенту при п≥дтримц≥ ”Ќ ћќ та розбудов≥ його структур на м≥сц¤х за рахунок представництв ом≥тету.
¬ рамках програми м≥жнародних обм≥н≥в представники ќ–ћќ— брали активну участь в орган≥зац≥њ сп≥вроб≥тництва з заруб≥жними соц≥ал-демократичними молод≥жними орган≥зац≥¤ми. як зазначалос¤ вище, ще в 1993 роц≥ ”—ƒћ стала членом IUSY (ћ≥жнародного союзу соц≥ал≥стичноњ молод≥, ¤кий ще називають Умолод≥жним —оц≥нтерномФ). ѕрот¤гом 1997 року ”—ƒћ проводила наради соц≥ал-демократичних молод≥жних орган≥зац≥й крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи. ÷ього ж року представники Ѕуковинського молод≥жного блоку (входить до складу ”—ƒћ) брали участь у робот≥ сем≥нару УЅалт≥йський м≥стФ, ¤кий був орган≥зований ƒатською соц≥ал-демократичною молоддю.
Ќайголовн≥шим здобутком ”—ƒћ та њњ союзник≥в стала У ињвська ƒекларац≥¤ засад ™вропейськоњ молод≥жноњ соц≥ал-демократ≥њФ, ¤ку було розроблено та прийн¤то на онференц≥њ IUSY у иЇв≥ 19Ц23 грудн¤ 1997 р. ¬ ƒекларац≥њ докладно виписан≥ принципи сучасноњ Ївропейськоњ соц≥ал-демократ≥њ, ¤кими керуютьс¤ вс≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ соц≥ал≥стичних та соц≥ал-демократичних парт≥й ™вропи. ќсобливо сл≥д в≥дзначити досить гостру критику неол≥беральних концепц≥й реформуванн¤ економ≥ки, ор≥Їнтац≥њ на компрадорський кап≥тал та ол≥гарх≥зац≥њ пол≥тичноњ системи в сусп≥льствах перех≥дного пер≥оду15. ¬ той же час л≥дер ”—ƒћ ќ.ћустаф≥н та група молодих науковц≥в з кер≥вництва орган≥зац≥њ активно долучилис¤ до розробки передвиборних програм та ≥деолог≥њ парт≥њ. —л≥д наголосити, що ѕрограму —ƒѕ”(о), ¤ку прийн¤в установчий зТњзд парт≥њ, писав колектив автор≥в на чол≥ з головою ”—ƒћ ќ.ћустаф≥ним. ѕо сут≥, ≥деолог≥чн≥ позиц≥њ ”—ƒћ були значно л≥в≥ш≥ за ≥деолог≥чн≥ засади парт≥њ. ћолод≥ соц≥ал-демократи бачили своЇ м≥сце в ≥деолог≥чному спектр≥ ”крањни в н≥ш≥ л≥воњ соц≥ал-демократ≥њ, що перегукувалос¤ з позиц≥¤ми Умолод≥жного —оц≥нтернуФ та в≥дпов≥дало Ївропейським традиц≥¤м руху. —воЇ баченн¤ ≥деолог≥њ украњнськоњ сучасноњ соц≥ал-демократ≥њ вони пропонували й кер≥вництву —ƒѕ”(о).
ѕротир≥чч¤ у молод≥жному середовищ≥ вийшли на поверхню з п≥дготовкою проведенн¤ онгресу украњнськоњ молод≥ Ућолодь ”крањни за соц≥альний прогрес ≥ злагоду в сусп≥льств≥Ф. ≤н≥ц≥атором проведенн¤ форуму було ћ≥н≥стерство в справах с≥мТњ та молод≥. ≤дею онгресу п≥дтримав ≥ ѕрезидент ”крањни Ћ. учма, ¤кий зазначив, що Уконгрес дасть можлив≥сть точн≥ше означити проблеми, ¤к≥ тривожать сьогодн≥ молодь, визначити д≥Їв≥ способи њх вир≥шенн¤, в≥н буде спри¤ти консол≥дац≥њ молод≥жних орган≥зац≥й, п≥двищенню активност≥ молод≥ у вир≥шенн≥ загальнодержавних питаньФ16.
ѕроте оч≥куваноњ консол≥дац≥њ в молод≥жному середовищ≥ не в≥дбулос¤. онфл≥кт виник ще на етап≥ висуванн¤ делегат≥в в≥д молод≥жних орган≥зац≥й на онгрес. “ак, на ‘орум≥ молод≥ м. иЇва 16 травн¤ 1997 р., ¤кий був зорган≥зований ”правл≥нн¤м ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ й проходив у ÷ентр≥ соц≥ального розвитку п≥дл≥тк≥в та молод≥ У«м≥наФ в с. ѕилипович≥ Ѕород¤нського району ињвськоњ област≥, м≥ж представниками ћолодого –уху ≥ ”——, з одного боку, та представниками ≥нших молод≥жних орган≥зац≥й виникли суперечност≥ з приводу квотуванн¤ делегат≥в на онгрес. ќск≥льки головою кињвського ”правл≥нн¤ у справах с≥мТњ та молод≥ був член Ќ–” ќ. улик, то, в≥дпов≥дно, б≥льшою м≥рою з боку орган≥затор≥в ‘оруму толерувавс¤ саме ћолодий –ух та ”——. ¬ той же час представники молод≥жноњ орган≥зац≥њ ѕарт≥њ прац≥ Ућолод≥жна ≥н≥ц≥ативаФ, —п≥лка христи¤нсько-демократичноњ молод≥ ”крањни, Уƒемократичне перетворенн¤ ”крањниФ, ѕо—т”ѕ та р¤д ≥нших орган≥зац≥й не сприйн¤ли дом≥нуванн¤ ћолодого –уху.
¬ласне, з ексцесами в≥дбувавс¤ ≥ сам онгрес украњнськоњ молод≥ 26Ц28 травн¤ 1997 р. Ѕ≥л¤ прим≥щенн¤ ≤нституту м≥жнародних в≥дносин, де проходив форум, проводилос¤ п≥кетуванн¤ членами Ћ —ћ” та ињвськоњ орган≥зац≥њ Ћ≥ћќ онгресу.
¬ робот≥ ”ћ вз¤ло участь близько 750 делегат≥в в≥д молод≥жних орган≥зац≥й, рег≥ональних соц≥альних служб дл¤ молод≥, управл≥нь у справах молод≥ ≥ с≥мТњ, функц≥онер≥в в≥д молод≥жноњ пол≥тики адм≥н≥страц≥й б≥льшост≥ областей ”крањни.
«а неоф≥ц≥йними даними, б≥льша частина учасник≥в онгресу були молодими держслужбовц¤ми. ожна область у середньому мала прислати 10 делегат≥в плюс по 1 Ч в≥д 50 тис. молод≥. «агалом виходило 18Ц22 делегати. Уѕроте тим, Ч зазначала газета У”крањна молодаФ, Ч хто об≥знаний з реальною УроботоюФ в рег≥онах, добре в≥домо, ¤к формуютьс¤ под≥бн≥ делегац≥њ на м≥сц¤х. ≤ т≥ так зван≥ молод≥жн≥ з≥бранн¤, ¤к≥ проводилис¤ Упо вс≥й ”крањн≥Ф у кв≥тн≥, у багатьох випадках мали суто формальний характер м≥жсобойчик≥вФ17. р≥м того, була визначена ≥ квота по 2 особи Ч в≥д ус≥х молод≥жних орган≥зац≥й (њх нараховувалос¤ 42 на всеукрањнському р≥вн≥ та 350 рег≥ональних), в≥д молод≥жних ф≥л≥й пол≥тичних парт≥й (близько 25 структур). ќднак де¤к≥ орган≥зац≥њ отримали представництво, що в к≥лька раз≥в перевищувало квоти. Ќаприклад Ч ћолодий –ух м. иЇва.
«а попередн≥ми п≥драхунками, ”ћ об≥йшовс¤ в 400 тис. грн. ≥з 1,5 млн. грн., ¤к≥ було вид≥лено ћ≥н≥стерству на молод≥жну проблематику, ≥ це Ч незважаючи на незатверджений бюджет. ÷¤ теза стала головним аргументом критики на адресу ћ≥н≥стерства з боку де¤ких молод≥жних орган≥зац≥й та пол≥тичних сил.
ѕо сут≥, головною метою проведенн¤ ”ћ була потреба у Умолод≥жному схваленн≥Ф проекту Ќац≥ональноњ комплексноњ програми Ућолодь ”крањниФ, розробленого ћ≥н≥стерством ”крањни у справах с≥мТњ та молод≥. ¬ ц≥й програм≥ визначалис¤ загальн≥ принципи, головн≥ напр¤мки та основний зм≥ст загальнодержавних перспективних (до 2005 р.) комплексних заход≥в щодо державноњ п≥дтримки та захисту молод≥.
—еред основних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ щодо реал≥зац≥њ державноњ молод≥жноњ пол≥тики ѕрограма передбачала:
Х розвиток трудовоњ активност≥, забезпеченн¤ зайн¤тост≥ молод≥, що включало в себе ц≥лий комплекс заход≥в по створенню системи наданн¤ безроб≥тн≥й молод≥ короткотерм≥нових кредит≥в ≥з м≥сцевих бюджет≥в, недержавних служб зайн¤тост≥, центр≥в з вторинноњ зайн¤тост≥ студ≥юючоњ молод≥, використанню бази м≥жшк≥льних навчально-виробничих комб≥нат≥в та майстерень ѕ“”, створенню психолог≥чних служб дл¤ молод≥, забезпеченню внесенн¤ в колективн≥ угоди п≥дприЇмств розд≥лу УћолодьФ, впровадженню ефективно д≥ючоњ процедури щодо наданн¤ першого робочого м≥сц¤ молод≥ тощо;
Х розробку проект≥в законодавчих акт≥в стосовно розвитку та зд≥йсненн¤ молод≥жноњ пол≥тики, що означало експертизу з точки зору сучасних вимог до ювенального законодавства проект≥в рим≥нального кодексу, рим≥нально-процесуального кодексу, рим≥нально-виконавчого кодексу, ÷ив≥льного кодексу, ÷ив≥льно-процесуального кодексу, «акону про судоустр≥й в ”крањн≥, одексу закон≥в про працю та внесенн¤ в них доповнень, розробку законодавчих та нормативних акт≥в, що регулюють д≥¤льн≥сть молод≥жних орган≥зац≥й, п≥дготовку законодавчого акту про ювенальн≥ суди тощо;
Х формуванн¤ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ та патр≥отичне вихованн¤ молод≥; пол≥пшенн¤ роботи в учн≥вському та студентському середовищ≥ в галуз≥ спортивного та духовного вихованн¤ молод≥ на нац≥ональних традиц≥¤х;
Х формуванн¤ правовоњ культури й проф≥лактику протиправноњ повед≥нки молод≥, правову просв≥ту молод≥ та вдосконаленн¤ роботи соц≥альних служб дл¤ молод≥;
Х спри¤нн¤ розвитку молод≥жного дозв≥лл¤, розробку м≥жгалузевоњ програми У≤ндустр≥¤ дозв≥лл¤ та розваг молод≥Ф, вдосконаленн¤ ≥нфраструктури центр≥в в≥дпочинку та дозв≥лл¤ дл¤ молод≥;
Х п≥дтримку д≥¤льност≥ молод≥жних громадських обТЇднань, ¤ка, в свою чергу, передбачала наданн¤ орган≥зац≥йноњ, методичноњ, правовоњ та ф≥нансовоњ п≥дтримки громадським обТЇднанн¤м молод≥, розробку конкурсу на найкращий молод≥жний проект, наданн¤ прим≥щень молод≥жним орган≥зац≥¤м, забезпеченн¤ навчанн¤ л≥дер≥в молод≥жних орган≥зац≥й тощо;
Х п≥дтримку творчоњ та обдарованоњ молод≥, що мала ви¤вл¤тис¤ в систем≥ матер≥альноњ та орган≥зац≥йноњ п≥дтримки й заохоченн¤ талановитоњ молод≥, встановленн≥ стипенд≥й та прем≥й дл¤ обдарованих д≥тей та молод≥ тощо;
Х пол≥пшенн¤ становища молодоњ с≥мТњ й п≥дготовку молод≥ до подружнього житт¤;
Х науково-методолог≥чне та ≥нформац≥йне спри¤нн¤ зд≥йсненню державноњ молод≥жноњ пол≥тики;
Х м≥жнародн≥ молод≥жн≥ контакти18.
÷¤ ѕрограма, з незначними доповненн¤ми та зауваженн¤ми, була в ц≥лому п≥дтримана ”ћ. “аким чином, державна молод≥жна пол≥тика одержала своЇр≥дну п≥дтримку молод≥жного загалу.
÷≥кавою з точки зору оц≥нки пол≥тичноњ позиц≥њ учасник≥в ”ћ Ї –езолюц≥¤ онгресу. ¬ н≥й, зокрема, зазначаЇтьс¤, що учасники ”ћ Увисловлюють свою п≥дтримку процес≥в творенн¤ ”крањни ¤к самост≥йноњ соборноњ демократичноњ держави та проведенн¤ ринкових економ≥чних реформ, що спри¤ють соц≥альному становленню та розвитку молод≥, а також демонструють тверду волю щодо т≥сноњ сп≥впрац≥ вс≥х пол≥тичних сил, громадських обТЇднань ≥ орган≥зац≥й, державних орган≥в та соц≥альних структур у вир≥шенн≥ ≥снуючих проблем ¤к украњнського загалу в ц≥лому, так ≥ молод≥ зокремаФ. ќднак учасники ”ћ Уоц≥нюють ¤к недостатню роботу в≥дпов≥дних орган≥в, орган≥зац≥й та установ по практичн≥й реал≥зац≥њ молод≥жноњ пол≥тикиФ. ¬ першу чергу Унеобх≥дно докласти б≥льше зусиль до подальшого удосконаленн¤ за активноњ участ≥ молод≥, молод≥жних громадських орган≥зац≥й ювенального законодавства та до розробки процедур застосуванн¤ положень, що задекларован≥ в законодавчих актах, не допустити в≥дм≥ну д≥њ статей закон≥в, що забезпечують соц≥ал≥зац≥ю молод≥ ≥, зокрема, тих, що стосуютьс¤ прац≥, осв≥ти, охорони здоровТ¤, духовного розвитку, п≥дтримки молодих с≥мейФ. як приклад, наголошувалос¤ на в≥дновленн≥ д≥њ закон≥в статей «акону ”крањни Уѕро спри¤нн¤ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥Ф в частинах, що забезпечують право першого робочого м≥сц¤ тощо.
¬ –езолюц≥њ також зазначалос¤, що учасники ”ћ Упропонують прийн¤ти пропорц≥йно-мажоритарну виборчу систему та створити в крањн≥ ч≥тку систему залученн¤ молод≥ до участ≥ в управл≥нн≥ сусп≥льствомЕФ. ƒо ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та ¬ерховноњ –ади висувалис¤ вимоги У¤комога швидше напрацювати пакет закон≥в, що стимулюють проведенн¤ реформ в ”крањн≥, створенн¤ соц≥ально ор≥Їнтованоњ економ≥ки, та негайно прийн¤ти «акон про державний бюджет на 1997 р.Ф.
–езолюц≥¤ ”ћ м≥стила положенн¤ ≥ про роль молод≥жних орган≥зац≥й в реал≥зац≥њ державноњ молод≥жноњ пол≥тики. ”часники ”ћ пропонували Уширше залучати громадськ≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ до розробки та реал≥зац≥њ державноњ молод≥жноњ пол≥тики, забезпечити п≥дтримку з боку вищих орган≥в виконавчоњ влади та м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й програм ≥ проект≥в молод≥жних ≥ дит¤чих орган≥зац≥й тощоФ19. ќкрем≥ резолюц≥њ прийн¤ли ≥ секц≥њ ”ћ.
онгрес не став в≥дправною точкою консол≥дац≥њ орган≥зованого молод≥жного руху в ”крањн≥, ¤к це намагаютьс¤ довести де¤к≥ досл≥дники та функц≥онери в≥д молод≥жноњ пол≥тики. јтмосфера проведенн¤ ”ћ показала на¤вн≥сть у державних органах, покликаних реал≥зовувати молод≥жну пол≥тику, ч≥ткого формал≥стського п≥дходу до проблеми. Ќе враховувалас¤ думка самих молод≥жних орган≥зац≥й, а пр≥оритет в≥ддававс¤ саме державн≥й молод≥жн≥й пол≥тиц≥, ¤ка пристосовувала до себе молод≥жн≥ структури, а не навпаки.
26 травн¤ 1997 р. в н≥чному клуб≥ УЅ≥нгоФ у иЇв≥ в≥дбувс¤ альтернативний молод≥жний форум Ућолодь за реальний д≥алог з державоюФ, зорган≥зований за п≥дтримки —’ƒћ” (л≥дер ё. ѕавленко). ¬ робот≥ цього форуму вз¤ли участь представники ѕо—т”ѕу, молод≥жноњ орган≥зац≥њ ѕарт≥њ прац≥ Ућолод≥жна ≥н≥ц≥ативаФ, Уƒемократичних перетворень ”крањниФ, ”——, ”Ў та ≥нших молод≥жних орган≥зац≥й. ‘орум засудив проведенн¤ ”ћ ¤к Уорган≥зовану ћ≥н≥стерством демонстрац≥ю УроботиФ напередодн≥ вибор≥в до ¬ерховноњ –адиФ.
¬ цей час спостер≥гаЇтьс¤ загостренн¤ конкуренц≥њ м≥ж ћ≥н≥стерством ”крањни у справах с≥мТњ та молод≥ й ”Ќ ћќ за роль у реал≥зац≥њ державноњ молод≥жноњ пол≥тики. ом≥тет намагавс¤ перет¤гнути на себе функц≥њ розпод≥ленн¤ бюджетних кошт≥в м≥ж молод≥жними орган≥зац≥¤ми та звести м≥сце ћ≥н≥стерства до оп≥куванн¤ проблемами с≥мТњ. ÷¤ конкуренц≥¤ посилювалас¤ ще й з огл¤ду на те, що р¤д молод≥жних структур не п≥дтримували ”Ќ ћќ в його ствердженн≥ ¤к обТЇднанн¤ вс≥х молод≥жних орган≥зац≥й. ”Ќ ћќ намагавс¤ стати виразником ≥нтерес≥в всього орган≥зованого молод≥жного руху ”крањни, що суперечило баченню рол≥ ом≥тету л≥дерами низки впливових молод≥жних орган≥зац≥й.
Ќа зустр≥ч≥ представник≥в молод≥жних орган≥зац≥й з премТЇр-м≥н≥стром ¬. ѕустовойтенком наприк≥нц≥ 1997 року л≥дери ѕо—т”ѕу, ћолод≥жного парламенту та ≥нших молод≥жних структур р≥шуче виступили проти монопол≥стського статусу ”Ќ ћќ.
ќкремо сл≥д розгл¤нути процес становленн¤ молод≥жних орган≥зац≥й, ¤к≥ мали ч≥тке ≥деолог≥чне обличч¤. ¬ першу чергу це структури, що репрезентували л≥вий та правий спектр пол≥тикуму.
“ак, на створенн¤ власноњ молод≥жноњ орган≥зац≥њ п≥шло кер≥вництво Уѕросв≥тиФ. 26 травн¤ 1997 р. в иЇв≥ в≥дбувс¤ УпершийФ установчий зТњзд Ућолодоњ ѕросв≥тиФ (њх було к≥лька). ƒелегати зТњзду ухвалили положенн¤ про молод≥жну просв≥т¤нську орган≥зац≥ю, ¤ка стала структурним п≥дрозд≥лом всеукрањнського товариства Уѕросв≥таФ ≥м. “.Ўевченка. √оловними напр¤мками д≥¤льност≥ Ућолодоњ ѕросв≥тиФ були визначен≥: економ≥ко-правове просв≥тництво, захист громад¤нських прав, п≥дтримка молодих родин, працевлаштуванн¤, орган≥зац≥¤ дозв≥лл¤ тощо. ѕ≥д певним тиском з боку ѕ.ћовчана головою Ућолодоњ ѕросв≥тиФ став ј.ƒовганюк.
ќрган≥зац≥¤ в≥дразу розгорнула широку д≥¤льн≥сть. Ќа баз≥ м≥сцевих осередк≥в УдорослоњФ Уѕросв≥тиФ були утворен≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ Умолод≥жкиФ. ѕроте молод≥жне крило Уѕросв≥тиФ потрапило п≥д ≥деолог≥чний та пол≥тичний вплив р≥зних парт≥й ≥ блок≥в. „астина Ућолодоњ ѕросв≥тиФ долучилас¤ до створенн¤ Ућолодоњ √ромадиФ, ≥нш≥ Ч ув≥йшли до обТЇднанн¤ Ућолодь за добробутФ, трет≥ Ч п≥дпали п≥д вплив праворадикал≥в з ињвськоњ орган≥зац≥њ —Ќѕ”. “аким чином, через де¤кий час Ућолода ѕросв≥таФ ви¤вилас¤ неп≥дконтрольною кер≥вництву Уѕросв≥тиФ ≥ згодом розпалас¤.
«начну активн≥сть прот¤гом 1997 року ви¤вл¤ла —”ћ У—умщинаФ. 19 лютого 1997 р. за ≥н≥ц≥ативою —”ћ У—умщинаФ низка молод≥жних та студентських орган≥зац≥й област≥ п≥дписала ƒекларац≥ю про сп≥льн≥ д≥њ. р≥м —”ћ У—умщинаФ документ п≥дписали кер≥вники обласних орган≥зац≥й ”——, “”—ћ ≥м. ћ.ћ≥хновського, —п≥лки студент≥в —ƒѕ≤, дит¤чо-юнацького козацького товариства У—≥чФ та ѕо—т”ѕу20. р≥м того, —”ћ У—умщинаФ стала колективним членом студентськоњ профсп≥лки ѕо—т”ѕ, а л≥дер —”ћ ¬.–ог отримав оф≥ц≥йн≥ повноваженн¤ представника ”Ќ ћќ на —умщин≥. 20 лютого 1997 р. на сп≥льному зас≥данн≥ кер≥вництва —”ћ У—умщинаФ та —”ћ ’арк≥вщини було дос¤гнуто угоди про започаткуванн¤ сп≥льних науково-практичних конференц≥й, сем≥нар≥в, вишк≥льних табор≥в. “акож —”ћ ’арк≥вщини отримала змогу друкувати своњ матер≥али на власн≥й стор≥нц≥ в газет≥ —”ћ У—умщинаФ Ч У√роноФ. —л≥д також в≥дзначити акц≥ю —”ћ У—умщинаФ та ≥нших молод≥жних орган≥зац≥й област≥ (тих, ¤к≥ п≥дписали вищезгадану ƒекларац≥ю), присв¤чену п≥дтримц≥ прац≥вник≥в осв≥ти. ” У«верненн≥ до прац≥вник≥в осв≥тиФ, п≥дписаному —”ћ У—умщинаФ та ”Ќ, зазначалос¤, що терм≥ново необх≥дно провести реформуванн¤ осв≥тньоњ галуз≥. Уўе к≥лька рок≥в такого Уп≥клуванн¤ держави про осв≥туФ, Ч зазначалос¤ у зверненн≥, Ч ≥ вже не буде кому навчати д≥тей, виховувати нац≥ональну ел≥туФ21. ¬ рамках ц≥Їњ акц≥њ протесту було проведено п≥кетуванн¤ молод≥жними орган≥зац≥¤ми —умщини обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ (11 березн¤ 1997 р.).
‘актично —”ћ У—умщинаФ стала дом≥нуючою правою молод≥жною силою в п≥вн≥чно-сх≥дному рег≥он≥ ”крањни. ¬плив ц≥Їњ структури на молод≥жну пол≥тику рег≥ону в цей пер≥од важко переоц≥нити. ¬изнанн¤ за —”ћ У—умщинаФ репрезентац≥њ ”Ќ ћќ в —умськ≥й област≥ дало ≥стотн≥ можливост≥ дл¤ розбудови структури орган≥зац≥њ та поширенн¤ впливу на молод≥жне середовище. ѕо сут≥, —”ћ У—умщинаФ сформувала навколо себе своЇр≥дне молод≥жне середовище, ¤ке ≥деолог≥чно та пол≥тично ор≥Їнтувалос¤ на нењ. ¬ той же час —”ћ У—умщинаФ активно сп≥впрацювала з онгресом украњнських нац≥онал≥ст≥в ≥ в≥дображала пол≥тичну л≥н≥ю ц≥Їњ орган≥зац≥њ.
√ромадська спортивно-патр≥отична орган≥зац≥¤ У“ризубФ ≥м. —.Ѕандери також перебувала п≥д впливом ”Ќ. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д —”ћ, в 1997 роц≥ њњ д≥¤льн≥сть була повТ¤зана з пересл≥дуванн¤ми влади. ўе у вересн≥ 1996 р. було заарештовано л≥дера √—ѕќ У“ризубФ ≥м. —.Ѕандери м. —≥верська јртем≥вського району ƒонецькоњ област≥ ¬.ѕрименка. …ого було звинувачено в збер≥ганн≥ вогнепальноњ, газовоњ та холодноњ зброњ та причетност≥ до вбивства крим≥нального авторитета на пр≥звисько У—ухийФ. —≥верська орган≥зац≥¤ У“ризубуФ активно займалас¤ в≥йськовим вишколом та вивченн¤м диверс≥йноњ справи ≥ тактики партизанськоњ в≥йни. —уд над ¬.“рименком в≥дбувс¤ лише 17 листопада 1997 р.
¬ той же час у “ернопол≥ було заарештовано кур≥нного ѕод≥льського курен¤ √—ѕќ У“ризубФ ™.‘≥л¤, ¤кому ≥нкрим≥нували збер≥ганн¤ зброњ та участь у злочинних ≥ в≥йськових незаконних формуванн¤х. р≥м того, органами правопор¤дку в низових осередках У“ризубуФ було проведено Упроф≥лактичн≥ заходиФ. “ерноп≥льська обласна адм≥н≥страц≥¤ розпочала активну дискредитац≥йну кампан≥ю проти актив≥ст≥в У“ризубуФ та л≥дер≥в блоку УЌац≥ональний фронтФ, до ¤кого входив ”Ќ ≥ √—ѕќ У“ризубФ.
ѕод≥бн≥ д≥њ влади по¤снювалис¤ розгортанн¤м виборчоњ кампан≥њ. ќск≥льки кер≥вники “ерноп≥льськоњ област≥ симпатизували Ќ–”, то, в≥дпов≥дно, ”Ќ ≥ УЌац≥ональний фронтФ стали дл¤ –уху головним електоральним конкурентом, особливо на обласному р≥вн≥. УЌайслабшимФ, з точки зору компромату, серед член≥в УЌацфронтуФ ви¤вилас¤ √—ѕќ У“ризубФ, ¤ка й до того ви¤вл¤в ознаки правопорушень.
¬ л≥вому табор≥ також в≥дбувалис¤ под≥бн≥ процеси. Ќа початку 1997 року за¤вив про себе —оц≥ал≥стичний конгрес молод≥. Ќапередодн≥ ≤≤ зТњзду конгресу в парт≥йн≥й газет≥ —ѕ” У“оваришФ розгорнулас¤ жвава ≥деолог≥чна дискус≥¤ на тему рол≥ та м≥сц¤ — ћ в парт≥йному буд≥вництв≥ та д≥¤льност≥ —ѕ” у передвиборн≥й кампан≥њ. У≤нтеграц≥¤ нашоњ держави в Ївропейськ≥ економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ структури, Ч зазначав голова ињвськоњ м≥ськоњ орган≥зац≥њ — ћ ќ.¬ерник, Ч безв≥дносно до нашого особист≥сного ставленн¤ до даних процес≥в, з ус≥Їю обТЇктивн≥стю потребуЇ адаптац≥њ л≥вого молод≥жного руху ”крањни до нових реал≥й. ѕ≥д Уадаптац≥ЇюФ ¤ розум≥ю, безумовно, не ≥нтеграц≥ю в ≥снуючу систему сусп≥льних в≥дносин ≥ тим б≥льше не прийн¤тт¤ њњ зм≥сту, а виб≥р ≥ застосуванн¤ саме тих форм ≥ метод≥в л≥воњ д≥њ, котр≥ в≥дпов≥дають соц≥ально-культурним ≥ ≥ндив≥дуально-психолог≥чним установкам сучасноњ украњнськоњ молод≥. јкцентац≥¤ в наш≥й молод≥жн≥й пол≥тиц≥ на елементах своЇр≥дноњ ностальг≥њ за втраченим ≥ законного занепокоЇнн¤ за своЇ майбутнЇ дозволила сформувати к≥ст¤к всеукрањнських л≥вих молод≥жних орган≥зац≥й. јле в той же час вона може стати важкоподоланною перешкодою в процес≥ нашого подальшого розвитку, в справ≥ Уекспанс≥њФ в найб≥льш широк≥ шари молод≥ ”крањниЕ Ќ≥ в ¤кому раз≥ не в≥дмовл¤ючись в≥д базових шар≥в молод≥ (роб≥тничоњ молод≥ та студентства), сл≥д також ор≥Їнтуватис¤ в наш≥й робот≥ ≥ на нонконформ≥стське молод≥жне середовище. ƒане середовище соц≥ально поглинаЇ незадоволенн¤ ≥снуючим станом речей, ≥снуючою сусп≥льною системою ≥ м≥сцем в н≥й молод≥, а культурно ор≥Їнтоване на р≥зноман≥тн≥ про¤ви л≥воњ та л≥ворадикальноњ молод≥жноњ культури «аходуФ22. ƒал≥ ќ.¬ерник пропонуЇ —ѕ” п≥дтримати студентську профсп≥лку Уѕр¤ма д≥¤Ф та Ћ≥ве обТЇднанн¤ молод≥. р≥м того, з огл¤ду на постанову аб≥нету ћ≥н≥стр≥в є 991 в≥д 22 вересн¤ 1996 р. Уѕро п≥дтримку д≥¤льност≥ ”Ќ ћќФ, — ћ, на думку ќ.¬ерника, мав активно долучатис¤ до створенн¤ обласних орган≥зац≥й ом≥тету.
≤≤ зТњзд — ћ в≥дбувс¤ 15 лютого 1997 р. в иЇв≥. ¬и¤вилос¤, що настроњ зТњзду були не зовс≥м на користь Уадаптац≥њФ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ до нових умов. ѕозиц≥ю ќ.¬ерника частково п≥ддали критиц≥. ќднак в≥н отримав неспод≥вану п≥дтримку в≥д рег≥онал≥в, ¤к≥ безпосередньо працювали в молод≥жному середовищ≥, близькому до контркультури. р≥м того, незадов≥льна робота голови орган≥зац≥њ ¬.—ав≥на звернула роботу зТњзду у в≥дпов≥дне русло.
‘актично м≥сце — ћ в парт≥йн≥й робот≥ —ѕ” на виборчий пер≥од вказав секретар ѕол≥тради —ѕ” —.Ќ≥колаЇнко, ¤кий виступав з питанн¤ Уѕро становище молод≥ ”крањни та завданн¤х — ћ на сучасному етап≥Ф. У√оловним завданн¤м, ¤кому мусить бути п≥дпор¤дкована д≥¤льн≥сть —ѕ”, — ћ на ближчому етап≥, Ч стверджував —.Ќ≥колаЇнко, Ч Ї формуванн¤ широкоњ коал≥ц≥њ прогресивних, демократичних ≥ патр≥отичних сил за збереженн¤ нац≥онального надбанн¤ ”крањниЕФ23.
≤≤ зТњзд — ћ прийн¤в ѕостанову Уѕро ц≥л≥ та завданн¤ — ћ на сучасному етап≥Ф, де, зокрема, зазначалос¤, що в ≥деолог≥чн≥й сфер≥ — ћ ор≥ЇнтуЇтьс¤ на реал≥зац≥ю ѕрограми —ѕ”, а в сфер≥ реал≥зац≥њ загальнонац≥ональних завдань бачить своЇ майбутнЇ в блоц≥ л≥вих сил. ¬ ѕостанов≥ був в≥ддзеркалений курс конгресу на ≥нтеграц≥ю в ”Ќ ћќ. УЌеобх≥дно продовжити нашу участь в робот≥ ”Ќ ћќ, Ч згадувалос¤ в ѕостанов≥, Ч п≥дключити рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ — ћ до процесу формуванн¤ обласних та районних структур ”Ќ ћќФ.
ќкремим пунктом ѕостанови (що вказуЇ на авторство тези) стоњть положенн¤ про Упосиленн¤ впливу — ћ на творчу, контр-культурну, нонконформ≥стську украњнську молодь, а також молодих представник≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, телебаченн¤ та рад≥оФ24.
” У«верненн≥ ÷ — ћ до старшокласник≥в, учн≥в ѕ“” та студент≥вФ висувалос¤ в≥с≥м положень:
Х орган≥зац≥¤ загальнонац≥онального руху спротиву скороченню безкоштовноњ осв≥ти;
Х бюджетне ф≥нансуванн¤ в необх≥дних розм≥рах програм осв≥ти, культури, спорту дл¤ молод≥;
Х необх≥дний р≥вень стипенд≥й ≥ ¤к≥сн≥ гуртожитки;
Х формуванн¤ незалежноњ студентськоњ профсп≥лки у кожному вуз≥;
Х право на перше робоче м≥сце;
Х державна п≥дтримка ћ∆ ;
Х право на осв≥ту власною мовою вс≥м нац≥ональним меншинам ”крањни. ¬≥докремленн¤ церкви в≥д школи;
Х зниженн¤ в≥кового цензу вс≥х виборц≥ до 18 рок≥в. ћолодь маЇ право приймати р≥шенн¤, ¤к≥ стосуютьс¤ всього сусп≥льства25.
” У«верненн≥ ÷ — ћ до роб≥тничоњ молод≥Ф проголошувалас¤ необх≥дн≥сть створенн¤ незалежних профсп≥лкових орган≥зац≥й та роб≥тничих ком≥тет≥в, ¤к≥ б мали право брати участь в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами. “акож вимагалос¤ припинити приватизац≥ю п≥дприЇмств та заперечувалос¤ перетворенн¤ земл≥ на товар26.
«Тњзд обрав трьох сп≥вгол≥в — ћ ¬.ћ≥сюру, ќ.¬ерника та ѕ. упчика, головою ÷ було обрано ё.ћогилу. «агалом, ≤≤ зТњзд — ћ показав, що в молод≥жному середовищ≥ починаЇ формуватис¤ потужне л≥ве крило. Ќа в≥дм≥ну в≥д формал≥зованих структур в≥дродженоњ Ћ —ћ”, — ћ ви¤вл¤в здатн≥сть до сприйн¤тт¤ нових реал≥й.
≤деолог≥чн≥ принципи — ћ остаточно визначилис¤ лише на ≤≤≤ пленум≥ ÷ — ћ 18 жовтн¤ 1997 р. ѕленум прийн¤в Уƒекларац≥ю принцип≥в д≥¤льност≥ — ћФ, де стверджувалос¤, що головним принципом орган≥зац≥њ Ї Устворенн¤ конституц≥йноњ демократичноњ опозиц≥њ курсов≥ антинародних реформФ. ” звТ¤зку з цим майбутнЇ ”крањни — ћ бачить в побудов≥ справедливого, гуманного соц≥ал≥стичного сусп≥льства. «а формою правл≥нн¤ ”крањна маЇ бути парламентсько-президентською республ≥кою, за територ≥альним устроЇм Ч ун≥тарною державою, виборча система Ч мажоритарно-пропорц≥йна. —тосовно рол≥ молод≥ в сусп≥льних процесах, то Уƒекларац≥¤ принцип≥в д≥¤льност≥ — ћФ передбачаЇ боротьбу за Увид≥ленн¤ певних квот дл¤ молод≥ у представницьких органах влади, активне залученн¤ молодих спец≥ал≥ст≥в до законотворчого процесуФ. “акож — ћ задекларував свою п≥дтримку јнтикризов≥й програм≥ —ѕ” та пол≥тичному курсу —оцпарт≥њ27.
÷е красномовно про≥люстрував ≥н≥ц≥йований — ћ перший украњнський ‘естиваль молод≥жних орган≥зац≥й Уѕл≥ч-о-пл≥чФ, ¤кий в≥дбувс¤ в ”жгород≥ 9Ц12 липн¤ 1997 р. ” робот≥ фестивалю вз¤ли участь 189 учасник≥в в≥д 29 всеукрањнських та 27 рег≥ональних молод≥жних орган≥зац≥й. Уѕл≥ч-о-пл≥чФ в≥дбувс¤ за п≥дтримки ”Ќ ћќ. ќчолював оргком≥тет фестивалю голова ”Ќ ћќ ¬.–¤б≥ка, його заступниками були ¬.ћ≥сюра (сп≥вголова — ћ), ќ.ярема (голова ’ƒћ”), ќ.Ћ¤лька (заступник голови ”Ќ ћќ) та ћ.„аплига (— ћ). ¬≥дбулис¤ два пленарн≥ зас≥данн¤ та дводенн≥ зан¤тт¤ у чотирьох секц≥¤х: Уƒержавне буд≥вництвоФ, У≈коном≥каФ, У”крањна ≥ св≥тФ, У ультура ≥ осв≥таФ.
Ќа заключному пленарному зас≥данн≥ перед учасниками фестивалю виступив тод≥шн≥й √олова ¬ерховноњ –ади ”крањни, л≥дер —ѕ” ќ.ћороз. ” робот≥ форуму також брали участь народн≥ депутати ¬.Ўишк≥н, ќ. рандакова, —. и¤шко, голова парламентського ом≥тету з питань молод≥жноњ пол≥тики та спорту ј.яковенко, мер ”жгорода —.–атушн¤к, голова «акарпатськоњ обласноњ держадм≥н≥страц≥њ —.”стич, заступник м≥н≥стра у справах с≥мТњ та молод≥ ¬.ќгневТюк та ≥нш≥ посадов≥ особи.
ѕ≥д час свого виступу ќ.ћороз п≥дтримав ≥н≥ц≥ативу щодо створенн¤ ћолод≥жного парламенту. У“ака структура нехай би не розробл¤ла закони, Ч зауважив ќ.ћороз, Ч а давала концепц≥ю п≥дход≥в до тих положень, ¤к≥ треба оформл¤ти законодавчо. ÷е буде своЇр≥дним м≥стком м≥ж оф≥ц≥йним законодавчим органом ≥ неоф≥ц≥йною молод≥жною структуроюФ28.
¬ –езолюц≥њ ‘естивалю украњнських молод≥жних та дит¤чих орган≥зац≥й Уѕл≥ч-о-пл≥чФ його учасники закликали молодь Устати на захист основних засад демократ≥њ та самовр¤дуванн¤ украњнського народуФ проти Упредставник≥в окремих сусп≥льних груп, ¤к≥, будучи над≥лен≥ владними повноваженн¤ми, ц≥леспр¤мовано вдаютьс¤ до д≥й, що призвод¤ть до пог≥ршенн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ, ≥ тим самим дискредитують ≥снуванн¤ незалежноњ ”крањнськоњ державиФ29.
ѕричина такоњ поглибленоњ сп≥впрац≥ м≥ж — ћ та ”Ќ ћќ пол¤гала в тому, що ц≥ структури були взаЇмозац≥кавлен≥ одна в одн≥й. — ћ потребував матер≥альноњ п≥дтримки своњм структурам на м≥сц¤х, а цю п≥дтримку можна було одержати з бюджетних кошт≥в ”Ќ ћќ. ¬ той же час ”Ќ ћќ був зац≥кавлений в — ћ, оск≥льки через кер≥вництво конгресу отримував доступ до кер≥вництва ¬ерховноњ –ади, а отже, ≥ до бюджетного процесу. Ќа 1997 р≥к бюджетом ”крањни було передбачено 2,5 млн. гривень на ф≥нансову п≥дтримку ”Ќ ћќ.
«начний ≥нтерес дл¤ ”Ќ ћќ, з точки зору лоб≥юванн¤ своњх ≥нтерес≥в в бюджетному процес≥ ¤вл¤ла Ћ —ћ”. √оловою ом≥тету ¬ерховноњ –ади з питань молод≥жноњ пол≥тики та спорту був член фракц≥њ ѕ” ќ.яковенко. 8 травн¤ 1997 р. ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни зареЇструвало Ћ —ћ” ¤к всеукрањнську молод≥жну орган≥зац≥ю. «розум≥ло, що в≥дроджений комсомол також виступив за входженн¤ своњх структур до рег≥ональних представництв ”Ќ ћќ.
р≥м того, напередодн≥ виборчоњ кампан≥њ, за активного спри¤нн¤ омпарт≥њ, Ћ —ћ” розгорнула роботу з розбудови низових структур та залученн¤ молод≥ до ѕ”. омсомол мав депутатське представництво у ¬ерховн≥й –ад≥. Ќародним депутатом був перший секретар Ћ —ћ” ќ.Ѕоженко, 26 с≥чн¤ на довиборах депутат≥в ¬ерховноњ –ади по ¬еликомихайл≥вському виборчому округу є310 ќдеськоњ област≥ був обраний перший секретар ќдеського обкому Ћ —ћ” ј.«вонарж (1976 року народженн¤).
Ќов≥ орган≥зац≥њ комсомолу прот¤гом першоњ половини 1997 року виникли на ∆итомирщин≥, –≥вненщин≥, ’ерсонщин≥, ињвщин≥ та „еркащин≥. ¬ ∆итомирськ≥й област≥ комсомол в≥дродивс¤ на баз≥ —п≥лки молод≥ ∆итомирщини (структура —ћќ”) (л≥дер ћ.ћ≥н¤йло). «начних усп≥х≥в у розширенн≥ членськоњ бази своњх орган≥зац≥й дос¤гли обкоми Ћ —ћ” ¬≥нниччини та ≥ровоградщини. ≥ровоградський обком комсомолу став ≥н≥ц≥атором проведенн¤ спортивних турн≥р≥в, зокрема матч≥в ≥з наст≥льного тен≥су, ¤кий користувавс¤ значною попул¤рн≥стю серед м≥сцевоњ молод≥. ¬≥нницький обком Ћ —ћ” став в≥домий широким колам громадськост≥ завд¤ки регул¤рним благод≥йним акц≥¤м в “ульчинському будинку-≥нтернат≥.
—еред учн≥в ѕ“” активно працювали комсомольц≥ ƒонецького обкому. 8 лютого 1997 р. на обласн≥й зв≥тно-виборн≥й конференц≥њ Ћ —ћ ƒонбасу розгл¤далос¤ питанн¤ стану профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти. ¬ резолюц≥њ конференц≥њ зазначалос¤: Уѕереведенн¤ заклад≥в профтехосв≥ти ≥з загальнодержавного на м≥сцеве ф≥нансуванн¤ неминуче призведе до фактичного розвалу галуз≥, масового скороченн¤ мереж≥ профес≥йно-техн≥чних училищ. —оц≥альн≥ ж насл≥дки даного кроку не менш катастроф≥чн≥ (масове скороченн¤ викладач≥в). ƒо того ж через к≥лька рок≥в держава втратить висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в роб≥тничих профес≥й, що поставить п≥д загрозу саме ≥снуванн¤ в ”крањн≥ високотехнолог≥чних виробництвФ30. —л≥д зазначити, що депутати-комун≥сти та голова Умолод≥жногоФ ком≥тету ¬ерховноњ –ади активно захищали ≥нтереси профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти, в≥дстоюючи додаткове ф≥нансуванн¤ ц≥Їњ галуз≥ осв≥ти.
р≥м того, необх≥дно в≥дзначити той факт, що кер≥вники комсомолу усв≥домили особливост≥ нового етапу розвитку орган≥зованого молод≥жного руху в ”крањн≥ та специф≥ку аг≥тац≥йно-пропагандистськоњ кампан≥њ. ¬ своњй програмн≥й статт≥ У омсомол ”крањни: шл¤хом в≥дновленн¤Ф в комсомольськ≥й газет≥ УЋен≥нська молодьФ секретар ÷ Ћ —ћ” ќ.—таринець в≥дзначаючи незадов≥льну роботу м≥ськкому комсомолу м. иЇва на чол≥ з ќ.«уЇвим, стверджував, що Укритична ≥нформац≥¤ про д≥¤льн≥сть Ћ —ћ” Ї рекламою, в≥дтак ≥ корисною дл¤ комсомолуФ31.
ќднак, незважаючи на таку активн≥сть молод≥жного крила, кер≥вництво ѕ” про≥гнорувало Ћ —ћ” п≥д час складанн¤ парт≥йного списку на парламентськ≥ вибори. 22 листопада 1997 р. на ≤ (V) конференц≥њ Ћ —ћ” було внесено зм≥ни до ѕрограми комсомолу, зг≥дно з ¤кими сп≥лка стала молод≥жною орган≥зац≥Їю ѕ”. ѕроти цього активно виступили представники римськоњ делегац≥њ, ¤к≥ в≥дзначалис¤ радикальн≥стю в погл¤дах.
Ќа конференц≥њ можна було пом≥тити, що значна частина функц≥онер≥в ÷ Ћ —ћ” були незадоволен≥ своњми м≥сц¤ми в парт≥йному списку ѕ” на виборах до ¬ерховноњ –ади. “ак, на 23-му м≥сц≥ списку, в обх≥д ÷ Ћ —ћ”, опинилас¤ студентка ѕ≤ Ќ.∆ежук. ўе троЇ член≥в Ћ —ћ” отримали: 55-те м≥сце Ч секретар ÷ Ћ —ћ” ќ.—таринець, 76-те Ч перший секретар ќдеського обкому Ћ —ћ” ј.«вонарж та 128-те Ч перший секретар ≥ровоградського м≥ськкому Ћ —ћ” ј.ѕол≥њт. ѕерший секретар Ћ —ћ” ќ.Ѕоженко взагал≥ в≥дмовивс¤ в≥д м≥сц¤ в списку. « трибуни конференц≥њ ќ.Ѕоженко за¤вив, що Ќƒѕ, —ѕ”-—елѕ” та –ух з б≥льшою повагою ставилис¤ до своњх молод≥жних орган≥зац≥й п≥д час складанн¤ парт≥йних списк≥в. ÷е був початок розколу в ѕ”, коли молод≥жне крило парт≥њ з≥ткнулос¤ з нерозум≥нн¤м кер≥вництвом ѕ” молод≥жних проблем та намаганн¤м ÷ парт≥њ придушити молод≥жну ≥н≥ц≥ативу.
Ќа початку 1997 року на пол≥тичн≥й арен≥ знову зТ¤вилас¤ студентська профсп≥лка Уѕр¤ма д≥¤Ф. Ќапередодн≥ початку другого навчального семестру у вузах ”крањни Уѕр¤ма д≥¤Ф розповсюдила за¤ву дл¤ журнал≥ст≥в, де проголошувалос¤: У«а останн≥й р≥к ѕрезидентом, аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в, ¬ерховною –адою та ћ≥н≥стерством осв≥ти було прийн¤то ц≥лий р¤д закон≥в, указ≥в та постанов, ¤к≥ грубо порушують права студентськоњ ≥ учн≥вськоњ молод≥ та прац≥вник≥в системи осв≥ти. ќстанн≥м з таких р≥шень стало позбавленн¤ студент≥в стипенд≥й з с≥чн¤ 1997 року. „иновники, ¤к≥ вир≥шили так, спод≥вались, що п≥д час сес≥њ студенти не зможуть чинити г≥дного опору Е —тудентська профсп≥лка Уѕр¤ма д≥¤Ф попереджаЇ, що в умовах неоголошеноњ в≥йни, ¤ку влада проводить проти студент≥в та малозабезпечених верств населенн¤, ми залишаЇмо за собою право на в≥дпов≥дь р≥шучими акц≥¤ми пр¤моњ д≥њ. ћи б≥льше не дов≥р¤Їмо переговорам та ≥ншим Уцив≥л≥зованимФ методам вир≥шенн¤ конфл≥кт≥в. Ћише справд≥ р≥шуч≥ та радикальн≥ д≥њ з боку пригн≥ченоњ частини населенн¤ можуть зм≥нити ситуац≥юФ32.
Ќапередодн≥ акц≥њ л≥вих сил 18 березн¤ 1997 р. було розповсюджено лист≥вку Уѕр¤моњ д≥њФ, де закликалос¤ Унасл≥дувати приклад јлбан≥њФ (на той час в ц≥й крањн≥ в≥дбувалис¤ соц≥альн≥ заворушенн¤). ¬ лист≥вц≥ зазначалос¤: Уѕол≥тика ур¤ду веде до поступового знищенн¤ трудового народу ”крањни. ѕочинаЇтьс¤ передвиборна кампан≥¤ Ч курс на право очолити цей геноцид. ѕов≥тр¤ засмерд≥лос¤ пол≥тичним стервом. ЌемаЇ р≥зниц≥ м≥ж барвами Уфаш≥Ф в повТ¤зках, нац≥онально-св≥домими зрадниками та комун≥стичними ностальгуючими трупами Ч вс≥ вони будуть обслуговувати ћ¬‘, Ќј“ќ або ≥мпер≥ал≥стичну –ос≥ю. ÷≥ пол≥тики Ч сутенери, що хочуть перетворити вас на своњх курв. ¬арто пок≥нчити з ц≥Їю проституц≥Їю!Ф33.
” звТ¤зку з ц≥Їю лист≥вкою проти актив≥ст≥в Уѕр¤моњ д≥њФ органи правопор¤дку проводилис¤ Упроф≥лактичн≥ д≥њФ. ѕо сут≥, заклик до насл≥дуванн¤ Уалбанського прикладуФ, з формальноњ точки зору, означав заклик до насильницького поваленн¤ ≥снуючого пол≥тичного режиму. р≥м того, дана акц≥¤ Уѕр¤моњ д≥њФ засв≥дчила перех≥д ц≥Їњ орган≥зац≥њ на позиц≥њ анарх≥ст≥в (Ујнарх≥стська автоном≥¤Ф). ƒо цього Уѕр¤ма д≥¤Ф ¤вл¤ла собою пол≥≥деолог≥чне обТЇднанн¤ ≥ включала в себе представник≥в троцьк≥стських тенденц≥й, член≥в – ћ, постмодерн≥ст≥в тощо. ќднак в 1996 роц≥ л≥дерами Уѕр¤моњ д≥њФ стали представники кињвськоњ Ујнарх≥стськоњ автоном≥њФ, ¤к≥ зм≥нили ≥деолог≥чне обличч¤ орган≥зац≥њ. Ќа початку 1997 року студентська профсп≥лка Уѕр¤ма д≥¤Ф перетворилас¤ на суто анарх≥стську структуру.
* * *
¬загал≥ сл≥д в≥дзначити, що з другоњ половини 1997 року украњнське сусп≥льство перебувало в стан≥ розгортанн¤ парламентськоњ виборчоњ кампан≥њ. ÷ей процес охопив усе сусп≥льство; економ≥ка, пол≥тика та духовна сфера знаходилис¤ в зон≥ ≥нтерес≥в певних сил. «вичайно, в цей пер≥од орган≥зований молод≥жний рух також активно включивс¤ у виборчу кампан≥ю. ѕо сут≥, в≥н на де¤кий час перетворивс¤ на обслуговуючий персонал УдорослихФ пол≥тичних сил, так ≥ не спром≥гшись висунути пом≥ж себе окрем≥шню пол≥тичну силу, здатну конкурувати на виборах з ≥ншими парт≥¤ми.
¬аши отклики
Ќазад на √лавную страницу
|
